Туні́с (араб. تونس), офіційна назва — Туніська Республіка (араб. الجمهرية التونسية), країна на півночі Африки на узбережжі Середземного моря; найменша за площею арабська держава Північної Африки. Туніс є найпівнічнішою країною в Африці та частиною природного кордону між Західним і Східним Середземномор'ям.
Туніська Республіка | |||||
| |||||
Девіз: «Порядок, свобода, справедливість» | |||||
Гімн: Humat el Hima | |||||
Столиця | Туніс country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||||
Офіційні мови | Арабська | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | |||||
- Прем'єр-міністр | |||||
Незалежність | |||||
- від Французької республіки | 20 березня 1956 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 163,610 км² (92) | ||||
- Внутр. води | 5.0 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка Липень 2017 | 11,403,800 (78) | ||||
- перепис 1994 | 8,785,711 | ||||
- Густота | 68,05/км² (145 (2016)) | ||||
ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
- Повний | $ 39 911 млрд (93) | ||||
- На душу населення | $12 372 (97) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0.760 (середня) (87) | ||||
Валюта | Туніський динар (TND ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | TN / TUN / 788 | ||||
Домен | .tn | ||||
Телефонний код | +216 | ||||
|
Експорт: нафта, фосфати, хімікати, текстиль, харчові продукти, оливкова олія;
Географія
Туніс межує на південному-сході з Лівією (довжина кордону 459 км) і на заході з Алжиром (довжина кордону 965 км). Від італійського острова Сицилія Туніс відділений Туніською протокою, відстань від мису Ет-Тіб, крайньої північно-східної точки Тунісу, до узбережжя Сицилії близько 150 км.
Берегова лінія Тунісу сильно порізана, її протяжність (1148 км) на 150 км перевищує довжину берегової лінії Алжиру, хоча площа території останнього перевищує площу Тунісу в 14,5 раза. Вглиб території Тунісу вдаються затоки Габес, Хаммамет і Туніська затока.
Джерба, найбільший острів країни (514 км²), розташований у південній частині затоки Габес. Інші острови: Гарбі та Шергі (острови Керкенна), Зембра, острови Галіт, архіпелаг Кнеїс.
Країна розташована на приморських рівнинах, у східній частині Атлаських гір (найвища точка — г. , 1544 м) і північній частині пустелі Сахара. Клімат субтропічний середземноморський, на півдні — тропічний пустельний. Головна річка — Меджерда.
Історія
Античність
За грецькою легендою, Дідона, принцеса Тіра, була першою іноземкою, яка оселилася серед корінних племен на території, яку зараз займає Туніс, і заснувала місто Карфаген у IX столітті до нашої ери. Ця легенда, безумовно, не дуже достовірна, але з часом Карфаген посилився і зміцнився в регіоні та перетворився на одне з великих міст античності, а його колонії були розкидані по всьому західному середземноморського регіону. Вже в цей час в даній місцевості діяв один із найжвавіших судноплавних каналів у світі, який забезпечував прямий торговий шлях між великим містом Карфагеном і Римською імперією. Підтвердженням цьому стала знахідка в 2023 році уламків корабля на дні Середземного моря поблизу узбережжя Тунісу, вік якого датується десь між 100 роком до н. е. і 200 роком н. е.. Карфаген вів війни зі Стародавнім Римом, своїм головним суперником. Рим зумів перемогти в цьому суперництві і в середині II століття до нашої ери Карфаген був зруйнований. Після цього регіон став римською провінцією Африка на наступні 500 років.
Середньовіччя
У Середньовіччі саме звідси арабський вплив і іслам розповсюджувалися на південь, захід і північ. У 1229—1574 роках центр Туніського султанату берберської династії Хафсідів.
Новий час
1534 року Туніс завоювала Османська імперія. Наступного року його звільнили війська християнської коаліції під проводом Карла V й повернули місцевій династії Хафсідів. 1574 року турки повторно здобули Туніс, який став центром Туніського еялету Османів.
1883 року Туніс став протекторатом Французької республіки. Після Першої світової війни в Тунісі сформувалася націоналістична опозиція проти туніської інтелектуальної еліти, що здобула освіту у Франції. Націоналісти вимагали розширення повноважень тунісців у вирішенні їхніх справ. Від 1934 р. нова Дестурська (соціалістична) партія, отримувала дедалі більшу підтримку в боротьбі проти французького колоніального панування.
Новітній період
Внутрішнє самоврядування здобуте 1955 року, незалежність країни як монархії була проголошена 1956 року, Хабіб Бургіба став прем'єр-міністром. Країна стала республікою 1957 року, Бургіба став президентом, з 1975 року — довічним президентом. Прем'єр-міністр Зін аль-Абідін бен Алі захопив владу 1987 року, 1988 року були проведені демократичні конституційні зміни. 1989 року на загальних виборах урядова партія одержала всі місця в Зборах.
Жасминова революція (2011 рік)
У грудні 2010 року у Тунісі почалися протести, спричинені погіршенням фінансового стану населення пов'язаним із Світовою економічною кризою 2008 року. Приводом до початку протестів стало самоспалення вуличного торговця Мухаммеда Буазізі. Перші акції розпочалися 18 грудня у місті Мензель-Бузаян та швидко поширилися на усю країну. 14 січня президент країни Зін аль-Абідін бен Алі заявив про розпуск уряду та призначив нові вибори. Того ж дня з'явилась інформація, що він утік до Саудівської Аравії. Жертвами протестів стало 219 осіб. Успіх цієї революції спричинив аналогічні протести у низці арабських країн
Адміністративний поділ
В адміністративно-територіальному відношенні Туніс поділяється на 24 вілаєти (говернорати):
№ | Вілаєт | Центр | Площа, км² | Населення (2003), осіб |
---|---|---|---|---|
1 | Ар'яна | Ар'яна | 498 | 392 200 |
2 | Беджа | Беджа | 3 558 | 321 800 |
3 | Бен-Арус | Бен-Арус | 761 | 478 400 |
4 | Бізерта | Бізерта | 3 685 | 532 500 |
5 | Габес | Габес | 7 175 | 340 400 |
6 | Гафса | Гафса | 8 990 | 335 900 |
7 | Джендуба | Джендуба | 3 102 | 433 300 |
8 | Кайруан | Кайруан | 6 712 | 574 500 |
9 | Касерін | Касерін | 8 066 | 428 600 |
10 | Кебілі | Кебілі | 22 084 | 145 600 |
11 | Ель-Кеф | Ель-Кеф | 4 965 | 282 800 |
12 | Махдія | Махдія | 2 966 | 381 500 |
13 | Мануба | Мануба | 1 060 | 332 500 |
14 | Меденін | Меденін | 8 588 | 436 800 |
15 | Монастір | Монастір | 1 019 | 437 100 |
16 | Набуль | Набуль | 2 788 | 659 400 |
17 | Сфакс | Сфакс | 7 545 | 844 700 |
18 | Сіді-Бузід | Сіді-Бузід | 6 994 | 406 800 |
19 | Сільяна | Сільяна | 4 631 | 259 700 |
20 | Сус | Сус | 2 621 | 519 100 |
21 | Татауїн | Татауїн | 38 889 | 151 500 |
22 | Таузар | Таузар | 4 719 | 99 500 |
23 | Туніс | Туніс | 346 | 935 800 |
24 | Загуан | Загуан | 2 768 | 159 000 |
Вілаєти поділяються на 264 округи (мутамадіяти), які в свою чергу, розділяються на муніціпії (шайхати).
Економіка
Туніс — аграрно-сировинна країна, одна з найрозвиненіших у Африці. Основні галузі промисловості: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна, гірничо-металургійна, харчова, текстильна, цементна. У Тунісі розвинуті всі види транспорту. Основні порти: Туніс, Сфакс, Бізерта, Габес, Схіра, Сус. Нафтовий термінал в Схірі на березі затоки Габес пов'язаний з внутрішніми районами нафтовидобутку нафтопроводами. П'ять великих міст мають в своєму розпорядженні власні аеропорти: Аль-Увайна (Туніс-Карфаген), Монастір, Джерба, Таузар і Табарка.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001:
- ВВП — 21,3 млрд $.
- Темп зростання ВВП — 5 %.
- ВВП на душу населення — 2283 $.
- Прямі закордонні інвестиції — 0,577 млрд $.
- Імпорт — 9,6 млрд $ (г. ч. Франція — 27 %; Італія — 19,5 %; Німеччина — 12,3 %; Іспанія — 4,3 %; Бельгія — 3,8 %). Основні статті імпорту — машини та обладнання, сира і перероблена нафта, продовольчі товари, транспортні засоби, деревина, а також бавовна-сирець і бавовняна пряжа.
- Експорт — 9 млрд $ (г. ч. Франція −27 %; Італія — 21,4 %; Німеччина — 15,1 %; Бельгія — 6,4 %; Лівія — 4 %). Експортують текстильні товари та шкіру, хімічні та супутні товари, машини й транспортне обладнання, сільськогосподарські продукти і продовольчі товари, мінеральну сировину, паливо і мастильні матеріали. Важливі статті експорту — фосфорити та продукти їх переробки, оливкова олія, вино, свинець, залізо і сталь.
Політичне життя
Попередній президент Зін аль-Абідін бен Алі займав свій пост з 7 листопада 1987 року до 14 січня 2011 року. 1987 року він змінив Хабіба Бургібу. Хабіб Бургиба був беззмінним керівником країни від часу здобуття незалежності від Франції в 1956 році. У 1957 в країні була ліквідована монархія.
У 1987 році старий президент Хабіб Бургиба, засновник туніської держави, призначив генерала Зін ель-Абідіна Бен Алі на пост прем'єр-міністра. Вже через шість тижнів у результаті медичного огляду Хабіб Бургиба був визнаний нездатним виконувати обов'язки. Два роки Зін-аль-Абідін бен Алі правив країною з прем'єрського крісла, а в 1989 році був обраний президентом і з того часу не залишав цей пост до 2011 року.
При першому президенті була прийнята конституція (1959 рік), введена багатопартійна система, були введені світські суди і цивільні норми сімейних відносин (скасовано багатоженство), жінкам були надані виборчі права. У 2002 році під приводом боротьби з тероризмом був проведений референдум про внесення до конституції поправок, що скасовують обмеження кількості президентських термінів і віковий ценз для кандидата в президенти.
Президент обирається строком на 5 років. Прем'єр-міністр і кабінет міністрів призначаються президентом.
Глави регіонів і місцевих органів самоврядування призначаються урядом. Місцеві ради муніципального та окружного рівня формуються на виборній основі.
Збройні сили
Військові витрати в 90-ті роки становили 350—400 млн доларів на рік. На озброєнні зброя та військова техніка головним чином західного виробництва, причому достатньо застаріла. Чисельність військових — 35 000 осіб (включаючи ~23 400 строкової служби; тривалість строкової служби — 1 рік; призов вибірковий).
Військово-морські сили
- Чисельність — 4—4,5 тис. осіб (включно з 700 строкової служби).
- Базування — Бізерта, Келібія, Ла Гулетт, Сфакс, Сусс, Туніс.
- Ремонтні потужності — 4 сухих доки та 1 сліп (суднопідіймальний елінг) в Бізерті; 2 понтони та плавучий док у Сфаксі; є можливість обслуговувати та ремонтувати всі наявні на озброєнні катери та судна.
Кораблі:
- 3 ракетних катери типу La Galite (Combattante-III) з 2х4 ПУ ПКР ММ40 Exocet;
- 3 ракетних катери типу Bizerte (Р-48) з 8 ПКР SS-12М;
- 3 патрульних катери типу Utique (китайські «Shanghai II» або модернізований Hinzhui);
- 10 патрульних катерів Ch. Navals de l'Esterel двох моделей;
- 5—6 допоміжних суден;
Берегова охорона (в складі Національній гвардії) :
- 5 патрульних катерів типу Kondor I — колишніх НДРівських тральщиків;
- 2 патрульних катери типу Tazarka (Vosper Thornycroft);
- 5 патрульних катери типу Bremse — колишніх НДРівських;
- 11 патрульних катерів типу Socomena;
- 4 патрульних катери типу Gabes.
Українсько-туніські відносини
У 1916 році українські та туніські націоналісти зустрілися в рамках Третьої конференції народів, організованою Союзом народів у Лозанні (Швейцарія).
Культура
Музика
Серед сучасних туніських виконавців є (араб. صابر الرباعي), (араб. ظافر يوسف), (араб. بلقاسم بوقنة), (араб. سنية مبارك) та Латіфа. Іншими значними представниками є , Ануар Брагем та (араб. لطفي بوشناق).
Кухня
Освіта
До 1958 року освіту в Тунісі здобувало лише 14 % населення. Нині на освіту витрачається 6 % ВНП, працює 12 університетів.
Див. також
Примітки
- International Boundaries
- Three New Shipwrecks Found In The Mediterranean, Dating Back As Far As 100 BCE. // By Laura Simmons. Published June 9, 2023
- У Середземному морі знайшли уламки корабля, датовані 100 роком до нашої ери. // Автор: Андрій Неволін. 09.06.2023
- http://www.statoids.com/utn.html
- Дмитрук О. Ю., Хоменко К. А. Порівняльний аналіз розвитку рекреаційно-географічної освіти в світі на прикладі: України, Туркменістану, Македонії, Туреччини, Тунісу, Таїланду, Східного Тимору, Того, Тонга, Тувалу, уганди, Трінінад і Тобаго [ 2016-01-24 у Wayback Machine.] // Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів: Наук. зб./ Ред. кол.: Я. Б. Олійник (відп. ред.) та ін. — К.: Екотур-інфо, 2014 (2). — Вип. 8. — 114 c. — С. 40—50
Література
- Туніс // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Зудина Л. П. Тунис — Европейский Союз: новые горизонты // Арабский мир в конце XX века. Материалы I-ой конференции арабистов ИВ РАН. М., 1996.
- Садок Шаабан. Тунис: путь к политическому плюрализму. Москва, 1996.
- Тунисская республика. Справочник. М., 1993.
- Alvi H. The Political Economy and Islam of the Middle East: The Case of Tunisia. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.
- Gladman B.W. Intelligence and Anglo-American Air Support in World War Two: Tunisia and the Western Desert, 1940-43. Palgrave Macmillan, 2009. (Studies in Military & Strategic History)
- Ikeda R. The Imperialism of French Decolonisaton: French Policy and the Anglo-American Response in Tunisia and Morocco. Palgrave Macmillan, 2015.
- Masri S.M. Tunisia: An Arab Anomaly. Columbia University Press, 2017.
- Perkins K. A History of Modern Tunisia. Cambridge University Press, 2014.
- Wolf A.M. Political Islam in Tunisia: the history of Ennahda. Oxford University Press, 2017.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туніс
- Почесний консул Туніської Республіки в Україні
- У революційному Тунісі півтисячі українців
- Поради для подорожі Тунісом
- Tunisia // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Tunisia / The World Factbook (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tunis znachennya Tuni s arab تونس oficijna nazva Tuniska Respublika arab الجمهرية التونسية krayina na pivnochi Afriki na uzberezhzhi Seredzemnogo morya najmensha za plosheyu arabska derzhava Pivnichnoyi Afriki Tunis ye najpivnichnishoyu krayinoyu v Africi ta chastinoyu prirodnogo kordonu mizh Zahidnim i Shidnim Seredzemnomor yam Tuniska Respublika الجمهورية التونسية Prapor GerbDeviz Poryadok svoboda spravedlivist Gimn Humat el HimaRoztashuvannya TunisuStolicya Tunis 36 50 pn sh 10 09 sh d country H G ONajbilshe misto stolicyaOficijni movi ArabskaForma pravlinnya Respublika Prezident Prem yer ministrNezalezhnist vid Francuzkoyi respubliki 20 bereznya 1956 Plosha Zagalom 163 610 km 92 Vnutr vodi 5 0 Naselennya ocinka Lipen 2017 11 403 800 78 perepis 1994 8 785 711 Gustota 68 05 km 145 2016 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 39 911 mlrd 93 Na dushu naselennya 12 372 97 ILR 2004 0 760 serednya 87 Valyuta Tuniskij dinar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 TND a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 TN TUN 788Domen tnTelefonnij kod 216Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tunis Eksport nafta fosfati himikati tekstil harchovi produkti olivkova oliya GeografiyaDokladnishe Geografiya Tunisu Topografichna karta Tunisu Tunis mezhuye na pivdennomu shodi z Liviyeyu dovzhina kordonu 459 km i na zahodi z Alzhirom dovzhina kordonu 965 km Vid italijskogo ostrova Siciliya Tunis viddilenij Tuniskoyu protokoyu vidstan vid misu Et Tib krajnoyi pivnichno shidnoyi tochki Tunisu do uzberezhzhya Siciliyi blizko 150 km Beregova liniya Tunisu silno porizana yiyi protyazhnist 1148 km na 150 km perevishuye dovzhinu beregovoyi liniyi Alzhiru hocha plosha teritoriyi ostannogo perevishuye ploshu Tunisu v 14 5 raza Vglib teritoriyi Tunisu vdayutsya zatoki Gabes Hammamet i Tuniska zatoka Dzherba najbilshij ostriv krayini 514 km roztashovanij u pivdennij chastini zatoki Gabes Inshi ostrovi Garbi ta Shergi ostrovi Kerkenna Zembra ostrovi Galit arhipelag Kneyis Krayina roztashovana na primorskih rivninah u shidnij chastini Atlaskih gir najvisha tochka g 1544 m i pivnichnij chastini pusteli Sahara Klimat subtropichnij seredzemnomorskij na pivdni tropichnij pustelnij Golovna richka Medzherda IstoriyaDokladnishe Istoriya Tunisu Antichnist Za greckoyu legendoyu Didona princesa Tira bula pershoyu inozemkoyu yaka oselilasya sered korinnih plemen na teritoriyi yaku zaraz zajmaye Tunis i zasnuvala misto Karfagen u IX stolitti do nashoyi eri Cya legenda bezumovno ne duzhe dostovirna ale z chasom Karfagen posilivsya i zmicnivsya v regioni ta peretvorivsya na odne z velikih mist antichnosti a jogo koloniyi buli rozkidani po vsomu zahidnomu seredzemnomorskogo regionu Vzhe v cej chas v danij miscevosti diyav odin iz najzhvavishih sudnoplavnih kanaliv u sviti yakij zabezpechuvav pryamij torgovij shlyah mizh velikim mistom Karfagenom i Rimskoyu imperiyeyu Pidtverdzhennyam comu stala znahidka v 2023 roci ulamkiv korablya na dni Seredzemnogo morya poblizu uzberezhzhya Tunisu vik yakogo datuyetsya des mizh 100 rokom do n e i 200 rokom n e Karfagen viv vijni zi Starodavnim Rimom svoyim golovnim supernikom Rim zumiv peremogti v comu supernictvi i v seredini II stolittya do nashoyi eri Karfagen buv zrujnovanij Pislya cogo region stav rimskoyu provinciyeyu Afrika na nastupni 500 rokiv Serednovichchya U Serednovichchi same zvidsi arabskij vpliv i islam rozpovsyudzhuvalisya na pivden zahid i pivnich U 1229 1574 rokah centr Tuniskogo sultanatu berberskoyi dinastiyi Hafsidiv Novij chas U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tuniskij pohid 1534 roku Tunis zavoyuvala Osmanska imperiya Nastupnogo roku jogo zvilnili vijska hristiyanskoyi koaliciyi pid provodom Karla V j povernuli miscevij dinastiyi Hafsidiv 1574 roku turki povtorno zdobuli Tunis yakij stav centrom Tuniskogo eyaletu Osmaniv 1883 roku Tunis stav protektoratom Francuzkoyi respubliki Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v Tunisi sformuvalasya nacionalistichna opoziciya proti tuniskoyi intelektualnoyi eliti sho zdobula osvitu u Franciyi Nacionalisti vimagali rozshirennya povnovazhen tunisciv u virishenni yihnih sprav Vid 1934 r nova Desturska socialistichna partiya otrimuvala dedali bilshu pidtrimku v borotbi proti francuzkogo kolonialnogo panuvannya Novitnij period Vnutrishnye samovryaduvannya zdobute 1955 roku nezalezhnist krayini yak monarhiyi bula progoloshena 1956 roku Habib Burgiba stav prem yer ministrom Krayina stala respublikoyu 1957 roku Burgiba stav prezidentom z 1975 roku dovichnim prezidentom Prem yer ministr Zin al Abidin ben Ali zahopiv vladu 1987 roku 1988 roku buli provedeni demokratichni konstitucijni zmini 1989 roku na zagalnih viborah uryadova partiya oderzhala vsi miscya v Zborah Zhasminova revolyuciya 2011 rik Dokladnishe Revolyuciya v Tunisi U grudni 2010 roku u Tunisi pochalisya protesti sprichineni pogirshennyam finansovogo stanu naselennya pov yazanim iz Svitovoyu ekonomichnoyu krizoyu 2008 roku Privodom do pochatku protestiv stalo samospalennya vulichnogo torgovcya Muhammeda Buazizi Pershi akciyi rozpochalisya 18 grudnya u misti Menzel Buzayan ta shvidko poshirilisya na usyu krayinu 14 sichnya prezident krayini Zin al Abidin ben Ali zayaviv pro rozpusk uryadu ta priznachiv novi vibori Togo zh dnya z yavilas informaciya sho vin utik do Saudivskoyi Araviyi Zhertvami protestiv stalo 219 osib Uspih ciyeyi revolyuciyi sprichiniv analogichni protesti u nizci arabskih krayinAdministrativnij podilDokladnishe Mista Tunisu ta Administrativnij podil Tunisu V administrativno teritorialnomu vidnoshenni Tunis podilyayetsya na 24 vilayeti governorati Vilayeti Tunisu Vilayet Centr Plosha km Naselennya 2003 osib1 Ar yana Ar yana 498 392 2002 Bedzha Bedzha 3 558 321 8003 Ben Arus Ben Arus 761 478 4004 Bizerta Bizerta 3 685 532 5005 Gabes Gabes 7 175 340 4006 Gafsa Gafsa 8 990 335 9007 Dzhenduba Dzhenduba 3 102 433 3008 Kajruan Kajruan 6 712 574 5009 Kaserin Kaserin 8 066 428 60010 Kebili Kebili 22 084 145 60011 El Kef El Kef 4 965 282 80012 Mahdiya Mahdiya 2 966 381 50013 Manuba Manuba 1 060 332 50014 Medenin Medenin 8 588 436 80015 Monastir Monastir 1 019 437 10016 Nabul Nabul 2 788 659 40017 Sfaks Sfaks 7 545 844 70018 Sidi Buzid Sidi Buzid 6 994 406 80019 Silyana Silyana 4 631 259 70020 Sus Sus 2 621 519 10021 Tatauyin Tatauyin 38 889 151 50022 Tauzar Tauzar 4 719 99 50023 Tunis Tunis 346 935 80024 Zaguan Zaguan 2 768 159 000Misto Tunis stolicya krayiniRuyini Karfagenu Vilayeti podilyayutsya na 264 okrugi mutamadiyati yaki v svoyu chergu rozdilyayutsya na municipiyi shajhati EkonomikaDokladnishe Ekonomika Tunisu Korisni kopalini Tunisu ta Girnicha promislovist Tunisu Centralnij bank Tunisu Tunis agrarno sirovinna krayina odna z najrozvinenishih u Africi Osnovni galuzi promislovosti naftodobuvna ta naftopererobna himichna girnicho metalurgijna harchova tekstilna cementna U Tunisi rozvinuti vsi vidi transportu Osnovni porti Tunis Sfaks Bizerta Gabes Shira Sus Naftovij terminal v Shiri na berezi zatoki Gabes pov yazanij z vnutrishnimi rajonami naftovidobutku naftoprovodami P yat velikih mist mayut v svoyemu rozporyadzhenni vlasni aeroporti Al Uvajna Tunis Karfagen Monastir Dzherba Tauzar i Tabarka Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 21 3 mlrd Temp zrostannya VVP 5 VVP na dushu naselennya 2283 Pryami zakordonni investiciyi 0 577 mlrd Import 9 6 mlrd g ch Franciya 27 Italiya 19 5 Nimechchina 12 3 Ispaniya 4 3 Belgiya 3 8 Osnovni statti importu mashini ta obladnannya sira i pereroblena nafta prodovolchi tovari transportni zasobi derevina a takozh bavovna sirec i bavovnyana pryazha Eksport 9 mlrd g ch Franciya 27 Italiya 21 4 Nimechchina 15 1 Belgiya 6 4 Liviya 4 Eksportuyut tekstilni tovari ta shkiru himichni ta suputni tovari mashini j transportne obladnannya silskogospodarski produkti i prodovolchi tovari mineralnu sirovinu palivo i mastilni materiali Vazhlivi statti eksportu fosforiti ta produkti yih pererobki olivkova oliya vino svinec zalizo i stal Politichne zhittyaPoperednij prezident Zin al Abidin ben Ali zajmav svij post z 7 listopada 1987 roku do 14 sichnya 2011 roku 1987 roku vin zminiv Habiba Burgibu Habib Burgiba buv bezzminnim kerivnikom krayini vid chasu zdobuttya nezalezhnosti vid Franciyi v 1956 roci U 1957 v krayini bula likvidovana monarhiya U 1987 roci starij prezident Habib Burgiba zasnovnik tuniskoyi derzhavi priznachiv generala Zin el Abidina Ben Ali na post prem yer ministra Vzhe cherez shist tizhniv u rezultati medichnogo oglyadu Habib Burgiba buv viznanij nezdatnim vikonuvati obov yazki Dva roki Zin al Abidin ben Ali praviv krayinoyu z prem yerskogo krisla a v 1989 roci buv obranij prezidentom i z togo chasu ne zalishav cej post do 2011 roku Pri pershomu prezidenti bula prijnyata konstituciya 1959 rik vvedena bagatopartijna sistema buli vvedeni svitski sudi i civilni normi simejnih vidnosin skasovano bagatozhenstvo zhinkam buli nadani viborchi prava U 2002 roci pid privodom borotbi z terorizmom buv provedenij referendum pro vnesennya do konstituciyi popravok sho skasovuyut obmezhennya kilkosti prezidentskih terminiv i vikovij cenz dlya kandidata v prezidenti Prezident obirayetsya strokom na 5 rokiv Prem yer ministr i kabinet ministriv priznachayutsya prezidentom Glavi regioniv i miscevih organiv samovryaduvannya priznachayutsya uryadom Miscevi radi municipalnogo ta okruzhnogo rivnya formuyutsya na vibornij osnovi Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Tunisu Vijskovi vitrati v 90 ti roki stanovili 350 400 mln dolariv na rik Na ozbroyenni zbroya ta vijskova tehnika golovnim chinom zahidnogo virobnictva prichomu dostatno zastarila Chiselnist vijskovih 35 000 osib vklyuchayuchi 23 400 strokovoyi sluzhbi trivalist strokovoyi sluzhbi 1 rik prizov vibirkovij Vijskovo morski sili Chiselnist 4 4 5 tis osib vklyuchno z 700 strokovoyi sluzhbi Bazuvannya Bizerta Kelibiya La Gulett Sfaks Suss Tunis Remontni potuzhnosti 4 suhih doki ta 1 slip sudnopidijmalnij eling v Bizerti 2 pontoni ta plavuchij dok u Sfaksi ye mozhlivist obslugovuvati ta remontuvati vsi nayavni na ozbroyenni kateri ta sudna Korabli 3 raketnih kateri tipu La Galite Combattante III z 2h4 PU PKR MM40 Exocet 3 raketnih kateri tipu Bizerte R 48 z 8 PKR SS 12M 3 patrulnih kateri tipu Utique kitajski Shanghai II abo modernizovanij Hinzhui 10 patrulnih kateriv Ch Navals de l Esterel dvoh modelej 5 6 dopomizhnih suden Beregova ohorona v skladi Nacionalnij gvardiyi 5 patrulnih kateriv tipu Kondor I kolishnih NDRivskih tralshikiv 2 patrulnih kateri tipu Tazarka Vosper Thornycroft 5 patrulnih kateri tipu Bremse kolishnih NDRivskih 11 patrulnih kateriv tipu Socomena 4 patrulnih kateri tipu Gabes Ukrayinsko tuniski vidnosiniU 1916 roci ukrayinski ta tuniski nacionalisti zustrilisya v ramkah Tretoyi konferenciyi narodiv organizovanoyu Soyuzom narodiv u Lozanni Shvejcariya KulturaMuzika Dokladnishe Sered suchasnih tuniskih vikonavciv ye arab صابر الرباعي arab ظافر يوسف arab بلقاسم بوقنة arab سنية مبارك ta Latifa Inshimi znachnimi predstavnikami ye Anuar Bragem ta arab لطفي بوشناق Kuhnya Golovna kategoriya Tuniska kuhnyaOsvitaDo 1958 roku osvitu v Tunisi zdobuvalo lishe 14 naselennya Nini na osvitu vitrachayetsya 6 VNP pracyuye 12 universitetiv Div takozhSpisok ssavciv Tunisu Francuzkij protektorat u TunisiPrimitkiInternational Boundaries Three New Shipwrecks Found In The Mediterranean Dating Back As Far As 100 BCE By Laura Simmons Published June 9 2023 U Seredzemnomu mori znajshli ulamki korablya datovani 100 rokom do nashoyi eri Avtor Andrij Nevolin 09 06 2023 http www statoids com utn html Dmitruk O Yu Homenko K A Porivnyalnij analiz rozvitku rekreacijno geografichnoyi osviti v sviti na prikladi Ukrayini Turkmenistanu Makedoniyi Turechchini Tunisu Tayilandu Shidnogo Timoru Togo Tonga Tuvalu ugandi Trininad i Tobago 2016 01 24 u Wayback Machine Konstruktivna geografiya ta racionalne vikoristannya prirodnih resursiv Nauk zb Red kol Ya B Olijnik vidp red ta in K Ekotur info 2014 2 Vip 8 114 c S 40 50LiteraturaTunis Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Zudina L P Tunis Evropejskij Soyuz novye gorizonty Arabskij mir v konce XX veka Materialy I oj konferencii arabistov IV RAN M 1996 Sadok Shaaban Tunis put k politicheskomu plyuralizmu Moskva 1996 Tunisskaya respublika Spravochnik M 1993 Alvi H The Political Economy and Islam of the Middle East The Case of Tunisia Springer International Publishing Palgrave Macmillan 2019 Gladman B W Intelligence and Anglo American Air Support in World War Two Tunisia and the Western Desert 1940 43 Palgrave Macmillan 2009 Studies in Military amp Strategic History Ikeda R The Imperialism of French Decolonisaton French Policy and the Anglo American Response in Tunisia and Morocco Palgrave Macmillan 2015 Masri S M Tunisia An Arab Anomaly Columbia University Press 2017 Perkins K A History of Modern Tunisia Cambridge University Press 2014 Wolf A M Political Islam in Tunisia the history of Ennahda Oxford University Press 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tunis Pochesnij konsul Tuniskoyi Respubliki v Ukrayini U revolyucijnomu Tunisi pivtisyachi ukrayinciv Poradi dlya podorozhi Tunisom Tunisia Encyclopaedia Britannica angl Tunisia The World Factbook angl