Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туніс — аграрно-сировинна країна, одна з найрозвиненіших у Африці. Основні галузі промисловості: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна, гірничо-металургійна, харчова, текстильна, цементна. В Т. розвинуті всі види транспорту. Осн. порти: Туніс, Сфакс, Бізерта, Габес, Сехіра, Сус. Нафтовий термінал в Сехірі на березі затоки Габес пов'язаний з внутрішніми районами нафтовидобутку нафтопроводами. П'ять великих міст мають в своєму розпорядженні власні аеропорти: Аль-Увайна (Туніс-Картаж), Монастір, Джерба, Таузар і Табарка.
| Економіка Тунісу | |
|---|---|
 Центральний банк Тунісу | |
| Валюта | Туніський динар (TND) |
| Фінансовий рік | Календарний рік |
| Організації | ВТО, АС САМ |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $39,610 млрд. (номінал, 2020) ▲ $149,190 млрд. (ПКС, 2019) |
| Зростання ВВП | 2,7 % (2018) 1,0 % (2019) - 4,0 % (2020п) 4,2 % (2021п) |
| ВВП на душу населення | ▲ $3,328 (номінал, 2020) ▲ $12,661 (ПКС, 2020) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 10,1 % промисловість: 26,2 % послуги: 63,8 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 5,4 % (2020) |
| Населення поза межею бідності | 15,2 % (2015) |
| Індекс Джіні | 32,8 середній (2018) |
| Робоча сила | 4,099,916 (2019) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 14,8 % промисловість: 33,2 % послуги: 51,7 % (2017) |
| Безробіття | 15,5% (2017) |
| Галузі виробництва | нафта, видобуток корисних копалин (зокрема фосфатів, залізних руд), туризм, текстиль, взуття, агробізнес, напої |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $13,82 млрд. (2017) |
| Експортні товари | одяг, напівфабрикати та текстиль, сільськогосподарська продукція, механічні вироби, фосфати та хімікати, вуглеводні, електрообладнання |
| Партнери |  Франція 32,1% Італія 17,3% Німеччина 12,4% (2017) |
| Імпорт | $19,09 млрд. (2017) |
| Імпортні товари | текстиль, машини та обладнання, вуглеводні, хімікати, харчові продукти |
| Партнери | Італія 15,8% Франція 15,1% КНР 9,2% Німеччина 8,1% Туреччина 4,8% Алжир 4,7% Іспанія 4,5% (2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 70,3% ВВП (2017) |
| Доходи | $9,876 млрд. |
| Витрати | $12,21 млрд. |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
Коли в 1956 Туніс отримав незалежність, він був аграрною країною. Відтоді значно розширилася промислова база Туніса, домінуюча роль в якій належить декільком великим секторам. Розвиток туніської економіки залежить від експорту нафти і мінеральної сировини, зростання обробних галузей, розвитку туризму і надходжень з-за кордону. Внутрішній валовий продукт (ВВП) Туніса в 1997 становив 18,7 млрд дол., а у 2000 — понад 21 млрд дол США. У останні роки неухильно збільшувався прибуток на душу населення, з 1956 по 2000 він зріс з 300 до 2283 дол.
Негативний вплив на розвиток економіки справили жорстока посуха у 1980-х, раптове падіння світових цін на нафту в 1986 (викликало кризу платежів). Це спонукало уряд Туніса звернутися за фінансовою допомогою до Міжнародного валютного фонду (МВФ). Наслідки кризи були згладжені в 1987, коли були підвищені світові ціни на нафту, а часті осади дозволили зібрати хороший урожай. Проте внаслідок негативного впливу військових дій в зоні Перської затоки на розвиток експорту і туризму в 1991 уряд Туніса було вимушений вдатися до жорсткої економії державних коштів. Країна швидко оправилася від наслідків війни, і в 1992 ВВП збільшився на 8,6 %. У 1995 між Тунісом і Європейським союзом була досягнута угода про лібералізацію торгівлі.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 21,3 млрд. Темп зростання ВВП — 5 %. ВВП на душу населення — $2283. Прямі закордонні інвестиції — $ 0,577 млрд. Імпорт — $ 9,6 млрд. (г.ч. Франція — 27 %; Італія — 19,5 %; Німеччина — 12,3 %; Іспанія — 4,3 %; Бельгія — 3,8 %). Експорт — $ 9 млрд. (г.ч. Франція −27 %; Італія — 21,4 %; Німеччина — 15,1 %; Бельгія — 6,4 %; Лівія — 4 %). Основні статті імпорту — машини і обладнання, сира і перероблена нафта, продовольчі товари, транспортні засоби, деревина, а також бавовна-сирець і бавовняна пряжа. Експортують текстильні товари і шкіру, хімічні і супутні товари, машини і транспортне обладнання, сільськогосподарські продукти і продовольчі товари, мінеральну сировину, паливо і мастильні матеріали. Важливі статті експорту — фосфорити і продукти їх переробки, оливкова олія, вино, свинець, залізо і сталь.
Розподіл економічно активного населення
У 1994 в економіці Туніса було зайнято 2,8 млн чоловік, бл. 77 % з них чоловіки. Приблизно 22 % трудових ресурсів було зосереджено в сільському господарстві, 20 % — в обробній промисловості, 29 % — в сфері послуг, 14 % — в торгівлі, ресторанному і готельному бізнесі і 13 % — в сфері будівництва.
Сільське господарство
Сільськогосподарське виробництво — основа економіки країни, в ньому зайнята майже чверть працездатного населення. Дві третини території Туніса мають сприятливі умови для сільського господарювання. Є п'ять сільськогосподарських районів: родючі гірські долини півночі, де вирощується пшениця; північно-східні області, включаючи п-ів Ет-Тіб, що спеціалізуються на виробництві цитрусових і винограду; північна частина центрального району, відома своїми оливками; центральний район — центр вівчарства і оази посушливої південної частини центральної області. Головні сільськогосподарські культури — пшениця, ячмінь, кукурудза, овес і сорго. Обсяги виробленої в Тунісі сільськогосподарської продукції не покривають потреби населення, тому країна вимушена імпортувати пшеницю і інші продовольчі культури. Важливе місце займає виробництво фрукти, які складають важливу статтю експорту. На експорт вирощуються оливки, апельсини, фіги, фініки і виноград. Крім того, в країні обробляють помідори, картоплю, дині, зелену перець-чилі і інші види перцю, цукровий буряк, абрикоси і мигдаль. Важливе місце в тваринництві займає вирощування овець, курчат і кіз, велика увага приділяється також розведенню великої рогатої худоби, коней і верблюдів.
Промисловість
Обробна промисловість. Найрозвиненішими є текстильна і швейна промисловість. Велика частина текстильного виробництва йде на експорт. Інші важливі галузі виробництва: нафтопереробка, металургія, виробництво енергоустаткування, машин і транспортних коштів, хімічних товарів на основі фосфоритів, цементу, взуття, тютюнових виробів, паперу і меблів. Підприємства розташовані передусім в м. Туніс, за ним йдуть Сус, Сфакс, Габес і Бізерта.
Туризм
Туризм відіграє важливу роль в економіці Тунісу. Близько 400.000 осіб, що становить 12 % активного населення країни, зайнято в сфері туризму.
Погано на розвитку туризму позначаються переодичні теракти. Так, після вибуху в квітні 2002, під час якого загинуло 19 осіб, кількість туристів з Німеччини, що відвідали о. Джербу скоротилося з 300.000 до 120.000 чоловік в рік.
Пам'ятки та екскурсії
Туніс, який займає стратегічно вигідне територіальне положення, завжди привертав до себе увагу розвинених цивілізацій. Фінікійці, римляни, вандали, візантійці, араби, турки-османи і французи залишили тут історичні пам'ятки свого перебування.
Численні пам'ятки, серед яких кілька відомих археологічних комплексів, постійно привертають увагу туристів. На першому місці серед них по праву знаходиться знаменитий Карфаген, що свого часу вдало воював з Великим Римом.
В результаті останньої Пунічної війни Карфаген все-таки був зруйнований, в буквальному сенсі, дощенту. Закріпившись на північному узбережжі Африки, Рим залишив сучасникам свої культурні пам'ятки — збереглися до наших днів руїни Капітолію, грандіозного амфітеатру, терм Антоніна. Більш пізні споруди — руїни візантійських церков і мусульманські пам'ятки, датовані Середньовіччям і зосереджені в Кайруані, Сусі, Монастірі, Махдії, Сфаксі, не менш цікаві. Не можна обійти увагою і столицю країни — Туніс, найбільший порт держави, заснований фінікійцями в X столітті до н. е. Особливо приваблива середньовічна частина міста і стародавній мавзолей Харасанідів.
Для любителів дикої природи передбачені екскурсійні маршрути з півночі на південь країни. Розпочавши від узбережжя Середземного моря, туристи відвідають по дорозі і красиві гірські ланцюги Атласу, і великі гаї коркового дуба, і величні каньйони долини річки Меджерда, і безліч інших мальовничих місць.
Енергозабезпечення
У 1994 джерелом приблизно 54 % споживаних в країні енергії служила сира нафта. Країна закуповує за кордоном понад 50 % споживаних нафтопродуктів. У 1994 в країні було вироблено близько 6 млрд кВт/год, приблизно в чотири рази більше в порівнянні з 1975.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- (www.dw.com), Deutsche, , архів оригіналу за 2 липня 2015, процитовано 3 липня 2015
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tunis agrarno sirovinna krayina odna z najrozvinenishih u Africi Osnovni galuzi promislovosti naftodobuvna ta naftopererobna himichna girnicho metalurgijna harchova tekstilna cementna V T rozvinuti vsi vidi transportu Osn porti Tunis Sfaks Bizerta Gabes Sehira Sus Naftovij terminal v Sehiri na berezi zatoki Gabes pov yazanij z vnutrishnimi rajonami naftovidobutku naftoprovodami P yat velikih mist mayut v svoyemu rozporyadzhenni vlasni aeroporti Al Uvajna Tunis Kartazh Monastir Dzherba Tauzar i Tabarka Ekonomika TunisuCentralnij bank TunisuValyutaTuniskij dinar TND Finansovij rikKalendarnij rikOrganizaciyiVTO AS SAMStatistikaVVP 39 610 mlrd nominal 2020 149 190 mlrd PKS 2019 Zrostannya VVP2 7 2018 1 0 2019 4 0 2020p 4 2 2021p VVP na dushu naselennya 3 328 nominal 2020 12 661 PKS 2020 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 10 1 promislovist 26 2 poslugi 63 8 2017 Inflyaciya ISC 5 4 2020 Naselennya poza mezheyu bidnosti15 2 2015 Indeks Dzhini32 8 serednij 2018 Robocha sila4 099 916 2019 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 14 8 promislovist 33 2 poslugi 51 7 2017 Bezrobittya15 5 2017 Galuzi virobnictvanafta vidobutok korisnih kopalin zokrema fosfativ zaliznih rud turizm tekstil vzuttya agrobiznes napoyiZovnishnya diyalnistEksport 13 82 mlrd 2017 Eksportni tovariodyag napivfabrikati ta tekstil silskogospodarska produkciya mehanichni virobi fosfati ta himikati vuglevodni elektroobladnannyaPartneri Franciya 32 1 Italiya 17 3 Nimechchina 12 4 2017 Import 19 09 mlrd 2017 Importni tovaritekstil mashini ta obladnannya vuglevodni himikati harchovi produktiPartneri Italiya 15 8 Franciya 15 1 KNR 9 2 Nimechchina 8 1 Turechchina 4 8 Alzhir 4 7 Ispaniya 4 5 2017 Derzhavni finansiBorg70 3 VVP 2017 Dohodi 9 876 mlrd Vitrati 12 21 mlrd Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaKoli v 1956 Tunis otrimav nezalezhnist vin buv agrarnoyu krayinoyu Vidtodi znachno rozshirilasya promislova baza Tunisa dominuyucha rol v yakij nalezhit dekilkom velikim sektoram Rozvitok tuniskoyi ekonomiki zalezhit vid eksportu nafti i mineralnoyi sirovini zrostannya obrobnih galuzej rozvitku turizmu i nadhodzhen z za kordonu Vnutrishnij valovij produkt VVP Tunisa v 1997 stanoviv 18 7 mlrd dol a u 2000 ponad 21 mlrd dol SShA U ostanni roki neuhilno zbilshuvavsya pributok na dushu naselennya z 1956 po 2000 vin zris z 300 do 2283 dol Negativnij vpliv na rozvitok ekonomiki spravili zhorstoka posuha u 1980 h raptove padinnya svitovih cin na naftu v 1986 viklikalo krizu platezhiv Ce sponukalo uryad Tunisa zvernutisya za finansovoyu dopomogoyu do Mizhnarodnogo valyutnogo fondu MVF Naslidki krizi buli zgladzheni v 1987 koli buli pidvisheni svitovi cini na naftu a chasti osadi dozvolili zibrati horoshij urozhaj Prote vnaslidok negativnogo vplivu vijskovih dij v zoni Perskoyi zatoki na rozvitok eksportu i turizmu v 1991 uryad Tunisa bulo vimushenij vdatisya do zhorstkoyi ekonomiyi derzhavnih koshtiv Krayina shvidko opravilasya vid naslidkiv vijni i v 1992 VVP zbilshivsya na 8 6 U 1995 mizh Tunisom i Yevropejskim soyuzom bula dosyagnuta ugoda pro liberalizaciyu torgivli Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 21 3 mlrd Temp zrostannya VVP 5 VVP na dushu naselennya 2283 Pryami zakordonni investiciyi 0 577 mlrd Import 9 6 mlrd g ch Franciya 27 Italiya 19 5 Nimechchina 12 3 Ispaniya 4 3 Belgiya 3 8 Eksport 9 mlrd g ch Franciya 27 Italiya 21 4 Nimechchina 15 1 Belgiya 6 4 Liviya 4 Osnovni statti importu mashini i obladnannya sira i pereroblena nafta prodovolchi tovari transportni zasobi derevina a takozh bavovna sirec i bavovnyana pryazha Eksportuyut tekstilni tovari i shkiru himichni i suputni tovari mashini i transportne obladnannya silskogospodarski produkti i prodovolchi tovari mineralnu sirovinu palivo i mastilni materiali Vazhlivi statti eksportu fosforiti i produkti yih pererobki olivkova oliya vino svinec zalizo i stal Rozpodil ekonomichno aktivnogo naselennyaU 1994 v ekonomici Tunisa bulo zajnyato 2 8 mln cholovik bl 77 z nih choloviki Priblizno 22 trudovih resursiv bulo zoseredzheno v silskomu gospodarstvi 20 v obrobnij promislovosti 29 v sferi poslug 14 v torgivli restorannomu i gotelnomu biznesi i 13 v sferi budivnictva Silske gospodarstvoSilskogospodarske virobnictvo osnova ekonomiki krayini v nomu zajnyata majzhe chvert pracezdatnogo naselennya Dvi tretini teritoriyi Tunisa mayut spriyatlivi umovi dlya silskogo gospodaryuvannya Ye p yat silskogospodarskih rajoniv rodyuchi girski dolini pivnochi de viroshuyetsya pshenicya pivnichno shidni oblasti vklyuchayuchi p iv Et Tib sho specializuyutsya na virobnictvi citrusovih i vinogradu pivnichna chastina centralnogo rajonu vidoma svoyimi olivkami centralnij rajon centr vivcharstva i oazi posushlivoyi pivdennoyi chastini centralnoyi oblasti Golovni silskogospodarski kulturi pshenicya yachmin kukurudza oves i sorgo Obsyagi viroblenoyi v Tunisi silskogospodarskoyi produkciyi ne pokrivayut potrebi naselennya tomu krayina vimushena importuvati pshenicyu i inshi prodovolchi kulturi Vazhlive misce zajmaye virobnictvo frukti yaki skladayut vazhlivu stattyu eksportu Na eksport viroshuyutsya olivki apelsini figi finiki i vinograd Krim togo v krayini obroblyayut pomidori kartoplyu dini zelenu perec chili i inshi vidi percyu cukrovij buryak abrikosi i migdal Vazhlive misce v tvarinnictvi zajmaye viroshuvannya ovec kurchat i kiz velika uvaga pridilyayetsya takozh rozvedennyu velikoyi rogatoyi hudobi konej i verblyudiv PromislovistObrobna promislovist Najrozvinenishimi ye tekstilna i shvejna promislovist Velika chastina tekstilnogo virobnictva jde na eksport Inshi vazhlivi galuzi virobnictva naftopererobka metalurgiya virobnictvo energoustatkuvannya mashin i transportnih koshtiv himichnih tovariv na osnovi fosforitiv cementu vzuttya tyutyunovih virobiv paperu i mebliv Pidpriyemstva roztashovani peredusim v m Tunis za nim jdut Sus Sfaks Gabes i Bizerta TurizmTurizm vidigraye vazhlivu rol v ekonomici Tunisu Blizko 400 000 osib sho stanovit 12 aktivnogo naselennya krayini zajnyato v sferi turizmu Pogano na rozvitku turizmu poznachayutsya pereodichni terakti Tak pislya vibuhu v kvitni 2002 pid chas yakogo zaginulo 19 osib kilkist turistiv z Nimechchini sho vidvidali o Dzherbu skorotilosya z 300 000 do 120 000 cholovik v rik Pam yatki ta ekskursiyi Tunis yakij zajmaye strategichno vigidne teritorialne polozhennya zavzhdi privertav do sebe uvagu rozvinenih civilizacij Finikijci rimlyani vandali vizantijci arabi turki osmani i francuzi zalishili tut istorichni pam yatki svogo perebuvannya Chislenni pam yatki sered yakih kilka vidomih arheologichnih kompleksiv postijno privertayut uvagu turistiv Na pershomu misci sered nih po pravu znahoditsya znamenitij Karfagen sho svogo chasu vdalo voyuvav z Velikim Rimom V rezultati ostannoyi Punichnoyi vijni Karfagen vse taki buv zrujnovanij v bukvalnomu sensi doshentu Zakripivshis na pivnichnomu uzberezhzhi Afriki Rim zalishiv suchasnikam svoyi kulturni pam yatki zbereglisya do nashih dniv ruyini Kapitoliyu grandioznogo amfiteatru term Antonina Bilsh pizni sporudi ruyini vizantijskih cerkov i musulmanski pam yatki datovani Serednovichchyam i zoseredzheni v Kajruani Susi Monastiri Mahdiyi Sfaksi ne mensh cikavi Ne mozhna obijti uvagoyu i stolicyu krayini Tunis najbilshij port derzhavi zasnovanij finikijcyami v X stolitti do n e Osoblivo privabliva serednovichna chastina mista i starodavnij mavzolej Harasanidiv Dlya lyubiteliv dikoyi prirodi peredbacheni ekskursijni marshruti z pivnochi na pivden krayini Rozpochavshi vid uzberezhzhya Seredzemnogo morya turisti vidvidayut po dorozi i krasivi girski lancyugi Atlasu i veliki gayi korkovogo duba i velichni kanjoni dolini richki Medzherda i bezlich inshih malovnichih misc EnergozabezpechennyaU 1994 dzherelom priblizno 54 spozhivanih v krayini energiyi sluzhila sira nafta Krayina zakupovuye za kordonom ponad 50 spozhivanih naftoproduktiv U 1994 v krayini bulo virobleno blizko 6 mlrd kVt god priblizno v chotiri razi bilshe v porivnyanni z 1975 Div takozhGirnicha promislovist Tunisu Korisni kopalini TunisuPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA www dw com Deutsche arhiv originalu za 2 lipnya 2015 procitovano 3 lipnya 2015DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X