Трійкова система числення — позиційна система числення з цілочисленною основою, рівною 3. За аналогією з a бітом, трійковою цифрою є трит (англ. trinary digit). Один трит містить біт інформації. Трійкова система числення використовується в трійковому комп'ютері.
Існує в двох варіантах: несиметрична і симетрична.
Трійкові цифри
У несиметричній трійковій системі числення частіше застосовуються цифри {0,1,2}, а в трійковій симетричній системі числення знаки {-, 0, +}, {-1,0, +1}, { 1, 0,1}, {1, 0,1}, {i, 0,1}, {N, O, P}, {N, Z, P} і цифри { 2,0,1}, {7,0,1}. Трійкові цифри можна позначати будь-якими трьома знаками {A, B, C}, але при цьому додатково потрібно вказати старшинство знаків, наприклад, C>B, B>A.
Фізичні реалізації
У цифровій електроніці, незалежно від варіанту трійкової системи числення, одному трійковому розряду в трійковій системі числення відповідає один трійковий тригер як мінімум на трьох інверторах з логікою на вході або два двійкових тригера як мінімум на чотирьох інверторах з логікою на вході.
Трайт
Деякі трійкові комп'ютери, такі як «Сетунь», використовують трайт який дорівнює 6 тритів, аналогічно двійковому байту.
Представлення чисел в трійкових системах числення
Несиметрична трійкова система числення
Прикладом подання чисел у несиметричній трійковій системі числення може служити запис в цій системі цілих додатних чисел:
Десяткове число | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Трійкове число | 0 | 1 | 2 | 10 | 11 | 12 | 20 | 21 | 22 | 100 | 101 |
Якщо в десятковій системі числення є 10 цифр і вага сусідніх розрядів різниться в 10 разів (розряд одиниць, розряд десятків, розряд сотень), то в трійковій системі використовуються тільки три цифри і ваги сусідніх розрядів різняться втричі (розряд одиниць, розряд трійок, розряд дев'яток, ...). Цифра 1, написана першою лівіше коми, позначає одиницю; ця ж цифра, написана другою лівіше коми, позначає трійку і т. д.
Несиметрична трійкова система числення є окремим випадком спарених (комбінованих) показових позиційних систем числення, в якій a k - з трійкової множини a = {0,1,2}, b = 3, ваги розрядів рівні 3k.
Показникові системи числення
У показникових позиційних трійкових системах числення використовуються дві системи:
- Внутрішньорозрядна система кодування з основою З, числа якої використовуються для запису цифр.
- Приписна міжрозрядна система числення з основою b.
Ціле число в показниковій позиційній системі числення представляється у вигляді суми добутків значень в розрядах (цифр):
- K — число від 0 до n-1, номер числового розряду,
- N — число розрядів,
- З — основа системи кодування, 3 дорівнює розмірностімножини a = {0,1, …, c-1} з якого беруться цифри a k ,
- Ak — цілі числа з множини a, назваються цифрами,
- B — число, основа міжрозрядної показниковою вагової функції,
- Bk — числа міжрозрядної функції, вагові коефіцієнти розрядів.
Кожен добутокв такого запису називається (a, b)-им розрядом.
При c = b утворюються (b, b)-ві системи числення з добутком — a k b k і сумою — , які при b = 3 перетворюються на звичайну (3,3) -ву (трійкову) систему числення. При запису перший індекс часто опускається, іноді, коли є згадка в тексті, опускається і другий індекс.
Ваговий коефіцієнт розряду — b k — приписної і, в загальному випадку, може бути необов'язково показниковою функцією від номера розряду — k , і необов'язково степенем числа 3 . Множина значень a k більш обмежена і більше пов'язана з апаратною частиною — числом стійких станів тригерів чи числом станів групи тригерів в одному розряді регістра. У загальному випадку, a k можуть бути теж необов'язково з трійкової множини a = {0,1,2}, але, щоб спарені системи були трійковими, як мінімум, одна з двох систем повинна бути трійковою. A k -ті ближче до апаратної частини і по a k -тим з множини a = {0,1,2 } або з множини a = {-1,0, +1}, визначається система кодування: несиметрична трійкова або симетрична трійкова.
Показникові трійкові системи числення
Ціле число в показниковій позиційній трійковій системі записують у вигляді послідовності його цифр (рядки цифр), що перераховуються зліва направо по спаданню старшинства розрядів:
У показникових системах числення значенню розрядів приписуються вагові коефіцієнти , в записі вони опускаються, але мається на увазі, що k-ий розряд справа наліво має ваговий коефіцієнт рівний .
З комбінаторики відомо, що кількість записуваних кодів дорівнює числу (розміщень з повтореннями):
, де A = 3 - 3-х елементна множина a = {0,1,2} з якої беруться цифри a k , n - число елементів (цифр) в числі x 3, b .
Кількість записуваних кодів не залежить від основи показникової функції - b, яке визначає діапазон представляються числами x 3, b величин.
Дробове число записується і представляється у вигляді:
- , де m - число розрядів дробової частини числа праворуч від коми,
- при m = 0 дробова частина відсутня, число - ціле;
- при ak з трійкової множини a = {0,1,2} і b = 1 утворюється непозиційна трійков система числення з однаковими ваговими коефіцієнтами всіх розрядів рівними 1k = 1;
- при ak з двійкової множини a = {0,1} і b = 3 в сумі будуть тільки цілі степені - 3k ;
- при ak з трійкової множини a = {0,1,2} і b = 3 в сумі будуть цілі і подвоєні степені 3, система числення стає звичайною несиметричною трійковою системою числення, a k задовольняють нерівності , тобто ;
- при ak з десяткової множини a = {0,1,2,3,4,5,6,7,8,9} і b = 3 в сумі будуть цілі степені 3 помножені на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і 9.
У деяких випадках цього може виявитися недостатньо, в таких випадках можна застосувати зтроєні (комтринування), зчетверені та інші системи числення.
Трійкова системи числення з додатковим співмножником
У показникових позиційних трійкових системах числення у вагу розряду можна ввести додатковий співмножник. Наприклад, співмножник (b/с):
У загальному випадку c ≠ 3.
При a k з a = {0,1,2}, b = 3 і c = 3 утворюється звичайна несиметрична трійкова система числення. При a = 2, b = 3 і c = 2 утворюється (2,3,2)-кова система числення з додатковим нецілочисельним ваговим коефіцієнтом у добутку рівному (3/c) = (3/2) = 1,5. При інших значеннях a, b і c утворюються інші показові позиційні системи числення з додатковим співмножником (b/c), число яких нескінченне. Можливі нескінченні множини та інших складових систем числення.
Кодування трійкових цифр
Одна трійкова цифра може кодуватися різними способами.
Трирівневі системи кодування
Трирівневе кодування трійчастих цифр (3-Level Coded Ternary, 3LCT, «однопровідне»)
Число трирівневих систем кодування трійкових цифр дорівнює числу перестановок:
- з них одна
- симетрична {-1, 0, +1} (+U - (+1); 0 - (0); -U - (-1)),
- зсунута на +1 {0, 1, 2}
- зсунута на +2 {1, 2, 3}
Дворівневі системи кодування
Двобітне двійкове кодування
Також називається «двопровідне»[], англ. 2-Bit BinaryCodedTernary, 2B BCT representation.
З використанням 3-х кодів з 4-х можливих
Число можливих 2B BCT систем кодування трійкових цифр дорівнює числу сполук без повторення:
- помноженому на число перестановок в кожному наборі з 3-х чисел:
- тобто 4 * 6 = 24.
Ось деякі з них:
Перший варіант:
- (1,0) - 2;
- (0,1) - 1;
- (0,0) - 0.
Другий варіант:
- (1,1) - 2;
- (0,1) - 1;
- (0,0) - 0.
З використанням всіх 4-х кодів з 4-х можливих (два з 4-х кодів кодують одну і ту ж саму трійкову цифру)
Ось одна з них[]:
- (0,0) - «0»
- (1,1) - «0»
- (0,1) - «-1»
- (1,0) - «+1»
Трьохбітне двійкове кодування
Також відоме як «трипровідне»[], англ. 3-Bit BinaryCodedTernary, 3B BCT representation. Використовуються три коди з 8-ми можливих.
Число можливих 3B BCT систем кодування трійкових цифр дорівнює числу сполук без повторення:
помноженому на число перестановок в кожному наборі з 3-х чисел:
- тобто 54 * 6 = 324.
Ось деякі з них:
Перший варіант:
- (1,0,0) - 2;
- (0,1,0) - 1;
- (0,0,1) - 0.
Другий варіант:
- (0,1,1) - 2;
- (1,0,1) - 1;
- (1,1,0) - 0.
Третій варіант:
- (1,1,1) - 2;
- (0,1,1) - 1;
- (0,0,1) - 0.
Четвертий варіант:
- (0,0,0) - 2;
- (1,0,0) - 1;
- (1,1,0) - 0.
Порівняння з двійковою системою числення
При порозрядному порівнянні трійкова система числення виявляється більш ємною, ніж двійкова система числення.
При дев'яти розрядах двійковий код має ємність 29 = 512 чисел, а трійковий код має ємність 39 = 19683 числа, тобто в 39/29 = 38,4 рази більше.
При двадцяти семи розрядах двійковий код має ємність 227 = 134 217 728 чисел, а трійковий код має ємність 327 = 7 625 597 484 987 чисел, тобто в 327/227 = 56 815,13 разів більше.
При вісімдесяти одному розряді двійковий код має ємність 281 = 2 417 851 693 229 258 349 412 352 числа, а трійковий код — 381 ≈ 4,434·1038 чисел, тобто в 381/281 = 183 396 897 083 556,95 разів більше.
Властивості
Трійкова позиційна показникова несиметрична система числення за витратами числа знаків (в трирозрядному десятковому числі 3 * 10 = 30 знаків) найбільш економічна з позиційних показникових несиметричних систем числення. А. Кушнеров приписує цю теорему Джону фон Нейману.
Переклад цілих чисел з десяткової системи числення в трійкову
Для перекладу ціле десяткове число ділять (цілочисельне ділення) на 3 доти, поки частка більше нуля. Остачі, записані зліва направо від останнього до першого є цілим несиметричним потрійним еквівалентом цілого десяткового числа.
Приклад: десяткове ціле число 4810,10 переведемо в несиметричне трійкове ціле число:
число = 48 10,10 ділимо на 3, частка = 16, остача a0 = 0
частка = 16 10,10 ділимо на 3, частка = 5, остача a1 = 1
частка = 5 10,10 ділимо на 3, частка = 1, остача a2 = 2
частка = 1 10,10 ділимо на 3, частка = 0, остача a3 = 1
Частка не більше нуля, ділення закінчено.
Тепер, записавши всі остачі від останнього до першого зліва направо, отримаємо результат 4810,10 = (a3 a2 a1 a 0 ) 3,3 = 12103,3 .
Таблиці додавання в трійкових системах числення
У трійковій несиметричній системі числення
З результатом в десятковій системі числення:
2 | 2 | 3 | 4 |
---|---|---|---|
1 | 1 | 2 | 3 |
0 | 0 | 1 | 2 |
+ | 0 | 1 | 2 |
З результатом у трійковій несиметричній системі числення:
2 | 02 | 10 | 11 |
---|---|---|---|
1 | 01 | 02 | 10 |
0 | 00 | 01 | 02 |
+ | 0 | 1 | 2 |
У трійковій симетричній системі числення
З результатом в десятковій системі числення:
+1 | 0 | +1 | +2 |
---|---|---|---|
0 | -1 | 0 | +1 |
-1 | -2 | -1 | 0 |
+ | -1 | 0 | +1 |
З результатом у трійковій симетричній системі числення:
+1 | 00 | 01 | 1i |
---|---|---|---|
0 | 0i | 00 | 01 |
-1 | I1 | 0i | 00 |
+ | -1 | 0 | +1 |
Трійкова симетрична система числення
Позиційна цілочисленна симетрична трійкова система числення була запропонована італійським математиком Фібоначчі (Леонардо Пізанський) (1170-1250) для вирішення «завдання про гирі». Задачу про найкращу систему гир розглядав Лука Пачолі (XV ст.). Окремий випадок цього завдання був опублікований в книзі французького математика Клода Баше де Мезіріака «Збірник цікавих завдань» у 1612 р. Російський переклад книги К. Г. Баше «Ігри та завдання, засновані на математиці» вийшов у Петербурзі в 1877 р. Пізніше цим завданням займався петербурзький академік Леонард Ейлер, цікавився Д.І.Менделєєв.
Симетричність при зважуванні на важільних терезах використовували з найдавніших часів, додаючи гирю на чашку з товаром. Елементи трійкової системи числення були в системі числення стародавніх шумерів, в системах мір, ваг і грошей, в яких були одиниці рівні 3. Але тільки в симетричній трійковій системі числення Фібоначчі об'єднані ці властивості.
Симетрична система дозволяє зображати від’ємні числа, не використовуючи окремий знак мінуса. Число 2 зображується цифрою 1 в розряді трійок і цифрою (мінус одиниця) в розряді одиниць. Число -2 зображується цифрою (мінус одиниця) в розряді трійок і цифрою 1 в розряді одиниць.
Можливі шість відповідностей цифр (знаків) трійкової симетричної системи числення і цифр (знаків) трійкової несиметричної системи числення:
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 |
0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 0 | 2 |
1 | 0 | 2 | 1 | 2 | 1 | 0 |
Відповідно 2. зберігаються числові значення 0 і 1.
Десяткова система | -3 | -2 | -1 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Трійкова несиметрична | −10 | −2 | −1 | 0 | 1 | 2 | 10 | 11 | 12 | 20 | 21 | 22 | 100 |
Трійкова симетрична | 10 | 11 | 1 | 0 | 1 | 11 | 10 | 11 | 111 | 110 | 111 | 101 | 100 |
У трійковій симетричній системі числення знак 1 можна замінити знаком (не числом) i або 2і, в другому випадку, використовувати для трійкової симетричної системи числення {-1,0,+1} знаки трійкової несиметричною системи {2,0,1}.
Властивості
Завдяки тому що основа 3 непарна, у трійковій системі можливо симетричне відносно нуля розташування цифр: -1, 0, 1, з яким пов'язано шість цінних властивостей:
- Природність представлення від’ємних чисел;
- Відсутність проблеми округлення (для округлення досить просто відкинути непотрібні цифри).
- Таблиця множення в цій системі, як зазначив О.Коші, приблизно в чотири рази коротша. (стр.34).
- Для зміни знаку числа потрібно змінювати знаки у всіх його цифр.
- При додаванні великої кількості чисел значення для перенесення в наступний розряд зростає із збільшенням кількості доданків не лінійно, а пропорційно квадратному кореню числа доданків.
- За витратами числа знаків на представлення чисел вона рівна трійковій несиметричній системі.
Представлення від'ємних чисел
Наявність додатної та від’ємної цифр дозволяє безпосередньо представляти як додатні, так і від’ємні числа. При цьому немає необхідності в спеціальному розряді знака і не треба вводити додатковий ( або зворотний ) код для виконання арифметичних операцій з від’ємними числами. Всі дії над числами, представленими в трійковій системі числення з цифрами 0 , 1 , -1 , виконуються звичайно з урахуванням знаків чисел. Знак числа визначається знаком старшої значущої цифри числа: якщо вона додатна , то і число додатне, якщо від’ємна , то і число від’ємне. Для зміни знака числа треба змінити знаки всіх його цифр (тобто інвертувати його код інверсією Лукасевича ). Наприклад:
Округлення
Іншим корисним наслідком симетричного розташування значень цифр є відсутність проблеми округлення чисел: в результаті відкидання молодших цифр числа виходить найкраще, при даній кількості залишених цифр, наближення цього числа, і округлення не потрібно.
Переклад чисел з десяткової системи в трійкову
Переклад чисел з десяткової системи в трійкову і відповідне йому питання про гирі, детально викладені в книгах . Там же розказано про застосування трійкової системи гир у російській практиці.
Переклад в інші системи числення
Будь-яке число , записане в трійковій системі числення з цифрами 0 , 1 , -1 , можна представити у вигляді суми цілих степенів числа 3 , причому якщо в даному розряді трійкового зображення числа стоїть цифра 1 , то відповідна цього розряду ступінь числа 3 входить в суму зі знаком «+» , якщо ж цифра -1 , то зі знаком «-» , а якщо цифра 0 , то зовсім не входить. Це можна представити формулою
- , де
- - ціла частина числа ,
- - дробова частина числа ,
причому коефіцієнти K можуть приймати значення { 1 , 0 , -1 } .
Для того щоб число , представлене в трійковій системі , перевести в десяткову систему , треба цифру кожного розряду даного числа помножити на відповідну цього розряду степінь числа 3 ( в десятковому поданні) і отримані добутки додати.
Практичні застосування
- Працюючи в Палаті мір і ваг, Д.І.Менделєєв , з урахуванням симетричної трійкової системи числення, розробив цифровий ряд значень ваг для зважування на лабораторних терезах, який використовується донині .
- Симетрична трійкова система використовувалася в радянській ЕОМ Сетунь .
Дев’яткова форма представлення чисел
Представлення чисел потрійним кодом при програмуванні і при введенні в машину незручно і неекономно, тому поза машини застосовується дев’яткова форма. Дев’яткові числа зіставляються парам трійкових чисел. При виведенні машиною від’ємні дев’яткові цифри позначають буквами.
Десяткова | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Трійкова | |||||||||
Дев’яткова | |||||||||
Латиниця | W | X | Y | Z | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 |
Кирилиця | Ж | Х | У | Ц | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 |
Див. також
Примітки
- Бруснєцов, М. П.; Маслов, С. П.; Ramil Alvarez, J.; Zhogolev, E.A. . Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 20 січня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 19 січня 2014.
- Simon Gay. BCT: Binary Coded Ternary (PDF) (англ.). (PDF) оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 29 липня 2019.
- С. В. Фомин]]. Системы счисления. — М. : Наука, 1987. — 48 с. — (). (альтернативная ссылка [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.])
- А. Кушнеров Троичная цифровая техника. Ретроспектива и современность. [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Экономичность систем счисления[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 19 січня 2014.
- О. А. Акулов, Н. В. Медведев. Информатика и вычислительная техника. 4-е изд. — М.: Омега-Л, 2007. (Раздел I, Гл.3.3)
- Http://algolist.manual.ru/maths/teornum/count_sys.php [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.] Переклад з системи з більшою підставою - в систему з меншим
- «Троичный принцип» Николая Брусенцова [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.].
- С. Б. Гашков. § 11. Д. И. Менделеев и троичная система // Системы счисления и их применение : [ 12 січня 2014]. — М. : МЦНМО, 2004. — (). В Google Chrome после нажатия на PDF(333Kb) нужно стронуть одну из боковых сторон рамки браузера.
- И. Я. Депман. История арифметики. Пособие для учителей. Издание второе, исправленное. Издательство «Просвещение», Москва, 1965. Глава I. Натуральное число. 7. Задача Баше — Менделеева, стр.36.
- Е. С. Давыдов, Наименьшие группы чисел для образования натуральных рядов, Спб., 1903, 36 стр.
- В. Ф. Гартц, Лучшая система для весовых гирь, Спб., 1910, 36 стр.
- Ф. А. Слудский, О свойствах степеней двух и трёх. «Математический сборник», ч. III, стр. 214.
- Юрий Ревич «Наследники Бэббиджа» // «Домашний компьютер», № 12, 1 декабря 2002 года.
- И. Я. Депман. «Меры и метрическая система», Учпедгиз, 1955.
- И. Я. Депман. «Возникновение системы мер и способов измерения величин», вып. 1, Учпедгиз, 1956.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trijkova sistema chislennya pozicijna sistema chislennya z cilochislennoyu osnovoyu rivnoyu 3 Za analogiyeyu z a bitom trijkovoyu cifroyu ye trit angl trinary digit Odin trit mistit log2 3 1 58496 displaystyle log 2 3 approx 1 58496 bit informaciyi Trijkova sistema chislennya vikoristovuyetsya v trijkovomu komp yuteri Isnuye v dvoh variantah nesimetrichna i simetrichna Trijkovi cifriU nesimetrichnij trijkovij sistemi chislennya chastishe zastosovuyutsya cifri 0 1 2 a v trijkovij simetrichnij sistemi chislennya znaki 0 1 0 1 1 0 1 1 0 1 i 0 1 N O P N Z P i cifri 2 0 1 7 0 1 Trijkovi cifri mozhna poznachati bud yakimi troma znakami A B C ale pri comu dodatkovo potribno vkazati starshinstvo znakiv napriklad C gt B B gt A Fizichni realizaciyiU cifrovij elektronici nezalezhno vid variantu trijkovoyi sistemi chislennya odnomu trijkovomu rozryadu v trijkovij sistemi chislennya vidpovidaye odin trijkovij triger yak minimum na troh invertorah z logikoyu na vhodi abo dva dvijkovih trigera yak minimum na chotiroh invertorah z logikoyu na vhodi Trajt Deyaki trijkovi komp yuteri taki yak Setun vikoristovuyut trajt yakij dorivnyuye 6 tritiv analogichno dvijkovomu bajtu Predstavlennya chisel v trijkovih sistemah chislennyaNesimetrichna trijkova sistema chislennya Prikladom podannya chisel u nesimetrichnij trijkovij sistemi chislennya mozhe sluzhiti zapis v cij sistemi cilih dodatnih chisel Desyatkove chislo 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10Trijkove chislo 0 1 2 10 11 12 20 21 22 100 101 Yaksho v desyatkovij sistemi chislennya ye 10 cifr i vaga susidnih rozryadiv riznitsya v 10 raziv rozryad odinic rozryad desyatkiv rozryad soten to v trijkovij sistemi vikoristovuyutsya tilki tri cifri i vagi susidnih rozryadiv riznyatsya vtrichi rozryad odinic rozryad trijok rozryad dev yatok Cifra 1 napisana pershoyu livishe komi poznachaye odinicyu cya zh cifra napisana drugoyu livishe komi poznachaye trijku i t d Nesimetrichna trijkova sistema chislennya ye okremim vipadkom sparenih kombinovanih pokazovih pozicijnih sistem chislennya v yakij ak z trijkovoyi mnozhini a 0 1 2 b 3 vagi rozryadiv rivni 3k Pokaznikovi sistemi chislennya U pokaznikovih pozicijnih trijkovih sistemah chislennya vikoristovuyutsya dvi sistemi Vnutrishnorozryadna sistema koduvannya z osnovoyu Z chisla yakoyi vikoristovuyutsya dlya zapisu cifr Pripisna mizhrozryadna sistema chislennya z osnovoyu b Cile chislo v pokaznikovij pozicijnij sistemi chislennya predstavlyayetsya u viglyadi sumi dobutkiv znachen v rozryadah cifr K chislo vid 0do n 1 nomer chislovogo rozryadu N chislo rozryadiv Z osnova sistemi koduvannya 3 dorivnyuye rozmirnostimnozhini a 0 1 c 1 z yakogo berutsya cifri ak Ak cili chisla z mnozhini a nazvayutsya ciframi B chislo osnova mizhrozryadnoyi pokaznikovoyu vagovoyi funkciyi Bk chisla mizhrozryadnoyi funkciyi vagovi koeficiyenti rozryadiv Kozhen dobutok displaystyle v takogo zapisu nazivayetsya a b im rozryadom Pri c b utvoryuyutsya b b vi sistemi chislennya z dobutkom ak bki sumoyu k 0n 1akbk displaystyle sum k 0 n 1 a k b k yaki prib 3peretvoryuyutsya na zvichajnu 3 3 vu trijkovu sistemu chislennya Pri zapisu pershij indeks chasto opuskayetsya inodi koli ye zgadka v teksti opuskayetsya i drugij indeks Vagovij koeficiyent rozryadu bk pripisnoyi i v zagalnomu vipadku mozhe buti neobov yazkovo pokaznikovoyu funkciyeyu vid nomera rozryadu k i neobov yazkovo stepenem chisla 3 Mnozhina znachen ak bilsh obmezhena i bilshe pov yazana z aparatnoyu chastinoyu chislom stijkih staniv trigeriv chi chislom staniv grupi trigeriv v odnomu rozryadi registra U zagalnomu vipadku ak mozhut buti tezh neobov yazkovo z trijkovoyi mnozhini a 0 1 2 ale shob spareni sistemi buli trijkovimi yak minimum odna z dvoh sistem povinna buti trijkovoyu Ak ti blizhche do aparatnoyi chastini i po ak tim z mnozhini a 0 1 2 abo z mnozhini a 1 0 1 viznachayetsya sistema koduvannya nesimetrichna trijkova abo simetrichna trijkova Pokaznikovi trijkovi sistemi chislennya Cile chislo v pokaznikovij pozicijnij trijkovij sistemi zapisuyut u viglyadi poslidovnosti jogo cifr ryadki cifr sho pererahovuyutsya zliva napravo po spadannyu starshinstva rozryadiv Xa b an 1an 2 a0 a b displaystyle X a b a n 1 a n 2 dots a 0 a b U pokaznikovih sistemah chislennya znachennyu rozryadiv pripisuyutsya vagovi koeficiyenti bk displaystyle b k v zapisi voni opuskayutsya ale mayetsya na uvazi sho k ij rozryad sprava nalivo maye vagovij koeficiyent rivnij bk displaystyle b k Z kombinatoriki vidomo sho kilkist zapisuvanih kodiv dorivnyuye chislu rozmishen z povtorennyami A a n A an an 3n displaystyle bar A a n bar A a n a n 3 n de A 3 3 h elementna mnozhina a 0 1 2 z yakoyi berutsya cifri ak n chislo elementiv cifr v chisli x3 b Kilkist zapisuvanih kodiv ne zalezhit vid osnovi pokaznikovoyi funkciyi b yake viznachaye diapazon predstavlyayutsya chislami x 3 b velichin Drobove chislo zapisuyetsya i predstavlyayetsya u viglyadi Xa b an 1an 2 a1a0 a 1a 2 a m 1 a m a b k mn 1akbk displaystyle X a b a n 1 a n 2 dots a 1 a 0 a 1 a 2 dots a m 1 a m a b sum k m n 1 a k b k de m chislo rozryadiv drobovoyi chastini chisla pravoruch vid komi pri m 0 drobova chastina vidsutnya chislo cile pri ak z trijkovoyi mnozhini a 0 1 2 i b 1 utvoryuyetsya nepozicijna trijkov sistema chislennya z odnakovimi vagovimi koeficiyentami vsih rozryadiv rivnimi 1k 1 pri ak z dvijkovoyi mnozhini a 0 1 i b 3 v sumi budut tilki cili stepeni 3k pri ak z trijkovoyi mnozhini a 0 1 2 i b 3 v sumi budut cili i podvoyeni stepeni 3 sistema chislennya staye zvichajnoyu nesimetrichnoyu trijkovoyu sistemoyu chislennya ak zadovolnyayut nerivnosti 0 ak b 1 lt b displaystyle 0 leqslant a k leqslant b 1 lt b tobto 0 ak 2 lt 3 displaystyle 0 leqslant a k leqslant 2 lt 3 pri ak z desyatkovoyi mnozhini a 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 i b 3 v sumi budut cili stepeni 3 pomnozheni na 1 2 3 4 5 6 7 8 i 9 U deyakih vipadkah cogo mozhe viyavitisya nedostatno v takih vipadkah mozhna zastosuvati ztroyeni komtrinuvannya zchetvereni ta inshi sistemi chislennya Trijkova sistemi chislennya z dodatkovim spivmnozhnikom U pokaznikovih pozicijnih trijkovih sistemah chislennya u vagu rozryadu mozhna vvesti dodatkovij spivmnozhnik Napriklad spivmnozhnik b s Xa b c an 1an 2 a1a0 a 1a 2 a m 1 a m a b c k mn 1akbk b c displaystyle X a b c a n 1 a n 2 dots a 1 a 0 a 1 a 2 dots a m 1 a m a b c sum k m n 1 a k b k b c U zagalnomu vipadku c 3 Pri a k z a 0 1 2 b 3 i c 3 utvoryuyetsya zvichajna nesimetrichna trijkova sistema chislennya Pri a 2 b 3 i c 2 utvoryuyetsya 2 3 2 kova sistema chislennya z dodatkovim necilochiselnim vagovim koeficiyentom u dobutku rivnomu 3 c 3 2 1 5 Pri inshih znachennyah a b i c utvoryuyutsya inshi pokazovi pozicijni sistemi chislennya z dodatkovim spivmnozhnikom b c chislo yakih neskinchenne Mozhlivi neskinchenni mnozhini ta inshih skladovih sistem chislennya Koduvannya trijkovih cifrOdna trijkova cifra mozhe koduvatisya riznimi sposobami Tririvnevi sistemi koduvannya Tririvneve koduvannya trijchastih cifr 3 Level Coded Ternary 3LCT odnoprovidne Chislo tririvnevih sistem koduvannya trijkovih cifr dorivnyuye chislu perestanovok P3 A33 3 3 3 3 0 3 6 displaystyle P 3 A 3 3 frac 3 3 3 frac 3 0 3 6 z nih odnasimetrichna 1 0 1 U 1 0 0 U 1 zsunuta na 1 0 1 2 zsunuta na 2 1 2 3 Dvorivnevi sistemi koduvannya Dvobitne dvijkove koduvannya Takozh nazivayetsya dvoprovidne dzherelo angl 2 Bit BinaryCodedTernary 2B BCT representation Z vikoristannyam 3 h kodiv z 4 h mozhlivih Chislo mozhlivih 2B BCT sistem koduvannya trijkovih cifr dorivnyuye chislu spoluk bez povtorennya Nk Cnk n K nk 43 4 3 4 3 4 displaystyle N choose k C n k frac n K left nk right 4 choose 3 frac 4 3 left 4 3 right 4 pomnozhenomu na chislo perestanovok v kozhnomu nabori z 3 h chisel P3 A33 3 3 3 3 0 3 6 displaystyle P 3 A 3 3 frac 3 3 3 frac 3 0 3 6 tobto 4 6 24 Os deyaki z nih Pershij variant 1 0 2 0 1 1 0 0 0 Drugij variant 1 1 2 0 1 1 0 0 0 Z vikoristannyam vsih 4 h kodiv z 4 h mozhlivih dva z 4 h kodiv koduyut odnu i tu zh samu trijkovu cifru Os odna z nih dzherelo 0 0 0 1 1 0 0 1 1 1 0 1 Trohbitne dvijkove koduvannya Takozh vidome yak triprovidne dzherelo angl 3 Bit BinaryCodedTernary 3B BCT representation Vikoristovuyutsya tri kodi z 8 mi mozhlivih Chislo mozhlivih 3B BCT sistem koduvannya trijkovih cifr dorivnyuye chislu spoluk bez povtorennya Nk Cnk n K nk 83 8 3 8 3 54 displaystyle N choose k C n k frac n K left nk right 8 choose 3 frac 8 3 left 8 3 right 54 pomnozhenomu na chislo perestanovok v kozhnomu nabori z 3 h chisel P3 A33 3 3 3 3 0 3 6 displaystyle P 3 A 3 3 frac 3 3 3 frac 3 0 3 6 tobto 54 6 324 Os deyaki z nih Pershij variant 1 0 0 2 0 1 0 1 0 0 1 0 Drugij variant 0 1 1 2 1 0 1 1 1 1 0 0 Tretij variant 1 1 1 2 0 1 1 1 0 0 1 0 Chetvertij variant 0 0 0 2 1 0 0 1 1 1 0 0 Porivnyannya z dvijkovoyu sistemoyu chislennya Pri porozryadnomu porivnyanni trijkova sistema chislennya viyavlyayetsya bilsh yemnoyu nizh dvijkova sistema chislennya Pri dev yati rozryadah dvijkovij kod maye yemnist 29 512 chisel a trijkovij kod maye yemnist 39 19683 chisla tobto v 39 29 38 4 razi bilshe Pri dvadcyati semi rozryadah dvijkovij kod maye yemnist 227 134 217 728 chisel a trijkovij kod maye yemnist 327 7 625 597 484 987 chisel tobto v 327 227 56 815 13 raziv bilshe Pri visimdesyati odnomu rozryadi dvijkovij kod maye yemnist 281 2 417 851 693 229 258 349 412 352 chisla a trijkovij kod 381 4 434 1038 chisel tobto v 381 281 183 396 897 083 556 95 raziv bilshe Vlastivosti Trijkova pozicijna pokaznikova nesimetrichna sistema chislennya za vitratami chisla znakiv v trirozryadnomu desyatkovomu chisli 3 10 30 znakiv najbilsh ekonomichna z pozicijnih pokaznikovih nesimetrichnih sistem chislennya A Kushnerov pripisuye cyu teoremu Dzhonu fon Nejmanu Pereklad cilih chisel z desyatkovoyi sistemi chislennya v trijkovu Dlya perekladu cile desyatkove chislo dilyat cilochiselne dilennya na 3 doti poki chastka bilshe nulya Ostachi zapisani zliva napravo vid ostannogo do pershogo ye cilim nesimetrichnim potrijnim ekvivalentom cilogo desyatkovogo chisla Priklad desyatkove cile chislo 4810 10 perevedemo v nesimetrichne trijkove cile chislo chislo 48 10 10 dilimo na 3 chastka 16 ostacha a0 0 chastka 16 10 10 dilimo na 3 chastka 5 ostacha a1 1 chastka 5 10 10 dilimo na 3 chastka 1 ostacha a2 2 chastka 1 10 10 dilimo na 3 chastka 0 ostacha a3 1 Chastka ne bilshe nulya dilennya zakincheno Teper zapisavshi vsi ostachi vid ostannogo do pershogo zliva napravo otrimayemo rezultat 4810 10 a3 a2 a1 a0 3 3 12103 3 Tablici dodavannya v trijkovih sistemah chislennyaU trijkovij nesimetrichnij sistemi chislennya Z rezultatom v desyatkovij sistemi chislennya 2 2 3 41 1 2 30 0 1 2 0 1 2 Z rezultatom u trijkovij nesimetrichnij sistemi chislennya 2 02 10 111 01 02 100 00 01 02 0 1 2U trijkovij simetrichnij sistemi chislennya Z rezultatom v desyatkovij sistemi chislennya 1 0 1 20 1 0 1 1 2 1 0 1 0 1 Z rezultatom u trijkovij simetrichnij sistemi chislennya 1 00 01 1i0 0i 00 01 1 I1 0i 00 1 0 1Trijkova simetrichna sistema chislennyaPozicijna cilochislenna simetrichna trijkova sistema chislennya bula zaproponovana italijskim matematikom Fibonachchi Leonardo Pizanskij 1170 1250 dlya virishennya zavdannya pro giri Zadachu pro najkrashu sistemu gir rozglyadav Luka Pacholi XV st Okremij vipadok cogo zavdannya buv opublikovanij v knizi francuzkogo matematika Kloda Bashe de Meziriaka Zbirnik cikavih zavdan u 1612 r Rosijskij pereklad knigi K G Bashe Igri ta zavdannya zasnovani na matematici vijshov u Peterburzi v 1877 r Piznishe cim zavdannyam zajmavsya peterburzkij akademik Leonard Ejler cikavivsya D I Mendelyeyev Simetrichnist pri zvazhuvanni na vazhilnih terezah vikoristovuvali z najdavnishih chasiv dodayuchi giryu na chashku z tovarom Elementi trijkovoyi sistemi chislennya buli v sistemi chislennya starodavnih shumeriv v sistemah mir vag i groshej v yakih buli odinici rivni 3 Ale tilki v simetrichnij trijkovij sistemi chislennya Fibonachchi ob yednani ci vlastivosti Simetrichna sistema dozvolyaye zobrazhati vid yemni chisla ne vikoristovuyuchi okremij znak minusa Chislo 2 zobrazhuyetsya cifroyu 1 v rozryadi trijok i cifroyu 1 displaystyle bar 1 minus odinicya v rozryadi odinic Chislo 2 zobrazhuyetsya cifroyu 1 displaystyle bar 1 minus odinicya v rozryadi trijok i cifroyu 1 v rozryadi odinic Mozhlivi shist vidpovidnostej cifr znakiv trijkovoyi simetrichnoyi sistemi chislennya i cifr znakiv trijkovoyi nesimetrichnoyi sistemi chislennya 1 2 3 4 5 6 1 2 1 0 0 2 10 1 0 2 1 0 21 0 2 1 2 1 0 Vidpovidno 2 zberigayutsya chislovi znachennya 0 i 1 Desyatkova sistema 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9Trijkova nesimetrichna 10 2 1 0 1 2 10 11 12 20 21 22 100Trijkova simetrichna 1 0 1 1 1 0 1 11 10 11 11 1 11 0 11 1 101 100 U trijkovij simetrichnij sistemi chislennya znak 1 mozhna zaminiti znakom ne chislom i abo 2i v drugomu vipadku vikoristovuvati dlya trijkovoyi simetrichnoyi sistemi chislennya 1 0 1 znaki trijkovoyi nesimetrichnoyu sistemi 2 0 1 Vlastivosti Zavdyaki tomu sho osnova 3 neparna u trijkovij sistemi mozhlivo simetrichne vidnosno nulya roztashuvannya cifr 1 0 1 z yakim pov yazano shist cinnih vlastivostej Prirodnist predstavlennya vid yemnih chisel Vidsutnist problemi okruglennya dlya okruglennya dosit prosto vidkinuti nepotribni cifri Tablicya mnozhennya v cij sistemi yak zaznachiv O Koshi priblizno v chotiri razi korotsha str 34 Dlya zmini znaku chisla potribno zminyuvati znaki u vsih jogo cifr Pri dodavanni velikoyi kilkosti chisel znachennya dlya perenesennya v nastupnij rozryad zrostaye iz zbilshennyam kilkosti dodankiv ne linijno a proporcijno kvadratnomu korenyu chisla dodankiv Za vitratami chisla znakiv na predstavlennya chisel vona rivna trijkovij nesimetrichnij sistemi Predstavlennya vid yemnih chisel Nayavnist dodatnoyi ta vid yemnoyi cifr dozvolyaye bezposeredno predstavlyati yak dodatni tak i vid yemni chisla Pri comu nemaye neobhidnosti v specialnomu rozryadi znaka i ne treba vvoditi dodatkovij abo zvorotnij kod dlya vikonannya arifmetichnih operacij z vid yemnimi chislami Vsi diyi nad chislami predstavlenimi v trijkovij sistemi chislennya z ciframi 0 1 1 vikonuyutsya zvichajno z urahuvannyam znakiv chisel Znak chisla viznachayetsya znakom starshoyi znachushoyi cifri chisla yaksho vona dodatna to i chislo dodatne yaksho vid yemna to i chislo vid yemne Dlya zmini znaka chisla treba zminiti znaki vsih jogo cifr tobto invertuvati jogo kod inversiyeyu Lukasevicha Napriklad 101 9 1 8 displaystyle 10 bar 1 9 1 8 1 01 9 1 8 displaystyle bar 1 01 9 1 8 Okruglennya Inshim korisnim naslidkom simetrichnogo roztashuvannya znachen cifr ye vidsutnist problemi okruglennya chisel v rezultati vidkidannya molodshih cifr chisla vihodit najkrashe pri danij kilkosti zalishenih cifr nablizhennya cogo chisla i okruglennya ne potribno Pereklad chisel z desyatkovoyi sistemi v trijkovu Pereklad chisel z desyatkovoyi sistemi v trijkovu i vidpovidne jomu pitannya pro giri detalno vikladeni v knigah Tam zhe rozkazano pro zastosuvannya trijkovoyi sistemi gir u rosijskij praktici Pereklad v inshi sistemi chislennya Bud yake chislo zapisane v trijkovij sistemi chislennya z ciframi 0 1 1 mozhna predstaviti u viglyadi sumi cilih stepeniv chisla 3 prichomu yaksho v danomu rozryadi trijkovogo zobrazhennya chisla stoyit cifra 1 to vidpovidna cogo rozryadu stupin chisla 3 vhodit v sumu zi znakom yaksho zh cifra 1 to zi znakom a yaksho cifra 0 to zovsim ne vhodit Ce mozhna predstaviti formuloyu K3 33 K2 32 K1 31 K0 30 K 1 3 1 K 2 3 2 K 3 3 3 displaystyle cdots K 3 cdot 3 3 K 2 cdot 3 2 K 1 cdot 3 1 K 0 cdot 3 0 K 1 cdot 3 1 K 2 cdot 3 2 K 3 cdot 3 3 cdots de K3 33 K2 32 K1 31 K0 30 displaystyle cdots K 3 cdot 3 3 K 2 cdot 3 2 K 1 cdot 3 1 K 0 cdot 3 0 cila chastina chisla K 1 3 1 K 2 3 2 K 3 3 3 displaystyle cdots K 1 cdot 3 1 K 2 cdot 3 2 K 3 cdot 3 3 cdots drobova chastina chisla prichomu koeficiyenti K mozhut prijmati znachennya 1 0 1 Dlya togo shob chislo predstavlene v trijkovij sistemi perevesti v desyatkovu sistemu treba cifru kozhnogo rozryadu danogo chisla pomnozhiti na vidpovidnu cogo rozryadu stepin chisla 3 v desyatkovomu podanni i otrimani dobutki dodati Praktichni zastosuvannya Pracyuyuchi v Palati mir i vag D I Mendelyeyev z urahuvannyam simetrichnoyi trijkovoyi sistemi chislennya rozrobiv cifrovij ryad znachen vag dlya zvazhuvannya na laboratornih terezah yakij vikoristovuyetsya donini Simetrichna trijkova sistema vikoristovuvalasya v radyanskij EOM Setun Dev yatkova forma predstavlennya chiselPredstavlennya chisel potrijnim kodom pri programuvanni i pri vvedenni v mashinu nezruchno i neekonomno tomu poza mashini zastosovuyetsya dev yatkova forma Dev yatkovi chisla 4 3 2 1 0 1 2 3 4 displaystyle bar 4 bar 3 bar 2 bar 1 0 1 2 3 4 zistavlyayutsya param trijkovih chisel Pri vivedenni mashinoyu vid yemni dev yatkovi cifri poznachayut bukvami Desyatkova 4 displaystyle 4 3 displaystyle 3 2 displaystyle 2 1 displaystyle 1 0 displaystyle 0 1 displaystyle 1 2 displaystyle 2 3 displaystyle 3 4 displaystyle 4 Trijkova 1 1 displaystyle bar 1 bar 1 1 0 displaystyle bar 1 0 1 1 displaystyle bar 1 1 01 displaystyle 0 bar 1 00 displaystyle 00 01 displaystyle 01 11 displaystyle 1 bar 1 10 displaystyle 10 11 displaystyle 11 Dev yatkova 4 displaystyle bar 4 3 displaystyle bar 3 2 displaystyle bar 2 1 displaystyle bar 1 0 displaystyle 0 1 displaystyle 1 2 displaystyle 2 3 displaystyle 3 4 displaystyle 4 Latinicya W X Y Z 0 1 2 3 4Kirilicya Zh H U C 0 1 2 3 4Div takozhPozicijni sistemi chislennya Triznachna logikaPrimitkiBrusnyecov M P Maslov S P Ramil Alvarez J Zhogolev E A Arhiv originalu za 5 travnya 2010 Procitovano 20 sichnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 7 zhovtnya 2013 Procitovano 19 sichnya 2014 Simon Gay BCT Binary Coded Ternary PDF angl PDF originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 29 lipnya 2019 S V Fomin Sistemy schisleniya M Nauka 1987 48 s alternativnaya ssylka 2 chervnya 2013 u Wayback Machine A Kushnerov Troichnaya cifrovaya tehnika Retrospektiva i sovremennost 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ekonomichnost sistem schisleniya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 19 sichnya 2014 O A Akulov N V Medvedev Informatika i vychislitelnaya tehnika 4 e izd M Omega L 2007 Razdel I Gl 3 3 Http algolist manual ru maths teornum count sys php 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Pereklad z sistemi z bilshoyu pidstavoyu v sistemu z menshim Troichnyj princip Nikolaya Brusencova 11 chervnya 2008 u Wayback Machine S B Gashkov 11 D I Mendeleev i troichnaya sistema Sistemy schisleniya i ih primenenie 12 sichnya 2014 M MCNMO 2004 V Google Chrome posle nazhatiya na PDF 333Kb nuzhno stronut odnu iz bokovyh storon ramki brauzera I Ya Depman Istoriya arifmetiki Posobie dlya uchitelej Izdanie vtoroe ispravlennoe Izdatelstvo Prosveshenie Moskva 1965 Glava I Naturalnoe chislo 7 Zadacha Bashe Mendeleeva str 36 E S Davydov Naimenshie gruppy chisel dlya obrazovaniya naturalnyh ryadov Spb 1903 36 str V F Gartc Luchshaya sistema dlya vesovyh gir Spb 1910 36 str F A Sludskij O svojstvah stepenej dvuh i tryoh Matematicheskij sbornik ch III str 214 Yurij Revich Nasledniki Bebbidzha Domashnij kompyuter 12 1 dekabrya 2002 goda I Ya Depman Mery i metricheskaya sistema Uchpedgiz 1955 I Ya Depman Vozniknovenie sistemy mer i sposobov izmereniya velichin vyp 1 Uchpedgiz 1956