Ранній буддизм |
Письмові джерела |
1-й буддійський собор |
Досектантський буддизм |
Згідно з традицією, Третій буддійський собор мав відбутися близько 250 року до н.е., але деякі джерела вказують на те, що він пройшов через кілька років після Другого собору. Цей собор відомий багатьом як привід для першого розколу в історії буддизму (інші пов'язують перший розкол з собором у Вайшалі). Він також був перший собор, на якому суперечки точилися навколо доктрини, а не навколо монастирських правил.
Оскільки собор був скликаний махасангхіками, тхеравадіни не визнають його буддійським собором і натомість вважають, що це була зустріч Сангхи у 244 році до н.е. в Паталіпутрі. На Паталіпутрі, однак, монахи лише виявили, що розкол у чернечій спільноті став остаточним. 244 рік до н.е. вважається роком заснування школи тхеравадинів, а всі незгодні з їхньою доктриною були вигнані зі спільноти.
Історичні розбіжності
Цей собор не дуже добре відомий історикам. Тексти, в яких він згадується, не узгоджуються ні з точною датою (зазвичай близько 250 р. до н. е.), ні з тим, як він відбувся. Джерела Махаяни ігнорують його і переходять одразу від Ради Вайсалі до Ради Кашміру (перше століття). Оскільки імператор Ашока, схоже, був стурбований тим, щоб не виглядати прихильним до однієї секти коштом інших, історикам здається малоймовірним, що він став на чийсь бік у суперечках, як стверджують джерела.
Палійські джерела
Історична версія, що додається до праць на палі, описує раду, що відбулася під патронатом Ашоки й під керівництвом його брата, преподобного Моґалліпутти Тісси, скликану для того, щоб покласти край єретичним позиціям, і закінчилася вигнанням винуватців. Кажуть, що для кращого спростування неортодоксальних тез Моґалліпутта Тісса написав , текст Абхідхамма-пітаки, що роз'яснює 216 теоретичних положень. Однак вважається, що це легенда, покликана надати твору канонічності, оскільки в китайських джерелах про нього не згадується; щобільше, згадується про відокремлення андхаків після собору.
Іншим результатом собору мало б стати схвалення доктрини Вібгаджавади, яка стверджує, що перші кроки практики мають ґрунтуватися на досвіді, критичному спостереженні та міркуваннях, а не на сліпій вірі.
Нарешті, відправлення Ашокою дев'яти місій (Шрі-Ланка, Канара, Карнатака, Кашмір, Гімалаї, Бірма та Афганістан) також пов'язане з цією радою. Кажуть, що місію на Шрі-Ланці очолив його власний син Махінда, який поширював там Трипітаку і вчення Вібгаджавади.
Китайські джерела
Це, по суті, переклади джерел Сарвастівадіна: «Обговорення різних сект» (Васумітра) та «Обговорення Махавібгаші».
Єресь Махадеви
Кажуть, що саме на цьому соборі один або чотири ченці (Махадева, Бхадра, Нага і Стхімараті) виклали «п'ять висновків», які ставлять під сумнів досконалість архатів:
- Архати не звільнені від нічних скверн.
- Вони не повністю вільні від невігластва.
- Вони не повністю вільні від сумнівів.
- Вони все ще повинні вчитися в інших.
- Їхнє просвітлення виражається у звичайних термінах мови.
Розкол Стхавіра - Махасагхіка
Прихильники цього вчення були засуджені й відокремлені (лише одне джерело стверджує, що Ашока виправдав їх і примирив збори). Більшість з них утворили Махасаггіку, велику спільноту, яка стверджувала, що навіть в архаті існують рівні прогресу, на відміну від досконалості Будд. Інші, стхавіравадіни (санскр., палі: theravādin), стародавні, спростовували опис архатів, які все ще схильні до пристрастей. Сьогоднішній буддизм тхеравади походить від них.
Примітки
- Prebish, Charles S. (2005-03). The A to Z of Buddhism (англ.). Vision Books. с. 95—96. ISBN .
- MILTNER, Vladimír. Vznik a vývoj buddhismu. 1. vyd. Praha: Vyšehrad, 2001, st. 23. .
- Дипавамша, Махавамша, Самантапасадіка
- Stephen C. South Asian Buddhism: A Survey, Routledge, 2012, p. 44.
- 異部宗輪論
- 大毗婆沙論
- Коментар до "Васумітри" Парамартхи; "Сань лунь сюань і" (三論玄義) Цзицзана (吉藏)
Джерела
- Philippe Cornu, Dictionnaire encyclopédique du bouddhisme
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rannij buddizm Pismovi dzherela Tapitaka Agami Gandgara 1 j buddijskij sobor 2 j buddijskij sobor 3 j buddijskij sobor 4 j buddijskij sobor Dosektantskij buddizm Mahasamgika en Lokottaravada Kajtika Gokulika Bahushrutiya Pradzhnyaptivada Sthaviravada Sarvastivada Vajbhashiki Sautrantika Vibgadzh yavada Tgeravada Kash yapiya Puggalavadin Vatsiputriya Bgadrayaniya Sammatiya pereglyanutiredaguvati Zgidno z tradiciyeyu Tretij buddijskij sobor mav vidbutisya blizko 250 roku do n e ale deyaki dzherela vkazuyut na te sho vin projshov cherez kilka rokiv pislya Drugogo soboru Cej sobor vidomij bagatom yak privid dlya pershogo rozkolu v istoriyi buddizmu inshi pov yazuyut pershij rozkol z soborom u Vajshali Vin takozh buv pershij sobor na yakomu superechki tochilisya navkolo doktrini a ne navkolo monastirskih pravil Oskilki sobor buv sklikanij mahasanghikami theravadini ne viznayut jogo buddijskim soborom i natomist vvazhayut sho ce bula zustrich Sanghi u 244 roci do n e v Pataliputri Na Pataliputri odnak monahi lishe viyavili sho rozkol u chernechij spilnoti stav ostatochnim 244 rik do n e vvazhayetsya rokom zasnuvannya shkoli theravadiniv a vsi nezgodni z yihnoyu doktrinoyu buli vignani zi spilnoti Istorichni rozbizhnostiCej sobor ne duzhe dobre vidomij istorikam Teksti v yakih vin zgaduyetsya ne uzgodzhuyutsya ni z tochnoyu datoyu zazvichaj blizko 250 r do n e ni z tim yak vin vidbuvsya Dzherela Mahayani ignoruyut jogo i perehodyat odrazu vid Radi Vajsali do Radi Kashmiru pershe stolittya Oskilki imperator Ashoka shozhe buv sturbovanij tim shob ne viglyadati prihilnim do odniyeyi sekti koshtom inshih istorikam zdayetsya malojmovirnim sho vin stav na chijs bik u superechkah yak stverdzhuyut dzherela Palijski dzherelaIstorichna versiya sho dodayetsya do prac na pali opisuye radu sho vidbulasya pid patronatom Ashoki j pid kerivnictvom jogo brata prepodobnogo Mogalliputti Tissi sklikanu dlya togo shob poklasti kraj yeretichnim poziciyam i zakinchilasya vignannyam vinuvatciv Kazhut sho dlya krashogo sprostuvannya neortodoksalnih tez Mogalliputta Tissa napisav tekst Abhidhamma pitaki sho roz yasnyuye 216 teoretichnih polozhen Odnak vvazhayetsya sho ce legenda poklikana nadati tvoru kanonichnosti oskilki v kitajskih dzherelah pro nogo ne zgaduyetsya shobilshe zgaduyetsya pro vidokremlennya andhakiv pislya soboru Inshim rezultatom soboru malo b stati shvalennya doktrini Vibgadzhavadi yaka stverdzhuye sho pershi kroki praktiki mayut gruntuvatisya na dosvidi kritichnomu sposterezhenni ta mirkuvannyah a ne na slipij viri Nareshti vidpravlennya Ashokoyu dev yati misij Shri Lanka Kanara Karnataka Kashmir Gimalayi Birma ta Afganistan takozh pov yazane z ciyeyu radoyu Kazhut sho misiyu na Shri Lanci ocholiv jogo vlasnij sin Mahinda yakij poshiryuvav tam Tripitaku i vchennya Vibgadzhavadi Kitajski dzherelaCe po suti perekladi dzherel Sarvastivadina Obgovorennya riznih sekt Vasumitra ta Obgovorennya Mahavibgashi Yeres Mahadevi Kazhut sho same na comu sobori odin abo chotiri chenci Mahadeva Bhadra Naga i Sthimarati viklali p yat visnovkiv yaki stavlyat pid sumniv doskonalist arhativ Arhati ne zvilneni vid nichnih skvern Voni ne povnistyu vilni vid neviglastva Voni ne povnistyu vilni vid sumniviv Voni vse she povinni vchitisya v inshih Yihnye prosvitlennya virazhayetsya u zvichajnih terminah movi Rozkol Sthavira Mahasaghika Prihilniki cogo vchennya buli zasudzheni j vidokremleni lishe odne dzherelo stverdzhuye sho Ashoka vipravdav yih i primiriv zbori Bilshist z nih utvorili Mahasaggiku veliku spilnotu yaka stverdzhuvala sho navit v arhati isnuyut rivni progresu na vidminu vid doskonalosti Budd Inshi sthaviravadini sanskr pali theravadin starodavni sprostovuvali opis arhativ yaki vse she shilni do pristrastej Sogodnishnij buddizm theravadi pohodit vid nih PrimitkiPrebish Charles S 2005 03 The A to Z of Buddhism angl Vision Books s 95 96 ISBN 978 81 7094 522 2 MILTNER Vladimir Vznik a vyvoj buddhismu 1 vyd Praha Vysehrad 2001 st 23 ISBN 80 7021 410 4 Dipavamsha Mahavamsha Samantapasadika Stephen C South Asian Buddhism A Survey Routledge 2012 p 44 異部宗輪論 大毗婆沙論 Komentar do Vasumitri Paramarthi San lun syuan i 三論玄義 Cziczana 吉藏 DzherelaPhilippe Cornu Dictionnaire encyclopedique du bouddhisme