Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тре́тє болга́рське ца́рство або Тре́тя болга́рська держава (болг. Трета българска държава), офіційно Болгарське Царство (болг. Царство България) — колишня болгарська держава, яка існувала від моменту проголошення незалежності в 1908 році до скасування монархії в 1946 році. Конституційна монархія (Тирновська конституція 1879 року з поправками). Голова держави — цар. Царська династія — Саксен-Кобург-Готська. Передбачалося колективне регентство у разі недієздатності царя.
| Болгарське Царство болг. Царство България | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Девіз Съединението прави силата ("Єдність дає силу") | |||||||||||||
| Гімн Шуми Марица Шум Мариці (1886–1946) Химн на Негово Величество Царя ("Гімн Його Величності Царя") | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Софія | ||||||||||||
| Мови | болгарська | ||||||||||||
| Релігії | Болгарська православна церква (державна релігія) | ||||||||||||
| Форма правління | унітарна парламентська конституційна монархія (1908–1935; 1943–1946)
унітарна авторитарна абсолютна монархія | ||||||||||||
| Цар | |||||||||||||
| - 1908–1918 | Фердинанд I | ||||||||||||
| - 1918–1943 | Борис III | ||||||||||||
| - 1943–1946 | Симеон II | ||||||||||||
| Голова Ради Міністрів | |||||||||||||
| - 1908–1911 (перший) | Александр Малинов | ||||||||||||
| - 1944–1946 (остання) | Кімон Георгієв | ||||||||||||
| Законодавчий орган | Народні збори Болгарії | ||||||||||||
| Історичний період | Перша світова війна / Інтербелум / Друга світова війна | ||||||||||||
| - Офіційне проголошення незалежності | 5 жовтня 1908 | ||||||||||||
| - Балканські війни | 1912–1913 | ||||||||||||
| - Бухарестський договір | 10 серпня, 1913 | ||||||||||||
| - Нейїський мирний договір | 27 листопаду, 1919 | ||||||||||||
| - скасування монархії | 15 вересня 1946 | ||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - 1915 | 122 134 км2 | ||||||||||||
| - 1946 | 110 912 км2 | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - 1915 | 4,580,000 осіб | ||||||||||||
| Густота | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,» осіб/км² | ||||||||||||
| - 1946 | 7 029 349 л. | ||||||||||||
| Густота | 63,4 осіб/км² | ||||||||||||
| Валюта | Болгарський лев | ||||||||||||
| |||||||||||||
| Сьогодні є частиною | Болгарія | ||||||||||||
| |||||||||||||
Історія
Під час чергового ослаблення Османської імперії, яка втратила на користь Австро-Угорщини Боснію і Герцеговину, болгарський князь Фердинанд I 22 вересня 1908 року проголосив себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над Східною Румелією і претензії на гегемонію на Балканах. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, які розширили повноваження царя й обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.
Балканські війни
У 1912 — 1913 роках, під час Першої Балканської війни, Болгарія отримала від Османської імперії практично всю Фракію з Едірне (крім Константинополя) і великий вихід до Егейського моря. Питання контролю над Македонією (яку фактично займали Сербія і Греція) призвело до швидкоплинної Міжсоюзницької (Другої Балканської) війни 1913 року, де проти Болгарії виступили екссоюзники Сербія і Греція, а також Румунія та власне Османська імперія. Болгарія програла цю війну і втратила Едірне, а також невеликі терени на всіх кордонах, проте зберегла вихід до Егейського моря.
Перша світова війна
1915 року Третє Болгарське царство, дотримуючись німецької орієнтації Фердинанда і прагнучи приєднати всю слов'янську Македонію, вступило в Першу світову війну на боці Німеччини, Австрії та Туреччини. Болгарії приліпили прізвисько у країнах Антанти «зрадниці слов'янства». Після поразки у війні цар Фердинанд відрікся від престолу і повернувся до Німеччини, а його наступником у 1918 році став його старший син Борис III.
У 1919 році в рамках Версальського мирного процесу був підписаний Нейський договір, за яким Болгарія позбавлялася виходу до Егейського моря (на користь Греції). У 1920-ті роки Болгарія розвивала відносини з країнами Антанти, активно приймала російських емігрантів.
Друга світова війна
У 1934 році цар Борис III установив особисту диктатуру, а в 1940 рр. країна під керівництвом прем'єра Богдана Філова стала союзником Німеччини у Другій світовій війні. У 1941 році було повернено вихід до Егейського моря. При цьому, на вимогу царя, Болгарія не брала участь у бойових діях проти СРСР і в Голокості. Ця тверда політична лінія Бориса іноді пояснює його загадкову смерть в 1943 році, після чого на престол вступив його 6-річний син Симеон II, одним з трьох регентів при якому став Філов. Потім на окупованих Болгарією теренах (але не в самій країні) була проведена депортація євреїв, але війну СРСР країна не оголосила і після смерті Бориса.
Вступ на терен Болгарії в 1944 році Червоної армії призвів до встановлення комуністичного режиму; попри страту трьох ексрегентів, монархія зберігалася до кінця 1946 року і при новому регентстві. Потім комуністи оголосили Болгарію республікою, і Симеон II емігрував, щоб через багато років повернутися на батьківщину вже як республіканський прем'єр-міністр.
Див. також
Примітки
- J. Havighurs, Robert (2005). The Constitutions of the States at War, 1914–1918. Harvard University Press. с. 91. ISBN .
The Orthodox Christian Religion of the Eastern Rite is the State religion of the Kingdom of Bulgaria
- The Principality of Bulgaria was a de facto independent state with its own , flag, anthem, foreign policy and military.
- Central Powers – Kingdom of Bulgaria. с. 4. Процитовано 14 січня 2022.
Джерела
- Stefan Appelius: Bulgarien. Europas ferner Osten. Bouvier, Bonn 2006, .
- Sigrun Comati: Bulgarische Landeskunde. Helmut Buske Verlag, Hamburg 2003, .
- Richard J. Crampton: A concise history of Bulgaria. Cambridge concise histories. Cambridge University Press, New York 1997, , Digitalisat bei Google Books [Архівовано 29 квітня 2015 у Wayback Machine.].
- Richard J. Crampton: Bulgaria. Oxford University Press, New York 2007, .
- Raymond Detrez: Historical dictionary of Bulgaria, Scarecrow Pr., Lanham 1997, .
- Hans-Joachim Härtel, Roland Schönfeld: Bulgarien. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Verlag Friedrich Pustet, Regensburg 1998, .
- Nikolaj Poppetrov: Flucht aus der Demokratie: Autoritarismus und autoritäre Regime in Bulgarien 1919—1944, in: (Hrsg.): Autoritäre Regime in Ostmittel- und Südosteuropa 1919—1944, Paderborn u. a. 2001, , S. 379—401.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tre tye bolga rske ca rstvo abo Tre tya bolga rska derzhava bolg Treta blgarska drzhava oficijno Bolgarske Carstvo bolg Carstvo Blgariya kolishnya bolgarska derzhava yaka isnuvala vid momentu progoloshennya nezalezhnosti v 1908 roci do skasuvannya monarhiyi v 1946 roci Konstitucijna monarhiya Tirnovska konstituciya 1879 roku z popravkami Golova derzhavi car Carska dinastiya Saksen Koburg Gotska Peredbachalosya kolektivne regentstvo u razi nediyezdatnosti carya Bolgarske Carstvo bolg Carstvo Blgariya 1908 1946 Prapor Gerb Deviz Sedinenieto pravi silata Yednist daye silu Gimn Shumi Marica Shum Marici 1886 1946 Himn na Negovo Velichestvo Carya Gimn Jogo Velichnosti Carya source source Bolgariyi istorichni kordoni na kartiCarstvo Korolivstvo Bolgariya u 1942 roci Stolicya Sofiya Movi bolgarska Religiyi Bolgarska pravoslavna cerkva derzhavna religiya Forma pravlinnya unitarna parlamentska konstitucijna monarhiya 1908 1935 1943 1946 pid vijskovoyu diktaturoyu 1923 1926 pid vijskovoyu huntoyu 1934 1935 pid en 1944 1946 unitarna avtoritarna absolyutna monarhiya 1935 1943 de facto Car 1908 1918 Ferdinand I 1918 1943 Boris III 1943 1946 Simeon II Golova Radi Ministriv 1908 1911 pershij Aleksandr Malinov 1944 1946 ostannya Kimon Georgiyev Zakonodavchij organ Narodni zbori Bolgariyi Istorichnij period Persha svitova vijna Interbelum Druga svitova vijna Oficijne progoloshennya nezalezhnosti 5 zhovtnya 1908 Balkanski vijni 1912 1913 Buharestskij dogovir 10 serpnya 1913 Nejyiskij mirnij dogovir 27 listopadu 1919 skasuvannya monarhiyi 15 veresnya 1946 Plosha 1915 122 134 km2 1946 110 912 km2 Naselennya 1915 4 580 000 osib Gustota Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak osib km 1946 7 029 349 l Gustota 63 4 osib km Valyuta Bolgarskij lev Poperednik Nastupnik Bolgarske knyazivstvo Narodna Respublika Bolgariya Demokratichna Federativna Yugoslaviya Grecke korolivstvo Sogodni ye chastinoyu Bolgariya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tretye bolgarske carstvoIstoriyaPid chas chergovogo oslablennya Osmanskoyi imperiyi yaka vtratila na korist Avstro Ugorshini Bosniyu i Gercegovinu bolgarskij knyaz Ferdinand I 22 veresnya 1908 roku progolosiv sebe carem Prijnyattya titulu carya oznachalo povnu yuridichnu nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi povnij suverenitet nad Shidnoyu Rumeliyeyu i pretenziyi na gegemoniyu na Balkanah Pri Ferdinandi buli vneseni popravki do konstituciyi yaki rozshirili povnovazhennya carya j obmezhili prijnyati v 1879 roci demokratichni normi Balkanski vijni U 1912 1913 rokah pid chas Pershoyi Balkanskoyi vijni Bolgariya otrimala vid Osmanskoyi imperiyi praktichno vsyu Frakiyu z Edirne krim Konstantinopolya i velikij vihid do Egejskogo morya Pitannya kontrolyu nad Makedoniyeyu yaku faktichno zajmali Serbiya i Greciya prizvelo do shvidkoplinnoyi Mizhsoyuznickoyi Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 roku de proti Bolgariyi vistupili ekssoyuzniki Serbiya i Greciya a takozh Rumuniya ta vlasne Osmanska imperiya Bolgariya prograla cyu vijnu i vtratila Edirne a takozh neveliki tereni na vsih kordonah prote zberegla vihid do Egejskogo morya Persha svitova vijna Najbilshij teren Carstva Bolgariyi v Pershij svitovij vijni Dokladnishe Bolgariya v Pershij svitovij vijni 1915 roku Tretye Bolgarske carstvo dotrimuyuchis nimeckoyi oriyentaciyi Ferdinanda i pragnuchi priyednati vsyu slov yansku Makedoniyu vstupilo v Pershu svitovu vijnu na boci Nimechchini Avstriyi ta Turechchini Bolgariyi prilipili prizvisko u krayinah Antanti zradnici slov yanstva Pislya porazki u vijni car Ferdinand vidriksya vid prestolu i povernuvsya do Nimechchini a jogo nastupnikom u 1918 roci stav jogo starshij sin Boris III Teritorialni zmini pislya Nejyi syur Senskogo dogovoru U 1919 roci v ramkah Versalskogo mirnogo procesu buv pidpisanij Nejskij dogovir za yakim Bolgariya pozbavlyalasya vihodu do Egejskogo morya na korist Greciyi U 1920 ti roki Bolgariya rozvivala vidnosini z krayinami Antanti aktivno prijmala rosijskih emigrantiv Druga svitova vijna Dokladnishe Bolgariya u Drugij svitovij vijni U 1934 roci car Boris III ustanoviv osobistu diktaturu a v 1940 rr krayina pid kerivnictvom prem yera Bogdana Filova stala soyuznikom Nimechchini u Drugij svitovij vijni U 1941 roci bulo poverneno vihid do Egejskogo morya Pri comu na vimogu carya Bolgariya ne brala uchast u bojovih diyah proti SRSR i v Golokosti Cya tverda politichna liniya Borisa inodi poyasnyuye jogo zagadkovu smert v 1943 roci pislya chogo na prestol vstupiv jogo 6 richnij sin Simeon II odnim z troh regentiv pri yakomu stav Filov Potim na okupovanih Bolgariyeyu terenah ale ne v samij krayini bula provedena deportaciya yevreyiv ale vijnu SRSR krayina ne ogolosila i pislya smerti Borisa Vstup na teren Bolgariyi v 1944 roci Chervonoyi armiyi prizviv do vstanovlennya komunistichnogo rezhimu popri stratu troh eksregentiv monarhiya zberigalasya do kincya 1946 roku i pri novomu regentstvi Potim komunisti ogolosili Bolgariyu respublikoyu i Simeon II emigruvav shob cherez bagato rokiv povernutisya na batkivshinu vzhe yak respublikanskij prem yer ministr Div takozhPershe bolgarske carstvo Druge bolgarske carstvo Zahidne bolgarske carstvoPrimitkiJ Havighurs Robert 2005 The Constitutions of the States at War 1914 1918 Harvard University Press s 91 ISBN 978 0822974079 The Orthodox Christian Religion of the Eastern Rite is the State religion of the Kingdom of Bulgaria The Principality of Bulgaria was a de facto independent state with its own flag anthem foreign policy and military Central Powers Kingdom of Bulgaria s 4 Procitovano 14 sichnya 2022 DzherelaStefan Appelius Bulgarien Europas ferner Osten Bouvier Bonn 2006 ISBN 978 3 416 03154 7 Sigrun Comati Bulgarische Landeskunde Helmut Buske Verlag Hamburg 2003 ISBN 3 87548 327 8 Richard J Crampton A concise history of Bulgaria Cambridge concise histories Cambridge University Press New York 1997 ISBN 0 521 56719 X Digitalisat bei Google Books Arhivovano 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Richard J Crampton Bulgaria Oxford University Press New York 2007 ISBN 978 0 19 820514 2 Raymond Detrez Historical dictionary of Bulgaria Scarecrow Pr Lanham 1997 ISBN 0 8108 3177 5 Hans Joachim Hartel Roland Schonfeld Bulgarien Vom Mittelalter bis zur Gegenwart Verlag Friedrich Pustet Regensburg 1998 ISBN 3 7917 1540 2 Nikolaj Poppetrov Flucht aus der Demokratie Autoritarismus und autoritare Regime in Bulgarien 1919 1944 in Hrsg Autoritare Regime in Ostmittel und Sudosteuropa 1919 1944 Paderborn u a 2001 ISBN 3 506 76186 2 S 379 401