Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя македонська війна — війна між Римом і царем Македонії Персеєм, що відбувалась в 171 — 168 роках до н. е. Після смерті Філіппа V (179) його син Персей почав готуватися до війни з Римом. Він подавив протидію македонській знаті, укріпив економіку країни, створив 40-тисячну армію і встановив зв'язки з ворожими Риму країнами (зокрема з Карфагеном). Римський сенат звинуватив Персея в порушенні колишніх договорів та проголосив війну Македонії. 30-тисячна римська армія висадилася в Греції. Спочатку військову перевагу отримувала Македонія перемагаючи Рим у невеликих сутичках та знищуючи розділені частини римської армії. На військовій арені перемагала Македонія, на дипломатичній — Римська республіка. Проте завдяки дипломатії Рим фактично ізолював Македонію. Персей вимагав миру, римляни скористались цим, і відновили армію. В 168 в командування римськими військами у Фессалії вступив консул Луцій Емілій Павел, який 22 червня 168 в при Підні розгромив македонські війська. Персей втік, а потім потрапив в полон. Римська армія окупувала і розграбувала Македонію. Римський сенат скасував царську владу і розділив країну на 4 округи, позбавлених політичних і економічних зв'язків між собою.
| Третя македонська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Македонські війни | |||||||||||
 | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Римська республіка |  Давня Македонія | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Луцій Емілій Павел Македонський | Персей, цар Македонії | ||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| Біля 15000 вбитих та десятки тисяч поранених | Біля 10000 вбитих та 30000 поранених 150000 тисяч епіротів продано в рабство | ||||||||||
Причини та початок війни
Після перемоги над Антіохом у Сирійській війні вплив Риму в Греції ще більш посилився. Римляни все більше втручалися в справи грецьких полісів, перебравши на себе роль судді у дрібних спорах різних держав. Але водночас росла незадоволеність мас проримськими панівними колами. Про це свідчить, наприклад, поява навіть усередині такого лояльного, з погляду самих римлян, союзу, як Ахайський, опозиційної партії, яка виступала в захист прав союзу, що забезпечували йому деяку незалежність у внутрішніх справах. Подібні настрої в Греції починають вселяти римлянам тривогу, тим більше що Македонія вже оправилася від поразки й цар Філіпп знов почав розширювати свої володіння і зміцнюватися на фракійському узбережжі.
Тому Рим знов почав дипломатичну підготовку до війни з Македонією. Римський сенат широко відчинив двері для скарг на Філіппа, розпалював інтриги усередині царської сім'ї, пред'являв Філіппу один ультиматум за іншим, розсилав посольства в міста Греції та Малої Азії для зміцнення проримських угрупувань.
Своєю чергою і Македонія готувалася до нового зіткнення з Римом, неминучість якого Філіпп, схоже, виразно усвідомлював. Після смерті Філіппа у 179 році до н. е. цю підготовку продовжував вести його син Персей. Щоб отримати підтримку мас усередині Македонії та в грецьких полісах, він оголосив амністію всім вигнанцям і касацію державних боргів. Одночасно Персей шукав союзників серед держав еллінізму і вів переговори з Карфагеном. Він не тільки не зазнавав впливу Рима, але й почав організувати анти-римський союз. Персей добре налагодив господарство Македонії й мав такі великі багатства, що міг собі найняти цілі полки з варварських войовничих племен.
Проте, не зважаючи на антиримські настрої демоса в більшості грецьких держав, до моменту війни з Римом (171 р.) Македонія виявилася майже ізольованою. Панівні кола грецьких полісів або прилучилися до римлян, або залишилися нейтральними, маючи страх, з одного боку, перед римлянами, з іншого — перед власним народом. Загальна політична обстава в Середземномор'ї також була несприятливою для Македонії. Держава Селевкідів, значно ослаблена попереднім зіткненням з Римом, воліла замість нової війни з римлянами покращитити своє положення коштом сусідів, насамперед — Єгипту. Єгипет, що роздирався династичною боротьбою, сам виявився об'єктом агресії. Решта держав еллінізму або дотримувалася проримської орієнтації, або не наважувалася виступити проти Риму.
У 171 році до н. е. римський сенат звинуватив Персея в порушенні колишніх договорів та проголосив війну Македонії.
Хід війни
30-тисячна римська армія висадилася в Греції. Військові дії на початку третьої Македонської війни розвивалися сприятливо для Македонії: до неї приєдналися царі Іллірії та Епір. Римські війська у дрібніших зустрічах зазнали поразок, також сили Македонії отримали перемогу в та в битві яка точно не встановлена але описана Полібієм, де римляни зазнали втрат біля 8000 військових. Але римлянам вдалося демагогією, погрозами та репресіями утримати в покорі всі грецькі поліси. Ця обставина змусила Персея вступити в мирні переговори. Римляни, відчуваючи перевагу сил на своїй стороні, пред'явили неприйнятну для Персея вимогу повної капітуляції Македонії. Тому військові дії продовжувалися.
Аж у третьому році війни консул Луцій Емілій Павел опанував ситуацію, увійшов у Македонію й під Підною в червні 168 р. сталася єдина велика битва війни.
Римські війська під командуванням Емілія Павла повністю розгромили армію Персея. Македонська фаланга, наїжачина довгими списами (сариссами), ще раз показала тут свою силу. Але маніпули римської піхоти за допомогою кінноти та слонів таки перемогли македонців. Персей втратив цілком голову, кинув свою країну й утік на схід. Пізніше він повернувся і здався римлянам, думаючи, що врятує свою державу. Але Рим не знав милосердя, й Персей мусив прикрашати своєю особою тріумфальний в'їзд Емілія Павла до Рима. По двох роках Персей помер у неволі, тоді як Македонське царство припинило своє існування.
Наслідки війни
Дарувавши македонянам «свободу», римляни розділили Македонію на чотири ізольовані республіки зі столицями в Пеллі, Фессалоніці, Амфіполісі й . Найгостріше заборонялося тим державам мати які-будь зв'язки між собою. Римляни заборонили покупку нерухомості і навіть шлюби між жителями різних округів. Македонянам заборонялося також розробляти срібні копальні, вивозити ліс, ввозити сіль. Такі ж заходи римляни провели в . Ще жорстокішого розгрому зазнав Епір: понад 150 тис. жителів було продано в рабство, країну було спустошено, багато міст було зруйновано. У Греції римляни знову перекроїли межі полісів, розширивши або зменшивши їх територію залежно від заслуг або провини перед римлянами у війні з Персеєм. У всіх містах прихильники Македонії зазнали переслідувань, частину з них відправили на суд до Риму.
Римляни відчували себе в Греції вже достатньо міцно і відкрито диктували свою волю колишнім союзникам. Значення Етолійського союзу було ними підірвано значно раніше. Беотійський союз вони фактично розпустили перед початком третьої Македонської війни. Ахейський союз, що також виступав проти Рима, зустріла інша кара: 1000 найвизначніших громадян забрано до Рима як заложників; між ними був і Полібій, що вславився як історик Римської держави. Від Ахейського союзу римляни також почали відторгати одне місто за іншим.
Зате з римської ласки скористалися Афіни: дістали кілька островів на Егейському морі, між іншим, острів Аполлона — Делос, що невдовзі й став центром грецької торгівлі.
Джерела
- Іван КРИП'ЯКЕВИЧ Всесвітня історія: СТАРОДАВНІЙ СВІТ
- Разин Е. А., История военного искусства, т. 1, М., 1955.
- Шофман А. С., История античной Македонии, ч. 2, Казань, 1963
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretya makedonska vijna vijna mizh Rimom i carem Makedoniyi Perseyem sho vidbuvalas v 171 168 rokah do n e Pislya smerti Filippa V 179 jogo sin Persej pochav gotuvatisya do vijni z Rimom Vin podaviv protidiyu makedonskij znati ukripiv ekonomiku krayini stvoriv 40 tisyachnu armiyu i vstanoviv zv yazki z vorozhimi Rimu krayinami zokrema z Karfagenom Rimskij senat zvinuvativ Perseya v porushenni kolishnih dogovoriv ta progolosiv vijnu Makedoniyi 30 tisyachna rimska armiya visadilasya v Greciyi Spochatku vijskovu perevagu otrimuvala Makedoniya peremagayuchi Rim u nevelikih sutichkah ta znishuyuchi rozdileni chastini rimskoyi armiyi Na vijskovij areni peremagala Makedoniya na diplomatichnij Rimska respublika Prote zavdyaki diplomatiyi Rim faktichno izolyuvav Makedoniyu Persej vimagav miru rimlyani skoristalis cim i vidnovili armiyu V 168 v komanduvannya rimskimi vijskami u Fessaliyi vstupiv konsul Lucij Emilij Pavel yakij 22 chervnya 168 v pri Pidni rozgromiv makedonski vijska Persej vtik a potim potrapiv v polon Rimska armiya okupuvala i rozgrabuvala Makedoniyu Rimskij senat skasuvav carsku vladu i rozdiliv krayinu na 4 okrugi pozbavlenih politichnih i ekonomichnih zv yazkiv mizh soboyu Tretya makedonska vijna Makedonski vijni Data 171 168 roki do n e Misce Makedoniya Greciya ta Illiriya Privid Makedonskij ekspansionizm zagroza rivnovazi sil u regioni Rezultat Rimska peremoga Teritorialni zmini Makedoniyu rozdileno na 4 respubliki Storoni Rimska respublika Davnya Makedoniya Komanduvachi Lucij Emilij Pavel Makedonskij Persej car Makedoniyi Vtrati Bilya 15000 vbitih ta desyatki tisyach poranenih Bilya 10000 vbitih ta 30000 poranenih 150000 tisyach epirotiv prodano v rabstvoPrichini ta pochatok vijniPislya peremogi nad Antiohom u Sirijskij vijni vpliv Rimu v Greciyi she bilsh posilivsya Rimlyani vse bilshe vtruchalisya v spravi greckih polisiv perebravshi na sebe rol suddi u dribnih sporah riznih derzhav Ale vodnochas rosla nezadovolenist mas prorimskimi panivnimi kolami Pro ce svidchit napriklad poyava navit useredini takogo loyalnogo z poglyadu samih rimlyan soyuzu yak Ahajskij opozicijnoyi partiyi yaka vistupala v zahist prav soyuzu sho zabezpechuvali jomu deyaku nezalezhnist u vnutrishnih spravah Podibni nastroyi v Greciyi pochinayut vselyati rimlyanam trivogu tim bilshe sho Makedoniya vzhe opravilasya vid porazki j car Filipp znov pochav rozshiryuvati svoyi volodinnya i zmicnyuvatisya na frakijskomu uzberezhzhi Tomu Rim znov pochav diplomatichnu pidgotovku do vijni z Makedoniyeyu Rimskij senat shiroko vidchiniv dveri dlya skarg na Filippa rozpalyuvav intrigi useredini carskoyi sim yi pred yavlyav Filippu odin ultimatum za inshim rozsilav posolstva v mista Greciyi ta Maloyi Aziyi dlya zmicnennya prorimskih ugrupuvan Svoyeyu chergoyu i Makedoniya gotuvalasya do novogo zitknennya z Rimom neminuchist yakogo Filipp shozhe virazno usvidomlyuvav Pislya smerti Filippa u 179 roci do n e cyu pidgotovku prodovzhuvav vesti jogo sin Persej Shob otrimati pidtrimku mas useredini Makedoniyi ta v greckih polisah vin ogolosiv amnistiyu vsim vignancyam i kasaciyu derzhavnih borgiv Odnochasno Persej shukav soyuznikiv sered derzhav ellinizmu i viv peregovori z Karfagenom Vin ne tilki ne zaznavav vplivu Rima ale j pochav organizuvati anti rimskij soyuz Persej dobre nalagodiv gospodarstvo Makedoniyi j mav taki veliki bagatstva sho mig sobi najnyati cili polki z varvarskih vojovnichih plemen Prote ne zvazhayuchi na antirimski nastroyi demosa v bilshosti greckih derzhav do momentu vijni z Rimom 171 r Makedoniya viyavilasya majzhe izolovanoyu Panivni kola greckih polisiv abo priluchilisya do rimlyan abo zalishilisya nejtralnimi mayuchi strah z odnogo boku pered rimlyanami z inshogo pered vlasnim narodom Zagalna politichna obstava v Seredzemnomor yi takozh bula nespriyatlivoyu dlya Makedoniyi Derzhava Selevkidiv znachno oslablena poperednim zitknennyam z Rimom volila zamist novoyi vijni z rimlyanami pokrashititi svoye polozhennya koshtom susidiv nasampered Yegiptu Yegipet sho rozdiravsya dinastichnoyu borotboyu sam viyavivsya ob yektom agresiyi Reshta derzhav ellinizmu abo dotrimuvalasya prorimskoyi oriyentaciyi abo ne navazhuvalasya vistupiti proti Rimu U 171 roci do n e rimskij senat zvinuvativ Perseya v porushenni kolishnih dogovoriv ta progolosiv vijnu Makedoniyi Hid vijni30 tisyachna rimska armiya visadilasya v Greciyi Vijskovi diyi na pochatku tretoyi Makedonskoyi vijni rozvivalisya spriyatlivo dlya Makedoniyi do neyi priyednalisya cari Illiriyi ta Epir Rimski vijska u dribnishih zustrichah zaznali porazok takozh sili Makedoniyi otrimali peremogu v ta v bitvi yaka tochno ne vstanovlena ale opisana Polibiyem de rimlyani zaznali vtrat bilya 8000 vijskovih Ale rimlyanam vdalosya demagogiyeyu pogrozami ta represiyami utrimati v pokori vsi grecki polisi Cya obstavina zmusila Perseya vstupiti v mirni peregovori Rimlyani vidchuvayuchi perevagu sil na svoyij storoni pred yavili neprijnyatnu dlya Perseya vimogu povnoyi kapitulyaciyi Makedoniyi Tomu vijskovi diyi prodovzhuvalisya Azh u tretomu roci vijni konsul Lucij Emilij Pavel opanuvav situaciyu uvijshov u Makedoniyu j pid Pidnoyu v chervni 168 r stalasya yedina velika bitva vijni Rimski vijska pid komanduvannyam Emiliya Pavla povnistyu rozgromili armiyu Perseya Makedonska falanga nayizhachina dovgimi spisami sarissami she raz pokazala tut svoyu silu Ale manipuli rimskoyi pihoti za dopomogoyu kinnoti ta sloniv taki peremogli makedonciv Persej vtrativ cilkom golovu kinuv svoyu krayinu j utik na shid Piznishe vin povernuvsya i zdavsya rimlyanam dumayuchi sho vryatuye svoyu derzhavu Ale Rim ne znav miloserdya j Persej musiv prikrashati svoyeyu osoboyu triumfalnij v yizd Emiliya Pavla do Rima Po dvoh rokah Persej pomer u nevoli todi yak Makedonske carstvo pripinilo svoye isnuvannya Naslidki vijniDaruvavshi makedonyanam svobodu rimlyani rozdilili Makedoniyu na chotiri izolovani respubliki zi stolicyami v Pelli Fessalonici Amfipolisi j Najgostrishe zaboronyalosya tim derzhavam mati yaki bud zv yazki mizh soboyu Rimlyani zaboronili pokupku neruhomosti i navit shlyubi mizh zhitelyami riznih okrugiv Makedonyanam zaboronyalosya takozh rozroblyati sribni kopalni vivoziti lis vvoziti sil Taki zh zahodi rimlyani proveli v She zhorstokishogo rozgromu zaznav Epir ponad 150 tis zhiteliv bulo prodano v rabstvo krayinu bulo spustosheno bagato mist bulo zrujnovano U Greciyi rimlyani znovu perekroyili mezhi polisiv rozshirivshi abo zmenshivshi yih teritoriyu zalezhno vid zaslug abo provini pered rimlyanami u vijni z Perseyem U vsih mistah prihilniki Makedoniyi zaznali peresliduvan chastinu z nih vidpravili na sud do Rimu Rimlyani vidchuvali sebe v Greciyi vzhe dostatno micno i vidkrito diktuvali svoyu volyu kolishnim soyuznikam Znachennya Etolijskogo soyuzu bulo nimi pidirvano znachno ranishe Beotijskij soyuz voni faktichno rozpustili pered pochatkom tretoyi Makedonskoyi vijni Ahejskij soyuz sho takozh vistupav proti Rima zustrila insha kara 1000 najviznachnishih gromadyan zabrano do Rima yak zalozhnikiv mizh nimi buv i Polibij sho vslavivsya yak istorik Rimskoyi derzhavi Vid Ahejskogo soyuzu rimlyani takozh pochali vidtorgati odne misto za inshim Zate z rimskoyi laski skoristalisya Afini distali kilka ostroviv na Egejskomu mori mizh inshim ostriv Apollona Delos sho nevdovzi j stav centrom greckoyi torgivli DzherelaIvan KRIP YaKEVICh Vsesvitnya istoriya STARODAVNIJ SVIT Razin E A Istoriya voennogo iskusstva t 1 M 1955 Shofman A S Istoriya antichnoj Makedonii ch 2 Kazan 1963