Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трети́нний пері́од — назва інтервалу геологічної історії Землі, що охоплює проміжок часу від вимирання динозаврів (приблизно 65 млн років тому) до початку останнього льодовикового періоду (близько 1,8 млн років тому). У такому тлумаченні мова йде про кайнозой без плейстоцену (останньої частини кайнозою). Вважався одним з двох геологічних періодів кайнозойської ери.
Термін запропоновано у 1759 році італійським геологом Джованні Ардуіно, який, ґрунтуючись на геології Північної Італії, розбив шкалу часу на , і третинний періоди. Пізніше до них додався четвертинний період. У 1828 році шотландський геолог включив третинний період в свою більш детально доопрацьовану систему класифікації. Він розбив третинний період на чотири епохи, базуючись на процентному вмісту у викопних молюсків, що нагадували сучасні види. Для епох Лайель використав грецькі назви: Еоцен, Міоцен, Древній пліоцен і Новий пліоцен. Хоча таке ділення було адекватне лише для регіону, який вивчав вчений (частина Альп і рівнини Італії), при спробі застосувати його до інших частин Європи і Америки воно виявилося непридатним, у зв'язку з чим використання викопних молюсків у визначенні епох припинилося, а самі епохи були перейменовані і переглянуті. Згідно з сучасною термінологією, проміжок часу, раніше відомий як «третинний період», почався на початку палеоцену і тривав до кінця пліоцену; він ділиться на палеоген і неоген.
Палеоген
Палеоген почався 65,5 ± 0,3 та закінчився 23,03 ± 0,05 млн років тому. Перш за все, відомий як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликого числа примітивних форм до великого різноманіття тварин після масового вимирання видів, яке мало місце наприкінці крейдового періоду.
Неоген
Неоген почався 25 млн та закінчився приблизно 3,5 млн років тому. Загалом характеризується низьким рівнем Світового океану, завершенням утворення сучасних гірських масивів, досить суворим кліматом з чіткою зональністю та кількома зледеніннями в північній та південній півкулях. У неогені продовжувалася альпійська складчастість, значні площі земної поверхні звільнилися від моря. Були поширені хвойні і тропічні ліси. Неогенові відклади поширені під покривом четвертинних на всіх континентах і на дні океанів. Це був один з найбільш геократичних етапів у розвитку Землі, особливо друга половина періоду — пліоцен.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бондарчук В. Г. Геологічна будова УРСР. — К.—X., 1947.
- Підоплічко І. Г. Коротка історія Землі. — К., 1958.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geohronologichna shkala mln rokiv tomu Eon Era Period 0 F a n e r o z o j Kajnozoj Chetvertinnij 2 58 Neogen 23 Paleogen 66 Mezozoj Krejda 145 Yura 201 Trias 252 Paleozoj Perm 299 Karbon 359 Devon 419 Silur 444 Ordovik 485 Kembrij 541 D o k e m b r i j P r o t e r o z o j Neo proterozoj Ediakarij 635 Kriogenij 720 Tonij 1000 Mezo proterozoj Stenij 1200 Ektazij 1400 Kalimij 1600 Paleo proterozoj Staterij 1800 Orozirij 2050 Ryasij 2300 Siderij 2500 A r h e j Neoarhej 2800 Mezoarhej 3200 Paleoarhej 3600 Eoarhej 4000 Gadej 4600 Dzherelo Treti nnij peri od nazva intervalu geologichnoyi istoriyi Zemli sho ohoplyuye promizhok chasu vid vimirannya dinozavriv priblizno 65 mln rokiv tomu do pochatku ostannogo lodovikovogo periodu blizko 1 8 mln rokiv tomu U takomu tlumachenni mova jde pro kajnozoj bez plejstocenu ostannoyi chastini kajnozoyu Vvazhavsya odnim z dvoh geologichnih periodiv kajnozojskoyi eri Termin zaproponovano u 1759 roci italijskim geologom Dzhovanni Arduino yakij gruntuyuchis na geologiyi Pivnichnoyi Italiyi rozbiv shkalu chasu na i tretinnij periodi Piznishe do nih dodavsya chetvertinnij period U 1828 roci shotlandskij geolog vklyuchiv tretinnij period v svoyu bilsh detalno doopracovanu sistemu klasifikaciyi Vin rozbiv tretinnij period na chotiri epohi bazuyuchis na procentnomu vmistu u vikopnih molyuskiv sho nagaduvali suchasni vidi Dlya epoh Lajel vikoristav grecki nazvi Eocen Miocen Drevnij pliocen i Novij pliocen Hocha take dilennya bulo adekvatne lishe dlya regionu yakij vivchav vchenij chastina Alp i rivnini Italiyi pri sprobi zastosuvati jogo do inshih chastin Yevropi i Ameriki vono viyavilosya nepridatnim u zv yazku z chim vikoristannya vikopnih molyuskiv u viznachenni epoh pripinilosya a sami epohi buli perejmenovani i pereglyanuti Zgidno z suchasnoyu terminologiyeyu promizhok chasu ranishe vidomij yak tretinnij period pochavsya na pochatku paleocenu i trivav do kincya pliocenu vin dilitsya na paleogen i neogen PaleogenDokladnishe Paleogen Paleogen pochavsya 65 5 0 3 ta zakinchivsya 23 03 0 05 mln rokiv tomu Persh za vse vidomij yak period protyagom yakogo ssavci rozvilisya vid nevelikogo chisla primitivnih form do velikogo riznomanittya tvarin pislya masovogo vimirannya vidiv yake malo misce naprikinci krejdovogo periodu NeogenDokladnishe Neogen Neogen pochavsya 25 mln ta zakinchivsya priblizno 3 5 mln rokiv tomu Zagalom harakterizuyetsya nizkim rivnem Svitovogo okeanu zavershennyam utvorennya suchasnih girskih masiviv dosit suvorim klimatom z chitkoyu zonalnistyu ta kilkoma zledeninnyami v pivnichnij ta pivdennij pivkulyah U neogeni prodovzhuvalasya alpijska skladchastist znachni ploshi zemnoyi poverhni zvilnilisya vid morya Buli poshireni hvojni i tropichni lisi Neogenovi vidkladi poshireni pid pokrivom chetvertinnih na vsih kontinentah i na dni okeaniv Ce buv odin z najbilsh geokratichnih etapiv u rozvitku Zemli osoblivo druga polovina periodu pliocen mln rokiv tomuDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bondarchuk V G Geologichna budova URSR K X 1947 Pidoplichko I G Korotka istoriya Zemli K 1958 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s