Транспорт Гренландії

Транспорт Гренландії представлений автомобільним , повітряним , (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений, лише туристичні екскурсійні перевезення . Площа країни дорівнює 2 166 086 км² (12-те місце у світі). Форма території країни — трикутникоподібна, видовжена в меридіональному напрямку, вузькою частиною звернена на південь; максимальна дистанція з півночі на південь — 2690 км, зі сходу на захід — 1300 км. Географічне положення Гренландії дозволяє контролювати транспортні шляхи в північній Атлантиці між Європою та Північною Америкою; морські проходи з Атлантики до Гудзонової затоки, Північного Льодовитого океану Північно-Західним проходом через море Баффіна та Данською протокою до Гренладського моря; повітряні маршрути між Євразією та Америкою через Північний полюс.

Транспорт Гренландії
Транспортна система Гренландії (англ.)
Територія
Площа	2,2 тис. км² ^(12-те)
Рельєф	гірський
Найвища точка	гора Гуннбйорн (3700 м)
Повітряний
Аеропортів	15 ^(147-ме)
Водний
Узбережжя	44,09 тис. км
Головний порт	Сісіміут
Адміністрування
Орган
Голова	Міністр

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше:

Автомобільні шляхи в країні представлені короткими шляхами сполучення між окремими об'єктами в містах. Між містами дороги відсутні, використовується морський, повітряний і транспорт.

• Вуличний трафік у Нууці
• Типовий попереджувальний дорожній знак

Див. також:  та

Повітряний

Докладніше:

У країні, станом на 2013 рік, діє 15 аеропортів (147-ме місце у світі), з них 10 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 5 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (2);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 6 (2).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 1 авіапідприємство (у Данії), яке оперує 8 повітряними суднами.

• Авіасполучення в Гренландії
• Аеропорт Нуука
• Аеропорт у Кангерлуссуаці
• Аеробус А330 у лівреї авіакомпанії «Ейр Грінланд»

Гренландія не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — OY-H, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гренландії мають літерний код ІКАО, що починається з — BG.

Див. також:  та

Водний

Докладніше:

Морський

Головні морські порти країни: Сісіміут.

• Морська гавань Уумманнака
• «Сарфак Іттук» на пірсі в Нарсаці
• Контейнеровоз «Мері Арктика» у порту Копенгагена

Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем більшим 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (156-те місце у світі),.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 1 (Данії).

Міський громадський

Докладніше:

• Автобус Нуука

Державне управління

Данія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через . Станом на 30 листопада 2016 року міністерство в уряді Ларса Люкке Расмуссена очолював міністр .

Див. також

Примітки

1. Greenland : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. Атлас світу, 2005.
3. Дубович І. А., 2008.
4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
6. Denmark : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
• Кузик С. П., Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — .
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Карти транспортної системи Гренландії на Вікісховищі.
• Карти Гренландії^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Гренландію з часопису «Вокруг света».