Транспорт Брунею представлений автомобільним повітряним морським і річковим і трубопровідним у населених пунктах та у мі

Транспорт Брунею представлений автомобільним , повітряним , (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 5 765 км² (173-тє місце у світі). Форма території країни — складна, утворена двома окремими напіванклавами Малайзії, що мають вихід до вод Південнокитайського моря; максимальна дистанція з півночі на південь — 130 км, зі сходу на захід — 120 км. Географічне положення Брунею дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи зі Східної Азії до Південної.

Транспорт Брунею
Транспортна система Брунею, 1984 рік (англ.)
Територія
Площа	5765 км² ^(173-тє)
Рельєф	низовинний
Найвища точка	гора (1850 м)
Повітряний
Аеропортів	1 ^(214-те)
Наземний
Автошляхів	3029 км ^(166-те)
Водний
Узбережжя	161 км
Водних шляхів	209 км ^(96-те)
Трубопровідний
Трубопроводів	1241 км
Адміністрування
Орган
Голова	міністр

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше:

Загальна довжина автошляхів в Брунеї, станом на 2010 рік, дорівнює 3 029 км, з яких 2 425 км із твердим покриттям і 604 км без нього (167-ме місце у світі).

Див. також: та

Повітряний

Докладніше:

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (214-те місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 10 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,15 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 115,2 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики.

Бруней є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — V8, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Брунею мають літерний код ІКАО, що починається з — WB.

Див. також: та

Водний

Докладніше:

Морський

Головні морські порти країни: Муара. Нафтові термінали: , . СПГ-термінал для експорту скрапленого природного газу діє в порту Лумуті.

Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 9 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (115-те місце у світі), з яких: танкерів для хімічної продукції — 1, газовозів — 8.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Великої Британії).

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з осадкою до 1,2 м, 2012 року становила 209 км (96-те місце у світі). Головна водна транспортна артерія країни: річки Бруней і Тутонг.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Брунеї, станом на 2013 рік, становила 749 км; нафтогонів — 492 км.

Міський громадський

Докладніше:

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 10 лютого 2016 року міністерство в уряді Хассанала Болкіаха очолював .

Див. також

Примітки

Brunei : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Атлас світу, 2005.
Дубович І. А., 2008.
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
(англ.) Convention on International Civil Aviation.
Brunei : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : , 2004. — 383 с. — .
, Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Брунею

Карти транспортної системи Брунею на Вікісховищі.
Карти Брунею^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Бруней з часопису «Вокруг света».

[WF-1] Brunei : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Brunei : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.