Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Проходження Венери перед диском Сонця (або проходження Вене́ри на тлі диску Сонця) — астрономічне явище, яке спостерігається, коли планета Венера під час свого орбітального руху опиняється на лінії між Землею та Сонцем. Таким чином, диск Венери проєктується на диск Сонця й, відповідно, вона частково затемнює невелику ділянку диску Сонця, світло від якої не доходить до земного спостерігача. Під час проходження Венеру можна спостерігати з Землі як маленький темний об'єкт, що повільно «пересувається» видимим диском Сонця. Тривалість проходження становить кілька годин (наприклад, транзит Венери 2004 року тривав близько 6 годин). Явище транзиту Венери за своєю природою подібне до сонячного затемнення Місяцем. Попри те, що розміри Венери майже вчетверо перевищують розміри Місяця, кутовий розмір Венери на небі значно менший, бо вона розташована набагато далі від Землі, ніж Місяць. Внаслідок великої відстані до неї, планета Венера на вигляд мала за кутовими розмірами й значно повільніше перетинає видимий диск Сонця, ніж Місяць під час сонячного затемнення. Спостереження транзитів Венери дали можливість астрономам приблизно обчислити відстань між Землею та Сонцем використовуючи принцип паралаксу.
Проходження Венери є доволі рідкісним астрономічним явищем. Загалом воно повторюється кожні 243 роки. Послідовність складається з двох пар проходжень. Між проходженнями у кожній парі минає вісім років. Пари повторюються через 121,5 та 105,5 років відповідно. Таким чином, період повторюваності становить 121,5+8+105,5+8 = 243 роки. Періодичність у 243 роки зумовлена тим, що сидеричний рік Землі співвідноситься із сидеричним періодом обертання Венери навколо Сонця приблизно як (8:13 або точніше — 243:395).
Останнє проходження Венери відбулося 5-6 червня 2012 року, передостаннє — у червні 2004. Попередня пара проходжень спостерігалася в грудні 1874 року та в грудні 1882 року. Наступна пара (після 2012 року) очікується в грудні 2117 р. та в грудні 2125 р.
Проходження Венери можна безпечно спостерігати, якщо застосовувати такі ж засоби спостереження, як у разі спостереження сонячного затемнення. Вишукування незахищеними очима темної цятки (диску Венери) на яскравому диску Сонця може спричинити серйозне пошкодження очей, яке не завжди можна вилікувати.
Коли під час руху своєю орбітою Венера візуально наближається до Сонця (точніше кажучи, коли збігаються екліптичні довготи Сонця та Венери), то кажуть, що вона перебуває у сполученні. Саме в цей час, коли Венера сягає точки внутрішнього сполучення або перебуває поблизу неї, може спостерігатися явище транзиту Венери. Попри те, що площина орбіти Венери утворює кут 3,4° з площиною орбіти Землі, з погляду земного спостерігача Венера в момент її внутрішнього сполучення може відхилитися від напрямку на центр Сонця майже на 9,6° й перебувати над Сонцем або під ним, залежно від взаємного розташування цих трьох тіл. Оскільки кутовий діаметр Сонця становить приблизно 30' (кутових мінут), то під час звичайних сполучень Венера може пройти на кутовій відстані від Сонця, яка більша за 18 сонячних діаметрів.
Послідовність транзитів Венери повторюється кожні 243 роки. Річ у тому, що 243 сидеричні роки Землі становлять 88757,3 доби, водночас 395 сидеричних періодів Венери (224,701 земної доби) відповідають проміжку часу в 88756,9 земних діб. Таким чином, приблизно через 88 757 діб взаємне розташування Венери та Землі практично повторюється. 395 сидеричних періодів Венери відповідають 152 синодичним періодам (синодичний період Венери становить 583,9 земної доби).
Послідовність проміжків часу, через які відбуваються проходження Венери (105,5; 8; 121,5 та 8 років), не є сталою. Внаслідок невеликої різниці між 88 757,3 земних діб (243 сидеричні періоди Землі) та 88 756,9 земних діб (395 сидеричних періодів Венери) ці проміжки можуть дещо змінюватися. До 1518 року між послідовними проходженнями Венери були проміжки у 8; 113,5 та 121,5 років. Сучасна послідовність зміниться після 2846 року й складатиметься з проміжків у 105,5; 129,5 та 8 років. Таким чином, цикл у 243 роки є доволі стабільним, але кількість проходжень та проміжки між ними з часом змінюються.
Стародавня історія знань про Венеру
Стародавні індуси, греки, єгиптяни, вавилоняни та (китайці) знали про Венеру й записували дані про її рух на небі. Античні греки вважали, що вечірня зоря Гесперус (Венера на небі після заходу Сонця) та вранішня зоря Фосфорус (Венера на небі перед сходом Сонця) — це два різні об'єкти. Відкриття, що ці обидва явища є спостереженнями однієї планети, належить Піфагору. Культ Венери був важливим також для , зокрема для цивілізації мая, яка називала Венеру «Великою Зорею» (Но Ек) чи «Зорею-Осою» (Ксукс Ек). Вони звеличували Венеру у вигляді бога Кукулькан (відомий також як та Кетцалькоатль в інших місцевостях сучасної Мексики). У дрезденському кодексі народи мая описали повний цикл видимого пересування Венери на небосхилі, однак згадок про проходження Венери там немає. Наразі немає доказів, що якій-небудь із цих культур було відомо про явище проходження Венери.
Наукові спостереження
Науковий інтерес
У XVII столітті астрономи могли обчислити для кожної планети відносну відстань до Сонця (в одиницях відстані Земля—Сонце), проте абсолютна величина цієї відстані залишалася невідомою.
Науковий інтерес до спостережень транзитів Венери було зумовлено можливістю визначити відстань між Землею та Сонцем, а також оцінити розмір сонячної системи, застосовуючи метод паралаксу та третій закон Кеплера. Цей метод заснований на точних спостереженнях невеликої різниці в часі між моментами початку (чи кінця) проходження для спостерігачів, які розташовані в різних місцях земної кулі. Відстань між точками спостережень на Землі є базисом для вимірювання відстаней до Венери та до Сонця шляхом тріангуляції.
Перші згадки проходжень Венери
1627 року Йоганн Кеплер став першим, хто передбачив проходження Венери 1631 року. На жаль, його розрахунки були не досить точними, щоб передбачити, що цього проходження не буде видно з більшості країн тодішньої Європи й, відповідно, ніхто не зміг підготуватися до спостереження цього рідкісного явища.
Перші спостереження
Перше задокументоване спостереження транзиту Венери належить британському священнику Єремії Горроксу. Він і його друг Вільям Крабтрі вперше зробили це 4 грудня 1639 року.
Перші спостереження були невдалими через ефект чорної краплі — оптичне явище, коли протягом проходження здається, що диск Венери (Меркурія) і лімб Сонця з'єднує маленька чорна крапля, внаслідок чого складно точно встановити момент другого або третього контакту. Це призводило в XVIII ст. до невдач при спробах оцінити точне значення астрономічної одиниці за даними про проходження Венери.
8 грудня 1874 року французький астроном П'єр Жансен за допомогою винайденого ним [fr] зняв у Японії серію зі 48 чорно-білих знімків, відому як «Проходження Венери». Вона є найстарішим фільмом у найбільшій базі даних вебсайту про кінематограф — IMDb і найстарішим у Letterboxd.
2012
Проходження Венери по диску Сонця 2012 року відбулося 5-6 червня. Ввечері, 5 червня його можна було спостерігати на північноамериканському континенті, а вранці 6 червня — з території країн північно-східної Африки, Європи та України. Повністю проходження спостерігалося 5-6 червня з ділянок, близьких до північного полюса, Сибіру, східної Азії та країн Океанії[].
Списки попередніх та майбутніх транзитів
NASA склало каталог транзитів Венери, що охоплює період з 2000 року до н.е. по 4000 рік н.е. Наразі транзити відбуваються лише в червні або грудні (див. таблиці), і час настання цих подій повільно зміщується, стаючи пізнішим приблизно на два дні за кожний 243-річний цикл. Транзити зазвичай відбуваються парами, майже в один і той самий день з різницею у вісім років. Це пояснюється тим, що тривалість восьми земних років майже дорівнює 13 рокам на Венері, тому кожні вісім років планети перебувають у приблизно однакових відносних положеннях. Таке приблизне зближення зазвичай призводить до пари транзитів, але воно не є достатньо точним для потрійного зближення, оскільки транзит починається на 22 години раніше щоразу. Останній непарний транзит відбувся у 1396 році. Наступний буде у 3089 році; у 2854 році (другий з пари 2846/2854), хоча Венера просто розминеться з Сонцем, якщо дивитися з земного екватора, частковий транзит буде видно з деяких частин південної півкулі.
Таким чином, через 243 роки транзити Венери повторюються. Транзит 1874 року входить до 243-річного циклу №1. Транзит 1882 року входить до циклу №2. Транзит 2004 року входить до циклу №3, а транзит 2012 року - до циклу №4. Транзит 2117 року входить до №1 і так далі. Однак висхідний вузол орбіти (на нього припадають транзити, що відбуваються в грудні) Венери зміщується на захід протягом 243-річного циклу, тому транзит 2854 року є останнім компонентом серії №3, а не серії №1. Нисхідний вузол (транзити, що припадають на червень) рухається на схід, тому транзит 3705 року є останнім компонентом серії №2. В проміжку від 123 000 року до н.е. до 127 000 року н.е. існує лише близько десяти 243-річних серій[].
| Дата(и) транзиту | Час транзиту (UTC) | Примітки | ||
|---|---|---|---|---|
| Початок | Середина | Кінець | ||
| 23 листопада 1396 (Юліанський календар) | 15:45 | 19:27 | 23:09 | Останній непарний транзит |
| 25-26 травня 1518 (Юліанський календар) | 22:46 | 1:56 | 5:07 | |
| 23 травня 1526 (Юліанський календар) | 16:12 | 19:35 | 21:48 | Останній транзит, який спостерігали до винаходу телескопа |
| 7 грудня 1631 | 3:51 | 5:19 | 6:47 | Момент транзиту розрахований Кеплером. |
| 4 грудня 1639 | 14:57 | 18:25 | 21:54 | Перший спостережуваний транзит. |
| 6 червня 1761 | 2:02 | 5:19 | 8:37 | |
| 9 грудня 1874 | 19:15 | 22:25 | 1:35 | |
| 6 грудня 1882 | 1:49 | 4:07 | 6:26 | |
| 8 червня 2004 | 13:57 | 17:06 | 20:15 | Транзит мав широке висвітлення в медіа, включно з прямими ефірами. |
| 5-6 червня 2012 | 5:13 | 8:20 | 11:26 | Перший транзит, під час якого на орбіти навколо Венери обертався космічний апарат. Спостерігався з території Східної Азії та Тихого океану (повністю), а також Європи (кінець транзиту) |
| Дата(и) транзиту | Час транзиту (UTC) | Примітки | ||
|---|---|---|---|---|
| Початок | Середина | Кінець | ||
| 10-11 грудня 2117 | 23:58 | 2:48 | 5:38 | |
| 8 грудня 2125 | 13:15 | 16:01 | 18:48 | |
| 11 червня 2247 | 8:42 | 11:33 | 14:25 | |
| 9 червня 2255 | 1:08 | 4:38 | 8:08 | |
| 12-13 грудня 2360 | 22:32 | 1:44 | 4:56 | |
| 10 грудня 2368 | 12:29 | 14:45 | 17:01 | |
| 12 червня 2490 | 11:39 | 14:17 | 16:55 | |
| 10 червня 2498 | 3:48 | 7:25 | 11:02 | |
Примітки
- Langford, Peter M. (September 1998). Transits of Venus. La Société Guernesiaise Astronomy Section web site. Astronomical Society of the Channel Island of Guernsey. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 1 березня 2012.(англ.)
- Westfall, John E. June 8, 2004: The Transit of Venus. alpo-astronomy.org. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 8 грудня 2009.
- Observing the Transit of Venus. University of Central Lancashire. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 21 вересня 2006.
- Juergen Giesen (2003). Transit Motion Applet. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2006.(англ.)
- Venus compared to Earth. Європейське космічне агентство. 2000. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2006.(англ.)
- Fred Espenak (11 лютого 2004). SIX MILLENNIUM CATALOG OF VENUS TRANSITS: 2000 BCE to 4000 CE. NASA. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 21 вересня 2006.
{{}}: Недійсний|deadurl=unknown-host()(англ.) - John Walker. Transits of Venus from Earth. Fourmilab Switzerland. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 21 вересня 2006.(англ.)
- Paul Rincon (7 листопада 2005). Planet Venus: Earth's 'evil twin'. BBC. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2006.(англ.)
- Robert J. Sharer, Sylvanus Griswold Morley (1994). The Ancient Maya (вид. 5th). Stanford Univ Press. ISBN .
- Bohumil Böhm and Vladimir Böhm. The Dresden Codex — Книга про астрономію Мая. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2006.
- Dr. Edmund Halley (1716). A New Method of Determining the Parallax of the Sun, or His Distance from the Earth (латиною) . Т. XXIX. Philosophical Transactions. с. 454. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 13 квітня 2012.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|8=()(англ.) - Robert H. van Gent. Transit of Venus Bibliography. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 вересня 2009.(англ.)
- Венера пройшла диском Сонця. 6 червня 2012. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 20 серпня 2012.
- Earliest Film Experiments (1874-1894). IMDb. Процитовано 27 листопада 2019.
- NASA - Catalog of Transits of Venus. eclipse.gsfc.nasa.gov. Процитовано 8 вересня 2023.
- Transits of Venus. web.archive.org. 7 вересня 2006. Архів оригіналу за 7 вересня 2006. Процитовано 8 вересня 2023.
Література
- Maor, Eli (2000). Venus in Transit. Princeton: Princeton University Press. ISBN .
- Sheehan, William; Westfall, John (2004). The Transits of Venus. Amherst, New York: Prometheus Books. ISBN .
- Sellers, David (2001). Транзит Венери: The Quest to Find the True Distance of the Sun. Leeds, UK: Magavelda Press. ISBN .
- Міхаель Маундер; Патрік Мур (2000). Transit — коли планети перетинають диск Сонця. London: Springer -Verlaf. ISBN .
Зовнішні посилання
- Steven van Roode and François Mignard. Local transit times. Venustransit. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 26.06.2014. (англ.)
- Reanimating the 1882 Transit of Venus, in Sky and Telescope magazine online [Архівовано 14 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Transit of Venus.org [Архівовано 2 січня 2021 у Wayback Machine.]
- The Transit of Venus: historical observations. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 26.06.2014. (англ.)
- NASA — 2012 Transit of Venus Live Webcast and Celebration
- Arkan Simaan (May 2004). The transit of Venus across the Sun (PDF). PHYSICS EDUCATION (39(3)): 247—251. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2007. Процитовано 13 квітня 2012. (англ.)
- The transit of Venus: a stroke of luck for teachers
- Nan Madol and transit of the Venus In 2012 [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prohodzhennya Veneri pered diskom Soncya abo prohodzhennya Vene ri na tli disku Soncya astronomichne yavishe yake sposterigayetsya koli planeta Venera pid chas svogo orbitalnogo ruhu opinyayetsya na liniyi mizh Zemleyu ta Soncem Takim chinom disk Veneri proyektuyetsya na disk Soncya j vidpovidno vona chastkovo zatemnyuye neveliku dilyanku disku Soncya svitlo vid yakoyi ne dohodit do zemnogo sposterigacha Pid chas prohodzhennya Veneru mozhna sposterigati z Zemli yak malenkij temnij ob yekt sho povilno peresuvayetsya vidimim diskom Soncya Trivalist prohodzhennya stanovit kilka godin napriklad tranzit Veneri 2004 roku trivav blizko 6 godin Yavishe tranzitu Veneri za svoyeyu prirodoyu podibne do sonyachnogo zatemnennya Misyacem Popri te sho rozmiri Veneri majzhe vchetvero perevishuyut rozmiri Misyacya kutovij rozmir Veneri na nebi znachno menshij bo vona roztashovana nabagato dali vid Zemli nizh Misyac Vnaslidok velikoyi vidstani do neyi planeta Venera na viglyad mala za kutovimi rozmirami j znachno povilnishe peretinaye vidimij disk Soncya nizh Misyac pid chas sonyachnogo zatemnennya Sposterezhennya tranzitiv Veneri dali mozhlivist astronomam priblizno obchisliti vidstan mizh Zemleyu ta Soncem vikoristovuyuchi princip paralaksu Tranzit Veneri 2004 roku Prohodzhennya Veneri ye dovoli ridkisnim astronomichnim yavishem Zagalom vono povtoryuyetsya kozhni 243 roki Poslidovnist skladayetsya z dvoh par prohodzhen Mizh prohodzhennyami u kozhnij pari minaye visim rokiv Pari povtoryuyutsya cherez 121 5 ta 105 5 rokiv vidpovidno Takim chinom period povtoryuvanosti stanovit 121 5 8 105 5 8 243 roki Periodichnist u 243 roki zumovlena tim sho siderichnij rik Zemli spivvidnositsya iz siderichnim periodom obertannya Veneri navkolo Soncya priblizno yak 8 13 abo tochnishe 243 395 1 Ostannye prohodzhennya Veneri vidbulosya 5 6 chervnya 2012 roku peredostannye u chervni 2004 Poperednya para prohodzhen sposterigalasya v grudni 1874 roku ta v grudni 1882 roku Nastupna para pislya 2012 roku ochikuyetsya v grudni 2117 r ta v grudni 2125 r 2 Prohodzhennya Veneri mozhna bezpechno sposterigati yaksho zastosovuvati taki zh zasobi sposterezhennya yak u razi sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya Vishukuvannya nezahishenimi ochima temnoyi cyatki disku Veneri na yaskravomu disku Soncya mozhe sprichiniti serjozne poshkodzhennya ochej yake ne zavzhdi mozhna vilikuvati 3 source source source Animaciya tranzitu Veneri Zmist 1 Spoluchennya 2 Starodavnya istoriya znan pro Veneru 3 Naukovi sposterezhennya 3 1 Naukovij interes 3 2 Pershi zgadki prohodzhen Veneri 3 3 Pershi sposterezhennya 3 4 2012 4 Spiski poperednih ta majbutnih tranzitiv 5 Primitki 6 Literatura 7 Zovnishni posilannyaSpoluchennyared nbsp Diagrama tranzitu Veneri ta kut mizh ploshinami orbit Zemli ta Veneri Koli pid chas ruhu svoyeyu orbitoyu Venera vizualno nablizhayetsya do Soncya tochnishe kazhuchi koli zbigayutsya ekliptichni dovgoti Soncya ta Veneri to kazhut sho vona perebuvaye u spoluchenni Same v cej chas koli Venera syagaye tochki vnutrishnogo spoluchennya abo perebuvaye poblizu neyi mozhe sposterigatisya yavishe tranzitu Veneri Popri te sho ploshina orbiti Veneri utvoryuye kut 3 4 z ploshinoyu orbiti Zemli z poglyadu zemnogo sposterigacha Venera v moment yiyi vnutrishnogo spoluchennya mozhe vidhilitisya vid napryamku na centr Soncya majzhe na 9 6 4 j perebuvati nad Soncem abo pid nim zalezhno vid vzayemnogo roztashuvannya cih troh til Oskilki kutovij diametr Soncya stanovit priblizno 30 kutovih minut to pid chas zvichajnih spoluchen Venera mozhe projti na kutovij vidstani vid Soncya yaka bilsha za 18 sonyachnih diametriv 5 Poslidovnist tranzitiv Veneri povtoryuyetsya kozhni 243 roki Rich u tomu sho 243 siderichni roki Zemli stanovlyat 88757 3 dobi vodnochas 395 siderichnih periodiv Veneri 224 701 zemnoyi dobi vidpovidayut promizhku chasu v 88756 9 zemnih dib 5 Takim chinom priblizno cherez 88 757 dib vzayemne roztashuvannya Veneri ta Zemli praktichno povtoryuyetsya 395 siderichnih periodiv Veneri vidpovidayut 152 sinodichnim periodam sinodichnij period Veneri stanovit 583 9 zemnoyi dobi 6 Poslidovnist promizhkiv chasu cherez yaki vidbuvayutsya prohodzhennya Veneri 105 5 8 121 5 ta 8 rokiv ne ye staloyu Vnaslidok nevelikoyi riznici mizh 88 757 3 zemnih dib 243 siderichni periodi Zemli ta 88 756 9 zemnih dib 395 siderichnih periodiv Veneri ci promizhki mozhut desho zminyuvatisya Do 1518 roku mizh poslidovnimi prohodzhennyami Veneri buli promizhki u 8 113 5 ta 121 5 rokiv Suchasna poslidovnist zminitsya pislya 2846 roku j skladatimetsya z promizhkiv u 105 5 129 5 ta 8 rokiv Takim chinom cikl u 243 roki ye dovoli stabilnim ale kilkist prohodzhen ta promizhki mizh nimi z chasom zminyuyutsya 6 7 Starodavnya istoriya znan pro Venerured nbsp Tablichka Veneri z Ammisaduka nalezhit do astrologichnih prognoziv neo assirijskogo periodu Biblioteka Ashshurbanipala Britanskij muzej na sajti the British Museum Starodavni indusi greki yegiptyani vavilonyani ta kitajci znali pro Veneru j zapisuvali dani pro yiyi ruh na nebi Antichni greki vvazhali sho vechirnya zorya Gesperus Venera na nebi pislya zahodu Soncya ta vranishnya zorya Fosforus Venera na nebi pered shodom Soncya ce dva rizni ob yekti 8 Vidkrittya sho ci obidva yavisha ye sposterezhennyami odniyeyi planeti nalezhit Pifagoru Kult Veneri buv vazhlivim takozh dlya starodavnih amerikanskih civilizacij zokrema dlya civilizaciyi maya yaka nazivala Veneru Velikoyu Zoreyu No Ek chi Zoreyu Osoyu Ksuks Ek 9 Voni zvelichuvali Veneru u viglyadi boga Kukulkan vidomij takozh yak Gukumac ta Ketcalkoatl v inshih miscevostyah suchasnoyi Meksiki U drezdenskomu kodeksi narodi maya opisali povnij cikl vidimogo peresuvannya Veneri na neboshili odnak zgadok pro prohodzhennya Veneri tam nemaye 10 Narazi nemaye dokaziv sho yakij nebud iz cih kultur bulo vidomo pro yavishe prohodzhennya Veneri Naukovi sposterezhennyared Naukovij interesred nbsp Viznachennya sonyachnogo paralaksu za dopomogoyu sposterezhen prohodzhennya Veneri U XVII stolitti astronomi mogli obchisliti dlya kozhnoyi planeti vidnosnu vidstan do Soncya v odinicyah vidstani Zemlya Sonce prote absolyutna velichina ciyeyi vidstani zalishalasya nevidomoyu Naukovij interes do sposterezhen tranzitiv Veneri bulo zumovleno mozhlivistyu viznachiti vidstan mizh Zemleyu ta Soncem a takozh ociniti rozmir sonyachnoyi sistemi zastosovuyuchi metod paralaksu ta tretij zakon Keplera Cej metod zasnovanij na tochnih sposterezhennyah nevelikoyi riznici v chasi mizh momentami pochatku chi kincya prohodzhennya dlya sposterigachiv yaki roztashovani v riznih miscyah zemnoyi kuli Vidstan mizh tochkami sposterezhen na Zemli ye bazisom dlya vimiryuvannya vidstanej do Veneri ta do Soncya shlyahom triangulyaciyi 11 Pershi zgadki prohodzhen Venerired 1627 roku Jogann Kepler stav pershim hto peredbachiv prohodzhennya Veneri 1631 roku Na zhal jogo rozrahunki buli ne dosit tochnimi shob peredbachiti sho cogo prohodzhennya ne bude vidno z bilshosti krayin todishnoyi Yevropi j vidpovidno nihto ne zmig pidgotuvatisya do sposterezhennya cogo ridkisnogo yavisha 12 Pershi sposterezhennyared nbsp Yeremiya Gorroks vpershe sposterigaye prohodzhennya Veneri 1639 roku Dokladnishe Dzherimaya Gorroks Pershe zadokumentovane sposterezhennya tranzitu Veneri nalezhit britanskomu svyashenniku Yeremiyi Gorroksu Vin i jogo drug Vilyam Krabtri vpershe zrobili ce 4 grudnya 1639 roku 13 Pershi sposterezhennya buli nevdalimi cherez efekt chornoyi krapli optichne yavishe koli protyagom prohodzhennya zdayetsya sho disk Veneri Merkuriya i limb Soncya z yednuye malenka chorna kraplya vnaslidok chogo skladno tochno vstanoviti moment drugogo abo tretogo kontaktu Ce prizvodilo v XVIII st do nevdach pri sprobah ociniti tochne znachennya astronomichnoyi odinici za danimi pro prohodzhennya Veneri 8 grudnya 1874 roku francuzkij astronom P yer Zhansen za dopomogoyu vinajdenogo nim fotografichnogo revolvera fr znyav u Yaponiyi seriyu zi 48 chorno bilih znimkiv vidomu yak Prohodzhennya Veneri Vona ye najstarishim filmom u najbilshij bazi danih vebsajtu pro kinematograf IMDb 14 i najstarishim u Letterboxd 2012red Dokladnishe Tranzit Veneri po disku Soncya 2012 Prohodzhennya Veneri po disku Soncya 2012 roku vidbulosya 5 6 chervnya Vvecheri 5 chervnya jogo mozhna bulo sposterigati na pivnichnoamerikanskomu kontinenti a vranci 6 chervnya z teritoriyi krayin pivnichno shidnoyi Afriki Yevropi ta Ukrayini Povnistyu prohodzhennya sposterigalosya 5 6 chervnya z dilyanok blizkih do pivnichnogo polyusa Sibiru shidnoyi Aziyi ta krayin Okeaniyi dzherelo Spiski poperednih ta majbutnih tranzitivred nbsp Prohodzhennya Veneri po disku Soncya 2012 rik NASA sklalo katalog tranzitiv Veneri sho ohoplyuye period z 2000 roku do n e po 4000 rik n e 15 Narazi tranziti vidbuvayutsya lishe v chervni abo grudni div tablici i chas nastannya cih podij povilno zmishuyetsya stayuchi piznishim priblizno na dva dni za kozhnij 243 richnij cikl Tranziti zazvichaj vidbuvayutsya parami majzhe v odin i toj samij den z rizniceyu u visim rokiv Ce poyasnyuyetsya tim sho trivalist vosmi zemnih rokiv majzhe dorivnyuye 13 rokam na Veneri tomu kozhni visim rokiv planeti perebuvayut u priblizno odnakovih vidnosnih polozhennyah Take priblizne zblizhennya zazvichaj prizvodit do pari tranzitiv ale vono ne ye dostatno tochnim dlya potrijnogo zblizhennya oskilki tranzit pochinayetsya na 22 godini ranishe shorazu Ostannij neparnij tranzit vidbuvsya u 1396 roci Nastupnij bude u 3089 roci u 2854 roci drugij z pari 2846 2854 hocha Venera prosto rozminetsya z Soncem yaksho divitisya z zemnogo ekvatora chastkovij tranzit bude vidno z deyakih chastin pivdennoyi pivkuli 16 nbsp Vidimist tranzitu 2012 roku Takim chinom cherez 243 roki tranziti Veneri povtoryuyutsya Tranzit 1874 roku vhodit do 243 richnogo ciklu 1 Tranzit 1882 roku vhodit do ciklu 2 Tranzit 2004 roku vhodit do ciklu 3 a tranzit 2012 roku do ciklu 4 Tranzit 2117 roku vhodit do 1 i tak dali Odnak vishidnij vuzol orbiti na nogo pripadayut tranziti sho vidbuvayutsya v grudni Veneri zmishuyetsya na zahid protyagom 243 richnogo ciklu tomu tranzit 2854 roku ye ostannim komponentom seriyi 3 a ne seriyi 1 Nishidnij vuzol tranziti sho pripadayut na cherven ruhayetsya na shid tomu tranzit 3705 roku ye ostannim komponentom seriyi 2 V promizhku vid 123 000 roku do n e do 127 000 roku n e isnuye lishe blizko desyati 243 richnih serij dzherelo Poperedni prohodzhennya Veneri po disku Soncya 15 Data i tranzitu Chas tranzitu UTC Primitki Pochatok Seredina Kinec 23 listopada 1396 Yulianskij kalendar 15 45 19 27 23 09 Ostannij neparnij tranzit 25 26 travnya 1518 Yulianskij kalendar 22 46 1 56 5 07 23 travnya 1526 Yulianskij kalendar 16 12 19 35 21 48 Ostannij tranzit yakij sposterigali do vinahodu teleskopa 7 grudnya 1631 3 51 5 19 6 47 Moment tranzitu rozrahovanij Keplerom 4 grudnya 1639 14 57 18 25 21 54 Pershij sposterezhuvanij tranzit 6 chervnya 1761 2 02 5 19 8 37 9 grudnya 1874 19 15 22 25 1 35 6 grudnya 1882 1 49 4 07 6 26 8 chervnya 2004 13 57 17 06 20 15 Tranzit mav shiroke visvitlennya v media vklyuchno z pryamimi efirami 5 6 chervnya 2012 5 13 8 20 11 26 Pershij tranzit pid chas yakogo na orbiti navkolo Veneri obertavsya kosmichnij aparat Sposterigavsya z teritoriyi Shidnoyi Aziyi ta Tihogo okeanu povnistyu a takozh Yevropi kinec tranzitu Majbutni prohodzhennya Veneri po disku Soncya 15 Data i tranzitu Chas tranzitu UTC Primitki Pochatok Seredina Kinec 10 11 grudnya 2117 23 58 2 48 5 38 8 grudnya 2125 13 15 16 01 18 48 11 chervnya 2247 8 42 11 33 14 25 9 chervnya 2255 1 08 4 38 8 08 12 13 grudnya 2360 22 32 1 44 4 56 10 grudnya 2368 12 29 14 45 17 01 12 chervnya 2490 11 39 14 17 16 55 10 chervnya 2498 3 48 7 25 11 02Primitkired Langford Peter M September 1998 Transits of Venus La Societe Guernesiaise Astronomy Section web site Astronomical Society of the Channel Island of Guernsey Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 angl Westfall John E June 8 2004 The Transit of Venus alpo astronomy org Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 8 grudnya 2009 Observing the Transit of Venus University of Central Lancashire Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2006 Juergen Giesen 2003 Transit Motion Applet Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2006 angl a b Venus compared to Earth Yevropejske kosmichne agentstvo 2000 Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2006 angl a b Fred Espenak 11 lyutogo 2004 SIX MILLENNIUM CATALOG OF VENUS TRANSITS 2000 BCE to 4000 CE NASA Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 21 veresnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka angl John Walker Transits of Venus from Earth Fourmilab Switzerland Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2006 angl Paul Rincon 7 listopada 2005 Planet Venus Earth s evil twin BBC Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2006 angl Robert J Sharer Sylvanus Griswold Morley 1994 The Ancient Maya vid 5th Stanford Univ Press ISBN 9780804721301 Bohumil Bohm and Vladimir Bohm The Dresden Codex Kniga pro astronomiyu Maya Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2006 Dr Edmund Halley 1716 A New Method of Determining the Parallax of the Sun or His Distance from the Earth latinoyu T XXIX Philosophical Transactions s 454 Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 13 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 8 dovidka angl Robert H van Gent Transit of Venus Bibliography Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2009 angl Venera projshla diskom Soncya 6 chervnya 2012 Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 20 serpnya 2012 Earliest Film Experiments 1874 1894 IMDb Procitovano 27 listopada 2019 a b v NASA Catalog of Transits of Venus eclipse gsfc nasa gov Procitovano 8 veresnya 2023 Transits of Venus web archive org 7 veresnya 2006 Arhiv originalu za 7 veresnya 2006 Procitovano 8 veresnya 2023 Literaturared Maor Eli 2000 Venus in Transit Princeton Princeton University Press ISBN 0 691 11589 3 Sheehan William Westfall John 2004 The Transits of Venus Amherst New York Prometheus Books ISBN 1 59102 175 8 Sellers David 2001 Tranzit Veneri The Quest to Find the True Distance of the Sun Leeds UK Magavelda Press ISBN 0 9541013 0 8 Mihael Maunder Patrik Mur 2000 Transit koli planeti peretinayut disk Soncya London Springer Verlaf ISBN 1 85233 621 8 Lomb Nik 2011 Tranzit Veneri vid 1631 do teper Sidnej Avstraliya NewSouth Publishing ISBN 978 1 74223 269 0 OCLC 717231977 Zovnishni posilannyared Steven van Roode and Francois Mignard Local transit times Venustransit Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 26 06 2014 angl Reanimating the 1882 Transit of Venus in Sky and Telescope magazine online Arhivovano 14 bereznya 2007 u Wayback Machine Transit of Venus org Arhivovano 2 sichnya 2021 u Wayback Machine The Transit of Venus historical observations Arhiv originalu za 4 kvitnya 2013 Procitovano 26 06 2014 angl NASA 2012 Transit of Venus Live Webcast and Celebration Arkan Simaan May 2004 The transit of Venus across the Sun PDF PHYSICS EDUCATION 39 3 247 251 Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2007 Procitovano 13 kvitnya 2012 angl The transit of Venus a stroke of luck for teachers Nan Madol and transit of the Venus In 2012 Arhivovano 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prohodzhennya Veneri pered diskom Soncya amp oldid 40947997