Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конвенційна або традиційна війна (англ. conventional warfare) — форма війни, що ведеться з використанням [en] та військової тактики між двома або більше державами у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права: дотримання прав учасників конфлікту, військовополонених, цивільного населення. Сили кожної із сторін чітко визначені та б'ються використовуючи зброю, яка вражає в основному ворожих солдатів. Зазвичай її ведуть із використанням звичайних озброєнь, та в жодному разі не застосовують зброю масового ураження (хімічну, біологічну або ядерну).
Положення конвенційної війни описуються у Гаазьких Конвенціях, Женевських Конвенціях про захист жертв війни 1949 р. і Додаткових Протоколах до них 1977 р., резолюціях Генеральної Асамблеї ООН й інших міжнародних документах.
Основною метою традиційної війни є послаблення або знищення збройних сил супротивника, тим самим підриваючи його можливість брати участь у конвенційній війні. Однак, примушуючи супротивника до капітуляції, одна або обидві сторони можуть вдаватися до неконвенційних військових тактик.
Створення держави
Вперше на захист держави став Платон, яка потім знайшла більше визнання в консолідації влади під патронатом Римо-католицької церкви. Пізніше у Європі коли католицька церква була позбавлена світської влади і було запроваджено принцип божественного права вся повнота влади перейшла до монархів. У 1648 році основні європейські держави підписали Вестфальську угоду яка поклала край релігійному насильству у чисто політичному управлінні та світогляді, що позначає народження сучасної «держави».
У рамках цієї державницької парадигми тільки державі і її призначеним представникам дозволено носити зброю і вступити у війну. Насправді, війна розуміється лише як конфлікт між суверенними державами. Монархи Європи підтримали цю ідею і надали їй силу закону через необхідність консолідації військової сили у відповідь на Наполеонівські війни, оскільки раніше війну міг розпочати будь-який шляхтич.
Парадигма Клаузевіца
Пруссія була однією з держав, що намагалися збільшити свою військову міць. Один з прусських офіцерів, Карл фон Клаузевіц, написав трактат Про війну, який базується лише на світі держав. Всі інші форми внутрішньодержавних конфліктів, такі як повстання, не враховуються, так як в теоретичному плані, Клаузевіц не міг пояснити війни перед державою. Проте, ближче до кінця свого життя, Клаузевіц почав все більше усвідомлювати важливість недержавних військових суб'єктів. Це проявляється в його концепціях «людей зі зброєю в руках», які, як він зазначив виникли з одних і тих же соціальних і політичних джерел як і концепції традиційної міждержавної війни.
Тоді такі практики, як рейдерство або криваві чвари були визнані злочинною діяльністю та позбавлені легітимності. Ця військова парадигма відображає думку більшості модернізованого світу на початку 21-го століття, що підтверджується оглядом конвенційних армій того часу: великі, з високим фінансуванням, технологічно розвинуті армії, призначені змагатися проти сил побудованих подібним чином..
Клаузевіц також розвинув питання щодо казус беллі. У той час як попередні війни велися з соціальних, релігійних або навіть культурних причин, Клаузевіц вважав, що війна є лише «продовженням політики іншими засобами.» Це раціональний розрахунок, виходячи з якого держави б'ються за свої інтереси (чи є вони економічні, пов'язані з безпекою, або іншими) коли руйнується нормальний дискурс.
Поширеність
Переважна більшість сучасних війн ведеться із використанням конвенційних військових засобів. Від 1945-го року не було підтверджених випадків використання біологічної зброї суверенною державою, а хімічна зброя застосовувалась лише декілька разів (останнє відоме протистояння, в якому вона була використана це Громадянська війна в Сирії). Ядерна війна відбулася лише один раз, під час бомбардувань Сполученими Штатами Японських міст Хіросіма та Нагасакі у серпні 1945 року.
Занепад
Принципи Клаузевіца та держави досягли свого піку у Світових війнах XX-го століття, але також, вони заклали підґрунтя для їх відмирання завдяки [en] та проявам конфліктів на культурному ґрунті. Ядерна бомба стала результатом вдосконалення можливостей держави щодо здобуття переваги над подібними їй конкурентами. За іронією, схоже, що саме ці розробки виштовхнули конвенційні конфлікти, що ведуться державами на узбіччя історії. У випадку протиборства двох конвенційних армій, сторона що зазнає поразки матиме можливість здобути реванш за рахунок власного ядерного арсеналу.
Таким чином, до сьогоднішнього дня не було випадку прямої відкритої військової конфронтації між ядерними державами, за винятком коротких прикордонних сутичок між, наприклад, Китаєм та Радянським Союзом у конфлікті довкола острова Даманський 1969 року та між Індією та Пакистаном у Каргільському конфлікті 1999 року.
Заміна
Конвенційна війна, яка ведеться державою, стала чимось, навіть не вартим оголошення війни. Замість цього, ті, хто здатний боротися поза межами ядерної парасольки (наднаціональні терористичні організації, корпоративні найманці, етнічні ополчення тощо) тепер починають домінувати у більшості конфліктів пост-модерної епохи. Ці конфлікти не можуть бути пояснені в рамках державницької системи.
Самуель Гантінгтон вже стверджував, що світ на початку 21-го століття існує як система з дев'яти окремих «цивілізацій», замість багатьох суверенних держав. Ці цивілізації окреслені уздовж культурних ліній (наприклад, Західна, Ісламська, Китайська, Індуїстська, Буддистська тощо). Таким чином, культури, над якими давно домінував Захід відновлюють себе і шукають можливостей для порушення статусу-кво. Таким чином, культура замінила державу як визначник війни. Цей тип цивілізаційних війн, в наш час, як за часів далекого минулого, відбувається там, де ці культури стикаються між собою. Серед відомих прикладів можна навести Індо/Пакистанський конфлікт або битви у Судані. Такий характер війни був усталеним з часів Другої світової війни.
Ці культурні сили не будуть боротися з державою на основі армій традиційним способом. Коли вони стикаються з батальйонами танків, літаків і ракет, культурний противник розчиняється серед населення. Вони користуються територіальними обмеженнями держав, будучи в стані вільно переміщуватися з однієї країни в іншу, в той час як держави повинні вести переговори з іншими суверенними державами. Шпигунські мережі держави також сильно обмежені культурними факторами.
Див. також
Примітки
- Smith, M.L.R. «Guerrillas in the mist: reassessing strategy and low intensity warfare».
Посилання
- . Національна рада розвідки. 2004. Архів оригіналу за червень 15, 2006. Процитовано 30 січня 2006.
- Stathis Kalyvas (2003). . Armed Groups Project. Архів оригіналу за жовтень 9, 2006. Процитовано 30 січня 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konvencijna abo tradicijna vijna angl conventional warfare forma vijni sho vedetsya z vikoristannyam en ta vijskovoyi taktiki mizh dvoma abo bilshe derzhavami u vidkritij konfrontaciyi za normami mizhnarodnogo prava dotrimannya prav uchasnikiv konfliktu vijskovopolonenih civilnogo naselennya Sili kozhnoyi iz storin chitko viznacheni ta b yutsya vikoristovuyuchi zbroyu yaka vrazhaye v osnovnomu vorozhih soldativ Zazvichaj yiyi vedut iz vikoristannyam zvichajnih ozbroyen ta v zhodnomu razi ne zastosovuyut zbroyu masovogo urazhennya himichnu biologichnu abo yadernu Polozhennya konvencijnoyi vijni opisuyutsya u Gaazkih Konvenciyah Zhenevskih Konvenciyah pro zahist zhertv vijni 1949 r i Dodatkovih Protokolah do nih 1977 r rezolyuciyah Generalnoyi Asambleyi OON j inshih mizhnarodnih dokumentah Osnovnoyu metoyu tradicijnoyi vijni ye poslablennya abo znishennya zbrojnih sil suprotivnika tim samim pidrivayuchi jogo mozhlivist brati uchast u konvencijnij vijni Odnak primushuyuchi suprotivnika do kapitulyaciyi odna abo obidvi storoni mozhut vdavatisya do nekonvencijnih vijskovih taktik Stvorennya derzhaviDokladnishe Teoriyi viniknennya derzhavi Vpershe na zahist derzhavi stav Platon yaka potim znajshla bilshe viznannya v konsolidaciyi vladi pid patronatom Rimo katolickoyi cerkvi Piznishe u Yevropi koli katolicka cerkva bula pozbavlena svitskoyi vladi i bulo zaprovadzheno princip bozhestvennogo prava vsya povnota vladi perejshla do monarhiv U 1648 roci osnovni yevropejski derzhavi pidpisali Vestfalsku ugodu yaka poklala kraj religijnomu nasilstvu u chisto politichnomu upravlinni ta svitoglyadi sho poznachaye narodzhennya suchasnoyi derzhavi U ramkah ciyeyi derzhavnickoyi paradigmi tilki derzhavi i yiyi priznachenim predstavnikam dozvoleno nositi zbroyu i vstupiti u vijnu Naspravdi vijna rozumiyetsya lishe yak konflikt mizh suverennimi derzhavami Monarhi Yevropi pidtrimali cyu ideyu i nadali yij silu zakonu cherez neobhidnist konsolidaciyi vijskovoyi sili u vidpovid na Napoleonivski vijni oskilki ranishe vijnu mig rozpochati bud yakij shlyahtich Paradigma KlauzevicaPrussiya bula odniyeyu z derzhav sho namagalisya zbilshiti svoyu vijskovu mic Odin z prusskih oficeriv Karl fon Klauzevic napisav traktat Pro vijnu yakij bazuyetsya lishe na sviti derzhav Vsi inshi formi vnutrishnoderzhavnih konfliktiv taki yak povstannya ne vrahovuyutsya tak yak v teoretichnomu plani Klauzevic ne mig poyasniti vijni pered derzhavoyu Prote blizhche do kincya svogo zhittya Klauzevic pochav vse bilshe usvidomlyuvati vazhlivist nederzhavnih vijskovih sub yektiv Ce proyavlyayetsya v jogo koncepciyah lyudej zi zbroyeyu v rukah yaki yak vin zaznachiv vinikli z odnih i tih zhe socialnih i politichnih dzherel yak i koncepciyi tradicijnoyi mizhderzhavnoyi vijni Todi taki praktiki yak rejderstvo abo krivavi chvari buli viznani zlochinnoyu diyalnistyu ta pozbavleni legitimnosti Cya vijskova paradigma vidobrazhaye dumku bilshosti modernizovanogo svitu na pochatku 21 go stolittya sho pidtverdzhuyetsya oglyadom konvencijnih armij togo chasu veliki z visokim finansuvannyam tehnologichno rozvinuti armiyi priznacheni zmagatisya proti sil pobudovanih podibnim chinom Klauzevic takozh rozvinuv pitannya shodo kazus belli U toj chas yak poperedni vijni velisya z socialnih religijnih abo navit kulturnih prichin Klauzevic vvazhav sho vijna ye lishe prodovzhennyam politiki inshimi zasobami Ce racionalnij rozrahunok vihodyachi z yakogo derzhavi b yutsya za svoyi interesi chi ye voni ekonomichni pov yazani z bezpekoyu abo inshimi koli rujnuyetsya normalnij diskurs PoshirenistPerevazhna bilshist suchasnih vijn vedetsya iz vikoristannyam konvencijnih vijskovih zasobiv Vid 1945 go roku ne bulo pidtverdzhenih vipadkiv vikoristannya biologichnoyi zbroyi suverennoyu derzhavoyu a himichna zbroya zastosovuvalas lishe dekilka raziv ostannye vidome protistoyannya v yakomu vona bula vikoristana ce Gromadyanska vijna v Siriyi Yaderna vijna vidbulasya lishe odin raz pid chas bombarduvan Spoluchenimi Shtatami Yaponskih mist Hirosima ta Nagasaki u serpni 1945 roku ZanepadPrincipi Klauzevica ta derzhavi dosyagli svogo piku u Svitovih vijnah XX go stolittya ale takozh voni zaklali pidgruntya dlya yih vidmirannya zavdyaki en ta proyavam konfliktiv na kulturnomu grunti Yaderna bomba stala rezultatom vdoskonalennya mozhlivostej derzhavi shodo zdobuttya perevagi nad podibnimi yij konkurentami Za ironiyeyu shozhe sho same ci rozrobki vishtovhnuli konvencijni konflikti sho vedutsya derzhavami na uzbichchya istoriyi U vipadku protiborstva dvoh konvencijnih armij storona sho zaznaye porazki matime mozhlivist zdobuti revansh za rahunok vlasnogo yadernogo arsenalu Takim chinom do sogodnishnogo dnya ne bulo vipadku pryamoyi vidkritoyi vijskovoyi konfrontaciyi mizh yadernimi derzhavami za vinyatkom korotkih prikordonnih sutichok mizh napriklad Kitayem ta Radyanskim Soyuzom u konflikti dovkola ostrova Damanskij 1969 roku ta mizh Indiyeyu ta Pakistanom u Kargilskomu konflikti 1999 roku ZaminaKonvencijna vijna yaka vedetsya derzhavoyu stala chimos navit ne vartim ogoloshennya vijni Zamist cogo ti hto zdatnij borotisya poza mezhami yadernoyi parasolki nadnacionalni teroristichni organizaciyi korporativni najmanci etnichni opolchennya tosho teper pochinayut dominuvati u bilshosti konfliktiv post modernoyi epohi Ci konflikti ne mozhut buti poyasneni v ramkah derzhavnickoyi sistemi Samuel Gantington vzhe stverdzhuvav sho svit na pochatku 21 go stolittya isnuye yak sistema z dev yati okremih civilizacij zamist bagatoh suverennih derzhav Ci civilizaciyi okresleni uzdovzh kulturnih linij napriklad Zahidna Islamska Kitajska Induyistska Buddistska tosho Takim chinom kulturi nad yakimi davno dominuvav Zahid vidnovlyuyut sebe i shukayut mozhlivostej dlya porushennya statusu kvo Takim chinom kultura zaminila derzhavu yak viznachnik vijni Cej tip civilizacijnih vijn v nash chas yak za chasiv dalekogo minulogo vidbuvayetsya tam de ci kulturi stikayutsya mizh soboyu Sered vidomih prikladiv mozhna navesti Indo Pakistanskij konflikt abo bitvi u Sudani Takij harakter vijni buv ustalenim z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Ci kulturni sili ne budut borotisya z derzhavoyu na osnovi armij tradicijnim sposobom Koli voni stikayutsya z bataljonami tankiv litakiv i raket kulturnij protivnik rozchinyayetsya sered naselennya Voni koristuyutsya teritorialnimi obmezhennyami derzhav buduchi v stani vilno peremishuvatisya z odniyeyi krayini v inshu v toj chas yak derzhavi povinni vesti peregovori z inshimi suverennimi derzhavami Shpigunski merezhi derzhavi takozh silno obmezheni kulturnimi faktorami Div takozhAsimetrichna vijna Operaciyi nizkoyi intensivnosti Psihologichna vijna Netradicijni bojovi diyiPrimitkiSmith M L R Guerrillas in the mist reassessing strategy and low intensity warfare Posilannya Nacionalna rada rozvidki 2004 Arhiv originalu za cherven 15 2006 Procitovano 30 sichnya 2006 Stathis Kalyvas 2003 Armed Groups Project Arhiv originalu za zhovten 9 2006 Procitovano 30 sichnya 2006