У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Токарєв Вале рій Іва нович То карєв нар 29 жовтня 1952 Капустин Яр Аст

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Токарєв.

Вале́рій Іва́нович То́карєв (нар. 29 жовтня 1952, Капустин Яр, Астраханська область) — російський космонавт-випробувач Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна; російський полковник ВПС. У 2008—2012 рр. — голова Ростовського району, Ярославської області. У 2013—2018 роках був керівником Зоряного міста Московської області.

Токарєв Валерій Іванович

Дата народження	29 жовтня 1952(1952-10-29)^[1] (71 рік)
Місце народження	Капустин Яр, Знаменськ, Астраханська область, РРФСР, СРСР^[1]
Alma mater:	^d (1973), Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна і Російська академія народного господарства і державної служби при Президентові Російської Федерації
Військове звання:	полковник
Нагороди:

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме порушення державного кордону України (на окупованих територіях — зокрема, «ДНР»), співпраця з проросійськими терористичними організаціями, участь у пропагандистських заходах проти України).

Біографія

Народився 29 жовтня 1952 року у військовому містечку полігону Капустин Яр в Астраханській області у сім'ї військовослужбовця. Жив у селі Гаврилів-Ямського району Ярославської області, тут закінчив 8 класів; 9 та 10 класи закінчив у середній школі № 3 міста Ростова Ярославської області.

З 1969 по 1973 рік — курсант Ставропольського вищого військового авіаційного училища льотчиків та штурманів. З 1973 року льотчик, з 1975 — старший льотчик, з 1977 — командир авіаційної ланки, з 1980 — заступник командира авіаційної ескадрилії винищувального авіаційного полку ВПС, що базувався у селищі Домбаровський Оренбурзької області.

У 1981—1982 роках проходив підготовку у 267-му центрі випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів у місті Ахтубінськ Астраханської області. З 1982 року — льотчик-випробувач, з 1985 — старший льотчик-випробувач філії науково-випробувального інституту ВПС ім. В. П. Чкалова в селищі Кіровське в Криму, з 1986 — заступник командира авіаційної ескадрилії з політичної частини. Валерій Токарєв має досвід польотів на 56 видах літаків та гелікоптерів. Зокрема він відчував палубні літаки четвертого покоління, літаки вертикального зльоту та посадки, такі як Су-27 K, Міг-29 K, Як-38 M, Су-25; бомбардувальник Су-24 M, авіаційні комплекси ТАКР типу «Київ», «Баку», «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов».

У 1987 році розпочалася космічна підготовка Валерія Івановича, коли його було відібрано для роботи за програмою «Буран». З 1989 року полковник. У 1989—1991 роках проходив загальнокосмічну підготовку в Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. А. Гагаріна . 5 квітня 1991 року став космонавтом-випробувачем. У лютому 1992 року відмовився приймати присягу незалежній Україні; усунений з посади, знято з льотної роботи та виведено за штат. У 1992—1993 роках старший льотчик-випробувач Державного Червонопрапорного науково-випробувального інституту ВПС в Ахтубінську. З 1993 — космонавт-випробувач, старший льотчик-випробувач групи космонавтів інституту, з 1994 — командир групи космонавтів інституту. У 1996 році група космонавтів інституту розформована, Токарєва виведено за штат інституту. У 1997 році зарахований до загону космонавтів РДНДІ ЦПК космонавтом-випробувачем.

20 жовтня 1997 року затверджений командиром дублювального екіпажу 1-ї російської експедиції відвідування Міжнародної космічної станції. У 1997—1998 роках проходив підготовку в Центрі підготовки космонавтів. У грудні 1998 року Спільна (РКА та NASA) комісія з планування польотів на Міжнародну космічну станцію призначила Ст. І. Токарєва в екіпаж шатлу «Діскавері STS-96» замість Юрія Івановича Маленченка. З січня по травень 1999 року проходив підготовку у складі екіпажу STS-96 у Космічному центрі імені Джонсона . З 27 травня по 6 червня 1999 року здійснив свій перший космічний політ (9 діб 19 годин 14 хвилин 16 секунд) як спеціаліст польоту шатла «Діскавері» STS-96 за програмою складання Міжнародної космічної станції; другий російський космонавт, який побував на Міжнародній космічній станції.

Проходив підготовки як командир другого екіпажу ТК «Союз ТМ» 1-ї російської експедиції відвідування Міжнародної космічної станції за програмою «МКС-Т1» (1999); як бортінженер та командира ТК «Союз ТМА» у складі основного екіпажу МКС-8, командира ТК «Союз ТМА» та бортінженера МКС дублювального екіпажу 8-ї експедиції (МКС-8д) та основного екіпажу 9-ї експедиції (МКС-9) разом із Вілльямом МакАртуром ; у тій же якості в дублювальний екіпаж 10-ї експедиції (МКС-10д) та в основний екіпаж 12-ї експедиції (МКС-12) з ним же.

Статистика

#	Стартовий корабель	Старт, UTC	Експедиція	Корабель посадки	Посадка, UTC	Наліт	Виходи у відкритий космос	Час у відкритому космосі
1	Дискавері STS-96	27.05.1999 , 10:49	Дискавері STS-96	Дискавері STS-96	06.06.1999 , 06:02	09 діб 19 годин 13 хвилин	0	0
2	Спілка ТМА-7	01.10.2005 , 03:54	Спілка ТМА-7, МКС-12	Спілка ТМА-7	08.04.2006 , 23:47	189 діб 19 годин 52 хвилини	2	11 годин 05 хвилин
						199 діб 15 годин 05 хвилин	2	11 годин 05 хвилин

Декілька років був командиром групи космонавтів у загоні космонавтів ЦПК імені Гагаріна.

У березні 2008 року обраний, набравши 56,7 % голосів виборців, головою Ростовського району Ярославської області ; як наслідок, у травні 2008 року вибув із загону космонавтів ЦПК, у червні 2008 року звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації у званні полковника. У березні 2009 року, не залишаючи посади голови району, знову зарахований до загону космонавтів ЦПК на посаду інструктора-космонавта-випробувача.

8 вересня 2013 року обраний головою Зоряного містечка на п'ять років, отримавши 67,9 % голосів.

Освіта: Військово-повітряна академія у 1993 році. Спеціальність — командно-штабна, Академія народного господарства при Уряді Російської Федерації — магістр державного та муніципального управління.

Герой Російської Федерації (23 грудня 2000) — за мужність і героїзм, виявлені під час міжнародного космічного польоту ;
орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня (2006);
орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня (1978);
медаль «За заслуги в освоєнні космосу» (12 квітня 2011 року) — за великі заслуги в галузі дослідження, освоєння та використання космічного простору, багаторічну сумлінну роботу, активну громадську діяльність ;
медаль «60 років Збройних Сил СРСР» (1978);
медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (1988);
медалі «За бездоганну службу» І, ІІ та ІІІ ступенів;
медаль Олексія Леонова (Кемеровська область, 2015) — за два вчинені виходи у відкритий космос ;
медаль «За космічний політ» (NASA, 1999, 2006);
Льотчик-космонавт Російської Федерації (10 вересня 1999) — за високий професіоналізм, виявлений при здійсненні космічного польоту у складі екіпажу американського космічного корабля багаторазового використання «Діскавері» ;
Почесний громадянин міст Ростов та Кіржач ;
Почесний президент федерації боротьби самбо та дзюдо міста Ярославля .

Примітки

http://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/tokarev.html
Баришевский Евгений Васильевич / Структура / ЗАТО городской округ Звёздный городок. zvezdny.mosreg.ru.
Центр «Миротворець»: Токарєв Валерій Іванович
Владимир Нордвик (1 листопада 2021). Земной мэр Звездного городка. Журнал "Родина" (рос.). "Российская газета". {{}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) ()
Statistics - Tokarev Valeri Ivanovich (англ.). spacefacts.de. Процитовано 12 лютого 2018.
Указ Президента Российской Федерации от 23 декабря 2000 года № 2048 «О присвоении звания Героя Российской Федерации Токареву В. И.». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 22 травня 2016.
Указ Президента Российской Федерации от 12 апреля 2011 года № 436 «О награждении медалью „За заслуги в освоении космоса“»
. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 27 січня 2022.
Указ Президента РФ от 10 сентября 1999 г. № 1211

Література

И. А. Маринин, С. Х. Шамсутдинов, А. В. Глушко (составители). Советские и российские космонавты. 1960—2000 / Под редакцией . — М. : ООО Информационно-издательский дом «Новости космонавтики», 2001. — .

Посилання

Валерій Токарєв на astronaut.ru
на сайті Адміністрації Ростовського району
Космонавт Валерій Токарєв . Відеоенциклопедія «Космонавти». Телестудія Роскосмосу
«Я б і сам попрацював на приватну російську космонавтику» (інтерв'ю з Валерієм Токарєвим)
«Земний мер Зіркового містечка» (інтерв'ю з Валерієм Токарєвим. Батьківщина_(журнал))

[[http://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/tokarev.html_http://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/tokarev.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.jsc.nasa.gov/Bios/htmlbios/tokarev.html

[2] Баришевский Евгений Васильевич / Структура / ЗАТО городской округ Звёздный городок. zvezdny.mosreg.ru.

[3] Центр «Миротворець»: Токарєв Валерій Іванович

[4] Владимир Нордвик (1 листопада 2021). Земной мэр Звездного городка. Журнал "Родина" (рос.). "Российская газета". {{}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) ()

[STATS091-5] Statistics - Tokarev Valeri Ivanovich (англ.). spacefacts.de. Процитовано 12 лютого 2018.

[6] Указ Президента Российской Федерации от 23 декабря 2000 года № 2048 «О присвоении звания Героя Российской Федерации Токареву В. И.». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 22 травня 2016.

[7] Указ Президента Российской Федерации от 12 апреля 2011 года № 436 «О награждении медалью „За заслуги в освоении космоса“»

[8] . Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 27 січня 2022.

[9] Указ Президента РФ от 10 сентября 1999 г. № 1211

[1]