Капу стин Яр скорочено Кап Яр ракетний військовий полігон в північно західній частині Астраханської області Офіційна наз

Капу́стин Яр (скорочено Кап-Яр) — ракетний військовий полігон в північно-західній частині Астраханської області. Офіційна назва: 4-й Державний центральний міжвидовий полігон Російської Федерації (4 ГЦМП).

Капустин Яр
Дата створення / заснування	1946


Офіційна назва	рос. 4-й Государственный центральный межвидовой полигон Российской Федерации (4 ГЦМП)
Коротка назва	Капустин Яр
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Знаменськ



Офіційний сайт(рос.)
Капустин Яр у Вікісховищі

Координати: 48°33′55″ пн. ш. 46°17′42″ сх. д. / 48.565500000028° пн. ш. 46.29520000002777635° сх. д.

Полігон був створений в 1946 році для випробувань перших радянських балістичних ракет. Орбіти нахилу: мінімальна 48,4 градусів, максимальна 50,7 градусів. Площа полігону близько 650 км² (займав площу до 0,40 млн га), розташований переважно в Росії, але займає також землі в межах Атирауської і Західно-казахстанської областей Казахстану.

Адміністративно-житловий центр полігону — місто Знаменськ (ЗАТО) з чисельністю населення 32,1 тис. чол. (2005). Іменується полігон по назві розташованого поруч старовинного села (нині селище міського типу) , що примикає з південного сходу до міста Знаменск.

Історія полігону

3 червня 1947 року Постановою Ради Міністрів СРСР ЦК ВКП (б) № 2642–817 місцем дислокації нового ракетного полігону був визначений Капустін Яр, начальником полігону призначений генерал-майор Василь Іванович Вознюк. На майбутній полігон перші офіцери прибули 20 серпня 1947 року.

У вересні 1947 року з Німеччини прибула бригада особливого призначення генерал-майора О. Ф. Тверецького, потім два спецпотяги з устаткуванням, сформовані в Німеччині. На початок жовтня 1947 року, окрім бетонного випробувального стенду і бункера на 1-му майданчику, були побудовані стартовий майданчик з бункером, тимчасова технічна позиція, монтажний корпус; побудовано шосе і 20-кілометрову залізничну гілку, що сполучає полігон з головною магістраллю на Сталінград (Волгоград).

Будівництва житла на полігоні не велося аж до 1948 року, будівельники і випробувачі жили в наметах, землянках, тимчасових будівлях, а також квартировались в селянських хатах села . Керівництво полігону проживало в спецпотягу. До 1 жовтня 1947 року Вознюк доповів керівництву про готовність полігону для проведення пусків ракет, 14 жовтня 1947 року на полігон прибула перша партія ракет Фау-2 (А-4).

18 жовтня 1947 року в 10:47 за київським часом зроблений перший старт балістичної ракети в СРСР. У період з 18 жовтня по 13 листопада 1947 року було запущено 11 ракет Фау-2, з яких 9 досягли мети (хоча і з великим відхиленням від заданої траєкторії) і 2 потерпіли аварію.

З 1947 по 1957 року Капустін Яр був єдиним місцем випробувань радянських балістичних ракет. На полігоні були проведені випробування ракет Р-1 (вересень — жовтень 1948 року, вересень — жовтень 1949 року), Р-2 (вересень — жовтень 1949 року), Р-5 (березень 1953), Р-12, Р-14, і т. д. У 1950-х роках для відпрацювання на полігоні ракет Р-1, Р-2 і Р-5 з'явилася необхідність у створенні техніки здатної здійснювати різного роду траєкторні вимірювання. Для цих цілей в НДІ-4 МО СРСР була розроблена концепція полігонного вимірювального комплексу (ПВК). Для вимірювальних пунктів (ВП) цього комплексу за завданням НДІ-4 почали створюватися телеметрична апаратура, станції траєкторних вимірювань, апаратура системи єдиного часу.

На полігоні Капустін Яр проходили пуски міжконтинентальної крилатої ракети в 1957—1959 роках.

20 травня 1960 року на території Державного полігону був утворений Навчальний Центр Ракетних військ Сухопутних військ, в завдання якого входило формування бойової злагодженості створюваних ракетних частин, навчання і перепідготовка фахівців-ракетників, створення нормативних документів для усебічної бойової діяльності ракетних частин Сухопутних військ.

16 березня 1962 Капустін Яр став космодромом: був здійснений запуск супутника . Надалі з космодрому Капустін Яр стартували невеликі дослідницькі супутники, для запуску яких використовувалися ракета-носій легкого класу серії .

У подальші роки на полігоні випробовувалося і випробовується велика кількість різноманітних ракет малої і середньої дальності, крилатих ракет, комплексів і ракет ППО.

За відкритими даними, починаючи з 1950-х, на полігоні Капустін Яр проведено як мінімум 11 ядерних вибухів (на висоті від 300 м до 5,5 км)сумарна потужність яких становить приблизно 65 атомних бомб, скинутих на Хіросіму. Окрім ядерних випробувань, в Капустином Яру було підірвано 24 тис. керованих ракет, випробувані 177 зразків військової техніки, знищені 619 ракет РСД-10.

У 1994 році до складу 4 ГЦП МО РФ увійшов випробувальний полігон військ Протиповітряної оборони. У жовтні 1998 роки 4 Державний Центральний полігон перетворений в 4 Державний Центральний Міжвидовий полігон. У 1998 році полігон (що знаходиться в південно-східному Казахстані і орендований Росією) був виведений із складу військ ППО і перепідпорядкований 4-у Державному Центральному Міжвидовому полігону. У 1999 році на полігон «Капустін Яр» перебазовані російські війська з казахстанського полігону .

Ранком 27 вересня 2007 р. на полігоні помер від серцевого нападу генеральний конструктор Олександр Леманський, керівник робіт по і по інших системах ППО і ПРО.

Росія в 2008 році здійснила 27 запусків ракет-носіїв, зберігши за собою перше місце у світі за кількістю пусків і перевершивши свій власний показник за 2007 рік. Більшість (19) з 27 запусків виконані з космодрому Байконур, шість — з космодрому Плесецьк (Архангельська область). По одному космічному старту здійснено з пускової бази «Ясний» (Оренбурзька область) і полігону Капустін Яр..

Історія випробувань

Вироби	Дата
A-4 (V-2)	жовтень 1947
«Іздєліє Т» (копія V-2)	18 жовтня 1947
С-25 «Беркут»
Р-1	10 жовтня 1948
Р-11ФМ	3 січня 1955
Р-5М	20 січня 1955
Р-5М зі штатної БЧ	2 лютого 1956
Р-12	22 червня 1957
Р-13	березня 1959
Р-14	6 липня 1960
Р-14У-«Чусова»	11 лютого 1962
11К63 «Космос»	16 березня 1962
РТ-21М РСД-10 «Піонер»	21 вересня 1974
«Триумф»	12 лютого 1999
Тополь-М	2000-і
Іскандер-М	2006

Керівники полігону

Вознюк Василь Іванович, генерал-полковник артилерії (1946—1973)
Пичугін Юрій Олександрович, генерал-лейтенант (1973—1975)
Дегтяренко Павло Григорович, генерал-лейтенант (1975—1981)
Лопатін Микола Якович, генерал-майор (1981—1983)
Мазяркін Микола Васильович, генерал-лейтенант (1983—1991)
Тонких В'ячеслав Костянтинович, генерал-лейтенант (1991—1997)
Ющенко Валерій Піменович, генерал-лейтенант (1997—2000)
Перевозчіков Микола Іванович, генерал-лейтенант (2000—2006)
Мазуров Валерій Михайлович, генерал-лейтенант (2006—2010)
Корольов Михайло Ремович, генерал-майор (з 2010)

Примітки

ОКБ МЭИ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
1/3_11.htm ЯДЕРНІ ВИПРОБУВАННЯ В СРСР, ТОМ I, глава 3^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 23 лютого 2011.
830/263/ Історія полігону «Капустін Яр»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2011.
Випробування окремих складових частин

Література

В. В. Кавелькина, М. А. Голов, И. В. Шумакова, А. А. Глушков, А. Б. Гордиенко, В. И. Шовкунов. «60 лет. Полигон Капустин Яр» 2006. —139с.

Посилання

kapyar.ru — сайт полігона Капустин Яр [ 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]

[1] ОКБ МЭИ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[2] 1/3_11.htm ЯДЕРНІ ВИПРОБУВАННЯ В СРСР, ТОМ I, глава 3^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[3] . Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 23 лютого 2011.

[4] 830/263/ Історія полігону «Капустін Яр»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2011.

[6] Випробування окремих складових частин