Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Токаржевський Карашевич Князь Ян Іван Степан Марія Токарже вський Кара

Токаржевський-Карашевич Ян

Токаржевський-Карашевич Ян
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Токаржевський-Карашевич.

Князь Ян (Іван-Степан-Марія) Токарже́вський-Караше́вич (пол. Jan Stefan Maria de Tokary Tokarzewski-Karaszewicz; 24 червня 1885, с. Чабанівка, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія (нині Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область) — 18 листопада 1954, Лондон, Сполучене Королівство) — український політичний і дипломатичний діяч, історик-геральдист. Почесний лицар Мальтійського ордену.

Ян (Іван-Степан-Марія) Токаржевський-Карашевич
image
Ян (Іван-Степан-Марія) Токаржевський-Карашевич
Радник посольства Української держави у Відні
11 червня 1918 — 4 січня 1920
Прем'єр-міністр Федір Андрійович Лизогуб
Надзвичайний і Повноважний Посол УНР в Османській імперії
2 серпня 1919 — 11 грудня 1921
Попередник Олександр Лотоцький
Наступник Михайло Васильович Фрунзе
Віце-міністр закордонних справ уряду УНР в екзилі
12 січня 1922 — 3 вересня 1924
Народився 24 червня 1885(1885-06-24)
с. Чабанівка, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 18 листопада 1954(1954-11-18) (69 років)
Лондон, Сполучене Королівство
Похований Цвинтар святого Андрія
Відомий як дипломат, політик
Громадянство image Російська імперія → image УНР → image Велика Британія
Національність українець
У шлюбі з Оксана Лотоцька
Релігія католицизм
image Роботи у Вікіджерелах

Біографія

Походив із давнього литовського шляхетського роду, але зв'язаного з Україною з 14 століття. Токаржевський-Карашевич склав докладний родовід і все життя гордився своїм давнім родом.

Народився в маєтку Чабанівка в сім'ї князя Стефана Токаржевського-Карашевича і Лаури з Янішевських.

Навчання

13 червня 1906 закінчив Першу Житомирську гімназію. Студіював філософію і політичні науки в університеті у містах Фрібур (Швайцарія), Відень, Мюнхен і Тулуза. Закінчив студії 1910, здобувши ступінь доктора філософії і політичних наук.

Знову Поділля

У 1910-1918 мешкав у рідному селі й управляв своїми маєтками. Активною громадською діяльністю почав займатися в часи Першої світової війни. Був членом різних організацій Червоного Хреста, головою Грушківського волосного комітету допомоги сім'ям військовиків, головним контролером Подільського земського комітету допомоги пораненим. 1917 обрано членом Подільського губернського та Ушицького повітового земств.

На дипломатичній роботі

11 червня 1918 гетьман Павло Скоропадський затвердив постанову про призначення Токаржевського радником Українського посольства у Відні, його повноваження були підтверджені й урядом Директорії УНР (працював до червня 1919). За дорученням уряду у вересні 1918 провадив переговори з віденською Апостольською нунціатурою у справі підтримки Католицької церкви в Україні.

Від літа 1919 до 1921 був спочатку радником, а потім (Надзвичайним Послом) в Османській імперії. Перебуваючи на посаді радника в Константинополі (або, як пише Токаржевський, Царгороді) дипломат був тимчасово посланий до Риму представити особисто Папі Бенедиктові XV становище українського духовенства в Галичині (арешт Митрополита, переслідування тощо).

12 січня 1922 призначено віце-міністром закордонних справ і керівником міністерства УНР в екзилі. На цій посаді він залишався до 3 вересня 1924, коли, за його словами, «…подався до демісії і виїхав з Тарнова через Прагу до Франції. З того часу ніколи жадної урядової посади не займав».

9 травня 1922 князь одружився з Оксаною Лотоцькою, донькою відомого українського діяча Олександра Лотоцького. Його дружина була теж високоосвічена людина, володіла пером, знала кілька мов.

Цінував своє князівське походження, членство в Мальтійському ордені. У 1923 уряд УНР навіть видав посвідчення про його князівство. Дмитро Дорошенко зазначав: «Він є трохи дивак (на мій погляд!), дорожить титулами, є лицарем Мальтійського ордену, але людина наскрізь чесна, щира й шляхетна».

Париж — Рим — Лондон

У 1924-1936 перебував у Франції. На ці роки припадає його активна громадська і публіцистична діяльність. Насамперед намагався принести якнайбільшу користь українській визвольній справі. Токаржевський був членом комітету «Франція — Схід» і редактором бюлетеню «Франція — Україна», генеральним секретарем Французького товариства українознавства, головою трохи незвичного Українського товариства фашизмознавства. Він співпрацював у різних часописах, виступав з лекціями на історичні теми. Вільне володіння багатьма мовами давало можливість Токаржевському розповсюджувати знання про Україну, її історію серед європейців. Ставав у пригоді й українцям. 30 липня 1932 р. до нього з офіційним листом звернувся представник Українського Пластового Відділу ім. С. Петлюри у Парижі Іван Попович - з проханням допомогти в перекладі на французьку пластового гімну.

Мав неабиякий авторитет і в міжнародних наукових колах. В часи перебування в Парижі був членом дирекції і головою ради Міжнародного геральдичного інституту.

У 1936 з дружиною переїхав до Італії. Опанувавши ще й італійську мову, і в цій країні пропагував українську справу. Встигав поєднувати громадські справи з працею в римських, падованських та інших архівах та бібліотеках, читав лекції про Україну. Був секретарем редакції місячника Мальтійського ордену. Писав до різних італійських часописів.

У тяжкі післявоєнні часи не поривав з наукою і, звичайно, не міг не вступити до утвореної в Німеччині Української родознавчої установи та Інституту родознавства та знаменознавства.

Дякуючи Євгенові Архипенкові за запрошення до співпраці, Токаржевський у листі від 18 квітня 1948 зазначав: «…За останні роки друкував я мало річей, бо голова була занята іншими справами і тепер теж маю мало часу, бо доля примушує мене відкладати мою дорогу геральдику та генеалогістику та займатися громадськими справами як голова римського відділу та заступник голови Міжнародного Союзу Чужоземних Біженців».

У серпні 1948 подружжя Токаржевських переїхало до Великої Британії. Останні роки життя у Лондоні старий князь майже вповні віддав проблемам визволення народів, поневолених Москвою, зокрема українського. Визначного дипломата обрали членом Центрального Комітету Антибільшовицького Блоку Народів і Головою Делегатури АБН на Велику Британію. Він стає постійним співробітником «Визвольного шляху», друкує політичні й історичні статті.

За спогадами, жив він скромно, навіть бідно. На початку 1950 померла дружина князя, а його серце перестало битися 18 листопада 1954. 27 листопада на цвинтарі Gunnersbury в Лондоні зібралось багато людей, щоб попрощатися з великим українським патріотом і чудовою людиною. Прийшов вклонитись і гетьманич Данило Скоропадський.

7 липня 1978 перепохований в українському пантеоні в Бавнд-Бруку в Нью-Джерсі.

Праці

  • Статті з історії, літератури та геральдики України українською, польською, французькою, італійською, німецькою та англійською мовами.
  • Неопублікована монографія «Історія української дипломатії».

Сім'я

Література

Посилання

  • Токаржевський-Карашевич Ян // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.252-255
  • Токаржевський-Карашевич, кн. Ян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1910. — 1000 екз.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tokarzhevskij Karashevich Knyaz Yan Ivan Stepan Mariya Tokarzhe vskij Karashe vich pol Jan Stefan Maria de Tokary Tokarzewski Karaszewicz 24 chervnya 1885 s Chabanivka Ushickij povit Podilska guberniya Rosijska imperiya nini Kam yanec Podilskij rajon Hmelnicka oblast 18 listopada 1954 London Spoluchene Korolivstvo ukrayinskij politichnij i diplomatichnij diyach istorik geraldist Pochesnij licar Maltijskogo ordenu Yan Ivan Stepan Mariya Tokarzhevskij KarashevichYan Ivan Stepan Mariya Tokarzhevskij KarashevichRadnik posolstva Ukrayinskoyi derzhavi u Vidni11 chervnya 1918 4 sichnya 1920Prem yer ministr Fedir Andrijovich LizogubNadzvichajnij i Povnovazhnij Posol UNR v Osmanskij imperiyi2 serpnya 1919 11 grudnya 1921Poperednik Oleksandr LotockijNastupnik Mihajlo Vasilovich FrunzeVice ministr zakordonnih sprav uryadu UNR v ekzili12 sichnya 1922 3 veresnya 1924Narodivsya 24 chervnya 1885 1885 06 24 s Chabanivka Ushickij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer 18 listopada 1954 1954 11 18 69 rokiv London Spoluchene KorolivstvoPohovanij Cvintar svyatogo AndriyaVidomij yak diplomat politikGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR Velika BritaniyaNacionalnist ukrayinecU shlyubi z Oksana LotockaReligiya katolicizm Roboti u VikidzherelahBiografiyaPohodiv iz davnogo litovskogo shlyahetskogo rodu ale zv yazanogo z Ukrayinoyu z 14 stolittya Tokarzhevskij Karashevich sklav dokladnij rodovid i vse zhittya gordivsya svoyim davnim rodom Narodivsya v mayetku Chabanivka v sim yi knyazya Stefana Tokarzhevskogo Karashevicha i Lauri z Yanishevskih Navchannya 13 chervnya 1906 zakinchiv Pershu Zhitomirsku gimnaziyu Studiyuvav filosofiyu i politichni nauki v universiteti u mistah Fribur Shvajcariya Viden Myunhen i Tuluza Zakinchiv studiyi 1910 zdobuvshi stupin doktora filosofiyi i politichnih nauk Znovu Podillya U 1910 1918 meshkav u ridnomu seli j upravlyav svoyimi mayetkami Aktivnoyu gromadskoyu diyalnistyu pochav zajmatisya v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Buv chlenom riznih organizacij Chervonogo Hresta golovoyu Grushkivskogo volosnogo komitetu dopomogi sim yam vijskovikiv golovnim kontrolerom Podilskogo zemskogo komitetu dopomogi poranenim 1917 obrano chlenom Podilskogo gubernskogo ta Ushickogo povitovogo zemstv Na diplomatichnij roboti 11 chervnya 1918 getman Pavlo Skoropadskij zatverdiv postanovu pro priznachennya Tokarzhevskogo radnikom Ukrayinskogo posolstva u Vidni jogo povnovazhennya buli pidtverdzheni j uryadom Direktoriyi UNR pracyuvav do chervnya 1919 Za doruchennyam uryadu u veresni 1918 provadiv peregovori z videnskoyu Apostolskoyu nunciaturoyu u spravi pidtrimki Katolickoyi cerkvi v Ukrayini Vid lita 1919 do 1921 buv spochatku radnikom a potim Nadzvichajnim Poslom v Osmanskij imperiyi Perebuvayuchi na posadi radnika v Konstantinopoli abo yak pishe Tokarzhevskij Cargorodi diplomat buv timchasovo poslanij do Rimu predstaviti osobisto Papi Benediktovi XV stanovishe ukrayinskogo duhovenstva v Galichini aresht Mitropolita peresliduvannya tosho 12 sichnya 1922 priznacheno vice ministrom zakordonnih sprav i kerivnikom ministerstva UNR v ekzili Na cij posadi vin zalishavsya do 3 veresnya 1924 koli za jogo slovami podavsya do demisiyi i viyihav z Tarnova cherez Pragu do Franciyi Z togo chasu nikoli zhadnoyi uryadovoyi posadi ne zajmav 9 travnya 1922 knyaz odruzhivsya z Oksanoyu Lotockoyu donkoyu vidomogo ukrayinskogo diyacha Oleksandra Lotockogo Jogo druzhina bula tezh visokoosvichena lyudina volodila perom znala kilka mov Cinuvav svoye knyazivske pohodzhennya chlenstvo v Maltijskomu ordeni U 1923 uryad UNR navit vidav posvidchennya pro jogo knyazivstvo Dmitro Doroshenko zaznachav Vin ye trohi divak na mij poglyad dorozhit titulami ye licarem Maltijskogo ordenu ale lyudina naskriz chesna shira j shlyahetna Parizh Rim London U 1924 1936 perebuvav u Franciyi Na ci roki pripadaye jogo aktivna gromadska i publicistichna diyalnist Nasampered namagavsya prinesti yaknajbilshu korist ukrayinskij vizvolnij spravi Tokarzhevskij buv chlenom komitetu Franciya Shid i redaktorom byuletenyu Franciya Ukrayina generalnim sekretarem Francuzkogo tovaristva ukrayinoznavstva golovoyu trohi nezvichnogo Ukrayinskogo tovaristva fashizmoznavstva Vin spivpracyuvav u riznih chasopisah vistupav z lekciyami na istorichni temi Vilne volodinnya bagatma movami davalo mozhlivist Tokarzhevskomu rozpovsyudzhuvati znannya pro Ukrayinu yiyi istoriyu sered yevropejciv Stavav u prigodi j ukrayincyam 30 lipnya 1932 r do nogo z oficijnim listom zvernuvsya predstavnik Ukrayinskogo Plastovogo Viddilu im S Petlyuri u Parizhi Ivan Popovich z prohannyam dopomogti v perekladi na francuzku plastovogo gimnu Mav neabiyakij avtoritet i v mizhnarodnih naukovih kolah V chasi perebuvannya v Parizhi buv chlenom direkciyi i golovoyu radi Mizhnarodnogo geraldichnogo institutu U 1936 z druzhinoyu pereyihav do Italiyi Opanuvavshi she j italijsku movu i v cij krayini propaguvav ukrayinsku spravu Vstigav poyednuvati gromadski spravi z praceyu v rimskih padovanskih ta inshih arhivah ta bibliotekah chitav lekciyi pro Ukrayinu Buv sekretarem redakciyi misyachnika Maltijskogo ordenu Pisav do riznih italijskih chasopisiv U tyazhki pislyavoyenni chasi ne porivav z naukoyu i zvichajno ne mig ne vstupiti do utvorenoyi v Nimechchini Ukrayinskoyi rodoznavchoyi ustanovi ta Institutu rodoznavstva ta znamenoznavstva Dyakuyuchi Yevgenovi Arhipenkovi za zaproshennya do spivpraci Tokarzhevskij u listi vid 18 kvitnya 1948 zaznachav Za ostanni roki drukuvav ya malo richej bo golova bula zanyata inshimi spravami i teper tezh mayu malo chasu bo dolya primushuye mene vidkladati moyu dorogu geraldiku ta genealogistiku ta zajmatisya gromadskimi spravami yak golova rimskogo viddilu ta zastupnik golovi Mizhnarodnogo Soyuzu Chuzhozemnih Bizhenciv U serpni 1948 podruzhzhya Tokarzhevskih pereyihalo do Velikoyi Britaniyi Ostanni roki zhittya u Londoni starij knyaz majzhe vpovni viddav problemam vizvolennya narodiv ponevolenih Moskvoyu zokrema ukrayinskogo Viznachnogo diplomata obrali chlenom Centralnogo Komitetu Antibilshovickogo Bloku Narodiv i Golovoyu Delegaturi ABN na Veliku Britaniyu Vin staye postijnim spivrobitnikom Vizvolnogo shlyahu drukuye politichni j istorichni statti Za spogadami zhiv vin skromno navit bidno Na pochatku 1950 pomerla druzhina knyazya a jogo serce perestalo bitisya 18 listopada 1954 27 listopada na cvintari Gunnersbury v Londoni zibralos bagato lyudej shob poproshatisya z velikim ukrayinskim patriotom i chudovoyu lyudinoyu Prijshov vklonitis i getmanich Danilo Skoropadskij 7 lipnya 1978 perepohovanij v ukrayinskomu panteoni v Bavnd Bruku v Nyu Dzhersi PraciStatti z istoriyi literaturi ta geraldiki Ukrayini ukrayinskoyu polskoyu francuzkoyu italijskoyu nimeckoyu ta anglijskoyu movami Neopublikovana monografiya Istoriya ukrayinskoyi diplomatiyi Sim yaDruzhina Tokarzhevska Karashevich Oksana Oleksandrivna 1897 1950 diyachka ukrayinskogo zhinochogo ruhu u Velikij Britaniyi Test Lotockij Oleksandr Gnatovich 1870 1939 ukrayinskij diplomat pismennikLiteraturaV I Golovchenko Tokarzhevskij Karashevich Ivan Yan Stepanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Shvidkij V P Tokarzhevskij Karashevich Yan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 115 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Makvij Atanasij Svyata Stolicya j Ukrayina Diplomatichne poserednictvo Knyazya Tokarzhevskogo Karashevicha Galatir V V Pohodzhennya rodu ta ukrayinskij period zhittya j diyalnosti I Tokarzhevskogo Karashevicha c 187 194 PosilannyaTokarzhevskij Karashevich Yan Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 252 255 Tokarzhevskij Karashevich kn Yan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1910 1000 ekz

Дата публікації:
Топ