«Товариш Огілві» (англ. Comrade Ogilvy, ім'я іноді також зустрічається в помилковій формі Comrade Ogilvie) — персонаж роману-антиутопії Джорджа Орвелла «1984». Його вигадане життя лише побіжно описується на трьох сторінках роману його головним героєм, сам же він у романі не з'являється і є прикладом того, як життя людини, яка годину тому не існувала, перетворюється на незаперечний факт і своєрідну сатиру Орвелла на засоби масової інформації та їх співробітників, які займаються обскурантизмом — приховуванням дійсно важливих новин під пластом несуттєвої нісенітниці, і в цій своїй діяльності не зупиняються навіть перед містифікаціями.
Персонаж
- Примітка: Біографічну інформацію про Огілві взято з роману «1984».
Сам «Товариш Огілві» ніколи не існував насправді, його персону просто вигадав головний герой роману, співробітник Міністерства правди, Вінстоном Смітом, завданням якого було переписування вже опублікованих газетних статей відповідно до ситуації поточного політичного моменту і на догоду панівному політичному курсу. Вінстон отримує завдання переписати статтю, що вийшла в грудні минулого року, про товариша Візерса, видатного члена внутрішньої партії, який нагороджений орденом «За видатні заслуги» другого ступеня, але незабаром впав у немилість і швидко зник, — тобто фактично був заарештований і, ймовірно, страчений (на що натякає фраза «refs unpersons»), ставши свого роду персоною нон ґрата, всі згадки про яку слід негайно знищити, зокрема з газет і з архівів. Вінстон вирішує замінити статтю про товариша Візерса текстом на абсолютно абстрактну тему і після довгих безплідних роздумів він у пориві творчого натхнення швидко надиктовує на машинописець героїчну біографію Товариша Огілві.
Біографія Товариша Огілві
Товариш Огілві, — як оповідає про нього сам Вінстон — вів патріотичний і доброчесний (на думку керівної номенклатури Океанії) спосіб життя. У віці трьох років він відмовився від усіх іграшок, крім барабана, іграшкового автомата і вертольота. У віці шести років вступив до молодіжної організації «Розвідники» (дитячо-юнацька організація у віданні держави, яка вселяє дітям необхідність стежити за батьками і взагалі за дорослими людьми, які поводяться «незвично»), на рік раніше від установленого в організації віку вступу (в «Розвідники» брали з семи років), у дев'ять років він вже став командиром загону. В одинадцять років видав свого дядька поліції думок після підслуховування його розмови. У віці сімнадцяти років він став районним керівником Молодіжної антистатевої спілки. У віці дев'ятнадцяти років сам змайстрував ручну гранату, прийняту на озброєння Міністерством миру, яка в ході перших випробувань вбила тридцять одну людину з числа євразійських військовополонених. У віці двадцяти трьох років він зник безвісти (за оригінальним текстом Вінстона — загинув — у водах Індійського океану в ході повітряного бою, після того як вертоліт, на якому він летів, був атакований винищувачем-перехоплювачем противника. Переслідуваний євразійськими винищувачами, Огілві зняв з турелі кулемет, схопив важливі секретні документи, які перевозив, і стрибнув з вертольота прямо у відкритий океан і разом з донесеннями та іншим пішов на дно, щоб уникнути полону, допиту і, найголовніше, втрати секретних документів, які могли дістатися ворогові.
Трохи пізніше Старший Брат у своєму відеозверненні до народу Океанії додав кілька ремарок до портрета Товариша Огілві: про бездоганність його життя і ту цілеспрямованість, з якою він полював на ворожих шпигунів, диверсантів, думкозлочинців і зрадників, — адже їх пошук і винищення, як і знищення ворожої держави Євразії, були єдиною метою його героїчного життя. Єдиним предметом розмови для нього були принципи ангсоцу. Єдиною розвагою для нього була година, яку він щодня проводив у спортзалі, оскільки ще в юності Огілві відмовився від куріння і алкоголю. Він прийняв обітницю безшлюбності, оскільки був переконаний, що шлюб і сімейні турботи несумісні з відданістю службі двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень.
Роздуми головного героя
Створення Огілві відкриває очі Вінстону і читачам роману на те, як засоби масової інформації можуть легко «створити» видатного члена партії буквально з повітря, і яка рішучість партії, в тому щоб видалити всі свідчення і взагалі будь-яку інформацію про Візерса, який тепер уже «ніколи не існував», і при цьому Вінстон відчуває величезне внутрішнє задоволення через винайдення Товариша Огілві. Його вразила своєю дивністю думка, що можна вигадати мертву людину, але не можна зробити того самого з живим. Вінстон усвідомлює, що він сам фактично «створює» історію.
Вінстон роздумував також над нагородженням Товариша Огілві орденом «За видатні заслуги», але вирішив все-таки не нагороджувати, оскільки це потребувало б зайвих перехресних посилань. Вінстон попутно розмірковував і про те, що він не матиме навіть можливості перевірити, чи буде його редакція грудневої статті прийнята в кінцевому підсумку, оскільки починає підозрювати, що інші співробітники його відділу отримали те саме завдання, як наприклад, Тіллотсон, який сидить навпроти, але при цьому в нього з'являється тверда впевненість, що прийнято в підсумку буде саме його версію.
Характеристика автора
Сам Орвелл так характеризує Товариша Огілві в романі:
Товариш Огілві ніколи не існував у сучасності, а тепер існує в минулому — і, ледь зітруться сліди підробки, буде існувати так само істинно й беззаперечно, як Карл Великий і Юлій Цезар.Оригінальний текст (англ.)Comrade Ogilvy, who had never existed in the present, now existed in the past, and when once the act of forgery was forgotten, he would exist just as authentically, and upon the same evidence, as Charlemagne or Julius Caesar.
Оцінки літературознавців
За версією журналу «Тайм» Товариш Огілві є прикладом ідеального громадянина вигаданої тоталітарної держави Океанія. Американський літературний критик Джордж Стайнер, який сам у минулому писав матеріали для «The New Yorker», «The Guardian» і низки інших західних видань, аналізуючи епізод про Товариша Огілві (подвійно примітно, що своїй рецензії на роман «1984» він дав назву «Убиваючи час»), коротко переказавши подробиці епізоду, задається риторичним питанням: «Чи слід нам вважати, що наша власна історія — неперевірна містифікація?» Американський публіцист і літературний критик, професор [en], на основі епізоду про Товариша Огілві у притаманній йому жартівливій формі виділяє в романі «1984» дві форми історичного ревізіонізму: видалення з історії «поганих хлопців» з подальшою заміною їх вигаданими «хорошими хлопцями», а вже сам факт того, що Товариша Огілві просто не існує — нехай навіть не існує і Старшого Брата — не дуже важливий. Американський літературний критик, професор англійської мови при університеті Сассекса, Меттью Годґарт називає створення Вінстоном Товариша Огілві найпримітнішим проявом «китайського стилю» у творчості Орвелла, де Огілві виступає алегорією маоїстських ідеалів.
Канадський дослідник з [en] Майкл Єо показує в своєму дослідженні, що відданість партії поставлена вище власної сім'ї укупі зі старанним викоріненням інакодумців хоч і не називаються прямо чеснотами, але при цьому ставляться за приклад обивателям. І історія геройського життя і смерті Товариша Огілві від початку розрахована на приховане просування ідей лояльності до партії і «полювання на відьом» у маси. І при цьому, на думку Єо, вельми хрестоматійним з боку Орвелла було зробити так, щоб справи двох ключових персонажів роману, які хоч і працюють у формально абсолютно різних напрямках (Вінстон, як ми знаємо з роману, працює у відділі документації, тоді як Джулія зайнята в літературному-художньому відділі), перетиналися, — це Орвелл зробив для того, щоб підкреслити взаємозамінність факту і вигадки в пропагандистських цілях. І новина дня з оповіддю про Товариша Огілві, насправді є сфабрикованою, фактично — тією ж художньою вигадкою, але, разом з тим, подавана як документальна інформація, гарно показує що які б вигадки не складали співробітники з різних відділів Мініправа — вони можуть слугувати дуже багатьом цілям. Британський літературний критик Малколм Пітток зазначає, що, створивши Товариша Огілві, Вінстон не просто сфальсифікував історію, а й допоміг режиму в справі спотворення загальнолюдських цінностей, оспівавши зраду Огілві свого дядька. Італійський літературознавець і дослідник антиутопічних творів світової літератури Марко Франкалаччі звертає увагу на те, що Товариш Огілві є результатом справжньої творчості і при цьому чудово вписується в логіку влади, адже він є саме тим, що їм потрібно — героєм, вірним ученню ангсоцу. Франкалаччі ототожнює Товариша Огілві з іншими , з тією лише різницею, що він справжня неособа, оскільки дійсно ніколи не існував, а інші лише стали такими завдяки видаленню з будь-яких матеріальних джерел.
Білоруський тележурналіст [ru] називає Товариша Огілві яскравим і кумедним персонажем, який постає перед читачами ідеальним соціально активним громадянином сучасного суспільства, звихнувшись на боротьбі з курінням і випивкою.
Реальні прототипи
Професор [en] зазначає, що культовий епізод про героїчне життя і смерть Товариша Огілві Орвелл певною мірою скопіював із ситуації, яка склалась 1942 року навколо присудження, а потім загрози відкликання лицарського титулу в тодішнього Генерального директора BBC, — на яке тоді працював Орвелл, — сера Фредеріка Огілві. Огілві, в минулому учасник Першої світової війни — в якій він позбувся лівої ноги (війну закінчив у званні капітана від інфантерії), — потім довгий час пропрацював на різних викладацьких посадах у британських університетах, а 1938 року його, несподівано для всіх, запросили очолити BBC, де в його завдання входила реорганізація BBC для потреб воєнного часу. За роки керівництва Огілві, серед іншого, розроблено і впроваджено методики радіотрансляції на окупованих фашистами територіях і постійний моніторинг ворожих радіотрансляцій. За ці специфічні заслуги Огілві представлено до лицарського ступеня, який пізніше потрапив під загрозу відкликання, оскільки з'ясувались якісь подробиці його діяльності на посаді директора BBC, про які, втім, незабаром забули, а сама ситуація в авторській переробці Орвелла відбилась у роздумах Вінстона: нагороджувати чи не нагороджувати Товариша Огілві орденом «За видатні заслуги». Професор історії при Единбурзькому університеті [en] вважає, що Оруелл, судячи з усього, знав про те, що під час підготовки деяких з репортажів BBC часів Другої світової війни, замість ретельно приховуваної реальності, використовувалися сфабриковані матеріали, або ж реальні випадки, які обросли найнеймовірнішими героїчними подробицями.
Як зазначає професор політичних наук при [en] Стівен Інгл, розум обивателя сам схильний створювати героїчні образи таких ось «товаришів Огілві», і, створюючи їх, «витирати» з пам'яті звичайних персонажів на зразок того ж Вінстона Сміта, тобто самих себе.
Історичні та сучасні паралелі
Знавець англійської літератури і один з найвідоміших дослідників творчості Дж. Орвелла, професор Ральф Ренальд зазначав, що в світі роману «1984» історія — це нісенітниця, а створення Вінстоном партійного героя, Товариша Огілві, має точну і абсолютно незрозумілу паралель в опублікованих щоденниках простого китайського солдата-комуніста Лей Фена, згодом передрукованих газетою «New York Times» і названих нею бестселером. У самому Китаї Лей Фена підносять як приклад для наслідування китайській молоді, хоча навіть сам факт його існування, за словами Ренальда, ґрунтується на тих самих доказах, що й життя і смерть Товариша Огілві, причому літературний персонаж Орвелла видається Ренальду значно реальнішим і невигаданим, ніж творіння китайського агітпропу. Як зазначає науковий співробітник Оксфордського університету Катріона Келлі, пасаж про вигадку військового героя є пародією Орвелла на сталінську і одночасно на геббельсівську пропаганду, сам Товариш Огілві і, зокрема, епізод його героїчної загибелі, на думку Келлі, має більш ніж явну схожість із Олександром Матросовим, а епізод із видачею рідного дядька поліції думок нагадує іншого героя радянської пропаганди — Павлика Морозова.
Росс Грешем, редактор американського журналу «[en]» у своїй статті «Діра в пам'яті опановує нами» описує шум, що піднявся навколо загибелі і подальшого розслідування обставин загибелі Пета Тіллмана, відомого американського спортсмена, який під враженням від терактів 11 вересня 2001 року (точніше — під враженням від їх висвітлення в американських ЗМІ) відкинув тримільйонний спортивний контракт і вирушив на службу в Ірак, а потім у Афганістан, виявив там залученість американських збройних сил до міжнародної опіумної торгівлі, після чого загадковим чином загинув і незабаром став чимось на зразок національної ікони в Сполучених Штатах. Центральні телеканали і друковані видання США широко висвітлювали офіційну історію його життя в контексті того, як треба любити Батьківщину, залишаючи поза увагою його розчарування в американських війнах в Іраку й Афганістані, в американській зовнішній політиці в цілому і навмисно відволікаючи увагу обивателів від обставин його загибелі. Грешем написав свій нарис як відповідь на численні захоплено-патріотичні публікації, зокрема на книгу Джона Кракауера «Там, де люди підносяться до слави: Одіссея Пета Тіллмана». Після смерті Тіллмана Армійська бюрократія швидко нагородила його Срібною зіркою посмертно за мужність і відвагу, проявлені в бою, хоча всі товариші по службі Тіллмана прекрасно знали, що це був так званий «дружній вогонь». Цей результат був точно таким, яким його передбачив сам Тіллман. Він сам передчував, що в разі його загибелі з нього зроблять фіктивного героя. Після вступу в армійські ряди добровольцем він відмовився від своєї медіа-популярності в Штатах і відмовив усім репортерам записати інтерв'ю з ним. Він не хотів будь-яких особливих ушанувань його самого, а так само і зробленого ним вибору, і він не хотів стати черговим Товаришем Огілві. Один з його товаришів по службі в Іраку пізніше згадував: «Він боявся, що якщо з ним щось трапиться, то люди Буша перетворять це на вуличний парад». Дослівно він сказав так: «Я не хочу, щоб вони носилися зі мною по вуличних парадів.» Він цього не хотів, але як тільки він загинув, то вже нічого не міг змінити.
Американський політолог Марк Вотресон багато в чому вбачає схожість між офіційною версією терактів 11 вересня 2001 року і життєписом Товариша Огілві, складеним Вінстоном Смітом — і те й інше, за словами Вотерсона, шите білими нитками.
Концепція ідеального громадянина в романі «1984»
Як відзначають деякі з вищеназваних літературознавців, — зокрема Картер і Ходгарт, а також журнал «Тайм», — Орвелл на прикладі Огілві намагався показати читачам універсальну, для будь-якого тоталітарного режиму, концепцію ідеального громадянина, тобто такого, якого будь-яка недемократична влада в тій чи іншій формі намагається ставити в приклад пригнобленим нею ж іншим громадянам. Орвелл особливо акцентував на тому, що в справжній реальності, а не в тій фіктивній її копії, яку намагаються нав'язати казенні засоби масової інформації, ніякого ідеального громадянина не існує. Саме тому Товариш Огілві і постає в романі не як дійова особа, а як статична вигадка головного героя — співробітника агітпропу. Кажучи простою мовою, ідеальний громадянин, за Орвеллом, має такі якості:
- Не вживає спиртного і не палить.
- Активно і регулярно займається спортом.
- Налаштований вкрай патріотично стосовно до своєї країни і вкрай вороже стосовно до її країн-суперниць.
- Бере активну участь у політичному житті суспільства, тобто, у схваленому владою «політичному» житті.
- З раннього дитинства перебуває в дитячих і підліткових напіввійськових організаціях, контрольованих державою.
- Служить у збройних силах або в інших державних воєнізованих формуваннях, але неодмінно — служить, а не десь працює.
- Заперечує сімейні цінності і будь-які інші загальнолюдські цінності, здатні відвернути від служіння керівному режиму.
- Завзято підтримує будь-які державні починання, навіть найбезглуздіші і відверто абсурдні (наприклад, ідеї Антистатевої спілки).
- Шукає шпигунів і думкозлочинців у своєму оточенні.
- Ставить державні інтереси понад особисті.
- Фанатично відданий партії або іншій політичній силі, яка перебуває при владі.
- Будь-яке завдання партії сприймає як персональне бойове завдання і готовий до самопожертви заради виконання службового обов'язку.
- Не існує насправді.
Останнє є найголовнішим фактором усієї концепції, оскільки «страхує» її від непередбачуваних обставин: вигаданий герой не може перекреслити свої попередні заслуги, зрадивши, здатися в полон, втекти до супротивника або ж просто все кинути і піти на всі чотири сторони, сказавши, що йому все це набридло, не може він і переглянути свої ідеали і погляди на світ, оскільки їх немає — вони лише вигадані тими ж авторами, ким і вигаданий він сам і всі його заслуги. Його героїчний ореол невразливий і недосяжний саме завдяки тому, що його насправді немає.
Алюзії в інших творах
У романі Generation «П» російського письменника Віктора Пелевіна, що є своєрідною переробкою «1984» на російських реаліях початку 1990-х років, головний герой Вавилон Татарський, також зайнятий у сфері обдурювання народних мас, тільки вже не соціалістичною, а комерційною пропагандою, заглиблюючись у нетрі рекламної справи, переконується, що книга Девіда Огілві «Визнання рекламіста» містить більшість відповідей на нові й нові питання:
Татарський поважав Девіда Огілві; в глибині душі він вважав, що це той самий персонаж «1984» Джорджа Орвелла, який виник на секунду в уяві головного героя, зробив віртуальний подвиг і зник в океані небуття. Те, що Товариш Огілві, попри свою подвоєну нереальність, все-таки виплив на бережок, закурив люлечку, надів твідовий піджак і став всесвітньо визнаним асом реклами, наповнювало Татарського містичним захопленням перед своєю професією. Оригінальний текст (рос.) Татарский уважал Дэвида Огилви; в глубине души он полагал, что это тот самый персонаж «1984» Джорджа Оруэлла, который возник на секунду в воображении главного героя, совершил виртуальный подвиг и исчез в океане небытия. То, что Товарищ Огилви, несмотря на свою удвоенную нереальность, всё-таки выплыл на бережок, закурил трубочку, надел твидовый пиджак и стал всемирно признанным асом рекламы, наполняло Татарского мистическим восхищением перед своей профессией. |
У фільмі «Хвіст крутить собакою» показано подібні технології героїзації сержанта Вільяма Шуманна в період вигаданої військової кампанії в Албанії, тоді, коли напередодні майбутніх президентських виборів необхідно відвернути громадську думку від адюльтеру першої особи держави.
Див. також
Коментарі
- Переклад:
Самовіддана служба: Пет Тіллман.
Жоден американський солдат не може зробити для Америки більше, ніж Пет Тіллман.
Мало хто із солдатів відкинули таку багатообіцяючу громадянську кар'єру, щоб служити своїй країні, як це зробив Тіллман. 2002 року, незабаром після терористичних актів 11 вересня 2001 року він записався добровольцем на службу в Армії. Залишивши професійний футбол, він не просто відкинув щорічну зарплату, що перевищує пів мільйона доларів, він також відкинув запропоновані йому 3,6 млн за те, щоб ще три роки залишитися в складі клубу «Аризона Кардиналс». Пройшовши піхотну підготовку, Тіллман зголосився добровольцем на парашутні курси і на кваліфікацію рейнджера. Незабаром після випуску Тіллман взяв участь у вторгненні в Ірак і пізніше був направлений на службу в Афганістан. Він загинув унаслідок ворожої засідки в квітні 2004 року.
- Цитується зі слів товариша по службі Тіллмана, спеціаліста армії США Джейда Лейна.
- Список особистих чеснот «ідеального громадянина» наведено в порядку зростання від менш важливого до більш важливого і головного (виділено напівжирним шрифтом).
Примітки
- Orwell, George. 1984. — L. : Secker & Warburg, 1949. — 312 p.
- Hunter, Lynette. Chapter 7. Nineteen Eighty-Four: Interactive Stance // George Orwell, the search for a voice(англ.). — Milton Keynes : [en], 1984. — P. 192. — .
- Orwell, George ; Crick, Bernard R. Introduction // George Orwell Nineteen eighty-four. With a Critical Introduction and Annotation by Bernard Crick(англ.). — Oxford : Clarendon Press, 1984. — 460 p. — .
- Kühl, Eike. Freedom from language(англ.) // Language and Dystopia (Master Thesis). — Frankfurt : Institut für England- und Amerikastudien, 2009. — 8 липня. — С. 85.. — «Under guidance of Dr. Silvia Mieszkowski and Prof. Dr. Frank Schulze-Engler».
- Ingle, Stephen. Two plus two equals four // The social and political thought of George Orwell: a reassessment(англ.). — N. Y. : Routledge, 2006. — Т. 45. — P. 130. — (Routledge studies in social and political thought) — .
- . 1984, роман / Пер. с англ. // : литературно-художественный и общественно-политический журнал. Печатный орган . — М. : , 1989. — № III (8 липня). — С. 150. — ISSN 0130-7673.
- Books: Where the Rainbow Ends(англ.) // Time : magazine. — N. Y. : Time Inc., 1949. — Vol. 53 (Monday, June 20). — P. 92. — ISSN 0040-781X. з джерела 21 вересня 2011. Процитовано 2021-10-12.
- . Killing Time (On George Orwell's 1984) // George Steiner at the New Yorker(англ.). — N. Y. : New Directions Publishing, 2009. — P. 115. — .
- Carter, Steven. The Despair of Possibility // A do-it-yourself dystopia: the Americanization of big brother(англ.). — Lanham, Md. : [en], 2000. — P. 56. — .
- Hodgart, Matthew. From Animal Farm to Nineteen Eighty-Four // The World of George Orwell(англ.). — Simon and Schuster, 1972. — P. 140.
- Yeo, Michael. Propaganda and Surveillance in George Orwell’s Nineteen Eighty-Four: Two Sides of the Same Coin(англ.) // Global Media Journal (Canadian Edition) : journal. — 2010. — Vol. 3, no. 2 (8 July). — P. 52,53. — ISSN 1918-5901. з джерела 18 жовтня 2011.
- Pittock, Malcolm. The Hell of Nineteen Eighty–Four(англ.) // Essays in Criticism. — Oxford, UK : Oxford University Press, 1997. — Т. XLVII, № 2 (8 липня). — С. 143—164. — DOI: .
- Francalacci, Marco. Distopia e spirito del tempo in George Orwell 1984 A. D. (італ.) // Gorgon Rivista di cultura polimorfa : diario. — Bologna : Sabbatica.org, 2011. — N. II (8 luglio). — P. 53. — ISSN 2036-8259.[недоступне посилання з Декабрь 2019]
- Зимовский А. (9 червня 2009). Резонанс. Те же и товарищ Огилви (HTML). Статья. Naviny.by. Процитовано 7 вересня 2011.
- Edwards, Owen Dudley. Epilogue // British children's fiction in the Second World War(англ.). — Edinburgh : [en], 2007. — P. 676. — (Societies at war) — .
- All Red Virtues Meet in Martyr. Chinese Soldier is Survived by Best-Selling Diary // The New York Times : newspaper. — N. Y., 1963. — . — 4. — P. 19.[недоступне посилання з Декабрь 2019]
- Ranald, Ralph A. George Orwell and the Mad World: The Anti-Universe of "1984" // South Atlantic Quarterly : journal. — . — Vol. 7. — P. 544—553. з джерела 23 березня 2012. Процитовано 2021-10-12.
- Келли, Катриона. Обсуждение статьи Катрионы Келли «Школьный вальс»: Ответ автора // Антропологический форум : журнал. — СПб. : [ru]]], 2006. — No. 4 (8 July). — P. 417.
- Krakauer, Jon. Where Men Win Glory: The Odyssey of Pat Tillman. — Revised edition. — N. Y. : Knopf Doubleday Publishing Group, 2010. — 450 с. — (Anchor Books) — .
- Chivvis, Dana (13 вересня 2009). Pat Tillman Feared PR Blitz (SHTML). Stories (англ.). . Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 4 листопада 2011.
I don’t want them to parade me through the streets.
- Gresham, Ross. The Memory Hole is Us // War, Literature & the Arts: An International Journal of the Humanities. — 2010. — Vol. 22, no. 1 (8 July). — P. 7, 8. з джерела 18 грудня 2014.
- Watterson, Mark. How Did The 9/11 Attacks Look To The People Outside Plato's Cave? // Don't Weep for Me, America: How Democracy in America Became the Prince (While We Slept). — Pittsburgh, Pennsylvania : Dorrance Publishing Co, 2008. — С. 137. — .
- Пелевин В. О. Generation «П». — М. : , 2000. — С. 63. — 11000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovarish Ogilvi angl Comrade Ogilvy im ya inodi takozh zustrichayetsya v pomilkovij formi Comrade Ogilvie personazh romanu antiutopiyi Dzhordzha Orvella 1984 Jogo vigadane zhittya lishe pobizhno opisuyetsya na troh storinkah romanu jogo golovnim geroyem sam zhe vin u romani ne z yavlyayetsya i ye prikladom togo yak zhittya lyudini yaka godinu tomu ne isnuvala peretvoryuyetsya na nezaperechnij fakt i svoyeridnu satiru Orvella na zasobi masovoyi informaciyi ta yih spivrobitnikiv yaki zajmayutsya obskurantizmom prihovuvannyam dijsno vazhlivih novin pid plastom nesuttyevoyi nisenitnici i v cij svoyij diyalnosti ne zupinyayutsya navit pered mistifikaciyami Foto Tovarisha Ogilvi pokazane u filmi 1984 rezhisera Majkla Redforda Napis pid fotografiyeyu Mol l t N Ogilvi 12 armiya zaginuv 13 1 1971 na Arktichnomu fronti PersonazhPrimitka Biografichnu informaciyu pro Ogilvi vzyato z romanu 1984 Sam Tovarish Ogilvi nikoli ne isnuvav naspravdi jogo personu prosto vigadav golovnij geroj romanu spivrobitnik Ministerstva pravdi Vinstonom Smitom zavdannyam yakogo bulo perepisuvannya vzhe opublikovanih gazetnih statej vidpovidno do situaciyi potochnogo politichnogo momentu i na dogodu panivnomu politichnomu kursu Vinston otrimuye zavdannya perepisati stattyu sho vijshla v grudni minulogo roku pro tovarisha Vizersa vidatnogo chlena vnutrishnoyi partiyi yakij nagorodzhenij ordenom Za vidatni zaslugi drugogo stupenya ale nezabarom vpav u nemilist i shvidko znik tobto faktichno buv zaareshtovanij i jmovirno strachenij na sho natyakaye fraza refs unpersons stavshi svogo rodu personoyu non grata vsi zgadki pro yaku slid negajno znishiti zokrema z gazet i z arhiviv Vinston virishuye zaminiti stattyu pro tovarisha Vizersa tekstom na absolyutno abstraktnu temu i pislya dovgih bezplidnih rozdumiv vin u porivi tvorchogo nathnennya shvidko nadiktovuye na mashinopisec geroyichnu biografiyu Tovarisha Ogilvi Biografiya Tovarisha Ogilvi Tovarish Ogilvi yak opovidaye pro nogo sam Vinston viv patriotichnij i dobrochesnij na dumku kerivnoyi nomenklaturi Okeaniyi sposib zhittya U vici troh rokiv vin vidmovivsya vid usih igrashok krim barabana igrashkovogo avtomata i vertolota U vici shesti rokiv vstupiv do molodizhnoyi organizaciyi Rozvidniki dityacho yunacka organizaciya u vidanni derzhavi yaka vselyaye dityam neobhidnist stezhiti za batkami i vzagali za doroslimi lyudmi yaki povodyatsya nezvichno na rik ranishe vid ustanovlenogo v organizaciyi viku vstupu v Rozvidniki brali z semi rokiv u dev yat rokiv vin vzhe stav komandirom zagonu V odinadcyat rokiv vidav svogo dyadka policiyi dumok pislya pidsluhovuvannya jogo rozmovi U vici simnadcyati rokiv vin stav rajonnim kerivnikom Molodizhnoyi antistatevoyi spilki U vici dev yatnadcyati rokiv sam zmajstruvav ruchnu granatu prijnyatu na ozbroyennya Ministerstvom miru yaka v hodi pershih viprobuvan vbila tridcyat odnu lyudinu z chisla yevrazijskih vijskovopolonenih U vici dvadcyati troh rokiv vin znik bezvisti za originalnim tekstom Vinstona zaginuv u vodah Indijskogo okeanu v hodi povitryanogo boyu pislya togo yak vertolit na yakomu vin letiv buv atakovanij vinishuvachem perehoplyuvachem protivnika Peresliduvanij yevrazijskimi vinishuvachami Ogilvi znyav z tureli kulemet shopiv vazhlivi sekretni dokumenti yaki perevoziv i stribnuv z vertolota pryamo u vidkritij okean i razom z donesennyami ta inshim pishov na dno shob uniknuti polonu dopitu i najgolovnishe vtrati sekretnih dokumentiv yaki mogli distatisya vorogovi Trohi piznishe Starshij Brat u svoyemu videozvernenni do narodu Okeaniyi dodav kilka remarok do portreta Tovarisha Ogilvi pro bezdogannist jogo zhittya i tu cilespryamovanist z yakoyu vin polyuvav na vorozhih shpiguniv diversantiv dumkozlochinciv i zradnikiv adzhe yih poshuk i vinishennya yak i znishennya vorozhoyi derzhavi Yevraziyi buli yedinoyu metoyu jogo geroyichnogo zhittya Yedinim predmetom rozmovi dlya nogo buli principi angsocu Yedinoyu rozvagoyu dlya nogo bula godina yaku vin shodnya provodiv u sportzali oskilki she v yunosti Ogilvi vidmovivsya vid kurinnya i alkogolyu Vin prijnyav obitnicyu bezshlyubnosti oskilki buv perekonanij sho shlyub i simejni turboti nesumisni z viddanistyu sluzhbi dvadcyat chotiri godini na dobu sim dniv na tizhden Rozdumi golovnogo geroya Stvorennya Ogilvi vidkrivaye ochi Vinstonu i chitacham romanu na te yak zasobi masovoyi informaciyi mozhut legko stvoriti vidatnogo chlena partiyi bukvalno z povitrya i yaka rishuchist partiyi v tomu shob vidaliti vsi svidchennya i vzagali bud yaku informaciyu pro Vizersa yakij teper uzhe nikoli ne isnuvav i pri comu Vinston vidchuvaye velichezne vnutrishnye zadovolennya cherez vinajdennya Tovarisha Ogilvi Jogo vrazila svoyeyu divnistyu dumka sho mozhna vigadati mertvu lyudinu ale ne mozhna zrobiti togo samogo z zhivim Vinston usvidomlyuye sho vin sam faktichno stvoryuye istoriyu Vinston rozdumuvav takozh nad nagorodzhennyam Tovarisha Ogilvi ordenom Za vidatni zaslugi ale virishiv vse taki ne nagorodzhuvati oskilki ce potrebuvalo b zajvih perehresnih posilan Vinston poputno rozmirkovuvav i pro te sho vin ne matime navit mozhlivosti pereviriti chi bude jogo redakciya grudnevoyi statti prijnyata v kincevomu pidsumku oskilki pochinaye pidozryuvati sho inshi spivrobitniki jogo viddilu otrimali te same zavdannya yak napriklad Tillotson yakij sidit navproti ale pri comu v nogo z yavlyayetsya tverda vpevnenist sho prijnyato v pidsumku bude same jogo versiyu Harakteristika avtora Sam Orvell tak harakterizuye Tovarisha Ogilvi v romani Tovarish Ogilvi nikoli ne isnuvav u suchasnosti a teper isnuye v minulomu i led zitrutsya slidi pidrobki bude isnuvati tak samo istinno j bezzaperechno yak Karl Velikij i Yulij Cezar Originalnij tekst angl Comrade Ogilvy who had never existed in the present now existed in the past and when once the act of forgery was forgotten he would exist just as authentically and upon the same evidence as Charlemagne or Julius Caesar Ocinki literaturoznavcivZa versiyeyu zhurnalu Tajm Tovarish Ogilvi ye prikladom idealnogo gromadyanina vigadanoyi totalitarnoyi derzhavi Okeaniya Amerikanskij literaturnij kritik Dzhordzh Stajner yakij sam u minulomu pisav materiali dlya The New Yorker The Guardian i nizki inshih zahidnih vidan analizuyuchi epizod pro Tovarisha Ogilvi podvijno primitno sho svoyij recenziyi na roman 1984 vin dav nazvu Ubivayuchi chas korotko perekazavshi podrobici epizodu zadayetsya ritorichnim pitannyam Chi slid nam vvazhati sho nasha vlasna istoriya neperevirna mistifikaciya Amerikanskij publicist i literaturnij kritik profesor en na osnovi epizodu pro Tovarisha Ogilvi u pritamannij jomu zhartivlivij formi vidilyaye v romani 1984 dvi formi istorichnogo revizionizmu vidalennya z istoriyi poganih hlopciv z podalshoyu zaminoyu yih vigadanimi horoshimi hlopcyami a vzhe sam fakt togo sho Tovarisha Ogilvi prosto ne isnuye nehaj navit ne isnuye i Starshogo Brata ne duzhe vazhlivij Amerikanskij literaturnij kritik profesor anglijskoyi movi pri universiteti Sasseksa Mettyu Godgart nazivaye stvorennya Vinstonom Tovarisha Ogilvi najprimitnishim proyavom kitajskogo stilyu u tvorchosti Orvella de Ogilvi vistupaye alegoriyeyu maoyistskih idealiv Kanadskij doslidnik z en Majkl Yeo pokazuye v svoyemu doslidzhenni sho viddanist partiyi postavlena vishe vlasnoyi sim yi ukupi zi starannim vikorinennyam inakodumciv hoch i ne nazivayutsya pryamo chesnotami ale pri comu stavlyatsya za priklad obivatelyam I istoriya gerojskogo zhittya i smerti Tovarisha Ogilvi vid pochatku rozrahovana na prihovane prosuvannya idej loyalnosti do partiyi i polyuvannya na vidom u masi I pri comu na dumku Yeo velmi hrestomatijnim z boku Orvella bulo zrobiti tak shob spravi dvoh klyuchovih personazhiv romanu yaki hoch i pracyuyut u formalno absolyutno riznih napryamkah Vinston yak mi znayemo z romanu pracyuye u viddili dokumentaciyi todi yak Dzhuliya zajnyata v literaturnomu hudozhnomu viddili peretinalisya ce Orvell zrobiv dlya togo shob pidkresliti vzayemozaminnist faktu i vigadki v propagandistskih cilyah I novina dnya z opoviddyu pro Tovarisha Ogilvi naspravdi ye sfabrikovanoyu faktichno tiyeyu zh hudozhnoyu vigadkoyu ale razom z tim podavana yak dokumentalna informaciya garno pokazuye sho yaki b vigadki ne skladali spivrobitniki z riznih viddiliv Miniprava voni mozhut sluguvati duzhe bagatom cilyam Britanskij literaturnij kritik Malkolm Pittok zaznachaye sho stvorivshi Tovarisha Ogilvi Vinston ne prosto sfalsifikuvav istoriyu a j dopomig rezhimu v spravi spotvorennya zagalnolyudskih cinnostej ospivavshi zradu Ogilvi svogo dyadka Italijskij literaturoznavec i doslidnik antiutopichnih tvoriv svitovoyi literaturi Marko Frankalachchi zvertaye uvagu na te sho Tovarish Ogilvi ye rezultatom spravzhnoyi tvorchosti i pri comu chudovo vpisuyetsya v logiku vladi adzhe vin ye same tim sho yim potribno geroyem virnim uchennyu angsocu Frankalachchi ototozhnyuye Tovarisha Ogilvi z inshimi z tiyeyu lishe rizniceyu sho vin spravzhnya neosoba oskilki dijsno nikoli ne isnuvav a inshi lishe stali takimi zavdyaki vidalennyu z bud yakih materialnih dzherel Biloruskij telezhurnalist ru nazivaye Tovarisha Ogilvi yaskravim i kumednim personazhem yakij postaye pered chitachami idealnim socialno aktivnim gromadyaninom suchasnogo suspilstva zvihnuvshis na borotbi z kurinnyam i vipivkoyu Realni prototipi Profesor en zaznachaye sho kultovij epizod pro geroyichne zhittya i smert Tovarisha Ogilvi Orvell pevnoyu miroyu skopiyuvav iz situaciyi yaka sklalas 1942 roku navkolo prisudzhennya a potim zagrozi vidklikannya licarskogo titulu v todishnogo Generalnogo direktora BBC na yake todi pracyuvav Orvell sera Frederika Ogilvi Ogilvi v minulomu uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni v yakij vin pozbuvsya livoyi nogi vijnu zakinchiv u zvanni kapitana vid infanteriyi potim dovgij chas propracyuvav na riznih vikladackih posadah u britanskih universitetah a 1938 roku jogo nespodivano dlya vsih zaprosili ocholiti BBC de v jogo zavdannya vhodila reorganizaciya BBC dlya potreb voyennogo chasu Za roki kerivnictva Ogilvi sered inshogo rozrobleno i vprovadzheno metodiki radiotranslyaciyi na okupovanih fashistami teritoriyah i postijnij monitoring vorozhih radiotranslyacij Za ci specifichni zaslugi Ogilvi predstavleno do licarskogo stupenya yakij piznishe potrapiv pid zagrozu vidklikannya oskilki z yasuvalis yakis podrobici jogo diyalnosti na posadi direktora BBC pro yaki vtim nezabarom zabuli a sama situaciya v avtorskij pererobci Orvella vidbilas u rozdumah Vinstona nagorodzhuvati chi ne nagorodzhuvati Tovarisha Ogilvi ordenom Za vidatni zaslugi Profesor istoriyi pri Edinburzkomu universiteti en vvazhaye sho Oruell sudyachi z usogo znav pro te sho pid chas pidgotovki deyakih z reportazhiv BBC chasiv Drugoyi svitovoyi vijni zamist retelno prihovuvanoyi realnosti vikoristovuvalisya sfabrikovani materiali abo zh realni vipadki yaki obrosli najnejmovirnishimi geroyichnimi podrobicyami Yak zaznachaye profesor politichnih nauk pri en Stiven Ingl rozum obivatelya sam shilnij stvoryuvati geroyichni obrazi takih os tovarishiv Ogilvi i stvoryuyuchi yih vitirati z pam yati zvichajnih personazhiv na zrazok togo zh Vinstona Smita tobto samih sebe Istorichni ta suchasni paraleliLivoruch muzej Lej Fena v Fushu ni Pravoruch odin z oficijnih variantiv biografiyi Peta Tillmana yakij mistit faktichni pomilki i vitrimanij u dusi orvellivskoyi opovidi v en Znavec anglijskoyi literaturi i odin z najvidomishih doslidnikiv tvorchosti Dzh Orvella profesor Ralf Renald zaznachav sho v sviti romanu 1984 istoriya ce nisenitnicya a stvorennya Vinstonom partijnogo geroya Tovarisha Ogilvi maye tochnu i absolyutno nezrozumilu paralel v opublikovanih shodennikah prostogo kitajskogo soldata komunista Lej Fena zgodom peredrukovanih gazetoyu New York Times i nazvanih neyu bestselerom U samomu Kitayi Lej Fena pidnosyat yak priklad dlya nasliduvannya kitajskij molodi hocha navit sam fakt jogo isnuvannya za slovami Renalda gruntuyetsya na tih samih dokazah sho j zhittya i smert Tovarisha Ogilvi prichomu literaturnij personazh Orvella vidayetsya Renaldu znachno realnishim i nevigadanim nizh tvorinnya kitajskogo agitpropu Yak zaznachaye naukovij spivrobitnik Oksfordskogo universitetu Katriona Kelli pasazh pro vigadku vijskovogo geroya ye parodiyeyu Orvella na stalinsku i odnochasno na gebbelsivsku propagandu sam Tovarish Ogilvi i zokrema epizod jogo geroyichnoyi zagibeli na dumku Kelli maye bilsh nizh yavnu shozhist iz Oleksandrom Matrosovim a epizod iz vidacheyu ridnogo dyadka policiyi dumok nagaduye inshogo geroya radyanskoyi propagandi Pavlika Morozova Ross Greshem redaktor amerikanskogo zhurnalu en u svoyij statti Dira v pam yati opanovuye nami opisuye shum sho pidnyavsya navkolo zagibeli i podalshogo rozsliduvannya obstavin zagibeli Peta Tillmana vidomogo amerikanskogo sportsmena yakij pid vrazhennyam vid teraktiv 11 veresnya 2001 roku tochnishe pid vrazhennyam vid yih visvitlennya v amerikanskih ZMI vidkinuv trimiljonnij sportivnij kontrakt i virushiv na sluzhbu v Irak a potim u Afganistan viyaviv tam zaluchenist amerikanskih zbrojnih sil do mizhnarodnoyi opiumnoyi torgivli pislya chogo zagadkovim chinom zaginuv i nezabarom stav chimos na zrazok nacionalnoyi ikoni v Spoluchenih Shtatah Centralni telekanali i drukovani vidannya SShA shiroko visvitlyuvali oficijnu istoriyu jogo zhittya v konteksti togo yak treba lyubiti Batkivshinu zalishayuchi poza uvagoyu jogo rozcharuvannya v amerikanskih vijnah v Iraku j Afganistani v amerikanskij zovnishnij politici v cilomu i navmisno vidvolikayuchi uvagu obivateliv vid obstavin jogo zagibeli Greshem napisav svij naris yak vidpovid na chislenni zahopleno patriotichni publikaciyi zokrema na knigu Dzhona Krakauera Tam de lyudi pidnosyatsya do slavi Odisseya Peta Tillmana Pislya smerti Tillmana Armijska byurokratiya shvidko nagorodila jogo Sribnoyu zirkoyu posmertno za muzhnist i vidvagu proyavleni v boyu hocha vsi tovarishi po sluzhbi Tillmana prekrasno znali sho ce buv tak zvanij druzhnij vogon Cej rezultat buv tochno takim yakim jogo peredbachiv sam Tillman Vin sam peredchuvav sho v razi jogo zagibeli z nogo zroblyat fiktivnogo geroya Pislya vstupu v armijski ryadi dobrovolcem vin vidmovivsya vid svoyeyi media populyarnosti v Shtatah i vidmoviv usim reporteram zapisati interv yu z nim Vin ne hotiv bud yakih osoblivih ushanuvan jogo samogo a tak samo i zroblenogo nim viboru i vin ne hotiv stati chergovim Tovarishem Ogilvi Odin z jogo tovarishiv po sluzhbi v Iraku piznishe zgaduvav Vin boyavsya sho yaksho z nim shos trapitsya to lyudi Busha peretvoryat ce na vulichnij parad Doslivno vin skazav tak Ya ne hochu shob voni nosilisya zi mnoyu po vulichnih paradiv Vin cogo ne hotiv ale yak tilki vin zaginuv to vzhe nichogo ne mig zminiti Amerikanskij politolog Mark Votreson bagato v chomu vbachaye shozhist mizh oficijnoyu versiyeyu teraktiv 11 veresnya 2001 roku i zhittyepisom Tovarisha Ogilvi skladenim Vinstonom Smitom i te j inshe za slovami Votersona shite bilimi nitkami Koncepciya idealnogo gromadyanina v romani 1984 Koncepciya idealnogo gromadyanina v romani Dzh Oruella 1984 na prikladi zhittyepisu Tovarisha Ogilvi Yak vidznachayut deyaki z vishenazvanih literaturoznavciv zokrema Karter i Hodgart a takozh zhurnal Tajm Orvell na prikladi Ogilvi namagavsya pokazati chitacham universalnu dlya bud yakogo totalitarnogo rezhimu koncepciyu idealnogo gromadyanina tobto takogo yakogo bud yaka nedemokratichna vlada v tij chi inshij formi namagayetsya staviti v priklad prignoblenim neyu zh inshim gromadyanam Orvell osoblivo akcentuvav na tomu sho v spravzhnij realnosti a ne v tij fiktivnij yiyi kopiyi yaku namagayutsya nav yazati kazenni zasobi masovoyi informaciyi niyakogo idealnogo gromadyanina ne isnuye Same tomu Tovarish Ogilvi i postaye v romani ne yak dijova osoba a yak statichna vigadka golovnogo geroya spivrobitnika agitpropu Kazhuchi prostoyu movoyu idealnij gromadyanin za Orvellom maye taki yakosti Ne vzhivaye spirtnogo i ne palit Aktivno i regulyarno zajmayetsya sportom Nalashtovanij vkraj patriotichno stosovno do svoyeyi krayini i vkraj vorozhe stosovno do yiyi krayin supernic Bere aktivnu uchast u politichnomu zhitti suspilstva tobto u shvalenomu vladoyu politichnomu zhitti Z rannogo ditinstva perebuvaye v dityachih i pidlitkovih napivvijskovih organizaciyah kontrolovanih derzhavoyu Sluzhit u zbrojnih silah abo v inshih derzhavnih voyenizovanih formuvannyah ale neodminno sluzhit a ne des pracyuye Zaperechuye simejni cinnosti i bud yaki inshi zagalnolyudski cinnosti zdatni vidvernuti vid sluzhinnya kerivnomu rezhimu Zavzyato pidtrimuye bud yaki derzhavni pochinannya navit najbezgluzdishi i vidverto absurdni napriklad ideyi Antistatevoyi spilki Shukaye shpiguniv i dumkozlochinciv u svoyemu otochenni Stavit derzhavni interesi ponad osobisti Fanatichno viddanij partiyi abo inshij politichnij sili yaka perebuvaye pri vladi Bud yake zavdannya partiyi sprijmaye yak personalne bojove zavdannya i gotovij do samopozhertvi zaradi vikonannya sluzhbovogo obov yazku Ne isnuye naspravdi Ostannye ye najgolovnishim faktorom usiyeyi koncepciyi oskilki strahuye yiyi vid neperedbachuvanih obstavin vigadanij geroj ne mozhe perekresliti svoyi poperedni zaslugi zradivshi zdatisya v polon vtekti do suprotivnika abo zh prosto vse kinuti i piti na vsi chotiri storoni skazavshi sho jomu vse ce nabridlo ne mozhe vin i pereglyanuti svoyi ideali i poglyadi na svit oskilki yih nemaye voni lishe vigadani timi zh avtorami kim i vigadanij vin sam i vsi jogo zaslugi Jogo geroyichnij oreol nevrazlivij i nedosyazhnij same zavdyaki tomu sho jogo naspravdi nemaye Alyuziyi v inshih tvorahU romani Generation P rosijskogo pismennika Viktora Pelevina sho ye svoyeridnoyu pererobkoyu 1984 na rosijskih realiyah pochatku 1990 h rokiv golovnij geroj Vavilon Tatarskij takozh zajnyatij u sferi obduryuvannya narodnih mas tilki vzhe ne socialistichnoyu a komercijnoyu propagandoyu zagliblyuyuchis u netri reklamnoyi spravi perekonuyetsya sho kniga Devida Ogilvi Viznannya reklamista mistit bilshist vidpovidej na novi j novi pitannya Tatarskij povazhav Devida Ogilvi v glibini dushi vin vvazhav sho ce toj samij personazh 1984 Dzhordzha Orvella yakij vinik na sekundu v uyavi golovnogo geroya zrobiv virtualnij podvig i znik v okeani nebuttya Te sho Tovarish Ogilvi popri svoyu podvoyenu nerealnist vse taki vipliv na berezhok zakuriv lyulechku nadiv tvidovij pidzhak i stav vsesvitno viznanim asom reklami napovnyuvalo Tatarskogo mistichnim zahoplennyam pered svoyeyu profesiyeyu Originalnij tekst ros Tatarskij uvazhal Devida Ogilvi v glubine dushi on polagal chto eto tot samyj personazh 1984 Dzhordzha Oruella kotoryj voznik na sekundu v voobrazhenii glavnogo geroya sovershil virtualnyj podvig i ischez v okeane nebytiya To chto Tovarish Ogilvi nesmotrya na svoyu udvoennuyu nerealnost vsyo taki vyplyl na berezhok zakuril trubochku nadel tvidovyj pidzhak i stal vsemirno priznannym asom reklamy napolnyalo Tatarskogo misticheskim voshisheniem pered svoej professiej U filmi Hvist krutit sobakoyu pokazano podibni tehnologiyi geroyizaciyi serzhanta Vilyama Shumanna v period vigadanoyi vijskovoyi kampaniyi v Albaniyi todi koli naperedodni majbutnih prezidentskih viboriv neobhidno vidvernuti gromadsku dumku vid adyulteru pershoyi osobi derzhavi Div takozhPoruchik Kizhe Grisha Akopyan Pet Tillman Lej FenKomentariPereklad Samoviddana sluzhba Pet Tillman Zhoden amerikanskij soldat ne mozhe zrobiti dlya Ameriki bilshe nizh Pet Tillman Malo hto iz soldativ vidkinuli taku bagatoobicyayuchu gromadyansku kar yeru shob sluzhiti svoyij krayini yak ce zrobiv Tillman 2002 roku nezabarom pislya teroristichnih aktiv 11 veresnya 2001 roku vin zapisavsya dobrovolcem na sluzhbu v Armiyi Zalishivshi profesijnij futbol vin ne prosto vidkinuv shorichnu zarplatu sho perevishuye piv miljona dolariv vin takozh vidkinuv zaproponovani jomu 3 6 mln za te shob she tri roki zalishitisya v skladi klubu Arizona Kardinals Projshovshi pihotnu pidgotovku Tillman zgolosivsya dobrovolcem na parashutni kursi i na kvalifikaciyu rejndzhera Nezabarom pislya vipusku Tillman vzyav uchast u vtorgnenni v Irak i piznishe buv napravlenij na sluzhbu v Afganistan Vin zaginuv unaslidok vorozhoyi zasidki v kvitni 2004 roku Cituyetsya zi sliv tovarisha po sluzhbi Tillmana specialista armiyi SShA Dzhejda Lejna Spisok osobistih chesnot idealnogo gromadyanina navedeno v poryadku zrostannya vid mensh vazhlivogo do bilsh vazhlivogo i golovnogo vidileno napivzhirnim shriftom PrimitkiOrwell George 1984 L Secker amp Warburg 1949 312 p Hunter Lynette Chapter 7 Nineteen Eighty Four Interactive Stance George Orwell the search for a voice angl Milton Keynes en 1984 P 192 ISBN 0 335 10580 7 Orwell George Crick Bernard R Introduction George Orwell Nineteen eighty four With a Critical Introduction and Annotation by Bernard Crick angl Oxford Clarendon Press 1984 460 p ISBN 0 1981 8521 9 Kuhl Eike Freedom from language angl Language and Dystopia Master Thesis Frankfurt Institut fur England und Amerikastudien 2009 8 lipnya S 85 Under guidance of Dr Silvia Mieszkowski and Prof Dr Frank Schulze Engler Ingle Stephen Two plus two equals four The social and political thought of George Orwell a reassessment angl N Y Routledge 2006 T 45 P 130 Routledge studies in social and political thought ISBN 0 415 35735 7 1984 roman Per s angl literaturno hudozhestvennyj i obshestvenno politicheskij zhurnal Pechatnyj organ M 1989 III 8 lipnya S 150 ISSN 0130 7673 Books Where the Rainbow Ends angl Time magazine N Y Time Inc 1949 Vol 53 Monday June 20 P 92 ISSN 0040 781X z dzherela 21 veresnya 2011 Procitovano 2021 10 12 Killing Time On George Orwell s 1984 George Steiner at the New Yorker angl N Y New Directions Publishing 2009 P 115 ISBN 978 0 8112 1704 0 Carter Steven The Despair of Possibility A do it yourself dystopia the Americanization of big brother angl Lanham Md en 2000 P 56 ISBN 978 0 7618 1729 1 Hodgart Matthew From Animal Farm to Nineteen Eighty Four The World of George Orwell angl Simon and Schuster 1972 P 140 Yeo Michael Propaganda and Surveillance in George Orwell s Nineteen Eighty Four Two Sides of the Same Coin angl Global Media Journal Canadian Edition journal 2010 Vol 3 no 2 8 July P 52 53 ISSN 1918 5901 z dzherela 18 zhovtnya 2011 Pittock Malcolm The Hell of Nineteen Eighty Four angl Essays in Criticism Oxford UK Oxford University Press 1997 T XLVII 2 8 lipnya S 143 164 DOI 10 1093 eic XLVII 2 143 Francalacci Marco Distopia e spirito del tempo in George Orwell 1984 A D ital Gorgon Rivista di cultura polimorfa diario Bologna Sabbatica org 2011 N II 8 luglio P 53 ISSN 2036 8259 nedostupne posilannya z Dekabr 2019 Zimovskij A 9 chervnya 2009 Rezonans Te zhe i tovarish Ogilvi HTML Statya Naviny by Procitovano 7 veresnya 2011 Edwards Owen Dudley Epilogue British children s fiction in the Second World War angl Edinburgh en 2007 P 676 Societies at war ISBN 978 0 7486 1651 0 All Red Virtues Meet in Martyr Chinese Soldier is Survived by Best Selling Diary The New York Times newspaper N Y 1963 4 P 19 nedostupne posilannya z Dekabr 2019 Ranald Ralph A George Orwell and the Mad World The Anti Universe of 1984 South Atlantic Quarterly journal Vol 7 P 544 553 z dzherela 23 bereznya 2012 Procitovano 2021 10 12 Kelli Katriona Obsuzhdenie stati Katriony Kelli Shkolnyj vals Otvet avtora Antropologicheskij forum zhurnal SPb ru 2006 No 4 8 July P 417 Krakauer Jon Where Men Win Glory The Odyssey of Pat Tillman Revised edition N Y Knopf Doubleday Publishing Group 2010 450 s Anchor Books ISBN 0 3073 8604 X Chivvis Dana 13 veresnya 2009 Pat Tillman Feared PR Blitz SHTML Stories angl Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 4 listopada 2011 I don t want them to parade me through the streets Gresham Ross The Memory Hole is Us War Literature amp the Arts An International Journal of the Humanities 2010 Vol 22 no 1 8 July P 7 8 z dzherela 18 grudnya 2014 Watterson Mark How Did The 9 11 Attacks Look To The People Outside Plato s Cave Don t Weep for Me America How Democracy in America Became the Prince While We Slept Pittsburgh Pennsylvania Dorrance Publishing Co 2008 S 137 ISBN 978 0 8059 7890 2 Pelevin V O Generation P M 2000 S 63 11000 prim ISBN 978 5 264 00437 7