Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тинамові Час існування: міоцен – наш час 10 - 0 млн років тому | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
 Мапа поширення тинамових | ||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Тинамо́ві (Tinamidae) — єдина родина ряду тинамуподібних (Tinamiformes), безкілевих птахів, що мешкають у Південній і Центральній Америці. Попри їхню схожість із куроподібними, найближчими родичами схованохвостих є страусоподібні. Схожість із деякими птахами Старого світу зумовлена конвергентною еволюцією.
Уперше побачивши представників родини схованохвостих, іспанці назвали їх куріпками. Пізніше, коли було встановлено їхнє справжнє походження, більшу частину видів схованохвостих стали називати тинаму (слово взяте з карибських мов).
Розмір схованохвостих залежить від виду й становить від 14 до 49 см, вага коливається в межах 43 г і 1,8 кг. Будова тіла дуже компактна, з тонкою шиєю, дещо витягнутою головою й порівняно коротким зігнутим униз дзьобом. У деяких видів на голові є невеликий чуб. Хвіст короткий і захований під оперенням тулуба. Забарвлення оперення коричнево-сіре з малопомітними смужками та плямами. У деяких видів спостерігається незначний статевий диморфізм, що полягає в чіткішому малюнку й світлішому відтінку оперення самиць.
Сильні ноги схованохвостих середньої довжини, із трьома пальцями, спрямованими вперед, і одним назад. З їхньою допомогою схованохвости мають змогу досить швидко бігати. Майже все своє життя вони мешкають на землі. Попри вміння літати, схованохвости користуються крилами менше, ніж решта літаючих птахів. У цього порівняно важкого птаха крила досить короткі. Політ у схованохвостих незграбний, із швидкими помахами крил. Їхній хвіст не здатний служити кермом через свої невеликі розміри, і схованохвости не завжди здатні своєчасно реагувати на перешкоди перешкод. Нерідко трапляється, що поспішна спроба злетіти (наприклад, у разі тривоги) закінчується зіткненням із найближчим деревом, що може призвести й до смерті тварини. Польоти здійснюють тільки на короткі дистанції (не більше 500 метрів). У схованохвостих міцна мускулатура, але їх серце у співвідношенні з розміром тіла є найменшим серед усіх птахів. Ці фізіологічні особливості призводять до того, що схованохвости швидко втомлюються й не витримують довгих польотів або довгого бігу.
Схованохвости належать до небагатьох родин птахів, що мають пеніс, який висувається під час ерекції.
Голос
Більшість схованохвостих видають дуже однотонні звуки, які, однак, далеко чутні й милозвучні. Види, що мешкають у лісах, мають, як правило, нижчі голоси, ніж мешканці степів. Деякі види схованохвостих виглядають настільки схожими, що видавані ними звуки є головною ознакою їхнього розрізнення на практиці. Переляканий тинаму видає особливий пронизливий крик, що відрізняється набагато меншою милозвучністю.
Поширення
Схованохвости мешкають у Південній і Центральній Америці. Більшість видів живе у тропічних низинах Південної Америки на схід від Анд, на півдні їхній ареал досягає Парагваю. Деякі види зустрічаються навіть у центральній і південній Аргентині (Патагонії) та в Чилі. Найбільш північні види живуть у центральній і північно-східній Мексиці. Багато видів живуть у густих тропічних лісах і саванах. Вони зустрічаються як у низинах, так і в гірських регіонах, наприклад, патагонський тинаму мешкає на висоті до 4000 метрів. Чилійський тинаму любить гніздитися на пшеничних полях.
Один вид вдалося поселити на острові Пасхи. Спроби поселити схованохвостих в Європі і Північній Америці як мисливської дичини, що мали місце на початку 20 століття, закінчилися невдало: першої ж зими всі завезені птахи померли.
Спосіб життя
Активність
Хоча окремі види схованохвостих дуже численні, в цілому представники родини зустрічаються не часто. Вони полохливі і воліють ховатися в хащах. При наближенні людини або іншого потенційного ворога вони непорушно застигають і лише, якщо ситуація стає дуже загрозливою, починають рятуватися втечею та різко злітають. Під час зльоту крила створюють майже сполохопідобний звук, а птах видає гучний крик. Цими звуками схованохвости прагнуть викликати переляк у потенційного ворога і запобігти переслідуванню.
Схованохвости живуть поодинці або у групах, залежно від виду. Як правило, перше зустрічається у мешканців лісових ареалів, друге — у мешканців саван. У групах не існує високорозвиненої соціальної організації і між їхніми членами майже немає якої-небудь взаємодії. Всі схованохвости активні вдень, уночі вони сплять під кущами, а також іноді на низьких гілках.
Живлення
Схованохвости є всеїдними птахами. Вони харчуються рослинною їжею будь-якого вигляду, зокрема фруктами, насінням, пагонами, листям, бруньками, пелюстками, корінням і бульбами. До їхнього раціону входять також невеликі безхребетні тварини, такі як мурашки, терміти, жуки, сарана, личинки комах, равлики та дощові черв'яки. Найбільші за розміром види схованохвостих живляться частково також невеликими хребетними: ящірками, жабами і мишами. Однак рослинна їжа переважає майже у всіх схованохвостих.
Хоч всі тинамові є всеїдними, серед них спостерігаються відмінності в їжі, якій надається перевага. У мешканців лісових регіонів більшу частину їжі становлять фрукти. Гірські, безхвості і чубаті тинаму надають перевагу насінню й підземним органам рослин, тоді як патагонські тинаму їдять переважно зелені частини.
Розмноження
У розмноженні схованохвости дуже схожі зі спорідненими їм нанду. Серед окремих видів тинаму існує безліч детальних відмінностей у репродуктивній поведінці, тож описані нижче норми стосуються більшості, але не всіх видів схованохвостих.
Самці схованохвостих поділяють територію на свої ареали, в яких заявляють про себе гучними криками. У разі вторгнення іншого самця, справа доходить до поєдинку, в якому застосовують і крила, і ноги. Криками в ареал закликають і самиць. Самці полігамні й злучаються з усіма самицями у своєму ареалі.
Гнізда будують здебільшого на землі. Проте лише небагато видів вдаються до будівництва справжнього кубла, частіше яйця відкладають прямо на землю. Гнізда мають округлу форму й будуються з трави і землі. Яйця завжди відкладають в укритті куща або пучка трави, щоб вони не були помітні здалеку. Забарвлення яєць вельми строкате, а їхня шкаралупа виблискує, як порцеляна. Трапляються різні кольори: зелені, сині, блакитні, пурпурові, фіолетові, сірі, коричневі й жовті яйця. Яйця в основному одноколірні, однак виняток становлять трипалі тинаму, яйця яких мають невеликі плями. Сенс яскравого забарвлення остаточно не з'ясовано, адже воно швидше привертає хижаків, ніж сприяє маскуванню яєць. До кінця періоду висиджування яйця, проте, стають більш матовими.
Після відкладення яєць самиці залишають ареал самця і намагаються знайти наступного статевозрілого партнера, щоб з ним злучитися. Всі самиці відкладають яйця в одне і те ж гніздо, в якому в кінці можуть опинитися до шістнадцяти яєць. Період висиджування яєць досить короткий, він триває від шістнадцяти до двадцяти днів. Висиджує самець, який поводиться в цей час украй тихо. Якщо йому потрібно залишити кубло для пошуку їжі, він на якийсь час прикриває яйця листям. Поки самець сидить на яйцях, він абсолютно не рухається й залишається без руху навіть в тому випадку, якщо до нього доторкнутися. В окремих випадках він, однак, може прикинутися пораненим, щоб відвернути увагу від гнізда.
На пташенятах, що вилупилися з яйця, видно світлий пух із темними плямами. Вже через декілька годин вони у змозі самостійно бігати. Їхній раціон у перші тижні життя становлять переважно комахи. Часто виводку допомагає батько, полюючи на комах і приносячи їх до потомства. Проти численних природних ворогів пташенята схованохвостих беззахисні. Хоч вони й уміють ховатися в оперенні батька в разі наближення небезпеки, однак їхня смертність у перші тижні надзвичайно висока. Щоб подолати цей критичний час щонайшвидше, схованохвости ростуть дуже швидко — за всього лише двадцять днів вони досягають повного зростання. Безхвості тинаму (Nothura) стають статевозрілими лише через 57 днів. Проте перше спаровування відбувається не раніше, ніж через рік після народження. Після двадцяти днів молодняк стає достатньо самостійним, щоб залишити батька. Якщо шлюбний період іще не завершився, самець починає криками привертати нових самок і може висидіти нову партію потомства.
Люди й схованохвости
Спроби упровадити схованохвостих в європейські й північноамериканські ліси не увінчалися успіхом, оскільки ці птахи не можуть пристосуватися до холоднішого клімату. Ще жодного разу не вдавалося й одомашнення якого-небудь виду схованохвостих, попри те що їх легко тримати в неволі. Деякі види завдають шкоди сільському господарству, оскільки люблять проникають на зернові поля та поїдати зернові культури. Утім, вони поїдають і комах-шкідників.
Хоча деякі види належать до найпоширеніших у Південній Америці, більшість схованохвостих живе приховано у тропічних лісах Амазонії. Через вирубування південноамериканських лісів усе більше видів спіткає загроза для існування. До того ж, місцеві мешканці люблять полювати на них заради смачного м'яса. Така традиція є в багатьох індіанців, які вміють відтворювати звуки схованохвостих, щоб привернути їх ближче. На міських ринках у великій кількості продають забитих схованохвостів.
Еволюційна історія
Схованохвости мають гондванське походження і є віддаленими родичами страусоподібних []. Їхню спорідненість виявляють передовсім за морфологічними та генетичними ознаками. Викопних решток, що давали б змогу безпосередньо простежити загальних предків, поки що не знайдено. Найбільш стародавні викопні, які без сумніву належать до схованохвостим, походять із міоцену й належать до живого роду Eudromia. У наступну епоху, пліоцен, доведено існування роду Nothura, а також нині вимерлого роду Querandiornis.
Класифікація
Морфологічні й молекулярно-генетичні аналізи не залишають більше сумнівів про близьку спорідненість схованохвостих із страусоподібними. Раніше через зовнішню схожість із цесарковими їх зараховували до ряду куроподібих. Сьогодні схованохвостих розглядають як самостійний ряд Tinamiformes з єдиною родиною Tinamidae. Проте існують і дещо застарілі тенденції зарахувати їх до страусоподібних, оскільки деякі фахівці вважають, що схованохвости є братньою родиною нанду. Щоб страусоподібні не були парафілетичною групою, прихильники цього погляду вимагають включення схованохвостих до ряду страусоподібних. 2002 року Дейвіс запропонував розділити страусоподібних на два підряди — Tinami і Struthioni. До перших, на його думку, слід зараховувати схованохвостів і нанду, до других — решту представників ряду страусоподібних[].
Родину схованохвостих, як правило, поділяють на дві підродини за ознакою їхнього місця мешкання. Розрізняють лісових схованохвостів (Tinaminae) й степових схованохвостів (Rhynchotinae, іноді також Nothurinae). Перші мешкають здебільшого у тропічних лісах, другі — на відкритій місцевості. Головною відмінністю між обома підродинами є розташування ніздрів, які у степових схованохвостих наявні в основі дзьоба, а у лісових — приблизно на середині дзьоба. Це розділення досить старе, але щоразу знов підтверджується, зокрема — Бертеллі й Поржецанським (2004)[]. Поняття тинаму і тао не є систематичними таксонами. Тинаму вживають як синонім для схованохвостих, а словом тао називають крупніші види родини.
Сьогодні до схованохвостих відносять 47 видів в 9 родах. Найпроблематичнішим є рід Crypturellus, в який входить 21 вид. Багато видів важко розрізняються між собою, тоді як інші види зустрічаються в дуже багатьох варіантах і підвидах. Імовірно, у найближчому майбутньому буде проведено точніше дослідження всіх видів, після якого чисельність видів у родині схованохвостих буде збільшена або зменшена. Загальновизнаних українських назв для багатьох видів досі не існує.
Роди
- Підродина Тинамні (Tinaminae)
- Бурий тинаму (Nothocercus) — 3 види
- Татаупа (Crypturellus) — 21 вид
- Тинаму (Tinamus) — 5 видів
- Підродина Інамбні (Rhynchotinae)
- Трипалий інамбу (Tinamotis) — 2 види
- Чубатий інамбу (Eudromia) — 2 види
- Інамбу (Rhynchotus) — 2 види
- Гірський інамбу (Nothoprocta) — 6 видів
- Нотура (Nothura) — 5 видів
- Карликовий інамбу (Taoniscus) — 1 вид
Філогенія
На основі згаданої наукової роботи Бертеллі й Поржецанського (2004) можна скласти таку кладограму споріднених відносин серед схованохвостими:
Tinamidae |-- Tinaminae | |-- Nothocercus | `-- N.N. | |-- Crypturellus | `-- Tinamus `-- Rhynchotinae |-- N.N. | |-- Tinamotis | `-- Eudromia `-- N.N. |-- Rhynchotus `-- N.N. |-- Nothoprocta `-- N.N. |-- Nothura `-- Taoniscus
Примітки
- Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник / О. П. Маркевич, К. І. Татарко. — К.: Наукова думка, 1983. — 410 с.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Тинаму на Bird.Geoman.Ru [ 27 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Тинаму на відео
- Додаткова інформація про тинаму (англ.) [ 13 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Видавані тинаму звуки [ 7 вересня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tinamovi Chas isnuvannya miocen nash chas 10 0 mln rokiv tomuTinamu velikijBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Nadryad Bezkilevi Palaeognathae NotopalaeognathaeRyad Tinamupodibni Tinamiformes Huxley 1872Rodina Tinamovi Tinamidae G R Gray 1840Mapa poshirennya tinamovihRodiCrypturellus Eudromia Nothocercus Nothoprocta Nothura Rhynchotus Taoniscus Tinamotis TinamusPosilannyaVikishovishe TinamidaeVikividi TinamidaeEOL 8669ITIS 174398NCBI 8803Fossilworks 39268 Tinamo vi Tinamidae yedina rodina ryadu tinamupodibnih Tinamiformes bezkilevih ptahiv sho meshkayut u Pivdennij i Centralnij Americi Popri yihnyu shozhist iz kuropodibnimi najblizhchimi rodichami shovanohvostih ye strausopodibni Shozhist iz deyakimi ptahami Starogo svitu zumovlena konvergentnoyu evolyuciyeyu Upershe pobachivshi predstavnikiv rodini shovanohvostih ispanci nazvali yih kuripkami Piznishe koli bulo vstanovleno yihnye spravzhnye pohodzhennya bilshu chastinu vidiv shovanohvostih stali nazivati tinamu slovo vzyate z karibskih mov Rozmir shovanohvostih zalezhit vid vidu j stanovit vid 14 do 49 sm vaga kolivayetsya v mezhah 43 g i 1 8 kg Budova tila duzhe kompaktna z tonkoyu shiyeyu desho vityagnutoyu golovoyu j porivnyano korotkim zignutim uniz dzobom U deyakih vidiv na golovi ye nevelikij chub Hvist korotkij i zahovanij pid operennyam tuluba Zabarvlennya operennya korichnevo sire z malopomitnimi smuzhkami ta plyamami U deyakih vidiv sposterigayetsya neznachnij statevij dimorfizm sho polyagaye v chitkishomu malyunku j svitlishomu vidtinku operennya samic Silni nogi shovanohvostih serednoyi dovzhini iz troma palcyami spryamovanimi vpered i odnim nazad Z yihnoyu dopomogoyu shovanohvosti mayut zmogu dosit shvidko bigati Majzhe vse svoye zhittya voni meshkayut na zemli Popri vminnya litati shovanohvosti koristuyutsya krilami menshe nizh reshta litayuchih ptahiv U cogo porivnyano vazhkogo ptaha krila dosit korotki Polit u shovanohvostih nezgrabnij iz shvidkimi pomahami kril Yihnij hvist ne zdatnij sluzhiti kermom cherez svoyi neveliki rozmiri i shovanohvosti ne zavzhdi zdatni svoyechasno reaguvati na pereshkodi pereshkod Neridko traplyayetsya sho pospishna sproba zletiti napriklad u razi trivogi zakinchuyetsya zitknennyam iz najblizhchim derevom sho mozhe prizvesti j do smerti tvarini Poloti zdijsnyuyut tilki na korotki distanciyi ne bilshe 500 metriv U shovanohvostih micna muskulatura ale yih serce u spivvidnoshenni z rozmirom tila ye najmenshim sered usih ptahiv Ci fiziologichni osoblivosti prizvodyat do togo sho shovanohvosti shvidko vtomlyuyutsya j ne vitrimuyut dovgih polotiv abo dovgogo bigu Shovanohvosti nalezhat do nebagatoh rodin ptahiv sho mayut penis yakij visuvayetsya pid chas erekciyi GolosTinamus guttatus Bilshist shovanohvostih vidayut duzhe odnotonni zvuki yaki odnak daleko chutni j milozvuchni Vidi sho meshkayut u lisah mayut yak pravilo nizhchi golosi nizh meshkanci stepiv Deyaki vidi shovanohvostih viglyadayut nastilki shozhimi sho vidavani nimi zvuki ye golovnoyu oznakoyu yihnogo rozriznennya na praktici Perelyakanij tinamu vidaye osoblivij pronizlivij krik sho vidriznyayetsya nabagato menshoyu milozvuchnistyu PoshirennyaShovanohvosti meshkayut u Pivdennij i Centralnij Americi Bilshist vidiv zhive u tropichnih nizinah Pivdennoyi Ameriki na shid vid And na pivdni yihnij areal dosyagaye Paragvayu Deyaki vidi zustrichayutsya navit u centralnij i pivdennij Argentini Patagoniyi ta v Chili Najbilsh pivnichni vidi zhivut u centralnij i pivnichno shidnij Meksici Bagato vidiv zhivut u gustih tropichnih lisah i savanah Voni zustrichayutsya yak u nizinah tak i v girskih regionah napriklad patagonskij tinamu meshkaye na visoti do 4000 metriv Chilijskij tinamu lyubit gnizditisya na pshenichnih polyah Odin vid vdalosya poseliti na ostrovi Pashi Sprobi poseliti shovanohvostih v Yevropi i Pivnichnij Americi yak mislivskoyi dichini sho mali misce na pochatku 20 stolittya zakinchilisya nevdalo pershoyi zh zimi vsi zavezeni ptahi pomerli Sposib zhittyaAktivnist Crypturellus cinereus Hocha okremi vidi shovanohvostih duzhe chislenni v cilomu predstavniki rodini zustrichayutsya ne chasto Voni polohlivi i voliyut hovatisya v hashah Pri nablizhenni lyudini abo inshogo potencijnogo voroga voni neporushno zastigayut i lishe yaksho situaciya staye duzhe zagrozlivoyu pochinayut ryatuvatisya vtecheyu ta rizko zlitayut Pid chas zlotu krila stvoryuyut majzhe spolohopidobnij zvuk a ptah vidaye guchnij krik Cimi zvukami shovanohvosti pragnut viklikati perelyak u potencijnogo voroga i zapobigti peresliduvannyu Shovanohvosti zhivut poodinci abo u grupah zalezhno vid vidu Yak pravilo pershe zustrichayetsya u meshkanciv lisovih arealiv druge u meshkanciv savan U grupah ne isnuye visokorozvinenoyi socialnoyi organizaciyi i mizh yihnimi chlenami majzhe nemaye yakoyi nebud vzayemodiyi Vsi shovanohvosti aktivni vden unochi voni splyat pid kushami a takozh inodi na nizkih gilkah Zhivlennya Shovanohvosti ye vseyidnimi ptahami Voni harchuyutsya roslinnoyu yizheyu bud yakogo viglyadu zokrema fruktami nasinnyam pagonami listyam brunkami pelyustkami korinnyam i bulbami Do yihnogo racionu vhodyat takozh neveliki bezhrebetni tvarini taki yak murashki termiti zhuki sarana lichinki komah ravliki ta doshovi cherv yaki Najbilshi za rozmirom vidi shovanohvostih zhivlyatsya chastkovo takozh nevelikimi hrebetnimi yashirkami zhabami i mishami Odnak roslinna yizha perevazhaye majzhe u vsih shovanohvostih Hoch vsi tinamovi ye vseyidnimi sered nih sposterigayutsya vidminnosti v yizhi yakij nadayetsya perevaga U meshkanciv lisovih regioniv bilshu chastinu yizhi stanovlyat frukti Girski bezhvosti i chubati tinamu nadayut perevagu nasinnyu j pidzemnim organam roslin todi yak patagonski tinamu yidyat perevazhno zeleni chastini Rozmnozhennya Yajcya Tinamus guttatus U rozmnozhenni shovanohvosti duzhe shozhi zi sporidnenimi yim nandu Sered okremih vidiv tinamu isnuye bezlich detalnih vidminnostej u reproduktivnij povedinci tozh opisani nizhche normi stosuyutsya bilshosti ale ne vsih vidiv shovanohvostih Samci shovanohvostih podilyayut teritoriyu na svoyi areali v yakih zayavlyayut pro sebe guchnimi krikami U razi vtorgnennya inshogo samcya sprava dohodit do poyedinku v yakomu zastosovuyut i krila i nogi Krikami v areal zaklikayut i samic Samci poligamni j zluchayutsya z usima samicyami u svoyemu areali Gnizda buduyut zdebilshogo na zemli Prote lishe nebagato vidiv vdayutsya do budivnictva spravzhnogo kubla chastishe yajcya vidkladayut pryamo na zemlyu Gnizda mayut okruglu formu j buduyutsya z travi i zemli Yajcya zavzhdi vidkladayut v ukritti kusha abo puchka travi shob voni ne buli pomitni zdaleku Zabarvlennya yayec velmi strokate a yihnya shkaralupa vibliskuye yak porcelyana Traplyayutsya rizni kolori zeleni sini blakitni purpurovi fioletovi siri korichnevi j zhovti yajcya Yajcya v osnovnomu odnokolirni odnak vinyatok stanovlyat tripali tinamu yajcya yakih mayut neveliki plyami Sens yaskravogo zabarvlennya ostatochno ne z yasovano adzhe vono shvidshe privertaye hizhakiv nizh spriyaye maskuvannyu yayec Do kincya periodu visidzhuvannya yajcya prote stayut bilsh matovimi Pislya vidkladennya yayec samici zalishayut areal samcya i namagayutsya znajti nastupnogo statevozrilogo partnera shob z nim zluchitisya Vsi samici vidkladayut yajcya v odne i te zh gnizdo v yakomu v kinci mozhut opinitisya do shistnadcyati yayec Period visidzhuvannya yayec dosit korotkij vin trivaye vid shistnadcyati do dvadcyati dniv Visidzhuye samec yakij povoditsya v cej chas ukraj tiho Yaksho jomu potribno zalishiti kublo dlya poshuku yizhi vin na yakijs chas prikrivaye yajcya listyam Poki samec sidit na yajcyah vin absolyutno ne ruhayetsya j zalishayetsya bez ruhu navit v tomu vipadku yaksho do nogo dotorknutisya V okremih vipadkah vin odnak mozhe prikinutisya poranenim shob vidvernuti uvagu vid gnizda Na ptashenyatah sho vilupilisya z yajcya vidno svitlij puh iz temnimi plyamami Vzhe cherez dekilka godin voni u zmozi samostijno bigati Yihnij racion u pershi tizhni zhittya stanovlyat perevazhno komahi Chasto vivodku dopomagaye batko polyuyuchi na komah i prinosyachi yih do potomstva Proti chislennih prirodnih vorogiv ptashenyata shovanohvostih bezzahisni Hoch voni j umiyut hovatisya v operenni batka v razi nablizhennya nebezpeki odnak yihnya smertnist u pershi tizhni nadzvichajno visoka Shob podolati cej kritichnij chas shonajshvidshe shovanohvosti rostut duzhe shvidko za vsogo lishe dvadcyat dniv voni dosyagayut povnogo zrostannya Bezhvosti tinamu Nothura stayut statevozrilimi lishe cherez 57 dniv Prote pershe sparovuvannya vidbuvayetsya ne ranishe nizh cherez rik pislya narodzhennya Pislya dvadcyati dniv molodnyak staye dostatno samostijnim shob zalishiti batka Yaksho shlyubnij period ishe ne zavershivsya samec pochinaye krikami privertati novih samok i mozhe visiditi novu partiyu potomstva Lyudi j shovanohvostiSprobi uprovaditi shovanohvostih v yevropejski j pivnichnoamerikanski lisi ne uvinchalisya uspihom oskilki ci ptahi ne mozhut pristosuvatisya do holodnishogo klimatu She zhodnogo razu ne vdavalosya j odomashnennya yakogo nebud vidu shovanohvostih popri te sho yih legko trimati v nevoli Deyaki vidi zavdayut shkodi silskomu gospodarstvu oskilki lyublyat pronikayut na zernovi polya ta poyidati zernovi kulturi Utim voni poyidayut i komah shkidnikiv Hocha deyaki vidi nalezhat do najposhirenishih u Pivdennij Americi bilshist shovanohvostih zhive prihovano u tropichnih lisah Amazoniyi Cherez virubuvannya pivdennoamerikanskih lisiv use bilshe vidiv spitkaye zagroza dlya isnuvannya Do togo zh miscevi meshkanci lyublyat polyuvati na nih zaradi smachnogo m yasa Taka tradiciya ye v bagatoh indianciv yaki vmiyut vidtvoryuvati zvuki shovanohvostih shob privernuti yih blizhche Na miskih rinkah u velikij kilkosti prodayut zabitih shovanohvostiv Evolyucijna istoriyaCrypturellus noctivagus Shovanohvosti mayut gondvanske pohodzhennya i ye viddalenimi rodichami strausopodibnih dzherelo Yihnyu sporidnenist viyavlyayut peredovsim za morfologichnimi ta genetichnimi oznakami Vikopnih reshtok sho davali b zmogu bezposeredno prostezhiti zagalnih predkiv poki sho ne znajdeno Najbilsh starodavni vikopni yaki bez sumnivu nalezhat do shovanohvostim pohodyat iz miocenu j nalezhat do zhivogo rodu Eudromia U nastupnu epohu pliocen dovedeno isnuvannya rodu Nothura a takozh nini vimerlogo rodu Querandiornis KlasifikaciyaMorfologichni j molekulyarno genetichni analizi ne zalishayut bilshe sumniviv pro blizku sporidnenist shovanohvostih iz strausopodibnimi Ranishe cherez zovnishnyu shozhist iz cesarkovimi yih zarahovuvali do ryadu kuropodibih Sogodni shovanohvostih rozglyadayut yak samostijnij ryad Tinamiformes z yedinoyu rodinoyu Tinamidae Prote isnuyut i desho zastarili tendenciyi zarahuvati yih do strausopodibnih oskilki deyaki fahivci vvazhayut sho shovanohvosti ye bratnoyu rodinoyu nandu Shob strausopodibni ne buli parafiletichnoyu grupoyu prihilniki cogo poglyadu vimagayut vklyuchennya shovanohvostih do ryadu strausopodibnih 2002 roku Dejvis zaproponuvav rozdiliti strausopodibnih na dva pidryadi Tinami i Struthioni Do pershih na jogo dumku slid zarahovuvati shovanohvostiv i nandu do drugih reshtu predstavnikiv ryadu strausopodibnih dzherelo Rodinu shovanohvostih yak pravilo podilyayut na dvi pidrodini za oznakoyu yihnogo miscya meshkannya Rozriznyayut lisovih shovanohvostiv Tinaminae j stepovih shovanohvostiv Rhynchotinae inodi takozh Nothurinae Pershi meshkayut zdebilshogo u tropichnih lisah drugi na vidkritij miscevosti Golovnoyu vidminnistyu mizh oboma pidrodinami ye roztashuvannya nizdriv yaki u stepovih shovanohvostih nayavni v osnovi dzoba a u lisovih priblizno na seredini dzoba Ce rozdilennya dosit stare ale shorazu znov pidtverdzhuyetsya zokrema Bertelli j Porzhecanskim 2004 dzherelo Ponyattya tinamu i tao ne ye sistematichnimi taksonami Tinamu vzhivayut yak sinonim dlya shovanohvostih a slovom tao nazivayut krupnishi vidi rodini Sogodni do shovanohvostih vidnosyat 47 vidiv v 9 rodah Najproblematichnishim ye rid Crypturellus v yakij vhodit 21 vid Bagato vidiv vazhko rozriznyayutsya mizh soboyu todi yak inshi vidi zustrichayutsya v duzhe bagatoh variantah i pidvidah Imovirno u najblizhchomu majbutnomu bude provedeno tochnishe doslidzhennya vsih vidiv pislya yakogo chiselnist vidiv u rodini shovanohvostih bude zbilshena abo zmenshena Zagalnoviznanih ukrayinskih nazv dlya bagatoh vidiv dosi ne isnuye Rodi Pidrodina Tinamni Tinaminae Burij tinamu Nothocercus 3 vidi Tataupa Crypturellus 21 vid Tinamu Tinamus 5 vidiv Pidrodina Inambni Rhynchotinae Tripalij inambu Tinamotis 2 vidi Chubatij inambu Eudromia 2 vidi Inambu Rhynchotus 2 vidi Girskij inambu Nothoprocta 6 vidiv Notura Nothura 5 vidiv Karlikovij inambu Taoniscus 1 vidFilogeniya Na osnovi zgadanoyi naukovoyi roboti Bertelli j Porzhecanskogo 2004 mozhna sklasti taku kladogramu sporidnenih vidnosin sered shovanohvostimi Tinamidae Tinaminae Nothocercus N N Crypturellus Tinamus Rhynchotinae N N Tinamotis Eudromia N N Rhynchotus N N Nothoprocta N N Nothura TaoniscusPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik O P Markevich K I Tatarko K Naukova dumka 1983 410 s Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaTinamu na Bird Geoman Ru 27 chervnya 2006 u Wayback Machine Tinamu na video Dodatkova informaciya pro tinamu angl 13 listopada 2006 u Wayback Machine Vidavani tinamu zvuki 7 veresnya 2006 u Wayback Machine