Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тиват (серб. Тиват/Tivat, італ. Theodo, грец. Thiodhos) — місто в Чорногорії на узбережжі Которської затоки Адріатичного моря, місто розташоване на півострові Врмац, на південному схилі однойменного гірського масиву, адміністративний центр муніципалітету Тиват. Населення — 9467 (2003).
| Тиват Тиват | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°58′00″ пн. ш. 19°35′00″ сх. д. / 42.96667° пн. ш. 19.58333° сх. д.Координати: 42°58′00″ пн. ш. 19°35′00″ сх. д. / 42.96667° пн. ш. 19.58333° сх. д. | ||||
| Країна |  Чорногорія | |||
| Адмінодиниця | d | |||
| Столиця для | d (Адміністративний поділ Чорногорії) | |||
| Площа | 46 км² | |||
| Населення | 9 467 | |||
| Висота НРМ | 6 м | |||
| Міста-побратими | Сремські Карловці, Алексин, Чивітавекк'я, Мола-ді-Барі, Джурджу (2024) | |||
| Телефонний код | (+382) 032 | |||
| Часовий пояс | ||||
| Номери автомобілів | TV | |||
| GeoNames | 3189073 | |||
| OSM | ↑2319537 ·R (Тиват (община)) | |||
| Поштові індекси | 85320 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.tivatonline.com | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Тиват у Вікісховищі | ||||
Історія
Ймовірно, Тиват було засновано в III столітті до Р. Х. Вважається, що назва міста походить від імені іллірійської цариці Тевти.
В середні віки родючі землі навколо Тивату належали патриціанським сім'ям Котора, які придбали тут великі маєтки.
У XIV—XV століттях Тиват був важливим релігійним центром, через те, що в монастирі Михайла Архангела, що знаходиться на поруч з містом (т. зв. Михольска Превлака), з XIII століття розташовувалася резиденція православного митрополита Зети.
З 1420 року Тиват, як і багато інших міст Боки Которської, увійшов до складу Венеційської республіки як частина провінції «Албанія Венета» під італійською назвою Теодо (Theodo). Которська родина Буча звела кам'яні мури навколо міста та високу Сторожову вежу над родинним палацом.
У наступні століття доля Тивата не відрізнялася від долі всієї Боки Которської — венеційське панування до 1797, короткий період французького правління у складі Іллірійських провінцій і остаточне утвердження австрійської влади у 1813 році.
У 1892 році командувач австрійського флоту заснував у Тиваті міський сад, саджанці до якого були зобов'язані привозити капітани всіх кораблів, що базувалися в затоці — зараз відомий як ботанічний сад.
У 1918 році Тиват опинився під владою Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославії), а після її розпаду — у складі Чорногорії.
Населення
Перепис 2003 р. нарахувала у Тиватському муніципалітеті 13630 мешканців (це найменший за чисельністю населення муніципалітет в Чорногорії). Населення власне Тивату — 9467 мешканців.
Туризм
У Тиваті багато цікавих пам'яток, наприклад, острів Михольска Превлака, також відомий як Острів Квітів (Prevlaka, Ostrvo Cvijeća), острів Св. Марка (Ostrvo Sveti Marko) і один з найкращих у Чорногорії пляжів Плаві Хоризонт (Plavi Horizonti). Влітку у Тиваті проходять різні спортивні і культурні події, такі як Бокельська Олімпіада і Літній Фестиваль.
Економіка
Тиват отримав статус міста пізніше всіх інших міст Боки Которської — в XIX столітті, після того як в 1889 році тут був побудований Морський Арсенал для кораблів австро-угорського флоту. За часів Югославії тут розташовувалася ремонтна база югославського ВМФ.
Канадський бізнесмен Петер Мунк (Peter Munk) побудував на місці корабельні Морського Арсеналу найрозкішнішу на Адріатиці яхтову марину для суперяхт під назвою «Порто Монтенегро» (). При марині діє музей «Збірка приморської спадщини» (чорн. Zbirka pomorskog naslijeđa)
Транспорт
Тиват з'єднаний з іншою частиною Чорногорії двосмуговою автострадою — т. зв. Адріатичне шосе (Jadranska magistrala).
Неподалік від міста діє поромна переправа - через протоку , що дозволяє не об'їжджати Боку Которську на шляху в Хорватію (в майбутньому на цьому місці планується будівництво моста).
Поблизу від міста, в долині , розташований Тиватський аеропорт, один з двох міжнародних аеропортів Чорногорії. Звідси здійснюються регулярні рейси в багато великі європейські міста. Під час туристичного сезону (з квітня по жовтень) з Тивату відбуваються щоденні чартерні рейси в багато міст світу.
Вночі аеропорт рейси не приймає через відсутність освітлення злітно-посадкової смуги. Аеропорт був перебудований в цивільний з військового аеродрому наприкінці XX століття.
Міста-побратими
Примітки
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.17
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.70
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.127-128
Посилання
- Tourism organization of Tivat
![image]()
Тиват у Вікімандрах
 | Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tivat serb Tivat Tivat ital Theodo grec Thiodhos misto v Chornogoriyi na uzberezhzhi Kotorskoyi zatoki Adriatichnogo morya misto roztashovane na pivostrovi Vrmac na pivdennomu shili odnojmennogo girskogo masivu administrativnij centr municipalitetu Tivat Naselennya 9467 2003 Tivat Tivat gerbVid na TivatVid na TivatOsnovni dani42 58 00 pn sh 19 35 00 sh d 42 96667 pn sh 19 58333 sh d 42 96667 19 58333 Koordinati 42 58 00 pn sh 19 35 00 sh d 42 96667 pn sh 19 58333 sh d 42 96667 19 58333 Krayina ChornogoriyaAdminodinicya dStolicya dlya d Administrativnij podil Chornogoriyi Plosha 46 km Naselennya 9 467Visota NRM 6 mMista pobratimi Sremski Karlovci Aleksin Chivitavekk ya Mola di Bari Dzhurdzhu 2024 Telefonnij kod 382 032Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv TVGeoNames 3189073OSM 2319537 R Tivat obshina Poshtovi indeksi 85320 Miska vlada Vebsajt www tivatonline com Mapa Tivat u Vikishovishi Poruch z Tivatskoyu korabelneyu Tivatskij aeroport IstoriyaJmovirno Tivat bulo zasnovano v III stolitti do R H Vvazhayetsya sho nazva mista pohodit vid imeni illirijskoyi carici Tevti V seredni viki rodyuchi zemli navkolo Tivatu nalezhali patricianskim sim yam Kotora yaki pridbali tut veliki mayetki U XIV XV stolittyah Tivat buv vazhlivim religijnim centrom cherez te sho v monastiri Mihajla Arhangela sho znahoditsya na poruch z mistom t zv Miholska Prevlaka z XIII stolittya roztashovuvalasya rezidenciya pravoslavnogo mitropolita Zeti Z 1420 roku Tivat yak i bagato inshih mist Boki Kotorskoyi uvijshov do skladu Venecijskoyi respubliki yak chastina provinciyi Albaniya Veneta pid italijskoyu nazvoyu Teodo Theodo Kotorska rodina Bucha zvela kam yani muri navkolo mista ta visoku Storozhovu vezhu nad rodinnim palacom U nastupni stolittya dolya Tivata ne vidriznyalasya vid doli vsiyeyi Boki Kotorskoyi venecijske panuvannya do 1797 korotkij period francuzkogo pravlinnya u skladi Illirijskih provincij i ostatochne utverdzhennya avstrijskoyi vladi u 1813 roci U 1892 roci komanduvach avstrijskogo flotu zasnuvav u Tivati miskij sad sadzhanci do yakogo buli zobov yazani privoziti kapitani vsih korabliv sho bazuvalisya v zatoci zaraz vidomij yak botanichnij sad U 1918 roci Tivat opinivsya pid vladoyu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv z 1929 roku Yugoslaviyi a pislya yiyi rozpadu u skladi Chornogoriyi NaselennyaPerepis 2003 r narahuvala u Tivatskomu municipaliteti 13630 meshkanciv ce najmenshij za chiselnistyu naselennya municipalitet v Chornogoriyi Naselennya vlasne Tivatu 9467 meshkanciv TurizmU Tivati bagato cikavih pam yatok napriklad ostriv Miholska Prevlaka takozh vidomij yak Ostriv Kvitiv Prevlaka Ostrvo Cvijeca ostriv Sv Marka Ostrvo Sveti Marko i odin z najkrashih u Chornogoriyi plyazhiv Plavi Horizont Plavi Horizonti Vlitku u Tivati prohodyat rizni sportivni i kulturni podiyi taki yak Bokelska Olimpiada i Litnij Festival EkonomikaTivat otrimav status mista piznishe vsih inshih mist Boki Kotorskoyi v XIX stolitti pislya togo yak v 1889 roci tut buv pobudovanij Morskij Arsenal dlya korabliv avstro ugorskogo flotu Za chasiv Yugoslaviyi tut roztashovuvalasya remontna baza yugoslavskogo VMF Kanadskij biznesmen Peter Munk Peter Munk pobuduvav na misci korabelni Morskogo Arsenalu najrozkishnishu na Adriatici yahtovu marinu dlya superyaht pid nazvoyu Porto Montenegro Pri marini diye muzej Zbirka primorskoyi spadshini chorn Zbirka pomorskog naslijeđa TransportTivat z yednanij z inshoyu chastinoyu Chornogoriyi dvosmugovoyu avtostradoyu t zv Adriatichne shose Jadranska magistrala Nepodalik vid mista diye poromna pereprava cherez protoku sho dozvolyaye ne ob yizhdzhati Boku Kotorsku na shlyahu v Horvatiyu v majbutnomu na comu misci planuyetsya budivnictvo mosta Poblizu vid mista v dolini roztashovanij Tivatskij aeroport odin z dvoh mizhnarodnih aeroportiv Chornogoriyi Zvidsi zdijsnyuyutsya regulyarni rejsi v bagato veliki yevropejski mista Pid chas turistichnogo sezonu z kvitnya po zhovten z Tivatu vidbuvayutsya shodenni charterni rejsi v bagato mist svitu Vnochi aeroport rejsi ne prijmaye cherez vidsutnist osvitlennya zlitno posadkovoyi smugi Aeroport buv perebudovanij v civilnij z vijskovogo aerodromu naprikinci XX stolittya Mista pobratimi Daniya Ranners Ispaniya Barselona Italiya Chivitavekk ya Rosiya Aleksin Serbiya PrimitkiMustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 17 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 70 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 127 128PosilannyaTourism organization of Tivat Tivat u Vikimandrah Ce nezavershena stattya z geografiyi Chornogoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi