Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тетяна Євгенівна Самойлова (рос. Татьяна Евгеньевна Самойлова; 4 травня 1934, Ленінград, РРФСР — 4 травня 2014, Москва, Росія) — російська радянська акторка, володарка головного призу Каннського кінофестивалю, після чого західні ЗМІ назвали її «російською Одрі Гепберн».
| Самойлова Тетяна Євгенівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Татьяна Евгеньевна Самойлова | ||||
 | ||||
| Тетяна Самойлова у ролі Анни Кареніної, 1967 | ||||
| Народилася | 4 травня 1934[4][3][…] Ленінград, РСФРР, СРСР[4] | |||
| Померла | 4 травня 2014[3][5][…] (80 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР →  Росія | |||
| Діяльність | акторка театру, кіноакторка, акторка | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1956) і Російський університет театрального мистецтва | |||
| Заклад | Російський університет театрального мистецтва, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Державний театр кіноактора | |||
| Роки діяльності | з 1955 | |||
| У шлюбі з | Василь Лановий, d і d | |||
| Батьки | Самойлов Євген Валеріанович | |||
| IMDb | nm0759967 | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди та премії | ||||
    | ||||
| | ||||
 Самойлова Тетяна Євгенівна у Вікісховищі | ||||
Життя
Народилася в сім'ї відомого актора театру і кіно Євгенія Самойлова. У 1937 році сім'я Самойлових переїхала до Москви. У дитинстві Тетяна Самойлова займалася балетом. Вона закінчила балетну студію при театрі імені Станіславського і Немировича-Данченко.
У 1953 році вступила в театральне училище імені Щукіна, де вчилася до 1956 року. Відразу після закінчення навчання в Щукінському театральному училищі Тетяна Самойлова зіграла одну з найзначніших своїх ролей в кіно — Вероніку в картині Михайла Калатозова «Летять журавлі» за п'єсою Віктора Розова «Вічно живі».
«Летять журавлі» став єдиним радянським фільмом, що отримав «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. Після тріумфу на Каннському фестивалі Тетяну Самойлову запросили до Голлівуду на роль Анни Кареніної, де її партнером мав стати Жерар Філіп, але керівники Держкіно не дали їй згоди на участь в голлівудському фільмі.
Після фестивалю Тетяна Самойлова повернулася до Москви, вступила в Державний інститут театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського, після закінчення якого в 1958 році була прийнята в Московський театр драми імені Маяковського, потім перейшла в Театр ім. Є. Вахтангова, де працювала до 1960 року.
Зігравши після картини «Летять журавлі» лише в кількох фільмах, Тетяна Самойлова з 1964 року пропала з екранів. Протягом подальших трьох років вона взагалі не знімалася в кіно, але працювала в Театрі кіноактора, їздила на зустрічі з глядачами.
У 1967—1992 роках Самойлова була актрисою Театру-студії кіноактора, з 1994 року — Театру сучасної п'єси.
У 1967 році Тетяна Самойлова отримала роль Анни Кареніної в 16-ій світовій екранізації романа Льва Толстого. Після «Анни Кареніної» про актрису знов заговорили. Французька газета «Вік-енд» писала: «Після перерви Самойлова знов з'явилася на екрані. Чудово складена, з ходою королеви, з теплим і променистим поглядом карих очей — це приваблива в усіх відношеннях Анна Кареніна».
Після успіху «Анни Кареніної» актриса чекала цікавих пропозицій від режисерів, але їх не послідувало. З середини 1970-х років Тетяна Самойлова зовсім зникла з екрану. Востаннє знялася в 1985 році в чотирисерійному фільмі «Довга дорога в короткий день».
На початку 1990-х років актрису запросили на 43-й Каннський кінофестиваль як почесну гостю.
У 1997 році Артур Заріковській зняв про Тетяну Самойлової фільм «Трагічна пауза, або Татьянін день».
У 1999 році Тетяна Самойлова знов з'явилася на екрані в картині Олександра Атанесяна «Двадцять чотири», в 2004 році вона промайнула в епізодах «Московської саги» і «Сен-жермен».
Тетяна Самойлова знялася в понад 20 фільмах, серед них: «Мексиканець» (1955), «Летять журавлі» (1957), «Ненадісланий лист» (1959), «Леон Гаррос шукає друга» (1960), «Альба Регія» (1961), «Вони йшли на схід» (1964), «Анна Кареніна» (1967), «Місто на Кавказі» (1972), «Ненавмисні радощі» (1972), «Повернення немає» (1973), «Океан» (1974), «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975) і ін.
Нагороди та відзнаки
Тетяна Самойлова нагороджена головним призом Каннського кінофестивалю «Золота пальмова гілка» за роль Вероніки у фільмі «Летять журавлі» (1958). У 1990 році їй була присуджена Спеціальна премія 43 міжнародного Каннського кінофестивалю. У 2002 році вона була нагороджена премією російської Національної академії кінематографічних наук «Золотий Орел». 4 травня 2009 року президент Росії Дмитро Медведєв нагородив Тетяну Самойлову орденом Пошани «за великий внесок у розвиток вітчизняного кінематографічного мистецтва».
Особисте
Тетяна Самойлова була кілька разів заміжньою. Першим чоловіком актриси став актор Василь Лановий. Вони одружилися студентами і прожили разом чотири роки. У 1950-х роках Самойлова вийшла заміж за письменника Валерія Осипова, з яким незабаром розлучилася. Третій чоловік — Едуард Машкович, адміністратор Театру-студії кіноактора. У 1969 році у них народився син Дмитро. Він живе в США, лікар-нейрохірург. Внучка — Тетяна.
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129110426 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Самойлова Татьяна Евгеньевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- FemBio database
- A War Remembered: Soviet Films of the Great Patriotic War. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 3 серпня 2012.
- Самойлова ради юбилея нарушила традицию
Посилання
- Татьяна Евгеньевна Самойлова. Биографическая справка
- Интервью с Татьяной Самойловой
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Samojlova Tetyana Yevgenivna Samojlova ros Tatyana Evgenevna Samojlova 4 travnya 1934 19340504 Leningrad RRFSR 4 travnya 2014 Moskva Rosiya rosijska radyanska aktorka volodarka golovnogo prizu Kannskogo kinofestivalyu pislya chogo zahidni ZMI nazvali yiyi rosijskoyu Odri Gepbern Samojlova Tetyana Yevgenivnaros Tatyana Evgenevna SamojlovaTetyana Samojlova u roli Anni Kareninoyi 1967Tetyana Samojlova u roli Anni Kareninoyi 1967Narodilasya4 travnya 1934 1934 05 04 4 3 Leningrad RSFRR SRSR 4 Pomerla4 travnya 2014 2014 05 04 3 5 80 rokiv Moskva Rosiya ishemichna hvoroba sercyaPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktorka teatru kinoaktorka aktorkaAlma materTeatralnij institut imeni Borisa Shukina 1956 i Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaZakladRosijskij universitet teatralnogo mistectva Moskovskij akademichnij teatr imeni Volodimira Mayakovskogo Derzhavnij akademichnij teatr imeni Ye Vahtangova i Derzhavnij teatr kinoaktoraRoki diyalnostiz 1955U shlyubi zVasil Lanovij d i dBatkiSamojlov Yevgen ValerianovichIMDbnm0759967AvtografNagorodi ta premiyi Samojlova Tetyana Yevgenivna u VikishovishiZhittyaNarodilasya v sim yi vidomogo aktora teatru i kino Yevgeniya Samojlova U 1937 roci sim ya Samojlovih pereyihala do Moskvi U ditinstvi Tetyana Samojlova zajmalasya baletom Vona zakinchila baletnu studiyu pri teatri imeni Stanislavskogo i Nemirovicha Danchenko U 1953 roci vstupila v teatralne uchilishe imeni Shukina de vchilasya do 1956 roku Vidrazu pislya zakinchennya navchannya v Shukinskomu teatralnomu uchilishi Tetyana Samojlova zigrala odnu z najznachnishih svoyih rolej v kino Veroniku v kartini Mihajla Kalatozova Letyat zhuravli za p yesoyu Viktora Rozova Vichno zhivi Letyat zhuravli stav yedinim radyanskim filmom sho otrimav Zolotu palmovu gilku Kannskogo kinofestivalyu Pislya triumfu na Kannskomu festivali Tetyanu Samojlovu zaprosili do Gollivudu na rol Anni Kareninoyi de yiyi partnerom mav stati Zherar Filip ale kerivniki Derzhkino ne dali yij zgodi na uchast v gollivudskomu filmi Pislya festivalyu Tetyana Samojlova povernulasya do Moskvi vstupila v Derzhavnij institut teatralnogo mistectva im A V Lunacharskogo pislya zakinchennya yakogo v 1958 roci bula prijnyata v Moskovskij teatr drami imeni Mayakovskogo potim perejshla v Teatr im Ye Vahtangova de pracyuvala do 1960 roku Zigravshi pislya kartini Letyat zhuravli lishe v kilkoh filmah Tetyana Samojlova z 1964 roku propala z ekraniv Protyagom podalshih troh rokiv vona vzagali ne znimalasya v kino ale pracyuvala v Teatri kinoaktora yizdila na zustrichi z glyadachami U 1967 1992 rokah Samojlova bula aktrisoyu Teatru studiyi kinoaktora z 1994 roku Teatru suchasnoyi p yesi U 1967 roci Tetyana Samojlova otrimala rol Anni Kareninoyi v 16 ij svitovij ekranizaciyi romana Lva Tolstogo Pislya Anni Kareninoyi pro aktrisu znov zagovorili Francuzka gazeta Vik end pisala Pislya perervi Samojlova znov z yavilasya na ekrani Chudovo skladena z hodoyu korolevi z teplim i promenistim poglyadom karih ochej ce privabliva v usih vidnoshennyah Anna Karenina Pislya uspihu Anni Kareninoyi aktrisa chekala cikavih propozicij vid rezhiseriv ale yih ne posliduvalo Z seredini 1970 h rokiv Tetyana Samojlova zovsim znikla z ekranu Vostannye znyalasya v 1985 roci v chotiriserijnomu filmi Dovga doroga v korotkij den Na pochatku 1990 h rokiv aktrisu zaprosili na 43 j Kannskij kinofestival yak pochesnu gostyu U 1997 roci Artur Zarikovskij znyav pro Tetyanu Samojlovoyi film Tragichna pauza abo Tatyanin den U 1999 roci Tetyana Samojlova znov z yavilasya na ekrani v kartini Oleksandra Atanesyana Dvadcyat chotiri v 2004 roci vona promajnula v epizodah Moskovskoyi sagi i Sen zhermen Tetyana Samojlova znyalasya v ponad 20 filmah sered nih Meksikanec 1955 Letyat zhuravli 1957 Nenadislanij list 1959 Leon Garros shukaye druga 1960 Alba Regiya 1961 Voni jshli na shid 1964 Anna Karenina 1967 Misto na Kavkazi 1972 Nenavmisni radoshi 1972 Povernennya nemaye 1973 Okean 1974 Diamanti dlya diktaturi proletariatu 1975 i in Nagorodi ta vidznakiTetyana Samojlova nagorodzhena golovnim prizom Kannskogo kinofestivalyu Zolota palmova gilka za rol Veroniki u filmi Letyat zhuravli 1958 U 1990 roci yij bula prisudzhena Specialna premiya 43 mizhnarodnogo Kannskogo kinofestivalyu U 2002 roci vona bula nagorodzhena premiyeyu rosijskoyi Nacionalnoyi akademiyi kinematografichnih nauk Zolotij Orel 4 travnya 2009 roku prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev nagorodiv Tetyanu Samojlovu ordenom Poshani za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo kinematografichnogo mistectva OsobisteTetyana Samojlova bula kilka raziv zamizhnoyu Pershim cholovikom aktrisi stav aktor Vasil Lanovij Voni odruzhilisya studentami i prozhili razom chotiri roki U 1950 h rokah Samojlova vijshla zamizh za pismennika Valeriya Osipova z yakim nezabarom rozluchilasya Tretij cholovik Eduard Mashkovich administrator Teatru studiyi kinoaktora U 1969 roci u nih narodivsya sin Dmitro Vin zhive v SShA likar nejrohirurg Vnuchka Tetyana PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Deutsche Nationalbibliothek Record 129110426 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Samojlova Tatyana Evgenevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 A War Remembered Soviet Films of the Great Patriotic War Arhiv originalu za 3 serpnya 2012 Procitovano 3 serpnya 2012 Samojlova radi yubileya narushila tradiciyuPosilannyaTatyana Evgenevna Samojlova Biograficheskaya spravka Intervyu s Tatyanoj Samojlovoj