Тете́рівка — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Тетерівка (притока Бурти) за 9 км на схід від міста Жашків та за 10 км від автошляху М05. Населення становить 1 370 осіб.
село Тетерівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 1 370 (01.01.2008) |
Поштовий індекс | 19214 |
Телефонний код | +380 4747 |
День села | 21 листопада |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°14′50″ пн. ш. 30°12′54″ сх. д. / 49.24722° пн. ш. 30.21500° сх. д.Координати: 49°14′50″ пн. ш. 30°12′54″ сх. д. / 49.24722° пн. ш. 30.21500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 229 м |
Водойми | р. Тетерівка |
Відстань до обласного центру | 134,1 (фізична) км 215 (залізницею) км 210 (автошляхами) км |
Найближча залізнична станція | Жашків |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Тетерівка, |
Сільський голова | Козюбра Валерій Олександрович |
Карта | |
Тетерівка | |
Тетерівка | |
Мапа | |
Історія
Село відоме з 17 століття. Різні легенди ходять про виникнення відразу двох сіл. Одні говорять, що село Багва походить від назви річки Багва, інші — від трясовини (багно). Тетерівка — від поселення козацького полковника Тетері, чи від того, що в лісовій місцевості, в якій росло багато терені, водилося багато птиці (тетерів).
Ці два села утворилися поруч, по різних берегах річки Тетерівка. Через них проходив головний тракт з Києва на Південь, яким чумаки колись в Крим по сіль їздили та козацький шлях з Уманщини на Полтавщину. Через ці села ще проходив Чорний шлях яким гнали невільників. У XVI-XVII століттях це був південний край українських земель, куди робили наскоки татари. Тут була система сигнальних вишок, які розташовувалися на старовинних курганах та сповіщали про наближення небезпеки.
Ще в кінці ХІІІ століття, коли східно-руські землі знемагали під татаро-монгольським ігом, західні землі, в тому числі і Тетерівка, попали під владу литовських князів. З кінця XIV століття після унії Польщі і Литви, ці українські землі почали попадати під владу польських феодалів.
На той час(?) проживало в Тетерівці жителів обох статей — православних — 566, євреїв — 180. Церква дерев'яна в ім'я Архистратига Михайла, побудована 1768 року.
В приход її відносилося село Багва, яке обробляло 1067 десятин землі, що належала Михайлу Покривецькому. Жителів обох статей: православних 684, римських католиків — 58.
В Багві була побудована католицька каплиця яка нині переобладнана під магазин.
За адміністративним поділом Терерівка входила:
В районі Багви і Тетерівки відбувалися важливі події часів визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького. В січні 1655 року в районі села відбулася Дрижипільська або Охматівська битва в якій полягло близько 30000 чоловік.
До 1917 року поля, що розкинулися навколо Багви і саме село належали поміщику Невінському. Тут у нього було півтори — дві тисячі гектарів землі. Перед переворотом пан Невінський продав 500 га пану Яневському. А 300 десятин гірших земель були мужицькими, тобто це були землі, які одержали селяни після скасування кріпосного права. На Багві до перевороту школи не було, крамнички були приватними. Власником однієї крамнички був Стельмах Степан (Степанок) другої єврей Джмілик.
Найзаможнішим з селян був Стельмах Денис, який мав 41 десятину землі, та Горбатюк Тина — 21 десятину. Чоловік дванадцять мали по 7 десятин, решта від 3 до 0,5 десятини або наймитували. Два брати Топчії — Василь і Никифор придбали близько 300 десятин землі. Василь займався сільським господарством і незабаром всю землю прибрав до своїх рук, а Никифор збудував чотирьохповерховий млин. Це був справжній млин-фабрика, який займав друге місце в Україні за ... виробництвом борошна. Біля млина виріс хутір з 20 хат. Хутір був електрифікований. Борошно із млина йшло на експорт у Францію та Німеччину.
Тетерівка панською не була. Землі, що розкинулися навколо Тетерівки, і село Тетерівка були казенними. Селяни за оренду землі платили в казну податок. Але селяни орендували землю не безпосередньо з казни, а в посесорів, які значний мали з цього процент.
У роки Столипінської реформи ці землі продано заможним селянам по 6-10 десятин на виплат, в результаті чого утворилися відруби і хутори.
Звістка про Лютневу буржуазно-демократичної революцію дійшла в село в кінці лютого. В неділю, коли селяни зібралися до церкви, то піп оголосив, що царя вже немає, він захворів, а правління державою перейшло до рук Тимчасового уряду.
Визвольні змагання
Вісті про Жовтневий переворот і ленінський Декрет про землю дійшли до Багви й Тетерівки на початку 1918 року. Тоді ж було створено комітет з 12 чоловік для реквізиції поміщицького майна і роздачі його селянам та комітет незаможних селян. Перші дії цих комітетів були емоційні і безглуздо-злочинні. Була розбита парова молотарка найбільшого землевласника Василя Топчія, яка обслуговувала селян від четвертого снопа. Внаслідок чого селяни не встигали обмолотитися в своїх клунях до весни.
Після цього у березні 1918 року німецькі війська увійшли до села та навели там законність, повертаючи крадене-втрачене майно.
У серпні 1919 року в село заїхав загін денікінців.
У 1920 році в село прибув загін якогось Мазепи. У 1921 році, відступаючи під натиском повстанського загону Зеленого, селом проходив загін Змієвського. Ці загони нападали на багатших, палили їх хати та відбирали лишки а добро роздавали на свій розсуд біднішим.
Радянський період
20-ті — 30-ті роки
Прихід радянської влади та її репресивні методи керування викликали невдоволення, в селі та в навколишніх селах діяв повстанський загін Лушпи. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках. Люди вмирали масово, так як були позбавлені комнезамівцями їжі. Від голодної смерті помирали сім'ями. Найбільш вразливі були діти. Скільки тоді померло точно ніхто не знає, але враховуючи те що в навколишніх селах вмирало близько 400—500 людей в кожному то і в Багві та Тетерівці не менше. Хоча в книзі пам'яті жертв голодомору зазначено лише 165 осіб.
Всі ці роки супроводжувалися нещадними репресіями, пік яких припав на 1937 рік.
Першим головою сільської ради був Черепінський Макар, а з 1921 року Савчук Микола. Секретарем сільської ради був Заславський. Було знову створено комітет незаможних селян, головою якого був Сухонос Євдоким. В 1924-26 році сільські ради Багви й Тетерівки були об'єднані. Головою об'єднаної сільської ради було обрано Савчука Миколу, якого змінив Слободяник Ярема. В 1928 році сільські ради були роз'єднані знову і існували самостійно аж до 1954 року.
Тетерівка
В 1924-25 роках в Тетерівці було засновано кредитове товариство, яке потім було перейменоване в бурякове. Його головою був Коваль Дмитро Олексійович. Це була підготовка до кооперування селянських господарств. Бурякове товариство займалось закупкою хліба і іншої сільськогосподарської сировини, завезенням сільськогосподарських машин для обробітку ґрунту, допомогало селянам обробляти землю. В 1927 році в основному з членів цього товариства було організовано ТСОЗ (товариство спільної оброки землі). Організатором його і першим головою був Петренко Артем Васильович. Сюди спочатку входили 13 сімей. Серед них:
- Кравченко Гаврило, Штурба Олекса, Барановський Іван, Барановський Купріян, Буряк Кирило, Буряк Олекса, Кравець Ганна, Гаврилюк Танасько, Петренко Федір і інші. До складу правління входили: Петренко Артем, Штурба Олекса, Яценко Хома, Кравченко Гаврило.
В 1929 році утворилося друге ТСоЗ. Організатором його був Клинківський Мусій, Клинківський Іван. Першим головою був Волинець Антін. В 1930 році ці два ТСОЗи були об'єднані в один колгосп, почалася суцільна колективізація, усуспільнення знарядь засобів виробництва. Головою об'єднаного колгоспу був обраний Зелінський Максим. Колгосп названо іменем Котовського. Склад правління був наступний:
- Зелінський Максим, Рябцун Адам, Касянюк Карпо, Волинець Антін, Черепінська Ганна. В колгоспі було п'ять бригад, на чолі яких стояли бригадири: Волинець Антін, Гаврилюк Архип, Волинець Роман, Наумчик Олекса, Петренко Артем.
Ланок тоді ще не було. Обробляли поля знаряддями. За робоче тягло служили воли, а часто навіть корови. Перші трактори появилися в 1934-35 роках. Це були 3 «Фордзони» на яких трактористами були Сухонос Григор, Швець Федір і Шевчук Іван. Згодом була утворена МТС в Жашкові.
З 1937 року в колгосп почали поступати вітчизняні трактори. Комбайни появились після Другої світової війни.
Багва
В 1929 році утворене Багв'янське бурякове товариство. Першим головою цього товариства був Захарчук Яків Васильович. Пізніше з цього товариства утворився ТСОЗ, головою якого було обрано Захарчука Якова Васильовича, бухгалтером був Вишенський Олександр Антонович, якого пізніше змінив Бєлінський Антін. Першими членами ТСОЗу були: * Захарчук Василь, Захарчук Федір, Стецюк Олекса, Савчук Микола, Слободяник Петро, Возний Парфен, Хомінський Іван, Чорний Ярем, Стельмах Давид Харитонович, Іванюк Василь, Василенко Парфен і інші.
Перше правління СОЗу, яке було обране в 1929 році складалося з 7 членів:
- Захарчук Яків Васильович, Стецюк Олекса, Чорний Ярем, Возний Парфен, Грабанчук Микола, Стадник Ярина, Бузилевич Василь Іванович. Завгоспом тоді був Стецюк Олекса.
На початок 1930 року розпочалася масова колективізація. Серед селян почалося незадоволення та масовий опір, а ті що пішли в колгосп стали із нього виходити. Комуністами становище було виправлене шляхом репресій. Було арештовано та засуджено 10 чоловік. Де вони згинули ніхто не знає. Весь інвентар, худобу і майно, які були розібрані, забрали знову в колгосп. З 1930 року колгосп став називатися «Перемога». З 1932 року головами колгоспу були: Олексієв Олексій, Чернявський, Пригода, Лисак та Савчук Яків Дмитрович.
Перший трактор «Фордзон» був куплений буряковим товариством в 1929 році. Його пригнав з міста Михайлівський Олександр Кирилович. Трактористами були Шевчук Іван та Бєлінський Іван.
В 1935 році після створення МТС почали поступати трактори вітчизняного виробництва.
40-ві — 70-ті роки
Під час Другої світової війни 500 жителів села воювали на фронтах, 176 з них загинули, 388 — відзначено урядовими нагородами. За мужність і відвагу, виявлену 1943 року при обороні висот біля села Ельтигена на Таманському півострові, майору О. К. Клинківському присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В 1947 році почався повоєнний голод. Зерно знову відбирали, так само як і в 32-33 роках, на потреби відновлення економіки.
В 1954 році відбулися знову укрупнення сільських рад. Головою укрупненої сільської ради було обрано Ваганова Леоніда Олександровича, в 1959 році його змінив Слободяник Іван Петрович, який до того був секретарем, а секретарем став Грабанчук Павло Миколович.
В 1955 році в селі встановлено обеліск Слави односельчанам, що загинули під час війни. В 1975 він був перенесений до сільського клубу.
Станом на 1972 рік в селі працював колгосп «Дружба», що обробляв 2469,4 га землі, в тому числі 2390,1 орної. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжними галузями були садівництво, городництво, бджільництво. Колгосп мав столярно-теслярську майстерню, пилораму, крупорушку.
В селі працювала середня школа, бібліотека з фондом 12,3 тисяч книг, будинок культури на 400 місць, медамбулаторія, пологовий будинок, дитячі ясла і садок, філія зв'язку, 4 магазини, 627 дворів.
Відомі люди
В селі народились:
- Клинківський Олександр Кузьмович (* 5 червня 1912 — † 6 грудня 1943) — Герой Радянського Союзу.
- Волинець Іван Романович (* 1916 — † 1996) — Герой Соціалістичної Праці
- Козюбра Микола Іванович (* 1937) — науковець, суддя Конституційного Суду України у відставці.
Див. також
Джерела
Посилання
- Тетерівка — відео про село та зйомки з висоти квадрокоптером(укр.)
- maps.vlasenko.net(рос.)
- «Сказання про населені місцевості Київської губернії», 1864 р. Л.Похилевич.
- Хто є хто в Україні[недоступне посилання з травня 2019]
- www.warheroes.ru(рос.)
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 25 травня 2019.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tete rivka selo v Ukrayini u Zhashkivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Teterivka pritoka Burti za 9 km na shid vid mista Zhashkiv ta za 10 km vid avtoshlyahu M05 Naselennya stanovit 1 370 osib selo Teterivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Zhashkivska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 1 370 01 01 2008 Poshtovij indeks 19214 Telefonnij kod 380 4747 Den sela 21 listopada Geografichni dani Geografichni koordinati 49 14 50 pn sh 30 12 54 sh d 49 24722 pn sh 30 21500 sh d 49 24722 30 21500 Koordinati 49 14 50 pn sh 30 12 54 sh d 49 24722 pn sh 30 21500 sh d 49 24722 30 21500 Serednya visota nad rivnem morya 229 m Vodojmi r Teterivka Vidstan do oblasnogo centru 134 1 fizichna km 215 zalizniceyu km 210 avtoshlyahami km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhashkiv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi s Teterivka Silskij golova Kozyubra Valerij Oleksandrovich Karta Teterivka Teterivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Teterivka IstoriyaSelo vidome z 17 stolittya Rizni legendi hodyat pro viniknennya vidrazu dvoh sil Odni govoryat sho selo Bagva pohodit vid nazvi richki Bagva inshi vid tryasovini bagno Teterivka vid poselennya kozackogo polkovnika Teteri chi vid togo sho v lisovij miscevosti v yakij roslo bagato tereni vodilosya bagato ptici teteriv Ci dva sela utvorilisya poruch po riznih beregah richki Teterivka Cherez nih prohodiv golovnij trakt z Kiyeva na Pivden yakim chumaki kolis v Krim po sil yizdili ta kozackij shlyah z Umanshini na Poltavshinu Cherez ci sela she prohodiv Chornij shlyah yakim gnali nevilnikiv U XVI XVII stolittyah ce buv pivdennij kraj ukrayinskih zemel kudi robili naskoki tatari Tut bula sistema signalnih vishok yaki roztashovuvalisya na starovinnih kurganah ta spovishali pro nablizhennya nebezpeki She v kinci HIII stolittya koli shidno ruski zemli znemagali pid tataro mongolskim igom zahidni zemli v tomu chisli i Teterivka popali pid vladu litovskih knyaziv Z kincya XIV stolittya pislya uniyi Polshi i Litvi ci ukrayinski zemli pochali popadati pid vladu polskih feodaliv Na toj chas prozhivalo v Teterivci zhiteliv oboh statej pravoslavnih 566 yevreyiv 180 Cerkva derev yana v im ya Arhistratiga Mihajla pobudovana 1768 roku V prihod yiyi vidnosilosya selo Bagva yake obroblyalo 1067 desyatin zemli sho nalezhala Mihajlu Pokriveckomu Zhiteliv oboh statej pravoslavnih 684 rimskih katolikiv 58 V Bagvi bula pobudovana katolicka kaplicya yaka nini pereobladnana pid magazin Za administrativnim podilom Tererivka vhodila 16 stolittya Braclavskij povit 19 stolittya Tarashanskij povit 20 stolittya Zhashkivskij rajon V rajoni Bagvi i Teterivki vidbuvalisya vazhlivi podiyi chasiv vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid kerivnictvom Bogdana Hmelnickogo V sichni 1655 roku v rajoni sela vidbulasya Drizhipilska abo Ohmativska bitva v yakij polyaglo blizko 30000 cholovik Do 1917 roku polya sho rozkinulisya navkolo Bagvi i same selo nalezhali pomishiku Nevinskomu Tut u nogo bulo pivtori dvi tisyachi gektariv zemli Pered perevorotom pan Nevinskij prodav 500 ga panu Yanevskomu A 300 desyatin girshih zemel buli muzhickimi tobto ce buli zemli yaki oderzhali selyani pislya skasuvannya kriposnogo prava Na Bagvi do perevorotu shkoli ne bulo kramnichki buli privatnimi Vlasnikom odniyeyi kramnichki buv Stelmah Stepan Stepanok drugoyi yevrej Dzhmilik Najzamozhnishim z selyan buv Stelmah Denis yakij mav 41 desyatinu zemli ta Gorbatyuk Tina 21 desyatinu Cholovik dvanadcyat mali po 7 desyatin reshta vid 3 do 0 5 desyatini abo najmituvali Dva brati Topchiyi Vasil i Nikifor pridbali blizko 300 desyatin zemli Vasil zajmavsya silskim gospodarstvom i nezabarom vsyu zemlyu pribrav do svoyih ruk a Nikifor zbuduvav chotirohpoverhovij mlin Ce buv spravzhnij mlin fabrika yakij zajmav druge misce v Ukrayini za virobnictvom boroshna Bilya mlina viris hutir z 20 hat Hutir buv elektrifikovanij Boroshno iz mlina jshlo na eksport u Franciyu ta Nimechchinu Teterivka panskoyu ne bula Zemli sho rozkinulisya navkolo Teterivki i selo Teterivka buli kazennimi Selyani za orendu zemli platili v kaznu podatok Ale selyani orenduvali zemlyu ne bezposeredno z kazni a v posesoriv yaki znachnij mali z cogo procent U roki Stolipinskoyi reformi ci zemli prodano zamozhnim selyanam po 6 10 desyatin na viplat v rezultati chogo utvorilisya vidrubi i hutori Zvistka pro Lyutnevu burzhuazno demokratichnoyi revolyuciyu dijshla v selo v kinci lyutogo V nedilyu koli selyani zibralisya do cerkvi to pip ogolosiv sho carya vzhe nemaye vin zahvoriv a pravlinnya derzhavoyu perejshlo do ruk Timchasovogo uryadu Vizvolni zmagannya Visti pro Zhovtnevij perevorot i leninskij Dekret pro zemlyu dijshli do Bagvi j Teterivki na pochatku 1918 roku Todi zh bulo stvoreno komitet z 12 cholovik dlya rekviziciyi pomishickogo majna i rozdachi jogo selyanam ta komitet nezamozhnih selyan Pershi diyi cih komitetiv buli emocijni i bezgluzdo zlochinni Bula rozbita parova molotarka najbilshogo zemlevlasnika Vasilya Topchiya yaka obslugovuvala selyan vid chetvertogo snopa Vnaslidok chogo selyani ne vstigali obmolotitisya v svoyih klunyah do vesni Pislya cogo u berezni 1918 roku nimecki vijska uvijshli do sela ta naveli tam zakonnist povertayuchi kradene vtrachene majno U serpni 1919 roku v selo zayihav zagin denikinciv U 1920 roci v selo pribuv zagin yakogos Mazepi U 1921 roci vidstupayuchi pid natiskom povstanskogo zagonu Zelenogo selom prohodiv zagin Zmiyevskogo Ci zagoni napadali na bagatshih palili yih hati ta vidbirali lishki a dobro rozdavali na svij rozsud bidnishim Radyanskij period 20 ti 30 ti roki Prihid radyanskoyi vladi ta yiyi represivni metodi keruvannya viklikali nevdovolennya v seli ta v navkolishnih selah diyav povstanskij zagin Lushpi Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah Lyudi vmirali masovo tak yak buli pozbavleni komnezamivcyami yizhi Vid golodnoyi smerti pomirali sim yami Najbilsh vrazlivi buli diti Skilki todi pomerlo tochno nihto ne znaye ale vrahovuyuchi te sho v navkolishnih selah vmiralo blizko 400 500 lyudej v kozhnomu to i v Bagvi ta Teterivci ne menshe Hocha v knizi pam yati zhertv golodomoru zaznacheno lishe 165 osib Vsi ci roki suprovodzhuvalisya neshadnimi represiyami pik yakih pripav na 1937 rik Pershim golovoyu silskoyi radi buv Cherepinskij Makar a z 1921 roku Savchuk Mikola Sekretarem silskoyi radi buv Zaslavskij Bulo znovu stvoreno komitet nezamozhnih selyan golovoyu yakogo buv Suhonos Yevdokim V 1924 26 roci silski radi Bagvi j Teterivki buli ob yednani Golovoyu ob yednanoyi silskoyi radi bulo obrano Savchuka Mikolu yakogo zminiv Slobodyanik Yarema V 1928 roci silski radi buli roz yednani znovu i isnuvali samostijno azh do 1954 roku Teterivka V 1924 25 rokah v Teterivci bulo zasnovano kreditove tovaristvo yake potim bulo perejmenovane v buryakove Jogo golovoyu buv Koval Dmitro Oleksijovich Ce bula pidgotovka do kooperuvannya selyanskih gospodarstv Buryakove tovaristvo zajmalos zakupkoyu hliba i inshoyi silskogospodarskoyi sirovini zavezennyam silskogospodarskih mashin dlya obrobitku gruntu dopomogalo selyanam obroblyati zemlyu V 1927 roci v osnovnomu z chleniv cogo tovaristva bulo organizovano TSOZ tovaristvo spilnoyi obroki zemli Organizatorom jogo i pershim golovoyu buv Petrenko Artem Vasilovich Syudi spochatku vhodili 13 simej Sered nih Kravchenko Gavrilo Shturba Oleksa Baranovskij Ivan Baranovskij Kupriyan Buryak Kirilo Buryak Oleksa Kravec Ganna Gavrilyuk Tanasko Petrenko Fedir i inshi Do skladu pravlinnya vhodili Petrenko Artem Shturba Oleksa Yacenko Homa Kravchenko Gavrilo V 1929 roci utvorilosya druge TSoZ Organizatorom jogo buv Klinkivskij Musij Klinkivskij Ivan Pershim golovoyu buv Volinec Antin V 1930 roci ci dva TSOZi buli ob yednani v odin kolgosp pochalasya sucilna kolektivizaciya ususpilnennya znaryad zasobiv virobnictva Golovoyu ob yednanogo kolgospu buv obranij Zelinskij Maksim Kolgosp nazvano imenem Kotovskogo Sklad pravlinnya buv nastupnij Zelinskij Maksim Ryabcun Adam Kasyanyuk Karpo Volinec Antin Cherepinska Ganna V kolgospi bulo p yat brigad na choli yakih stoyali brigadiri Volinec Antin Gavrilyuk Arhip Volinec Roman Naumchik Oleksa Petrenko Artem Lanok todi she ne bulo Obroblyali polya znaryaddyami Za roboche tyaglo sluzhili voli a chasto navit korovi Pershi traktori poyavilisya v 1934 35 rokah Ce buli 3 Fordzoni na yakih traktoristami buli Suhonos Grigor Shvec Fedir i Shevchuk Ivan Zgodom bula utvorena MTS v Zhashkovi Z 1937 roku v kolgosp pochali postupati vitchiznyani traktori Kombajni poyavilis pislya Drugoyi svitovoyi vijni Bagva V 1929 roci utvorene Bagv yanske buryakove tovaristvo Pershim golovoyu cogo tovaristva buv Zaharchuk Yakiv Vasilovich Piznishe z cogo tovaristva utvorivsya TSOZ golovoyu yakogo bulo obrano Zaharchuka Yakova Vasilovicha buhgalterom buv Vishenskij Oleksandr Antonovich yakogo piznishe zminiv Byelinskij Antin Pershimi chlenami TSOZu buli Zaharchuk Vasil Zaharchuk Fedir Stecyuk Oleksa Savchuk Mikola Slobodyanik Petro Voznij Parfen Hominskij Ivan Chornij Yarem Stelmah David Haritonovich Ivanyuk Vasil Vasilenko Parfen i inshi Pershe pravlinnya SOZu yake bulo obrane v 1929 roci skladalosya z 7 chleniv Zaharchuk Yakiv Vasilovich Stecyuk Oleksa Chornij Yarem Voznij Parfen Grabanchuk Mikola Stadnik Yarina Buzilevich Vasil Ivanovich Zavgospom todi buv Stecyuk Oleksa Na pochatok 1930 roku rozpochalasya masova kolektivizaciya Sered selyan pochalosya nezadovolennya ta masovij opir a ti sho pishli v kolgosp stali iz nogo vihoditi Komunistami stanovishe bulo vipravlene shlyahom represij Bulo areshtovano ta zasudzheno 10 cholovik De voni zginuli nihto ne znaye Ves inventar hudobu i majno yaki buli rozibrani zabrali znovu v kolgosp Z 1930 roku kolgosp stav nazivatisya Peremoga Z 1932 roku golovami kolgospu buli Oleksiyev Oleksij Chernyavskij Prigoda Lisak ta Savchuk Yakiv Dmitrovich Pershij traktor Fordzon buv kuplenij buryakovim tovaristvom v 1929 roci Jogo prignav z mista Mihajlivskij Oleksandr Kirilovich Traktoristami buli Shevchuk Ivan ta Byelinskij Ivan V 1935 roci pislya stvorennya MTS pochali postupati traktori vitchiznyanogo virobnictva 40 vi 70 ti roki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 500 zhiteliv sela voyuvali na frontah 176 z nih zaginuli 388 vidznacheno uryadovimi nagorodami Za muzhnist i vidvagu viyavlenu 1943 roku pri oboroni visot bilya sela Eltigena na Tamanskomu pivostrovi majoru O K Klinkivskomu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu V 1947 roci pochavsya povoyennij golod Zerno znovu vidbirali tak samo yak i v 32 33 rokah na potrebi vidnovlennya ekonomiki V 1954 roci vidbulisya znovu ukrupnennya silskih rad Golovoyu ukrupnenoyi silskoyi radi bulo obrano Vaganova Leonida Oleksandrovicha v 1959 roci jogo zminiv Slobodyanik Ivan Petrovich yakij do togo buv sekretarem a sekretarem stav Grabanchuk Pavlo Mikolovich V 1955 roci v seli vstanovleno obelisk Slavi odnoselchanam sho zaginuli pid chas vijni V 1975 vin buv perenesenij do silskogo klubu Stanom na 1972 rik v seli pracyuvav kolgosp Druzhba sho obroblyav 2469 4 ga zemli v tomu chisli 2390 1 ornoyi V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Dopomizhnimi galuzyami buli sadivnictvo gorodnictvo bdzhilnictvo Kolgosp mav stolyarno teslyarsku majsternyu piloramu kruporushku V seli pracyuvala serednya shkola biblioteka z fondom 12 3 tisyach knig budinok kulturi na 400 misc medambulatoriya pologovij budinok dityachi yasla i sadok filiya zv yazku 4 magazini 627 dvoriv Vidomi lyudiV seli narodilis Klinkivskij Oleksandr Kuzmovich 5 chervnya 1912 6 grudnya 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu Volinec Ivan Romanovich 1916 1996 Geroj Socialistichnoyi Praci Kozyubra Mikola Ivanovich 1937 naukovec suddya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini u vidstavci Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaTeterivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Posilannya Teterivka video pro selo ta zjomki z visoti kvadrokopterom ukr maps vlasenko net ros Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi 1864 r L Pohilevich Hto ye hto v Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 www warheroes ru ros Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 25 travnya 2019 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi