Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шлезінгер опис зображення ширина Тереза Шлезінгернім Therese Schlesing

Тереза Шлезінгер

Тереза Шлезінгер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шлезінгер.

Тереза Шлезінгер
нім. Therese Schlesinger-Eckstein
image
Народилася6 червня 1863(1863-06-06)[1][2]
Відень, Австрійська імперія[1][3]
Померла5 червня 1940(1940-06-05)[1][2] (76 років)
Блуа[1][3]
Країнаimage Австрія
Діяльністьполітична діячка, письменниця, феміністка
Галузьполітика[4], фемінізм[4] і d[4]
Знання мовнімецька[4]
Посадачлен Національної ради Австрії[d], d, член Національної ради Австрії[d][5] і d[5]
ПартіяСоціал-демократична партія Австрії
Брати, сестриd, Емма Екштайн і d

Тереза Шлезінґер (нім. Therese Schlesinger, до шлюбу Екштейн (Eckstein); нар. 6 червня 1863 — пом. 5 червня 1940) — австрійська політична діячка, феміністка, письменниця-соціалістка. Одна з перших жінок соціал-демократів, обраних до парламенту Першої республіки Австрії.

Життєпис

Народилася 6 червня 1863 року у Відні, Австрійська імперія. Виросла у ліберальній єврейській сім'ї промисловців і виховувалася з сестрою Еммою Екштейн (стала письменницею) та братами Фрідріхом та Густавом.

Не отримуючи вищу освіту, брала приватні уроки та займалась самоосвітою.

У 1888 році Тереза Екштейн одружилася з працівником банку Віктором Шлезінґером (Victor Schlesinger). Через два роки народила доньку Анну. Під час пологів заразилася післяпологовою гарячкою та після 2,5 років боротьби з хворобою могла пересуватися лише в інвалідному кріслі та на милицях.

23 січня 1891 року чоловік помер від туберкульозу. З 1905 року Тереза жила з матір'ю, донькою, сестрою Еммою та братом Густавом до їх смерті протягом 1920-х. Донька Анна одружилась з адвокатом Джозефом Фреєм та у 1920 році наклала на себе руки.

У 1938 році в Автрії стався аншлюс, тож Шлезінґер була в небезпечному становищі через своє єврейське походження, тому вирішила тікати у Францію. Решту життя провела в санаторії в місті Блуа, де і померла 5 червня 1940 року.

Політична діяльність

Завдяки подрузі Марі Ланг познайомилась з фемінізмом та у 1894 році приєдналася до жіночої асоціації Allgemeine Österreichischen Frauenverein (AÖFV). Незабаром, увійшовши до кола знайомих Августи Фікерт, стала писати за її порадою статті до газет та часописів, а саме для жіночого розділу щотижневої газети Volksstimme Фердинанда Кронаветера. Стала віцепрезиденткою AÖFV. Шлезінґер боролася за права жінок, особливо на вищу освіту та участь у виборах.

image
Тереза Шлезінґер (друга парта праворуч) на Установчих національних зборах, 1919

У 1896 році Тереза Шлезінґер з Розою Майредер делегована AÖFV на конференцію Ethischen Gesellschaft Wien для вирішення питання про положення віденських робочих, де вона встановила свої перші контакти з соціал-демократами. В тому ж році вона виступила на першому Міжнародному жіночому конгресі в Берліні (Internationalen Frauenkongress), присвяченому . Шлезінґер почала вивчати теоретичні основи соціал-демократії та слухала лекції Еміля Райха про у Віденському університеті. Восени 1897 року вступила до Австрійської соціал-демократичної робочої партії. У 1901 році співзаснувала асоціацію Vereins sozialdemokratischer Frauen und Mädchen.

Шлезінґер писала книги про проблеми жінок в тогочасному суспільстві, читала лекції та публікувала статті в соціал-демократичних щомісячних виданнях, таких як «Der Kampf», «Arbeiter-Zeitung» та «Die Unzufriedene». Підчас Першої світової війни вона була ведучою постаттю лівого крила партії, якою керували Віктор Адлер та пізніше Отто Бауер.

Коли в 1918 році було введено загальне виборче право для жінок, Тереза Шезінґер з Адельгейд Попп видавали щотижневу газету «Die Vählerin» про майбутні вибори в Установчих національних зборах (Konstituierende Nationalversammlung), у яких жінки вперше змогли взяти учать та проголосувати. Разом з Адельгейд Попп, , , та вона увійшла в історію як перша жінка-соціал-демократка, а також в число депутатів Установчих національних зборів.

В період з 1919 по 1923 рік була членкинею Національної ради Австрії, потім до 1930 року членкинею Федеральної ради Австрії. А в 1933 році Шлезінґер вийшла з керівництва партії, яка у 1934 році була оголошена поза законом.

Після аншлюсу Австрії в 1938 році, Тереза Шлезінгер більше не була в безпеці через своє єврейське походження і втекла до Франції. Решту свого життя вона провела у санаторії міста Блуа, де і померла 5 червня 1940 року.

Вшанування

У 1949 році ж/к за адресою Wickenburggasse 8 / Schlösselgasse 14 віденського району Йозефштадт отримав назву «Тереза-Шлезингер-Хоф» (Therese-Schlesinger-Hof).

У 2006 році на честь політикині названий один зі скверів Відня — Schlesingerplatz.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #101843305 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
    d:Track:Q74594652d:Track:Q304037d:Track:Q98287649
  3. Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 157–158. —
    d:Track:Q52084153d:Track:Q104601049d:Track:Q104601081d:Track:Q104601115
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. https://www.parlament.gv.at/WWER/PAD_01728/index.shtml
  6. . Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 22 березня 2020.
  7. Hauch, pp. 479—482

Джерела

  • Jutta Dick, Marina Sassenberg. Jüdische Frauen im 19. und 20. Jahrhundert. Lexikon zu Leben und Werk. Rowohlt, Reinbek 1993, .
  • Gabriella Hauch. Schlesinger, Therese. In: Brigitta Keintzel, Ilse Korotin (Hrsg.): Wissenschafterinnen in und aus Österreich: Leben — Werk — Wirken. Wien: Böhlau, 2002 , S. 650—655.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shlezinger opis zobrazhennya shirina Tereza Shlezingernim Therese Schlesinger EcksteinNarodilasya6 chervnya 1863 1863 06 06 1 2 Viden Avstrijska imperiya 1 3 Pomerla5 chervnya 1940 1940 06 05 1 2 76 rokiv Blua 1 3 Krayina AvstriyaDiyalnistpolitichna diyachka pismennicya feministkaGaluzpolitika 4 feminizm 4 i d 4 Znannya movnimecka 4 Posadachlen Nacionalnoyi radi Avstriyi d d chlen Nacionalnoyi radi Avstriyi d 5 i d 5 PartiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiBrati sestrid Emma Ekshtajn i d Mediafajli u Vikishovishi Tereza Shlezinger nim Therese Schlesinger do shlyubu Ekshtejn Eckstein nar 6 chervnya 1863 pom 5 chervnya 1940 avstrijska politichna diyachka feministka pismennicya socialistka Odna z pershih zhinok social demokrativ obranih do parlamentu Pershoyi respubliki Avstriyi ZhittyepisNarodilasya 6 chervnya 1863 roku u Vidni Avstrijska imperiya Virosla u liberalnij yevrejskij sim yi promislovciv i vihovuvalasya z sestroyu Emmoyu Ekshtejn stala pismenniceyu ta bratami Fridrihom ta Gustavom Ne otrimuyuchi vishu osvitu brala privatni uroki ta zajmalas samoosvitoyu U 1888 roci Tereza Ekshtejn odruzhilasya z pracivnikom banku Viktorom Shlezingerom Victor Schlesinger Cherez dva roki narodila donku Annu Pid chas pologiv zarazilasya pislyapologovoyu garyachkoyu ta pislya 2 5 rokiv borotbi z hvoroboyu mogla peresuvatisya lishe v invalidnomu krisli ta na milicyah 23 sichnya 1891 roku cholovik pomer vid tuberkulozu Z 1905 roku Tereza zhila z matir yu donkoyu sestroyu Emmoyu ta bratom Gustavom do yih smerti protyagom 1920 h Donka Anna odruzhilas z advokatom Dzhozefom Freyem ta u 1920 roci naklala na sebe ruki U 1938 roci v Avtriyi stavsya anshlyus tozh Shlezinger bula v nebezpechnomu stanovishi cherez svoye yevrejske pohodzhennya tomu virishila tikati u Franciyu Reshtu zhittya provela v sanatoriyi v misti Blua de i pomerla 5 chervnya 1940 roku Politichna diyalnistZavdyaki podruzi Mari Lang poznajomilas z feminizmom ta u 1894 roci priyednalasya do zhinochoyi asociaciyi Allgemeine Osterreichischen Frauenverein AOFV Nezabarom uvijshovshi do kola znajomih Avgusti Fikert stala pisati za yiyi poradoyu statti do gazet ta chasopisiv a same dlya zhinochogo rozdilu shotizhnevoyi gazeti Volksstimme Ferdinanda Kronavetera Stala viceprezidentkoyu AOFV Shlezinger borolasya za prava zhinok osoblivo na vishu osvitu ta uchast u viborah Tereza Shlezinger druga parta pravoruch na Ustanovchih nacionalnih zborah 1919 U 1896 roci Tereza Shlezinger z Rozoyu Majreder delegovana AOFV na konferenciyu Ethischen Gesellschaft Wien dlya virishennya pitannya pro polozhennya videnskih robochih de vona vstanovila svoyi pershi kontakti z social demokratami V tomu zh roci vona vistupila na pershomu Mizhnarodnomu zhinochomu kongresi v Berlini Internationalen Frauenkongress prisvyachenomu Shlezinger pochala vivchati teoretichni osnovi social demokratiyi ta sluhala lekciyi Emilya Rajha pro u Videnskomu universiteti Voseni 1897 roku vstupila do Avstrijskoyi social demokratichnoyi robochoyi partiyi U 1901 roci spivzasnuvala asociaciyu Vereins sozialdemokratischer Frauen und Madchen Shlezinger pisala knigi pro problemi zhinok v togochasnomu suspilstvi chitala lekciyi ta publikuvala statti v social demokratichnih shomisyachnih vidannyah takih yak Der Kampf Arbeiter Zeitung ta Die Unzufriedene Pidchas Pershoyi svitovoyi vijni vona bula veduchoyu postattyu livogo krila partiyi yakoyu keruvali Viktor Adler ta piznishe Otto Bauer Koli v 1918 roci bulo vvedeno zagalne viborche pravo dlya zhinok Tereza Shezinger z Adelgejd Popp vidavali shotizhnevu gazetu Die Vahlerin pro majbutni vibori v Ustanovchih nacionalnih zborah Konstituierende Nationalversammlung u yakih zhinki vpershe zmogli vzyati uchat ta progolosuvati Razom z Adelgejd Popp ta vona uvijshla v istoriyu yak persha zhinka social demokratka a takozh v chislo deputativ Ustanovchih nacionalnih zboriv V period z 1919 po 1923 rik bula chlenkineyu Nacionalnoyi radi Avstriyi potim do 1930 roku chlenkineyu Federalnoyi radi Avstriyi A v 1933 roci Shlezinger vijshla z kerivnictva partiyi yaka u 1934 roci bula ogoloshena poza zakonom Pislya anshlyusu Avstriyi v 1938 roci Tereza Shlezinger bilshe ne bula v bezpeci cherez svoye yevrejske pohodzhennya i vtekla do Franciyi Reshtu svogo zhittya vona provela u sanatoriyi mista Blua de i pomerla 5 chervnya 1940 roku VshanuvannyaU 1949 roci zh k za adresoyu Wickenburggasse 8 Schlosselgasse 14 videnskogo rajonu Jozefshtadt otrimav nazvu Tereza Shlezinger Hof Therese Schlesinger Hof U 2006 roci na chest politikini nazvanij odin zi skveriv Vidnya Schlesingerplatz PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 101843305 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Frauen in Bewegung 1848 1938 Osterreichische Nationalbibliothek 2006 d Track Q74594652d Track Q304037d Track Q98287649 Schmid Bortenschlager S Schnedl Bubenicek H Osterreichische Schriftstellerinnen 1880 1938 Eine Bio Bibliographie Stuttgart Akademischer Verlag Hans Dieter Heinz 1982 S 157 158 ISBN 978 3 88099 123 1 d Track Q52084153d Track Q104601049d Track Q104601081d Track Q104601115 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www parlament gv at WWER PAD 01728 index shtml Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 22 bereznya 2020 Hauch pp 479 482DzherelaJutta Dick Marina Sassenberg Judische Frauen im 19 und 20 Jahrhundert Lexikon zu Leben und Werk Rowohlt Reinbek 1993 ISBN 3 499 16344 6 Gabriella Hauch Schlesinger Therese In Brigitta Keintzel Ilse Korotin Hrsg Wissenschafterinnen in und aus Osterreich Leben Werk Wirken Wien Bohlau 2002 ISBN 3 205 99467 1 S 650 655 PosilannyaTherese Schlesinger 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Schlesinger Therese geb Eckstein 28 kvitnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ