Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі Ланг (* 8 березня 1858 р. у Відні ; † 14 жовтня 1934 р. в Альтмюнстері, Верхня Австрія ; уроджена Марі Вісгрілл) була австрійським теософом і активістом за права жінок.
| Марі Ланг | |
|---|---|
| нім. Marie Lang | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Marie Katharina Auguste Friederike Wisgrill |
| Народилася | 8 березня 1858[1][2][3] Відень, Австрійська імперія[2] |
| Померла | 14 жовтня 1934[1][2][3] (76 років) d, Гмунден, Верхня Австрія, Австрія[2] |
| Країна |  Австрія[2] |
| Діяльність | господиня літературного салону, письменниця, активістка за права жінок, редакторка |
| Галузь | жіноче виборче право і d |
| Роки активності | з 1880 |
| Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
| Родичі | Гайнц фон Ферстер і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти (4) | d, d і d |
| |
Життя і робота
Марі Вісгрілл народилася як дочка майстра-столяра Карла Вісгрілла та актриси Емілі Шольц (Гоф-Бургтеатр), племінниця Венцеля Шольца.
Зросла в сім'ї середнього класу, її першим чоловіком був Теодор Кехерт (1859—1937), член родини ювелірів А. Е. Кехерта. У результаті шлюбу народився син Еріх Кехерт (1882—1949). Після розлучення вона вийшла заміж за адвоката Едмунда Ланга (1860—1918). Від цього шлюбу народились Хайнц Ланг (1885—1904), художник Ервін Ланг (1886—1962) та Ліліт Ланг (1891—1952), яка згодом стане матір'ю Хайнца фон Ферстера.
Завдяки Розі Майредер та Огюсту Фікерту вона вступила в контакт із жіночим рухом наприкінці 1880-х, до якого вона була залучена і, завдяки своїй здатності говорити та енергійному поведінці, незабаром опинилася на керівній посаді. 28 січня 1893 року вона стала співзасновницею Генеральної австрійської асоціації жінок. Разом з Майредер та Фікертом вона працювала з 1899 по 1903 р. редактором журналу «Документи жінок».
Познайомившись з поселеннями Пасмора Едвардса, заснованими Джоном Пасмором Едвардсом (1823—1911) у Лондоні в 1898 році, вона, спираючись на Ельзу Федерн (1873—1946), яка очолювала асоціацію десятки років, 8 лютого 1901 р. під час установчого засідання у Відні запропонувала заснувати «Поселення» (Фольксхайм). 15 жовтня 1901 р. за сприяння Карла Реннера у Відні, будинку за адресою Оттакрінг, Фрідріха-Кайзера-Гассе 51, було відкрито перше Віденське поселення.
Після того, як її син Хайнц застрелився у 1904 році, вона відмовилася від допомоги дітям, мабуть, із заявою: «Як я повинна радити іншим матерям, як я не могла доглядіти». Ланг виступала за декретну відпустку та права позашлюбних дітей. Вона виступила проти регулювання проституції та боролася за скасування безшлюбності серед вчителів.
Ланг та її чоловік належали до центру освіченого та ліберального кола, в якому зустрічалось соціально та художньо зацікавлене суспільство Відня. Вона була членом Віденської ложі Теософського товариства, заснованої Фрідріхом Екштейном, в якій вона спілкувалася, зокрема, з Францем Хартманом, Гуго Вольфом та молодим Рудольфом Штайнером.
2016 рік був у 21 Віденському окрузі Флоридсдорф Роком імені Марії-Ланг-Вег.
Література
- Lang, Marie, Schriftst(ellerin). In: Herrmann A. L. Degener (Hrsg.): Wer ist's? Zeitgenossenlexikon. IV. Ausgabe, vollkommen neu bearbeitet und wesentlich erweitert. Degener, Leipzig 1908, S. 793—794 (archive.org).
- Marie Lang. Gedenkblatt des Settlement für seine Mitglieder und Freunde. Verlag Settlement, Wien 1935.
- Fichna: Lang Marie. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 4, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1969, S. 443 f. (Direktlinks auf S. 443, S. 444).
- Elisabeth Malleier: Das Ottakringer Settlement. Zur Geschichte eines frühen internationalen Sozialprojekts. Verband Wiener Volksbildung/Edition Volkshochschule, Wien 2005, (Inhaltsverzeichnis online [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.] PDF; 76 kB).
Вебпосилання
- Ленг Марі, нар. [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.] Wisgrill [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.] Сагайдаки [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.]. univie.ac.at, доступ 7 травня 2013 р.
Примітки
- FemBio database
- WeChangEd
- Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- Else Federn (1873—1946). In: Rosita Anna Ernst: Die Familie Federn im Wandel der Zeit. Eine biographische und werksgeschichtliche Analyse einer psychoanalytisch orientierten Familie. Unter besonderer Berücksichtigung des Lebens und Werks von Ernst Federn. Grin, Norderstedt 2002, , S. 32 f. (Zugleich: Diplomarbeit. Universität Klagenfurt, Klagenfurt 2002; Марі Ланг на «Google Books»).
- In: Dokumente der Frauen. Band IV, Nr. 4/1901, 15. Februar 1901, S. 707—708 (Online bei ALO).
- Statuten des Vereines «Settlement» (Volksheim). Selbstverlag, Wien 1910 (Volltext online[недоступне посилання]).
Jahresbericht des Vereines «Settlement» für das Jahr 1906. Selbstverlag, Wien 1907 (Volltext online[недоступне посилання]). - Nr. 44/1901 (VI. Jahrgang)
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 9 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 9 квітня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Зауваження
- У лекції від 21 березня 1901 року, а також у попередньому нарисі, Ельзе Федерн назвала рух не Поселеннями Пасмора Едвардса, а ініціативами Соціальне поселення . Едвард Денісон (1840—1870), Арнольд Тойнбі (1852—1883) та Самуель Август Барнетт (1844—1913).: . Джерело: Dokumente der Frauen. Band V, Nr. 1/1901, 1. April 1901, S. 31 f. (Online bei ALO) sowie Else Federn: . In: Dokumente der Frauen. Band IV, Nr. 19/1901, 1. Jänner 1901, S. 596—605. (Online bei AL.
Метою об'єднання Поселення (Фольксгайм) було створити англійський та американський інститут соціального поселення в Австрії. — Джерело: Dokumente der Frauen. Band IV, Nr. 4/1901, 15. Februar 1901, S. 708 (Online bei ALO).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari Lang 8 bereznya 1858 r u Vidni 14 zhovtnya 1934 r v Altmyunsteri Verhnya Avstriya urodzhena Mari Visgrill bula avstrijskim teosofom i aktivistom za prava zhinok Mari Langnim Marie LangIm ya pri narodzhenninim Marie Katharina Auguste Friederike WisgrillNarodilasya8 bereznya 1858 1858 03 08 1 2 3 Viden Avstrijska imperiya 2 Pomerla14 zhovtnya 1934 1934 10 14 1 2 3 76 rokiv d Gmunden Verhnya Avstriya Avstriya 2 Krayina Avstriya 2 Diyalnistgospodinya literaturnogo salonu pismennicya aktivistka za prava zhinok redaktorkaGaluzzhinoche viborche pravo i dRoki aktivnostiz 1880PartiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiRodichiGajnc fon Ferster i dU shlyubi zdDiti 4 d d i d Mediafajli u Vikishovishi Mari Lang blizko 1875 Zhittya i robotaMari Visgrill narodilasya yak dochka majstra stolyara Karla Visgrilla ta aktrisi Emili Sholc Gof Burgteatr pleminnicya Vencelya Sholca Zrosla v sim yi serednogo klasu yiyi pershim cholovikom buv Teodor Kehert 1859 1937 chlen rodini yuveliriv A E Keherta U rezultati shlyubu narodivsya sin Erih Kehert 1882 1949 Pislya rozluchennya vona vijshla zamizh za advokata Edmunda Langa 1860 1918 Vid cogo shlyubu narodilis Hajnc Lang 1885 1904 hudozhnik Ervin Lang 1886 1962 ta Lilit Lang 1891 1952 yaka zgodom stane matir yu Hajnca fon Ferstera Zavdyaki Rozi Majreder ta Ogyustu Fikertu vona vstupila v kontakt iz zhinochim ruhom naprikinci 1880 h do yakogo vona bula zaluchena i zavdyaki svoyij zdatnosti govoriti ta energijnomu povedinci nezabarom opinilasya na kerivnij posadi 28 sichnya 1893 roku vona stala spivzasnovniceyu Generalnoyi avstrijskoyi asociaciyi zhinok Razom z Majreder ta Fikertom vona pracyuvala z 1899 po 1903 r redaktorom zhurnalu Dokumenti zhinok Poznajomivshis z poselennyami Pasmora Edvardsa zasnovanimi Dzhonom Pasmorom Edvardsom 1823 1911 u Londoni v 1898 roci vona spirayuchis na Elzu Federn 1873 1946 yaka ocholyuvala asociaciyu desyatki rokiv 8 lyutogo 1901 r pid chas ustanovchogo zasidannya u Vidni zaproponuvala zasnuvati Poselennya Folkshajm 15 zhovtnya 1901 r za spriyannya Karla Rennera u Vidni budinku za adresoyu Ottakring Fridriha Kajzera Gasse 51 bulo vidkrito pershe Videnske poselennya Pislya togo yak yiyi sin Hajnc zastrelivsya u 1904 roci vona vidmovilasya vid dopomogi dityam mabut iz zayavoyu Yak ya povinna raditi inshim materyam yak ya ne mogla doglyaditi Lang vistupala za dekretnu vidpustku ta prava pozashlyubnih ditej Vona vistupila proti regulyuvannya prostituciyi ta borolasya za skasuvannya bezshlyubnosti sered vchiteliv Lang ta yiyi cholovik nalezhali do centru osvichenogo ta liberalnogo kola v yakomu zustrichalos socialno ta hudozhno zacikavlene suspilstvo Vidnya Vona bula chlenom Videnskoyi lozhi Teosofskogo tovaristva zasnovanoyi Fridrihom Ekshtejnom v yakij vona spilkuvalasya zokrema z Francem Hartmanom Gugo Volfom ta molodim Rudolfom Shtajnerom 2016 rik buv u 21 Videnskomu okruzi Floridsdorf Rokom imeni Mariyi Lang Veg LiteraturaLang Marie Schriftst ellerin In Herrmann A L Degener Hrsg Wer ist s Zeitgenossenlexikon IV Ausgabe vollkommen neu bearbeitet und wesentlich erweitert Degener Leipzig 1908 S 793 794 archive org Marie Lang Gedenkblatt des Settlement fur seine Mitglieder und Freunde Verlag Settlement Wien 1935 Fichna Lang Marie In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 4 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1969 S 443 f Direktlinks auf S 443 S 444 Elisabeth Malleier Das Ottakringer Settlement Zur Geschichte eines fruhen internationalen Sozialprojekts Verband Wiener Volksbildung Edition Volkshochschule Wien 2005 ISBN 3 900799 64 4 Inhaltsverzeichnis online 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine PDF 76 kB VebposilannyaLeng Mari nar 11 sichnya 2019 u Wayback Machine Wisgrill 11 sichnya 2019 u Wayback Machine Sagajdaki 11 sichnya 2019 u Wayback Machine univie ac at dostup 7 travnya 2013 r PrimitkiFemBio database d Track Q61356138 WeChangEd d Track Q86999151 Frauen in Bewegung 1848 1938 Osterreichische Nationalbibliothek 2006 d Track Q74594652d Track Q304037d Track Q98287649 Else Federn 1873 1946 In Rosita Anna Ernst Die Familie Federn im Wandel der Zeit Eine biographische und werksgeschichtliche Analyse einer psychoanalytisch orientierten Familie Unter besonderer Berucksichtigung des Lebens und Werks von Ernst Federn Grin Norderstedt 2002 ISBN 978 3 640 24767 7 S 32 f Zugleich Diplomarbeit Universitat Klagenfurt Klagenfurt 2002 Mari Lang na Google Books In Dokumente der Frauen Band IV Nr 4 1901 15 Februar 1901 S 707 708 Online bei ALO Statuten des Vereines Settlement Volksheim Selbstverlag Wien 1910 Volltext online nedostupne posilannya Jahresbericht des Vereines Settlement fur das Jahr 1906 Selbstverlag Wien 1907 Volltext online nedostupne posilannya Nr 44 1901 VI Jahrgang Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ZauvazhennyaU lekciyi vid 21 bereznya 1901 roku a takozh u poperednomu narisi Elze Federn nazvala ruh ne Poselennyami Pasmora Edvardsa a iniciativami Socialne poselennya Edvard Denison 1840 1870 Arnold Tojnbi 1852 1883 ta Samuel Avgust Barnett 1844 1913 Dzherelo Dokumente der Frauen Band V Nr 1 1901 1 April 1901 S 31 f Online bei ALO sowie Else Federn In Dokumente der Frauen Band IV Nr 19 1901 1 Janner 1901 S 596 605 Online bei AL Metoyu ob yednannya Poselennya Folksgajm bulo stvoriti anglijskij ta amerikanskij institut socialnogo poselennya v Avstriyi Dzherelo Dokumente der Frauen Band IV Nr 4 1901 15 Februar 1901 S 708 Online bei ALO