Теоре́ма (формула) Лагра́нжа про скінче́нні при́рости. Доведена французьким математиком і механіком Жозефом Луї Лагранжем.
Формулювання теореми
Якщо функція неперервна на проміжку , диференційовна в , то знайдеться принаймні одна точка така, що має місце формула:
.
Ця формула і називається формулою Лагранжа, або формулою про скінченні прирости.
Доведення
Розглянемо на проміжку наступну допоміжну функцію:
.
Перевіримо, що для функції виконані всі умови теореми Ролля. І справді, неперервна на проміжку (як різниця функції та лінійної функції) та в усіх внутрішніх точках проміжку має похідну:
.
З формули (1) очевидно, що .
Згідно з теоремою Ролля на проміжку знайдеться точка така, що
З рівності (2) витікає формула Лагранжа. Слід відзначити, що не обов'язково вважати, що .
Зауваження
У цьому випадку формулу Лагранжа отримано як наслідок з теореми Ролля. Проте, теорема Ролля сама є частковим випадком теореми Лагранжа.
Інша форма запису
Іноді буває зручно записати формулу Лагранжа у вигляді, дещо відмінному від початкового. Нехай відповідає всім умовам теореми Ролля. Зафіксуємо будь-яке з проміжку та надамо йому довільний приріст , але такий, щоб значення також належало до проміжку . Тоді для проміжку , будемо мати:
,
де — деяка точка, що лежить між та . Можна стверджувати, що знайдеться таке (залежне від ) число з інтервалу , що . Таким чином, формулу (3) можна переписати як
,
де — деяке число з інтервалу . Формула Лагранжа у вигляді (4) дає точний вираз для приросту функції через викликавший його довільний скінченний приріст аргумента. Цей вигляд формули Лагранжа виправдовує термін «формула скінченних приростів».
Геометрична інтерпретація
Щоб визначити геометричний зміст теореми Лагранжа відзначимо, що є кутовий коефіцієнт січної, яка проходить через точки та кривої , є кутовий коефіцієнт дотичної до кривої . Формула Лагранжа означає, що на кривій між точками та знайдеться точка така, що дотична до кривої у цій точці буде паралельною січній.
Механічне значення
Якщо розглянути функцію як функцію часу, тобто шлях тіла описується законом , тоді різниця є шлях, пройдений тілом, а різниця є усім часом, який було витрачено на подолання шляху . Отже, відношення всього шляху до часу, який витрачено на подолання цього часу є середня швидкість і визначається відношенням:
.
Тобто з механічної точки зору формула Лагранжа визначає середню швидкість тіла.
Див. також
Джерела
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2403 с.(укр.)
- Завало С. Т. (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа. с. 462. (укр.)
- Теорема Лагранжа (про скінчені прирости функції) // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 276. — 594 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teore ma formula Lagra nzha pro skinche nni pri rosti Dovedena francuzkim matematikom i mehanikom Zhozefom Luyi Lagranzhem Dlya bud yakoyi funkciyi neperervnoyi na a b i diferenciovanoyi na a b isnuye tochka c u promizhku a b taka sho sichna sho poyednuye kincevi tochki promizhku a b ye paralelnoyu do dotichnoyi v c Zmist 1 Formulyuvannya teoremi 2 Dovedennya 2 1 Zauvazhennya 2 2 Insha forma zapisu 3 Geometrichna interpretaciya 4 Mehanichne znachennya 5 Div takozh 6 DzherelaFormulyuvannya teoremired Yaksho funkciya f displaystyle f nbsp neperervna na promizhku a b displaystyle a b nbsp diferencijovna v a b displaystyle a b nbsp to znajdetsya prinajmni odna tochka c a b displaystyle c in a b nbsp taka sho maye misce formula f c f b f a b a displaystyle f c frac f b f a b a nbsp Cya formula i nazivayetsya formuloyu Lagranzha abo formuloyu pro skinchenni prirosti Dovedennyared Rozglyanemo na promizhku a b displaystyle a b nbsp nastupnu dopomizhnu funkciyu F x f x f a f b f a b a x a 1 displaystyle F x f x f a frac f b f a b a x a qquad qquad 1 nbsp Perevirimo sho dlya funkciyi F x displaystyle F x nbsp vikonani vsi umovi teoremi Rollya I spravdi F x displaystyle F x nbsp neperervna na promizhku a b displaystyle a b nbsp yak riznicya funkciyi f x displaystyle f x nbsp ta linijnoyi funkciyi ta v usih vnutrishnih tochkah promizhku a b displaystyle a b nbsp maye pohidnu F x f x f b f a b a displaystyle F x f x frac f b f a b a nbsp Z formuli 1 ochevidno sho F a F b 0 displaystyle F a F b 0 nbsp Zgidno z teoremoyu Rollya na promizhku a b displaystyle a b nbsp znajdetsya tochka c displaystyle c nbsp taka sho F c f c f b f a b a 0 2 displaystyle F c f c frac f b f a b a 0 qquad qquad 2 nbsp Z rivnosti 2 vitikaye formula Lagranzha Slid vidznachiti sho ne obov yazkovo vvazhati sho b gt a displaystyle b gt a nbsp Zauvazhennyared U comu vipadku formulu Lagranzha otrimano yak naslidok z teoremi Rollya Prote teorema Rollya sama ye chastkovim vipadkom teoremi Lagranzha Insha forma zapisured Inodi buvaye zruchno zapisati formulu Lagranzha u viglyadi desho vidminnomu vid pochatkovogo Nehaj f x displaystyle f x nbsp vidpovidaye vsim umovam teoremi Rollya Zafiksuyemo bud yake x 0 displaystyle x 0 nbsp z promizhku a b displaystyle a b nbsp ta nadamo jomu dovilnij pririst D x displaystyle Delta x nbsp ale takij shob znachennya x 0 D x displaystyle x 0 Delta x nbsp takozh nalezhalo do promizhku a b displaystyle a b nbsp Todi dlya promizhku x 0 x 0 D x displaystyle x 0 x 0 Delta x nbsp budemo mati f x 0 D x f x 0 D x f c 3 displaystyle f x 0 Delta x f x 0 Delta x cdot f c qquad qquad 3 nbsp de c displaystyle c nbsp deyaka tochka sho lezhit mizh x 0 displaystyle x 0 nbsp ta x 0 D x displaystyle x 0 Delta x nbsp Mozhna stverdzhuvati sho znajdetsya take zalezhne vid D x displaystyle Delta x nbsp chislo 8 displaystyle theta nbsp z intervalu 0 lt 8 lt 1 displaystyle 0 lt theta lt 1 nbsp sho c x 0 8 D x displaystyle c x 0 theta Delta x nbsp Takim chinom formulu 3 mozhna perepisati yak f x 0 D x f x 0 D x f x 0 8 D x 4 displaystyle f x 0 Delta x f x 0 Delta x cdot f x 0 theta Delta x qquad qquad 4 nbsp de 8 displaystyle theta nbsp deyake chislo z intervalu 0 lt 8 lt 1 displaystyle 0 lt theta lt 1 nbsp Formula Lagranzha u viglyadi 4 daye tochnij viraz dlya prirostu funkciyi cherez viklikavshij jogo dovilnij skinchennij pririst D x displaystyle Delta x nbsp argumenta Cej viglyad formuli Lagranzha vipravdovuye termin formula skinchennih prirostiv Geometrichna interpretaciyared Shob viznachiti geometrichnij zmist teoremi Lagranzha vidznachimo sho f b f a b a displaystyle frac f b f a b a nbsp ye kutovij koeficiyent sichnoyi yaka prohodit cherez tochki a f a displaystyle a f a nbsp ta b f b displaystyle b f b nbsp krivoyi y f x displaystyle y f x nbsp f c displaystyle f c nbsp ye kutovij koeficiyent dotichnoyi do krivoyi y f x displaystyle y f x nbsp Formula Lagranzha oznachaye sho na krivij y f x displaystyle y f x nbsp mizh tochkami x a displaystyle x a nbsp ta x b displaystyle x b nbsp znajdetsya tochka x c displaystyle x c nbsp taka sho dotichna do krivoyi u cij tochci bude paralelnoyu sichnij Mehanichne znachennyared Yaksho rozglyanuti funkciyu f x displaystyle f x nbsp yak funkciyu chasu tobto shlyah tila opisuyetsya zakonom s t f x displaystyle s t f x nbsp todi riznicya f b f a displaystyle f b f a nbsp ye shlyah projdenij tilom a riznicya b a displaystyle b a nbsp ye usim chasom yakij bulo vitracheno na podolannya shlyahu f b f a displaystyle f b f a nbsp Otzhe vidnoshennya vsogo shlyahu do chasu yakij vitracheno na podolannya cogo chasu ye serednya shvidkist i viznachayetsya vidnoshennyam f b f a b a displaystyle frac f b f a b a nbsp Tobto z mehanichnoyi tochki zoru formula Lagranzha viznachaye serednyu shvidkist tila Div takozhred Teorema Bolcano Koshi Zhozef Luyi Lagranzh Spisok ob yektiv nazvanih na chest Zhozefa Luyi LagranzhaDzherelared Grigorij Mihajlovich Fihtengolc Kurs diferencialnogo ta integralnogo chislennya 2024 2403 s ukr Zavalo S T 1972 Elementi analizu Algebra mnogochleniv Kiyiv Radyanska shkola s 462 ukr Teorema Lagranzha pro skincheni prirosti funkciyi Visha matematika v prikladah i zadachah Klepko V Yu Golec V L 2 ge vidannya K Centr uchbovoyi literaturi 2009 S 276 594 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teorema pro serednye znachennya amp oldid 43251360