Теміртау (Казахстан)

Темирта́у (каз. Теміртау) (до 1945 року — селище Самаркандське) — місто в Казахстані, розташоване у Карагандинській області, за 30 км на північний-захід від адміністративного центру області, міста Караганди. Великий індустріально-промисловий центр. Центр Темиртауської міської адміністрації.

Місто Темиртау каз. Теміртау
Основні дані
Країна	Казахстан
Область	Карагандинська
Адміністрація	Темиртауська
Час заснування	1909
Населення	171019 осіб (2021)
Площа	311,47 км²
Густота населення	549,07 осіб/км²
Координати	50°04′01″ пн. ш. 72°59′10″ сх. д. / 50.06694° пн. ш. 72.98611° сх. д. / 50.06694; 72.98611
Карта
Темиртау Темиртау
Темиртау у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теміртау.

Географія

Місто розташоване на півночі Карагандинської області, в центрально-східній частині Казахстану, на південно-західному узбережжі (Нуринского) на річці Нура. Через нього пролягає автошлях М36, за маршрутом Астана-Караганда.

Назва

Назва міста перекладається із казахської мови як «залізна гора»: темір — «залізний», тау — «гора». Назва пов'язана з основним у місті підприємством — одним із найбільших у Казахстані комплексів гірничо-металургійного сектору, з 2007 року — «АТ АрселорМіттал Теміртау», яке у 2012 році зайняло 9-е місце в рейтингу «Експерт-100-Казахстан».

Історія

Карагандинський державний індустріальний університет

Історія міста Темиртау тісно пов'язана із гірничо-добувною та (металургійною) промисловістю Казахстану.

• 1905, 15 червня — в ході Столипінської реформи перші групи переселенців осіли на лівобережжі річки Нура. Це було 40 сімей, які прибули по дорозі із Самари. Поселення отримало найменування Жаур, за назвою сопки на протилежному березі річки.
• 1909 — селище Жаур перейменоване в Самаркандське (в перекладі з казахської мови: қант — «цукор», сюди його здавна привозили із самої Самари, тому із самар + кант склалася назва Самаркандське).
• 1911 — побудовані перша школа й лікарня.
• У кінці 1920-тих років в цьому районі побувала геологічна експедиція на чолі з відомим казахським вченим-геологом Канишем Сатпаєвим. Корисних копалин тут не виявили, але у звітних документах зробили такий висновок: «Район селища Самаркандського, як би самою природою призначений для того, щоб в майбутньому стати центром чорної металургії Казахстану». Цей запис став доленосним для подальшої історії міста.
• 1933 — для забезпечення розвитку Карагандинського вугільного басейну, побудований водоканал Самаркандське-Караганда.
• 1939 — на річці Нура зведена гребля (20 метрів у висоту, 300 метрів завширшки). Почалося заповнення новоствореного Самаркандського водосховища, яке тривало до 1961 року.
• 1942 — запущено в експлуатацію першу турбіну Карагандинської ГРЕС. Будівництво будівлі якої було розпочато ще в 1934 році.
• 1943 — розпочав роботу завод синтетичного каучуку.
• 1944 — споруджуваний Казахський металургійний завод дав першу сталь. Плавка велася в мартенівській печі.
• 1945, 1 жовтня — селище Самаркандське отримало статус міста і нове ім'я — Темиртау.
• 1947–1949 — в таборі, облаштованому недалеко від міста, розміщені японські військовополонені.
• 1950 — заснований Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат, КМК). Уряд СРСР оголосив про початок Всесоюзного ударного будівництва, і в місто почало приїжджати безліч молодіжних загонів з усіх кінців Радянського Союзу, і навіть із країн-союзників (в основному з Болгарії).
• 1959 — заворушення і повстання серед робітників, вкрай незадоволених поганими умовами праці, перебоями з постачанням води, харчування, товарів тощо, викликаними численними помилками адміністрації. В результаті зіткнень із міліцією (за офіційними даними) 16 робітників було вбито, 27 — поранено, близько 70 — заарештовано і засуджено, із них 5 — засуджено до вищої міри покарання. Так само поранено 28 міліціонерів.
• 1960 — доменна піч № 1 дала першу плавку чавуну.
• 1963 — на базі Карагандинського політехнічного інституту і Карагандинського металургійного комбінату утворений завод-ВТУЗ (раніше Карагандинський Металургійний Інститут, нині Карагандинський Державний Індустріальний Університет).
• 1970-і — збудовано новий спорткомплекс, який включив у себе 50-метровий плавальний басейн «Дельфін» (нині «Жастар»), стадіон на 15 000 місць і критий льодовий палац.
• 1971, січень — місто нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора.
• 1972 — відкрито Палац Культури металургів (ДКМ).
• 1974, квітень — відкритий Пам'ятник Воїнові з Вічним Вогнем, які уособлюють подвиг Темиртауских солдатів, загиблих у німецько-радянську війну (автор — С. Б. Назарян).
• 1978 — почав роботу парк культури і відпочинку «Восток».
• 1984 — споруджений новий житловий комплекс — квартал «Зеніца» (нині 70-й квартал), названий так на честь тодішнього югославського міста-партнера Зеніца.
• 1993, січень — у парку «Восток» відкритий «Зимовий Сад».
• 1995 — Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат) переданий компанії «Ispat International», і став іменуватися «Ispat-KarMet», далі — «Mittal Steel Temirtau», а з 2007 року — «ArcelorMittal Temirtau».
• 2000 — Темиртау відзначає 40-річчя плавки чавуну.
• 2005 — святкування 60-річчя міста Темиртау.
• 2010 — Темиртау святкує 50-річчя «Казахстанської Магнітки».

Населення

Фонтан на майдані перед монументом металургам

Населення Темиртау — поліетнічне і багатонаціональне. На 1 січня 2010 року значну частину населення міста становили росіяни — 60,75 %, казахи — 21,72 %, українці — 5,58 %, німці — 2,91 %, татари — 2,45 %. Інші національності нараховували близько 6,59 % від загального числа населення міста.

Населення — 171019 осіб (2021; 169590 у 2009, 170481 у 1999, 212382 у 1989, 215100 у 1979, 166000 у 1970, 76400 у 1959, 5100 у 1939).

Національний склад

Етнічний склад населення міста:

Національність	Чисельність на 2010 рік	%
Загалом	177 769	100,00
Росіяни	108 003	60,75
Казахи	38 615	21,72
Українці	9 924	5,58
Німці	5 168	2,91
Татари	4 361	2,45
Білоруси	2 267	1,28
Корейці	1 648	0,93
Греки	918	0,52
Башкири	585	0,33
Чеченці	577	0,32
Азербайджанці	566	0,32
Поляки	515	0,29
Мордва	513	0,29
Чуваші	468	0,26
Молдовани	410	0,23
Узбеки	284	0,16
Литовці	246	0,14
інші	2 701	1,52

Економіка

Адміністративне приміщення
«АТ АрселорМіттал Теміртау»

Промисловість

Трамвай Темиртау

Місто Темиртау є великим індустріально-промисловим центром Карагандинської області і Республіки Казахстан. За станом на початок 2012 року на частку міста приходилося 34,8 % загальнообласного промислового виробництва, з нього 100 % плоского прокату, 89 % — труб з чорних металів, 43 % — теплової енергії, 25 % — електричної енергії, 47 % — кам'яного вугілля, 100 % — цементу.

Обсяг виробництва промислової продукції підприємств всіх видів діяльності за 2011 рік у вартісному вираженні склав 425,7 млрд. тенге, що на 107,1 % більше ніж за попередній рік. З них основну частину відсотків належить таким підприємствам як:

• металургійний гігант «АТ АрселорМіттал Темиртау» — гірничо-металургійний комплекс з повним циклом виробництва і власною енергетичною базою (видобуток вугілля, залізної руди, виплавка чавуну і сталі, виробництво сортового прокату і труб);
• ТОВ «ТЕМК» (електрометалургійний комбінат) — випуск вапна, кисню і вуглекислого газу в балонах, карбіду кальцію, феросилікомарганцю.
• ТОВ «ЗПХ Техол KZ» — завод з виготовлення промислових холодильників і випуску металоконструкцій;
• АТ «Central Asia Cement» (селище Актау) — виробництво цементу;
• АТ «Карцемент»(селище Актау) — виробництво азбестоцементних виробів;
• ТОВ «Бідай-Нан ЛТД і Со» — підприємство харчової промисловості;
• ТОВ «RenMilk» — підприємство молочної промисловості;
• ТОВ «Аян М» — переробка молочної продукції;
• ТОВ «Bassel Group LLS» (Карагандинська ГРЕС-1) — виробництво електроенергії.

Транспорт

Див. також: Трамвай у Темиртау

Місто Темиртау має розвинену транспортну інфраструктуру. У місті працює кілька підприємств, що обслуговують близько тридцяти автобусних маршрутів, які охоплюють все місто і приміські території. У місті поширене маршрутне таксі, звичайне пасажирське таксі представлено численними фірмами. З 1959 року працює трамвай. Трамвайна мережа міста є однією з 4 робочих мереж в Казахстані. Протяжність автодоріг міста — 295 км, у тому числі з асфальтовим покриттям — 259 км, ґрунтові дороги — 36 км.

Освіта і культура

В Темиртау є 30 загальноосвітніх шкіл, розрахованих на більше ніж 19 000 учнів і два вищі навчальні заклади (університети).

Центром культури міста є міський палац культури, який був відкритий 5 листопада 1972 року. Будівля була побудована за типовим проектом радянських архітекторів. Фасад палацу прикрашають 8 масок, які символізують фахівців металургійної справи, над фасадом концертного залу розташована незвичайна металева скульптура музи Мельпомени. При ПК працює безліч гуртків і ансамблів для дітей міста. Із них самі відомі: зразковий вокально-хореографічний ансамбль «Натхнення» і зразковий хореографічний ансамбль «Арабески».

У місті знаходиться футбольного клубу першої ліги Казахстану — «Булат-AMT». Крім того, в «Чемпіонаті Казахстану по хокею» місто представлене хокейною командою «Аристан».

В Темиртау виходить кілька місцевих газет («Дзеркало Темиртау», «Казахстанська Магнітка», «Металург», «Калейдоскоп Темиртау», «Вечірня газета»). Крім того, в ефір транслюють свої передачі кілька теле-радіо каналів («Телекомпанія TV-29» 29 ДМВ, «Телекомпанія Сфера» 41 ДМВ, «Телекомпанія ТКТ» 26 ДМВ, «Телекомпанія 43 канал» 43 ДМВ, «Радіо 102» 102 FM).

Персоналії

Відомі особистості, які народились, відвідували або мешкали у місті Темиртау:

• Антипін Володимир Юрійович (нар. 18 квітня 1970, Темиртау) — казахський хокеїст, захисник.
• Антонов Антон Станіславович (нар. 23 січня 1970, Чудово Новгородської області) — російський письменник-фантаст, журналіст. До 1980 року проживав у місті Темиртау.
• Аубакіров Токтар Онгарбайович (нар. 27 липня 1946, Каркаралинський район, Карагандинська область) — перший космонавт Казахстану і водночас 72-ий (останній) космонавт СРСР. Герой Радянського Союзу (1988). На початку 1960-х років працював токарем на Темиртаускому ливарно-механічному заводі.
• (нар. 25 червня 1958, Темиртау) — доктор економічних наук, прем'єр-міністр Казахстану (2012).
• Гончаренко Олег Миколайович (нар. 5 серпня 1959, Темиртау) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач.
• Іванов Микита Васильович (нар. 31 березня 1989, Темиртау) — казахський хокеїст, нападник.
• Назарбаєв Нурсултан Абішевич (нар. 6 липня 1940, с. Чемолган, Каскеленський район) — президент Казахстану. В 1960-ті роки працював робітником у тресті «Казметаллургстрой», а згодом на партійній і комсомольській роботі міста Темиртау.

Міста-партнери

У Темиртау 2 міста-партнери:

• Зеніца, Боснія і Герцеговина (1982)
• Кам'янське, Україна (2000)

Примітки

1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
2. Решение Темиртауского городского маслихата Карагандинской области от 17 марта 2022 года № 21/4 «Об утверждении Плана по управлению пастбищами и их использованию по городу Темиртау на 2022-2023 годы» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
3. Темиртау в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». Редаговано 2006. Процитовано: 2013-02-15 (англ.)
4. АО «АрселорМиттал Темиртау» [Архівовано 2013-01-25 у Wayback Machine.] на «Эксперт РА Казахстан». Процитовано: 2013-02-15 (рос.)
5. Інформаційний портал акимату місті Темиртау [Архівовано 10 березня 2013 у Wayback Machine.]: Про місто [Архівовано 10 березня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
6. Історико-краєзнавчий музей м.Темиртау ((рос.), (казах.) та (англ.)) . Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 18 лютого 2013.
7. Темиртау. Паспорт регіону (англ.), (казах.), (рос.)
8. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
9. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 30 липня 2012.]
10. Темиртау на сайті Karta.kz. (рос.)
11. Темиртау и его родственники. Темиртау — Город Металлургов. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 15 лютого 2013. [Архівовано 2010-07-14 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Аркуш карти M-43-62 Темиртау. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання

• Інформаційний портал акимату місті Темиртау (казах.), (рос.), (англ.)
• Теміртау // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Темиртау в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
• На Вікімапії