Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тель Беер-Шева (івр. תל באר שבע ; Вірсавія) — біблійний пагорб (тель) на півдні Ізраїлю.
| Біблійні пагорби — Мегіддо, Хацор, Бєер-Шева | |
|---|---|
| Biblical Tels - Megiddo, Hazor, Beer Sheba | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 31°14′41″ пн. ш. 34°50′27″ сх. д. / 31.244722222250° пн. ш. 34.8408333333611111° сх. д. | |
| Країна |  Ізраїль |
| Тип | Культура |
| (Критерії) | ii, iii, iv, vi |
| Об'єкт № | 1108 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2005 (29 сесія) |
 Тель-Беер-Шева у Вікісховищі | |
Пагорб знаходиться на схід від Беер-Шеви, західніше бедуїнського селища Тель-Шева, північніше Неватім та південніше Омера. Він розташований на перетині доріг, що ведуть на північ у бік гори Хеврон, на схід до Юдейської пустелі і Мертвого моря, на захід у напрямку Прибережної долини і на південь в напрямку Негева і Червоного моря. Археологічні розкопки теля проводилися у 1969—1975 роках під керівництвом професора Йоханана Аароні і в 1976 році під керівництвом професора Зєева Херцога.
Історія
Попри те, що найдавніші знахідки належать до IV тисячоліття до н. е. (періоду халколіту), Беер-Шева була покинута мешканцями в ранню бронзову добу. Приблизно дві тисячі років поселення було закинуто, але заново заселене в XI столітті до н. е.. Представники цієї давньої культури вміли плавити метал, обробляти камінь і слонову кістку, а крім того, створювали у м'яких ґрунтах унікальні для Ханаана підземні приміщення. Знахідки археологів дозволяють припустити наявність торговельних і культурних зв'язків цього району пустелі з Африкою і північною Ханааном.
Основні знахідки відносяться до IX століття до н. е. Споруди, руїни яких знайдені в тілі, були побудовані жителями Юдейського царства. Поселення відновлювалося тричі, поки не було остаточно знищено наприкінці VII століття до н. е. під час нападу вавилонян.
Економіка бєершевської культури мідного століття була побудована на вирощуванні пшениці та жита, а також на скотарстві (кози і вівці). Сліди металургійного виробництва, знайдені в Бєер-Шеві — найдавніші на території Ізраїлю.
У період свого розквіту стародавня Бєер-Шева була добре укріпленим невеликим містом, що мало 60 житлових будинків, в яких проживало близько 500 осіб.
Тель кілька разів згадується в Танаху. Перші згадки відносяться до укладення союзу між Авраамом і царем Герара Авімелехом, після того, як цар помилково взяв Сару в свій гарем. Наступна згадка у главі Толдот, після укладення союзу між Ісааком і Авімелехом. Пізніше згадується поселення знаходилося на території коліна Симеона, що знаходиться цілком в оточенні земель коліна Юди.
У часи розквіту Об'єднаного Ізраїльського царства через Негев проходила дорога з Єрусалиму до самого Еціон-Гевера (нинішній Ейлат). Негев був, як би, мостом між Індійським океаном та Середземним морем.
Розкопки відкрили укріплене місто, що існувало від епохи Суддів до руйнування Першого Храму. Виявлені також знахідки періоду еллінізму, часів царя Ірода та римської епохи. На цьому місці існувало поселення також за часів Візантії та хрестоносців, але було зруйновано і залишалося в руїнах до 1880 року, коли турки почали будувати нове місто західніше теля. Розкопки на різних часових пластах дозволили вивчити залишки юдейського міста VIII століття до н. е .. (Залізна доба).
У 2005 році Тель Бєер-Шева був внесений до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Опис
Забудова залізної доби розкопана майже повністю. Форма міста була еліпсоїдною. Місто було оточене мурами, у південній частині яких були ворота. Вулиці ділили місто на три частини, рівні за розмірами. Всі вулиці вели до центральної міської площі. Задні стіни будинків були прибудовані до міської стіни. Ворота складалися з двох камер, прибудованих до кутів будинків по обидва боки. За воротами знаходився колодязь, також оточений будівлями. Дата появи колодязя неясна: його нашарування порушені в давнину падінням верхньої частини стінок, а дно при розкопках (пройдено 28 м) не досягнуто. Він виник не пізніше VII шару, адже стоїть точно в центрі двору цього часу.
Головними будівлями міста були шість складських приміщень, на площі 600 м2, в яких було достатньо місця для зберігання продуктів, необхідних як у цивільних, так і військових цілях. Найважливіше будівля в місті це царський палац, з трьома довгими залами і системою кімнат.
У місті були дві системи подачі води: криниця поза міськими стінами і резервуар для води у самому місті, на випадок облоги. Система була побудована за часів залізної доби шляхом спорудження греблі на річці Хеврон і системи перекидання води в підземний резервуар, виритий у крейдяній скелі. Ця система використовувалася до I століття до н. е.. Глибина колодязя була 69 метрів нижче рівня поверхні.
Найраніше поселення (шар IX) відкрито тільки у південно-східній частині пагорба. Воно складалося з печер і ям різної форми, виритих в схилі пагорба, які могли використовуватися для зберігання зерна або для житла. В шарі виявлені фрагменти филистимской, краснолощеной і фарбованої кераміки (кінець XII — початок XI століть). Печери і ями залишалися основними спорудами в шарі VIII (близько середини XI століття), але знайдені сліди будівництва будівель на кам'яних фундаментах.
При розкопках також виявлені уламки вівтаря з чотирма кутовими піднесеннями. Вівтар був реконструйований з уламків. Він доводить існування храму або релігійного центру в місті. Особливо цікавими є блоки, закладені в стіну «сховища» від стінок і верхньої частини 4-рогого жертовника (на деяких з них були насічені зображення змії). Частина каміння жертівника, причому зі слідами вогню, зібрана в шарі II.
В епоху еллінізму на місці Бєер була поставлена фортеця, а в іродіанський період — великий палацовий комплекс зі службовими будівлями і лазнями. В ході розкопок виявлені залишки синагоги візантійського періоду.
Площа теля (3.09 гектар) набагато менше, ніж двох інших телей, включених разом з ним до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На цей час розкопано близько 60 % площі теля і велика частина будівель і споруд на поверхні.
У ряді ділянок, особливо в районі міських воріт, проведені роботи з реставрації стін, які були складені з глиняних блоків. ЮНЕСКО засудило реставраційні роботи, які, на її думку, знижують історичну цінність даного місця.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tel Beer Sheva ivr תל באר שבע Virsaviya biblijnij pagorb tel na pivdni Izrayilyu Biblijni pagorbi Megiddo Hacor Byeer ShevaBiblical Tels Megiddo Hazor Beer Sheba Svitova spadshinaBiblijni pagorbi Megiddo Hacor Byeer Sheva31 14 41 pn sh 34 50 27 sh d 31 244722222250 pn sh 34 8408333333611111 sh d 31 244722222250 34 8408333333611111Krayina IzrayilTipKulturaKriteriyiii iii iv viOb yekt 1108RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2005 29 sesiya Tel Beer Sheva u Vikishovishi Pagorb znahoditsya na shid vid Beer Shevi zahidnishe beduyinskogo selisha Tel Sheva pivnichnishe Nevatim ta pivdennishe Omera Vin roztashovanij na peretini dorig sho vedut na pivnich u bik gori Hevron na shid do Yudejskoyi pusteli i Mertvogo morya na zahid u napryamku Priberezhnoyi dolini i na pivden v napryamku Negeva i Chervonogo morya Arheologichni rozkopki telya provodilisya u 1969 1975 rokah pid kerivnictvom profesora Johanana Aaroni i v 1976 roci pid kerivnictvom profesora Zyeeva Hercoga IstoriyaPopri te sho najdavnishi znahidki nalezhat do IV tisyacholittya do n e periodu halkolitu Beer Sheva bula pokinuta meshkancyami v rannyu bronzovu dobu Priblizno dvi tisyachi rokiv poselennya bulo zakinuto ale zanovo zaselene v XI stolitti do n e Predstavniki ciyeyi davnoyi kulturi vmili plaviti metal obroblyati kamin i slonovu kistku a krim togo stvoryuvali u m yakih gruntah unikalni dlya Hanaana pidzemni primishennya Znahidki arheologiv dozvolyayut pripustiti nayavnist torgovelnih i kulturnih zv yazkiv cogo rajonu pusteli z Afrikoyu i pivnichnoyu Hanaanom Osnovni znahidki vidnosyatsya do IX stolittya do n e Sporudi ruyini yakih znajdeni v tili buli pobudovani zhitelyami Yudejskogo carstva Poselennya vidnovlyuvalosya trichi poki ne bulo ostatochno znisheno naprikinci VII stolittya do n e pid chas napadu vavilonyan Ekonomika byeershevskoyi kulturi midnogo stolittya bula pobudovana na viroshuvanni pshenici ta zhita a takozh na skotarstvi kozi i vivci Slidi metalurgijnogo virobnictva znajdeni v Byeer Shevi najdavnishi na teritoriyi Izrayilyu U period svogo rozkvitu starodavnya Byeer Sheva bula dobre ukriplenim nevelikim mistom sho malo 60 zhitlovih budinkiv v yakih prozhivalo blizko 500 osib Tel kilka raziv zgaduyetsya v Tanahu Pershi zgadki vidnosyatsya do ukladennya soyuzu mizh Avraamom i carem Gerara Avimelehom pislya togo yak car pomilkovo vzyav Saru v svij garem Nastupna zgadka u glavi Toldot pislya ukladennya soyuzu mizh Isaakom i Avimelehom Piznishe zgaduyetsya poselennya znahodilosya na teritoriyi kolina Simeona sho znahoditsya cilkom v otochenni zemel kolina Yudi U chasi rozkvitu Ob yednanogo Izrayilskogo carstva cherez Negev prohodila doroga z Yerusalimu do samogo Ecion Gevera ninishnij Ejlat Negev buv yak bi mostom mizh Indijskim okeanom ta Seredzemnim morem Rozkopki vidkrili ukriplene misto sho isnuvalo vid epohi Suddiv do rujnuvannya Pershogo Hramu Viyavleni takozh znahidki periodu ellinizmu chasiv carya Iroda ta rimskoyi epohi Na comu misci isnuvalo poselennya takozh za chasiv Vizantiyi ta hrestonosciv ale bulo zrujnovano i zalishalosya v ruyinah do 1880 roku koli turki pochali buduvati nove misto zahidnishe telya Rozkopki na riznih chasovih plastah dozvolili vivchiti zalishki yudejskogo mista VIII stolittya do n e Zalizna doba U 2005 roci Tel Byeer Sheva buv vnesenij do spisku ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO OpisZabudova zaliznoyi dobi rozkopana majzhe povnistyu Forma mista bula elipsoyidnoyu Misto bulo otochene murami u pivdennij chastini yakih buli vorota Vulici dilili misto na tri chastini rivni za rozmirami Vsi vulici veli do centralnoyi miskoyi ploshi Zadni stini budinkiv buli pribudovani do miskoyi stini Vorota skladalisya z dvoh kamer pribudovanih do kutiv budinkiv po obidva boki Za vorotami znahodivsya kolodyaz takozh otochenij budivlyami Data poyavi kolodyazya neyasna jogo nasharuvannya porusheni v davninu padinnyam verhnoyi chastini stinok a dno pri rozkopkah projdeno 28 m ne dosyagnuto Vin vinik ne piznishe VII sharu adzhe stoyit tochno v centri dvoru cogo chasu Golovnimi budivlyami mista buli shist skladskih primishen na ploshi 600 m2 v yakih bulo dostatno miscya dlya zberigannya produktiv neobhidnih yak u civilnih tak i vijskovih cilyah Najvazhlivishe budivlya v misti ce carskij palac z troma dovgimi zalami i sistemoyu kimnat U misti buli dvi sistemi podachi vodi krinicya poza miskimi stinami i rezervuar dlya vodi u samomu misti na vipadok oblogi Sistema bula pobudovana za chasiv zaliznoyi dobi shlyahom sporudzhennya grebli na richci Hevron i sistemi perekidannya vodi v pidzemnij rezervuar viritij u krejdyanij skeli Cya sistema vikoristovuvalasya do I stolittya do n e Glibina kolodyazya bula 69 metriv nizhche rivnya poverhni Najranishe poselennya shar IX vidkrito tilki u pivdenno shidnij chastini pagorba Vono skladalosya z pecher i yam riznoyi formi viritih v shili pagorba yaki mogli vikoristovuvatisya dlya zberigannya zerna abo dlya zhitla V shari viyavleni fragmenti filistimskoj krasnoloshenoj i farbovanoyi keramiki kinec XII pochatok XI stolit Pecheri i yami zalishalisya osnovnimi sporudami v shari VIII blizko seredini XI stolittya ale znajdeni slidi budivnictva budivel na kam yanih fundamentah Pri rozkopkah takozh viyavleni ulamki vivtarya z chotirma kutovimi pidnesennyami Vivtar buv rekonstrujovanij z ulamkiv Vin dovodit isnuvannya hramu abo religijnogo centru v misti Osoblivo cikavimi ye bloki zakladeni v stinu shovisha vid stinok i verhnoyi chastini 4 rogogo zhertovnika na deyakih z nih buli nasicheni zobrazhennya zmiyi Chastina kaminnya zhertivnika prichomu zi slidami vognyu zibrana v shari II V epohu ellinizmu na misci Byeer bula postavlena fortecya a v irodianskij period velikij palacovij kompleks zi sluzhbovimi budivlyami i laznyami V hodi rozkopok viyavleni zalishki sinagogi vizantijskogo periodu Plosha telya 3 09 gektar nabagato menshe nizh dvoh inshih telej vklyuchenih razom z nim do Spisku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Na cej chas rozkopano blizko 60 ploshi telya i velika chastina budivel i sporud na poverhni U ryadi dilyanok osoblivo v rajoni miskih vorit provedeni roboti z restavraciyi stin yaki buli skladeni z glinyanih blokiv YuNESKO zasudilo restavracijni roboti yaki na yiyi dumku znizhuyut istorichnu cinnist danogo miscya Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku