Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Згідно офіційної статистики, в Японії на сьогодні налічується близько трьох тисяч театрів. Пік створення театрів прийшовся на 1980-ті – на часи японського економічного дива.
Японський театр має поділ на два основні магістральні напрями – традиційний та сучасний. Існує багато приватних та державних театрів, присвячених традиційним японським жанрам – Кабукі, Но (разом із комічним театром Кьоген) та театр ляльок Бунраку із повнорозмірними маріонетками.
Традиційні форми театру
Но та Кьоген
Давні існуючі сценарії театру Кьоген датуються XV століттям. Його використовували як антракт між діями театру Но. Кьоген з'єднував тему вистави Но із сучасним світом за допомогою фарсу та буфонади. Но грав для людей високого класу, але іноді й для будь-якої аудиторії. Актори Кьоген, на відміну від Но, не носять масок, якщо для їх ролі не треба перевтілюватись.
Актори виступали в масках під акомпанемент ансамблю музичних інструментів і хору. Невеличкий ансамбль складався з бамбукової флейти (фуе) та трьох барабанів: маленького, середнього й великого. Акторам допомагає чоловічий хор.
До 1430 року і чоловікам, і жінкам дозволялося грати в театрі Кьоген.
Обидві форми театру є популярними, при цьому масовий глядач здебільшого віддає перевагу виставам Кьоген.
Кабукі
Найвідомішою формою японського театру є Кабукі, який поєднує у собі музику, драму й танець. Він славиться своїми лякливими костюмами та боями з мечами (до 1680-х років використовували справжні мечі). Кабукі почав виходити з тіні Но. Драматурги хотіли приголомшити аудиторію жвавішими та своєчасними виставами. Зазначається, що перша вистава новила назву «Окуніс», й була поставлена у «1603» році. Однак, як і Но, Кабукі також став стилізованим, регламентованим видом мистецтва, й до сих пір ставить п’єси таким же чином. Виступ акторів супроводжують хор та ансамбль музикантів, а домінуюча роль у музичному супроводі виконує сямісен.
Відома театральна трупа Джекидан Синкансен, яка на сьогодні існує у Токіо, дотримується принципів наслідування традицій Кабукі, виконуючи історичні ролі по-сучасному – галасливо та дивовижно. Незалежно від того чи представляють вони собою традиційний Кабукі чи ні, проте залишаються предметом дискусій та особистої думки.
Державний сектор включає Національні театри для кожної з традиційних форм в Токіо та Окінаві, але у сфері Кабукі існує також комерційна організація Шочікю, яка підписує контракти з основними артистами Кабукі для їх кіно- та театральної продукції. Прийти у Кабукі з нетрадиційного театру неможливо – навчання акторської майстерності передається із покоління в покоління в рамках акторських династій. Проте, виконавці Кабукі цілком можуть грати в інших жанрах, для залучення більшої аудиторії (наприклад, зірка Кабукі [en], виступив режисером та виконав головну ролі у відновленому мюзиклі «Амадей»).
Сам Мацумото ще 1969 року зіграв головну роль у мюзиклі «Людина з Ламанчі», який понад тисячу разів було зіграно у постановках чотирьох великих японських продюсерських компаній «Тохо» (власником «Тохо» є залізнична компанія [en], у власності якої між іншим й власні театри у Токіо та [en] на 2500 місць. «Такарадзука» ставить й бродвейські мюзикли, й постановки Шекспіра, й власні роботи такі, як «Роза Версаля»).
Бунраку
Маріонетки та Бунраку використовувалися в японському театрі ще у виставах Но. Середньовічні записи свідчать, що маріонеток насправді використовували у виставах театру Но. Ляльки були від 3-х до 4-х футів заввишки (0,91 до 1,52 м), якими керували ляльководи. Вони були повністю одягнені у чорне, в той час як на голові красувалося яскраве вбрання.
Театр маріонеток Бунраку перебуває у постійному співіснуванні із театром Кабукі – обидва театри часто беруть однакові п'єси до свого репертуару. Різниця полягає у тому, що у Бунраку дійовими особами є ляльки, а текст промовляє читець (гідаю) під акомпанемент сямісена. Ляльки театру – це «дорослі» герої – їх «почуття» повинні сприйматися публікою без жодного глузування. Музика та спів є популярною традицією для Бунраку та виконавець сямсен зазвичай є головним серед усіх.
Сучасний театр
Сучасна японська драма на початку XX століття 1900-х років складалася із Сінгекі (експериментального театру західного стилю), який займався реалістичними діями та сучасними темами на відміну від стилізованих звичаїв Кабукі та Но. Такі постаті як Хогецу Сімамура та [en] вплинули на розвиток Сінгекі.
У післявоєнний період відбувся суттєвий злет нових креативних драматичних творів, які запровадили нові естетичні концепції, та замінили сучасний православний театр. Складна реалістична, психологічна драма зосереджувалася на «трагічному історичному розвитку» Сінгекі західного походження. Молоді драматурги відійшли від прийнятих постулатів традиційної сцени – почали ставити власні постановки у наметах, на вулицях, відкритих майданчиках тощо. Грали по всьому Токіо.
Сюжети ставали все складнішими, в послідовності з грою-в-грі, швидко переміщуючись назад та вперед у часі, поєднуючи реальність із фантазією. Був розроблений склад драми, з акцентом на виконавця, який частіше за усіх одягав маски, щоб перевтілюватись в різні образи.
Драматурги повернулися до звичного сценічного обладнання, що вдосконалювалось в театрах Но та Кабукі, щоб втілювати свої ідеї, наприклад, мати такого оповідача, який міг би звертатися до іноземних гостей англійською мовою. Відомими драматургами 1980-х років були Кара Дзюро, Сімідзу Куніо та Мінору Бетсуяку. Кожен з них відносився до конкретної трупи. Навпаки, невтримно незалежна Мураі Шімако отримала нагороди в усьому світі за свої численні вистави, присвячені бомбардуванню Хіросіми, які часто виконувалися однією чи двома акторками. У 1980-х майстерність драматурга почала проявлятися у складнішому форматі, аніж як у ранніх повоєнних спробах, яким бракувало сміливої критики.
Тадасі Судзукі розробив унікальну методику навчання виконавців, яка об’єднувала в єдине ціле авангардні концепції з класичними театру Но та Кабукі, підхід, який став головним творчим підґрунтям для японського міжнародного театру у 1980-х роках. Ще одне досить оригінальне східно-західне поєднання відбулось у натхненній постановці Настасья, взятої з «Ідіота» Достоєвського, в якій знаменитий Кабукі Оннагата (травесті), зіграв роль принца та його наречену.
Між комерційним та субсидованими театральним ринком існують безліч громадських театрів, на чолі яких стоять визначні режисери. [en] очолює Театр Сетагая (англ. Setagaya Public Theatre), [en] ставить по десять прем'єр на рік у своєму театрі Саітама (англ. Saitama art theater), [en] очолює [en]. Хоча, у більшості випадків театрами керують менеджери, а не митці.
[en], який керує двома театральними просторами великого токійського розважального комплексу, де також знаходиться Опера та Концерт-хол, було засновано Японською художнбою радою, яка також має відношення до створення Національного театру в Окінаві (англ. National Theater Okinawa) та управляє видачею грантів Японського художнього фонду (близько півмільярда фунтів). Новий національний театр представляє як японські, так й західні роботи, наприклад, [en]Гарольд Пінтера.
Крім великих театрів в Японії розгалужена мережа з маленьких міських й приватних театрів у стилі Фріндж, які до вподоби молодої аудиторії. У самому Токіо таких театральних труп близько трьохсот. Після «Шінгекі», або «Модерну» (вплив західного театру), який існує в Японії з початку XX століття, наступним важливим театральним явищами є у 1960-х «Шогекіджо» – «Маленький» театр, який вийшов зі студентського руху.
Окремий підвищений інтерес в Японії до авангардного театру.
Со-Гекійо
1980-ті також сприяли створенню Со-Гекійо – буквально «маленький театр». Зазвичай – це аматорські театральні трупи, що ставлять п’єси, аби бути поміченими всіма та кожним, не обов’язково як характерно значущі, а як щось розважальне. Драматургічними та режисерськими представниками того часу були Нода Хідєкі та Сьодзі Комамі.
Популярні театральні трупи Со-Гекійо складаються з Neylon 100, Гекідана Сінкансена, Tokio Sunshine Boys, Халахоло Сангріла.
Останнім часом, з’являються нові покоління артистів Со-Гекійо, названі «поколінням втраченого десятиліття», або «покоління 2000-х». Головними виконавцями є Тосікі Окада, Сіро Маеда, Куро Таніно, Даісукє Міура, Томохіро Маекава та інші.
Західні п'єси в Японії
Театр Японії у своєму репертуарі використовує й європейську драматургію – тексти давньогрецького театру, Вільяма Шекспіра, Федіра Достоєвського, Семюеля Бекета. Щороку в Токіо виходять чисельні постановки п'єс (кілька тисіч), тим самим виводячи Токіо до числа провідних світових театральних центрів.
На святкування відкриття копії театру «Глобус» запросили усіх акторів Британської трупи, щоб ті зіграли усі шекспірівські історичні п'єси, в той час як інші театри Токіо зіграли п’єси Шекспіра, включно із різними новими перекладами «Гамлета» та «Короля Ліра». Токійський театр «Глобус» знаходиться в районі Шінджюку, та належить японській ідол-агенції .
Юкіо Нінагава є відомим японським режисером та драматургом, який часто звертається до шекспірівських елементів за натхненням. 1995 року він поставив п’єсу «Shakespeare Tenpo 12Nen», переклад відомого Британського театру Shakespeare Condensed: усі п’єси Шекспіра за дві години. До постановки було залучено відомих акторів Марі Нацукі та Карава Тосіакі.
Опера
Оперне мистецтво, яке виникло наприкінці XVI сторіччя в Італії, під час свого найвисшого разквіту у XIX сторіччі, завдяки потужному європейському культурному впливу прийшла й в Азію, де здавна існували свої музичні традиції, досить своєрідні й відмінні від західних. Чуже по суті азійській культурі, мистецтво бельканто знайшло свою вдячну публіку, й дуже популярне сьогодні. Після другої світової війни, й особливо з кінця 1950-х років, коли внаслідок економічного дива японці стали найбагатшою нацією світу, в країну стали гастролювати імениті західні митці, включно із Марією Каллас, міланський «Ла Скала», лондонський «Ковент-Гарден», московський Большой театр, та навіть Нью-Йоркський «Метрополітен-опера».
В Японії виникла і своя композиторська школа, яка поєднує традиційний національний мелос із досягненнями європейських гармонії та симфонізму (напр. опера Ікумі Дана «Ю-дзурі» («Журавлине пір'я»), на основі популярної японської середньовічної легенди про нещасливе кохання токійської трупи «Нікікай» (англ. Tokyo Nikikai Opera Theatre).
Перша та найстаріша оперна компанія Японії – Токійська опера Фудзівара (англ. Fujiwara Opera) була заснована 1934 року оперним тенором [en]. З 1980 року компанією керує Японський оперний фонд – організація, яка також керує Ніхонською оперою Кіокай (англ. Nihon Opera Kyokai).
Солісткою Токійської опери Фудзівара з 2010 року працює українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано) Оксана Степанюк.
Мюзикл
Найактивнішою з четвірки великих продюсерських компаній Японії є «Шікі», у репертуарі якої щороку понад три тисячі постановок. На відміну від більшості японських комерційних постановок, які рідко тривають більше трьох тижнів поспіль, «Шікі» має можливість показувати тривалий час проєкти західного зразка. Під час створення мюзиклу «Коти» було побудувано окрему будівлю у Йокогамі. Серед інших шоу «Шікі», які йдуть у Токіо та за його межами – найвідоміші американські мюзикли [en], «Привид опери», «Мамма Міа!».
Див. також
- Культура Японії
- Японія
- Шінпа
- Такаразука Рев'ю
Примітки
- Ян Херберт. Театральная Япония. Обзор [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Роман Горобець. Традиційний японський театр та його відображення в опері П. Масканьї «Ірис».
- . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- Олександр Матусевич (13 грудня 2009). (ua) . OperaNews.ru. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 2020-4-20.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.
Посилання
- Сиґуса // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 384.
- Театр і кінематографія японців [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Japan Cultural Profile [ 13 травня 2009 у Wayback Machine.] - national cultural portal for Japan created by Visiting Arts/Japan Foundation
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zgidno oficijnoyi statistiki v Yaponiyi na sogodni nalichuyetsya blizko troh tisyach teatriv Pik stvorennya teatriv prijshovsya na 1980 ti na chasi yaponskogo ekonomichnogo diva Yaponskij teatr maye podil na dva osnovni magistralni napryami tradicijnij ta suchasnij Isnuye bagato privatnih ta derzhavnih teatriv prisvyachenih tradicijnim yaponskim zhanram Kabuki No razom iz komichnim teatrom Kogen ta teatr lyalok Bunraku iz povnorozmirnimi marionetkami Tradicijni formi teatruNo ta Kogen No odin iz chotiroh osnovnih vidiv yaponskogo teatru Davni isnuyuchi scenariyi teatru Kogen datuyutsya XV stolittyam Jogo vikoristovuvali yak antrakt mizh diyami teatru No Kogen z yednuvav temu vistavi No iz suchasnim svitom za dopomogoyu farsu ta bufonadi No grav dlya lyudej visokogo klasu ale inodi j dlya bud yakoyi auditoriyi Aktori Kogen na vidminu vid No ne nosyat masok yaksho dlya yih roli ne treba perevtilyuvatis Aktori vistupali v maskah pid akompanement ansamblyu muzichnih instrumentiv i horu Nevelichkij ansambl skladavsya z bambukovoyi flejti fue ta troh barabaniv malenkogo serednogo j velikogo Aktoram dopomagaye cholovichij hor Do 1430 roku i cholovikam i zhinkam dozvolyalosya grati v teatri Kogen Obidvi formi teatru ye populyarnimi pri comu masovij glyadach zdebilshogo viddaye perevagu vistavam Kogen Kabuki Artisti teatru kabuki zobrazhayut bij samuraiv Najvidomishoyu formoyu yaponskogo teatru ye Kabuki yakij poyednuye u sobi muziku dramu j tanec Vin slavitsya svoyimi lyaklivimi kostyumami ta boyami z mechami do 1680 h rokiv vikoristovuvali spravzhni mechi Kabuki pochav vihoditi z tini No Dramaturgi hotili prigolomshiti auditoriyu zhvavishimi ta svoyechasnimi vistavami Zaznachayetsya sho persha vistava novila nazvu Okunis j bula postavlena u 1603 roci Odnak yak i No Kabuki takozh stav stilizovanim reglamentovanim vidom mistectva j do sih pir stavit p yesi takim zhe chinom Vistup aktoriv suprovodzhuyut hor ta ansambl muzikantiv a dominuyucha rol u muzichnomu suprovodi vikonuye syamisen Vidoma teatralna trupa Dzhekidan Sinkansen yaka na sogodni isnuye u Tokio dotrimuyetsya principiv nasliduvannya tradicij Kabuki vikonuyuchi istorichni roli po suchasnomu galaslivo ta divovizhno Nezalezhno vid togo chi predstavlyayut voni soboyu tradicijnij Kabuki chi ni prote zalishayutsya predmetom diskusij ta osobistoyi dumki Derzhavnij sektor vklyuchaye Nacionalni teatri dlya kozhnoyi z tradicijnih form v Tokio ta Okinavi ale u sferi Kabuki isnuye takozh komercijna organizaciya Shochikyu yaka pidpisuye kontrakti z osnovnimi artistami Kabuki dlya yih kino ta teatralnoyi produkciyi Prijti u Kabuki z netradicijnogo teatru nemozhlivo navchannya aktorskoyi majsternosti peredayetsya iz pokolinnya v pokolinnya v ramkah aktorskih dinastij Prote vikonavci Kabuki cilkom mozhut grati v inshih zhanrah dlya zaluchennya bilshoyi auditoriyi napriklad zirka Kabuki en vistupiv rezhiserom ta vikonav golovnu roli u vidnovlenomu myuzikli Amadej Sam Macumoto she 1969 roku zigrav golovnu rol u myuzikli Lyudina z Lamanchi yakij ponad tisyachu raziv bulo zigrano u postanovkah chotiroh velikih yaponskih prodyuserskih kompanij Toho vlasnikom Toho ye zaliznichna kompaniya en u vlasnosti yakoyi mizh inshim j vlasni teatri u Tokio ta en na 2500 misc Takaradzuka stavit j brodvejski myuzikli j postanovki Shekspira j vlasni roboti taki yak Roza Versalya Bunraku Lyalkovod teatru Bunraku Marionetki ta Bunraku vikoristovuvalisya v yaponskomu teatri she u vistavah No Serednovichni zapisi svidchat sho marionetok naspravdi vikoristovuvali u vistavah teatru No Lyalki buli vid 3 h do 4 h futiv zavvishki 0 91 do 1 52 m yakimi keruvali lyalkovodi Voni buli povnistyu odyagneni u chorne v toj chas yak na golovi krasuvalosya yaskrave vbrannya Teatr marionetok Bunraku perebuvaye u postijnomu spivisnuvanni iz teatrom Kabuki obidva teatri chasto berut odnakovi p yesi do svogo repertuaru Riznicya polyagaye u tomu sho u Bunraku dijovimi osobami ye lyalki a tekst promovlyaye chitec gidayu pid akompanement syamisena Lyalki teatru ce dorosli geroyi yih pochuttya povinni sprijmatisya publikoyu bez zhodnogo gluzuvannya Muzika ta spiv ye populyarnoyu tradiciyeyu dlya Bunraku ta vikonavec syamsen zazvichaj ye golovnim sered usih Suchasnij teatrSuchasna yaponska drama na pochatku XX stolittya 1900 h rokiv skladalasya iz Singeki eksperimentalnogo teatru zahidnogo stilyu yakij zajmavsya realistichnimi diyami ta suchasnimi temami na vidminu vid stilizovanih zvichayiv Kabuki ta No Taki postati yak Hogecu Simamura ta en vplinuli na rozvitok Singeki U pislyavoyennij period vidbuvsya suttyevij zlet novih kreativnih dramatichnih tvoriv yaki zaprovadili novi estetichni koncepciyi ta zaminili suchasnij pravoslavnij teatr Skladna realistichna psihologichna drama zoseredzhuvalasya na tragichnomu istorichnomu rozvitku Singeki zahidnogo pohodzhennya Molodi dramaturgi vidijshli vid prijnyatih postulativ tradicijnoyi sceni pochali staviti vlasni postanovki u nametah na vulicyah vidkritih majdanchikah tosho Grali po vsomu Tokio Syuzheti stavali vse skladnishimi v poslidovnosti z groyu v gri shvidko peremishuyuchis nazad ta vpered u chasi poyednuyuchi realnist iz fantaziyeyu Buv rozroblenij sklad drami z akcentom na vikonavcya yakij chastishe za usih odyagav maski shob perevtilyuvatis v rizni obrazi Dramaturgi povernulisya do zvichnogo scenichnogo obladnannya sho vdoskonalyuvalos v teatrah No ta Kabuki shob vtilyuvati svoyi ideyi napriklad mati takogo opovidacha yakij mig bi zvertatisya do inozemnih gostej anglijskoyu movoyu Vidomimi dramaturgami 1980 h rokiv buli Kara Dzyuro Simidzu Kunio ta Minoru Betsuyaku Kozhen z nih vidnosivsya do konkretnoyi trupi Navpaki nevtrimno nezalezhna Murai Shimako otrimala nagorodi v usomu sviti za svoyi chislenni vistavi prisvyacheni bombarduvannyu Hirosimi yaki chasto vikonuvalisya odniyeyu chi dvoma aktorkami U 1980 h majsternist dramaturga pochala proyavlyatisya u skladnishomu formati anizh yak u rannih povoyennih sprobah yakim brakuvalo smilivoyi kritiki Tadasi Sudzuki rozrobiv unikalnu metodiku navchannya vikonavciv yaka ob yednuvala v yedine cile avangardni koncepciyi z klasichnimi teatru No ta Kabuki pidhid yakij stav golovnim tvorchim pidgruntyam dlya yaponskogo mizhnarodnogo teatru u 1980 h rokah She odne dosit originalne shidno zahidne poyednannya vidbulos u nathnennij postanovci Nastasya vzyatoyi z Idiota Dostoyevskogo v yakij znamenitij Kabuki Onnagata travesti zigrav rol princa ta jogo narechenu Mizh komercijnim ta subsidovanimi teatralnim rinkom isnuyut bezlich gromadskih teatriv na choli yakih stoyat viznachni rezhiseri en ocholyuye Teatr Setagaya angl Setagaya Public Theatre en stavit po desyat prem yer na rik u svoyemu teatri Saitama angl Saitama art theater en ocholyuye en Hocha u bilshosti vipadkiv teatrami keruyut menedzheri a ne mitci en yakij keruye dvoma teatralnimi prostorami velikogo tokijskogo rozvazhalnogo kompleksu de takozh znahoditsya Opera ta Koncert hol bulo zasnovano Yaponskoyu hudozhnboyu radoyu yaka takozh maye vidnoshennya do stvorennya Nacionalnogo teatru v Okinavi angl National Theater Okinawa ta upravlyaye vidacheyu grantiv Yaponskogo hudozhnogo fondu blizko pivmilyarda funtiv Novij nacionalnij teatr predstavlyaye yak yaponski tak j zahidni roboti napriklad en Garold Pintera Krim velikih teatriv v Yaponiyi rozgaluzhena merezha z malenkih miskih j privatnih teatriv u stili Frindzh yaki do vpodobi molodoyi auditoriyi U samomu Tokio takih teatralnih trup blizko trohsot Pislya Shingeki abo Modernu vpliv zahidnogo teatru yakij isnuye v Yaponiyi z pochatku XX stolittya nastupnim vazhlivim teatralnim yavishami ye u 1960 h Shogekidzho Malenkij teatr yakij vijshov zi studentskogo ruhu Okremij pidvishenij interes v Yaponiyi do avangardnogo teatru So Gekijo 1980 ti takozh spriyali stvorennyu So Gekijo bukvalno malenkij teatr Zazvichaj ce amatorski teatralni trupi sho stavlyat p yesi abi buti pomichenimi vsima ta kozhnim ne obov yazkovo yak harakterno znachushi a yak shos rozvazhalne Dramaturgichnimi ta rezhiserskimi predstavnikami togo chasu buli Noda Hidyeki ta Sodzi Komami Populyarni teatralni trupi So Gekijo skladayutsya z Neylon 100 Gekidana Sinkansena Tokio Sunshine Boys Halaholo Sangrila Ostannim chasom z yavlyayutsya novi pokolinnya artistiv So Gekijo nazvani pokolinnyam vtrachenogo desyatilittya abo pokolinnya 2000 h Golovnimi vikonavcyami ye Tosiki Okada Siro Maeda Kuro Tanino Daisukye Miura Tomohiro Maekava ta inshi Zahidni p yesi v Yaponiyi Teatr Yaponiyi u svoyemu repertuari vikoristovuye j yevropejsku dramaturgiyu teksti davnogreckogo teatru Vilyama Shekspira Fedira Dostoyevskogo Semyuelya Beketa Shoroku v Tokio vihodyat chiselni postanovki p yes kilka tisich tim samim vivodyachi Tokio do chisla providnih svitovih teatralnih centriv Na svyatkuvannya vidkrittya kopiyi teatru Globus zaprosili usih aktoriv Britanskoyi trupi shob ti zigrali usi shekspirivski istorichni p yesi v toj chas yak inshi teatri Tokio zigrali p yesi Shekspira vklyuchno iz riznimi novimi perekladami Gamleta ta Korolya Lira Tokijskij teatr Globus znahoditsya v rajoni Shindzhyuku ta nalezhit yaponskij idol agenciyi Johnny amp Associates Yukio Ninagava ye vidomim yaponskim rezhiserom ta dramaturgom yakij chasto zvertayetsya do shekspirivskih elementiv za nathnennyam 1995 roku vin postaviv p yesu Shakespeare Tenpo 12Nen pereklad vidomogo Britanskogo teatru Shakespeare Condensed usi p yesi Shekspira za dvi godini Do postanovki bulo zalucheno vidomih aktoriv Mari Nacuki ta Karava Tosiaki Opera Operne mistectvo yake viniklo naprikinci XVI storichchya v Italiyi pid chas svogo najvisshogo razkvitu u XIX storichchi zavdyaki potuzhnomu yevropejskomu kulturnomu vplivu prijshla j v Aziyu de zdavna isnuvali svoyi muzichni tradiciyi dosit svoyeridni j vidminni vid zahidnih Chuzhe po suti azijskij kulturi mistectvo belkanto znajshlo svoyu vdyachnu publiku j duzhe populyarne sogodni Pislya drugoyi svitovoyi vijni j osoblivo z kincya 1950 h rokiv koli vnaslidok ekonomichnogo diva yaponci stali najbagatshoyu naciyeyu svitu v krayinu stali gastrolyuvati imeniti zahidni mitci vklyuchno iz Mariyeyu Kallas milanskij La Skala londonskij Kovent Garden moskovskij Bolshoj teatr ta navit Nyu Jorkskij Metropoliten opera V Yaponiyi vinikla i svoya kompozitorska shkola yaka poyednuye tradicijnij nacionalnij melos iz dosyagnennyami yevropejskih garmoniyi ta simfonizmu napr opera Ikumi Dana Yu dzuri Zhuravline pir ya na osnovi populyarnoyi yaponskoyi serednovichnoyi legendi pro neshaslive kohannya tokijskoyi trupi Nikikaj angl Tokyo Nikikai Opera Theatre Persha ta najstarisha operna kompaniya Yaponiyi Tokijska opera Fudzivara angl Fujiwara Opera bula zasnovana 1934 roku opernim tenorom en Z 1980 roku kompaniyeyu keruye Yaponskij opernij fond organizaciya yaka takozh keruye Nihonskoyu operoyu Kiokaj angl Nihon Opera Kyokai Solistkoyu Tokijskoyi operi Fudzivara z 2010 roku pracyuye ukrayinska operna spivachka liriko koloraturne soprano Oksana Stepanyuk Myuzikl Najaktivnishoyu z chetvirki velikih prodyuserskih kompanij Yaponiyi ye Shiki u repertuari yakoyi shoroku ponad tri tisyachi postanovok Na vidminu vid bilshosti yaponskih komercijnih postanovok yaki ridko trivayut bilshe troh tizhniv pospil Shiki maye mozhlivist pokazuvati trivalij chas proyekti zahidnogo zrazka Pid chas stvorennya myuziklu Koti bulo pobuduvano okremu budivlyu u Jokogami Sered inshih shou Shiki yaki jdut u Tokio ta za jogo mezhami najvidomishi amerikanski myuzikli en Privid operi Mamma Mia Div takozhKultura Yaponiyi Yaponiya Shinpa Takarazuka Rev yuPrimitkiYan Herbert Teatralnaya Yaponiya Obzor 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Roman Gorobec Tradicijnij yaponskij teatr ta jogo vidobrazhennya v operi P Maskanyi Iris Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 21 travnya 2017 Oleksandr Matusevich 13 grudnya 2009 ua OperaNews ru Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 2020 4 20 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2020 PosilannyaSigusa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 384 Teatr i kinematografiya yaponciv 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Japan Cultural Profile 13 travnya 2009 u Wayback Machine national cultural portal for Japan created by Visiting Arts Japan Foundation