Ташке́нтський вілоя́т (Ташке́нтська о́бласть) (вілоя́т, узб. Toshkent viloyati, Тошкент вілояті) — адміністративна одиниця-область (вілоят) у складі Узбекистану. Обласний центр — місто Нурафшан (з 24 серпня 2017 року, до цього Ташкентська область не мала адміністративного центру, де-факто керувалася безпосередньо Ташкентом). Станом на 2011 рік населення областi становило 2644400 осіб.
Ташкентський вілоят (Ташкентська область) | |||||
---|---|---|---|---|---|
Toshkent viloyati | |||||
| |||||
Адміністративний центр | Ташкент | ||||
Країна | Узбекистан | ||||
| |||||
Офіційна мова | узбецька | ||||
Населення | |||||
- повне | 2468,0 тис. чол. | ||||
- густота | 291 чол./км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 15,59 тис. км² км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1176 м | ||||
- мінімальна | 1176 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 15 січня 1938 | ||||
Вебсайт | tashvil.gov.uz | ||||
Код ISO 3166-2 | UZ-TO | ||||
|
Географія
Площа області становить — 15,3 тис. км ².
Ташкентська область розташована в північно-східній частині Узбекистану між західною частиною гір Тянь-Шаню та річкою Сирдар'я. Область межує на півночі і північному заході з Казахстаном, на північному сході межує з Киргизстаном, на сході з Наманганською областю Узбекистана, на півдні — з Таджикистаном, на південному заході — з Сирдар'їнською областю.
- Центр: м. Ташкент (населення 2,9 млн чол.)
- Територія: 15, 6 тис. км².
- Населення: 4 450,0 тис. чол., середня щільність 147 чоловік на квадратний кілометр.
- Автомобільний код: 11 — дійсний до 01.01.2011; 10 — дійсний для нових автомобільних номерів.
- Місто республіканського підпорядкування: Ташкент.
- Міста обласного підпорядкування: Алмалик, Ангрен, Ахангаран, Бекабад, Чирчик, Янгіюль.
- Міст районного підпорядкування: Аккурган, Бука, Газалкент, Дустонобод, Келес, Паркент, Пскент, Тойтепа, Чіназ, Янгіабад.
Область розділена на 15 адміністративних районів. В області також 13 маленьких міст і безліч селищ. Надра багаті міддю, бурим вугіллям, молібденом, цинком, золотом, сріблом, рідкісноземельними металами та ін. Велика частина території Ташкентської області — передгірська рівнина, на півночі і північному заході — хребти Західного Тянь-Шаню висотою до 4299 м.
Головна річка — Сирдар'я з притокою Чирчик, є Чарвацьке водосховище. У Ташкентській області знаходиться і знаходиться Чаткальський заповідник.
Клімат
Клімат різко континентальний, посушливий. Середня температура січня -1 ° C, липня +26 ° C. Опадів близько 300 мм на рік. Головна річка Сирдар'я (з притокою Чирчик), Чарвацьке водосховище. Ґрунти в основному сіроземні. Велика частина території розорана; по берегах річок — Тугай; в горах — субальпійські і альпійські луки. У Ташкентської області знаходиться Чаткальський заповідник.
Історія
Область утворена 15 січня 1938 року у складі Узбецької РСР. У 1950-1951 роках Першим секретарем обласного комітету ВКП(б) був Н. А. Мухітдінов. До 20 липня 2017 року адміністративним центром області було місто Ташкент.
Населення
На офіційному сайті Комітету з міжнаціональних відносин та дружніх зв'язків із зарубіжними країнами при Кабінеті міністрів Республіки Узбекистан опубліковано такі відомості про чисельність національних меншин у Ташкентській області на 1 січня 2017 року:
- казахи – 46 734 чол.
- корейці - 60893 чол.
- українці - 29 720 чол.
Склад області
Область ділиться на 14 районів (туманів), вказана чисельність населення станом на 1 квітня 2016:
Район | Населення, чол | Центр |
---|---|---|
Аккурганський район | 98 400 | Аккурган |
125 800 | Ахангаран | |
146 500 | ||
162 100 | Газалкент | |
117 400 | Бука | |
188 800 | ||
101 700 | Дустабад | |
Паркентський район | 143 000 | Паркент |
95 400 | Пскент | |
368 100 | ||
182 700 | Нурафшон | |
124 500 | ||
125 200 | Янгибазар | |
253 700 | Янгіюль |
Основні населені пункти:
- — селище міського типу
- Ангрен — місто
- Алмалик — місто
- Алмазар — селище міського типу
- Аккурган — місто
- — селище
- Ахангаран — місто
- Бекабад — місто
- Богістон — селище
- — селище міського типу
- Бука — місто
- Газалкент — місто
- — населений пункт міського типу
- Дустабад — місто
- — селище
- — селище
- — місто
- - селище
- — селище
- — селище
- — селище
- Нурафшан — місто
- Нурабад — населений пункт міського типу
- — селище
- — селище
- Паркент — місто
- Піскент — місто
- Салар — селище
- — селище
- Сіджак — селище
- — місто
- — місто
- — місто
- Чирчик — місто
- Янгіабад — місто
- Янгібазар — місто
- Янгіюль — місто
Історія адміністративного поділу
- До кінця 1938 року область включала Ак-Курганський, Ахан-Гаранський, Беговатський, Верхньо-Чирчикський, Калінінський, Мірзачульський, Нижньо-Чирчикський, Орджонікідзевський, Паркентський, Пскентський, Середньо-Чирчикський, Хавастський, Чиназький та Янги-Юльський обласного підпорядкування Ташкент, Чирчик та Янгі-Юль.
- У 1939 році був утворений , в 1941 - Карасуйський і Ташкентський, в 1943 - Букінський, в 1952 - Верхньо-Волинський і Гулістанський, в 1953 - Жовтневий і Урта-Сарайський, в 1955 - Статус міст обласного підпорядкування отримали: 1945 — Бекаба́д, 1946 — Ангрен, 1951 — Алмалик, 1952 — , 1957 — Янгієр.
- У 1956 році з Казахської РСР до Ташкентської області було передано Бостанлицький район.
- У 1957 році було скасовано Ахангаранський район, 1959 — Баяутський, Верхньоволинський, Калінінський, Карасуйський, Мірзачульський, Жовтневий, Паркентський, Урта-Сарайський та Хавастський райони.
- У 1961 році були утворені Ахангаранський, Калінінський, Комсомольський та Янгієрський райони. Місто Мирзачуль було перейменовано на Гулістан.
- У грудні 1962 року були скасовані Ахангаранський, Біговатський, Бостанлицький, Комсомольський, Нижньо-Чирчикський, Орджонікідзевський, Пскентський, Ташкентський та Чиназький райони.
- 16 лютого 1963 року до Сирдар'їнської області було передано Гулістанський, Сирдар'їнський, Янгієрський райони та міста Гулістан та Янгієр.
- У 1963 році був утворений Беговатський район, в 1964 - Орджонікідзевський, в 1968 - Бостанлицький, в 1970 - Пскентський, в 1971 - Ахангаранський, в 1973 - Нижнічирчик і Чиназький, в 1975 - Ташкентський. 1976 року статус міста обласного підпорядкування отримав Ахангаран.
- У 1978 році Верхньочирчикський район був перейменований на Комуністичний, а Нижньочирчикський — на Галабінський.
- У 1979 році було створено Паркентський район. У 1986 р. статус міст обласного підпорядкування отримали і Янгіабад.
Палеоантропологія та археологія
- На околицях селища (Аурахмат) Бостанлицького району в гроті було знайдено останки хлопчика 9—12 років, схожого і на неандертальця, і на кроманьйонця. Вік останків - щонайменше 50 тисяч лет.
- У культурних прошарках верхньопалеолітичної стоянки Кульбулака виявлено очажні плями, навколо яких концентрувалася основна життєдіяльність людей епохи пізнього палеоліту.
- - ісламський культовий центр, мавзолей та археологічний пам'ятник, розташований приблизно за 40 км. від Ташкента Ахангаранським шосе, на правобережжі долини річки Ахангаран.
- До епохи бронзи відноситься курганне скорчене поховання бл. в Ташкентській області, яке за ритуалом поховання найближче до поховань зрубно-хвалинської культури Південного Поволжя.
Економіка
У Ташкентській області розташований виробничий кластер Агентства оборонної промисловості при Міністерстві оборони Республіки Узбекистан.
Транспорт
- Протяжність залізниць — понад 360 км
- Протяжність автомобільних доріг — 3771 км
Керівництво Ташкентської області
Голови облвиконкому
- Ніязов Зія (березень 1938 — вересень 1938)
- Тургунов Мавлян (1944 — 1947)
- (1947 — 194.8)
- Турдиєв Халіл (лютий 1949 — 1950)
- (1950 — 195.2)
- (1954 — 1956)
- Ходжаєв Фахмутдін Ходжайович (1956 — 1957)
- (1957 — 1961)
- (1961 — 1962)
- Шайхов Еркін Турдийович (березень 1962 — 24 грудня 1962)
- (промисловий) (24 грудня 1962 — грудень 1964)
- Шайхов Еркін Турдийович (сільський) (24 грудня 1962 — грудень 1964)
- Шайхов Еркін Турдийович (грудень 1964 — 24 лютого 1971)
- Асамов Салахітдін (24 лютого 1971 — 1974)
- (1974 — 1978)
- Алімов Тимур Агзамович (1978 — січень 1985)
- (січень 1985 — 1986)
- Абдурахманов Пулат Маджитович (1986 — січень 1989)
- Сайдалієв Сайфулла Довірович (1989 — липень 1991)
- (липень 1991 — 1992)
Голови обласної ради народних депутатів
- Мамарасулов Саліджан (березень 1990 — липень 1991)
- Сайдалієв Сайфулла Довірович (липень 1991 — лютий 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану
- Юсупов Усман (січень 1938 — листопад 1943)
- Мавлянов Абдуразак (1943 — 21 лютого 1946)
- Джураєв Хасан (21 лютого 1946 — 1947)
- Нурутдінов Сіродж (1947 — 1949)
- (березень 1949 — 4 вересня 1950)
- Мухітдінов Нуритдін Акрамович (4 вересня 1950 — травень 1951)
- Махмудов Насир (травень 1951 — вересень 1952)
- Алімов Аріф (вересень 1952 — лютий 1956)
- Нурутдінов Сіродж (лютий 1956 — 23 березня 1959)
- Гуламов Расул (23 березня 1959 — лютий 1961)
- Абдуразаков Малік Абдуразакович (лютий 1961 — 24 грудня 1962)
- Каймаков Петро Васильович (промисловий) (24 грудня 1962 — грудень 1964)
- Абдуразаков Малік Абдуразакович (сільський) (24 грудня 1962 — грудень 1964)
- Абдуразаков Малік Абдуразакович (грудень 1964 — січень 1970)
- Мусаханов Мірзамахмуд Мірзарахманович (29 січня 1970 — 22 січня 1985)
- Алімов Тимур Агзамович (22 січня 1985 — 10 вересня 1988)
- Міркасимов Мірахат Мірхаджийович (10 вересня 1988 — 28 жовтня 1989)
- Мамарасулов Саліджан (28 жовтня 1989 — 16 липня 1991)
- Сайдалієв Сайфулла Довірович (19 липня 1991 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори)
- Сайдалієв Сайфулла Довірович (8 лютого 1992 — 9 грудня 1993)
- (9 грудня 1993 — 9 січня 1995)
- (9 січня 1995 — 9 листопада 1998)
- (12 січня 2000 — 29 січня 2004)
- (29 січня 2004 — 7 листопада 2005)
- (7 листопада 2005 — 22 грудня 2006)
- (22 грудня 2006 — 2008)
- (16 грудня 2008 — 2013)
- (1 квітня 2013 — 4 лютого 2016)
- (4 лютого — 12 серпня 2016)
- (в. о.) (12 серпня — 15 грудня 2016)
- (15 грудня 2016 — 30 жовтня 2017)
- (30 жовтня 2017 — 4 червня 2019)
- (в.о. 4 червня 2019 — 14 січня 2020, 14 січня 2020 — 30 січня 2021).
- (в.о. 30 січня 2021 — 19 березня 2021, 19 березня 2021 — 18 листопада 2021)
- (з 18 листопада 2021 року)
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Президент Узбекистана ознакомился с мощностями оборонно-промышленного комплекса (рос.). Президент Республіки Узбекистан. 11 січня 2024.
Література
- Географічний енциклопедичний словник, географічні назви, Москва, «Радянська енциклопедія», 1986.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tashke ntskij viloya t Tashke ntska o blast viloya t uzb Toshkent viloyati Toshkent viloyati administrativna odinicya oblast viloyat u skladi Uzbekistanu Oblasnij centr misto Nurafshan z 24 serpnya 2017 roku do cogo Tashkentska oblast ne mala administrativnogo centru de fakto keruvalasya bezposeredno Tashkentom Stanom na 2011 rik naselennya oblasti stanovilo 2644400 osib Tashkentskij viloyat Tashkentska oblast Toshkent viloyatiAdministrativnij centr TashkentKrayina UzbekistanMezhuye z susidni adminodiniciSirdar yinska oblast Namanganska oblast Tashkent Talaska oblast Dzhalal Abadska oblast Oficijna mova uzbeckaNaselennya povne 2468 0 tis chol gustota 291 chol km Plosha povna 15 59 tis km km Visota maksimalna 1176 m minimalna 1176 mChasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 15 sichnya 1938Vebsajt tashvil gov uzKod ISO 3166 2 UZ TOVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tashkentska oblastGeografiyaPlosha oblasti stanovit 15 3 tis km Tashkentska oblast roztashovana v pivnichno shidnij chastini Uzbekistanu mizh zahidnoyu chastinoyu gir Tyan Shanyu ta richkoyu Sirdar ya Oblast mezhuye na pivnochi i pivnichnomu zahodi z Kazahstanom na pivnichnomu shodi mezhuye z Kirgizstanom na shodi z Namanganskoyu oblastyu Uzbekistana na pivdni z Tadzhikistanom na pivdennomu zahodi z Sirdar yinskoyu oblastyu Centr m Tashkent naselennya 2 9 mln chol Teritoriya 15 6 tis km Naselennya 4 450 0 tis chol serednya shilnist 147 cholovik na kvadratnij kilometr Avtomobilnij kod 11 dijsnij do 01 01 2011 10 dijsnij dlya novih avtomobilnih nomeriv Misto respublikanskogo pidporyadkuvannya Tashkent Mista oblasnogo pidporyadkuvannya Almalik Angren Ahangaran Bekabad Chirchik Yangiyul Mist rajonnogo pidporyadkuvannya Akkurgan Buka Gazalkent Dustonobod Keles Parkent Pskent Tojtepa Chinaz Yangiabad Oblast rozdilena na 15 administrativnih rajoniv V oblasti takozh 13 malenkih mist i bezlich selish Nadra bagati middyu burim vugillyam molibdenom cinkom zolotom sriblom ridkisnozemelnimi metalami ta in Velika chastina teritoriyi Tashkentskoyi oblasti peredgirska rivnina na pivnochi i pivnichnomu zahodi hrebti Zahidnogo Tyan Shanyu visotoyu do 4299 m Golovna richka Sirdar ya z pritokoyu Chirchik ye Charvacke vodoshovishe U Tashkentskij oblasti znahoditsya i znahoditsya Chatkalskij zapovidnik KlimatKlimat rizko kontinentalnij posushlivij Serednya temperatura sichnya 1 C lipnya 26 C Opadiv blizko 300 mm na rik Golovna richka Sirdar ya z pritokoyu Chirchik Charvacke vodoshovishe Grunti v osnovnomu sirozemni Velika chastina teritoriyi rozorana po beregah richok Tugaj v gorah subalpijski i alpijski luki U Tashkentskoyi oblasti znahoditsya Chatkalskij zapovidnik IstoriyaOblast utvorena 15 sichnya 1938 roku u skladi Uzbeckoyi RSR U 1950 1951 rokah Pershim sekretarem oblasnogo komitetu VKP b buv N A Muhitdinov Do 20 lipnya 2017 roku administrativnim centrom oblasti bulo misto Tashkent NaselennyaNa oficijnomu sajti Komitetu z mizhnacionalnih vidnosin ta druzhnih zv yazkiv iz zarubizhnimi krayinami pri Kabineti ministriv Respubliki Uzbekistan opublikovano taki vidomosti pro chiselnist nacionalnih menshin u Tashkentskij oblasti na 1 sichnya 2017 roku kazahi 46 734 chol korejci 60893 chol ukrayinci 29 720 chol Sklad oblastiOblast dilitsya na 14 rajoniv tumaniv vkazana chiselnist naselennya stanom na 1 kvitnya 2016 Rajon Naselennya chol CentrAkkurganskij rajon 98 400 Akkurgan125 800 Ahangaran146 500162 100 Gazalkent117 400 Buka188 800101 700 DustabadParkentskij rajon 143 000 Parkent95 400 Pskent368 100182 700 Nurafshon124 500125 200 Yangibazar253 700 Yangiyul Osnovni naseleni punkti selishe miskogo tipuAngren misto Almalik misto Almazar selishe miskogo tipu Akkurgan misto selishe Ahangaran misto Bekabad misto Bogiston selishe selishe miskogo tipu Buka misto Gazalkent misto naselenij punkt miskogo tipu Dustabad misto selishe selishe misto selishe selishe selishe selishe Nurafshan misto Nurabad naselenij punkt miskogo tipu selishe selishe Parkent misto Piskent misto Salar selishe selishe Sidzhak selishe misto misto misto Chirchik misto Yangiabad misto Yangibazar misto Yangiyul mistoIstoriya administrativnogo podiluDo kincya 1938 roku oblast vklyuchala Ak Kurganskij Ahan Garanskij Begovatskij Verhno Chirchikskij Kalininskij Mirzachulskij Nizhno Chirchikskij Ordzhonikidzevskij Parkentskij Pskentskij Seredno Chirchikskij Havastskij Chinazkij ta Yangi Yulskij oblasnogo pidporyadkuvannya Tashkent Chirchik ta Yangi Yul U 1939 roci buv utvorenij v 1941 Karasujskij i Tashkentskij v 1943 Bukinskij v 1952 Verhno Volinskij i Gulistanskij v 1953 Zhovtnevij i Urta Sarajskij v 1955 Status mist oblasnogo pidporyadkuvannya otrimali 1945 Bekaba d 1946 Angren 1951 Almalik 1952 1957 Yangiyer U 1956 roci z Kazahskoyi RSR do Tashkentskoyi oblasti bulo peredano Bostanlickij rajon U 1957 roci bulo skasovano Ahangaranskij rajon 1959 Bayautskij Verhnovolinskij Kalininskij Karasujskij Mirzachulskij Zhovtnevij Parkentskij Urta Sarajskij ta Havastskij rajoni U 1961 roci buli utvoreni Ahangaranskij Kalininskij Komsomolskij ta Yangiyerskij rajoni Misto Mirzachul bulo perejmenovano na Gulistan U grudni 1962 roku buli skasovani Ahangaranskij Bigovatskij Bostanlickij Komsomolskij Nizhno Chirchikskij Ordzhonikidzevskij Pskentskij Tashkentskij ta Chinazkij rajoni 16 lyutogo 1963 roku do Sirdar yinskoyi oblasti bulo peredano Gulistanskij Sirdar yinskij Yangiyerskij rajoni ta mista Gulistan ta Yangiyer U 1963 roci buv utvorenij Begovatskij rajon v 1964 Ordzhonikidzevskij v 1968 Bostanlickij v 1970 Pskentskij v 1971 Ahangaranskij v 1973 Nizhnichirchik i Chinazkij v 1975 Tashkentskij 1976 roku status mista oblasnogo pidporyadkuvannya otrimav Ahangaran U 1978 roci Verhnochirchikskij rajon buv perejmenovanij na Komunistichnij a Nizhnochirchikskij na Galabinskij U 1979 roci bulo stvoreno Parkentskij rajon U 1986 r status mist oblasnogo pidporyadkuvannya otrimali i Yangiabad Paleoantropologiya ta arheologiyaNa okolicyah selisha Aurahmat Bostanlickogo rajonu v groti bulo znajdeno ostanki hlopchika 9 12 rokiv shozhogo i na neandertalcya i na kromanjoncya Vik ostankiv shonajmenshe 50 tisyach let U kulturnih prosharkah verhnopaleolitichnoyi stoyanki Kulbulaka viyavleno ochazhni plyami navkolo yakih koncentruvalasya osnovna zhittyediyalnist lyudej epohi piznogo paleolitu islamskij kultovij centr mavzolej ta arheologichnij pam yatnik roztashovanij priblizno za 40 km vid Tashkenta Ahangaranskim shose na pravoberezhzhi dolini richki Ahangaran Do epohi bronzi vidnositsya kurganne skorchene pohovannya bl v Tashkentskij oblasti yake za ritualom pohovannya najblizhche do pohovan zrubno hvalinskoyi kulturi Pivdennogo Povolzhya EkonomikaU Tashkentskij oblasti roztashovanij virobnichij klaster Agentstva oboronnoyi promislovosti pri Ministerstvi oboroni Respubliki Uzbekistan TransportProtyazhnist zaliznic ponad 360 km Protyazhnist avtomobilnih dorig 3771 kmKerivnictvo Tashkentskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu Niyazov Ziya berezen 1938 veresen 1938 Turgunov Mavlyan 1944 1947 1947 194 8 Turdiyev Halil lyutij 1949 1950 1950 195 2 1954 1956 Hodzhayev Fahmutdin Hodzhajovich 1956 1957 1957 1961 1961 1962 Shajhov Erkin Turdijovich berezen 1962 24 grudnya 1962 promislovij 24 grudnya 1962 gruden 1964 Shajhov Erkin Turdijovich silskij 24 grudnya 1962 gruden 1964 Shajhov Erkin Turdijovich gruden 1964 24 lyutogo 1971 Asamov Salahitdin 24 lyutogo 1971 1974 1974 1978 Alimov Timur Agzamovich 1978 sichen 1985 sichen 1985 1986 Abdurahmanov Pulat Madzhitovich 1986 sichen 1989 Sajdaliyev Sajfulla Dovirovich 1989 lipen 1991 lipen 1991 1992 Golovi oblasnoyi radi narodnih deputativ Mamarasulov Salidzhan berezen 1990 lipen 1991 Sajdaliyev Sajfulla Dovirovich lipen 1991 lyutij 1992 1 i sekretari obkomu KP Uzbekistanu Yusupov Usman sichen 1938 listopad 1943 Mavlyanov Abdurazak 1943 21 lyutogo 1946 Dzhurayev Hasan 21 lyutogo 1946 1947 Nurutdinov Sirodzh 1947 1949 berezen 1949 4 veresnya 1950 Muhitdinov Nuritdin Akramovich 4 veresnya 1950 traven 1951 Mahmudov Nasir traven 1951 veresen 1952 Alimov Arif veresen 1952 lyutij 1956 Nurutdinov Sirodzh lyutij 1956 23 bereznya 1959 Gulamov Rasul 23 bereznya 1959 lyutij 1961 Abdurazakov Malik Abdurazakovich lyutij 1961 24 grudnya 1962 Kajmakov Petro Vasilovich promislovij 24 grudnya 1962 gruden 1964 Abdurazakov Malik Abdurazakovich silskij 24 grudnya 1962 gruden 1964 Abdurazakov Malik Abdurazakovich gruden 1964 sichen 1970 Musahanov Mirzamahmud Mirzarahmanovich 29 sichnya 1970 22 sichnya 1985 Alimov Timur Agzamovich 22 sichnya 1985 10 veresnya 1988 Mirkasimov Mirahat Mirhadzhijovich 10 veresnya 1988 28 zhovtnya 1989 Mamarasulov Salidzhan 28 zhovtnya 1989 16 lipnya 1991 Sajdaliyev Sajfulla Dovirovich 19 lipnya 1991 14 veresnya 1991 Hokimi gubernatori Sajdaliyev Sajfulla Dovirovich 8 lyutogo 1992 9 grudnya 1993 9 grudnya 1993 9 sichnya 1995 9 sichnya 1995 9 listopada 1998 12 sichnya 2000 29 sichnya 2004 29 sichnya 2004 7 listopada 2005 7 listopada 2005 22 grudnya 2006 22 grudnya 2006 2008 16 grudnya 2008 2013 1 kvitnya 2013 4 lyutogo 2016 4 lyutogo 12 serpnya 2016 v o 12 serpnya 15 grudnya 2016 15 grudnya 2016 30 zhovtnya 2017 30 zhovtnya 2017 4 chervnya 2019 v o 4 chervnya 2019 14 sichnya 2020 14 sichnya 2020 30 sichnya 2021 v o 30 sichnya 2021 19 bereznya 2021 19 bereznya 2021 18 listopada 2021 z 18 listopada 2021 roku Primitki Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 27 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Prezident Uzbekistana oznakomilsya s moshnostyami oboronno promyshlennogo kompleksa ros Prezident Respubliki Uzbekistan 11 sichnya 2024 LiteraturaGeografichnij enciklopedichnij slovnik geografichni nazvi Moskva Radyanska enciklopediya 1986 Posilannya