Янгіабад (узб. Yangiobod, Янгіобод) — місто (з 1953) в Ташкентській області Узбекистану. Управляється Ангренською міською радою депутатів.
Місто
Координати 41°07′09″ пн. ш. 70°05′39″ сх. д. / 41.119166666694773937° пн. ш. 70.09416666669477536° сх. д.Координати: 41°07′09″ пн. ш. 70°05′39″ сх. д. / 41.119166666694773937° пн. ш. 70.09416666669477536° сх. д.
Янгіабад у Вікісховищі |
Історія
Після Німецько-радянської війни Радянський Союз розпочав інтенсивний видобуток уранової руди у відрогах Чаткальських гір у середині двадцятого століття, який став однією з найважливіших у майбутній гонці озброєнь. Поступово утворилося закрите місто, в'їзд до якого був строго обмежений. Так виник Янгіабад на початку 1950-х годов.
Місто спочатку будувався наприкінці 1940-х років як містечко шахтарів, що добувають уранову руду в побудованих у його околицях уранових шахтах. Останні уранові копальні були закриті в 1980-х роках внаслідок виснаження наявних родовищ. За радянських часів, коли ще працювали уранові рудники, місто було режимним і знаходилося на московському забезпеченні.
Сам Янгіабад будувався здебільшого силами німецьких переселенців з Волги та інших районів СРСР, а не військовополонених, як це часто вважають (військовополонених, які повертаються до Німеччини, навіть до Східної, до уранових шахт не допускали би). Можливо, внаслідок впливу німецької культури місто має своєрідну архітектуру, що нагадує архітектуру німецького містечка XIX—XX століття, несподівану для погляду людини, яка вперше потрапила до цього середньоазійського містечка. У місті немає будівель вище 3-х поверхів. Ймовірно, це також пов'язано з високою сейсмічною активністю у цьому регіоні (будинки були розраховані на 9-бальні землетруси).
Географія
Янгіабад розташований на південно-східному схилі Чаткальського хребта при злитті річок Дукентсай і Каттасай. Територія міста зрошується водами Каттасая. Висота центру населеного пункту становить близько 1300 м-коду над рівнем моря.
Янгіабад знаходиться на північ від міста Ангрена. Відстань до найближчої залізничної станції складає 22 км. Між двома містами діє сполучення громадським транспортом (автобусами та маршрутними таксі).
Населення
За переписом населення 1989 року в Янгіабаді мешкало 11 709 осіб. Станом на 2004 рік населення оцінювалося у 9000 жителів.
Нині Янгіабад – спорожніле місто, населення якого становить близько 10-15% від радянського періоду. На останніх виборах 2009 року у списках виборчої комісії було трохи більше 400 виборців, в основному, пенсійного віку.
Основну масу жителів міста за радянських часів складали представники європейської частини СРСР (в основному — росіяни, а також українці та представники інших національностей), як вільнонаймані, так і ув'язнені, працю яких використовували на уранових копальнях.
Представників корінних національностей регіону - узбеків, казахів і таджиків у роки, коли Янгіабад був режимним містом, була незначна кількість. В даний час основна маса населення міста - це узбеки та таджики, що оселилися в місті після розпаду СРСР. Часто житло купується ними з метою відпочинку.
Інфраструктура
Поруч із містом, на відстані кількох кілометрів від нього, вгору по долині річки Каттасай знаходиться турбаза «Янгіабад», яка була організована на початку 1970-х років на базі закритої уранової копальні. Поруч із турбазою знаходиться кілька майданчиків для занять зимою гірськолижним спортом.
Вгору по долині іншої річки Дукентсая, приблизно за 10 км від міста, на абсолютній висоті 2000 м знаходиться наукова лабораторія
Станція була організована в 1958 році для захисту від снігових лавин, що функціонують на околицях міста уранових копалень і є першою сніголавинною станцією на території Республіки Узбекистан.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yangiabad uzb Yangiobod Yangiobod misto z 1953 v Tashkentskij oblasti Uzbekistanu Upravlyayetsya Angrenskoyu miskoyu radoyu deputativ Misto Yangiabad uzb Yangiobod Koordinati 41 07 09 pn sh 70 05 39 sh d 41 119166666694773937 pn sh 70 09416666669477536 sh d 41 119166666694773937 70 09416666669477536 Koordinati 41 07 09 pn sh 70 05 39 sh d 41 119166666694773937 pn sh 70 09416666669477536 sh d 41 119166666694773937 70 09416666669477536 Krayina UzbekistanUzbekistanAdminodinicya Tashkentska oblastMisto z 1953Visota centru 1310 mOficijna mova uzbecka movaNaselennya 9000 osib 2004 Chasovij poyas UTC 5GeoNames 1512372 YangiabadYangiabad Uzbekistan Yangiabad u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yangiabad IstoriyaPislya Nimecko radyanskoyi vijni Radyanskij Soyuz rozpochav intensivnij vidobutok uranovoyi rudi u vidrogah Chatkalskih gir u seredini dvadcyatogo stolittya yakij stav odniyeyu z najvazhlivishih u majbutnij gonci ozbroyen Postupovo utvorilosya zakrite misto v yizd do yakogo buv strogo obmezhenij Tak vinik Yangiabad na pochatku 1950 h godov Misto spochatku buduvavsya naprikinci 1940 h rokiv yak mistechko shahtariv sho dobuvayut uranovu rudu v pobudovanih u jogo okolicyah uranovih shahtah Ostanni uranovi kopalni buli zakriti v 1980 h rokah vnaslidok visnazhennya nayavnih rodovish Za radyanskih chasiv koli she pracyuvali uranovi rudniki misto bulo rezhimnim i znahodilosya na moskovskomu zabezpechenni Sam Yangiabad buduvavsya zdebilshogo silami nimeckih pereselenciv z Volgi ta inshih rajoniv SRSR a ne vijskovopolonenih yak ce chasto vvazhayut vijskovopolonenih yaki povertayutsya do Nimechchini navit do Shidnoyi do uranovih shaht ne dopuskali bi Mozhlivo vnaslidok vplivu nimeckoyi kulturi misto maye svoyeridnu arhitekturu sho nagaduye arhitekturu nimeckogo mistechka XIX XX stolittya nespodivanu dlya poglyadu lyudini yaka vpershe potrapila do cogo serednoazijskogo mistechka U misti nemaye budivel vishe 3 h poverhiv Jmovirno ce takozh pov yazano z visokoyu sejsmichnoyu aktivnistyu u comu regioni budinki buli rozrahovani na 9 balni zemletrusi GeografiyaYangiabad roztashovanij na pivdenno shidnomu shili Chatkalskogo hrebta pri zlitti richok Dukentsaj i Kattasaj Teritoriya mista zroshuyetsya vodami Kattasaya Visota centru naselenogo punktu stanovit blizko 1300 m kodu nad rivnem morya Yangiabad znahoditsya na pivnich vid mista Angrena Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi skladaye 22 km Mizh dvoma mistami diye spoluchennya gromadskim transportom avtobusami ta marshrutnimi taksi NaselennyaZa perepisom naselennya 1989 roku v Yangiabadi meshkalo 11 709 osib Stanom na 2004 rik naselennya ocinyuvalosya u 9000 zhiteliv Nini Yangiabad sporozhnile misto naselennya yakogo stanovit blizko 10 15 vid radyanskogo periodu Na ostannih viborah 2009 roku u spiskah viborchoyi komisiyi bulo trohi bilshe 400 viborciv v osnovnomu pensijnogo viku Osnovnu masu zhiteliv mista za radyanskih chasiv skladali predstavniki yevropejskoyi chastini SRSR v osnovnomu rosiyani a takozh ukrayinci ta predstavniki inshih nacionalnostej yak vilnonajmani tak i uv yazneni pracyu yakih vikoristovuvali na uranovih kopalnyah Predstavnikiv korinnih nacionalnostej regionu uzbekiv kazahiv i tadzhikiv u roki koli Yangiabad buv rezhimnim mistom bula neznachna kilkist V danij chas osnovna masa naselennya mista ce uzbeki ta tadzhiki sho oselilisya v misti pislya rozpadu SRSR Chasto zhitlo kupuyetsya nimi z metoyu vidpochinku InfrastrukturaSnigolavinna stanciya Dukant u lyutomu Poruch iz mistom na vidstani kilkoh kilometriv vid nogo vgoru po dolini richki Kattasaj znahoditsya turbaza Yangiabad yaka bula organizovana na pochatku 1970 h rokiv na bazi zakritoyi uranovoyi kopalni Poruch iz turbazoyu znahoditsya kilka majdanchikiv dlya zanyat zimoyu girskolizhnim sportom Vgoru po dolini inshoyi richki Dukentsaya priblizno za 10 km vid mista na absolyutnij visoti 2000 m znahoditsya naukova laboratoriya Stanciya bula organizovana v 1958 roci dlya zahistu vid snigovih lavin sho funkcionuyut na okolicyah mista uranovih kopalen i ye pershoyu snigolavinnoyu stanciyeyu na teritoriyi Respubliki Uzbekistan