Дукентсай | |
---|---|
41°14′05″ пн. ш. 70°07′12″ сх. д. / 41.234944444471771874° пн. ш. 70.12016666669478582° сх. д. | |
Витік | |
• координати | 41°14′05″ пн. ш. 70°07′12″ сх. д. / 41.234944444471771874° пн. ш. 70.12016666669478582° сх. д. |
Гирло | Ахангаран |
• координати | 40°59′10″ пн. ш. 70°06′39″ сх. д. / 40.98627777780577475° пн. ш. 70.11100000002778643° сх. д. |
Країни: | Узбекистан |
Довжина | 33 |
Площа басейну: | 242 км² |
Середньорічний стік | 3,41 м³/с |
Притоки: | Каттасай (притока Дукентсая) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дукентса́й, Дукент-сай, Дукантсай (узб. Dukentsoy, Дукентсой) — гірська річка в Ташкентської області, правий приплив річки Ахангаран. У верхній течії (до впадання притоку Чилтен) зветься Алатаньга́ (узб. Olatangi).
Етимологія назви
Історик Ю. Ф. Буряков вказує, що в народній етимології даються різні переклади топоніму: «два міста», які нібито існували по берегах річки (Дукент), або «два копальні» (Дукан), — але обидві версії сягають легенд про давню діяльність людини в регіоні.
Загальний опис
Довжина Дукентсая складає 33 км; площа басейну згідно з «Національною енциклопедією Узбекистану» дорівнює 242 км², середня висота водозбору вище кишлаку Дукант (201 км² водозбору) — 2210 м. Живлення сая снігове, дощове та джерельне.
У «Національній енциклопедії Узбекистану» для середньорічної витрати води вказується значення 3,41 м3/с. В. Є. Чуб повідомляє, що середньорічна витрата води, виміряна поблизу кишлаку Дукант становить 3,58 м³/с, обсяг стоку за рік - 113 млн м³, середній модуль стоку - 17,8 л/с·км², шар стоку - 562 см/рік, коефіцієнт мінливості стоку (за 29-річний період спостережень у 1971-1999 роках) становив 0,379 .
Річка повноводна з березня до червня, на частку яких припадає 70—80 % річного стоку. Навесні у руслі річки звичайні селеві явища, коли витрата води сягає 56 м³/с. У другій половині літа та осені витрата води знижується до 0,30 м³/с. Середня каламутність води становить 120 мг/л. У зимовий період Дукентсай часто замерзає.
Течія річки
Дукентсай (Алатаньга) утворюється на південному схилі Чаткальського хребта, на південний захід від перевалу Музбель, збираючи води понад 60 витоків. У верхів'ях тече на південний захід, після впадання великої притоки Музбель набуває загального південного напрямку течії, яке зберігає до гирла, лише огинаючи висоту 2221,0. 25 метрів.
При злитті з Каттасаєм на Дукентсаї стоїть місто Янгіабад. У міста Янгіабад ширина заплавної заплави становить 20-25 метрів. У пониззі проходить східною околице міста Ангрен (райони Янгіабад-2 (Дукент), Апартак), набуваючи тут деякого ухилу на схід і місцями розпадаючись на окремі рукави.
Перетинає залізничну лінію Ташкент — Ангрен недалеко від кінцевої станції і впадає праворуч у каналізований Ахангаран (практично одночасно з лівим притоком Нішбаш) на висоті близько 880 м. Дукентсай і Карабау є останніми притоками Ахангарана, чиї води безпосередньо до нього року, нижчі притоки на даний час повністю розбираються в конусах виносу, або мають ділянку, що пересихає, в пониззі.
Притоки Дукентсая
Найбільшим лівим притоком Дукентсая є Каттасай (ліворуч), протяжним притоком, що впадає зліва, є також . У верхів'ях Алатаньгу впадає праворуч приплив Музбель.
Екологічний стан
2002 року в конусі виносу Дукентсая побудовано Ангренську нафтобазу. Відзначено постійне забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами, від газоподібних до важких фракцій.
Археологічні пам'ятки та знахідки
На правому березі Дукентсая, в кишлаку Дукент (на території Ангрена), розташовувалося однойменне городище, яке ототожнюється із середньовічним . Будучи скромним містечком у горах, Дахкет, разом з тим, обживався практично безперервно з X по XIX століття, не виключаючи навіть періоду після монгольського завоювання Середньої Азії. Причиною, ймовірно, було вигідне розташування в долині гірської річки, незручної для нападу і багатої на корисні копалини. Розробка мідних і поліметалевих копалень у верхів'ях Дукентсая має багатовікову історію.
Унікальна знахідка була зроблена у стародавньому виробленні: берестяні грамоти кінця XV - початку XVI століття. Письмена є вертикальним скорописом; виконані тушшю, що наноситься гострою паличкою. Створення грамот приписується таємницею буддистської секти серед монголів.
У регіоні тричі знаходили скарби з монет. У 1952 році на правому березі сая, за 15 кілометрів від Ангрена, було виявлено 1499 срібних монет, викарбуваних на 15 монетних дворах з 1273-го по 1311-й рік; у 1961-му році; — понад 70 срібних та мідних монет 1533—1549 років, 1965-го — зібраний місцевими жителями скарб із 329 срібних монет XIV—XV століття.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
misceva nazva Dukentsaj41 14 05 pn sh 70 07 12 sh d 41 234944444471771874 pn sh 70 12016666669478582 sh d 41 234944444471771874 70 12016666669478582Vitik koordinati41 14 05 pn sh 70 07 12 sh d 41 234944444471771874 pn sh 70 12016666669478582 sh d 41 234944444471771874 70 12016666669478582GirloAhangaran koordinati40 59 10 pn sh 70 06 39 sh d 40 98627777780577475 pn sh 70 11100000002778643 sh d 40 98627777780577475 70 11100000002778643Krayini UzbekistanDovzhina33Plosha basejnu 242 km Serednorichnij stik3 41 m sPritoki Kattasaj pritoka Dukentsaya Mediafajli u Vikishovishi Dukentsa j Dukent saj Dukantsaj uzb Dukentsoy Dukentsoj girska richka v Tashkentskoyi oblasti pravij pripliv richki Ahangaran U verhnij techiyi do vpadannya pritoku Chilten zvetsya Alatanga uzb Olatangi Etimologiya nazviIstorik Yu F Buryakov vkazuye sho v narodnij etimologiyi dayutsya rizni perekladi toponimu dva mista yaki nibito isnuvali po beregah richki Dukent abo dva kopalni Dukan ale obidvi versiyi syagayut legend pro davnyu diyalnist lyudini v regioni Zagalnij opisDovzhina Dukentsaya skladaye 33 km plosha basejnu zgidno z Nacionalnoyu enciklopediyeyu Uzbekistanu dorivnyuye 242 km serednya visota vodozboru vishe kishlaku Dukant 201 km vodozboru 2210 m Zhivlennya saya snigove doshove ta dzherelne U Nacionalnij enciklopediyi Uzbekistanu dlya serednorichnoyi vitrati vodi vkazuyetsya znachennya 3 41 m3 s V Ye Chub povidomlyaye sho serednorichna vitrata vodi vimiryana poblizu kishlaku Dukant stanovit 3 58 m s obsyag stoku za rik 113 mln m serednij modul stoku 17 8 l s km shar stoku 562 sm rik koeficiyent minlivosti stoku za 29 richnij period sposterezhen u 1971 1999 rokah stanoviv 0 379 Richka povnovodna z bereznya do chervnya na chastku yakih pripadaye 70 80 richnogo stoku Navesni u rusli richki zvichajni selevi yavisha koli vitrata vodi syagaye 56 m s U drugij polovini lita ta oseni vitrata vodi znizhuyetsya do 0 30 m s Serednya kalamutnist vodi stanovit 120 mg l U zimovij period Dukentsaj chasto zamerzaye Techiya richkiAlatanga vihodit iz shtuchnogo tunelyu Rozpadayetsya na Dukentsaj rukava v misti Angren Na zadnomu plani zaliznichnij mist Dukentsaj Alatanga utvoryuyetsya na pivdennomu shili Chatkalskogo hrebta na pivdennij zahid vid perevalu Muzbel zbirayuchi vodi ponad 60 vitokiv U verhiv yah teche na pivdennij zahid pislya vpadannya velikoyi pritoki Muzbel nabuvaye zagalnogo pivdennogo napryamku techiyi yake zberigaye do girla lishe oginayuchi visotu 2221 0 25 metriv Pri zlitti z Kattasayem na Dukentsayi stoyit misto Yangiabad U mista Yangiabad shirina zaplavnoyi zaplavi stanovit 20 25 metriv U ponizzi prohodit shidnoyu okolice mista Angren rajoni Yangiabad 2 Dukent Apartak nabuvayuchi tut deyakogo uhilu na shid i miscyami rozpadayuchis na okremi rukavi Peretinaye zaliznichnu liniyu Tashkent Angren nedaleko vid kincevoyi stanciyi i vpadaye pravoruch u kanalizovanij Ahangaran praktichno odnochasno z livim pritokom Nishbash na visoti blizko 880 m Dukentsaj i Karabau ye ostannimi pritokami Ahangarana chiyi vodi bezposeredno do nogo roku nizhchi pritoki na danij chas povnistyu rozbirayutsya v konusah vinosu abo mayut dilyanku sho peresihaye v ponizzi Pritoki DukentsayaNajbilshim livim pritokom Dukentsaya ye Kattasaj livoruch protyazhnim pritokom sho vpadaye zliva ye takozh U verhiv yah Alatangu vpadaye pravoruch pripliv Muzbel Ekologichnij stan2002 roku v konusi vinosu Dukentsaya pobudovano Angrensku naftobazu Vidznacheno postijne zabrudnennya gruntovih vod naftoproduktami vid gazopodibnih do vazhkih frakcij Arheologichni pam yatki ta znahidkiNa pravomu berezi Dukentsaya v kishlaku Dukent na teritoriyi Angrena roztashovuvalosya odnojmenne gorodishe yake ototozhnyuyetsya iz serednovichnim Buduchi skromnim mistechkom u gorah Dahket razom z tim obzhivavsya praktichno bezperervno z X po XIX stolittya ne viklyuchayuchi navit periodu pislya mongolskogo zavoyuvannya Serednoyi Aziyi Prichinoyu jmovirno bulo vigidne roztashuvannya v dolini girskoyi richki nezruchnoyi dlya napadu i bagatoyi na korisni kopalini Rozrobka midnih i polimetalevih kopalen u verhiv yah Dukentsaya maye bagatovikovu istoriyu Unikalna znahidka bula zroblena u starodavnomu viroblenni berestyani gramoti kincya XV pochatku XVI stolittya Pismena ye vertikalnim skoropisom vikonani tushshyu sho nanositsya gostroyu palichkoyu Stvorennya gramot pripisuyetsya tayemniceyu buddistskoyi sekti sered mongoliv U regioni trichi znahodili skarbi z monet U 1952 roci na pravomu berezi saya za 15 kilometriv vid Angrena bulo viyavleno 1499 sribnih monet vikarbuvanih na 15 monetnih dvorah z 1273 go po 1311 j rik u 1961 mu roci ponad 70 sribnih ta midnih monet 1533 1549 rokiv 1965 go zibranij miscevimi zhitelyami skarb iz 329 sribnih monet XIV XV stolittya