Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тагір Ях'я ат-Тікріті (араб. طاهر يحيى; 1913—1986) — іракський військовик, державний і політичний діяч, двічі обіймав посаду голови уряду країни.
| Тагір Ях'я араб. طاهر يحيى | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 20 листопада 1963 — 6 вересня 1965 року | |||
| Президент: | Абдул Салам Ареф | ||
| Попередник: | Ахмед Хасан аль-Бакр | ||
| Наступник: | Ареф Абдул Раззак | ||
| |||
| 10 липня 1967 — 14 липня 1968 року | |||
| Президент: | Абдель Рахман Ареф | ||
| Попередник: | Абдель Рахман Ареф | ||
| Наступник: | Абд ар-Раззак ан-Наїф | ||
| Народження: | 1913 Тікрит, Османська імперія | ||
| Смерть: | 1986 Багдад, Ірак | ||
| Країна: | Ірак | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Партія: | Арабський соціалістичний союз | ||
Життєпис
Вищу освіту здобував у Багдадському військово-штабному коледжі.
1955 року обійняв посаду командира 20-ї бригади. Після революції 1958 року став генеральним директором управління безпеки та поліції. Після спроби державного перевороту проти Абдель Керіма Касема потрапив у немилість. 1963 року, після захоплення влади баасистами та вбивства Касема обійняв посаду начальника штабу армії й здобув військове звання генерал-лейтенанта. На тій посаді марно намагався придушити курдське повстання. Того ж року президент Абдул Салам Ареф несподівано призначив його віце-прем'єром і міністром оборони, а невдовзі — головою уряду й міністром оборони Іраку. Він видав розпорядження про розпуск партії Баас і вступив до створеного за аналогією з Єгиптом Арабського соціалістичного союзу. Він також ініціював повернення до парламентської демократії, скасування воєнного стану та розпуску Ради революційного командування. Були амністовані курдські лідери й активні баасисти (в тому числі й Саддам Хусейн). Однак 1965 року війна в Курдистані спалахнула з новою силою й іракські війська не змогли придушити повстанців.
В галузі економіки кабінет Ях'я ухвалив рішення про націоналізацію кількох страхових компаній, банків і великих ливарних підприємств. Водночас проводилась активна об'єднувальна політика з Єгиптом, в межах якої навіть єгипетські державні гімн і герб були прийняті в Іраку як державні символи. Однак 1965 року, за два місяці після того як Ях'я вступив у конфлікт з прибічниками Насера в уряді, він був відправлений у відставку.
1967 року після низки внутрішньополітичних невдач і поразки арабів у Шестиденній війні Ях'я знову очолив так званий «уряд військового порятунку». У той період Ірак розірвав дипломатичні відносини зі США та Великою Британією. Згодом уряд був звинувачений частиною військового істеблішменту в корупції, за прем'єром закріпилось прізвисько «багдадського злодія». У квітні тринадцять відставних офіцерів, серед яких двоє були колишніми прем'єр-міністрами, а ще п'ять баасистами, подали Арефу меморандум, вимагаючи відставки прем'єр-міністра Тагіра Ях'я, започаткування Законодавчих зборів і формування нового уряду. Однак президент Абдель Рахман Ареф проігнорував той демарш. У липні 1968 року в країні відбувся безкровний переворот, владу захопила партія Баас. Відомості про подальшу долю політика є суперечливими.
Джерела
- Lothar Rathmann (Hrsg.): Geschichte der Araber — Von den Anfängen bis zur Gegenwart, Band 6. Akademie-Verlag Berlin, 1983
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tagir Yah ya at Tikriti arab طاهر يحيى 1913 1986 irakskij vijskovik derzhavnij i politichnij diyach dvichi obijmav posadu golovi uryadu krayini Tagir Yah ya arab طاهر يحيى Tagir Yah ya Prapor 49 j Prem yer ministr Iraku 20 listopada 1963 6 veresnya 1965 roku Prezident Abdul Salam Aref Poperednik Ahmed Hasan al Bakr Nastupnik Aref Abdul Razzak Prapor 54 j Prem yer ministr Iraku 10 lipnya 1967 14 lipnya 1968 roku Prezident Abdel Rahman Aref Poperednik Abdel Rahman Aref Nastupnik Abd ar Razzak an Nayif Narodzhennya 1913 1913 Tikrit Osmanska imperiyaSmert 1986 1986 Bagdad IrakKrayina IrakReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaPartiya Arabskij socialistichnij soyuzZhittyepisVishu osvitu zdobuvav u Bagdadskomu vijskovo shtabnomu koledzhi 1955 roku obijnyav posadu komandira 20 yi brigadi Pislya revolyuciyi 1958 roku stav generalnim direktorom upravlinnya bezpeki ta policiyi Pislya sprobi derzhavnogo perevorotu proti Abdel Kerima Kasema potrapiv u nemilist 1963 roku pislya zahoplennya vladi baasistami ta vbivstva Kasema obijnyav posadu nachalnika shtabu armiyi j zdobuv vijskove zvannya general lejtenanta Na tij posadi marno namagavsya pridushiti kurdske povstannya Togo zh roku prezident Abdul Salam Aref nespodivano priznachiv jogo vice prem yerom i ministrom oboroni a nevdovzi golovoyu uryadu j ministrom oboroni Iraku Vin vidav rozporyadzhennya pro rozpusk partiyi Baas i vstupiv do stvorenogo za analogiyeyu z Yegiptom Arabskogo socialistichnogo soyuzu Vin takozh iniciyuvav povernennya do parlamentskoyi demokratiyi skasuvannya voyennogo stanu ta rozpusku Radi revolyucijnogo komanduvannya Buli amnistovani kurdski lideri j aktivni baasisti v tomu chisli j Saddam Husejn Odnak 1965 roku vijna v Kurdistani spalahnula z novoyu siloyu j irakski vijska ne zmogli pridushiti povstanciv V galuzi ekonomiki kabinet Yah ya uhvaliv rishennya pro nacionalizaciyu kilkoh strahovih kompanij bankiv i velikih livarnih pidpriyemstv Vodnochas provodilas aktivna ob yednuvalna politika z Yegiptom v mezhah yakoyi navit yegipetski derzhavni gimn i gerb buli prijnyati v Iraku yak derzhavni simvoli Odnak 1965 roku za dva misyaci pislya togo yak Yah ya vstupiv u konflikt z pribichnikami Nasera v uryadi vin buv vidpravlenij u vidstavku 1967 roku pislya nizki vnutrishnopolitichnih nevdach i porazki arabiv u Shestidennij vijni Yah ya znovu ocholiv tak zvanij uryad vijskovogo poryatunku U toj period Irak rozirvav diplomatichni vidnosini zi SShA ta Velikoyu Britaniyeyu Zgodom uryad buv zvinuvachenij chastinoyu vijskovogo isteblishmentu v korupciyi za prem yerom zakripilos prizvisko bagdadskogo zlodiya U kvitni trinadcyat vidstavnih oficeriv sered yakih dvoye buli kolishnimi prem yer ministrami a she p yat baasistami podali Arefu memorandum vimagayuchi vidstavki prem yer ministra Tagira Yah ya zapochatkuvannya Zakonodavchih zboriv i formuvannya novogo uryadu Odnak prezident Abdel Rahman Aref proignoruvav toj demarsh U lipni 1968 roku v krayini vidbuvsya bezkrovnij perevorot vladu zahopila partiya Baas Vidomosti pro podalshu dolyu politika ye superechlivimi DzherelaLothar Rathmann Hrsg Geschichte der Araber Von den Anfangen bis zur Gegenwart Band 6 Akademie Verlag Berlin 1983