Бруно Юліус Флоріан Таут (нім. Bruno Julius Florian Taut; 4 травня 1880, Кенігсберг — 24 грудня 1938, Стамбул) — німецький архітектор і містобудівник. Будучи яскравим представником «нової речевості» в архітектурі, в першу чергу отримав популярність завдяки спроектованим ним житловим комплексам в Берліні: селище Хуфайзен в районі Бриц і «Хатина дядька Тома» в районі Целендорф. Молодший брат Бруно Таута Макс Таут також став архітектором.
Бруно Таут | |
---|---|
Bruno Taut | |
Народження | 4 травня 1880 |
Смерть | 24 грудня 1938 (58 років) |
Поховання | d |
Країна (підданство) | Німецький Райх Німеччина |
Навчання | d (1897) і d |
Діяльність | архітектор, містобудівник, педагог |
Праця в містах | Гамбург, Вісбаден, Штутгарт, Берлін, Магдебург, Анкара |
Архітектурний стиль | Нова речевість |
Найважливіші споруди | d |
Містобудівні проєкти | селище Хуфайзен |
Членство | d |
Заклад | Берлінський технічний університет |
Брати, сестри | d[1] |
Бруно Таут у Вікісховищі |
Навчання і перше архітектурне бюро
Бруно Таут був другим сином комерсанта з Кенігсберга Юліуса Таута. Закінчивши місцеву гімназію, в 1897 р. Бруно продовжив навчання в кенігсбергському будівельному училищі, яке він успішно закінчив за три семестри. У 1902 р. Таут працював у різних архітектурних бюро Гамбурга і Вісбадена, а роком пізніше отримав можливість працювати в архітектурному бюро відомого берлінського архітектора Бруно Мерінга, де він вперше стикнувся зі стилем модерн та іншими новими архітектурними тенденціями. У 1904-1908 рр. Таут працював у Штутгарті у професора архітектури Теодора Фішера, де отримав досвід містобудування. Завдяки рекомендації Фішера в 1906 р. Таут отримав своє перше замовлення на реставрацію сільської церкви в Унтерріксінгені поблизу Людвігсбурга. Для вивчення історії мистецтва і міського будівництва у Вищій технічній школі в Шарлоттенбурзі Таут повернувся до Берліну. Роком пізніше він відкрив у Берліні своє перше архітектурне бюро. У 1911 р. Таут займався реставрацією невеликий древньої церкви в Нідене в Уккермарку, де збереглися розписи, виконані Таутом разом з гамбурзьких художником Францем Мутценбехером. Зокрема, колірне рішення вівтарної перешкоди вважається одним з ранніх ключових творів, виконаних у його колірній концепції.
Перші великі проєкти
Перші великі проекти Таута відносяться до 1913 року. Архітектор отримав замовлення на проектування в Берліні і Магдебурзі садових селищ, нової для Німеччини архітектурної форми, запозиченої в Англії. Таут використовував у проектах нові архітектурні методи і художньо-конструкторські елементи, які і надалі будуть відрізняти його роботи і стануть основою нового архітектурного напряму в Німеччині — «нового будівництва». Вулиці у своїх селищах він проектував в напрямку з півночі на південь, щоб в будинках було багато світла і повітря. Для оформлення фасадів та їх елементів Таут використовував яскраві кольори, за що його дачне селище Фалькенберг в Берліні отримало назву «Ящик з фарбами». Міжнародну популярність архітектору Тауту приніс проект його «Скляного будинку» для павільйону скляної промисловості Німеччини на кельнській виставці Німецького Веркбунда 1914 р. Під час Першої світової війни Бруно Таут вимушено займався теоретичною роботою, а її результатом стала опубліковані в 1918 і 1919 рр. два великих цикла «Альпійська архітектура» і «Розпад міст», присвячені утопічній темі злиття архітектури і природи. Під враженням революційних тенденцій у повоєнному мистецтві Таут створює «Робочий комітет мистецтва», який повинен був переломити ідеї Листопадової революції 1918 р. у мистецтві. Таут також вступив у таємну переписку з іншими митцями-однодумцями, серед яких були Вальтер Гропіус і Ганс Шарун. Ця епістолярна серія отримала назву «Скляний ланцюг». У відсутність замовлень Бруно Таут звернувся до театрально-декоративного мистецтва і створив декорації для постановки «Орлеанської діви» Шиллера в Берліні.
Магдебург
Проекти садових селищ у районі Реформ в Магдебурзі забезпечили Бруно Тауту загальне визнання. У 1921 р. мер Магдебурга, соціал-демократ Герман Баймс призначив креативного архітектора з авангардистськими поглядами на посаду радника з містобудування, поставивши перед ним завдання створення генерального плану забудови Магдебурга. Таут створив штаб з молодих архітекторів-однодумців, серед яких були Карл Крайль і Йоганнес Гедеріц. Крім створення генерального плану, Таут займався послідовним просуванням своєї концепції кольору в архітектурі. З цією метою безпосередньо після призначення Таут почав кампанію в газетах під заголовком «Заклик до барвистого будівництва». До відкриття великої «Середньонімецької виставки» в Магдебурзі в 1922 р. в центрі міста за барвистими проектами Таута було оформлено 80 фасадів будинків. Незважаючи на різку критику Таута з боку городян, акція стала успішним рекламним ходом для Магдебурга, забезпечивши «різнобарвному місту», як його стали називати, значний резонанс у повсякденній та професійній пресі. Для виставки Таут створив виставковий павільйон «Місто і країна» (нині павільйон Германа Гізелера).
Повернення до Берліна
Завершивши роботи з генерального плану забудови міста і не бачачи подальших перспектив для своєї творчості в Магдебурзі, 1 квітня 1924 р. Таут пішов у відставку і повернувся до Берліну, де в період між 1924 і 1931 р. виконав кілька замовлень з будівництва житлових комплексів. Під його керівництвом в Берліні виникли селище Хуфайзен в районі Бриц і лісове селище «Хатина дядька Тома» в районі Целендорф. За ці вісім років Таут створив у Берліні 12 тисяч квартир. У 1930 р. Вища технічна школа в Шарлоттенбурзі присвоїла Бруно Тауту звання професора у галузі житлового будівництва. Таут був прийнятий в Академію мистецтв, а Міжнародний союз архітекторів Японії прийняв його в почесні члени. Продовжуючи залишатися прихильником революційних ідей, які на його думку втілювалися в життя в Радянському Союзі, Таут вирушив в 1932 р. до Москви, де оформив відділ нового будівництва в міській адміністрації. Розчарований станом архітектури в Радянському Союзі і зіткнувшись з попередніми економічними і технічними складнощами, Бруно Таут уже в лютому 1933 р. повернувся в Берлін.
У часи Третього рейху
Але і в Німеччині Бруно Таут опинився без роботи. Прийшли до влади нацисти, які затаврували архітектора як більшовика від культури, позбавили його професорського звання і вигнали з Академії мистецтв. Таут покинув Німеччину вже через два тижні після повернення з СРСР, пробув деякий час у Швейцарії та зрештою осів у Японії. Не отримуючи в Японії замовлень, Таут знову звернувся до теоретичних публікацій, присвячених переважно ідеї «нового будівництва». Кошти на життя він отримував від продажу створених ним предметів декоративно-прикладного мистецтва. На запрошення турецького уряду Бруно Таут переїхав у 1936 р. в Туреччину, в якій відчувалася нестача кваліфікованих архітекторів для модернізації країни. Бруно Таут став професором архітектури в Академії мистецтв Стамбула. Окрім викладацької діяльності у Таута з'явилася можливість зайнятися і архітектурними проєктами. Бруно Таут створив проекти будівлі університету в Анкарі і ряд шкіл в Туреччині. У 1938 р. турецькою мовою вийшла розпочата ще в Японії праця Таута «Теорія архітектури». Останнім замовленням Тауту став катафалк померлого в 1938 р. засновника держави Ататюрка. Довгі роки Бруно Таут страждав від астми, від якої помер у 58-річному віці 24 грудня 1938 р. До теперішнього часу Бруно Таут»— єдиний європеєць, похований на кладовищі Едірнекали в Анкарі.
Визнання
Архітектурні ідеї Бруно Таута отримали пізніше визнання в 2008 р., коли створені ним у співпраці з Вальтером Гропіусом, Гансом Шаруном та іншими архітекторами житлові квартали Берліна були внесені в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, де зазначається, що ці житлові комплекси являють собою новий тип соціального житла епохи класичного модернізму і справили значний вплив на розвиток архітектури та міського будівництва.
Праці
- Bruno Taut, Paul Scheerbart, Erich Baron, Adolf Behne: Die Stadtkrone (1917) Gebrüder Mann, Berlin 2003
- Der Weltbaumeister. Architektur — Schauspiel für symphonische Musik 1920
- Auflösung Städte der 1920
- Frühlicht. Vier Hefte (1920-1922) Gebrüder Mann, Berlin 2000
- Die neue Wohnung. Die Frau als Schöpferin (1923) ebd. 2001
- Das japanische Haus und sein Leben (1937) ebd. 1997
- Ich liebe die japanische Kultur. Kleine Schriften über Japan. Hg. Manfred Speidel. ebd. 2003
- Ein Wohnhaus ebd. 1995
- Bruno & Heinrich Taut: Bruno Taut. Natur und Fantasie. 1880-1938 Hg. Manfred Speidel. Ernst & Sohn 1995
- Alpine Architektur: A Utopia — Eine Utopie (1918) Neuaufl. Hg. Matthias Schirren
- Таут Бруно. Архитектура как выразитель власти. — «Строительная промышленность», № 6—7, 1926.
Бібліографія
- Olaf Gisbertz: Bruno Taut und Johannes Göderitz in Magdeburg. Architektur und Städtebau in der Weimarer Republik. Gebr.-Mann-Verlag Berlin 2000
- Astrid Holz: Die Farbigkeit in der Architektur von Bruno Taut — Konzeption oder Intuition? Kiel Univ.Diss., Deutsche Nationalbibliothek[недоступне посилання з лютого 2019] 1996
- Leo Ikelaar: Paul Scheerbart und Bruno Taut. Zur Geschichte einer Bekanntschaft. Briefe von 1913-1914 an Gottfried Heinersdorff, B. T. und Herwarth Walden. Igel, Paderborn 1999
- Norbert Huse (Hg.): Vier Berliner Siedlungen der Weimarer Republik. Argon, Berlin 1987
- Kurt Junghanns: Bruno Taut 1880-1938. Architektur und sozialer Gedanke. DVA 2001
- Winfried Nerdinger, Kristiana Hartmann, Matthias Schirren und Manfred Speidel: Bruno Taut 1880-1938. Architektur zwischen Tradition und Avantgarde. DVA 2001
- Regine Prange: Das Kristalline als Kunstsymbol: Bruno Taut und Paul Klee. Zur Reflexion des Abstrakten in Kunst und Kunsttheorie der Moderne. Olms-Verlag Hildesheim u.a. 1991
- Manfred Speidel (Hg.): Bruno Taut. Natur und Phantasie 1880-1938. Katalog zur Ausstellung «Bruno Taut Retrospective, Nature and Fantasy», die 1994 in Tokyo und Kyoto sowie 1995 im Kulturhistorischen Museum Magdeburg und im Technikmuseum Magdeburg gezeigt wurde. Ernst-Verlag Berlin 1995
- Beate Ziegert: Bruno Taut: Bauhaus and Mingei: Architect and Designer; East and West. Seikatu Bunka Kenkyu, Seikatsu Bunka Center, Nagoya Municipal women's College, Nagoya (Japan) 1993
- Bettina Zöller-Stock: Bruno Taut. Die Innerraumentwürfe des Berliner Architekten. DVA 1993
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bruno Yulius Florian Taut nim Bruno Julius Florian Taut 4 travnya 1880 Kenigsberg 24 grudnya 1938 Stambul nimeckij arhitektor i mistobudivnik Buduchi yaskravim predstavnikom novoyi rechevosti v arhitekturi v pershu chergu otrimav populyarnist zavdyaki sproektovanim nim zhitlovim kompleksam v Berlini selishe Hufajzen v rajoni Bric i Hatina dyadka Toma v rajoni Celendorf Molodshij brat Bruno Tauta Maks Taut takozh stav arhitektorom Bruno TautBruno TautNarodzhennya 4 travnya 1880 1880 05 04 KenigsbergSmert 24 grudnya 1938 1938 12 24 58 rokiv StambulPohovannya dKrayina piddanstvo Nimeckij Rajh NimechchinaNavchannya d 1897 i dDiyalnist arhitektor mistobudivnik pedagogPracya v mistah Gamburg Visbaden Shtutgart Berlin Magdeburg AnkaraArhitekturnij stil Nova rechevistNajvazhlivishi sporudi dMistobudivni proyekti selishe HufajzenChlenstvo dZaklad Berlinskij tehnichnij universitetBrati sestri d 1 Bruno Taut u VikishovishiNavchannya i pershe arhitekturne byuroBruno Taut buv drugim sinom komersanta z Kenigsberga Yuliusa Tauta Zakinchivshi miscevu gimnaziyu v 1897 r Bruno prodovzhiv navchannya v kenigsbergskomu budivelnomu uchilishi yake vin uspishno zakinchiv za tri semestri U 1902 r Taut pracyuvav u riznih arhitekturnih byuro Gamburga i Visbadena a rokom piznishe otrimav mozhlivist pracyuvati v arhitekturnomu byuro vidomogo berlinskogo arhitektora Bruno Meringa de vin vpershe stiknuvsya zi stilem modern ta inshimi novimi arhitekturnimi tendenciyami U 1904 1908 rr Taut pracyuvav u Shtutgarti u profesora arhitekturi Teodora Fishera de otrimav dosvid mistobuduvannya Zavdyaki rekomendaciyi Fishera v 1906 r Taut otrimav svoye pershe zamovlennya na restavraciyu silskoyi cerkvi v Unterriksingeni poblizu Lyudvigsburga Dlya vivchennya istoriyi mistectva i miskogo budivnictva u Vishij tehnichnij shkoli v Sharlottenburzi Taut povernuvsya do Berlinu Rokom piznishe vin vidkriv u Berlini svoye pershe arhitekturne byuro U 1911 r Taut zajmavsya restavraciyeyu nevelikij drevnoyi cerkvi v Nidene v Ukkermarku de zbereglisya rozpisi vikonani Tautom razom z gamburzkih hudozhnikom Francem Mutcenbeherom Zokrema kolirne rishennya vivtarnoyi pereshkodi vvazhayetsya odnim z rannih klyuchovih tvoriv vikonanih u jogo kolirnij koncepciyi Pershi veliki proyektiSklyanij paviljon Tauta na vistavci Nimeckogo Verkbunda 1914 r u Kelni Inter yer Sklyanogo paviljonu Pershi veliki proekti Tauta vidnosyatsya do 1913 roku Arhitektor otrimav zamovlennya na proektuvannya v Berlini i Magdeburzi sadovih selish novoyi dlya Nimechchini arhitekturnoyi formi zapozichenoyi v Angliyi Taut vikoristovuvav u proektah novi arhitekturni metodi i hudozhno konstruktorski elementi yaki i nadali budut vidriznyati jogo roboti i stanut osnovoyu novogo arhitekturnogo napryamu v Nimechchini novogo budivnictva Vulici u svoyih selishah vin proektuvav v napryamku z pivnochi na pivden shob v budinkah bulo bagato svitla i povitrya Dlya oformlennya fasadiv ta yih elementiv Taut vikoristovuvav yaskravi kolori za sho jogo dachne selishe Falkenberg v Berlini otrimalo nazvu Yashik z farbami Mizhnarodnu populyarnist arhitektoru Tautu prinis proekt jogo Sklyanogo budinku dlya paviljonu sklyanoyi promislovosti Nimechchini na kelnskij vistavci Nimeckogo Verkbunda 1914 r Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Bruno Taut vimusheno zajmavsya teoretichnoyu robotoyu a yiyi rezultatom stala opublikovani v 1918 i 1919 rr dva velikih cikla Alpijska arhitektura i Rozpad mist prisvyacheni utopichnij temi zlittya arhitekturi i prirodi Pid vrazhennyam revolyucijnih tendencij u povoyennomu mistectvi Taut stvoryuye Robochij komitet mistectva yakij povinen buv perelomiti ideyi Listopadovoyi revolyuciyi 1918 r u mistectvi Taut takozh vstupiv u tayemnu perepisku z inshimi mitcyami odnodumcyami sered yakih buli Valter Gropius i Gans Sharun Cya epistolyarna seriya otrimala nazvu Sklyanij lancyug U vidsutnist zamovlen Bruno Taut zvernuvsya do teatralno dekorativnogo mistectva i stvoriv dekoraciyi dlya postanovki Orleanskoyi divi Shillera v Berlini MagdeburgPaviljon Misto i krayina Magdeburg 1922 Proekti sadovih selish u rajoni Reform v Magdeburzi zabezpechili Bruno Tautu zagalne viznannya U 1921 r mer Magdeburga social demokrat German Bajms priznachiv kreativnogo arhitektora z avangardistskimi poglyadami na posadu radnika z mistobuduvannya postavivshi pered nim zavdannya stvorennya generalnogo planu zabudovi Magdeburga Taut stvoriv shtab z molodih arhitektoriv odnodumciv sered yakih buli Karl Krajl i Jogannes Gederic Krim stvorennya generalnogo planu Taut zajmavsya poslidovnim prosuvannyam svoyeyi koncepciyi koloru v arhitekturi Z ciyeyu metoyu bezposeredno pislya priznachennya Taut pochav kampaniyu v gazetah pid zagolovkom Zaklik do barvistogo budivnictva Do vidkrittya velikoyi Serednonimeckoyi vistavki v Magdeburzi v 1922 r v centri mista za barvistimi proektami Tauta bulo oformleno 80 fasadiv budinkiv Nezvazhayuchi na rizku kritiku Tauta z boku gorodyan akciya stala uspishnim reklamnim hodom dlya Magdeburga zabezpechivshi riznobarvnomu mistu yak jogo stali nazivati znachnij rezonans u povsyakdennij ta profesijnij presi Dlya vistavki Taut stvoriv vistavkovij paviljon Misto i krayina nini paviljon Germana Gizelera Povernennya do BerlinaSelishe Hufajzen v berlinskomu rajoni Bric 1925 Budinok hudozhnika u Vorpsvedi 1926 Zhitlovij kompleks Hatina dyadka Toma u berlinskomu rajoni Celendorf 1926 Zhitlovij kompleks im Karla Legina v berlinskomu rajoni Prenclauer Berg 1929 r Zavershivshi roboti z generalnogo planu zabudovi mista i ne bachachi podalshih perspektiv dlya svoyeyi tvorchosti v Magdeburzi 1 kvitnya 1924 r Taut pishov u vidstavku i povernuvsya do Berlinu de v period mizh 1924 i 1931 r vikonav kilka zamovlen z budivnictva zhitlovih kompleksiv Pid jogo kerivnictvom v Berlini vinikli selishe Hufajzen v rajoni Bric i lisove selishe Hatina dyadka Toma v rajoni Celendorf Za ci visim rokiv Taut stvoriv u Berlini 12 tisyach kvartir U 1930 r Visha tehnichna shkola v Sharlottenburzi prisvoyila Bruno Tautu zvannya profesora u galuzi zhitlovogo budivnictva Taut buv prijnyatij v Akademiyu mistectv a Mizhnarodnij soyuz arhitektoriv Yaponiyi prijnyav jogo v pochesni chleni Prodovzhuyuchi zalishatisya prihilnikom revolyucijnih idej yaki na jogo dumku vtilyuvalisya v zhittya v Radyanskomu Soyuzi Taut virushiv v 1932 r do Moskvi de oformiv viddil novogo budivnictva v miskij administraciyi Rozcharovanij stanom arhitekturi v Radyanskomu Soyuzi i zitknuvshis z poperednimi ekonomichnimi i tehnichnimi skladnoshami Bruno Taut uzhe v lyutomu 1933 r povernuvsya v Berlin U chasi Tretogo rejhuAle i v Nimechchini Bruno Taut opinivsya bez roboti Prijshli do vladi nacisti yaki zatavruvali arhitektora yak bilshovika vid kulturi pozbavili jogo profesorskogo zvannya i vignali z Akademiyi mistectv Taut pokinuv Nimechchinu vzhe cherez dva tizhni pislya povernennya z SRSR probuv deyakij chas u Shvejcariyi ta zreshtoyu osiv u Yaponiyi Ne otrimuyuchi v Yaponiyi zamovlen Taut znovu zvernuvsya do teoretichnih publikacij prisvyachenih perevazhno ideyi novogo budivnictva Koshti na zhittya vin otrimuvav vid prodazhu stvorenih nim predmetiv dekorativno prikladnogo mistectva Na zaproshennya tureckogo uryadu Bruno Taut pereyihav u 1936 r v Turechchinu v yakij vidchuvalasya nestacha kvalifikovanih arhitektoriv dlya modernizaciyi krayini Bruno Taut stav profesorom arhitekturi v Akademiyi mistectv Stambula Okrim vikladackoyi diyalnosti u Tauta z yavilasya mozhlivist zajnyatisya i arhitekturnimi proyektami Bruno Taut stvoriv proekti budivli universitetu v Ankari i ryad shkil v Turechchini U 1938 r tureckoyu movoyu vijshla rozpochata she v Yaponiyi pracya Tauta Teoriya arhitekturi Ostannim zamovlennyam Tautu stav katafalk pomerlogo v 1938 r zasnovnika derzhavi Atatyurka Dovgi roki Bruno Taut strazhdav vid astmi vid yakoyi pomer u 58 richnomu vici 24 grudnya 1938 r Do teperishnogo chasu Bruno Taut yedinij yevropeyec pohovanij na kladovishi Edirnekaliv Ankari ViznannyaArhitekturni ideyi Bruno Tauta otrimali piznishe viznannya v 2008 r koli stvoreni nim u spivpraci z Valterom Gropiusom Gansom Sharunom ta inshimi arhitektorami zhitlovi kvartali Berlina buli vneseni v Spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO de zaznachayetsya sho ci zhitlovi kompleksi yavlyayut soboyu novij tip socialnogo zhitla epohi klasichnogo modernizmu i spravili znachnij vpliv na rozvitok arhitekturi ta miskogo budivnictva PraciBruno Taut Paul Scheerbart Erich Baron Adolf Behne Die Stadtkrone 1917 Gebruder Mann Berlin 2003 ISBN 3786124043 Der Weltbaumeister Architektur Schauspiel fur symphonische Musik 1920 Auflosung Stadte der 1920 Fruhlicht Vier Hefte 1920 1922 Gebruder Mann Berlin 2000 ISBN 3786118620 Die neue Wohnung Die Frau als Schopferin 1923 ebd 2001 ISBN 3786123624 Das japanische Haus und sein Leben 1937 ebd 1997 ISBN 3786118825 Ich liebe die japanische Kultur Kleine Schriften uber Japan Hg Manfred Speidel ebd 2003 ISBN 3786124604 Ein Wohnhaus ebd 1995 ISBN 3786118949 Bruno amp Heinrich Taut Bruno Taut Natur und Fantasie 1880 1938 Hg Manfred Speidel Ernst amp Sohn 1995 ISBN 3433026416 Alpine Architektur A Utopia Eine Utopie 1918 Neuaufl Hg Matthias Schirren ISBN 3 7913 3156 6 Taut Bruno Arhitektura kak vyrazitel vlasti Stroitelnaya promyshlennost 6 7 1926 BibliografiyaOlaf Gisbertz Bruno Taut und Johannes Goderitz in Magdeburg Architektur und Stadtebau in der Weimarer Republik Gebr Mann Verlag Berlin 2000 ISBN 3 7861 2318 7 Astrid Holz Die Farbigkeit in der Architektur von Bruno Taut Konzeption oder Intuition Kiel Univ Diss Deutsche Nationalbibliothek nedostupne posilannya z lyutogo 2019 1996 Leo Ikelaar Paul Scheerbart und Bruno Taut Zur Geschichte einer Bekanntschaft Briefe von 1913 1914 an Gottfried Heinersdorff B T und Herwarth Walden Igel Paderborn 1999 ISBN 3896210378 Norbert Huse Hg Vier Berliner Siedlungen der Weimarer Republik Argon Berlin 1987 ISBN 3 87024 109 8 Kurt Junghanns Bruno Taut 1880 1938 Architektur und sozialer Gedanke DVA 2001 ISBN 3363006748 Winfried Nerdinger Kristiana Hartmann Matthias Schirren und Manfred Speidel Bruno Taut 1880 1938 Architektur zwischen Tradition und Avantgarde DVA 2001 ISBN 3 421 03284 X Regine Prange Das Kristalline als Kunstsymbol Bruno Taut und Paul Klee Zur Reflexion des Abstrakten in Kunst und Kunsttheorie der Moderne Olms Verlag Hildesheim u a 1991 ISBN 3 487 09487 8 Manfred Speidel Hg Bruno Taut Natur und Phantasie 1880 1938 Katalog zur Ausstellung Bruno Taut Retrospective Nature and Fantasy die 1994 in Tokyo und Kyoto sowie 1995 im Kulturhistorischen Museum Magdeburg und im Technikmuseum Magdeburg gezeigt wurde Ernst Verlag Berlin 1995 ISBN 3 433 02641 6 Beate Ziegert Bruno Taut Bauhaus and Mingei Architect and Designer East and West Seikatu Bunka Kenkyu Seikatsu Bunka Center Nagoya Municipal women s College Nagoya Japan 1993 Bettina Zoller Stock Bruno Taut Die Innerraumentwurfe des Berliner Architekten DVA 1993 ISBN 3 421 03034 0 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2016 d Track Q110250907d Track Q2494649