Ва́льтер Ґро́піус (нім. Walter Adolph Georg Gropius; 18 травня 1883, Берлін — 5 липня 1969, Бостон) — німецький архітектор, засновник стилю «Баугауз».
Вальтер Ґропіус Walter Adolph Georg Gropius | |
---|---|
нім. Walter Gropius нім. Walter Adolf Georg Gropius | |
Народження | 18 травня 1883 |
Смерть | 5 липня 1969 (86 років) |
Поховання | d |
Країна (підданство) | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх Німеччина[1] |
Вчителі | Карл Ернст Остхаус і Петер Беренс |
Діяльність | архітектор, педагог, містобудівник, дизайнер, педагог |
Праця в містах | Веймар, Дессау, Берлін, Ганновер, Йєна, Лондон, Кембридж, Лінкольн, Афіни |
Архітектурний стиль | Баугауз |
Найважливіші споруди | павільйон Веркбунда Баугауз Багдадський університет Будинок MetLife |
Членство | d, d, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, d і Американська академія мистецтв та літератури |
Заклад | Гарвардський університет і d[2] |
Учні | d, d, d, d і d |
Нагороди | |
Батько | d |
Діти | ·d |
Вальтер Ґропіус у Вікісховищі |
Ранній період
Народився в Берліні в сім'ї архітекторів. Брат його діда — відомий архітектор (Мартін Ґропіус). Його батько — Вальтер Ґропіус — був таємним радником з питань будівництва в Німецькій імперії.
У 1903 році вступає вчитися на архітектора в Мюнхені, а пізніше продовжує навчання в Берліні.
1907 року Ґропіус розпочав працювати в майстерні Петера Беренса, де разом з ним працювали такі відомі архітектори, як Людвіг Міс ван дер Рое і Ле Корбюзьє.
У 1910 році, після трьох років роботи з Беренсом, Ґропіус починає самостійну роботу як дизайнер і архітектор. Як дизайнер він проєктує внутрішнє обладнання, шпалери, серійні меблі, автокузовови й тепловози. Його першою значною архітектурної роботою став будинок взуттєвої фабрики «Фагус» — («Fagus-Werke») в місті . Цю фабрику він проєктував разом з (Адольфом Майєром). Фабричну будівлю вважають відправною точкою в його подальшій діяльності з розвитку архітектури зі скла і сталі, пізніше названої «архітектурою модернізму», а в 1920-ті роки об'єднується під загальними поняттями «Нове будівництво» (нім. Neues Bauen) та («Нова речевість») (нім. Neue Sachlichkeit).
Для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств (нім. Deutsches Werkbund), що проходила в 1914 році в Кельні, Ґропіус з Майєром разом будують «Зразкову фабрику» (нім. Musterfabrik), яка пізніше також мала значний вплив на сучасну архітектуру. Особливістю цієї будівлі є круглі засклені вежі сходів, які в 1920-их роках і пізніше стали популярним художнім елементом у Еріха Мендельзона в його універсальних магазинах.
Довгі роки Ґропіуса пов'язували дружні відносини з , професором фізики в Єнському університеті, де він спроєктував і побудував для подружжя Ауербах житловий будинок.
Перша Світова війна перервала кар'єру Ґропіуса. Призваний негайно як резервіст Ґропіус воював на Західному фронті у званні старшини, був поранений і ледь не загинув.
Баугауз
Після Першої світової війни Ґропіус стає засновником «Баугаузу». Школа Баугауз була створена у Веймарі у 1919 році внаслідок об'єднання Саксонсько-Веймарської Вищої школи образотворчих мистецтв і заснованої (Анрі Ван де Вельде) Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Будучи ініціатором створення нового навчального закладу, А. Ван де Вельде пропонує на посаду керівника кандидатуру молодого берлінського архітектора Вальтера Ґропіуса. Ґропіус обіймає посаду директора спочатку у Веймарі (до 1926 р.) і після цього в Дессау. 1928 року він передає пост швейцарському містобудівнику Майєру, який був відправлений у відставку з політичних причин у 1930 році. Людвіг Міс ван дер Рое керував Баугаузом аж до його закриття у 1932 році.
З 1926 році Ґропіус інтенсивно займається масовим житловим будівництвом, рішенням містобудівних і соціальних проблем, виступає за раціоналізацію будівництва. Він виконує численні проєкти житлових будинків: селище (1926–1931), район у Карлсруе (1928–1929), житловий квартал у берлінському районі Сіменсштадт (1929–1930) та проєкт «Берегова забудова озера Ванзеє» в Берліні (1930–1931).
Американський період
У 1934 році після нападів націонал-соціалістів на Баугауз, які називали його «церквою марксизму», Ґропіус емігрує до Англії, а в 1937 році переїжджає до Кембриджа в США, де працює професором архітектури у вищій школі дизайну Гарвардського університету.
У 1946 році Ґропіус заснував групу «The Architects Collaborative, Inc.» (TAC). Результатом роботи цієї групи став Освітній центр Гарвардського університету в Кембриджі (англ. Graduate Center der Harvard University in Cambridge) (1949–1950). Серед гарвардських учнів Ґропіуса — плідний Йєо Мінь Пій.
В останні роки життя Ґропіус повертається в Берлін, де проєктує дев'ятиповерховий житловий квартал у районі Ганзи у 1957 році в рамках будівельної виставки (нім. Interbau). Увігнутий південний фасад і відкритий перший поверх вважається типовим прикладом так званого пізнього модерну. У цьому будинку відбуваються найпрестижніші виставки Берліну. У 1963 році Ґропіус удостоюється звання почесного доктора Вільного університету Берліну.
Роботи
Робота | Зображення | Розташування | Рік |
---|---|---|---|
Завод «Фагус» (спільно з ) | Альфельд, Німеччина | 1910-1911, 1924–1925 | |
Оформлення павільйону німецького Веркбунду на Всесвітній виставці в Генті золота медаль виставки | Гент, Бельгія | 1913 | |
Проєкт виставкового приміщення Об'єднаних майстерень з образотворчого та прикладного мистецтва | Берлін, Німеччина | 1913 | |
Проєкти оформлення спальних залізничних вагонів нового типу, випущених на заводах Кенігсберга, і легкових автомобілів для автомобільної фірми в Кельні | 1913 | ||
Проєкти житлових і фабричних будівель у Віттенберзі, Франкфурті-на-Майні, Позені, Відні, Берліні та Померанії (усі у співавторстві з А. Меєром) | 1913 | ||
Адміністративно-фабричний корпус і машинна зала «Зразкової фабрики» для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств в Кельні (у співавторстві з А. Меєром) | 1914 | ||
Фабричні, торговельні та громадські споруди в Померанії | 1914 | ||
Будинок Баумфельда в Берліні (проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баухауса) | 1919 | ||
Проєкт пам'ятника жертвам березневого повстання у Ваймарі | Веймар, Німеччина | 1921 | |
Конкурсний проєкт будівлі взуттєвої фабрики в Ерфурті (у співавторстві з А. Меєром, друга премія) | 1921 | ||
Корпус заводу сільськогосподарської техніки «Gebr. Kappe & Co.», Альфельд | 1922–1924 | ||
Житловий будинок професора доктора Фелікса Ауербаха, Єна | 1924 | ||
Будинок муніципального театру в Єні, ряд житлових будинків в Єні, Тюрінгії, Берліні, Альфельді | 1923–1924 | ||
Проєкт будівлі редакції «Чикаго трибюн» (у співавторстві з А. Меєром) | 1923–1924 | ||
Будинок Баугаузу проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баугаузу | Дессау | 1925–1926 | |
Викладацький корпус («Дім майстрів» — «Meisterhäuser») Баугаузу в Дессау | 1925–1926 | ||
Оформлення виставки німецького Веркбунду в Стокгольмі | 1926 | ||
Житлове селище Тертен (Törten) в Дессау | 1926–1928 | ||
Проєкт будівлі «Тотального театру» для Берліна відповідно до ідей | 1927 | ||
Дві будівлі в виставковому житловому селищі «Вайсенгоф» в Штутгарті | 1927 | ||
Будинок Терези Цукеркандл (Therese Zuckerkandl), Єна | 1927–1929 | ||
Врегулювання житлової забудови в районі Даммерсток в Карлсруе | 1928–1929 | ||
Проєктування рядової забудови житловими будинками в районі Сіменсштадт під Берліном | 1929–1930 | ||
Оформлення павільйону німецького Веркбунду в Парижі | 1929–1930 | ||
Проєкт оформлення легкового автомобіля «Адлер» | 1929–1930 | ||
Конкурсні проєкти будівель театру для Харкова та Палацу Рад для Москви | 1930 | ||
Приватна архітектурна практика в Лондоні (у співавторстві з М.Фраєм) | 1934–1937 | ||
(Будинок Ґропіуса) (англ. Gropius Haus) | Лінкольн, Массачусетс, США | 1937 | |
Packaged House System (у співавторстві з Конрадом Ваксманом) у Лінкольні, Массачусетс | 1941–1943 | ||
Корпус для аспірантів в Гарвардському університеті (у співавторстві з Брауном, Лайфордом і Фробесом) | 1948–1950 | ||
Ряд проєктів меблів для австрійської фірми «Тоне» | 1950 | ||
Проєкти будинків «Бостон-центру» в Бостоні і офісу МакКормік в Чикаго | 1953 | ||
Житловий будинок Stichweh у Ганновері | 1952–1953 | ||
Проєкти будівель початкових шкіл для штату Массачусетс | 1954–1959 | ||
9-и поверховий житловий будинок для виставки «Інтербау» в Західному Берліні (спільно з «ТАС» і В. Ебертом) | |||
Проєктування і будівництво комплексу Багдадського університету (спільно з «ТАС» і Р. Макмілланом) | 1957 | ||
Хмарочос Pan-Am на Мангеттені | 1957/59 | ||
Планування «містечка Ґропіуса» в тодішньомук Західному Берліні | з 1960 (пізніше змінено) | ||
Будівля посольства США в Греції | Афіни, Греція | 1956–1961 | |
Проєкт будівлі «Моніка» на пл. Пікаділлі в Лондоні | 1961 | ||
Фабрика порцеляни Rosenthal у | 1965 в Сельбе | ||
Скляний Собор (офіційно: Thomas Glaswerk) | 1968 в Амберг | ||
Примітки
- Museum of Modern Art online collection
- https://blackmountaincollegeproject.org/Biographies/GROPIUS%20walter%20BIO/GROPIUS%20walter%20BIO.htm
- Walter Adolph Gropius 1883 - 1969. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 2 серпня 2006.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
Посилання
- Національний музей імені Андрея Шептицького. Виставка Інституту зв’язків з закордону (ifa). Баугауз: фотографії. 13 березня – 15 квітня 2007 року. [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Мистецтво Баугаузу в Бухенвальді [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Нові стилі в архітектурі [ 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Леся Юрченко. «Баугауз»: «іконі модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.].
Література
- (англ.) The New Architecture and the Bauhaus, Walter Gropius, 1935.
- (англ.) The Scope of Total Architecture, Walter Gropius, 1956.
- (англ.) From Bauhaus to Our House, Tom Wolfe, 1981.
- (англ.) The Walter Gropius Archive, Routledge (publisher), 1990–1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет