Олексій Микитович Татищев 1845 1845 Твер Російська імперія 21 лютого 1896 Відень Австро Угорщина державний діяч Російськ

Олексій Микитович Татищев (1845(1845), Твер, Російська імперія — 21 лютого 1896, Відень, Австро-Угорщина) — державний діяч Російської імперії, дипломат.

Татищев Олексій Микитович

(Полтавський губернатор)

1892 — 1896

Попередник:

Павло Косаговський

Наступник:

Олександр Бельгард

Народження:

17 (29) жовтня 1845
Твер, Російська імперія

Смерть:

21 лютого (4 березня) 1896 (50 років)
Відень, Австро-Угорщина

Освіта:

^d

Рід:

^d

Батько:

^d

Шлюб:

^d

Діти:

^d, Татищев Микита Олексійович і ^d

Життєпис

Народився у Твері 1845 року. Походив із дворянського роду ^[ru], був нащадком історика Василя Татищева.

1868 року закінчив Санкт-Петербурзький університет зі ступенем кандидата. Тоді ж вступив на службу до ^[ru]. За рік зарахований до Департаменту внутрішніх зносин перекладачем VIII класу. 1871 року призначений третім секретарем канцелярії міністерства, а 1872 — секретарем королеви Греції Ольги.

1874 року перейшов на службу до ^[ru].

Наступного року повернувся до Міністерства закордонних справ на посаді секретаря канцелярії. 1876 року призначений другим секретарем у Відні. У 1880 році — чиновник особливих доручень VI класу при міністрі юстиції.

У 1883 році отримав звання камергера, 1887 року — чин дійсного статського радника.

1886 року призначений у 2-й департамент Сенату. Того ж року обраний ^[ru] предводителем дворянства, наступного року — головою Бежецького мирового з'їзду. Володів у повіті 3500 десятинами. У селі Штепівка Харківської губернії володів 1808 десятинами землі.

26 червня 1890 року призначений катеринославським віцегубернатором.

6 лютого 1892 року призначений полтавським губернатором.

Помер у Відні 21 лютого 1896 року під час поїздки для лікування. Похований у Санкт-Петербурзі на Олександро-Невському кладовищі.

Родина

Одружений із фрейліною Катериною Мещерською (1848—1930). У шлюбі було п'ятеро дітей:

^[ru] (1877—1949), дипломат, білогвардієць, товариш міністра закордонних справ уряду Петра Врангеля, емігрував до Франції;
Микита (1879—1948), московський губернатор, білогвардієць, таврійський губернатор у 1919—1920 роках за правління ЗСПР, емігрував до Франції;
Катерина (1880—1963), фрейліна, дружина Олександра Ребіндера, емігрувала до Франції;
Софія (1882—1966), дружина архангельського губернатора ^[ru], емігрувала до Франції;
^[ru] (1885—1947), чиновник Міністерства землеробства, емігрував до Франції.

Примітки

В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2005. — Т. 6. Кн. 2. — С. 321—323. з джерела 23 квітня 2022
В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2005. — Т. 6. Кн. 1. — С. 166. з джерела 23 квітня 2022
В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 1999. — Т. 1. — С. 428.

Джерела

Запис на сайті Rodovid
Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Полтава, 1914. — С. 57—58. (рос.)
С. С. Татищев. Род Татищевых. 1400—1900. Историко-генеалогическое исследование. — Санкт-Петербург : Типография А. С. Суворина. Эртелев пер., д. 13, 1900. — С. 1087—1088. (рос. дореф.)

[Незабытые_могилы,_6-2-1] В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2005. — Т. 6. Кн. 2. — С. 321—323. з джерела 23 квітня 2022

[2] В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2005. — Т. 6. Кн. 1. — С. 166. з джерела 23 квітня 2022

[Незабытые_могилы,_1-3] В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 1999. — Т. 1. — С. 428.