Бельгард Олександр Карлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бельгард.

Олександр Карлович Бельгард (29 січня (10 лютого) 1854(18540210), ^[ru], Тульська губернія — 10 листопада 1921, Берлін, Німеччина) — російський державний діяч. Полтавський губернатор у 1896—1902 роках.

Бельгард Олександр Карлович
(Полтавський губернатор)
9 березня 1896 — 28 квітня 1902
Попередник:	Олексій Татищев
Наступник:	Микола Урусов
Народження:	10 лютого 1854(1854-02-10)^[1] ^d, Тульська губернія, Російська імперія
Смерть:	10 листопада 1921(1921-11-10)^[2] (67 років) Берлін, Німецький Райх
Релігія:	православ'я^[1]
Освіта:	Пажеський корпус
Батько:	^d
Мати:	^d
Шлюб:	^d
Діти:	^d
Нагороди:

Походження

Олександр Бельгард народився 10 лютого 1854 року. Його батько, ^[ru], був російським генерал-лейтенантом та брав участь у Кримській війні.

Рід Бельгардів походив від давнього французького дворянського роду; один з його далеких предків нібито брав участь у Другому хрестовому поході. На російську службу вступив дід Олександра.

Життєпис

1871 року закінчив навчання в Пажеському корпусі та вступив на службу корнетом у ^[ru]. З 1872 року служив діловодом полкового суду, з 1873 — полкового ад'ютанта, з 1874 — полкового казначея, потім — полкового квартирмейстра.

Через заборону лікарів їздити верхи 1875 року Бельгард пішов у відставку та призначений на роботу в департаменті внутрішніх зносин ^[ru]. Після складання дипломатичного іспиту служив у канцелярії міністерства. 1877 року переведений до Міністерства юстиції, а 1878 року обраний почесним мировим суддею Єфремовського повіту; того ж року відданий у розпорядження прокурора Московської судової палати. 1886 року обраний предводителем дворянства Єфремовського повіту і пробув на посаді до 1892 року.

Мав чини камергера Двору Його Величності (1890) та дійсного статського радника (1896).

28 квітня 1892 року призначений віцегубернатором Харківської губернії. 9 березня 1896 року призначений губернатором Полтавської губернії. На посаді пробув до 28 квітня 1902 року, коли його записали до штату Міністерства внутрішніх справ.

1916 року підвищений у чині до таємного радника та призначений сенатором.

Після жовтневого перевороту 1917 року емігрував за кордон. Помер 10 листопада 1921 року в Берліні.

Нагороди

• Орден Святого Станіслава II ступеня (1887)
• Орден Святої Анни II ступеня (1893)
• Орден Святого Володимира III ступеня (1899)
• Орден Святого Станіслава I ступеня (1901)

Родина

1878 року одружився із Емілією Павлівною Зінов'євою — дочкою дійсного статського радника Павла Зінов'єва та княжни Марії Петрівни Трубецької. У шлюбі народилося двоє дітей:

• Марія (1878—1920), одружена з князем Дмитром Святополком-Мирським;
• Емілія (1882—1917).

Примітки

1. Картотека Амбургера
   d:Track:Q28739402d:Track:Q64584900
2. https://www.geni.com/profile/index/6000000013292219212
3. Erik-Amburger-Datenbank - Datensatz anzeigen. amburger.ios-regensburg.de. Процитовано 10 серпня 2023.
4. (PDF). 1916. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2016. Процитовано 10 серпня 2023.
5. Александр Карлович Бельгард. geni_family_tree (укр.). 29 січня 1854. Процитовано 10 серпня 2023.
6. . web.archive.org. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 серпня 2023.

Джерела

• . — СПб. : Тип. Исидора Гольдберга, 1897. — С. 633—634. (рос. дореф.)
• Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Полтава, 1914. — С. 58—59. (рос.)