Озе́рки (до 1948 року — Тата́р-Бари́н, Бари́н Тата́рський, крим. Tatar Barın) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване в центральній частині району, входить до складу Стальненської сільської ради. Населення — 474 осіб за переписом 2001 року.
село Озерки | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Стальненська сільська рада |
Облікова картка | Озерки |
Основні дані | |
Населення | 474 |
Поштовий індекс | 96166 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°41′55″ пн. ш. 34°32′30″ сх. д. / 45.69861° пн. ш. 34.54167° сх. д.Координати: 45°41′55″ пн. ш. 34°32′30″ сх. д. / 45.69861° пн. ш. 34.54167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 8 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96163, АРК, Джанкойський район, с. Стальне, вул. Леніна, 34-а |
Карта | |
Озерки | |
Озерки | |
Мапа | |
Озерки у Вікісховищі |
Географія
Озерки — село в центральній частині району, у степовому Криму. Село розташоване на лівому березі річки Стальна, що впадає в Сиваш. Висота над рівнем моря — 8 м. Сусідні села: Стальне на іншому боці річки, Суміжне (2 км на північ). Відстань до райцентру — близько 10 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.
Історія
Вперше село згадується у Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Барон входив до Дип Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства.
Після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1792 по 1802 рік входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Барин був включений до складу Перекопського повіту.
Згідно з Відомістю про усі селища, що в Перекопському повіті перебувають… від 21 жовтня 1805 року в селі Барин числилося 14 дворів, 103 жителів — кримських татар, 9 ясир і 28 циган. На військовій топографічній карті Кримського півострова, складеній у 1817 році генерал-майором в селі Барин нараховується 13 дворів. На топографічній карті півострова Крим полковника Бєтєва і підполковника Оберга, виданій Військово-топографічним депо у 1842 році село позначене позначкою «мале село» (менше п'яти дворів). У Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року, складеному за результатами VIII-ї ревізії 1864 року, Барин, який після земської реформи Олександра II був приписаний до — власницьке татарське село на 10 дворів і 38 мешканців. На трьохверстовій карті Криму 1865–1876 селище Барин позначене дванадцятьма дворами. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1889 рік Барин-Татарський — 18 дворів, 80 мешканців.
Після земської реформи 1890 року Барин-Татарський був віднесений до Ак-Шейхської волості. За всеросійським переписом 1897 року в селі Барин мешкало 495 жителів, з низ 273 німці, 98 православних і 96 кримських татар. Згідно з Календарем і Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі Барин числилося 229 жителів у 45 дворах (але можливо мова йшла про Барин-Німецький). У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Барин Татарський.
Згідно зі Списком населеннх пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Барин (татарський) входило до складу Баринської (німецької) сільради Джанкойського району. Після утворення у 1935 році (1944-го перейменований у Азовський) воно також було включене до його складу.
Невдовзі після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були депортовані, спочатку в Ставропольський край, а потім у Сибір і північний Казахстан. 18 травня 1944 року, згідно з постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, кримські татари були депортовані у Середню Азію. 18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Барин татарський був перейменований на село Озерки.
У грудні 1962 року указом Президії Верховної Ради УРСР Азовський район був скасований і Озерки увійшли до Джанкойського району.
Примітки
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Озерки (Крим)
- Камеральное описание Крыма, 1784 года // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Том 6. 1888. Електронний доступ: Камеральное Описание Крыма, 1784 года. Л. А. № 22
- Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. (рос.)
- З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. (рос.)
- Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org (рос.)
- Топографічна карта півострова Крим складена С. О. Мухіним, 1817 рік. Аркуш А-3
- Карта Бєтєва и Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 рік. Аркуш ІІ
- Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)
- Трьохверстова карта Криму. 1865–1876. Військово-топографічне депо. Аркуш XXXII-13-f
- Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)
- Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2012.
- Переименования населенных пунктов Крыма (рос.)
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року.
Посилання
- Озерки на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 9 вересня 2012)
- Погода в селі Озерки (Перевірено 9 вересня 2012)
- Озерки на картах (Перевірено 9 вересня 2012)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oze rki do 1948 roku Tata r Bari n Bari n Tata rskij krim Tatar Barin selo v Dzhankojskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Roztashovane v centralnij chastini rajonu vhodit do skladu Stalnenskoyi silskoyi radi Naselennya 474 osib za perepisom 2001 roku selo Ozerki Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Stalnenska silska rada Oblikova kartka Ozerki Osnovni dani Naselennya 474 Poshtovij indeks 96166 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 41 55 pn sh 34 32 30 sh d 45 69861 pn sh 34 54167 sh d 45 69861 34 54167 Koordinati 45 41 55 pn sh 34 32 30 sh d 45 69861 pn sh 34 54167 sh d 45 69861 34 54167 Serednya visota nad rivnem morya 8 m Misceva vlada Adresa radi 96163 ARK Dzhankojskij rajon s Stalne vul Lenina 34 a Karta Ozerki Ozerki Mapa Ozerki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ozerki GeografiyaOzerki selo v centralnij chastini rajonu u stepovomu Krimu Selo roztashovane na livomu berezi richki Stalna sho vpadaye v Sivash Visota nad rivnem morya 8 m Susidni sela Stalne na inshomu boci richki Sumizhne 2 km na pivnich Vidstan do rajcentru blizko 10 kilometriv Tam zhe znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya u Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Baron vhodiv do Dip Chongarskogo kadiliku Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya aneksiyi Krimskogo hanstva Rosijskoyu imperiyeyu u 1784 roci selo bulo pripisane do Perekopskogo povitu Tavrijskoyi oblasti Pislya Pavlovskih reform z 1792 po 1802 rik vhodilo do Perekopskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Barin buv vklyuchenij do skladu Perekopskogo povitu Zgidno z Vidomistyu pro usi selisha sho v Perekopskomu poviti perebuvayut vid 21 zhovtnya 1805 roku v seli Barin chislilosya 14 dvoriv 103 zhiteliv krimskih tatar 9 yasir i 28 cigan Na vijskovij topografichnij karti Krimskogo pivostrova skladenij u 1817 roci general majorom v seli Barin narahovuyetsya 13 dvoriv Na topografichnij karti pivostrova Krim polkovnika Byetyeva i pidpolkovnika Oberga vidanij Vijskovo topografichnim depo u 1842 roci selo poznachene poznachkoyu male selo menshe p yati dvoriv U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII yi reviziyi 1864 roku Barin yakij pislya zemskoyi reformi Oleksandra II buv pripisanij do vlasnicke tatarske selo na 10 dvoriv i 38 meshkanciv Na trohverstovij karti Krimu 1865 1876 selishe Barin poznachene dvanadcyatma dvorami Zgidno z Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1889 rik Barin Tatarskij 18 dvoriv 80 meshkanciv Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Barin Tatarskij buv vidnesenij do Ak Shejhskoyi volosti Za vserosijskim perepisom 1897 roku v seli Barin meshkalo 495 zhiteliv z niz 273 nimci 98 pravoslavnih i 96 krimskih tatar Zgidno z Kalendarem i Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v seli Barin chislilosya 229 zhiteliv u 45 dvorah ale mozhlivo mova jshla pro Barin Nimeckij U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi za 1915 rik v Ak Shejhskij volosti Perekopskogo povitu znachitsya selo Barin Tatarskij Zgidno zi Spiskom naselennh punktiv Krimskoyi ARSR do Vsesoyuznogo perepisu naselennya 17 grudnya 1926 roku selo Barin tatarskij vhodilo do skladu Barinskoyi nimeckoyi silradi Dzhankojskogo rajonu Pislya utvorennya u 1935 roci 1944 go perejmenovanij u Azovskij vono takozh bulo vklyuchene do jogo skladu Nevdovzi pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli deportovani spochatku v Stavropolskij kraj a potim u Sibir i pivnichnij Kazahstan 18 travnya 1944 roku zgidno z postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku krimski tatari buli deportovani u Serednyu Aziyu 18 travnya 1948 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR Barin tatarskij buv perejmenovanij na selo Ozerki U grudni 1962 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Azovskij rajon buv skasovanij i Ozerki uvijshli do Dzhankojskogo rajonu PrimitkiInformaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Ozerki Krim Kameralnoe opisanie Kryma 1784 goda Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Tom 6 1888 Elektronnij dostup Kameralnoe Opisanie Kryma 1784 goda L A 22 Imennij ukaz vid 12 grudnya 1796 roku danij Senatu Pro nove rozdilennya Derzhavi na Guberniyi Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 122 ISBN 966 7503 22 4 ros Z Ukazu Oleksandra I Senatu pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 124 ISBN 966 7503 22 4 ros Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zmlevladeniya ITUAK t 26 str 119 Elektronnij resurs library chersonesos org ros Topografichna karta pivostrova Krim skladena S O Muhinim 1817 rik Arkush A 3 Karta Byetyeva i Oberga Vijskovo topografichne depo 1842 rik Arkush II Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 186 ISBN 966 7503 22 4 ros Trohverstova karta Krimu 1865 1876 Vijskovo topografichne depo Arkush XXXII 13 f Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god 1900 568 stor S 106 Elektronnij dostup na sajti book old ru 16 chervnya 2012 u Wayback Machine Statisticheskij spravochnnik Tavricheskoj gubernii Chast 1 ya Statisticheskij ocherk vypusk chetvyortyj Perekopskij uezd 1915 g Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 186 ISBN 966 7503 22 4 ros Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 316 ISBN 966 7503 22 4 ros Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 9 veresnya 2012 Pereimenovaniya naselennyh punktov Kryma ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Krimskoyi oblasti vid 30 grudnya 1962 roku PosilannyaOzerki na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Perevireno 9 veresnya 2012 Pogoda v seli Ozerki Perevireno 9 veresnya 2012 Ozerki na kartah Perevireno 9 veresnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi