Тарі (італ. Tarì) — спочатку золота, потім срібна монета, що чеканила в Південній Італії з X століття. Назва, можливо, походить від назви арабського дирхема.
Золоті тарі вагою 0,9 г на зразок динарів Фатімідів карбував герцог Гісулф (935-974). Після норманського завоювання Південної Італії тарі карбувалися також норманськими правителями, які теж наслідували арабські зразки, поміщаючи на монети куфічні написи, наприклад — герцог Апулії, Калабрії та Сицилії Роберт Гвіскар (1059-1085).
Рожер II (граф, а в 1130-1154 король Сицилії) карбував тарі в Палермо та Мессіні, на його тарі вперше з'явився хрест та ім'я Христа — IC XC NI KA.
Вільгельм II Добрий (1166-1189) карбував монети у два тарі (1,5 г), а також тарі увігнутої форми. При королі Федеріго (1197-1212 і 1217-1250) в 1231 випущена нова золота монета - августаль, прирівняна офіційно до 71⁄2 тарі, при цьому тарі продовжували перебувати в обігу. Конрад IV (1250-—1254) карбував монети в 4 (3,8 г) та 9 (7,9 г) тарі з куфічним круговим написом.
Карбувалися й інші номінали - 3, 5, 6, 8, 10 тарі. Монети карбувалися в Амальфі, Бріндізі, Мессіні та Палермо. На монетах часто містився герб, рідше – портрет правителя. Іноді на монетах містилися лише написи (без зображень). Наприкінці XIII століття карбування золотих тарі припинено.
Срібний тарі почали карбуватися при Педро I та Констанції II (1282-1285), на монетах зображувався коронований орел. Фердинанд II Арагонський (1479-1516) карбував срібні тарі в Мессіні. Карбування сицилійських срібних тарі тривало до 1799. Монети карбувалися номіналами в 1⁄2, 1, 2, 3, 4 та 6 тарі.
Мальтійський орден почав карбувати срібні тарі у 1530. Відповідно до грошової системи ордена тарі = 1⁄12 скудо.
У XVII-XVIII століттях монети в 1 та 2 тарі карбувалися як зі срібла, так і з міді. Монети вищих номіналів (3, 4, 6, 8, 15, 16, 30 тарі) карбувалися тільки зі срібла.
Після втрати острова Мальта 1798 орден припинив виробництво своїх монет.
У 1961 Орден відновив карбування монет за старою монетною системою, розпочавши випуск монет у 2 та 9 тарі.
У 1961 монети карбувалися в Римі, в 1962 — в Парижі, в 1963 — в Ареццо. З 1964 монети карбуються Монетним двором Мальтійського ордена.
Галерея
- Тарі Роберта Гвіскара
- Тарі Рожера II
- Тарі Генріха I
- Тарі Федеріго
- Тарі Фердинанда ІІ
- 30 тарі Мальтійського ордену, 1798
Примітки
- НС, 1980, «Тари».
- ЭСН, 2005, с. 460-461.
- Cuhaj, 2010, с. 995—996.
- Bruce, 2008, с. 1167—1169.
- Cuhaj, 2010, с. 1066—1068.
Література
- Нумизматический словарь / [Автор: ] — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Энциклопедический справочник для нумизматов / [Автор: Кривцов В.] — М. : Аверс (№ 7), 2005. — 830 с.
- Bruce C.R., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — 4-е изд. — Iola : Krause Publications, 2008. — 1344 с. — .
- Cuhaj G., Michael T. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — 5-е изд. — Iola : Krause Publications, 2010. — 1344 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tari ital Tari spochatku zolota potim sribna moneta sho chekanila v Pivdennij Italiyi z X stolittya Nazva mozhlivo pohodit vid nazvi arabskogo dirhema Zoloti tari vagoyu 0 9 g na zrazok dinariv Fatimidiv karbuvav gercog Gisulf 935 974 Pislya normanskogo zavoyuvannya Pivdennoyi Italiyi tari karbuvalisya takozh normanskimi pravitelyami yaki tezh nasliduvali arabski zrazki pomishayuchi na moneti kufichni napisi napriklad gercog Apuliyi Kalabriyi ta Siciliyi Robert Gviskar 1059 1085 Rozher II graf a v 1130 1154 korol Siciliyi karbuvav tari v Palermo ta Messini na jogo tari vpershe z yavivsya hrest ta im ya Hrista IC XC NI KA Vilgelm II Dobrij 1166 1189 karbuvav moneti u dva tari 1 5 g a takozh tari uvignutoyi formi Pri koroli Federigo 1197 1212 i 1217 1250 v 1231 vipushena nova zolota moneta avgustal pririvnyana oficijno do 71 2 tari pri comu tari prodovzhuvali perebuvati v obigu Konrad IV 1250 1254 karbuvav moneti v 4 3 8 g ta 9 7 9 g tari z kufichnim krugovim napisom Karbuvalisya j inshi nominali 3 5 6 8 10 tari Moneti karbuvalisya v Amalfi Brindizi Messini ta Palermo Na monetah chasto mistivsya gerb ridshe portret pravitelya Inodi na monetah mistilisya lishe napisi bez zobrazhen Naprikinci XIII stolittya karbuvannya zolotih tari pripineno Sribnij tari pochali karbuvatisya pri Pedro I ta Konstanciyi II 1282 1285 na monetah zobrazhuvavsya koronovanij orel Ferdinand II Aragonskij 1479 1516 karbuvav sribni tari v Messini Karbuvannya sicilijskih sribnih tari trivalo do 1799 Moneti karbuvalisya nominalami v 1 2 1 2 3 4 ta 6 tari Maltijskij orden pochav karbuvati sribni tari u 1530 Vidpovidno do groshovoyi sistemi ordena tari 1 12 skudo U XVII XVIII stolittyah moneti v 1 ta 2 tari karbuvalisya yak zi sribla tak i z midi Moneti vishih nominaliv 3 4 6 8 15 16 30 tari karbuvalisya tilki zi sribla Pislya vtrati ostrova Malta 1798 orden pripiniv virobnictvo svoyih monet U 1961 Orden vidnoviv karbuvannya monet za staroyu monetnoyu sistemoyu rozpochavshi vipusk monet u 2 ta 9 tari U 1961 moneti karbuvalisya v Rimi v 1962 v Parizhi v 1963 v Arecco Z 1964 moneti karbuyutsya Monetnim dvorom Maltijskogo ordena GalereyaTari Roberta Gviskara Tari Rozhera II Tari Genriha I Tari Federigo Tari Ferdinanda II 30 tari Maltijskogo ordenu 1798PrimitkiNS 1980 Tari ESN 2005 s 460 461 Cuhaj 2010 s 995 996 Bruce 2008 s 1167 1169 Cuhaj 2010 s 1066 1068 LiteraturaNumizmaticheskij slovar Avtor 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Enciklopedicheskij spravochnik dlya numizmatov Avtor Krivcov V M Avers 7 2005 830 s Bruce C R Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1601 1700 4 e izd Iola Krause Publications 2008 1344 s ISBN 978 0 89689 708 3 Cuhaj G Michael T Standard Catalog of World Coins 1701 1800 5 e izd Iola Krause Publications 2010 1344 s ISBN 978 1 4402 1364 9