Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таращанський римо-католицький костел Марії Магдалини — єдиний з п'яти існуючих в дореволюційній Таращі християнських храмів, що зберігся до нашого часу. Крім нього ще була стара георгіївська церква, яку розібрали на в 1903-му році через вислугу років, а три інші храми (, Михайлівська церква на Заріччі та маленька Софіївська церква поблизу місцевого кладовища) були зруйновані радянською владою в 1938-му році.
| Костел Марії Магдалини | |
|---|---|
 | |
| 49°33′32″ пн. ш. 30°30′00″ сх. д. / 49.559000° пн. ш. 30.500139° сх. д.Координати: 49°33′32″ пн. ш. 30°30′00″ сх. д. / 49.559000° пн. ш. 30.500139° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Тараща |
| Кінець будівництва | 1896 |
| Належність | Римо-католицька церква |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | вулиця Шевченка, 62 |
  Костел Марії Магдалини (Тараща) (Україна) | |
 Костел Марії Магдалини у Вікісховищі | |
Костел збудований у псевдоготичному стилі з використанням нових на момент його заснування будівельних матеріалів. Костел розташований на Дворянській вулиці, та є справжньою прикрасою міста. Зображення споруди активно продавалися на дореволюційних листівках, уособлюючи в собі своєрідний символ міста.
Попри те, що до 19-го століття Тараща входила до складу Польщі, на момент заснування костелу, католиків у місті було не багато. Так наприклад, збереглися дані про те, що в 1864-му році католиків разом зі старообрядцями в місті було близько 360, проте не відомо скільки з них було саме католиків. На час заснування костелу всього 54 родини Таращі сповідувало католицизм: Ле-Дюки, Рікмани, Садовські, Ейсмонти, Чачковські, Греневецькі та інші.
Звісно що навіть така маленька громада прагнула мати своє власне приміщення для богослужіння. Вже в 1856 році католики міста прагнули створити так званий рухомий престол, біля якого можна було б проводи богослужіння. За тогочасними законами, потрібно було отримати дозвіл на це від православної церкви. Такий дозвіл був отриманий від Таращанського протоієрея Пахаловича за умови, що в Таращі не буде свого ксьондза, а богослужіння проводитиме один із ксьондзів села Ківшовата, де костел існував з 1812-го року.
Згодом у Таращі з'явилася маленька католицька капличка та був розпочатий збір коштів на костел. В 1886-му році коли повинне було розпочатися будівництво костелу було зібрано близько 10 тисяч карбованців. Очолив збирання коштів граф Браніцький. Кошти надходили не лише з Таращанського повіту, а й з інших губерній і навіть з Польщі. Будівництво костелу було завершене 1896 року.
Для ксьондза храму був збудований окремий будинок. На службу в костелі збиралися й поміщики і звичайні шляхтичі з сіл, здебільшого — поляки.
Тяжка доля спіткала храм у революційний період: ксьондз утік за кордон, орган розбили та повибивали вітражі. Зараз можна лише гадати про те, що врятувало споруду від руйнації пізніше в 30-ті роки, але у всякому разі не його міць, бо руйнували з таким натхненням, що застосовували навіть піротехнічні засоби.
Невідомо кому прийшла в голову думка розмістити у храмі католиків макаронну фабрику. Задум був би здійснений, якби не Друга світова війна. Вже навіть було завезене устаткування для виробництва тих самих макаронів.
Нацистська влада виявилася прихильнішою до віруючих ніж радянська, і дозволили проводити богослужіння, але не католикам, а православним (три їхніх храми були на той час повністю зруйновані).
На початку 1960-х костел розділили на два поверхи, та облаштувавши маленькі аудиторії для індивідуальних занять, влаштували в ньому музичну школу. В костьолі знову зазвучала музика, але не духовна, а світська. Споруда костелу і зараз використовується як музична школа.
Зараз стрімка цегляна споруда прикрашає центральну вулицю міста.
Література
- Лащенко Л. І. Вулицями старої Таращі. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2007. — 52 с. + іл.
- Лащенко Л. І. Коли Тараща була молодою. — Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2009. — 240 с.: іл
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.
Примітки
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017, с.174
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tarashanskij rimo katolickij kostel Mariyi Magdalini yedinij z p yati isnuyuchih v dorevolyucijnij Tarashi hristiyanskih hramiv sho zberigsya do nashogo chasu Krim nogo she bula stara georgiyivska cerkva yaku rozibrali na v 1903 mu roci cherez vislugu rokiv a tri inshi hrami Mihajlivska cerkva na Zarichchi ta malenka Sofiyivska cerkva poblizu miscevogo kladovisha buli zrujnovani radyanskoyu vladoyu v 1938 mu roci Kostel Mariyi Magdalini49 33 32 pn sh 30 30 00 sh d 49 559000 pn sh 30 500139 sh d 49 559000 30 500139 Koordinati 49 33 32 pn sh 30 30 00 sh d 49 559000 pn sh 30 500139 sh d 49 559000 30 500139Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina TarashaKinec budivnictva 1896Nalezhnist Rimo katolicka cerkvaStan pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresa vulicya Shevchenka 62Kostel Mariyi Magdalini Tarasha Ukrayina Kostel Mariyi Magdalini u Vikishovishi Kostel zbudovanij u psevdogotichnomu stili z vikoristannyam novih na moment jogo zasnuvannya budivelnih materialiv Kostel roztashovanij na Dvoryanskij vulici ta ye spravzhnoyu prikrasoyu mista Zobrazhennya sporudi aktivno prodavalisya na dorevolyucijnih listivkah uosoblyuyuchi v sobi svoyeridnij simvol mista Popri te sho do 19 go stolittya Tarasha vhodila do skladu Polshi na moment zasnuvannya kostelu katolikiv u misti bulo ne bagato Tak napriklad zbereglisya dani pro te sho v 1864 mu roci katolikiv razom zi staroobryadcyami v misti bulo blizko 360 prote ne vidomo skilki z nih bulo same katolikiv Na chas zasnuvannya kostelu vsogo 54 rodini Tarashi spoviduvalo katolicizm Le Dyuki Rikmani Sadovski Ejsmonti Chachkovski Grenevecki ta inshi Budinok ksondza Zvisno sho navit taka malenka gromada pragnula mati svoye vlasne primishennya dlya bogosluzhinnya Vzhe v 1856 roci katoliki mista pragnuli stvoriti tak zvanij ruhomij prestol bilya yakogo mozhna bulo b provodi bogosluzhinnya Za togochasnimi zakonami potribno bulo otrimati dozvil na ce vid pravoslavnoyi cerkvi Takij dozvil buv otrimanij vid Tarashanskogo protoiyereya Pahalovicha za umovi sho v Tarashi ne bude svogo ksondza a bogosluzhinnya provoditime odin iz ksondziv sela Kivshovata de kostel isnuvav z 1812 go roku Dokladnishe Istoriya mista Tarasha Zgodom u Tarashi z yavilasya malenka katolicka kaplichka ta buv rozpochatij zbir koshtiv na kostel V 1886 mu roci koli povinne bulo rozpochatisya budivnictvo kostelu bulo zibrano blizko 10 tisyach karbovanciv Ocholiv zbirannya koshtiv graf Branickij Koshti nadhodili ne lishe z Tarashanskogo povitu a j z inshih gubernij i navit z Polshi Budivnictvo kostelu bulo zavershene 1896 roku Dlya ksondza hramu buv zbudovanij okremij budinok Na sluzhbu v kosteli zbiralisya j pomishiki i zvichajni shlyahtichi z sil zdebilshogo polyaki Tyazhka dolya spitkala hram u revolyucijnij period ksondz utik za kordon organ rozbili ta povibivali vitrazhi Zaraz mozhna lishe gadati pro te sho vryatuvalo sporudu vid rujnaciyi piznishe v 30 ti roki ale u vsyakomu razi ne jogo mic bo rujnuvali z takim nathnennyam sho zastosovuvali navit pirotehnichni zasobi Nevidomo komu prijshla v golovu dumka rozmistiti u hrami katolikiv makaronnu fabriku Zadum buv bi zdijsnenij yakbi ne Druga svitova vijna Vzhe navit bulo zavezene ustatkuvannya dlya virobnictva tih samih makaroniv Nacistska vlada viyavilasya prihilnishoyu do viruyuchih nizh radyanska i dozvolili provoditi bogosluzhinnya ale ne katolikam a pravoslavnim tri yihnih hrami buli na toj chas povnistyu zrujnovani Na pochatku 1960 h kostel rozdilili na dva poverhi ta oblashtuvavshi malenki auditoriyi dlya individualnih zanyat vlashtuvali v nomu muzichnu shkolu V kostoli znovu zazvuchala muzika ale ne duhovna a svitska Sporuda kostelu i zaraz vikoristovuyetsya yak muzichna shkola Zaraz strimka ceglyana sporuda prikrashaye centralnu vulicyu mista LiteraturaLashenko L I Vulicyami staroyi Tarashi Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2007 52 s il Lashenko L I Koli Tarasha bula molodoyu Bila Cerkva Vid Pshonkivskij O V 2009 240 s il Oleksandr Mihajlik Starovinni hrami Kiyivshini K 2017 PrimitkiOleksandr Mihajlik Starovinni hrami Kiyivshini K 2017 s 174