Талму́д (дав-євр. תלמוד — вчення, наука) — великий кодекс релігійно-юридичних правил життя євреїв. Талмуд сформувався впродовж багатьох віків — в IV ст. до н. е. Століттями первинний зміст Талмуду передавався усно із покоління в покоління. Тому на відміну від Тори («Закону», «писаного Закону») його називають «усним законом» або «коментуванням закону». Писемне оформлення накопиченого матеріалу почалось ще у ІІІ ст.н. е., а закінчилось у V ст., коли постав «Єрусалимський талмуд». «Вавилонський талмуд» було завершено у VII ст. н. е.
Історія
В основу Талмуду покладено П'ятикнижжя, Закон Моїсея, або Тора. Основною метою укладачів Талмуду було збереження Усного Закону, а також пристосування його до мінливих умов реального життя. Правила, які вони розробляли, були, власне, рецептами для практичного виконання «теоретичних» заповідей, які отримав Мойсей на горі Синай.
Перші законоположення Талмуду належать до періоду, коли Юдея була включена до імперії Олександра Македонського (322 р. до н. е.) та еллінізм увірвався у замкнений світ давніх юдеїв. Впродовж трьох століть (з IV по II ст. до н. е.) Юдея знаходилась під значним впливом грецької культури. У III ст. до н. е. книжники-хасидеї повстали проти еллінського засилля та встали на захист «віри батьків». Аби зберегти Закон Мойсея в нових умовах зайнялись записом тлумачень Тори, які передавались з покоління в покоління в усній формі, в результаті чого з'явилась збірка Мишна «Перше повторення Тори». Частина Талмуду, власне, є поширеним тлумаченням Тори, зробленим на основі Мишни. Мишну цитують за трактатами, главами та параграфами.
У 141 р. до н. е. в Юдеї встановилась влада Макавеїв, що поєднали і духовну, і світську владу. Проти них повстала давня першосвященницька династія (слов'янський переклад — «саддукеї»), які були прихильниками компромісу між Мойсеєвим законом та грецькою філософією. Гасмонеї у боротьбі проти Саддокідів спирались на прушім (оборонців Закону, слов'янський переклад — «фарисеї»), оборонців віри праотців і Закону (Тори), виступали проти чужоземної грецької філософії і зазвичай походили із середніх прошарків населення.
У ІІІ ст. в Палестині рабі Єгуда га-Насі, останній із покоління мудреців-таннаїв, кодифікував Мішну (Усний Закон). Наступне покоління законовчителів () доповнило працю попередників своїми дискусіями та коментарями (Гемарою), створивши таким чином Талмуд, тобто Мішну та Гемару в їхній єдності. Діяльність амораїв відбувалася в релігійних академіях-єшивах у Палестині та Вавилонії (сучасний Ірак), наслідком чого стало укладення двох Талмудів — Єрусалимського (3 — кінець IV ст.) та Вавилонського (III—V ст.). Після завершення Вавилонського Талмуда його сприймають як канонічний звід, авторитет якого є незаперечним у питаннях законів (галахи). Від нього не можна нічого віднімати і до нього не можна нічого додавати. У постталмудичну добу Вавилонський і Єрусалимський Талмуди конкурували між собою, але у VIII ст. Вавилонський Талмуд остаточно переміг. Авторитет Вавилонського Талмуда домінує над Єрусалимським, особливо коли їхні твердження відрізняються стосовно галахічних питань. Вавилонський Талмуд написано східним діалектом арамейської із включенням перських слів; Єрусалимський Талмуд укладений західним діалектом арамейської з домішками давньоєврейських, грецьких та латинських слів. Вавилонський Талмуд містить 2711 листів.
Мова Талмуду
Талмуд написаний, головним чином, на різноманітних говірках арамейської мови, яка була розмовною на той час. Проте спостерігається чітке розмежування: частини, які описують побутові сцени, розмови, різноманітні історії, написані арамейською, а частини, які передають учені дискусії мудреців, галахічні постанови — давньоєврейською (лашон акойдеш, святою мовою). Також на лашон акойдеш передані цитати з Танаху. У Талмуді зустрічається близько 2500 слів і навіть фраз із класичної грецької мови та ще більше грецьких слів з різних далекосхідних діалектів.
Розділи та трактати Талмуду
Мішна — найстаріша частина Талмуду Вона поділена за змістом на 6 розділів, що складаються з 63-х трактатів: розділ Зраїм («посіви») присвячено землеробській праці; у розділі Моед («термін») розглядаються закони суботи та свят; трактати розділу Нашім («жінки») стосуються шлюбних законів, батьківських обов'язків, виховання дітей; у розділі Незикін («збитки») обговорюються основні питання єврейського права, закони щодо матеріальних збитків, система штрафів та покарань; розділ Кодашім («святині») присвячено жертвоприношенням, храмовій службі та законам щодо їжі; розділ Тогорот («чистота») стосується теми ритуальної чистоти.
Талмуд поділено на розділи і трактати відповідно до Мішни. Вавилонський Талмуд написано до 36-ти з 63-х трактатів Мішни зі всіх розділів. Єрусалимський Талмуд написано до 39-ти трактатів, але лише з розділів Зраїм, Моед, Нашім, Незикін та перших 3-х глав одного трактату розділу Тогорот. Це певною мірою відображає соціально-історичний фон укладання Талмуду, коли якась тема була більш актуальною для одних законовчителів, ніж для інших (наприклад, землеробські закони Палестини мали суто академічне значення для євреїв Вавилонії).
Прийнято виділяти в тексті Талмуду три структурні одиниці: 1) меймра («вислів») — поодинокий вислів, що належить амораю або цитується ним; ці вислови зазвичай наведені від імені автора; 2) шмуа («переказ») — давній галахічний вислів, який традиційно відносять до часів Одкровення на горі Синай; 3) сугія («процес») — дискусія амораїв стосовно якоїсь теми, що складається з трьох послідовних етапів: вислів (меймра або шмуа), контраргумент і сама дискусія.
Розділ Мішни | Трактати Гемари |
---|---|
I. Зраїм | Берахот |
II. Моед | Шаббат, Ейрувін, Песахім, Шекалім, Йома, Сукка, Бейца, Рош-Ашана, Тааніт, Меґілла, Моед-Катан, Хаґіґа |
III. Нашім | Євамот, Кетубот, Недарім, Назір, Сота, Ґіттін, Кіддушин |
IV. Незікін | Баба-Камма, Баба-Меціа, Баба-Батра, Сангедрін, Маккот, Шевуот, Авода-Зара, Орайот |
V. Кодашім | Зевахім, Менахот, Хулін, Бехорот, Эрахін, Темура, Керітут, Меїла, Тамід |
VI. Тогорот | Ніда |
- Зраїм (івр. זרעים, сівби) — з Вавилонського Талмуду зберігся лише один трактат, що відповідає цьому розділу Мішни, — трактат Брахот («благословення»), який включає галахічні дискусії стосовно молитви Шма, Аміда, а також багатьох благословінь. Існує думка, що у Вавилонії не був складений Талмуд до цього розділу, оскільки його тематика (обговорення законів про землеробські роботи та врожай злакових культур у межах Ерец-Ісраель) не була там актуальною. Також можливо, що Талмуд до трактатів розділу Зраїм існував, але був втрачений.
- Моед (івр. מועד, строк) — присвячений законам Шаббату та свят. У ньому виписано закони, загальні для усіх свят та специфічні закони для деяких із них.
- Нашім (івр. נשים, жінки) — присвячений законам вступу до шлюбу та його розірвання, батьківським обов'язкам, вихованню дітей та навчанню їх ремесел. Два трактата цього розділу — Недарим та Назир — не мають прямого відношення до цієї тематики.
- Незикін (івр. נזיקין, збитки) — присвячений обговоренню законів про нанесення матеріальних збитків, системі покарань та стягнень. Також наведено основні принципи єврейського права. Трактат Авода Зара обговорює проблеми ідолопоклоніння. — трактат, що містить головним чином етичне вчення єврейського народу. Багато висловів з цього розділу зробилися відомими прислів'ями єврейського народу, наприклад «Якщо не я собі — хто мені. Але якщо я тільки собі — що я. Та якщо не зараз — коли.».
- Кодашім (івр. קדשים, святині) — розглядає закони жертвопринесень та храмової служби, закони про їжу (Кашрут) та .
- Тогорот (івр. טהרות, ритуально-чисті) — цілком присвячений темі ритуальної чистоти та нечистоти. У Вавилонському Талмуді є тільки трактат Ніда з цього розділу.
Значну частину Талмуду складають галахічні збірки, укладені з нормативних та казуїстичних формулювань. Окрім них, до складу Талмуду входить багато текстів інших жанрів. Дві третини Вавилонського Талмуду займає агада (перекази, оповіді, легенди), яка часто використовується як пролог або епілог до галахічного матеріалу. В Єрусалимському Талмуді агади менше — приблизно шоста частина. Також у Талмуді є уривки із хронік, родоводів та ін.
Критика
Укладання Талмудів та зростання їхнього впливу єврейської громади сприйняли неоднозначно. Уже у VIII ст. з'явилися секти, які заперечували рабиністично-талмудичне вчення та авторитет Усного Закону взагалі (див. Караїми). Серед противників Талмуду в єврейському середовищі були Уріель Акоста, Бенедикт (Барух) Спіноза, Шабтай Цві та Яков Франк, діячі реформістського юдаїзму та Гаскали, котрі вважали Талмуд перешкодою на шляху емансипації єврейського суспільства.
Позиція християнства
Християнський світ познайомився з Талмудом досить пізно. Лише у XIII ст. Талмуд, що до того часу майже не був відомим поза межами єврейської громади, опинився в центрі уваги християнських богословів. Це відбулося завдяки євреям-вихрестам, які здобули традиційну освіту. Християни звинувачували Талмуд у тому, що він підміняє справжню теологію пророків своєю власною. Це сприяло змінам у ставленні християн до євреїв. 1239 булли Папи Римського Григорія IX виголосили Талмуд антихристиянською та надзвичайно шкідливою книгою, що стало поштовхом у подальшому для масових конфіскацій та спалень єврейських книг протягом усього середньовіччя і навіть за Нової доби. Останнє велике публічне спалення відбулося 1757 в Кам'янці (нині м. Кам'янець-Подільський) за наказом єпископа М. Дембовського і стало наслідком діяльності секти послідовників Якова Франка.
Вивчення Талмуду
Вивчення Талмуду протягом століть перебувало в центрі єврейського духовного життя. Окрім відомих талмудичних академій Вавилонії, за середньовіччя та Нового часу осередки талмудичних знань з'явилися в мусульманській Іспанії, Європі, на Близькому Сході, у Північній Африці. У Східній Європі вивчення Талмуду посідало головне місце в системі єврейської освіти, його студіювали в усіх хедерах (початкових школах), а потім докладно — в єшивах. На території України найбільш відомими були Львівська та деякі інші єшиви Галичини.
Із поширенням Талмуду за межами Вавилонії з'явилася потреба в його систематичному коментуванні та поясненнях, перші з яких належать до 9 ст. Коментуванню присвячували велику увагу в середньовічних єврейських громадах Франції та Німеччини. Найбільш відомими стали праці Раші та його учнів, які додали свої доповнення до коментарів учителя (). Особливе місце посідають праці, присвячені систематизації галахи, серед них «Мішне Тора» (Повторення Закону) Маймоніда та «Шульхан арух» (Накритий стіл) Йосефа Каро, до якого 1864 ужгородський рабин написав скорочену версію «Кіцур Шульхан арух», що витримала 14 прижиттєвих видань і залишається однією з найпоширеніших галахічних збірок. Єрусалимський Талмуд став об'єктом коментування лише із 16 ст., із відродженням єврейського життя в Палестині.
Переносне значення
Через свій об'єм слово талмуд часто використовується як загальне — збірка догматичних положень; товста нудна книга.
Переклади
Перші відомі фрагменти перекладів Талмуду зроблені давньоєврейською у 8 ст. У 17 ст. в Амстердамі (Голландія) з'явився переклад 2-х трактатів Вавилонського Талмуду латиною, а у 18 ст. 22 трактати Єрусалимського і 3 трактати Вавилонського Талмуду переклав латиною італієць Б. Унголіно. Згодом повний текст Вавилонського Талмуду було видано німецькою та англійською мовами. Перші переклади окремих трактатів Вавилонського Талмуду російською було здійснено на поч. 20 ст., хоча повний текст досі не перекладено.
Станом на 2015 рік не вийшло жодного повного перекладу Талмуду українською мовою.
Видання Талмуду
Перші друковані видання окремих трактатів Вавилонського Талмуду з'явилися в останній чверті 15 ст. в Іспанії та Португалії. У ломбардському місті Сончино в друкарні рабі Гершома від 1483 було видано 23 трактати Талмуду. Але лише у венеційському видавництві християнина Д. Бомберга друковані книги Талмуду (1520) набули тієї форми, яку мають і досі: кожній мішні відповідає свій уривок Талмуду, текст поділено на листи з нумерацією, супроводжено коментарями Раші та Тосафот, ін. коментарі розміщені наприкінці трактатів.
На території сучасної України Талмуд почали видавати з кінця 18 ст.: у Славуті, Житомирі, Чернівцях, Львові та інших містах. 1866 у друкарні братів Шапіро (Житомир) було видано Єрусалимський Талмуд з розлогими коментарями. Велика робота по редакції Талмуда пророблена перед випуском знаменитого Віленського видання Талмуду (1880), вона була здійснена колективом рабинів литовських єшив та видавництвом «Вдова и сыновья Ромм». Це видання покладено в основу майже всіх наступних. Єдиним текстом кирилицею в цьому виданні є рядок «Дозволено цензурой».
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 березня 2010.
Джерела та література
- Риндюк Н. В. Талмуд [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 24. — .
- П. Л. Яроцький. Талмуд [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 15. — .
- Talmud Bavli [ 7 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вавилонский Талмуд. Иерусалим—М., 1993—98
- Штейнзальц А. Введение в Талмуд. М.—Иерусалим, 1993
- Литература Агады. Иерусалим—М., 1999
- Вавилонский Талмуд: антология Аггады, т. 1—3. Иерусалим—М., 2001
- Мишна: раздел Моэд [время]. М., 2011
- Мишна: раздел Зраим [посевы]. М., 2012
Посилання
- Талмуд [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Талмуд // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1874. — 1000 екз.
- Талмуд // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 457-458.
- Талмуд // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 557. — 634 с.
- Повний Талмуд [ 12 вересня 2008 у Wayback Machine.] у графічному режимі та аудіо, сайт (англ.)
- Повний переклад Талмуду англійською мовою [ 19 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Talmu d dav yevr תלמוד vchennya nauka velikij kodeks religijno yuridichnih pravil zhittya yevreyiv Talmud sformuvavsya vprodovzh bagatoh vikiv v IV st do n e Stolittyami pervinnij zmist Talmudu peredavavsya usno iz pokolinnya v pokolinnya Tomu na vidminu vid Tori Zakonu pisanogo Zakonu jogo nazivayut usnim zakonom abo komentuvannyam zakonu Pisemne oformlennya nakopichenogo materialu pochalos she u III st n e a zakinchilos u V st koli postav Yerusalimskij talmud Vavilonskij talmud bulo zaversheno u VII st n e IstoriyaV osnovu Talmudu pokladeno P yatiknizhzhya Zakon Moyiseya abo Tora Osnovnoyu metoyu ukladachiv Talmudu bulo zberezhennya Usnogo Zakonu a takozh pristosuvannya jogo do minlivih umov realnogo zhittya Pravila yaki voni rozroblyali buli vlasne receptami dlya praktichnogo vikonannya teoretichnih zapovidej yaki otrimav Mojsej na gori Sinaj Pershi zakonopolozhennya Talmudu nalezhat do periodu koli Yudeya bula vklyuchena do imperiyi Oleksandra Makedonskogo 322 r do n e ta ellinizm uvirvavsya u zamknenij svit davnih yudeyiv Vprodovzh troh stolit z IV po II st do n e Yudeya znahodilas pid znachnim vplivom greckoyi kulturi U III st do n e knizhniki hasideyi povstali proti ellinskogo zasillya ta vstali na zahist viri batkiv Abi zberegti Zakon Mojseya v novih umovah zajnyalis zapisom tlumachen Tori yaki peredavalis z pokolinnya v pokolinnya v usnij formi v rezultati chogo z yavilas zbirka Mishna Pershe povtorennya Tori Chastina Talmudu vlasne ye poshirenim tlumachennyam Tori zroblenim na osnovi Mishni Mishnu cituyut za traktatami glavami ta paragrafami Storinka iz U 141 r do n e v Yudeyi vstanovilas vlada Makaveyiv sho poyednali i duhovnu i svitsku vladu Proti nih povstala davnya pershosvyashennicka dinastiya slov yanskij pereklad saddukeyi yaki buli prihilnikami kompromisu mizh Mojseyevim zakonom ta greckoyu filosofiyeyu Gasmoneyi u borotbi proti Saddokidiv spiralis na prushim oboronciv Zakonu slov yanskij pereklad fariseyi oboronciv viri praotciv i Zakonu Tori vistupali proti chuzhozemnoyi greckoyi filosofiyi i zazvichaj pohodili iz serednih prosharkiv naselennya U III st v Palestini rabi Yeguda ga Nasi ostannij iz pokolinnya mudreciv tannayiv kodifikuvav Mishnu Usnij Zakon Nastupne pokolinnya zakonovchiteliv dopovnilo pracyu poperednikiv svoyimi diskusiyami ta komentaryami Gemaroyu stvorivshi takim chinom Talmud tobto Mishnu ta Gemaru v yihnij yednosti Diyalnist amorayiv vidbuvalasya v religijnih akademiyah yeshivah u Palestini ta Vaviloniyi suchasnij Irak naslidkom chogo stalo ukladennya dvoh Talmudiv Yerusalimskogo 3 kinec IV st ta Vavilonskogo III V st Pislya zavershennya Vavilonskogo Talmuda jogo sprijmayut yak kanonichnij zvid avtoritet yakogo ye nezaperechnim u pitannyah zakoniv galahi Vid nogo ne mozhna nichogo vidnimati i do nogo ne mozhna nichogo dodavati U posttalmudichnu dobu Vavilonskij i Yerusalimskij Talmudi konkuruvali mizh soboyu ale u VIII st Vavilonskij Talmud ostatochno peremig Avtoritet Vavilonskogo Talmuda dominuye nad Yerusalimskim osoblivo koli yihni tverdzhennya vidriznyayutsya stosovno galahichnih pitan Vavilonskij Talmud napisano shidnim dialektom aramejskoyi iz vklyuchennyam perskih sliv Yerusalimskij Talmud ukladenij zahidnim dialektom aramejskoyi z domishkami davnoyevrejskih greckih ta latinskih sliv Vavilonskij Talmud mistit 2711 listiv Mova TalmuduTalmud napisanij golovnim chinom na riznomanitnih govirkah aramejskoyi movi yaka bula rozmovnoyu na toj chas Prote sposterigayetsya chitke rozmezhuvannya chastini yaki opisuyut pobutovi sceni rozmovi riznomanitni istoriyi napisani aramejskoyu a chastini yaki peredayut ucheni diskusiyi mudreciv galahichni postanovi davnoyevrejskoyu lashon akojdesh svyatoyu movoyu Takozh na lashon akojdesh peredani citati z Tanahu U Talmudi zustrichayetsya blizko 2500 sliv i navit fraz iz klasichnoyi greckoyi movi ta she bilshe greckih sliv z riznih dalekoshidnih dialektiv Rozdili ta traktati TalmuduMishna najstarisha chastina Talmudu Vona podilena za zmistom na 6 rozdiliv sho skladayutsya z 63 h traktativ rozdil Zrayim posivi prisvyacheno zemlerobskij praci u rozdili Moed termin rozglyadayutsya zakoni suboti ta svyat traktati rozdilu Nashim zhinki stosuyutsya shlyubnih zakoniv batkivskih obov yazkiv vihovannya ditej u rozdili Nezikin zbitki obgovoryuyutsya osnovni pitannya yevrejskogo prava zakoni shodo materialnih zbitkiv sistema shtrafiv ta pokaran rozdil Kodashim svyatini prisvyacheno zhertvoprinoshennyam hramovij sluzhbi ta zakonam shodo yizhi rozdil Togorot chistota stosuyetsya temi ritualnoyi chistoti Talmud podileno na rozdili i traktati vidpovidno do Mishni Vavilonskij Talmud napisano do 36 ti z 63 h traktativ Mishni zi vsih rozdiliv Yerusalimskij Talmud napisano do 39 ti traktativ ale lishe z rozdiliv Zrayim Moed Nashim Nezikin ta pershih 3 h glav odnogo traktatu rozdilu Togorot Ce pevnoyu miroyu vidobrazhaye socialno istorichnij fon ukladannya Talmudu koli yakas tema bula bilsh aktualnoyu dlya odnih zakonovchiteliv nizh dlya inshih napriklad zemlerobski zakoni Palestini mali suto akademichne znachennya dlya yevreyiv Vaviloniyi Prijnyato vidilyati v teksti Talmudu tri strukturni odinici 1 mejmra visliv poodinokij visliv sho nalezhit amorayu abo cituyetsya nim ci vislovi zazvichaj navedeni vid imeni avtora 2 shmua perekaz davnij galahichnij visliv yakij tradicijno vidnosyat do chasiv Odkrovennya na gori Sinaj 3 sugiya proces diskusiya amorayiv stosovno yakoyis temi sho skladayetsya z troh poslidovnih etapiv visliv mejmra abo shmua kontrargument i sama diskusiya Rozdil Mishni Traktati Gemari I Zrayim Berahot II Moed Shabbat Ejruvin Pesahim Shekalim Joma Sukka Bejca Rosh Ashana Taanit Megilla Moed Katan Hagiga III Nashim Yevamot Ketubot Nedarim Nazir Sota Gittin Kiddushin IV Nezikin Baba Kamma Baba Mecia Baba Batra Sangedrin Makkot Shevuot Avoda Zara Orajot V Kodashim Zevahim Menahot Hulin Behorot Erahin Temura Keritut Meyila Tamid VI Togorot Nida Zrayim ivr זרעים sivbi z Vavilonskogo Talmudu zberigsya lishe odin traktat sho vidpovidaye comu rozdilu Mishni traktat Brahot blagoslovennya yakij vklyuchaye galahichni diskusiyi stosovno molitvi Shma Amida a takozh bagatoh blagoslovin Isnuye dumka sho u Vaviloniyi ne buv skladenij Talmud do cogo rozdilu oskilki jogo tematika obgovorennya zakoniv pro zemlerobski roboti ta vrozhaj zlakovih kultur u mezhah Erec Israel ne bula tam aktualnoyu Takozh mozhlivo sho Talmud do traktativ rozdilu Zrayim isnuvav ale buv vtrachenij Moed ivr מועד strok prisvyachenij zakonam Shabbatu ta svyat U nomu vipisano zakoni zagalni dlya usih svyat ta specifichni zakoni dlya deyakih iz nih Nashim ivr נשים zhinki prisvyachenij zakonam vstupu do shlyubu ta jogo rozirvannya batkivskim obov yazkam vihovannyu ditej ta navchannyu yih remesel Dva traktata cogo rozdilu Nedarim ta Nazir ne mayut pryamogo vidnoshennya do ciyeyi tematiki Nezikin ivr נזיקין zbitki prisvyachenij obgovorennyu zakoniv pro nanesennya materialnih zbitkiv sistemi pokaran ta styagnen Takozh navedeno osnovni principi yevrejskogo prava Traktat Avoda Zara obgovoryuye problemi idolopokloninnya traktat sho mistit golovnim chinom etichne vchennya yevrejskogo narodu Bagato visloviv z cogo rozdilu zrobilisya vidomimi prisliv yami yevrejskogo narodu napriklad Yaksho ne ya sobi hto meni Ale yaksho ya tilki sobi sho ya Ta yaksho ne zaraz koli Kodashim ivr קדשים svyatini rozglyadaye zakoni zhertvoprinesen ta hramovoyi sluzhbi zakoni pro yizhu Kashrut ta Togorot ivr טהרות ritualno chisti cilkom prisvyachenij temi ritualnoyi chistoti ta nechistoti U Vavilonskomu Talmudi ye tilki traktat Nida z cogo rozdilu Znachnu chastinu Talmudu skladayut galahichni zbirki ukladeni z normativnih ta kazuyistichnih formulyuvan Okrim nih do skladu Talmudu vhodit bagato tekstiv inshih zhanriv Dvi tretini Vavilonskogo Talmudu zajmaye agada perekazi opovidi legendi yaka chasto vikoristovuyetsya yak prolog abo epilog do galahichnogo materialu V Yerusalimskomu Talmudi agadi menshe priblizno shosta chastina Takozh u Talmudi ye urivki iz hronik rodovodiv ta in KritikaUkladannya Talmudiv ta zrostannya yihnogo vplivu yevrejskoyi gromadi sprijnyali neodnoznachno Uzhe u VIII st z yavilisya sekti yaki zaperechuvali rabinistichno talmudichne vchennya ta avtoritet Usnogo Zakonu vzagali div Karayimi Sered protivnikiv Talmudu v yevrejskomu seredovishi buli Uriel Akosta Benedikt Baruh Spinoza Shabtaj Cvi ta Yakov Frank diyachi reformistskogo yudayizmu ta Gaskali kotri vvazhali Talmud pereshkodoyu na shlyahu emansipaciyi yevrejskogo suspilstva Poziciya hristiyanstva Hristiyanskij svit poznajomivsya z Talmudom dosit pizno Lishe u XIII st Talmud sho do togo chasu majzhe ne buv vidomim poza mezhami yevrejskoyi gromadi opinivsya v centri uvagi hristiyanskih bogosloviv Ce vidbulosya zavdyaki yevreyam vihrestam yaki zdobuli tradicijnu osvitu Hristiyani zvinuvachuvali Talmud u tomu sho vin pidminyaye spravzhnyu teologiyu prorokiv svoyeyu vlasnoyu Ce spriyalo zminam u stavlenni hristiyan do yevreyiv 1239 bulli Papi Rimskogo Grigoriya IX vigolosili Talmud antihristiyanskoyu ta nadzvichajno shkidlivoyu knigoyu sho stalo poshtovhom u podalshomu dlya masovih konfiskacij ta spalen yevrejskih knig protyagom usogo serednovichchya i navit za Novoyi dobi Ostannye velike publichne spalennya vidbulosya 1757 v Kam yanci nini m Kam yanec Podilskij za nakazom yepiskopa M Dembovskogo i stalo naslidkom diyalnosti sekti poslidovnikiv Yakova Franka Vivchennya TalmuduVivchennya Talmudu Vivchennya Talmudu protyagom stolit perebuvalo v centri yevrejskogo duhovnogo zhittya Okrim vidomih talmudichnih akademij Vaviloniyi za serednovichchya ta Novogo chasu oseredki talmudichnih znan z yavilisya v musulmanskij Ispaniyi Yevropi na Blizkomu Shodi u Pivnichnij Africi U Shidnij Yevropi vivchennya Talmudu posidalo golovne misce v sistemi yevrejskoyi osviti jogo studiyuvali v usih hederah pochatkovih shkolah a potim dokladno v yeshivah Na teritoriyi Ukrayini najbilsh vidomimi buli Lvivska ta deyaki inshi yeshivi Galichini Iz poshirennyam Talmudu za mezhami Vaviloniyi z yavilasya potreba v jogo sistematichnomu komentuvanni ta poyasnennyah pershi z yakih nalezhat do 9 st Komentuvannyu prisvyachuvali veliku uvagu v serednovichnih yevrejskih gromadah Franciyi ta Nimechchini Najbilsh vidomimi stali praci Rashi ta jogo uchniv yaki dodali svoyi dopovnennya do komentariv uchitelya Osoblive misce posidayut praci prisvyacheni sistematizaciyi galahi sered nih Mishne Tora Povtorennya Zakonu Majmonida ta Shulhan aruh Nakritij stil Josefa Karo do yakogo 1864 uzhgorodskij rabin napisav skorochenu versiyu Kicur Shulhan aruh sho vitrimala 14 prizhittyevih vidan i zalishayetsya odniyeyu z najposhirenishih galahichnih zbirok Yerusalimskij Talmud stav ob yektom komentuvannya lishe iz 16 st iz vidrodzhennyam yevrejskogo zhittya v Palestini Perenosne znachennyaCherez svij ob yem slovo talmud chasto vikoristovuyetsya yak zagalne zbirka dogmatichnih polozhen tovsta nudna kniga PerekladiPershi vidomi fragmenti perekladiv Talmudu zrobleni davnoyevrejskoyu u 8 st U 17 st v Amsterdami Gollandiya z yavivsya pereklad 2 h traktativ Vavilonskogo Talmudu latinoyu a u 18 st 22 traktati Yerusalimskogo i 3 traktati Vavilonskogo Talmudu pereklav latinoyu italiyec B Ungolino Zgodom povnij tekst Vavilonskogo Talmudu bulo vidano nimeckoyu ta anglijskoyu movami Pershi perekladi okremih traktativ Vavilonskogo Talmudu rosijskoyu bulo zdijsneno na poch 20 st hocha povnij tekst dosi ne perekladeno Stanom na 2015 rik ne vijshlo zhodnogo povnogo perekladu Talmudu ukrayinskoyu movoyu Vidannya TalmuduPershi drukovani vidannya okremih traktativ Vavilonskogo Talmudu z yavilisya v ostannij chverti 15 st v Ispaniyi ta Portugaliyi U lombardskomu misti Sonchino v drukarni rabi Gershoma vid 1483 bulo vidano 23 traktati Talmudu Ale lishe u venecijskomu vidavnictvi hristiyanina D Bomberga drukovani knigi Talmudu 1520 nabuli tiyeyi formi yaku mayut i dosi kozhnij mishni vidpovidaye svij urivok Talmudu tekst podileno na listi z numeraciyeyu suprovodzheno komentaryami Rashi ta Tosafot in komentari rozmisheni naprikinci traktativ Na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Talmud pochali vidavati z kincya 18 st u Slavuti Zhitomiri Chernivcyah Lvovi ta inshih mistah 1866 u drukarni brativ Shapiro Zhitomir bulo vidano Yerusalimskij Talmud z rozlogimi komentaryami Velika robota po redakciyi Talmuda proroblena pered vipuskom znamenitogo Vilenskogo vidannya Talmudu 1880 vona bula zdijsnena kolektivom rabiniv litovskih yeshiv ta vidavnictvom Vdova i synovya Romm Ce vidannya pokladeno v osnovu majzhe vsih nastupnih Yedinim tekstom kiriliceyu v comu vidanni ye ryadok Dozvoleno cenzuroj Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 bereznya 2010 Dzherela ta literaturaRindyuk N V Talmud 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 24 ISBN 978 966 00 1359 9 P L Yarockij Talmud 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 15 ISBN 966 7492 06 0 Talmud Bavli 7 travnya 2011 u Wayback Machine angl Vavilonskij Talmud Ierusalim M 1993 98 Shtejnzalc A Vvedenie v Talmud M Ierusalim 1993 Literatura Agady Ierusalim M 1999 Vavilonskij Talmud antologiya Aggady t 1 3 Ierusalim M 2001 Mishna razdel Moed vremya M 2011 Mishna razdel Zraim posevy M 2012PosilannyaTalmud 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Talmud Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1874 1000 ekz Talmud Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 457 458 Talmud Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 557 634 s Povnij Talmud 12 veresnya 2008 u Wayback Machine u grafichnomu rezhimi ta audio sajt angl Povnij pereklad Talmudu anglijskoyu movoyu 19 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl