Уріель Акоста | ||||
---|---|---|---|---|
порт. Gabriel da Costa Fiuza | ||||
Західна філософія | ||||
Уріель Акоста та юний Б.Спіноза | ||||
Народження | 1585 Порту | |||
Смерть | 1640 Амстердам Самогубство | |||
Громадянство (підданство) | Голландська республіка Португальське королівство | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | Gabriel da Costa | |||
Псевдонім | Uriel da Costa | |||
Школа / Традиція | релігійна філософія · вільнодумство · раціоналізм | |||
Основні інтереси | релігія · метафізика | |||
Значні ідеї | смертність людської душі, природне походження душі | |||
Вплинув | Спіноза | |||
Літературний напрям | західна філософія | |||
Історичний період | Філософія Нового часу | |||
Рід | d | |||
| ||||
Уріель Акоста у Вікісховищі | ||||
Акоста Уріель (або Габріель да Коста, Адам Ромес (лат. Acosta Uriel)) (1585, Порту, — 1640, Амстердам) — португальський філософ єврейського походження, раціоналіст, скептик, теологічний критик та вільнодумець.
Біографія
Народився у сім'ї маранів (євреїв, які, як правило, під політичним тиском прийняли християнство), отримав католицьку освіту й виховання, але у 29-річному віці оголошує намір повернутися до юдаїзму як віри пращурів, для чого переїздить у Нідерланди, в яких панувала віротерпимість. У 1616 р. пише як послання венеціанським раввінам «Тези проти традиції», в яких виступає проти низки раввінських настанов, а зрештою і проти встановлення будь-яких нових релігійних законів після утвердження Мойсеєвих. За цю працю був підданий херему («малому» відлученню від общини). У 1624 р. публікує працю «Дослідження традиції фарисеїв у порівнянні з писаним законом та відповідь брехливому наклепнику Самуїлу да Сільва», в якій проголошує смертність людської душі, заперечуючи загробне життя, визначає смисл людського існування із земного. Душа, за Акостою — це «тваринні духи» у крові людини, вона має природне походження. За цю працю Акосту засуджено до офіційного відлучення від общини, усі книги знищено. У 1633 р. на прохання Акости відлучення знімають. Акоста по суті не відрікся від своїх ідей, за що у цьому ж році вдруге офіційно відлучено від общини. У 1640 р. відлучення знято, Акоста пройшов принизливий обряд каяття, після якого покінчив життя самогубством.
Філософські ідеї Уріеля Акости
Акоста визнавав зверхність законів суспільства («законів людської природи») на основі природного розуму над релігійними, вроджений закон любові над ближнім є загальнолюдським і не залежить від релігійних настанов. Божество — це лише найвищий принцип, який закладений у природі. Висловив сумнів у божественному походженні Біблії, заперечував релігії Одкровення, які спотворили і замістили собою природну релігію. Ідеї Акости знайшли продовження у філософії Б. Спінози.
Праці
- «Тези проти традиції» (1616)
- «Дослідження традиції фарисеїв у порівнянні з писаним законом та відповідь брехливому наклепнику Самуїлу да Сільва» (1624)
- «Приклад людського життя» (1640, опубл. 1687)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела і посилання
- Акоста, Уріель // Велика українська енциклопедія, т. 1 / Упорядник д. і. н. Киридон А. М. — К.: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2016. — С. 520—521.
- Луппол И. Уриэль Дакоста // Дакоста Уриэль «О смертности души человеческой» и другие произведения. — М.: Издательство Академии Наук СССР, 1958.
- Gutzkow K. Uriel Acosta. Drama, 1846.
- Tradizione e illuminismo in Uriel da Costa. Fonti, temi, questioni dell'Exame das tradiçoẽs phariseas / ed. by O. Proietti e G. Licata [Atti del Convegno internazionale, Macerata 29-30 settembre 2015]. — Macerata: EUM, 2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Uriel Akostaport Gabriel da Costa FiuzaZahidna filosofiyaUriel Akosta ta yunij B SpinozaNarodzhennya1585 1585 PortuSmert1640 1640 Amsterdam SamogubstvoGromadyanstvo piddanstvo Gollandska respublika Portugalske korolivstvoZnannya movlatina 1 i portugalskaIm ya pri narodzhenniGabriel da CostaPsevdonimUriel da CostaShkola Tradiciyareligijna filosofiya vilnodumstvo racionalizmOsnovni interesireligiya metafizikaZnachni ideyismertnist lyudskoyi dushi prirodne pohodzhennya dushiVplinuvSpinozaLiteraturnij napryamzahidna filosofiyaIstorichnij periodFilosofiya Novogo chasuRidd Uriel Akosta u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akosta Akosta Uriel abo Gabriel da Kosta Adam Romes lat Acosta Uriel 1585 Portu 1640 Amsterdam portugalskij filosof yevrejskogo pohodzhennya racionalist skeptik teologichnij kritik ta vilnodumec BiografiyaNarodivsya u sim yi maraniv yevreyiv yaki yak pravilo pid politichnim tiskom prijnyali hristiyanstvo otrimav katolicku osvitu j vihovannya ale u 29 richnomu vici ogoloshuye namir povernutisya do yudayizmu yak viri prashuriv dlya chogo pereyizdit u Niderlandi v yakih panuvala viroterpimist U 1616 r pishe yak poslannya venecianskim ravvinam Tezi proti tradiciyi v yakih vistupaye proti nizki ravvinskih nastanov a zreshtoyu i proti vstanovlennya bud yakih novih religijnih zakoniv pislya utverdzhennya Mojseyevih Za cyu pracyu buv piddanij heremu malomu vidluchennyu vid obshini U 1624 r publikuye pracyu Doslidzhennya tradiciyi fariseyiv u porivnyanni z pisanim zakonom ta vidpovid brehlivomu naklepniku Samuyilu da Silva v yakij progoloshuye smertnist lyudskoyi dushi zaperechuyuchi zagrobne zhittya viznachaye smisl lyudskogo isnuvannya iz zemnogo Dusha za Akostoyu ce tvarinni duhi u krovi lyudini vona maye prirodne pohodzhennya Za cyu pracyu Akostu zasudzheno do oficijnogo vidluchennya vid obshini usi knigi znisheno U 1633 r na prohannya Akosti vidluchennya znimayut Akosta po suti ne vidriksya vid svoyih idej za sho u comu zh roci vdruge oficijno vidlucheno vid obshini U 1640 r vidluchennya znyato Akosta projshov prinizlivij obryad kayattya pislya yakogo pokinchiv zhittya samogubstvom Filosofski ideyi Urielya AkostiAkosta viznavav zverhnist zakoniv suspilstva zakoniv lyudskoyi prirodi na osnovi prirodnogo rozumu nad religijnimi vrodzhenij zakon lyubovi nad blizhnim ye zagalnolyudskim i ne zalezhit vid religijnih nastanov Bozhestvo ce lishe najvishij princip yakij zakladenij u prirodi Visloviv sumniv u bozhestvennomu pohodzhenni Bibliyi zaperechuvav religiyi Odkrovennya yaki spotvorili i zamistili soboyu prirodnu religiyu Ideyi Akosti znajshli prodovzhennya u filosofiyi B Spinozi Praci Tezi proti tradiciyi 1616 Doslidzhennya tradiciyi fariseyiv u porivnyanni z pisanim zakonom ta vidpovid brehlivomu naklepniku Samuyilu da Silva 1624 Priklad lyudskogo zhittya 1640 opubl 1687 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Dzherela i posilannyaAkosta Uriel Velika ukrayinska enciklopediya t 1 Uporyadnik d i n Kiridon A M K Derzhavna naukova ustanova Enciklopedichne vidavnictvo 2016 S 520 521 Luppol I Uriel Dakosta Dakosta Uriel O smertnosti dushi chelovecheskoj i drugie proizvedeniya M Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1958 Gutzkow K Uriel Acosta Drama 1846 Tradizione e illuminismo in Uriel da Costa Fonti temi questioni dell Exame das tradicoẽs phariseas ed by O Proietti e G Licata Atti del Convegno internazionale Macerata 29 30 settembre 2015 Macerata EUM 2016