Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ТОВ «Горобина» або Сумський лікеро-горілчаний завод (Сумський ЛГЗ) — велике історичне підприємство лікеро-горілчаної промисловості, розташоване в місті Сумах. Одне з небагатьох лікеро-горілчаних підприємств України з понад сторічною історією — бере початок від приватної гуральні 1897 року, і є єдиним виробником горілки та лікеро-горілчаної продукції в Сумській області. Славиться настоянками, лікерами і горілкою на травах.
 | |
 Біля прохідної ТОВ «Горобина» (м. Суми) | |
| Тип | бізнес і підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | товариство з обмеженою відповідальністю |
| Галузь | харчова промисловість: лікеро-горілчана промисловість |
| Засновано | 1897 |
| Штаб-квартира | Суми, вул. Петропавлівська, 121 |
| Ключові особи | директор Пузько О.В. |
| Продукція | горілки, горілки особливі, настоянки, бальзами, вермути лікерні . |
| gorobina.sumy.ua | |
Підприємство розташоване неподалік сумського середмісті на історичній вулиці за адресою:
- вул. Петропавлівська, буд. 121, м. Суми, 40021, Україна.
Директор ТОВ «Горобина» — Пузько Олег Володимирович.
На автоматизованих лініях заводу випускається понад 30 видів алкогольної продукції: горілка, гіркі настоянки, бальзам, вермути лікерні з коньяком, квас, сидр, морс. Вся продукція випускається під торговими марками «Горобина», «Сумський Двір», «Губернія», "Sumska gorobina", "Дух царей", "Дворянский графин".
Продукція підприємства неодноразово була відзначена численними українськими та міжнародними нагородами. Завдяки стабільній якості та оригінальній рецептурі виготовлених напоїв ТОВ «Горобина» займає стійку позицію на ринку алкогольної продукції в Сумській області, продовжує завойовувати зовнішні ринки ближнього і далекого зарубіжжя.
З історії підприємства
Початки гуральництва на Сумщині
У 1669 році московський царський уряд видав грамоту, яка скасувала для полків, що заселили Слобожанщину, податки на гуральні, броварні і шинки. Через 30 років російський цар Петро I підтвердив всім п'яти слобідським полкам право вільно курити горілку та шинкарити її, не сплачуючи жодних мит і податків, але при тому не припиняти боротьбу з татарами. Жалувані грамоти справили великий вплив на заселення Слобідської України, вони дали переселенцям багато пільг, які стосувалися, перш за все, винокуріння — одного з головних промислів слобожанців.
Розмах гуральництва й торгівлі горілкою в ті часи на території сучасних Сумщини й Харківщини був дуже великим. Горілку купували барилами і куфами (бочками) для шинків, а власники гуралень посилали її на продаж у Черкаськ, Ростов, Крим, Полтаву, Новоросійську та інші губернії Російської імперії. Дані 1781 року вказували, що на Слобожанщині налічувалося 1 643 гуральні, де гнали відмінну українську горілку. Таким чином, з упевненістю можна стверджувати, що сумська горілка — спадкоємиця слобожанської горілки.
Заснування і розвиток ЛГЗ у Сумах до революції
У «Харківському календарі» за 1885 рік станом на 1883 у місті Сумах значився один горілчаний завод, на якому працювало двоє людей. У повіті було 14 гуралень, що виробляли продукцію на суму близько 240 000 рублів. Працювало на винокурнях 439 осіб.
Але горілчаний завод у Сумах згадувався лише під 1883 роком, по тому жодних відомостей про нього не було. Тож згідно з даними Сумської повітової переписної комісії за 1896 рік у місті Суми горілчаних і винокурних заводів вже не було.
На той час місто Суми та Сумський повіт перебували у віданні акцизного управління 3-го округу Харківської губернії. Після вивчення документів Акцизного Управління, стало відомо, що в книзі № 8, про видані патенти на 1897 рік під номером 522 за 12 липня 1897 року в графі «Кому виданий патент» значиться: виданий «Гриненку Прокофію Семеновичу, купцеві горілчаного заводу у місті Сумах у своєму домі». За патент сплачено 112 руб. 50 коп. Саме ця дата й вважається датою створення Сумського лікеро-горілчаного заводу.
За рік до того, у 1896 році був побудований державний винний склад № 7, що функціонує й дотепер як один з цехів Сумського лікеро-горілчаного заводу. Його звели на міському вигоні, ніби в продовження Петропавлівської вулиці. Склад являв собою підвали для зберігання спиртних напоїв.
Купець Гриненко виробляв настоянки, наливки, лікери, а склад від 1898 року розпочав випуск горілки для державних крамниць, ставши, таким чином, монополістом — спершу на території Харківської губернії, а від 1902 року подібна монополія діяла в межах усієї імперії.
На підставі документальних даних, можна припускати, що на Сумському горілчаному заводі діяло «холодне очищення» через деревне вугілля. 100 пудів доброго вугілля були здатні очистити 3 000 відер 45-градусного спирту. Фільтрування здійснювалося в дерев'яних (дубових) збанах. Влаштовано це було так: у підвалі заводу містився так званий сортувальний збан, куди вливали спирт і воду, доводячи до потрібної міцності (40-45°) за спиртометром Траллеса. Над сортувальним збаном розміщували перший фільтрувальний, а потім терасоподібно ще 3 таких же ємності. Розведений водою спирт з сортувального збана перекачувався насосом у перший (верхній) фільтраційний збан на шар вугілля, через який повільно перетікав у другий, залишаючи у вугіллі сивушне масло. З другого збана суміш переходила у третій і четвертий. З останнього витікала вже чиста горілка. Таке очищення було порівняно недорогим і повністю забезпечувало потреби невеликого заводу.
По-іншому було влаштовано очисне відділення на складі № 7. При первинному будівництві очищення не передбачалася, оскільки приміщення було призначено суто для складських функцій: зберігання спирту, розведення та доставка в державні магазини горілки на продаж. У подальшому в штаті складу з'явилися робітники фільтраційного, мийного, парового, розливного, розбірного посуду та інших відділень. Основне будівництво, власне налагодження виробництва на складі розгорнулося в 1909—10 роках. Так, на складі встановили обладнання Денгацера і Гейзера, виготовлене у Москві. Тут уже, окрім вугілля, застосовувалися піщані фільтри, шари дрібної пемзи, пропуск суміші через сукно тощо. Відпуск горілки здійснювався не лише діжками, але щоразу більше у скляних посудинах, у пляшках від 3 літрів — від 1/4 (чверть) до 1/40 (сороковка) відра.
Горілчані підприємства у Сумах практично не працювали від 1914 року, коли 2 серпня російський царський уряд ухвалив постанову про припинення продажу горілки на період війни (1914—18) та про зосередження в руках держави всього виробництва етилового спирту для технічних потреб фронту і медичних цілей.
У 1919 році державний винний склад № 7 поглинув завод П. С. Гриненка.
Таким чином, сучасний Сумський лікеро-горілчаний завод має 2 двох попередників: горілчаний завод Гриненка, що спеціалізувався на випуску гірких і солодких горілок та Сумський державний винний склад № 7, що підкорявся казенної продажу питей, Харківського акцизного управління Міністерства Фінансів Російської Імперії.
Сумський ЛГЗ за СРСР
Встановлення радянської влади на початку 1918 року, а потім знову в 1919 році, безумовно, призвели до виконання перших декретів, в тому числі і націоналізації підприємств. З'являються документи з різними найменуваннями: «Сумський спиртовий завод», «народний склад № 7», «казенний склад № 7».
Від весни 1919 року, з націоналізацією горілчаного заводу Гриненка, Сумський ЛГЗ став єдиним горілчаним підприємством у місті.
У 1927—28 роках промисловість Сум виробила продукції на суму 35,8 млн рублів, з них 582 400 «червоних карбованців» — Сумський спиртогорілчаний завод.
У документах за 1936 Сумський горілчаний іноді іменується «Сумським державним складом № 7» або «Сумським державним спиртзаводом», хоча власне спирту підприємство ніколи не виробляло, а отримувало його від спиртзаводів. У ці роки завод підпорядковувався Харківському спиртотресту Головспирту УРСР.
У період ІІ Світової війни у 1941—42 роки завод не працював. Окупаційній німецькій владі тимчасово вдалося налагодити випуск горілки в 1943 році (ручний розлив). Сумський лікеро-горілчаний завод значно постраждав у війну — був повністю зруйнований, не залишилося жодного збереженого цеху.
Вже після приходу радянських військ 22 січня 1944 року в області був утворений Сумський спиртотрест, і почалося відновлення заводу. Вже у цьому (1944), коли ще до ладу не вичистили завали і приміщення, підприємство одержало від Сумського спиртотресту виробничий план на випуск 4 000 дкл горілки, 2 000 дкл морсів, 500 дкл соків. Тоді ж був сформований перший асортимент спиртвиробів: за гіркими — 5 видів, за солодкими — 5 видів, лікерів — 1 вид. На заводі тоді працював 61 робітник. Виробіток продукції на одного робітника склав 55 000 рублів.
У 1948 році Сумським лікеро-горілчаним заводом було випущено 60,6 тис. дкл. горілки та 11,1 тис. дкл. лікеро-горілчаних виробів. На 1949 рік вже планувалося довести випуск до 163 тис. дал горілки і 17 тис. дал солодких настоянок, а кількість працюючих довести до 90 осіб. Однак через брак тари та з інших причин у 1949 році було випущено 138,4 тис. дал горілки, 7 тис. дал гірких і 3,6 тис. дал солодких настоянок. Число працюючих сягнуло 100 осіб. Значно збільшився асортимент. Так, серед гірких настоянок були: «Анісова», «Англійська біла», «Біла гірка», «Вишнева настойка», «Гірський дубняк», «Звіробій», «Кубанська аматорська», «Лимонна», «Перцівка», «Кминна»; солодкі настоянки: «Вишнева наливка», «Запіканка», «Слив'янка», «Спотикач», «Вишнева настойка», «Журавлинна», «Ніжинська горобинова», «Яблучна настоянка»; були випущені такі лікери: «Вишневий», «Сливовий», «Чорносливовий», «Журавлинний», «Яблуневий», «Горобиновий». Завод мав оптово-збутові бази в Шостці, Конотопі, Глухові, Ромнах та Охтирці.
У 1953 році завод приступив до випуску горілки «Столична», у наступному (1954) — підприємство стало випускати таку популярну на той час горілку як «Старка».
У 1955 році вже було випущено 340 тис. дал продукції, чисельність усіх працюючих досягла 133 особи.
1958 рік — у посудний цех заводу надійшла пляшкомийна машина з нержавіючої сталі, виготовлено 4 фільтропіщаника, пробурено свердловину, обладнано насосну станцію, поставлений напірний резервуар.
У 1966 році на заводі були встановлені 2 автомати ВЕМ ємністю 0,5 і 0,25 л.
Станом на 1969 рік Сумський лікеро-горілчаний завод випускав вже понад 1 млн декалітрів горілки.
У 1975 році в асортименті продукції сумського горілчаного з'явилися такі сорти горілки як «Екстра», «Старокиївська», «Українська горілка 45 °», «Петровська», «Стрілецька 3 °», а 1977 року була розроблена технологія виробництва нової гіркої настоянки «Сумська горобинова», що завоювала визнання у багатьох країнах світу, наступного року (1978) — запроваджено випуск нової продукції — горілка «Посольська».
Протягом 1982—84 років було змонтовано нову лінію розливу, споруджено матеріальний і тарний склади, замінено автомати укладання, проведено інші інженерно-технічні роботи; побудовано й запущено в експлуатацію сучасну котельню, обладнану двома економними паровими котлами ДКВР 2,5—1,3, з поверхнею нагрівання 90 м². І в тому ж (1984) році встановлено і введено в експлуатацію нове водоочищення, що складалося з 8-ми натрій-катіонних фільтрів діаметром 1 000 мм, що дозволило повністю забезпечити котельню, посудомийне відділення і виробництво горілки очищеною водою.
З початком антиалкогольної кампанії, оголошеної тодішнім радянським очільником М. С. Горбачовим, у 1985 році надійшов наказ припинити виробництво лікеро-горілчаних виробів, а замість цього — план на виробництво сиропів, соків, коктейлів. Відтак, Сумський ЛГЗ перейшов на випуск цієї продукції.
У 1988 році на базі підприємства «Сумський лікеро-горілчаний завод» було організовано виробниче об'єднання (ВО) «Спирткрохмальпром», до складу якого увійшли: лікеро-горілчаний завод, 3 спиртзаводи, 2 крохмальних заводи.
Підприємство у незалежній Україні
З грудня 1992 року завод працював в умовах державної оренди. За цей час колективом заводу було створене сучасне підприємство з виробництва лікеро-горілчаної продукції.
У 1996—97 роках більша частина прибутків підприємства була спрямована на технічне переобладнання виробництва, було придбано і встановлено дві лінії розливу і машина для миття пляшок італійського виробництва, встановлені автомати з наклеювання акцизних марок, було закуплено та встановлено обладнання для демінералізації води методом зворотного осмосу.
У період 1990—96 років були розроблені рецептури таких високоякісних горілчаних напоїв як: горілка «Гусарська», «Ярославна», «Сухановська» і бальзам «Суми».
У січні 2001 року на базі орендного підприємства «Сумський лікеро-горілчаний завод» була створена фірма «Горобина» (нині ТОВ), яка продовжила славну справу сумських майстрів горілки.
У теперішній час (2000-ні) близько третини лікеро-горілчаної продукції на прилавках магазинів у обласному центрі Сумах і значна частка в області становить продукція ТОВ «Горобина».
Примітки
- Контакти (підприємства) [ 2011-01-05 у Wayback Machine.] на Вебсторінка підприємства
- ТОВ «Горобина» на www.sumy.prom.ua[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- www.gorobina.sumy.ua — офіційний сайт підприємства
- Історія ВАТ «Горобина» [ 6 березня 2011 у Wayback Machine.] на Вебсторінка підприємства [ 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
- ВКонтакте Група [http://vk.com/gorobina_sumy Сумська горобина]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TOV Gorobina abo Sumskij likero gorilchanij zavod Sumskij LGZ velike istorichne pidpriyemstvo likero gorilchanoyi promislovosti roztashovane v misti Sumah Odne z nebagatoh likero gorilchanih pidpriyemstv Ukrayini z ponad storichnoyu istoriyeyu bere pochatok vid privatnoyi guralni 1897 roku i ye yedinim virobnikom gorilki ta likero gorilchanoyi produkciyi v Sumskij oblasti Slavitsya nastoyankami likerami i gorilkoyu na travah TOV Gorobina LogotipBilya prohidnoyi TOV Gorobina m Sumi Bilya prohidnoyi TOV Gorobina m Sumi Tipbiznes i pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyatovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyuGaluzharchova promislovist likero gorilchana promislovistZasnovano1897Shtab kvartiraSumi vul Petropavlivska 121Klyuchovi osobidirektor Puzko O V Produkciyagorilki gorilki osoblivi nastoyanki balzami vermuti likerni gorobina sumy ua Div takozh Sumskij Pidpriyemstvo roztashovane nepodalik sumskogo seredmisti na istorichnij vulici za adresoyu vul Petropavlivska bud 121 m Sumi 40021 Ukrayina Direktor TOV Gorobina Puzko Oleg Volodimirovich Na avtomatizovanih liniyah zavodu vipuskayetsya ponad 30 vidiv alkogolnoyi produkciyi gorilka girki nastoyanki balzam vermuti likerni z konyakom kvas sidr mors Vsya produkciya vipuskayetsya pid torgovimi markami Gorobina Sumskij Dvir Guberniya Sumska gorobina Duh carej Dvoryanskij grafin Produkciya pidpriyemstva neodnorazovo bula vidznachena chislennimi ukrayinskimi ta mizhnarodnimi nagorodami Zavdyaki stabilnij yakosti ta originalnij recepturi vigotovlenih napoyiv TOV Gorobina zajmaye stijku poziciyu na rinku alkogolnoyi produkciyi v Sumskij oblasti prodovzhuye zavojovuvati zovnishni rinki blizhnogo i dalekogo zarubizhzhya Z istoriyi pidpriyemstvaPochatki guralnictva na Sumshini U 1669 roci moskovskij carskij uryad vidav gramotu yaka skasuvala dlya polkiv sho zaselili Slobozhanshinu podatki na guralni brovarni i shinki Cherez 30 rokiv rosijskij car Petro I pidtverdiv vsim p yati slobidskim polkam pravo vilno kuriti gorilku ta shinkariti yiyi ne splachuyuchi zhodnih mit i podatkiv ale pri tomu ne pripinyati borotbu z tatarami Zhaluvani gramoti spravili velikij vpliv na zaselennya Slobidskoyi Ukrayini voni dali pereselencyam bagato pilg yaki stosuvalisya persh za vse vinokurinnya odnogo z golovnih promisliv slobozhanciv Rozmah guralnictva j torgivli gorilkoyu v ti chasi na teritoriyi suchasnih Sumshini j Harkivshini buv duzhe velikim Gorilku kupuvali barilami i kufami bochkami dlya shinkiv a vlasniki guralen posilali yiyi na prodazh u Cherkask Rostov Krim Poltavu Novorosijsku ta inshi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Dani 1781 roku vkazuvali sho na Slobozhanshini nalichuvalosya 1 643 guralni de gnali vidminnu ukrayinsku gorilku Takim chinom z upevnenistyu mozhna stverdzhuvati sho sumska gorilka spadkoyemicya slobozhanskoyi gorilki Zasnuvannya i rozvitok LGZ u Sumah do revolyuciyi U Harkivskomu kalendari za 1885 rik stanom na 1883 u misti Sumah znachivsya odin gorilchanij zavod na yakomu pracyuvalo dvoye lyudej U poviti bulo 14 guralen sho viroblyali produkciyu na sumu blizko 240 000 rubliv Pracyuvalo na vinokurnyah 439 osib Ale gorilchanij zavod u Sumah zgaduvavsya lishe pid 1883 rokom po tomu zhodnih vidomostej pro nogo ne bulo Tozh zgidno z danimi Sumskoyi povitovoyi perepisnoyi komisiyi za 1896 rik u misti Sumi gorilchanih i vinokurnih zavodiv vzhe ne bulo Na toj chas misto Sumi ta Sumskij povit perebuvali u vidanni akciznogo upravlinnya 3 go okrugu Harkivskoyi guberniyi Pislya vivchennya dokumentiv Akciznogo Upravlinnya stalo vidomo sho v knizi 8 pro vidani patenti na 1897 rik pid nomerom 522 za 12 lipnya 1897 roku v grafi Komu vidanij patent znachitsya vidanij Grinenku Prokofiyu Semenovichu kupcevi gorilchanogo zavodu u misti Sumah u svoyemu domi Za patent splacheno 112 rub 50 kop Same cya data j vvazhayetsya datoyu stvorennya Sumskogo likero gorilchanogo zavodu Za rik do togo u 1896 roci buv pobudovanij derzhavnij vinnij sklad 7 sho funkcionuye j doteper yak odin z cehiv Sumskogo likero gorilchanogo zavodu Jogo zveli na miskomu vigoni nibi v prodovzhennya Petropavlivskoyi vulici Sklad yavlyav soboyu pidvali dlya zberigannya spirtnih napoyiv Kupec Grinenko viroblyav nastoyanki nalivki likeri a sklad vid 1898 roku rozpochav vipusk gorilki dlya derzhavnih kramnic stavshi takim chinom monopolistom spershu na teritoriyi Harkivskoyi guberniyi a vid 1902 roku podibna monopoliya diyala v mezhah usiyeyi imperiyi Na pidstavi dokumentalnih danih mozhna pripuskati sho na Sumskomu gorilchanomu zavodi diyalo holodne ochishennya cherez derevne vugillya 100 pudiv dobrogo vugillya buli zdatni ochistiti 3 000 vider 45 gradusnogo spirtu Filtruvannya zdijsnyuvalosya v derev yanih dubovih zbanah Vlashtovano ce bulo tak u pidvali zavodu mistivsya tak zvanij sortuvalnij zban kudi vlivali spirt i vodu dovodyachi do potribnoyi micnosti 40 45 za spirtometrom Trallesa Nad sortuvalnim zbanom rozmishuvali pershij filtruvalnij a potim terasopodibno she 3 takih zhe yemnosti Rozvedenij vodoyu spirt z sortuvalnogo zbana perekachuvavsya nasosom u pershij verhnij filtracijnij zban na shar vugillya cherez yakij povilno peretikav u drugij zalishayuchi u vugilli sivushne maslo Z drugogo zbana sumish perehodila u tretij i chetvertij Z ostannogo vitikala vzhe chista gorilka Take ochishennya bulo porivnyano nedorogim i povnistyu zabezpechuvalo potrebi nevelikogo zavodu Po inshomu bulo vlashtovano ochisne viddilennya na skladi 7 Pri pervinnomu budivnictvi ochishennya ne peredbachalasya oskilki primishennya bulo priznacheno suto dlya skladskih funkcij zberigannya spirtu rozvedennya ta dostavka v derzhavni magazini gorilki na prodazh U podalshomu v shtati skladu z yavilisya robitniki filtracijnogo mijnogo parovogo rozlivnogo rozbirnogo posudu ta inshih viddilen Osnovne budivnictvo vlasne nalagodzhennya virobnictva na skladi rozgornulosya v 1909 10 rokah Tak na skladi vstanovili obladnannya Dengacera i Gejzera vigotovlene u Moskvi Tut uzhe okrim vugillya zastosovuvalisya pishani filtri shari dribnoyi pemzi propusk sumishi cherez sukno tosho Vidpusk gorilki zdijsnyuvavsya ne lishe dizhkami ale shorazu bilshe u sklyanih posudinah u plyashkah vid 3 litriv vid 1 4 chvert do 1 40 sorokovka vidra Gorilchani pidpriyemstva u Sumah praktichno ne pracyuvali vid 1914 roku koli 2 serpnya rosijskij carskij uryad uhvaliv postanovu pro pripinennya prodazhu gorilki na period vijni 1914 18 ta pro zoseredzhennya v rukah derzhavi vsogo virobnictva etilovogo spirtu dlya tehnichnih potreb frontu i medichnih cilej U 1919 roci derzhavnij vinnij sklad 7 poglinuv zavod P S Grinenka Takim chinom suchasnij Sumskij likero gorilchanij zavod maye 2 dvoh poperednikiv gorilchanij zavod Grinenka sho specializuvavsya na vipusku girkih i solodkih gorilok ta Sumskij derzhavnij vinnij sklad 7 sho pidkoryavsya kazennoyi prodazhu pitej Harkivskogo akciznogo upravlinnya Ministerstva Finansiv Rosijskoyi Imperiyi Sumskij LGZ za SRSR Vstanovlennya radyanskoyi vladi na pochatku 1918 roku a potim znovu v 1919 roci bezumovno prizveli do vikonannya pershih dekretiv v tomu chisli i nacionalizaciyi pidpriyemstv Z yavlyayutsya dokumenti z riznimi najmenuvannyami Sumskij spirtovij zavod narodnij sklad 7 kazennij sklad 7 Vid vesni 1919 roku z nacionalizaciyeyu gorilchanogo zavodu Grinenka Sumskij LGZ stav yedinim gorilchanim pidpriyemstvom u misti U 1927 28 rokah promislovist Sum virobila produkciyi na sumu 35 8 mln rubliv z nih 582 400 chervonih karbovanciv Sumskij spirtogorilchanij zavod U dokumentah za 1936 Sumskij gorilchanij inodi imenuyetsya Sumskim derzhavnim skladom 7 abo Sumskim derzhavnim spirtzavodom hocha vlasne spirtu pidpriyemstvo nikoli ne viroblyalo a otrimuvalo jogo vid spirtzavodiv U ci roki zavod pidporyadkovuvavsya Harkivskomu spirtotrestu Golovspirtu URSR U period II Svitovoyi vijni u 1941 42 roki zavod ne pracyuvav Okupacijnij nimeckij vladi timchasovo vdalosya nalagoditi vipusk gorilki v 1943 roci ruchnij rozliv Sumskij likero gorilchanij zavod znachno postrazhdav u vijnu buv povnistyu zrujnovanij ne zalishilosya zhodnogo zberezhenogo cehu Vzhe pislya prihodu radyanskih vijsk 22 sichnya 1944 roku v oblasti buv utvorenij Sumskij spirtotrest i pochalosya vidnovlennya zavodu Vzhe u comu 1944 koli she do ladu ne vichistili zavali i primishennya pidpriyemstvo oderzhalo vid Sumskogo spirtotrestu virobnichij plan na vipusk 4 000 dkl gorilki 2 000 dkl morsiv 500 dkl sokiv Todi zh buv sformovanij pershij asortiment spirtvirobiv za girkimi 5 vidiv za solodkimi 5 vidiv likeriv 1 vid Na zavodi todi pracyuvav 61 robitnik Virobitok produkciyi na odnogo robitnika sklav 55 000 rubliv U 1948 roci Sumskim likero gorilchanim zavodom bulo vipusheno 60 6 tis dkl gorilki ta 11 1 tis dkl likero gorilchanih virobiv Na 1949 rik vzhe planuvalosya dovesti vipusk do 163 tis dal gorilki i 17 tis dal solodkih nastoyanok a kilkist pracyuyuchih dovesti do 90 osib Odnak cherez brak tari ta z inshih prichin u 1949 roci bulo vipusheno 138 4 tis dal gorilki 7 tis dal girkih i 3 6 tis dal solodkih nastoyanok Chislo pracyuyuchih syagnulo 100 osib Znachno zbilshivsya asortiment Tak sered girkih nastoyanok buli Anisova Anglijska bila Bila girka Vishneva nastojka Girskij dubnyak Zvirobij Kubanska amatorska Limonna Percivka Kminna solodki nastoyanki Vishneva nalivka Zapikanka Sliv yanka Spotikach Vishneva nastojka Zhuravlinna Nizhinska gorobinova Yabluchna nastoyanka buli vipusheni taki likeri Vishnevij Slivovij Chornoslivovij Zhuravlinnij Yablunevij Gorobinovij Zavod mav optovo zbutovi bazi v Shostci Konotopi Gluhovi Romnah ta Ohtirci U 1953 roci zavod pristupiv do vipusku gorilki Stolichna u nastupnomu 1954 pidpriyemstvo stalo vipuskati taku populyarnu na toj chas gorilku yak Starka U 1955 roci vzhe bulo vipusheno 340 tis dal produkciyi chiselnist usih pracyuyuchih dosyagla 133 osobi 1958 rik u posudnij ceh zavodu nadijshla plyashkomijna mashina z nerzhaviyuchoyi stali vigotovleno 4 filtropishanika probureno sverdlovinu obladnano nasosnu stanciyu postavlenij napirnij rezervuar U 1966 roci na zavodi buli vstanovleni 2 avtomati VEM yemnistyu 0 5 i 0 25 l Stanom na 1969 rik Sumskij likero gorilchanij zavod vipuskav vzhe ponad 1 mln dekalitriv gorilki U 1975 roci v asortimenti produkciyi sumskogo gorilchanogo z yavilisya taki sorti gorilki yak Ekstra Starokiyivska Ukrayinska gorilka 45 Petrovska Strilecka 3 a 1977 roku bula rozroblena tehnologiya virobnictva novoyi girkoyi nastoyanki Sumska gorobinova sho zavoyuvala viznannya u bagatoh krayinah svitu nastupnogo roku 1978 zaprovadzheno vipusk novoyi produkciyi gorilka Posolska Protyagom 1982 84 rokiv bulo zmontovano novu liniyu rozlivu sporudzheno materialnij i tarnij skladi zamineno avtomati ukladannya provedeno inshi inzhenerno tehnichni roboti pobudovano j zapusheno v ekspluataciyu suchasnu kotelnyu obladnanu dvoma ekonomnimi parovimi kotlami DKVR 2 5 1 3 z poverhneyu nagrivannya 90 m I v tomu zh 1984 roci vstanovleno i vvedeno v ekspluataciyu nove vodoochishennya sho skladalosya z 8 mi natrij kationnih filtriv diametrom 1 000 mm sho dozvolilo povnistyu zabezpechiti kotelnyu posudomijne viddilennya i virobnictvo gorilki ochishenoyu vodoyu Z pochatkom antialkogolnoyi kampaniyi ogoloshenoyi todishnim radyanskim ochilnikom M S Gorbachovim u 1985 roci nadijshov nakaz pripiniti virobnictvo likero gorilchanih virobiv a zamist cogo plan na virobnictvo siropiv sokiv koktejliv Vidtak Sumskij LGZ perejshov na vipusk ciyeyi produkciyi U 1988 roci na bazi pidpriyemstva Sumskij likero gorilchanij zavod bulo organizovano virobniche ob yednannya VO Spirtkrohmalprom do skladu yakogo uvijshli likero gorilchanij zavod 3 spirtzavodi 2 krohmalnih zavodi Pidpriyemstvo u nezalezhnij Ukrayini Z grudnya 1992 roku zavod pracyuvav v umovah derzhavnoyi orendi Za cej chas kolektivom zavodu bulo stvorene suchasne pidpriyemstvo z virobnictva likero gorilchanoyi produkciyi U 1996 97 rokah bilsha chastina pributkiv pidpriyemstva bula spryamovana na tehnichne pereobladnannya virobnictva bulo pridbano i vstanovleno dvi liniyi rozlivu i mashina dlya mittya plyashok italijskogo virobnictva vstanovleni avtomati z nakleyuvannya akciznih marok bulo zakupleno ta vstanovleno obladnannya dlya demineralizaciyi vodi metodom zvorotnogo osmosu U period 1990 96 rokiv buli rozrobleni recepturi takih visokoyakisnih gorilchanih napoyiv yak gorilka Gusarska Yaroslavna Suhanovska i balzam Sumi U sichni 2001 roku na bazi orendnogo pidpriyemstva Sumskij likero gorilchanij zavod bula stvorena firma Gorobina nini TOV yaka prodovzhila slavnu spravu sumskih majstriv gorilki U teperishnij chas 2000 ni blizko tretini likero gorilchanoyi produkciyi na prilavkah magaziniv u oblasnomu centri Sumah i znachna chastka v oblasti stanovit produkciya TOV Gorobina PrimitkiKontakti pidpriyemstva 2011 01 05 u Wayback Machine na Vebstorinka pidpriyemstva TOV Gorobina na www sumy prom ua nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannyawww gorobina sumy ua oficijnij sajt pidpriyemstva Istoriya VAT Gorobina 6 bereznya 2011 u Wayback Machine na Vebstorinka pidpriyemstva 12 chervnya 2010 u Wayback Machine VKontakte Grupa http vk com gorobina sumy Sumska gorobina