Сірміоне (італ. Sirmione, ломб. Sirmiù, вен. Sirmión) — комуна в Італії, в регіоні Ломбардія, провінція Брешія. Населення становить 8 254 особи. Історичний центр Сірміоне розташований на півострові у південній частині озера Гарда.
Сірміоне Sirmione | |||
---|---|---|---|
Комуна | |||
| |||
Країна | Італія | ||
Регіон | Ломбардія | ||
Провінція | Брешія | ||
Код ISTAT | 017179 | ||
Поштові індекси | 25019, 25010 | ||
Телефонний код | 030 | ||
Координати | 45°29′00″ пн. ш. 10°37′00″ сх. д. / 45.48333° пн. ш. 10.61667° сх. д.Координати: 45°29′00″ пн. ш. 10°37′00″ сх. д. / 45.48333° пн. ш. 10.61667° сх. д. | ||
Висота | 66 м.н.р.м. | ||
Площа | 33,87 км² | ||
Населення | 8248 (01-01-2023) | ||
Густота | 243,52 ос./км² | ||
Розміщення | |||
Мапа | |||
Влада | |||
Мер | Луїза Лавеллі (Luisa Lavelli) (27 травня 2019) | ||
Офіційна сторінка |
Протягом століть поселення Сірміоне було воєнним аванпостом, первісно під юрисдикцією монастиря Сан-Коломбано пріорату Бардоліно, пізніше перейшло до монастиря Санта-Джулія у Брешії, потім перебувало під владою Верони та Венеції, і зрештою, на початку XIX століття, в наполеонівську епоху, остаточно увійшло до складу провінції Брешія.
Основа економіки комуни — туризм, численних туристів приваблюють як пам'ятки римської доби та середньовіччя, так і місцеві термальні води.
Покровителька комуни — Свята Діва Марія Сніжна. День міста відзначається 5 серпня.
Походження назви
На думку історика та журналіста Аттіліо Мацци (Attilio Mazza) є два варіанти походження топоніма Сірміоне:
Історія
Доісторичний та давньоримський періоди
Перші сліди присутності людини в околицях Сірміоне сягають доби неоліту (VI—V тис. до н. е.). У III—II тисячоліттях до н. е. тут існували поселення із будівель на палях.
У давньоримську добу Сірміоне було досить великим поселенням, поблизу нього, по південному узбережжю озера Гарда пролягала Віа Галліка — давньоримська дорога. В ітинерарії Антоніна згадано поселення Sermio Mansio.
З I століття до н. е. узбережжя озера Гарда, у тому числі і околиці Сірміоне, стає популярним серед римлян місцем відпочинку, особливо для багатих родин із Верони, головного давньоримського міста північно-східної Італії. Гай Валерій Катулл серед інших місць, де бував, згадує Sirmio (вірш XXXI «ad Sirmium insulam»). Починаючи зі середньовічного історика Марино Санудо-молодшого, Катуллу приписують володіння віллою, залишки якої можна побачити в Сірміоне й у XXI столітті, проте точних доказів поки що не знайдено. Найдавніша частина так званої вілли Катулла датована 1 ст. н. е., у наступні століття віллу неодноразово перебудовували та розширювали.
З III по V століття околиці Сірміоне неодноразово були місцем різних збройних сутичок. У 249 році тут зіткнулися війська Деція Траяна та Філіппа Араба, у 268 році у битві при озері Бенако (римська назва озера Гарда) римський імператор Клавдій II розбив військо готів. У 312 році в околицях Сірміоне сталася перша сутичка військ римських імператорів Костянтина I та Максенція, яка стала прелюдією до битви при Вероні. У 463 році у цій місцевості Рітмірон (Ritmiro), воєначальник імператора Лібія Севера розгромив аланів.
У IV—V століттях Сірміоне стає укріплених опорним пунктом для оборони південного узбережжя озера Гарда, втім, у VI столітті Сірміоне, як і решту північної Італії, завоювали лангобарди. Наприкінці епохи правління лангобардів Сірміоне стало адміністративним центром округи та підпорядковувалося безпосередньо королю. Анса, дружина останнього короля лангобардів Дезидерія, заснувала в Сірміоне монастир (пізніше зруйнований) та церкву.
Високе Середньовіччя
Після епохи лангобардів Сірміоне та навколишні землі належали монастирю Сан-Коломбано пріорату Бардоліно та парафії Солароло з Манерба-дель-Гарда, які підпорядковувалися абатству Сан-Коломбано-ді-Боббіа, великому феодальному землевласнику. Ченці розповсюджували християнство на землях Сірміоне та сприяли поширенню торгівлі, розвитку культури, сільського господарства (особливо вирощуванню виноградної лози та оливкових дерев), риболовлі, впроваджували важливі інновації та відкривали нові торговельні шляхи.
Пізніше, внаслідок роздрібнення та перерозподілу монастирських земель Сірміоне увійшло до володінь монастиря Сан-Сальваторе-і-Санта-Джулія з Брешії.
Епоха Скалігерів
У наступні століття влада монастиря Санта-Джулія в Сірміоне значно послабилася. Близько 1158 року землями Сірміоне володіла (принаймні номінально) Священна Римська імперія.
У 1197 році сірміонський подеста присягнув на вірність Вероні, тим самим пов'язавши місто на озері Гарда з містом на річці Адідже.
У XIII столітті Фрідріх II 1220 року та Конрадін 1267 року підтвердили та розширили податкові привілеї та концесії, надані раніше комуні Сірміоне; наступного століття аналогічні підтвердження прав дали Сірміоне представники родини Скалігерів, які правили Вероною.
У другій половині XIII століття в комуні проживало багато патаренів, представників єретичної з точки зору католицької церкви течії. У 1276 році Мастіно делла Скала отримав від ради Верони дозвіл зібрати дві роти солдатів для боротьби із сірміонськими патаренами. Очолив військо Альберто делла Скала, брат Мастіно, який узяв Сірміоне в облогу і після взяття міста зчинив різанину, внаслідок якої багато мешканців були вбиті або ув'язнені. Два роки потому 166 полонених, які не визнали себе винними в єресі, були живцем спалені у Вероні. Розправою над сірміонськими єретиками Скалігери повернули собі лояльність Папи, який зняв інтердикт, раніше накладений на Верону і Скалігерів внаслідок їх союзу із королем Конрадіном, противником Папи Римського.
За правління ще одного представника родини Скалігерів, Кангранде I делла Скала, в Сірміоне збудували замок. Величну фортецю, яка є візитівкою сучасного Сірміоне, звели, ймовірно, на залишках давньоримського каструму, у найвужчій точці півострова Сірміоне.
У 1378 році Сірміоне завоював Джан Галеаццо Вісконті, який відновив феодальні привілеї комуни. На початку XV століття Сірміоне окупував Франческо II да Каррара, на той час — володар Верони і Падуї, але вже 1405 року його розгромила Венеційська республіка. Падуя, Верона та, зокрема, Сірміоне перейшли під контроль Венеції.
Венеційський період
У складі Венеційської республіки комуна Сірміоне входила до округи Верони. Протягом реорганізації укріплень у південній частині озера Гарда замок у Сірміоне втратив своє значення на користь сусідньої Песк'єри, проте лишився воєнним аванпостом, про що свідчить будівництво церкви Святої Анни всередині замку, яка призначалася для задоволення релігійних потреб гарнізону.
Протягом XV століття в Сірміоне побудували церкву Санта-Марія-Маджоре, зведену на рештках церкви святого Мартіна. У XVII столітті шляхтич Франческо Ровіцці збудував маєток і церкву, присвячену святій Урсулі, у місцевості, яка отримала назву Ровіцца (сучасний присілок у південно-східній частині комуни Сірміоне).
Наполеонівський період
Протягом 1797 року Сірміоне було спершу окуповане французькими військами, а потім, після падіння Венеційської республіки 16 травня 1797 року, перейшло під формальний контроль Тимчасового венеційського муніципалітету (італ. Municipalità provvisoria veneta).
За умовами Кампо-Формійської мирної угоди 17 жовтня 1797 року весь південний берег озера Гарда переходив до новоствореної Цизальпійської республіки. 3 листопада того ж року був утворений департамент Бенако (італ. dipartimento del Benaco), в межах якого 1 березня наступного року створено округу Півострів Катулла (італ. distretto della Penisola di Catullo), проміжну адміністративну одиницю між комуною та департаментом, до складу якого увійшла комуна Сірміоне. Після ліквідації 1 вересня 1798 року департаменту Бенако комуна Сірміоне кілька разів змінювала підпорядкування: 26 вересня вона увійшла до складу 6-ї округи Віллафранка департаменту Мінчо, 12 жовтня перейшла до округи Віньє департаменту Мелла.
Після періоду австро-російської окупації у 1799—1801 роках, у часи Другої Цизальпійської республіки була проведена чергова адміністративна реформа, внаслідок якої в травні 1801 року комуна Сірміоне увійшла до складу 4-ї округи Сало. Наступного, 1802 року Цизальпійська республіка стала Італійською республікою на чолі з Наполеоном Бонапартом, а в червні 1805 року була перетворена на Італійське королівство. Такі політичні змінили спричинили нову адміністративну реорганізацію. За новою схемою комуну Сірміоне із населенням 796 осіб зарахували до третього класу адміністративних одиниць та підпорядкували 7-му кантону Лонато, який у свою чергу входив до 1-ї округи Брешія департаменту Мелла.
Епоха Габсбургів
У 1816 році, внаслідок Віденського конгресу та утворення Ломбардо-Венеціанського королівства під управлінням Габсбурзької Австрії, Сірміоне було включене до 5-ї округи Лонато у провінції Брешія. 1853 року, після чергового перегляду адміністративного устрою, місто стало частиною 8-ї округи, адміністративним центром якої також було місто Лонато.
25 червня 1859 року, під час австро-італо-французької війни (Другої війни за незалежність Італії), Сірміоне окупували французько-п'ємонтські війська, які перемогли австрійські сили у битві при Сольферіно та Сан-Мартіно. Частину поранених тоді розмістили на фермі Тодескіні в Коломбаре (сучасна частина комуни).
У незалежній Італії
Наслідком австро-італо-французької війни став перехід комуни Сірміоне разом із великим шматком території Ломбардії та правого берега річки Мінчо під владу Сардинського королівства. За декретом Раттацці комуна увійшла до 10-ї судової округи Лонато, яка входила до 1-ї адміністративної округи Брешія у новоствореній провінції Брешія. До 1866 року, коли в результаті третьої війни за незалежність Венето увійшла до складу Італії, кордон з австрійськими володіннями пролягав від Ровіцци до Лугани, в околицях яких розташовувалася митниця.
Наприкінці XIX століття були проведені роботи з інтубації термальних вод. Їх джерело виявили ще у XVI столітті, проте глибина джерела — 19 м нижче рівня озера — не дозволяла до цього часу їх використання. Завдяки інтубації стало можливим спершу провести аналіз якості води, а потім — відкрити перший санаторій з термальними водами.
Королівським указом від 20 січня 1930 року № 53, комуна отримала офіційну уточнену назву Sirmione, оскільки у минулому вона була відома як Sermione.
Розташування
Комуна Сірміоне розташована на відстані близько 430 км на північ від Рима, 115 км на схід від Мілана, 31 км на схід від Брешії.
Значна частина комуни Сірміоне з історичним центром розташована на однойменному півострові, який простягається приблизно на 4 км вглиб озера Гарда і розділяє на дві частини його південне узбережжя. Від півострова Сірміоне територія комуни простягається на схід до місцевості Пунта-Гро (Punta Grò) та однойменного невеликого півострова. Материкова частина комуни простягається у напрямку моренних пагорбів, які оточують південну частину озера, і входить до виноробного регіону Лугана.
За італійською сейсмічною класифікацією комуна Сірміоне розташована у 3-й зоні (зона помірно низької сейсмічної активності).
Адміністративний устрій
Статут комуни не передбачає існування фракцій.
Окрім власне міста Сірміоне, до комуни входять також три населених пункти (італ. località abitate), що не є окремими адміністративними одиницями:
- Коломбаре (Colombare);
- Лугана (Lugana);
- Ровіцца (Rovizza).
Демографія
Станом на 31 грудня 2018 року населення комуни складало 8254 особи (2018)
Населення за роками:
Станом на 31 грудня 2018 року в комуні Сірміоне офіційно проживали 1156 іноземців із 66 країн. Найбільші етнічні групи складають румуни (240 осіб), єгиптяни (110 осіб), шрі-ланкійці (102 особи) та албанці (78 осіб). П'яте місце посідає українська діаспора — на території комуни мешкають 72 українці (13 чоловіків і 59 жінок).
Управління комуни
Комуна Сірміоне управляється мером (сіндиком), радою комуни (італ. consiglio comunale), яка представляє законодавчу гілку влади, та правлінням комуни (італ. giunta comunale), які представляють виконавчу гілку. У 1945—1995 роках мера обирала рада комуни, з 1995 року мера та раду комуни вибирають безпосередньо мешканці комуни, спершу на чотирирічний, пізніше — на п'ятирічний термін. Мер очолює правління комуни і призначає його членів (італ. assessori).
Посаду мера комуни Сірміоне обіймає Луїза Лавеллі з партії «Вперед, Італія», яка з травня 2018 року була виконувачем обов'язків мера, змінивши попередника — Алессандро Маттінцолі, обраного до регіональної ради, а 26 травня 2019 року офіційно обійняла посаду мера, отримавши на виборах 50,1 % голосів.
Очільники комуни Сірміоне
Початок терміну | Кінець терміну | Ім'я та прізвище | Партія | посада |
---|---|---|---|---|
3 липня 1985 | 25 листопада 1988 | Камілло Фаріолі (Camillo Farioli) | Християнсько-демократична (DC) | мер |
25 листопада 1988 | 18 червня 1990 | Енцо Мільйораті (Enzo Migliorati) | Християнсько-демократична (DC) | мер |
18 червня 1990 | 14 червня 1999 | Маріо Ардуїно (Mario Arduino) | Соціалістична (PSI), потім — Демократична партія лівих (PDS) | мер |
14 червня 1999 | 8 червня 2009 | Мауріціо Феррарі (Maurizio Ferrari) | Національний альянс (AN) | мер |
8 червня 2009 року | 29 травня 2018 | Алессандро Маттінцолі (Alessandro Mattinzoli) | Народ свободи (PdL), потім — «Вперед, Італія» (FI) | мер |
29 травня 2018 | на посаді | Луїза Лавеллі (Luisa Lavelli) | «Вперед, Італія» (FI) | віце-мер, мер |
Економіка
Основною галуззю економіки комуни є туризм. Сірміоне — один із найпопулярніших курортів провінції Брешія, туристів приваблюють мальовничі береги озера Гарда, пам'ятки архітектури та археології та термальні води, що мають лікувальні властивості. «Вода Сірміоне» (італ. «L'Acqua di Sirmione») також продається у флаконах як назальний спрей.
Окрім туристичної галузі, в комуні розвинене сільське господарство: територія Сірміоне входить до винного регіону Лугана (Lugana DOC) та регіону виробництва оливкової олії Гарда (Garda bresciano DOP).
Транспорт
Через населені пункти Коломбаре і Лугана проходить автошлях 11 Padana Superiore, який сполучає Турин і Венецію, пролягаючи по трасі давньоримської дороги Віа Галліка. Первісно він був автошляхом державного значення, пізніше, 2007 року втратив свій статус і був знижений до рівня автошляху місцевого значення після відкриття платної міжнародної автостради E70 (А4 за італійською системою), яка проходить південніше території комуни Сірміоне (найближчий пункт виїзду розташований у комуні Дезенцано).
Громадський транспорт представлений розгалуженою мережею приміських та міжміських автобусів, останні сполучають Сірміоне, зокрема, з Вероною та Брешією.
Найближча залізнична станція Desenzano del Garda-Sirmione розташована на території комуни Дезенцано й обслуговує залізницю Мілан—Венеція, ще одна станція є в комуні Песк'єра-дель-Гарда. Найближчий аеропорт розташований у Вероні.
Пам'ятки та визначні місця комуни Сірміоне
Культові споруди
Церква святої Анни на Скелі (Sant'Anna della Rocca)
Невелика храмова споруда, розташована біля замку Скалігерів. Присвячена святій Анні, матері Діви Марії, зведена у XV столітті для потреб венеційського гарнізону, розміщеного у цитаделі замку.
В інтер'єрі церкви наявні фрески періоду Чінквеченто та різьблений камінь, на якому зображена Діва Марія та герб Скалігерів.
Церква Діви Марії Сніжної (Santa Maria della Neve)
Церква, яку також називають Санта-Марія-Маджоре (італ. Santa Maria Maggiore), є парафіяльною для Сірміоне, розташована в історичному центрі міста. Була зведена у XV столітті на руїнах церкви святого Мартіна, будівельні матеріали з якої були використані при будівництві даної церкви.
У плані прямокутна, із гранчастою апсидою, орієнтована по вісі схід—захід. Північний фасад споруди підтримується стародавнім муром, що оточує історичне ядро Сірміоне. Чільний фасад облицьований теракотою і прикрашений портиком із п'ятиарковою аркадою, на місці якого первісно був церковний цвинтар, на що вказують кілька надгробних плит на підлозі портика. Одна з колон портика виготовлена із давньоримського межового стовпа-міліарія, присвяченого третьому року консульства імператора Юліана Відступника.
Інтер'єр церкви складається з одної нави, розділеної чотирма арками, та п'яти вівтарів. Фрески та дерев'яна статуя «Мадонна на престолі» датовані XV століттям (фрески в нижній частині північної стіни належать до більш раннього періоду), розп'яття належить до періоду Чінквеченто і приписується художнику [en]. Церковний орган датується XVIII століттям.
Церква святого Петра у Мавіно
Храм, присвячений апостолу Петру, розташований на найвищій точці півострова Сірміоне. Його прізвисько, Мавіно, походить, імовірно, від латинського summa vinea, тобто пагорб із виноградником на ньому. За історичними джерелами церква існувала ще у VIII столітті, первісно вона була зведена у романському стилі, а 1320 року реконструйована та надбудована. Дзвіниця зведена у 1070 році, в тому ж стилі. В інтер'єрі збереглися старовинні фрески, розміщені в трьох апсидах датовані XII століттям, а ті, що на стінах церкви, — XVI століттям.
Каплиця святих Віта і Модеста
Присвячена первісним покровителям Сірміоне — мученикам святому Віту і святому Модесту, розташована приблизно на половині шляху від Коломбаре до історичного центру Сірміоне. Дану споруду звели у 1744 році на місці попередньої церкви, присвяченої тим самим святим, зведеної у VIII столітті. Стара церква первісно розташовувалася у межах міських мурів і позначалася як in castro Sermione (тобто будівля в межах мурів) аж до епохи Скалігерів, коли збудували нову цитадель і нову систему мурів, внаслідок чого церква опинилася за межами міських мурів і почала фігурувати в документах як extra muros sermioni.
Інші пам'ятки сакральної архітектури
- церква святого Франциска Ассізького (італ. chiesa di San Francesco d'Assisi) — парафіяльна церква Коломбаре;
- церква Святої Марії Непорочної (італ. chiesa di Santa Maria Immacolata) — парафіяльна церква Лугани;
- каплиця святої Урсули (італ. oratorio di Sant'Orsola) — первісно каплиця у маєтку Франческо Ровіцці, у присілку Ровіцца;
- церква Святого Сальватора в Кортіне (італ. chiesa di San Salvatore in Cortine) — була зведена на бажання дружини лангобардського короля Дезидерія королеви Анси, разом із монастирем, який в пізніших історичних джерелах фігурує під назвою Монастеріоло (італ. Monasteriolo, укр. невеликий монастир), адже підпорядковувався бі́льшому монастирю у Брешії. Після перебудови церкви у XI столітті від первісної будівлі лишилася лише апсида.
Пам'ятки цивільної архітектури
- Палац Марії Каллас — палац XVII століття, розташований на центральній площі Джозуе Кардуччі. Перебуває в муніципальній власності та названий на честь оперної співачки Марії Каллас.
- Вілла Менегіні-Каллас — будинок, де у 1950-х роках мешкала Марія Каллас. Раніше вілла належала родині ломбардських промисловців Джанантоні, потім її придбав підприємець Джованні Батіста Менегіні, чоловік Марії Каллас. Після низки змін власників вілла стала приватним кондомініумом.
Замок Скалігерів
Туристична візитівка Сірміоне — середньовічний замок, який охороняє єдиний на суходолі південний вхід до історичного центру міста. Був зведений протягом XIII—XIV століть представниками родини Скалігерів, від яких отримав свою назву, у два етапи: перший — за часів Мастіно I делла Скала, другий — за часів його нащадка Кангранде I делла Скала.
Замок оточений водами озера Гарда і має три оборонні вежі та головну замкову вежу (італ. Maschio) заввишки 37 метрів. На сході до замку прибудована унікальна для Європи укріплена внутрішня гавань, повністю оточена стінами, яка призначалася для укриття веронського флоту. Стіни цитаделі вкриті зубцями-мерлонами у вигляді ластівчиних хвостів, а стіни внутрішньої гавані — гостроверхими зубцями.
Пам'ятки археології
- Гроти Катулла — пам'ятка давньоримської доби, розташована на північному краї півострова Сірміоне. Являє собою розвалини давньоримського житлового будинку, зведеного наприкінці I ст. до н. е. — на початку I ст. н. е., і є одним із найвизначніших зразків давньоримських вілл у північній Італії. За гіпотезою, започаткованою ще Маріно Санудо-молодшим, істориком і державним діячем початку XVI століття, вважалося, що вілла належала давньоримському поету Гаю Валерію Катуллу, який володів будинком в околицях Сірміоне, проте археологічні дослідження пам'ятки, що почалися ще на початку XIX століття, не знайшли підтвердження даній гіпотезі. Під час археологічних досліджень на півострові Сірміоне виявили залишки ще низки вілл давньоримської доби, проте «гроти Катулла» залишаються головною археологічною пам'яткою Сірміоне.
- Залишки поселення з будівель на палях Лугана Векк'я (італ. Lugana Vecchia) — рештки поселення бронзової доби, знайдені у прибережних водах озера Гарда. Пам'ятка є частиною об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО «Доісторичні пальові поселення в Альпах».
Відомі люди, пов'язані із Сірміоне
- Гай Валерій Катулл — давньоримський поет, мешкав із родиною на віллі в околицях Сірміоне у I ст. до н. е.
- Альфред Теннісон — англійський поет, відвідав Сірміоне влітку 1880 року, про що написав вірша
- Джозуе Кардуччі, Антоніо Фогаццаро, Габріеле д'Аннунціо — італійські письменники, що у своїх працях згадували Сірміоне
- Джеймс Джойс — ірландський письменник, у 1920 році зустрівся у Сірміоне з американським поетом Езрой Паундом.
- Марія Каллас — американська оперна співачка, мешкала на власній віллі в Сірміоне
- Наомі Джейкоб — англійська письменниця, з 1930 року мешкала в Сірміоне, де і померла у 1964 році.
- Етторе Бастіаніні — італійський оперний співак, помер у Сірміоне.
Галерея зображень
- Вілла Марії Каллас
- Гроти Катулла
- Пам'ятник Катуллу
- Фрески у церкві святого Петра
- Порт Сірміоне
- Вуличка в старому місті
- Площа Джозує Кардуччі в старому місті
- Вид із башти замку на півострів Сірміоне та материкову частину комуни (на південь від замку)
- Вид із башти замку на історичний центр Сірміоне (на північ від замку)
- Один із муніципальних пляжів Сірміоне
- Вид на Сірміоне з озера Гарда
Див. також
Примітки
- . www.brescialeonessa.it. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- . ISTAT. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 2 червня 2020 року.(італ.)
- Valeria Leoni. . www.lombardiabeniculturali.it. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 2 червня 2020 року.
- Mazza, 1986, с. 297.
- . www.sirmione.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- Гай Валерій Катулл. XXXI. ad Sirmium insulam. www.thelatinlibrary.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 2 червня 2020 року. (лат.)
- . www.sirmione.com. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 2 червня 2020 року.(італ.)
- Mazza, 1986, с. 297-298.
- Mazza, 1986, с. 298.
- Le carte di San Colombano di Bardolino (1134-1205) / A. Piazza. — Padova : Antenore, 1994. — С. 230. — . (італ.)
- Mario Carrara. Gli Scaligeri. — Varese : Dell'Oglio, 1966. — С. 31. — . (італ.)
- Mazza, 1986, с. 298-299.
- Mazza, 1986, с. 299.
- Giovanni Zanolini. . www.lombardiabeniculturali.it. LombardiaBeniculturali. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- Giovanni Zanolini. . www.lombardiabeniculturali.it. LombardiaBeniculturali. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- Caterina Antonioni. . Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- Protezione Civile. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2009.(італ.)
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 2 червня 2020 року.
- . www.termedisirmione.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- Декрет Міністерства сільськогосподарської та лісової політики від 28 вересня 1998 року «Щодо впорядкування виробництва вина у контрольованому регіоні Лугана». Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- . www.oliogardadop.it. Архів оригіналу за 26 серпня 2012 року. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- . sirmionebs.it. Sirmione turismo. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 2 червня 2020 року. (англ.)
- . Comune di Sirmione. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 2 червня 2020 року. (італ.)
- Elisabetta Roffia. Le fortificazioni di Sirmione. Nuove ricerch // Le fortificazioni del Garda e i sistemi di difesa dell'Italia settentrionale tra tardo antico e alto medioevo / Gian Pietro Brogiolo. — 1999. — Mantova : Società Archeologica Padana. — С. 34-35. — .
- Marina De Franceschini. Le ville romane della X Regio (Venetia et Histria). — L'Erma di Bretschneider, 1999. — С. 185-189. — .
Джерела
- Attilio Mazza. Il Bresciano — Volume II. Le colline e i laghi. — Bergamo : Bortolotti, 1986.
Посилання
- www.comune.sirmione.bs.it — офіційний сайт комуни Сірміоне (італ.)
- . www.sirmione.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 2 червня 2020 року.(англ.)(нім.)(фр.)(італ.)
- Visiting Sirmione, Lake Garda. www.lakegardaholidays.co.uk. Lake Garda Holidays. Процитовано 2 червня 2020 року. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirmione ital Sirmione lomb Sirmiu ven Sirmion komuna v Italiyi v regioni Lombardiya provinciya Breshiya Naselennya stanovit 8 254 osobi Istorichnij centr Sirmione roztashovanij na pivostrovi u pivdennij chastini ozera Garda Sirmione SirmioneKomunaKrayina ItaliyaRegionLombardiyaProvinciyaBreshiyaKod ISTAT017179Poshtovi indeksi25019 25010Telefonnij kod030Koordinati45 29 00 pn sh 10 37 00 sh d 45 48333 pn sh 10 61667 sh d 45 48333 10 61667 Koordinati 45 29 00 pn sh 10 37 00 sh d 45 48333 pn sh 10 61667 sh d 45 48333 10 61667Visota66 m n r m Plosha33 87 km Naselennya8248 01 01 2023 Gustota243 52 os km Rozmishennya MapaVladaMerLuyiza Lavelli Luisa Lavelli 27 travnya 2019 Oficijna storinka Protyagom stolit poselennya Sirmione bulo voyennim avanpostom pervisno pid yurisdikciyeyu monastirya San Kolombano prioratu Bardolino piznishe perejshlo do monastirya Santa Dzhuliya u Breshiyi potim perebuvalo pid vladoyu Veroni ta Veneciyi i zreshtoyu na pochatku XIX stolittya v napoleonivsku epohu ostatochno uvijshlo do skladu provinciyi Breshiya Osnova ekonomiki komuni turizm chislennih turistiv privablyuyut yak pam yatki rimskoyi dobi ta serednovichchya tak i miscevi termalni vodi Pokrovitelka komuni Svyata Diva Mariya Snizhna Den mista vidznachayetsya 5 serpnya Pohodzhennya nazviNa dumku istorika ta zhurnalista Attilio Macci Attilio Mazza ye dva varianti pohodzhennya toponima Sirmione vid greckogo syrma ukr hvist abo shlejf vid gallskih sliv sirm ukr pritulok zhitlo ta one ukr vodnij IstoriyaDoistorichnij ta davnorimskij periodi Pershi slidi prisutnosti lyudini v okolicyah Sirmione syagayut dobi neolitu VI V tis do n e U III II tisyacholittyah do n e tut isnuvali poselennya iz budivel na palyah U davnorimsku dobu Sirmione bulo dosit velikim poselennyam poblizu nogo po pivdennomu uzberezhzhyu ozera Garda prolyagala Via Gallika davnorimska doroga V itinerariyi Antonina zgadano poselennya Sermio Mansio Z I stolittya do n e uzberezhzhya ozera Garda u tomu chisli i okolici Sirmione staye populyarnim sered rimlyan miscem vidpochinku osoblivo dlya bagatih rodin iz Veroni golovnogo davnorimskogo mista pivnichno shidnoyi Italiyi Gaj Valerij Katull sered inshih misc de buvav zgaduye Sirmio virsh XXXI ad Sirmium insulam Pochinayuchi zi serednovichnogo istorika Marino Sanudo molodshogo Katullu pripisuyut volodinnya villoyu zalishki yakoyi mozhna pobachiti v Sirmione j u XXI stolitti prote tochnih dokaziv poki sho ne znajdeno Najdavnisha chastina tak zvanoyi villi Katulla datovana 1 st n e u nastupni stolittya villu neodnorazovo perebudovuvali ta rozshiryuvali Z III po V stolittya okolici Sirmione neodnorazovo buli miscem riznih zbrojnih sutichok U 249 roci tut zitknulisya vijska Deciya Trayana ta Filippa Araba u 268 roci u bitvi pri ozeri Benako rimska nazva ozera Garda rimskij imperator Klavdij II rozbiv vijsko gotiv U 312 roci v okolicyah Sirmione stalasya persha sutichka vijsk rimskih imperatoriv Kostyantina I ta Maksenciya yaka stala prelyudiyeyu do bitvi pri Veroni U 463 roci u cij miscevosti Ritmiron Ritmiro voyenachalnik imperatora Libiya Severa rozgromiv alaniv U IV V stolittyah Sirmione staye ukriplenih opornim punktom dlya oboroni pivdennogo uzberezhzhya ozera Garda vtim u VI stolitti Sirmione yak i reshtu pivnichnoyi Italiyi zavoyuvali langobardi Naprikinci epohi pravlinnya langobardiv Sirmione stalo administrativnim centrom okrugi ta pidporyadkovuvalosya bezposeredno korolyu Ansa druzhina ostannogo korolya langobardiv Dezideriya zasnuvala v Sirmione monastir piznishe zrujnovanij ta cerkvu Visoke Serednovichchya Pislya epohi langobardiv Sirmione ta navkolishni zemli nalezhali monastiryu San Kolombano prioratu Bardolino ta parafiyi Solarolo z Manerba del Garda yaki pidporyadkovuvalisya abatstvu San Kolombano di Bobbia velikomu feodalnomu zemlevlasniku Chenci rozpovsyudzhuvali hristiyanstvo na zemlyah Sirmione ta spriyali poshirennyu torgivli rozvitku kulturi silskogo gospodarstva osoblivo viroshuvannyu vinogradnoyi lozi ta olivkovih derev ribolovli vprovadzhuvali vazhlivi innovaciyi ta vidkrivali novi torgovelni shlyahi Piznishe vnaslidok rozdribnennya ta pererozpodilu monastirskih zemel Sirmione uvijshlo do volodin monastirya San Salvatore i Santa Dzhuliya z Breshiyi Epoha Skaligeriv Zamok Skaligeriv u Sirmione Gerb Skaligeriv u stini budivli v Sirmione U nastupni stolittya vlada monastirya Santa Dzhuliya v Sirmione znachno poslabilasya Blizko 1158 roku zemlyami Sirmione volodila prinajmni nominalno Svyashenna Rimska imperiya U 1197 roci sirmionskij podesta prisyagnuv na virnist Veroni tim samim pov yazavshi misto na ozeri Garda z mistom na richci Adidzhe U XIII stolitti Fridrih II 1220 roku ta Konradin 1267 roku pidtverdili ta rozshirili podatkovi privileyi ta koncesiyi nadani ranishe komuni Sirmione nastupnogo stolittya analogichni pidtverdzhennya prav dali Sirmione predstavniki rodini Skaligeriv yaki pravili Veronoyu U drugij polovini XIII stolittya v komuni prozhivalo bagato patareniv predstavnikiv yeretichnoyi z tochki zoru katolickoyi cerkvi techiyi U 1276 roci Mastino della Skala otrimav vid radi Veroni dozvil zibrati dvi roti soldativ dlya borotbi iz sirmionskimi patarenami Ocholiv vijsko Alberto della Skala brat Mastino yakij uzyav Sirmione v oblogu i pislya vzyattya mista zchiniv rizaninu vnaslidok yakoyi bagato meshkanciv buli vbiti abo uv yazneni Dva roki potomu 166 polonenih yaki ne viznali sebe vinnimi v yeresi buli zhivcem spaleni u Veroni Rozpravoyu nad sirmionskimi yeretikami Skaligeri povernuli sobi loyalnist Papi yakij znyav interdikt ranishe nakladenij na Veronu i Skaligeriv vnaslidok yih soyuzu iz korolem Konradinom protivnikom Papi Rimskogo Za pravlinnya she odnogo predstavnika rodini Skaligeriv Kangrande I della Skala v Sirmione zbuduvali zamok Velichnu fortecyu yaka ye vizitivkoyu suchasnogo Sirmione zveli jmovirno na zalishkah davnorimskogo kastrumu u najvuzhchij tochci pivostrova Sirmione U 1378 roci Sirmione zavoyuvav Dzhan Galeacco Viskonti yakij vidnoviv feodalni privileyi komuni Na pochatku XV stolittya Sirmione okupuvav Franchesko II da Karrara na toj chas volodar Veroni i Paduyi ale vzhe 1405 roku jogo rozgromila Venecijska respublika Paduya Verona ta zokrema Sirmione perejshli pid kontrol Veneciyi Venecijskij period U skladi Venecijskoyi respubliki komuna Sirmione vhodila do okrugi Veroni Protyagom reorganizaciyi ukriplen u pivdennij chastini ozera Garda zamok u Sirmione vtrativ svoye znachennya na korist susidnoyi Pesk yeri prote lishivsya voyennim avanpostom pro sho svidchit budivnictvo cerkvi Svyatoyi Anni vseredini zamku yaka priznachalasya dlya zadovolennya religijnih potreb garnizonu Protyagom XV stolittya v Sirmione pobuduvali cerkvu Santa Mariya Madzhore zvedenu na reshtkah cerkvi svyatogo Martina U XVII stolitti shlyahtich Franchesko Rovicci zbuduvav mayetok i cerkvu prisvyachenu svyatij Ursuli u miscevosti yaka otrimala nazvu Rovicca suchasnij prisilok u pivdenno shidnij chastini komuni Sirmione Napoleonivskij period Protyagom 1797 roku Sirmione bulo spershu okupovane francuzkimi vijskami a potim pislya padinnya Venecijskoyi respubliki 16 travnya 1797 roku perejshlo pid formalnij kontrol Timchasovogo venecijskogo municipalitetu ital Municipalita provvisoria veneta Za umovami Kampo Formijskoyi mirnoyi ugodi 17 zhovtnya 1797 roku ves pivdennij bereg ozera Garda perehodiv do novostvorenoyi Cizalpijskoyi respubliki 3 listopada togo zh roku buv utvorenij departament Benako ital dipartimento del Benaco v mezhah yakogo 1 bereznya nastupnogo roku stvoreno okrugu Pivostriv Katulla ital distretto della Penisola di Catullo promizhnu administrativnu odinicyu mizh komunoyu ta departamentom do skladu yakogo uvijshla komuna Sirmione Pislya likvidaciyi 1 veresnya 1798 roku departamentu Benako komuna Sirmione kilka raziv zminyuvala pidporyadkuvannya 26 veresnya vona uvijshla do skladu 6 yi okrugi Villafranka departamentu Mincho 12 zhovtnya perejshla do okrugi Vinye departamentu Mella Pislya periodu avstro rosijskoyi okupaciyi u 1799 1801 rokah u chasi Drugoyi Cizalpijskoyi respubliki bula provedena chergova administrativna reforma vnaslidok yakoyi v travni 1801 roku komuna Sirmione uvijshla do skladu 4 yi okrugi Salo Nastupnogo 1802 roku Cizalpijska respublika stala Italijskoyu respublikoyu na choli z Napoleonom Bonapartom a v chervni 1805 roku bula peretvorena na Italijske korolivstvo Taki politichni zminili sprichinili novu administrativnu reorganizaciyu Za novoyu shemoyu komunu Sirmione iz naselennyam 796 osib zarahuvali do tretogo klasu administrativnih odinic ta pidporyadkuvali 7 mu kantonu Lonato yakij u svoyu chergu vhodiv do 1 yi okrugi Breshiya departamentu Mella Epoha Gabsburgiv Anton Gansh Vid na zamok u Sirmione XIX st U 1816 roci vnaslidok Videnskogo kongresu ta utvorennya Lombardo Venecianskogo korolivstva pid upravlinnyam Gabsburzkoyi Avstriyi Sirmione bulo vklyuchene do 5 yi okrugi Lonato u provinciyi Breshiya 1853 roku pislya chergovogo pereglyadu administrativnogo ustroyu misto stalo chastinoyu 8 yi okrugi administrativnim centrom yakoyi takozh bulo misto Lonato 25 chervnya 1859 roku pid chas avstro italo francuzkoyi vijni Drugoyi vijni za nezalezhnist Italiyi Sirmione okupuvali francuzko p yemontski vijska yaki peremogli avstrijski sili u bitvi pri Solferino ta San Martino Chastinu poranenih todi rozmistili na fermi Todeskini v Kolombare suchasna chastina komuni U nezalezhnij Italiyi Naslidkom avstro italo francuzkoyi vijni stav perehid komuni Sirmione razom iz velikim shmatkom teritoriyi Lombardiyi ta pravogo berega richki Mincho pid vladu Sardinskogo korolivstva Za dekretom Rattacci komuna uvijshla do 10 yi sudovoyi okrugi Lonato yaka vhodila do 1 yi administrativnoyi okrugi Breshiya u novostvorenij provinciyi Breshiya Do 1866 roku koli v rezultati tretoyi vijni za nezalezhnist Veneto uvijshla do skladu Italiyi kordon z avstrijskimi volodinnyami prolyagav vid Rovicci do Lugani v okolicyah yakih roztashovuvalasya mitnicya Naprikinci XIX stolittya buli provedeni roboti z intubaciyi termalnih vod Yih dzherelo viyavili she u XVI stolitti prote glibina dzherela 19 m nizhche rivnya ozera ne dozvolyala do cogo chasu yih vikoristannya Zavdyaki intubaciyi stalo mozhlivim spershu provesti analiz yakosti vodi a potim vidkriti pershij sanatorij z termalnimi vodami Korolivskim ukazom vid 20 sichnya 1930 roku 53 komuna otrimala oficijnu utochnenu nazvu Sirmione oskilki u minulomu vona bula vidoma yak Sermione RoztashuvannyaPanorama komuni Sirmione v centri i trohi pravishe pivostriv Sirmione z istorichnim centrom Komuna Sirmione roztashovana na vidstani blizko 430 km na pivnich vid Rima 115 km na shid vid Milana 31 km na shid vid Breshiyi Padenge sul Garda Pn Lacize Kastelnuovo del Garda Zh Sirmione Sh Pd Dezencano del Garda Pesk yera del Garda Znachna chastina komuni Sirmione z istorichnim centrom roztashovana na odnojmennomu pivostrovi yakij prostyagayetsya priblizno na 4 km vglib ozera Garda i rozdilyaye na dvi chastini jogo pivdenne uzberezhzhya Vid pivostrova Sirmione teritoriya komuni prostyagayetsya na shid do miscevosti Punta Gro Punta Gro ta odnojmennogo nevelikogo pivostrova Materikova chastina komuni prostyagayetsya u napryamku morennih pagorbiv yaki otochuyut pivdennu chastinu ozera i vhodit do vinorobnogo regionu Lugana Za italijskoyu sejsmichnoyu klasifikaciyeyu komuna Sirmione roztashovana u 3 j zoni zona pomirno nizkoyi sejsmichnoyi aktivnosti Administrativnij ustrijStatut komuni ne peredbachaye isnuvannya frakcij Okrim vlasne mista Sirmione do komuni vhodyat takozh tri naselenih punkti ital localita abitate sho ne ye okremimi administrativnimi odinicyami Kolombare Colombare Lugana Lugana Rovicca Rovizza DemografiyaStanom na 31 grudnya 2018 roku naselennya komuni skladalo 8254 osobi 2018 Naselennya za rokami Stanom na 31 grudnya 2018 roku v komuni Sirmione oficijno prozhivali 1156 inozemciv iz 66 krayin Najbilshi etnichni grupi skladayut rumuni 240 osib yegiptyani 110 osib shri lankijci 102 osobi ta albanci 78 osib P yate misce posidaye ukrayinska diaspora na teritoriyi komuni meshkayut 72 ukrayinci 13 cholovikiv i 59 zhinok Upravlinnya komuniKomuna Sirmione upravlyayetsya merom sindikom radoyu komuni ital consiglio comunale yaka predstavlyaye zakonodavchu gilku vladi ta pravlinnyam komuni ital giunta comunale yaki predstavlyayut vikonavchu gilku U 1945 1995 rokah mera obirala rada komuni z 1995 roku mera ta radu komuni vibirayut bezposeredno meshkanci komuni spershu na chotiririchnij piznishe na p yatirichnij termin Mer ocholyuye pravlinnya komuni i priznachaye jogo chleniv ital assessori Posadu mera komuni Sirmione obijmaye Luyiza Lavelli z partiyi Vpered Italiya yaka z travnya 2018 roku bula vikonuvachem obov yazkiv mera zminivshi poperednika Alessandro Mattincoli obranogo do regionalnoyi radi a 26 travnya 2019 roku oficijno obijnyala posadu mera otrimavshi na viborah 50 1 golosiv Ochilniki komuni Sirmione Pochatok terminu Kinec terminu Im ya ta prizvishe Partiya posada 3 lipnya 1985 25 listopada 1988 Kamillo Farioli Camillo Farioli Hristiyansko demokratichna DC mer 25 listopada 1988 18 chervnya 1990 Enco Miljorati Enzo Migliorati Hristiyansko demokratichna DC mer 18 chervnya 1990 14 chervnya 1999 Mario Arduyino Mario Arduino Socialistichna PSI potim Demokratichna partiya livih PDS mer 14 chervnya 1999 8 chervnya 2009 Mauricio Ferrari Maurizio Ferrari Nacionalnij alyans AN mer 8 chervnya 2009 roku 29 travnya 2018 Alessandro Mattincoli Alessandro Mattinzoli Narod svobodi PdL potim Vpered Italiya FI mer 29 travnya 2018 na posadi Luyiza Lavelli Luisa Lavelli Vpered Italiya FI vice mer merEkonomikaGotel Sirmione v istorichnomu centri Osnovnoyu galuzzyu ekonomiki komuni ye turizm Sirmione odin iz najpopulyarnishih kurortiv provinciyi Breshiya turistiv privablyuyut malovnichi beregi ozera Garda pam yatki arhitekturi ta arheologiyi ta termalni vodi sho mayut likuvalni vlastivosti Voda Sirmione ital L Acqua di Sirmione takozh prodayetsya u flakonah yak nazalnij sprej Okrim turistichnoyi galuzi v komuni rozvinene silske gospodarstvo teritoriya Sirmione vhodit do vinnogo regionu Lugana Lugana DOC ta regionu virobnictva olivkovoyi oliyi Garda Garda bresciano DOP TransportMunicipalnij avtobus na vulicyah Sirmione Cherez naseleni punkti Kolombare i Lugana prohodit avtoshlyah 11 Padana Superiore yakij spoluchaye Turin i Veneciyu prolyagayuchi po trasi davnorimskoyi dorogi Via Gallika Pervisno vin buv avtoshlyahom derzhavnogo znachennya piznishe 2007 roku vtrativ svij status i buv znizhenij do rivnya avtoshlyahu miscevogo znachennya pislya vidkrittya platnoyi mizhnarodnoyi avtostradi E70 A4 za italijskoyu sistemoyu yaka prohodit pivdennishe teritoriyi komuni Sirmione najblizhchij punkt viyizdu roztashovanij u komuni Dezencano Gromadskij transport predstavlenij rozgaluzhenoyu merezheyu primiskih ta mizhmiskih avtobusiv ostanni spoluchayut Sirmione zokrema z Veronoyu ta Breshiyeyu Najblizhcha zaliznichna stanciya Desenzano del Garda Sirmione roztashovana na teritoriyi komuni Dezencano j obslugovuye zaliznicyu Milan Veneciya she odna stanciya ye v komuni Pesk yera del Garda Najblizhchij aeroport roztashovanij u Veroni Pam yatki ta viznachni miscya komuni SirmioneKultovi sporudi Cerkva svyatoyi Anni na Skeli Sant Anna della Rocca Nevelika hramova sporuda roztashovana bilya zamku Skaligeriv Prisvyachena svyatij Anni materi Divi Mariyi zvedena u XV stolitti dlya potreb venecijskogo garnizonu rozmishenogo u citadeli zamku V inter yeri cerkvi nayavni freski periodu Chinkvechento ta rizblenij kamin na yakomu zobrazhena Diva Mariya ta gerb Skaligeriv Cerkva Divi Mariyi Snizhnoyi Santa Maria della Neve Cerkva Divi Mariyi Snizhnoyi Dokladnishe Cerkva Santa Mariya Madzhore Sirmione Cerkva yaku takozh nazivayut Santa Mariya Madzhore ital Santa Maria Maggiore ye parafiyalnoyu dlya Sirmione roztashovana v istorichnomu centri mista Bula zvedena u XV stolitti na ruyinah cerkvi svyatogo Martina budivelni materiali z yakoyi buli vikoristani pri budivnictvi danoyi cerkvi U plani pryamokutna iz granchastoyu apsidoyu oriyentovana po visi shid zahid Pivnichnij fasad sporudi pidtrimuyetsya starodavnim murom sho otochuye istorichne yadro Sirmione Chilnij fasad oblicovanij terakotoyu i prikrashenij portikom iz p yatiarkovoyu arkadoyu na misci yakogo pervisno buv cerkovnij cvintar na sho vkazuyut kilka nadgrobnih plit na pidlozi portika Odna z kolon portika vigotovlena iz davnorimskogo mezhovogo stovpa miliariya prisvyachenogo tretomu roku konsulstva imperatora Yuliana Vidstupnika Inter yer cerkvi skladayetsya z odnoyi navi rozdilenoyi chotirma arkami ta p yati vivtariv Freski ta derev yana statuya Madonna na prestoli datovani XV stolittyam freski v nizhnij chastini pivnichnoyi stini nalezhat do bilsh rannogo periodu rozp yattya nalezhit do periodu Chinkvechento i pripisuyetsya hudozhniku en Cerkovnij organ datuyetsya XVIII stolittyam Cerkva svyatogo Petra u Mavino Dokladnishe Cerkva San P yetro in Mavino Cerkva svyatogo Petra u Mavino Hram prisvyachenij apostolu Petru roztashovanij na najvishij tochci pivostrova Sirmione Jogo prizvisko Mavino pohodit imovirno vid latinskogo summa vinea tobto pagorb iz vinogradnikom na nomu Za istorichnimi dzherelami cerkva isnuvala she u VIII stolitti pervisno vona bula zvedena u romanskomu stili a 1320 roku rekonstrujovana ta nadbudovana Dzvinicya zvedena u 1070 roci v tomu zh stili V inter yeri zbereglisya starovinni freski rozmisheni v troh apsidah datovani XII stolittyam a ti sho na stinah cerkvi XVI stolittyam Kaplicya svyatih Vita i Modesta Prisvyachena pervisnim pokrovitelyam Sirmione muchenikam svyatomu Vitu i svyatomu Modestu roztashovana priblizno na polovini shlyahu vid Kolombare do istorichnogo centru Sirmione Danu sporudu zveli u 1744 roci na misci poperednoyi cerkvi prisvyachenoyi tim samim svyatim zvedenoyi u VIII stolitti Stara cerkva pervisno roztashovuvalasya u mezhah miskih muriv i poznachalasya yak in castro Sermione tobto budivlya v mezhah muriv azh do epohi Skaligeriv koli zbuduvali novu citadel i novu sistemu muriv vnaslidok chogo cerkva opinilasya za mezhami miskih muriv i pochala figuruvati v dokumentah yak extra muros sermioni Inshi pam yatki sakralnoyi arhitekturi cerkva svyatogo Franciska Assizkogo ital chiesa di San Francesco d Assisi parafiyalna cerkva Kolombare cerkva Svyatoyi Mariyi Neporochnoyi ital chiesa di Santa Maria Immacolata parafiyalna cerkva Lugani kaplicya svyatoyi Ursuli ital oratorio di Sant Orsola pervisno kaplicya u mayetku Franchesko Rovicci u prisilku Rovicca cerkva Svyatogo Salvatora v Kortine ital chiesa di San Salvatore in Cortine bula zvedena na bazhannya druzhini langobardskogo korolya Dezideriya korolevi Ansi razom iz monastirem yakij v piznishih istorichnih dzherelah figuruye pid nazvoyu Monasteriolo ital Monasteriolo ukr nevelikij monastir adzhe pidporyadkovuvavsya bi lshomu monastiryu u Breshiyi Pislya perebudovi cerkvi u XI stolitti vid pervisnoyi budivli lishilasya lishe apsida Pam yatki civilnoyi arhitekturi Palac Mariyi Kallas palac XVII stolittya roztashovanij na centralnij ploshi Dzhozue Karduchchi Perebuvaye v municipalnij vlasnosti ta nazvanij na chest opernoyi spivachki Mariyi Kallas Villa Menegini Kallas budinok de u 1950 h rokah meshkala Mariya Kallas Ranishe villa nalezhala rodini lombardskih promislovciv Dzhanantoni potim yiyi pridbav pidpriyemec Dzhovanni Batista Menegini cholovik Mariyi Kallas Pislya nizki zmin vlasnikiv villa stala privatnim kondominiumom Zamok Skaligeriv Dokladnishe Zamok Skaligeriv Sirmione Vnutrishnya gavan zamku Turistichna vizitivka Sirmione serednovichnij zamok yakij ohoronyaye yedinij na suhodoli pivdennij vhid do istorichnogo centru mista Buv zvedenij protyagom XIII XIV stolit predstavnikami rodini Skaligeriv vid yakih otrimav svoyu nazvu u dva etapi pershij za chasiv Mastino I della Skala drugij za chasiv jogo nashadka Kangrande I della Skala Zamok otochenij vodami ozera Garda i maye tri oboronni vezhi ta golovnu zamkovu vezhu ital Maschio zavvishki 37 metriv Na shodi do zamku pribudovana unikalna dlya Yevropi ukriplena vnutrishnya gavan povnistyu otochena stinami yaka priznachalasya dlya ukrittya veronskogo flotu Stini citadeli vkriti zubcyami merlonami u viglyadi lastivchinih hvostiv a stini vnutrishnoyi gavani gostroverhimi zubcyami Pam yatki arheologiyi Groti Katulla pam yatka davnorimskoyi dobi roztashovana na pivnichnomu krayi pivostrova Sirmione Yavlyaye soboyu rozvalini davnorimskogo zhitlovogo budinku zvedenogo naprikinci I st do n e na pochatku I st n e i ye odnim iz najviznachnishih zrazkiv davnorimskih vill u pivnichnij Italiyi Za gipotezoyu zapochatkovanoyu she Marino Sanudo molodshim istorikom i derzhavnim diyachem pochatku XVI stolittya vvazhalosya sho villa nalezhala davnorimskomu poetu Gayu Valeriyu Katullu yakij volodiv budinkom v okolicyah Sirmione prote arheologichni doslidzhennya pam yatki sho pochalisya she na pochatku XIX stolittya ne znajshli pidtverdzhennya danij gipotezi Pid chas arheologichnih doslidzhen na pivostrovi Sirmione viyavili zalishki she nizki vill davnorimskoyi dobi prote groti Katulla zalishayutsya golovnoyu arheologichnoyu pam yatkoyu Sirmione Zalishki poselennya z budivel na palyah Lugana Vekk ya ital Lugana Vecchia reshtki poselennya bronzovoyi dobi znajdeni u priberezhnih vodah ozera Garda Pam yatka ye chastinoyu ob yektu svitovoyi spadshini YuNESKO Doistorichni palovi poselennya v Alpah Vidomi lyudi pov yazani iz SirmioneMemorialna doshka prisvyachena Mariyi Kallas na yiyi villi v Sirmione Gaj Valerij Katull davnorimskij poet meshkav iz rodinoyu na villi v okolicyah Sirmione u I st do n e Alfred Tennison anglijskij poet vidvidav Sirmione vlitku 1880 roku pro sho napisav virsha Dzhozue Karduchchi Antonio Fogaccaro Gabriele d Annuncio italijski pismenniki sho u svoyih pracyah zgaduvali Sirmione Dzhejms Dzhojs irlandskij pismennik u 1920 roci zustrivsya u Sirmione z amerikanskim poetom Ezroj Paundom Mariya Kallas amerikanska operna spivachka meshkala na vlasnij villi v Sirmione Naomi Dzhejkob anglijska pismennicya z 1930 roku meshkala v Sirmione de i pomerla u 1964 roci Ettore Bastianini italijskij opernij spivak pomer u Sirmione Galereya zobrazhenVilla Mariyi Kallas Groti Katulla Pam yatnik Katullu Freski u cerkvi svyatogo Petra Port Sirmione Vulichka v staromu misti Plosha Dzhozuye Karduchchi v staromu misti Vid iz bashti zamku na pivostriv Sirmione ta materikovu chastinu komuni na pivden vid zamku Vid iz bashti zamku na istorichnij centr Sirmione na pivnich vid zamku Odin iz municipalnih plyazhiv Sirmione Vid na Sirmione z ozera GardaDiv takozhSpisok municipalitetiv provinciyi BreshiyaPrimitki www brescialeonessa it Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital ISTAT Arhiv originalu za 30 travnya 2020 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Valeria Leoni www lombardiabeniculturali it Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2020 roku Mazza 1986 s 297 www sirmione com Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Gaj Valerij Katull XXXI ad Sirmium insulam www thelatinlibrary com Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 2 chervnya 2020 roku lat www sirmione com Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Mazza 1986 s 297 298 Mazza 1986 s 298 Le carte di San Colombano di Bardolino 1134 1205 A Piazza Padova Antenore 1994 S 230 ISBN 978 8884554994 ital Mario Carrara Gli Scaligeri Varese Dell Oglio 1966 S 31 ISBN 978 8884554994 ital Mazza 1986 s 298 299 Mazza 1986 s 299 Giovanni Zanolini www lombardiabeniculturali it LombardiaBeniculturali Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Giovanni Zanolini www lombardiabeniculturali it LombardiaBeniculturali Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Caterina Antonioni Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Protezione Civile PDF Arhiv originalu PDF za 18 kvitnya 2009 ital Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 inozemni gromadyani ital ISTAT Arhiv originalu za 6 serpnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2020 roku www termedisirmione com Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Dekret Ministerstva silskogospodarskoyi ta lisovoyi politiki vid 28 veresnya 1998 roku Shodo vporyadkuvannya virobnictva vina u kontrolovanomu regioni Lugana Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital www oliogardadop it Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 roku Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital sirmionebs it Sirmione turismo Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 2 chervnya 2020 roku angl Comune di Sirmione Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2020 roku ital Elisabetta Roffia Le fortificazioni di Sirmione Nuove ricerch Le fortificazioni del Garda e i sistemi di difesa dell Italia settentrionale tra tardo antico e alto medioevo Gian Pietro Brogiolo 1999 Mantova Societa Archeologica Padana S 34 35 ISBN 88 87115 19 2 Marina De Franceschini Le ville romane della X Regio Venetia et Histria L Erma di Bretschneider 1999 S 185 189 ISBN 978 88 8265 019 3 DzherelaAttilio Mazza Il Bresciano Volume II Le colline e i laghi Bergamo Bortolotti 1986 Posilannyawww comune sirmione bs it oficijnij sajt komuni Sirmione ital www sirmione com Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 2 chervnya 2020 roku angl nim fr ital Visiting Sirmione Lake Garda www lakegardaholidays co uk Lake Garda Holidays Procitovano 2 chervnya 2020 roku angl