Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Ця стаття про господарське товариство у Галичині. Про кооперативне товариство у Харкові див. статтю Сільський Господар (об'єднання).
«Сільський господар» — українське господарське товариство у Галичині у (1899–1944).
Історія товариства
Австрійський період
Засноване у 1899 у місті Олесько Золочівського повіту (тепер Золочівський район Львівської обл.) священиками о. (голова товариства до 1908) і о. Юліяном Дуткевичами з метою покращення добробуту селян через піднесення сільського господарства і захист селянських інтересів. Діяльність товариства була спершу обмежена Золочівським повітом.
З 1903 керівні органи товариства діяли у Львові.
1904 — реорганізоване в двоступеневе крайове господарське товариство з правом засновувати філії в Галичині. Діяльність «СГ» була далі незначна, і на початку 1909 товариство мало лише 5 філій і 700 членів. Організатором гуртків і філій «СГ» був Йосиф Раковський.
1909 — почався інтенсивний розвиток товариства. Після проведення Першої хліборобської виставки в Стрию, організованої товариством «Просвіта», на загальних зборах змінено статут «СГ» і поширено рамки його діяльності (захист станових інтересів українських хліборобів), проведено нову реорганізацію (три організаційні ступені: централя, філії по повітах і гуртки по селах).
1909—1917 — товариство очолював Євген Олесницький, завдяки якому «СГ» здобув значний авторитет серед українського селянства (найближчі його співпрацівники — о. С.Онишкевич і Г.Величко). Реорганізоване товариство реально поширило діяльність на всю Галичину й перебрало на себе майже всю працю, яку доти вели в ділянці сільського господарства «Просвіта» й кооперація.
У 1910 «СГ» мав уже 85 філій, 317 гуртків, 12 500 членів, у 1913 — 88, 1 325, 32 300 відповідно. Напрямками діяльності т-ва були: правовий захист селян перед державною і крайовою владою та самоврядуванням, влаштування профільних освітніх курсів і шкіл для селян, засновування дослідних полів, розплідників плодових дерев, зразкових садів, пасік, стаєнь, курників, вівчарень, поширення найновіших с.-г. машин і знарядь (зокрема через спільне користування машинами та ), землевпорядкування сіл, організація садівничо-городницької школи в Скнилові під Львовом, видавнича діяльність.
Близько ста діячів «СГ» працювали безкоштовно, всіх службовців було 15 (зокрема 4 агрономи).
1911 — для справ постачання та збуту с.-г. продуктів було засновано Синдикат «Сільського Господаря» та , які зі своїх прибутків давали гроші на потреби «СГ».
Також товариству надавав субвенції . Близько ста діячів «СГ» працювали безкоштовно, всіх службовців було 15 (зокрема 4 агрономи).
«Сільський Господар» був видавцем двотижневика (з 1910), серії брошур «Бібліотека Сільського Господаря» (27 брошур).
1913 року стараннями товариства в Кутах заснований «Комітет рятунковий Гуцульщини», у зв'язку з неврожаєм та великою осінньою повінню попереднього 1912 року і голодом. Комітет збирав пожертви, подавав прохання, клопотався для здобуття грошової помочі або роботи нужденним.
Перша світова війна припинила на деякий час працю «СГ».
1915 — товариство почало відбудовувати знищені війною господарства; цю працю полегшувало визнання австрійською владою «СГ» як головного об'єднання українських хліборобів і призначення на його діяльність відповідних державних дотацій.
З кінця 1918 до травня 1919 «СГ» діяв у тій частині Галичини, яка була під владою ЗУНР.
Польський період
1919—1920 — після захоплення Галичини Польщею окупаційна влада забороняла діяльність товариства, а після відновлення роботи чинила перешкоди його розвитку.
1920-1927 — діяльність «СГ» була незначна: праця централі цілком занепала, кількість філій зменшилася до 10 (1924), друкований орган «СГ» з зміненою з 1921 назвою «Господарсько-кооперативний часопис» перейшов 1922 до РСУК, з яким «СГ» почав близько співпрацювати.
У 1920-х рр. товариством керували о. Тит Войнаровський-Столобут (1919—1924) та (1924—1927).
Новий етап піднесення у діяльності товариства розпочався у 1927 завдяки сприянню Спілки українських агрономів і фінансовій допомозі української кооперації.
Фактичне відновлення праці «СГ» відбулося 1927, на що вплинули українські агрономи (їхня кількість у Галичині порівняно з 1914 значно збільшилася), об'єднані з 1927 у , та допомога української кооперації, яка перебрала на себе фінансування праці «СГ».
У середині 1929 р. змінили статут товариства: керівництво його відтоді складалося з Головної ради та Президії, які контролювали працю дирекції, що вела всю практичну роботу. Головами Ради були: Юліан Павликовський (1927—1929), о. Т.Войнаровський-Столобут (1929—1936) і Мирон Луцький (1936—1939); головою дирекції з 1925 був Євген Храпливий (визначний ідеолог і практик суспільної агрономії в Галичині), члени: М.Холевчук, І.Лапчук, І.Лисий, Богдан Гнатевич і А.Романенко. При товаристві були створені фахові секції: агротехнічну, садівничо-городницьку, зоотехнічну, годівлі свиней, овець, птиці, пасічницьку, рибальську, шовківницьку та ін.
1932 — зорганізовано Хліборобський Вишкіл Молоді під керівництвом Є.Храпливого (інші діячі: Є.Томашівський, Г.Еліяшевський, В.Дмитренко, А.Романенко, Р.Голод тощо). 1938 він об'єднував у 1 180 гуртках (у 550 селах) 13 080 хлопців і 4840 дівчат; вони навчалися З роки теорії і практики с/г під опікою інструкторів, вишколених на спеціальних курсах (практику відбували на батьківських полях чи в стайнях). Секція сільських господинь (1936—1939) готувала при допомозі своїх інструкторок фахові сили, які в сотнях сіл вели курси хатнього господарства, куховарства, кравецтва, птахівництва тощо (голова — О.Кисілевська, заступниця голови — Т.Павликовська, організаторки: X.Кононенко, І.Домбчевська).
«СГ» провадив 8 зразкових господарств, с/г школу в Коршові, вищі с/г курси в Янчині (для вишколу інструкторів різних секцій і помічників агрономів).
«СГ» тісно співпрацював з РСУК — спільно влаштовували курси та вишколи, чимало діячів одночасно працювало в обох установах; основу фінансування праці «СГ» давала кооперація.
Кількість філій по Галичині змінювалося в залежності від лояльності влади до роботи «СГ»: 1910 — 85 філій, 1927 — 52, 1939 — 60, 1944 — 66.
Поширенню «СГ» на Волині перешкоджала польська влада. Проте деякий час діяли філії у Луцьку (з 1928; голови — В. Островський, Р.Клос; аґроном М.Нищий; 1937 ліквідована владою) та Крем'янці (заснована заходами Бориса Козубського, діяла недовгий час — 1932—1933).
Розвиток «СГ» видно з таблиці:
| Роки | Філії | Гуртки | Члени | Фаховий персонал |
|---|---|---|---|---|
| 1910 | 85 | 317 | 12500 | 4 |
| 1918 | 88 | 1815 | 83 400 | 9 |
| 1927 | 52 | 112 | 18 400 | 15 |
| 1932 | 73 | 1928 | 45400 | 25 |
| 1939 | 80 | 2040 | 160000 | 167 |
| 1944 | 66 | 2 040 | 250 000 | 250 |
Друга світова війна
1939 — радянська влада ліквідувала товариство. На території Генеральної губернії завдяки директорові Л.Бачинському продовжувала діяти філія «СГ» в Ярославі, яка перебрала на себе обов'язки централі, хоча фактично обслуговувала лише селян на Засянні. Було видано 17 чисел місячника «Сільський господар» та близько 10 книжечок і календар «СГ».
У Кракові працювало ще Обласне Товариство «Сільський господар» (1940—1941), пов'язане з УЦК (мало 130 гуртків на Лемківщині й Надсянні).
Згодом деякий час «СГ» функціонував у Львові (голова Є. Храпливий).
1941 — коли німці окупували всю Галичину, «СГ» відновив свою діяльність у Львові (голова товариства Є.Храпливий, директор — ). У нових умовах «СГ» діяв у тісному контакті з Львівською Хліборобською Палатою (її директорм був також Є.Храпливий) як фаховий союз хліборобів (під німецьким контролем). Попередню 3-ступневу організацію товариства треба було замінити (згідно з адміністративно-територіальним поділом Генеральної Губернії) на 4-ступневу: централя, округові товариства, повітові філії, гуртки.
Господарське товариство «Сільський господар» діяло і на Волині, приміром, Рівненське обласне господарське товариство «Сільський господар» випускало часопис «Український хлібороб» (січень — жовтень 1942), редактором якого був інженер-агроном Петро Колесник (розстріляний 18 листопада 1943)
1944 — «Сільський господар» остаточно припинив свою діяльність.
Діячі товариства
Серед діячів товариства «Сільський господар» були: О.Дучимінська, П.Зелений, М.Хроновят, М.Творидло, та ін.
Видавнича діяльність товариства
Товариство видавало періодичні видання:
- двотижневик «Сільський господар» (з 1926, ред. Є.Храпливий, П.Дубрівський, пізніше — Л.Бачинський, Іван Драбатий)
- місячник «Український пасічник» (з 1928, редактор Михайло Боровський)
- місячник «Практичне садівництво» (з 1933, ред. М.Боровський)
- місячник «Хліборобська молодь» (з 1934, ред. А.Романенко)
- місячник «Сад і город» (1939).
У міжвоєнний період видано понад 120 популярних брошур з усіх ділянок сільського господарства (за весь час існування — близько 180).
З 1928 щорічно виходив популярний серед селян "Календар «Сільського господаря».
За редакцією Є.Храпливого почали друкувати «Сільсько-Господарську енциклопедію».
Видавалося сотні летючок, афіш, картинок, інколи стінні газети.
У 1941—1944 було відновлено видання журналів «Сільський господар» (ред. Іван Драбатий) і «Український пасічник» (ред. І.Яцура), виходили календарі та невелике число книжечок (їх видавцем було німецьке «Хліборобське видавництво»).
Примітки
- Олена Пчілка. Нещасна країна // Викинуті українці: До жидівсько-української справи. — . — С. 206–209.
- Періодичні видання на окупованій території України в 1941—1944 роках
Література
- Вітенко М. Сільський господар // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 430-432.
- Маньовська В. «Не ридаймо, а добуваймо!», або Кілька сторінок із «Сільського господаря» / Вільне життя плюс. — 2013 р., N 15 (22 лют.)
- Крайове Господарське Товариство Сільський Господар у Львові. — Нью-Йорк, 1970.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ярослав Зайшлий. Товариство «Сільський господар» і кооперативні установи в Коломиї // Сайт «Коломия»
- Діло, ч. 69, 30 березня 1938
- Шевченко О. Громадська діяльність Тита Войнаровського // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 86-91. — ISSN 0130-5247.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro gospodarske tovaristvo u Galichini Pro kooperativne tovaristvo u Harkovi div stattyu Silskij Gospodar ob yednannya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Silskij gospodar znachennya Silskij gospodar ukrayinske gospodarske tovaristvo u Galichini u 1899 1944 Istoriya tovaristvaAvstrijskij period Zasnovane u 1899 u misti Olesko Zolochivskogo povitu teper Zolochivskij rajon Lvivskoyi obl svyashenikami o golova tovaristva do 1908 i o Yuliyanom Dutkevichami z metoyu pokrashennya dobrobutu selyan cherez pidnesennya silskogo gospodarstva i zahist selyanskih interesiv Diyalnist tovaristva bula spershu obmezhena Zolochivskim povitom Z 1903 kerivni organi tovaristva diyali u Lvovi 1904 reorganizovane v dvostupeneve krajove gospodarske tovaristvo z pravom zasnovuvati filiyi v Galichini Diyalnist SG bula dali neznachna i na pochatku 1909 tovaristvo malo lishe 5 filij i 700 chleniv Organizatorom gurtkiv i filij SG buv Josif Rakovskij 1909 pochavsya intensivnij rozvitok tovaristva Pislya provedennya Pershoyi hliborobskoyi vistavki v Striyu organizovanoyi tovaristvom Prosvita na zagalnih zborah zmineno statut SG i poshireno ramki jogo diyalnosti zahist stanovih interesiv ukrayinskih hliborobiv provedeno novu reorganizaciyu tri organizacijni stupeni centralya filiyi po povitah i gurtki po selah 1909 1917 tovaristvo ocholyuvav Yevgen Olesnickij zavdyaki yakomu SG zdobuv znachnij avtoritet sered ukrayinskogo selyanstva najblizhchi jogo spivpracivniki o S Onishkevich i G Velichko Reorganizovane tovaristvo realno poshirilo diyalnist na vsyu Galichinu j perebralo na sebe majzhe vsyu pracyu yaku doti veli v dilyanci silskogo gospodarstva Prosvita j kooperaciya U 1910 SG mav uzhe 85 filij 317 gurtkiv 12 500 chleniv u 1913 88 1 325 32 300 vidpovidno Napryamkami diyalnosti t va buli pravovij zahist selyan pered derzhavnoyu i krajovoyu vladoyu ta samovryaduvannyam vlashtuvannya profilnih osvitnih kursiv i shkil dlya selyan zasnovuvannya doslidnih poliv rozplidnikiv plodovih derev zrazkovih sadiv pasik stayen kurnikiv vivcharen poshirennya najnovishih s g mashin i znaryad zokrema cherez spilne koristuvannya mashinami ta zemlevporyadkuvannya sil organizaciya sadivnicho gorodnickoyi shkoli v Sknilovi pid Lvovom vidavnicha diyalnist Blizko sta diyachiv SG pracyuvali bezkoshtovno vsih sluzhbovciv bulo 15 zokrema 4 agronomi 1911 dlya sprav postachannya ta zbutu s g produktiv bulo zasnovano Sindikat Silskogo Gospodarya ta yaki zi svoyih pributkiv davali groshi na potrebi SG Takozh tovaristvu nadavav subvenciyi Blizko sta diyachiv SG pracyuvali bezkoshtovno vsih sluzhbovciv bulo 15 zokrema 4 agronomi Silskij Gospodar buv vidavcem dvotizhnevika Gospodarskij Chasopis z 1910 seriyi broshur Biblioteka Silskogo Gospodarya 27 broshur 1913 roku starannyami tovaristva v Kutah zasnovanij Komitet ryatunkovij Guculshini u zv yazku z nevrozhayem ta velikoyu osinnoyu povinnyu poperednogo 1912 roku i golodom Komitet zbirav pozhertvi podavav prohannya klopotavsya dlya zdobuttya groshovoyi pomochi abo roboti nuzhdennim Persha svitova vijna pripinila na deyakij chas pracyu SG 1915 tovaristvo pochalo vidbudovuvati znisheni vijnoyu gospodarstva cyu pracyu polegshuvalo viznannya avstrijskoyu vladoyu SG yak golovnogo ob yednannya ukrayinskih hliborobiv i priznachennya na jogo diyalnist vidpovidnih derzhavnih dotacij Z kincya 1918 do travnya 1919 SG diyav u tij chastini Galichini yaka bula pid vladoyu ZUNR Polskij period 1919 1920 pislya zahoplennya Galichini Polsheyu okupacijna vlada zaboronyala diyalnist tovaristva a pislya vidnovlennya roboti chinila pereshkodi jogo rozvitku 1920 1927 diyalnist SG bula neznachna pracya centrali cilkom zanepala kilkist filij zmenshilasya do 10 1924 drukovanij organ SG z zminenoyu z 1921 nazvoyu Gospodarsko kooperativnij chasopis perejshov 1922 do RSUK z yakim SG pochav blizko spivpracyuvati U 1920 h rr tovaristvom keruvali o Tit Vojnarovskij Stolobut 1919 1924 ta 1924 1927 Novij etap pidnesennya u diyalnosti tovaristva rozpochavsya u 1927 zavdyaki spriyannyu Spilki ukrayinskih agronomiv i finansovij dopomozi ukrayinskoyi kooperaciyi Chleni prezidiyi pershogo z yizdu instruktorok Silskogo Gospodarya 1937 r Stoyat zliva napravo Oksana Duchiminska Haritya Kononenko Mariya Sidyat zliva napravo Irena Pavlikovska Olena Shtogrin z Ameriki Olena Kiselivska Irena Dombchevska Olena Stepaniv Dashkevich Faktichne vidnovlennya praci SG vidbulosya 1927 na sho vplinuli ukrayinski agronomi yihnya kilkist u Galichini porivnyano z 1914 znachno zbilshilasya ob yednani z 1927 u ta dopomoga ukrayinskoyi kooperaciyi yaka perebrala na sebe finansuvannya praci SG U seredini 1929 r zminili statut tovaristva kerivnictvo jogo vidtodi skladalosya z Golovnoyi radi ta Prezidiyi yaki kontrolyuvali pracyu direkciyi sho vela vsyu praktichnu robotu Golovami Radi buli Yulian Pavlikovskij 1927 1929 o T Vojnarovskij Stolobut 1929 1936 i Miron Luckij 1936 1939 golovoyu direkciyi z 1925 buv Yevgen Hraplivij viznachnij ideolog i praktik suspilnoyi agronomiyi v Galichini chleni M Holevchuk I Lapchuk I Lisij Bogdan Gnatevich i A Romanenko Pri tovaristvi buli stvoreni fahovi sekciyi agrotehnichnu sadivnicho gorodnicku zootehnichnu godivli svinej ovec ptici pasichnicku ribalsku shovkivnicku ta in 1932 zorganizovano Hliborobskij Vishkil Molodi pid kerivnictvom Ye Hraplivogo inshi diyachi Ye Tomashivskij G Eliyashevskij V Dmitrenko A Romanenko R Golod tosho 1938 vin ob yednuvav u 1 180 gurtkah u 550 selah 13 080 hlopciv i 4840 divchat voni navchalisya Z roki teoriyi i praktiki s g pid opikoyu instruktoriv vishkolenih na specialnih kursah praktiku vidbuvali na batkivskih polyah chi v stajnyah Sekciya silskih gospodin 1936 1939 gotuvala pri dopomozi svoyih instruktorok fahovi sili yaki v sotnyah sil veli kursi hatnogo gospodarstva kuhovarstva kravectva ptahivnictva tosho golova O Kisilevska zastupnicya golovi T Pavlikovska organizatorki X Kononenko I Dombchevska SG provadiv 8 zrazkovih gospodarstv s g shkolu v Korshovi vishi s g kursi v Yanchini dlya vishkolu instruktoriv riznih sekcij i pomichnikiv agronomiv SG tisno spivpracyuvav z RSUK spilno vlashtovuvali kursi ta vishkoli chimalo diyachiv odnochasno pracyuvalo v oboh ustanovah osnovu finansuvannya praci SG davala kooperaciya Kilkist filij po Galichini zminyuvalosya v zalezhnosti vid loyalnosti vladi do roboti SG 1910 85 filij 1927 52 1939 60 1944 66 Poshirennyu SG na Volini pereshkodzhala polska vlada Prote deyakij chas diyali filiyi u Lucku z 1928 golovi V Ostrovskij R Klos agronom M Nishij 1937 likvidovana vladoyu ta Krem yanci zasnovana zahodami Borisa Kozubskogo diyala nedovgij chas 1932 1933 Rozvitok SG vidno z tablici Roki Filiyi Gurtki Chleni Fahovij personal 1910 85 317 12500 4 1918 88 1815 83 400 9 1927 52 112 18 400 15 1932 73 1928 45400 25 1939 80 2040 160000 167 1944 66 2 040 250 000 250 Druga svitova vijna 1939 radyanska vlada likviduvala tovaristvo Na teritoriyi Generalnoyi guberniyi zavdyaki direktorovi L Bachinskomu prodovzhuvala diyati filiya SG v Yaroslavi yaka perebrala na sebe obov yazki centrali hocha faktichno obslugovuvala lishe selyan na Zasyanni Bulo vidano 17 chisel misyachnika Silskij gospodar ta blizko 10 knizhechok i kalendar SG U Krakovi pracyuvalo she Oblasne Tovaristvo Silskij gospodar 1940 1941 pov yazane z UCK malo 130 gurtkiv na Lemkivshini j Nadsyanni Zgodom deyakij chas SG funkcionuvav u Lvovi golova Ye Hraplivij 1941 koli nimci okupuvali vsyu Galichinu SG vidnoviv svoyu diyalnist u Lvovi golova tovaristva Ye Hraplivij direktor U novih umovah SG diyav u tisnomu kontakti z Lvivskoyu Hliborobskoyu Palatoyu yiyi direktorm buv takozh Ye Hraplivij yak fahovij soyuz hliborobiv pid nimeckim kontrolem Poperednyu 3 stupnevu organizaciyu tovaristva treba bulo zaminiti zgidno z administrativno teritorialnim podilom Generalnoyi Guberniyi na 4 stupnevu centralya okrugovi tovaristva povitovi filiyi gurtki Gospodarske tovaristvo Silskij gospodar diyalo i na Volini primirom Rivnenske oblasne gospodarske tovaristvo Silskij gospodar vipuskalo chasopis Ukrayinskij hliborob sichen zhovten 1942 redaktorom yakogo buv inzhener agronom Petro Kolesnik rozstrilyanij 18 listopada 1943 1944 Silskij gospodar ostatochno pripiniv svoyu diyalnist Diyachi tovaristvaSered diyachiv tovaristva Silskij gospodar buli O Duchiminska P Zelenij M Hronovyat M Tvoridlo ta in Vidavnicha diyalnist tovaristvaTovaristvo vidavalo periodichni vidannya dvotizhnevik Silskij gospodar z 1926 red Ye Hraplivij P Dubrivskij piznishe L Bachinskij Ivan Drabatij misyachnik Ukrayinskij pasichnik z 1928 redaktor Mihajlo Borovskij misyachnik Praktichne sadivnictvo z 1933 red M Borovskij misyachnik Hliborobska molod z 1934 red A Romanenko misyachnik Sad i gorod 1939 U mizhvoyennij period vidano ponad 120 populyarnih broshur z usih dilyanok silskogo gospodarstva za ves chas isnuvannya blizko 180 Z 1928 shorichno vihodiv populyarnij sered selyan Kalendar Silskogo gospodarya Za redakciyeyu Ye Hraplivogo pochali drukuvati Silsko Gospodarsku enciklopediyu Vidavalosya sotni letyuchok afish kartinok inkoli stinni gazeti U 1941 1944 bulo vidnovleno vidannya zhurnaliv Silskij gospodar red Ivan Drabatij i Ukrayinskij pasichnik red I Yacura vihodili kalendari ta nevelike chislo knizhechok yih vidavcem bulo nimecke Hliborobske vidavnictvo PrimitkiOlena Pchilka Neshasna krayina Vikinuti ukrayinci Do zhidivsko ukrayinskoyi spravi S 206 209 Periodichni vidannya na okupovanij teritoriyi Ukrayini v 1941 1944 rokahLiteraturaVitenko M Silskij gospodar Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 430 432 ISBN 978 966 2067 65 1 Manovska V Ne ridajmo a dobuvajmo abo Kilka storinok iz Silskogo gospodarya Vilne zhittya plyus 2013 r N 15 22 lyut Krajove Gospodarske Tovaristvo Silskij Gospodar u Lvovi Nyu Jork 1970 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yaroslav Zajshlij Tovaristvo Silskij gospodar i kooperativni ustanovi v Kolomiyi Sajt Kolomiya Dilo ch 69 30 bereznya 1938 Shevchenko O Gromadska diyalnist Tita Vojnarovskogo Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2008 2 479 ber kvit S 86 91 ISSN 0130 5247