У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луцький Миро н Миха йлович Лу цький 29 вересня 1891 с Лука нині Новока

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луцький .

Миро́н Миха́йлович Лу́цький (29 вересня 1891, с. Лука, нині Новокалинівська міська громада, Самбірський район, Львівська область, Україна — 10 березня 1961, м. Торонто, Канада) — український галицький військовий, політичний (хлібороб-суспільник), кооперативний і громадський діяч. Молодший брат Остапа Луцького.

Мирон Михайлович Луцький

Сотник

Загальна інформація

Народження

29 вересня 1891
с. Лука, нині Новокалинівська міська громада, Самбірський район, Львівська область

Смерть

10 березня 1961 (69 років)
м. Торонто,

Канада

Військова служба

Приналежність

ЗУНР

Нагороди та відзнаки

Орден Залізної Корони 3 ступеня	Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)	Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)	Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)	Хрест Симона Петлюри

Життєпис

Докладніше: Луцькі гербу Сас

Народився 1891 року в селі Лука Самбірського повіту.

Голова українського товариства в Галичині «Сільський господар» (1936—1939 рр.). Син власника маєтку в с. Лука Самбірського повіту, здобув вищу освіту.

Сотник УГА в 1918—1920 рр., начальник (шеф) штабу: Групи «Схід» (наприкінці 1918 р., до створення 1-ї бригади УСС; командант — сотник Осип Букшований), 1-ї бригади УСС.Начальник оперативного відділу ЧУГА^[].

У міжвоєнному Львові: діяльний в УНДО, голова Крайового товариства «Сільський господар» (1930—1939), заступник голови Львівської хліборобської палати (1933—1939). У 1941—1943 роках — директор Цукрового Тресту України.

Офіцер батальйону «Нахтігаль». У грудні 1943 р. очолював делегацію ОУН(б) на переговорах з угорцями (таємно від гітлерівців); прибули до Будапешта угорським літаком, переодягнені в угорських солдатів. З угорського боку брав участь шеф ГШ, порозумілися про нейтралітет.

Від 1944 року — у Західній Європі, від 1948 — у Торонто, де помер.

Примітки

. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
Лука з присілком Сеньків / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 252, 578.
Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 813.
Дуда І. Луцький Мирон… — С. 362.
. Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 12 січня 2014.

Джерела

Дуда І. Луцький Мирон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 362. — .
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .

Посилання

Енциклопедія Українознавства [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.]. — Львів, 1994. — Т. 4.
.

[1] . Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.

[3] Лука з присілком Сеньків / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 252, 578.

[4] Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 813.

[Д6-5] Дуда І. Луцький Мирон… — С. 362.

[6] . Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 12 січня 2014.