Сідзоку (士族, しぞく, «роди мужів») — суспільний стан нетитулованої шляхти в Японії, що існував протягом 1869 — 1947 років. Сформований з середніх і дрібних самураїв.
Сідзоку | |
Дата створення / заснування | 2 серпня 1869 |
---|---|
Країна | Японська імперія |
Час/дата припинення існування | 1947 |
Короткі відомості
Після повернення земель і населення Імператору в липні 1869 року, Імператорський уряд Японії домігся ліквідації відносин «пана-слуги» між регіональними володарями даймьо та залежними від них самураями. Влада сформувала з останніх новий суспільний стан нетитулованої шляхти сідзоку. 1870 року найнижчий прошарок самурайства був виділений в окремий стан рядових (), однак через протести його скасували за два роки. 1872 року уряд закріпив за середніми і дрібними самураями спадкове звання шляхти сідзоку, а представниками найнижчого прошарку надав це звання на одне покоління. На 1873 рік до нетитулованої шляхти належало близько 410 тисяч сімей, числом понад 1,89 мільйони чоловік.
Нетитулована шляхта була другим привілейованим суспільним станом після титулованої шляхти кадзоку і займала вищу сходинку у соціальній ієрархії Японії ніж простий люд. Представники нетитулованої шляхти отримувалися за рахунок державного бюджету і мали право носити мечі. Однак 1873 року в Японії була введена загальна військова повинність, що знизило воєнну роль шляхти, а заборона на носіння мечів та скасування державного утримання позбавило її останніх привілеїв. На кінець 1870-х років правова межа між шляхтою і простим людом була практично ліквідована.
Для заробітку частина шляхтичів стала науковцями, викладачами, політиками, адміністраторами, військовими або поліцейськими. Деякі з них перетворилися на лідерів у своєму роді занять. Проте більшість зайнялась комерцією і швидко збанкрутувала. В країні навіть з'явився вираз «торгувати як шляхтич». Через бідність чимало шляхти жебракувала або займалася розбоєм на дорогах.
Для порятунку нетитулованих шляхтичів Імператорський уряд видавав їм одноразові субсидії і сприяв їхньому переселенню на Хоккайдо, скеровуючи на заняття сільським господарством. Проте урядові заходи були недостатніми, що викликало радикалізацію невдоволених. Частина шляхти піднімала повстання, найпотужнішим з яких було Сацумське 1877 року, а інша частина взяла активну участь у громадсько-політичному , що ратував за демократизацію країни.
Попри те, що на початок 20 століття нетитулована шляхта втратила свої станові привілеї, її представники цінували своє звання і рідко вступали у шлюб із простолюдинами.
Стан сідзоку був ліквідований після Другої світової війни в 1947 році, в зв'язку із набуттям чинності нової Конституції Японії.
Примітки
- яп. 士族の商法.
Див. також
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sidzoku 士族 しぞく rodi muzhiv suspilnij stan netitulovanoyi shlyahti v Yaponiyi sho isnuvav protyagom 1869 1947 rokiv Sformovanij z serednih i dribnih samurayiv SidzokuData stvorennya zasnuvannya2 serpnya 1869Krayina Yaponska imperiyaChas data pripinennya isnuvannya1947Korotki vidomostiPislya povernennya zemel i naselennya Imperatoru v lipni 1869 roku Imperatorskij uryad Yaponiyi domigsya likvidaciyi vidnosin pana slugi mizh regionalnimi volodaryami dajmo ta zalezhnimi vid nih samurayami Vlada sformuvala z ostannih novij suspilnij stan netitulovanoyi shlyahti sidzoku 1870 roku najnizhchij prosharok samurajstva buv vidilenij v okremij stan ryadovih odnak cherez protesti jogo skasuvali za dva roki 1872 roku uryad zakripiv za serednimi i dribnimi samurayami spadkove zvannya shlyahti sidzoku a predstavnikami najnizhchogo prosharku nadav ce zvannya na odne pokolinnya Na 1873 rik do netitulovanoyi shlyahti nalezhalo blizko 410 tisyach simej chislom ponad 1 89 miljoni cholovik Netitulovana shlyahta bula drugim privilejovanim suspilnim stanom pislya titulovanoyi shlyahti kadzoku i zajmala vishu shodinku u socialnij iyerarhiyi Yaponiyi nizh prostij lyud Predstavniki netitulovanoyi shlyahti otrimuvalisya za rahunok derzhavnogo byudzhetu i mali pravo nositi mechi Odnak 1873 roku v Yaponiyi bula vvedena zagalna vijskova povinnist sho znizilo voyennu rol shlyahti a zaborona na nosinnya mechiv ta skasuvannya derzhavnogo utrimannya pozbavilo yiyi ostannih privileyiv Na kinec 1870 h rokiv pravova mezha mizh shlyahtoyu i prostim lyudom bula praktichno likvidovana Dlya zarobitku chastina shlyahtichiv stala naukovcyami vikladachami politikami administratorami vijskovimi abo policejskimi Deyaki z nih peretvorilisya na lideriv u svoyemu rodi zanyat Prote bilshist zajnyalas komerciyeyu i shvidko zbankrutuvala V krayini navit z yavivsya viraz torguvati yak shlyahtich Cherez bidnist chimalo shlyahti zhebrakuvala abo zajmalasya rozboyem na dorogah Dlya poryatunku netitulovanih shlyahtichiv Imperatorskij uryad vidavav yim odnorazovi subsidiyi i spriyav yihnomu pereselennyu na Hokkajdo skerovuyuchi na zanyattya silskim gospodarstvom Prote uryadovi zahodi buli nedostatnimi sho viklikalo radikalizaciyu nevdovolenih Chastina shlyahti pidnimala povstannya najpotuzhnishim z yakih bulo Sacumske 1877 roku a insha chastina vzyala aktivnu uchast u gromadsko politichnomu sho ratuvav za demokratizaciyu krayini Popri te sho na pochatok 20 stolittya netitulovana shlyahta vtratila svoyi stanovi privileyi yiyi predstavniki cinuvali svoye zvannya i ridko vstupali u shlyub iz prostolyudinami Stan sidzoku buv likvidovanij pislya Drugoyi svitovoyi vijni v 1947 roci v zv yazku iz nabuttyam chinnosti novoyi Konstituciyi Yaponiyi Primitkiyap 士族の商法 Div takozhKadzoku Samuraj Ukaz pro zachiski ta mechi Ukaz pro zaboronu mechivDzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya yap