Указ про зачіски та мечі (яп. 散髪脱刀令, さんぱつだっとうれい, санпацу датто-рей) — закон Японії, який скасував станові відмінності, дозволивши мешканцям країни вільно обирати зачіски та не носити мечі. Один із заходів уряду часів реставрації Мейджі на шляху модернізації Японії та створення національного громадянського суспільства. Проголошений 23 вересня 1871 року.
Указ про зачіски та мечі | |
---|---|
Скорочено | Указ про зачіски |
Номер | Постанова Великої державної ради від 1871 |
Чинність | 1871 — 1947 |
Тип | Постанова |
Зміст | скасування станових обмежень |
Посилання | Текст закону |
Короткі відомості
В традиційному японському суспільстві періоду Едо зачіска була посвідченням японця, за яким визначали його соціальне походження. Самураї, аристократи, купці, селяни, синтоїстські священики, ремісники, актори й ета високо виголювали лоб і зав'язували довге волосся на маківці у , який загинали відповідно до правил своєї суспільної групи. Самураї мали також особливий привілей носити мечі — символ влади над іншими станами.
Новий уряд часів реставрації Мейджі прагнув ліквідувати старі станові кордони задля перетворення населення Японії у єдину політичну націю. З цією метою він проголосив 23 вересня 1871 року указ про зачіски та мечі, який проголошував свободу вибору зачіски та скасовував обов'язок для самураїв носити зброю. 1873 року Імператор Мейджі особисто зрізав свій хвіст, подавши приклад свої підданим. Більшість вчинила так само і стала підстригати волосся по-західному.
Простий люд сприйняв закон схвально і навіть складав популярні пісні, в яких вихваляв нову владу. З іншого боку представники нетитулованої шляхти, колишні самураї, поставилися вороже до нововведення. Деякі з них демонстративно продовжували носити мечі та старомодні зачіски для підкреслення своєї окремішності. Інколи шляхетські виступи мали драматичний характер. Наприклад, 1876 року в префектурі Кумамото, директор початкової школи, що походив із самурайської родини, звільнився з посади і закрив навчальний заклад, протестуючи проти касації стародавніх привілеїв. Через небажання більшості самураїв розставатися із минулим уряд остаточно заборонив носіння мечів указом від 28 березня 1876 року.
Мода на чоловічі європейські зачіски вплинула і на японських жінок. Кокетки і заміжні дами стали підстригатися як чоловіки, що спричинило появу урядової постанови про заборону жінкам стригти волосся 1872 року.
Примітки
- яп. 断髪令, だんぱつれい, данпацу-рей.
- Указ про зачіски та мечі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
Указ про зачіски та мечі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- (яп.) Указ про заборону мечів // Національний архів Японії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukaz pro zachiski ta mechi yap 散髪脱刀令 さんぱつだっとうれい sanpacu datto rej zakon Yaponiyi yakij skasuvav stanovi vidminnosti dozvolivshi meshkancyam krayini vilno obirati zachiski ta ne nositi mechi Odin iz zahodiv uryadu chasiv restavraciyi Mejdzhi na shlyahu modernizaciyi Yaponiyi ta stvorennya nacionalnogo gromadyanskogo suspilstva Progoloshenij 23 veresnya 1871 roku Ukaz pro zachiski ta mechiSkorochenoUkaz pro zachiskiNomerPostanova Velikoyi derzhavnoyi radi vid 1871Chinnist1871 1947TipPostanovaZmistskasuvannya stanovih obmezhenPosilannyaTekst zakonuKorotki vidomostiV tradicijnomu yaponskomu suspilstvi periodu Edo zachiska bula posvidchennyam yaponcya za yakim viznachali jogo socialne pohodzhennya Samurayi aristokrati kupci selyani sintoyistski svyasheniki remisniki aktori j eta visoko vigolyuvali lob i zav yazuvali dovge volossya na makivci u yakij zaginali vidpovidno do pravil svoyeyi suspilnoyi grupi Samurayi mali takozh osoblivij privilej nositi mechi simvol vladi nad inshimi stanami Novij uryad chasiv restavraciyi Mejdzhi pragnuv likviduvati stari stanovi kordoni zadlya peretvorennya naselennya Yaponiyi u yedinu politichnu naciyu Z ciyeyu metoyu vin progolosiv 23 veresnya 1871 roku ukaz pro zachiski ta mechi yakij progoloshuvav svobodu viboru zachiski ta skasovuvav obov yazok dlya samurayiv nositi zbroyu 1873 roku Imperator Mejdzhi osobisto zrizav svij hvist podavshi priklad svoyi piddanim Bilshist vchinila tak samo i stala pidstrigati volossya po zahidnomu Prostij lyud sprijnyav zakon shvalno i navit skladav populyarni pisni v yakih vihvalyav novu vladu Z inshogo boku predstavniki netitulovanoyi shlyahti kolishni samurayi postavilisya vorozhe do novovvedennya Deyaki z nih demonstrativno prodovzhuvali nositi mechi ta staromodni zachiski dlya pidkreslennya svoyeyi okremishnosti Inkoli shlyahetski vistupi mali dramatichnij harakter Napriklad 1876 roku v prefekturi Kumamoto direktor pochatkovoyi shkoli sho pohodiv iz samurajskoyi rodini zvilnivsya z posadi i zakriv navchalnij zaklad protestuyuchi proti kasaciyi starodavnih privileyiv Cherez nebazhannya bilshosti samurayiv rozstavatisya iz minulim uryad ostatochno zaboroniv nosinnya mechiv ukazom vid 28 bereznya 1876 roku Moda na cholovichi yevropejski zachiski vplinula i na yaponskih zhinok Koketki i zamizhni dami stali pidstrigatisya yak choloviki sho sprichinilo poyavu uryadovoyi postanovi pro zaboronu zhinkam strigti volossya 1872 roku Primitkiyap 断髪令 だんぱつれい danpacu rej Ukaz pro zachiski ta mechi Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literaturaUkaz pro zachiski ta mechi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya yap Ukaz pro zaboronu mechiv Nacionalnij arhiv Yaponiyi