Атом Ярджанян (вірм. Ատոմ Եարճանեան), більш відомий під псевдонімом Сіаманто (вірм. Սիամանթօ) (15 серпня 1878, Акн — серпень 1915) — впливовий вірменський письменник, поет і національний діяч кінця XIX — початку XX століття. Був одним із депортованих вірменських інтелектуалів, закатованих і вбитих османами в 1915 році під час геноциду вірменів.
Атом Ярджанян | ||||
---|---|---|---|---|
Ատոմ Եարճանեան | ||||
Поштова марка, присвячена Сіаманто (2003) | ||||
Ім'я при народженні | Атом Ярджанян | |||
Псевдонім | Сіаманто ( Սիամանթօ) | |||
Народився | 15 серпня 1878 місто Акн (нині Кемаліє) | |||
Помер | серпень 1915 Анкара, Османська імперія ·геноцид вірменів | |||
Країна | Османська імперія | |||
Національність | вірменин | |||
Місце проживання | Константинополь Єгипет Женева Константинополь | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | d (1896) і Паризький університет (1897) | |||
Мова творів | вірменська | |||
Роки активності | 1897—1915 | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | поема "Святий Месроп" | |||
Партія | Дашнакцутюн | |||
Автограф | ||||
| ||||
Сіаманто у Вікісховищі | ||||
Біографія
Атом Ярджанян народився 15 серпня 1878 року в місті (вірм. Ակն), Західна Вірменія, на березі річки Євфрат (нині Кемаліє, провінція Ерзінджан). У рідному місті прожив до 14-річного віку. Уже в школі пробудився інтерес до віршування. Директор школи підтримав поетичний талант Атома й заоотив далі писати вірші. Саме директор школи вигадав для нього псевдонім Сіаманто, яким поет користувався усе життя.
1891 року переїхав до Константинополя, де навчався у Берберському інституті, який закінчив 1896 року, у час, коли турецький султан Абдул-Хамід II учинив в Константинополі та Сасуні різанину вірменів. Потерпаючи, що вбивства вірмен можуть повторитися, друзі батька порадили вивезти юного Атома з тодішньої столиці Туреччини. Так майбутній поет вперше опинився у вимушеній еміграції.
1896 року Ярджанян переїхав до Єгипту. Через рік він опинився у Парижі, де вивчав у Сорбонні літературознавство, захопився філософією та східними літературами. Водночас мав підробляти на різних випадкових роботах через скрутне фінансове становище. Ярджанян познайомився з багатьма вірменськими інтелектуалами, що також мешкали в Парижі. У цей час він дуже багато читав вірменською та французькою.
Після Парижу він переїхав до Женеви, де працював у газеті «Дрошак» (від вірм.: Դրօշակ, тобто «Прапор»). У цій же газеті були опубліковані його перші вірші під заголовком Героїчне (Դիւցազնօրէն), а згодом і Лицарська пісня (Ասպետին Երգը). У цій емігрантській газеті, вільній від цензури отоманської влади, відкрито засуджувалася злочинна турецька політика щодо вірмен й звучали заклики до світової спільноти не залишатися байдужими до вірменської трагедії. Багато поезій Сіаманто сповнені національним пафосом, лейтмотивом звучить віра в майбутню вільну Вірменію.
У Європі встановив тісні зв'язки з «Союзом вірменських студентів Європи» та вірменськими національними партіями. У суспільно-літературному середовищі Константинополя, а потім Парижа сформувалися його світоглядні та естетичні погляди.
1904 року Сіаманто тяжко захворів на пневмонію, але повністю одужав після перебування в одному з женевських шпиталів. Наступні чотири роки він провів у різних європейських містах: Париж, Цюрих, Женева.
1908 року, після перевороту молодотурків, поет повернувся до Константинополя. З метою ознайомлення з життям вірменських переселенців, 1909 року він поїхав до США.
1911 року знову повернувся в Константинополь. У пошуках шляхів вирішення хвилюючих його національних питань 1913 року відвідав Східну Вірменію, а також Тифліс та Баку.
Остання його поїздка була до Східної Вірменії (1913–1914), що завершилася у Стамбулі арештом.
Сіаманто був заарештований разом з іншими найвизначнішими представниками вірменської інтелігенції Комітасом, Д. Варужаном, Рубеном Севаком, Г. Зограбом, Еруханом, Келекяном та багатьма іншими, й через кілька місяців по звірячому вбитий турками.
Творчість
Перша збірка Героїчне (Դիւցազնօրէն) була написана протягом 1897–1902 років й опублікована в Парижі. Головна тема збірки — страждання вірмен під османським ігом. Лейтмотивом збірки звучить вимога до справедливості й рівності.
Книга Вірменські діти (Հայորդիներ) була написана протягом 1902–1908 років і складається з трьох томів. Перший том з'явився 1905 року.
Збірка Смолоскипи духовності та надії (Հոգեվարքի եւ յոյսի ջահեր) вийшла друком 1907 року. В ній описуються жахливі сцени катування і вбивства, автор намагається відтворити думки й почуття переслідуваних, їхні жахливі будні.
Збірка Криваві вісті від друга (Կարմիր լուրեր Բարեկամէս) була написана зразу після різні вірмен 1909 року. Збірка є поетичним переживанням автора з приводу загибелі друга.
Збірка Поклик батьківщини (Հայրենի հրաւէր) була опублікована 1910 року в США. Одна з тем збірки — заклик до вірменських мігрантів повертатися додому.
Поема Святий Месроп (Սուրբ Մաշտոց) вийшла друком 1913 року, це фіктивна історія життя вірменського святого Месропа.
Поетичний стиль
Сіаманто вважається одним з найбільших новаторів вірменської поезії. В його віршах поєднуються елементи символізму, перенесені на трагічний контекст, та пафос революційної поезії початку XX століття.
За допомогою екстремальної метафорики й символіки Сіаманто зображає в своїх поезіях сцени побоїщ, екзекуції мирних жителів, закривавлені вулиці, розграбовані будинки та інші жахливі картини. Він вважає себе свідком катастрофи народу, про яку треба розповісти іншим.
Проте вірші Сіаманто сповнені не лише самим відчаєм від щоденних жахіть, автор намагається збудити надію, закликає до збройного опору за право на життя. Поезія Сіаманто написана про інших і для інших, в ній майже немає згадок про особисту долю поета чи про його саморефлексію.
Поетичний доробок Сіаманто окрім високих літературних якостей є також документом духовного світу багатьох вірмен, що стали свідками геноциду власного народу.
Твори
Збірки віршів
- Героїчне. Париж. 1902
- Діти вірмен (1905, 1906, 1908)
- Смолоскипи духовності та надії (1907)
- Криваві вісті від друга (1909)
- Поклик батьківщини (1910)
Поеми
- Святий Месроп. Тифліс. 1913
- Андранік
Українські переклади
Українською мовою вірші Сіаманто переклав Петро Осадчук.
Див.: Петро Осадчук, Піднебесні паралелі, Авторська антологія перекладача, Поезія різних народів, Київ, Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2003.
Публікації іноземними мовами
- Siamanto, Hayordinere (Paris, 1908)
- Siamanto, Hayordinere: Arajin Shark (Zhenev: Kedronakan Tparan, 1905)
- Siamanto, Entir Erker [Selected Works] (Tehran: Sasun Hratarakchutiun, 1983).
- Siamanto. Amboghjakan Erker [Complete Works] (Antelias: Tparan Kilikiots Katoghikosutean [Press of the Catholicossate of Cilicia], 1989).
- Earchanean-Siamanto, Atom. Amboghjakan Gortse [Complete Poems] (Boston, MA: Hairenik Press, 1910).
- Siamanto, Complete Poems (Delmar, NY: Caravan Books, 1979).
Див. також
Джерела
- Արդի հայական գրականութիւն, Գ հատոր, [Сучасна вірменська література, Том III], 2003, с. 68-74
- Армянские поэты нового времени, Ленинград, 1983, с. 223.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atom Yardzhanyan virm Ատոմ Եարճանեան bilsh vidomij pid psevdonimom Siamanto virm Սիամանթօ 15 serpnya 1878 Akn serpen 1915 vplivovij virmenskij pismennik poet i nacionalnij diyach kincya XIX pochatku XX stolittya Buv odnim iz deportovanih virmenskih intelektualiv zakatovanih i vbitih osmanami v 1915 roci pid chas genocidu virmeniv Atom YardzhanyanԱտոմ ԵարճանեանPoshtova marka prisvyachena Siamanto 2003 Im ya pri narodzhenniAtom YardzhanyanPsevdonimSiamanto Սիամանթօ Narodivsya15 serpnya 1878 1878 08 15 misto Akn nini Kemaliye Pomerserpen 1915 Ankara Osmanska imperiya genocid virmenivKrayina Osmanska imperiyaNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyaKonstantinopol Yegipet Zheneva KonstantinopolDiyalnistpoetAlma materd 1896 i Parizkij universitet 1897 Mova tvorivvirmenskaRoki aktivnosti1897 1915ZhanrpoeziyaMagnum opuspoema Svyatij Mesrop PartiyaDashnakcutyunAvtograf Siamanto u VikishovishiBiografiyaAtom Yardzhanyan narodivsya 15 serpnya 1878 roku v misti virm Ակն Zahidna Virmeniya na berezi richki Yevfrat nini Kemaliye provinciya Erzindzhan U ridnomu misti prozhiv do 14 richnogo viku Uzhe v shkoli probudivsya interes do virshuvannya Direktor shkoli pidtrimav poetichnij talant Atoma j zaootiv dali pisati virshi Same direktor shkoli vigadav dlya nogo psevdonim Siamanto yakim poet koristuvavsya use zhittya 1891 roku pereyihav do Konstantinopolya de navchavsya u Berberskomu instituti yakij zakinchiv 1896 roku u chas koli tureckij sultan Abdul Hamid II uchiniv v Konstantinopoli ta Sasuni rizaninu virmeniv Poterpayuchi sho vbivstva virmen mozhut povtoritisya druzi batka poradili vivezti yunogo Atoma z todishnoyi stolici Turechchini Tak majbutnij poet vpershe opinivsya u vimushenij emigraciyi 1896 roku Yardzhanyan pereyihav do Yegiptu Cherez rik vin opinivsya u Parizhi de vivchav u Sorbonni literaturoznavstvo zahopivsya filosofiyeyu ta shidnimi literaturami Vodnochas mav pidroblyati na riznih vipadkovih robotah cherez skrutne finansove stanovishe Yardzhanyan poznajomivsya z bagatma virmenskimi intelektualami sho takozh meshkali v Parizhi U cej chas vin duzhe bagato chitav virmenskoyu ta francuzkoyu Pislya Parizhu vin pereyihav do Zhenevi de pracyuvav u gazeti Droshak vid virm Դրօշակ tobto Prapor U cij zhe gazeti buli opublikovani jogo pershi virshi pid zagolovkom Geroyichne Դիւցազնօրէն a zgodom i Licarska pisnya Ասպետին Երգը U cij emigrantskij gazeti vilnij vid cenzuri otomanskoyi vladi vidkrito zasudzhuvalasya zlochinna turecka politika shodo virmen j zvuchali zakliki do svitovoyi spilnoti ne zalishatisya bajduzhimi do virmenskoyi tragediyi Bagato poezij Siamanto spovneni nacionalnim pafosom lejtmotivom zvuchit vira v majbutnyu vilnu Virmeniyu U Yevropi vstanoviv tisni zv yazki z Soyuzom virmenskih studentiv Yevropi ta virmenskimi nacionalnimi partiyami U suspilno literaturnomu seredovishi Konstantinopolya a potim Parizha sformuvalisya jogo svitoglyadni ta estetichni poglyadi 1904 roku Siamanto tyazhko zahvoriv na pnevmoniyu ale povnistyu oduzhav pislya perebuvannya v odnomu z zhenevskih shpitaliv Nastupni chotiri roki vin proviv u riznih yevropejskih mistah Parizh Cyurih Zheneva 1908 roku pislya perevorotu molodoturkiv poet povernuvsya do Konstantinopolya Z metoyu oznajomlennya z zhittyam virmenskih pereselenciv 1909 roku vin poyihav do SShA 1911 roku znovu povernuvsya v Konstantinopol U poshukah shlyahiv virishennya hvilyuyuchih jogo nacionalnih pitan 1913 roku vidvidav Shidnu Virmeniyu a takozh Tiflis ta Baku Ostannya jogo poyizdka bula do Shidnoyi Virmeniyi 1913 1914 sho zavershilasya u Stambuli areshtom Siamanto buv zaareshtovanij razom z inshimi najviznachnishimi predstavnikami virmenskoyi inteligenciyi Komitasom D Varuzhanom Rubenom Sevakom G Zograbom Eruhanom Kelekyanom ta bagatma inshimi j cherez kilka misyaciv po zviryachomu vbitij turkami TvorchistPersha zbirka Geroyichne Դիւցազնօրէն bula napisana protyagom 1897 1902 rokiv j opublikovana v Parizhi Golovna tema zbirki strazhdannya virmen pid osmanskim igom Lejtmotivom zbirki zvuchit vimoga do spravedlivosti j rivnosti Kniga Virmenski diti Հայորդիներ bula napisana protyagom 1902 1908 rokiv i skladayetsya z troh tomiv Pershij tom z yavivsya 1905 roku Zbirka Smoloskipi duhovnosti ta nadiyi Հոգեվարքի եւ յոյսի ջահեր vijshla drukom 1907 roku V nij opisuyutsya zhahlivi sceni katuvannya i vbivstva avtor namagayetsya vidtvoriti dumki j pochuttya peresliduvanih yihni zhahlivi budni Zbirka Krivavi visti vid druga Կարմիր լուրեր Բարեկամէս bula napisana zrazu pislya rizni virmen 1909 roku Zbirka ye poetichnim perezhivannyam avtora z privodu zagibeli druga Zbirka Poklik batkivshini Հայրենի հրաւէր bula opublikovana 1910 roku v SShA Odna z tem zbirki zaklik do virmenskih migrantiv povertatisya dodomu Poema Svyatij Mesrop Սուրբ Մաշտոց vijshla drukom 1913 roku ce fiktivna istoriya zhittya virmenskogo svyatogo Mesropa Poetichnij stilSiamanto vvazhayetsya odnim z najbilshih novatoriv virmenskoyi poeziyi V jogo virshah poyednuyutsya elementi simvolizmu pereneseni na tragichnij kontekst ta pafos revolyucijnoyi poeziyi pochatku XX stolittya Za dopomogoyu ekstremalnoyi metaforiki j simvoliki Siamanto zobrazhaye v svoyih poeziyah sceni poboyish ekzekuciyi mirnih zhiteliv zakrivavleni vulici rozgrabovani budinki ta inshi zhahlivi kartini Vin vvazhaye sebe svidkom katastrofi narodu pro yaku treba rozpovisti inshim Prote virshi Siamanto spovneni ne lishe samim vidchayem vid shodennih zhahit avtor namagayetsya zbuditi nadiyu zaklikaye do zbrojnogo oporu za pravo na zhittya Poeziya Siamanto napisana pro inshih i dlya inshih v nij majzhe nemaye zgadok pro osobistu dolyu poeta chi pro jogo samorefleksiyu Poetichnij dorobok Siamanto okrim visokih literaturnih yakostej ye takozh dokumentom duhovnogo svitu bagatoh virmen sho stali svidkami genocidu vlasnogo narodu TvoriZbirki virshiv Geroyichne Parizh 1902 Diti virmen 1905 1906 1908 Smoloskipi duhovnosti ta nadiyi 1907 Krivavi visti vid druga 1909 Poklik batkivshini 1910 Poemi Svyatij Mesrop Tiflis 1913 Andranik Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu virshi Siamanto pereklav Petro Osadchuk Div Petro Osadchuk Pidnebesni paraleli Avtorska antologiya perekladacha Poeziya riznih narodiv Kiyiv Golovna specializovana redakciya literaturi movami nacionalnih menshin Ukrayini 2003 Publikaciyi inozemnimi movamiSiamanto Hayordinere Paris 1908 Siamanto Hayordinere Arajin Shark Zhenev Kedronakan Tparan 1905 Siamanto Entir Erker Selected Works Tehran Sasun Hratarakchutiun 1983 Siamanto Amboghjakan Erker Complete Works Antelias Tparan Kilikiots Katoghikosutean Press of the Catholicossate of Cilicia 1989 Earchanean Siamanto Atom Amboghjakan Gortse Complete Poems Boston MA Hairenik Press 1910 Siamanto Complete Poems Delmar NY Caravan Books 1979 Div takozhGenocid virmeniv Deportaciya virmenskoyi inteligenciyiDzherelaԱրդի հայական գրականութիւն Գ հատոր Suchasna virmenska literatura Tom III 2003 s 68 74 Armyanskie poety novogo vremeni Leningrad 1983 s 223