Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східна Нуса Тенґара індонез Nusa Tenggara Timur Девіз індонез NTT Bangkit NTT Sejahtera Столиця Купанг Губернатор Віктор

Східна Південно-Східна Нуса

Східна Південно-Східна Нуса
Східна Нуса-Тенґара
індонез. Nusa Tenggara Timur
image image
Девіз: індонез. NTT Bangkit, NTT Sejahtera
image
image
Столиця Купанг
Губернатор Віктор Лайскодат (індонез. Viktor Laiskodat)
Площа 48 718 км²
Населення 4 683 827
Етнічні групи атоні (19,9 %), мангараї (15,6 %), сумбанці (13,8 %), ламахолот (6,1 %), нгада (5,9 %), тетуми (5,2 %), ротійці (5,0 %), ліо (3,9 %), саву (3,7 %)
Релігія католицтво (54,1 %), протестантизм (34,7 %), іслам (9,1 %)
Мови індонезійська (офіційна), уаб-мето, мангараї та ін.
Дата заснування 17 грудня 1958
Часовий пояс WITA ()
Сайт nttprov.go.id

Східна Нуса-Тенґара (Східні Малі Зондські острови, Східна Південно-Східна Нуса; індонез. Nusa Tenggara Timur) — провінція в складі Індонезії. Розташована на східних островах з групи Малих Зондських островів, серед яких найбільшими є Флорес, Сумба та Тимор; провінція включає західну (індонезійську) частину останнього. На заході межує з провінцією Західна Нуса-Тенґара, на півночі — з провінціями Південний Сулавесі та Південно-Східний Сулавесі, на сході — зі Східним Тимором.

Адміністративний центр — місто Купанг, розташоване на острові Тимор. Населення — 4 683 827 осіб (2010).

Географія

image
Східні Малі Зондські острови

Провінція включає понад 550 островів, розташованих навколо моря Саву: Сумба, Флорес, Комодо, , острови Солор (, і (Ломблен)), острови Алор ( і Алор), , , , західна половина Тимору та багато дрібніших.

Східна Південно-Східна Нуса омивається морем Флорес на північному заході, морем Банда на північному сході, Тиморським морем на південному сході, Індійським океаном на півдні, протокою Сапе (індонез. Selat Sape) на заході.

Переважає гірський рельєф, багато вулканів. Найвищою вершиною островів є гора Мутіс (індонез. Gunung Mutis) на острові Тимор (2427 м), на другому місце стоїть вулкан Поко-Мандасаву (індонез. Gunung Poco Mandasawu) на острові Флорес (2370 м). На островах північно-східної частини провінції гірські вершини нижчі. Більшу частину вузьких прибережних низин оточують коралові атоли та рифи.

Місцевий клімат включає тривалий сухий сезон. На островах немає великих річок, мало постійних струмків. Поширені сандалові та евкаліптові ліси, чагарники та луки. На островах Комодо, Падар і Рінко, що на захід від Флореса, розташований всесвітньо відомий національний парк Комодо.

Історія

У XIV ст. острови, що зараз входять до складу провінції Східна Південно-Східна Нуса, були частиною яванської індуїстської імперії Маджапагіт. У XVI ст. вони перебували в залежності від яванського султанату Матарам.

У XVI ст. в регіоні з'явилися португальські, а в XVII ст. — голландські колонізатори. Між ними часто виникали конфлікти. 1859 року відбулося розмежування зон впливу, східний Тимор лишився за португальцями, решта островів увійшла до складу Нідерландської Ост-Індії. Серед місцевого населення стало поширюватись християнство.

Під час Другої світової війни (1939–45) територія провінції була окупована японцями. Після закінчення війни Східна Південно-Східна Нуса входила до складу держави Східна Індонезія, тоді Сполучених Штатів Індонезії. З 1950 року в складі незалежної Республіки Індонезія. 1958 року отримала статус окремої провінції.

Адміністративний поділ

Станом на 2010 рік провінція поділялася на 20 округів (кабупатенів) та 1 муніципалітет (місто, кота):

image
Мапа провінції Східна Південно-Східна Нуса
№ Адм. одиниця Рік утворення Територія,
км²		 Населення,
осіб (2010)		 Адм. центр
1 округ (індонез. Manggarai Barat) 2003 2947 221 430 (індонез. Labuan Bajo)
2 округ (індонез. Manggarai) 1958 1687 292 037 Рутенг (індонез. Ruteng)
3 округ (індонез. Manggarai Timur) 2007 2502 252 754 (індонез. Borong)
4 округ (індонез. Ngada) 1958 1621 142 254 (індонез. Bajawa)
5 округ (індонез. Nagekeo) 2007 1417 129 956 (індонез. Mbay)
6 округ (індонез. Ende) 1958 2047 260 428 (індонез. Ende)
7 округ (індонез. Sikka) 1958 1732 300 301 (індонез. Maumere)
8 округ (індонез. Flores Timur) 1958 1813 232 312 (індонез. Larantuka)
9 округ (індонез. Lembata) 1999 1267 117 638 (індонез. Lewoleba)
10 округ (індонез. Alor) 1958 2865 190 253 (індонез. Kalabahi)
Північна (Флорес) група островів 19 897 2 138 363
11 округ (індонез. Sumba Barat Daya) 2007 1445 283 818 (індонез. Tambolaka)
12 округ (індонез. Sumba Barat) 1958 737 111 023 (індонез. Waikabubak)
13 округ (індонез. Sumba Tengah) 2007 1869 62 510 (індонез. Waibakul)
14 округ (індонез. Sumba Timur) 1958 7000 227 835 (індонез. Waingapu)
Південно-Західна (Сумба) група островів 11 052 685 186
15 округ (індонез. Sabu Raijua) 2010 461 73 000 (індонез. Menia)
16 округ (індонез. Rote Ndao) 2002 1280 119 711 (індонез. Baa)
17 місто Купанг (індонез. Kota Kupang) 160 335 585 Купанг (індонез. Kupang)
18 округ (індонез. Kupang) 1958 5437 303 998 (індонез. Oelamasi)
19 округ (індонез. Timor Tengah Selatan) 1958 3947 440 470 Сое (індонез. Soe)
20 округ (індонез. Timor Tengah Utara) 1958 2670 229 603 (індонез. Kefamenanu)
21 округ (індонез. Belu) 1958 2446 352 400 (індонез. Atambua)
Південно-Східна (західний Тимор) група островів 16 401 1 854 767
Разом 47 350 4 678 316

2012 року із південної частини округу Белу був утворений ще один округ — (індонез. Malaka).

Населення

Населення Східна Південно-Східна Нуса відзначається сильною етнічною строкатістю. Абсолютну більшість становлять місцеві народи — 81,18 % за даними перепису населення 2010 року; ще 14,51 % припадало на так звані «інші народи Калімантану», також переважно місцеві народи (зокрема сумбанці, саву), невірно віднесені до цієї категорії. Єдиною значною «зовнішньою» етнічною групою є вихідці зі Східного Тимору (переважно тетуми). Східна Південно-Східна Нуса — єдина в Індонезії провінція, де яванці становлять менше 2 % населення і не входять до десятки найбільших етнічних груп. Серед інших мігрантів — буги, китайці, балійці.

Етнічний склад населення провінції Східна Південно-Східна Нуса, за даними 2000 і 2010 рр.
Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010)
Атоні (атоні-мето, даван) 804 687 21,16 % 927 753 19,85 %
Мангараї 566 428 14,89 % 727 404 15,57 %
Сумбанці 501 345 13,18 % 643 045 13,76 %
Ламахолот (солорці) 206 488 5,43 % 284 105 6,08 %
Нгада 274 870 5,88 %
Тетуми (белу) 197 302 5,19 %
Вихідці зі Східного Тимору 246 867 5,28 %
Ротійці 185 316 4,87 % 232 104 4,97 %
Ліо 170 949 4,50 % 183 479 3,93 %
Алоро-пантарські народи та алорці 182 270 3,90 %
Саву 172 916 3,70 %
Інші 1 170 480 30,78 % 797 835 17,07 %
Всього 3 802 995 100,00 % 4 672 648 100,00 %

Атоні, найбільший народ провінції, займають західну частину острова Тимор. На схід від них живуть тетуми, кемаки та деякі інші народи, основний етнічний масив яких розташований на території Східного Тимору. На крайньому заході острова Тимор живуть гелонги, купанзькі малайці, на острові Роті — ротійці, на острові Саву — савуанці. Острів Сумба населяють сумбанці. Мангараї займають західну частину острова Флорес (округи Західний Мангарай, Мангарай та Східний Мангарай). В центральних районах цього острова живуть нгада (округ Нгада), наге, кео (округ Нагекео), енде, ліо (округ Енде), його східну частину та острови Адонара та Ломбок населяють сіка (округ Сіка), солорці та ларантуки (округи Східний Флорес і Лембата). Алорці розселені в прибережних районах островів Алор і Пантар. Всі ці народи говорять австронезійськими мовами.

Більшість населення островів Алор і Пантар (округ Алор) становлять алоро-пантарські народи (ламма, тева, недебанг, благар, абуї, кабола, келон, войсіка, кула, танглапуї), що розмовляють папуаськими мовами тиморо-алоро-пантарської гілки трансновогвінейської сім'ї. До цієї групи народів також належать бунаки, розселені в центральній частині острова Тимор.

Східна Південно-Східна Нуса відома як джерело робочої сили, її жителі в пошуках роботи мігрують до інших провінцій Індонезії та за кордон.

Більшість населення провінції Східна Південно-Східна Нуса — християни, за даними перепису населення 2010 року тут проживало 2 535 937 католиків (54,1 % населення), 1 627 157 протестантів (34,7 % населення), 423 925 мусульман (9,1 % населення).

Економіка

Основним заняттям населення провінції є землеробство, вирощують рис, кукурудзу, каву, бавовник, кокосові пальми, сандалове дерево. Тримають коней. Важливе значення має морське рибальство. Діють дрібні та середні промислові підприємства, які займаються виробництвом пряжі та тканин із бавовни, їх фарбуванням, дубленням шкіри, випускають ліки. Найбільше місто — Купанг. Автомобільні шляхи пролягають уздовж узбережжя островів. Найбільший аеропорт знаходиться в Купанзі, є ще більше десятка менших аеропортів по всій провінції.

Джерела

  • East Nusa Tenggara. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica (англ.)

Примітки

  1. Penduduk Menurut Wilayah dan Status Kewarganegaraan, INDONESIA, Tahun 2010 (індонез.). Sensus Penduduk 2010 - Badan Pusat Statistik. Процитовано 10 липня 2023.
  2. 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  3. Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin and M. Sairi Hasbullah. Demography of Indonesia's Ethnicity, pp. 60-64: Province of East Nusa Tenggara ISEAS Publishing, 2015 DOI:10.1355/9789814519885
  4. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 23: Table 1.2.1. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: East Nusa Tenggara, 2000 DOI:10.1355/9789812305268

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Shidna Nusa Tengara indonez Nusa Tenggara Timur Deviz indonez NTT Bangkit NTT Sejahtera Stolicya Kupang Gubernator Viktor Lajskodat indonez Viktor Laiskodat Plosha 48 718 km Naselennya 4 683 827 Etnichni grupi atoni 19 9 mangarayi 15 6 sumbanci 13 8 lamaholot 6 1 ngada 5 9 tetumi 5 2 rotijci 5 0 lio 3 9 savu 3 7 Religiya katolictvo 54 1 protestantizm 34 7 islam 9 1 Movi indonezijska oficijna uab meto mangarayi ta in Data zasnuvannya 17 grudnya 1958 Chasovij poyas WITA UTC 8 Sajt nttprov go id Shidna Nusa Tengara Shidni Mali Zondski ostrovi Shidna Pivdenno Shidna Nusa indonez Nusa Tenggara Timur provinciya v skladi Indoneziyi Roztashovana na shidnih ostrovah z grupi Malih Zondskih ostroviv sered yakih najbilshimi ye Flores Sumba ta Timor provinciya vklyuchaye zahidnu indonezijsku chastinu ostannogo Na zahodi mezhuye z provinciyeyu Zahidna Nusa Tengara na pivnochi z provinciyami Pivdennij Sulavesi ta Pivdenno Shidnij Sulavesi na shodi zi Shidnim Timorom Administrativnij centr misto Kupang roztashovane na ostrovi Timor Naselennya 4 683 827 osib 2010 GeografiyaShidni Mali Zondski ostrovi Provinciya vklyuchaye ponad 550 ostroviv roztashovanih navkolo morya Savu Sumba Flores Komodo ostrovi Solor i Lomblen ostrovi Alor i Alor zahidna polovina Timoru ta bagato dribnishih Shidna Pivdenno Shidna Nusa omivayetsya morem Flores na pivnichnomu zahodi morem Banda na pivnichnomu shodi Timorskim morem na pivdennomu shodi Indijskim okeanom na pivdni protokoyu Sape indonez Selat Sape na zahodi Perevazhaye girskij relyef bagato vulkaniv Najvishoyu vershinoyu ostroviv ye gora Mutis indonez Gunung Mutis na ostrovi Timor 2427 m na drugomu misce stoyit vulkan Poko Mandasavu indonez Gunung Poco Mandasawu na ostrovi Flores 2370 m Na ostrovah pivnichno shidnoyi chastini provinciyi girski vershini nizhchi Bilshu chastinu vuzkih priberezhnih nizin otochuyut koralovi atoli ta rifi Miscevij klimat vklyuchaye trivalij suhij sezon Na ostrovah nemaye velikih richok malo postijnih strumkiv Poshireni sandalovi ta evkaliptovi lisi chagarniki ta luki Na ostrovah Komodo Padar i Rinko sho na zahid vid Floresa roztashovanij vsesvitno vidomij nacionalnij park Komodo IstoriyaU XIV st ostrovi sho zaraz vhodyat do skladu provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa buli chastinoyu yavanskoyi induyistskoyi imperiyi Madzhapagit U XVI st voni perebuvali v zalezhnosti vid yavanskogo sultanatu Mataram U XVI st v regioni z yavilisya portugalski a v XVII st gollandski kolonizatori Mizh nimi chasto vinikali konflikti 1859 roku vidbulosya rozmezhuvannya zon vplivu shidnij Timor lishivsya za portugalcyami reshta ostroviv uvijshla do skladu Niderlandskoyi Ost Indiyi Sered miscevogo naselennya stalo poshiryuvatis hristiyanstvo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 45 teritoriya provinciyi bula okupovana yaponcyami Pislya zakinchennya vijni Shidna Pivdenno Shidna Nusa vhodila do skladu derzhavi Shidna Indoneziya todi Spoluchenih Shtativ Indoneziyi Z 1950 roku v skladi nezalezhnoyi Respubliki Indoneziya 1958 roku otrimala status okremoyi provinciyi Administrativnij podilStanom na 2010 rik provinciya podilyalasya na 20 okrugiv kabupateniv ta 1 municipalitet misto kota Mapa provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa Adm odinicya Rik utvorennya Teritoriya km Naselennya osib 2010 Adm centr 1 okrug indonez Manggarai Barat 2003 2947 221 430 indonez Labuan Bajo 2 okrug indonez Manggarai 1958 1687 292 037 Ruteng indonez Ruteng 3 okrug indonez Manggarai Timur 2007 2502 252 754 indonez Borong 4 okrug indonez Ngada 1958 1621 142 254 indonez Bajawa 5 okrug indonez Nagekeo 2007 1417 129 956 indonez Mbay 6 okrug indonez Ende 1958 2047 260 428 indonez Ende 7 okrug indonez Sikka 1958 1732 300 301 indonez Maumere 8 okrug indonez Flores Timur 1958 1813 232 312 indonez Larantuka 9 okrug indonez Lembata 1999 1267 117 638 indonez Lewoleba 10 okrug indonez Alor 1958 2865 190 253 indonez Kalabahi Pivnichna Flores grupa ostroviv 19 897 2 138 363 11 okrug indonez Sumba Barat Daya 2007 1445 283 818 indonez Tambolaka 12 okrug indonez Sumba Barat 1958 737 111 023 indonez Waikabubak 13 okrug indonez Sumba Tengah 2007 1869 62 510 indonez Waibakul 14 okrug indonez Sumba Timur 1958 7000 227 835 indonez Waingapu Pivdenno Zahidna Sumba grupa ostroviv 11 052 685 186 15 okrug indonez Sabu Raijua 2010 461 73 000 indonez Menia 16 okrug indonez Rote Ndao 2002 1280 119 711 indonez Baa 17 misto Kupang indonez Kota Kupang 160 335 585 Kupang indonez Kupang 18 okrug indonez Kupang 1958 5437 303 998 indonez Oelamasi 19 okrug indonez Timor Tengah Selatan 1958 3947 440 470 Soe indonez Soe 20 okrug indonez Timor Tengah Utara 1958 2670 229 603 indonez Kefamenanu 21 okrug indonez Belu 1958 2446 352 400 indonez Atambua Pivdenno Shidna zahidnij Timor grupa ostroviv 16 401 1 854 767 Razom 47 350 4 678 316 2012 roku iz pivdennoyi chastini okrugu Belu buv utvorenij she odin okrug indonez Malaka NaselennyaNaselennya Shidna Pivdenno Shidna Nusa vidznachayetsya silnoyu etnichnoyu strokatistyu Absolyutnu bilshist stanovlyat miscevi narodi 81 18 za danimi perepisu naselennya 2010 roku she 14 51 pripadalo na tak zvani inshi narodi Kalimantanu takozh perevazhno miscevi narodi zokrema sumbanci savu nevirno vidneseni do ciyeyi kategoriyi Yedinoyu znachnoyu zovnishnoyu etnichnoyu grupoyu ye vihidci zi Shidnogo Timoru perevazhno tetumi Shidna Pivdenno Shidna Nusa yedina v Indoneziyi provinciya de yavanci stanovlyat menshe 2 naselennya i ne vhodyat do desyatki najbilshih etnichnih grup Sered inshih migrantiv bugi kitajci balijci Etnichnij sklad naselennya provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa za danimi 2000 i 2010 rr Narodi Chiselnist 2000 Dolya v naselenni 2000 Chiselnist 2010 Dolya v naselenni 2010 Atoni atoni meto davan 804 687 21 16 927 753 19 85 Mangarayi 566 428 14 89 727 404 15 57 Sumbanci 501 345 13 18 643 045 13 76 Lamaholot solorci 206 488 5 43 284 105 6 08 Ngada 274 870 5 88 Tetumi belu 197 302 5 19 Vihidci zi Shidnogo Timoru 246 867 5 28 Rotijci 185 316 4 87 232 104 4 97 Lio 170 949 4 50 183 479 3 93 Aloro pantarski narodi ta alorci 182 270 3 90 Savu 172 916 3 70 Inshi 1 170 480 30 78 797 835 17 07 Vsogo 3 802 995 100 00 4 672 648 100 00 Atoni najbilshij narod provinciyi zajmayut zahidnu chastinu ostrova Timor Na shid vid nih zhivut tetumi kemaki ta deyaki inshi narodi osnovnij etnichnij masiv yakih roztashovanij na teritoriyi Shidnogo Timoru Na krajnomu zahodi ostrova Timor zhivut gelongi kupanzki malajci na ostrovi Roti rotijci na ostrovi Savu savuanci Ostriv Sumba naselyayut sumbanci Mangarayi zajmayut zahidnu chastinu ostrova Flores okrugi Zahidnij Mangaraj Mangaraj ta Shidnij Mangaraj V centralnih rajonah cogo ostrova zhivut ngada okrug Ngada nage keo okrug Nagekeo ende lio okrug Ende jogo shidnu chastinu ta ostrovi Adonara ta Lombok naselyayut sika okrug Sika solorci ta larantuki okrugi Shidnij Flores i Lembata Alorci rozseleni v priberezhnih rajonah ostroviv Alor i Pantar Vsi ci narodi govoryat avstronezijskimi movami Bilshist naselennya ostroviv Alor i Pantar okrug Alor stanovlyat aloro pantarski narodi lamma teva nedebang blagar abuyi kabola kelon vojsika kula tanglapuyi sho rozmovlyayut papuaskimi movami timoro aloro pantarskoyi gilki transnovogvinejskoyi sim yi Do ciyeyi grupi narodiv takozh nalezhat bunaki rozseleni v centralnij chastini ostrova Timor Shidna Pivdenno Shidna Nusa vidoma yak dzherelo robochoyi sili yiyi zhiteli v poshukah roboti migruyut do inshih provincij Indoneziyi ta za kordon Bilshist naselennya provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa hristiyani za danimi perepisu naselennya 2010 roku tut prozhivalo 2 535 937 katolikiv 54 1 naselennya 1 627 157 protestantiv 34 7 naselennya 423 925 musulman 9 1 naselennya EkonomikaOsnovnim zanyattyam naselennya provinciyi ye zemlerobstvo viroshuyut ris kukurudzu kavu bavovnik kokosovi palmi sandalove derevo Trimayut konej Vazhlive znachennya maye morske ribalstvo Diyut dribni ta seredni promislovi pidpriyemstva yaki zajmayutsya virobnictvom pryazhi ta tkanin iz bavovni yih farbuvannyam dublennyam shkiri vipuskayut liki Najbilshe misto Kupang Avtomobilni shlyahi prolyagayut uzdovzh uzberezhzhya ostroviv Najbilshij aeroport znahoditsya v Kupanzi ye she bilshe desyatka menshih aeroportiv po vsij provinciyi DzherelaEast Nusa Tenggara Province Indonesia Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiPenduduk Menurut Wilayah dan Status Kewarganegaraan INDONESIA Tahun 2010 indonez Sensus Penduduk 2010 Badan Pusat Statistik Procitovano 10 lipnya 2023 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin and M Sairi Hasbullah Demography of Indonesia s Ethnicity pp 60 64 Province of East Nusa Tenggara ISEAS Publishing 2015 DOI 10 1355 9789814519885 Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 23 Table 1 2 1 Ethnic Groups of Indonesian Citizens East Nusa Tenggara 2000 DOI 10 1355 9789812305268Posilannya

    Дата публікації:
    Топ