Тету́ми (тетум, тетун, белу, індонез. Suku Belu) — народ в Індонезії та Східному Тиморі.
Тетуми | |
---|---|
Тетуми в національному одязі | |
Кількість | бл. 700 тис. (2015) |
Ареал | Східний Тимор, Індонезія: провінція Східна Південно-Східна Нуса |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | атоні, ротійці |
Мова | тетум, індонезійська, португальська |
Релігія | християнство, традиційні вірування |
Термін «тетум» (варіанти: «тетун», «тету») стосується, в першу чергу, мови народу. Антропологи та інші дослідники переносять його також на носіїв мови. Як власна назва він використовується не всіма тетумами. В окремих районах Східного Тимору ці люди називають себе феган, що означає «мешканці низин» та «цивілізовані люди», хоча багато тетумів живе в гірських районах. У західній (індонезійській) частині Тимору зазвичай застосовується етнонім белу, так називають тетумів їхні сусіди атоні, чиєю мовою це слово означає «друг».
Розселення і чисельність
Живуть у центральних районах острова Тимор. У межах Індонезії це округи Белу (індонез. Kabupaten Belu) та Малака (індонез. Kabupaten Malaka) провінції Східна Південно-Східна Нуса. У Східному Тиморі є два відокремлені ареали поширення мови тетум: західний — біля кордону з індонезійською частиною острова (райони Бобонару, Кова-Ліма, Айнару) та східний — далі на схід, на південному узбережжі острова (райони Мануфагі, Манатуту, Вікеке). Крім того, мовою тетум говорить значна частина населення в центральних районах країни, особливо біля її столиці Ділі.
За переписом населення Східного Тимору 2015 року, у цій країні проживало 432 766 тетумів (найбільший народ країни, 36,7 % її населення), у тому числі 361 027 носіїв мови тетум-праса, 71 418 носіїв мови тетум-терик та 321 носій діалекту нанаек. Тетум-праса — мова переважно міського населення, найбільше її носіїв проживає в районі Ділі — 227 297 осіб (82,5 % населення), значні групи проживають також в районах Ермера — 23 701 особа (18,9 %), Бобонару — 22 508 осіб (23,2 %), Айнару — 18 261 особа (29,0 %), Баукау — 15 937 осіб (13,0 %), Айлеу — 14 262 особи (29,2 %), Мануфагі — 14 216 осіб (26,5 %) та Ликіса — 11 679 осіб (16,3 %). Носії мови тетум-терик живуть у районах Кова-Ліма — 25 925 осіб (39,7 %), Вікеке — 19 328 осіб (25,4 %), Мануфагі — 13 294 особи (24,8 %) та ін.
В Індонезії офіційна статистика зараховує тетумів до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи. В їхньому складі на території провінції Східна Південно-Східна Нуса проживало 246 567 осіб східно-тиморського походження, більшість із яких є етнічними тетумами.
Мова
Говорять тетумською мовою, що належить до тиморської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов. Вона розпадається не декілька діалектів: північний, південний, східний, тетум-ділі (тетум-праса). Тетум-праса, креолізована форма тетумської мови, що зазнала значного впливу з боку португальської та мамбайської мов, є другою, поряд із португальською, офіційною мовою Східного Тимору. Писемність на основі латинської абетки.
Поширені також португальська та індонезійська мови.
Історія
Предки тетумів з'явилися на острові Тимор у XIV—XV ст. Усна традиція виводить їх з континентальної Південно-Східної Азії, але лінгвістичні дані вказують на їх походження з острова Сулавесі. Спочатку вони заснували князівство Вегалі на південному узбережжі центрального Тимору (зараз ці землі перебувають у складі Індонезії). Тоді річкою Куга (порт. Ribeira Cuha) і далі тетуми поширилися у внутрішні райони острова, відтісняючи місцеве населення.
У період індонезійської окупації Східного Тимору (1975—1999) індонезійський уряд проводив акції насильницького переселення місцевих народів, в результаті значна частина східнотиморських тетумів стала біженцями на території західного Тимору.
Житло, побут
Поселення тетумів купчасті, їх планування залежить від характеру місцевості. Зазвичай хати групуються навколо відкритого майданчика. Житло прямокутне в плані, його ставлять на палях.
Їжа переважно рослинна.
Одяг є типовим для індонезійських народів.
Господарство
Основне заняття — ручне перелогове землеробство. Вирощують кукурудзу, рис (суходільний у горах і вологий на рівнинах), сорго, пшеницю, ямс, картоплю, бобові, різноманітні овочі. Набір сільськогосподарських культур залежить від рельєфу та клімату конкретної місцевості.
Тримають свиней, а також буйволів, кіз, курей. Кожне домогосподарство має фруктовий сад. Збиральництво, лісові промисли, мисливство, рибальство мають допоміжне значення.
Розвинені ковальство, ткацтво, виготовлення мотузок, кошиків, контейнерів, циновок, ручної кераміки. Художня майстерність тетумів виявляється у виготовленні та фарбуванні тканин, різьбленні, гравіюванні.
Суспільство
Західні групи тетумів матрилінійні й матрилокальні, а східні — патрилінійні й патрилокальні.
Зберігаються сільські громади, що складаються з окремих домогосподарств. Домогосподарство утворюють батько, мати, їх неодружені діти, а ще нерідко різні родичі.
Традиційно тетумське суспільство мало ієрархічну структуру, на вершині якої знаходились члени королівської родини, далі йшли аристократи, нижче стояли простолюдини, а на самому дні розташовувались раби.
Вірування
Релігія тетумів — католицтво, але зберігаються пережитки традиційних вірувань.
Тетуми мали верховного бога-чоловіка, який пов'язується з небом, та верховну богиню-жінку, пов'язану із землею. Ці божества контрастували й взаємно доповнювали один одного як батько-небо та мати-земля. Крім того, тетуми вірять в існування різних духів природи, духів нещодавно померлих людей (кламар-мате), а також привидів предків (мате-біан). Кламар-мате — це злі духи, які можуть завдати шкоди родичам померлого. Мате-біан можуть бути добрими і злими, вони здійснюють постійний вплив на життя людей. Щоб заручитися підтримкою духів, люди приносять їм жертви й дотримуються харчових табу.
Духи природи поділяються на духів родючості (кламар), які контролюють родючість рослин і тварин, та духів місцевості: райнаїн («володарі землі») та венаїн («володарі води»). Діяльність духів місцевості подібні до діяльності привидів предків. Існують у тетумів також буан — наполовину люди, наполовину духи.
Родові групи мають спеціальних осіб, які відповідають за проведення традиційних церемоній. Крім того, у тетумів є шамани матан-доок, які займаються гаданням та лікуванням людей.
Примітки
- Population Distribution by Administrative Area — Volume 2. Language [ 2018-11-13 у Wayback Machine.]. Table 12. Population by mother tongue, age, urban/rural location and Municipality (англ.)
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
Джерела
- Tetum. Encyclopedia of World Cultures Supplement (англ.)
- А. А. Бернова. Тетумы. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 527. (рос.)
- Tetum. World Culture Encyclopedia (англ.)
Посилання
- B. A. G. Vroklage. Ethnographie der belu in Zentral-Timor, Teil 2. Leiden: E. J. Brill, 1953 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tetu mi tetum tetun belu indonez Suku Belu narod v Indoneziyi ta Shidnomu Timori TetumiTetumi v nacionalnomu odyaziKilkistbl 700 tis 2015 Areal Shidnij Timor Indoneziya provinciya Shidna Pivdenno Shidna NusaRasapivdenni mongoloyidiBlizki do atoni rotijciMovatetum indonezijska portugalskaReligiyahristiyanstvo tradicijni viruvannya Poshirennya mov na ostrovi Timor rajoni poshirennya movi tetum poznacheni zhovtim kolorom Termin tetum varianti tetun tetu stosuyetsya v pershu chergu movi narodu Antropologi ta inshi doslidniki perenosyat jogo takozh na nosiyiv movi Yak vlasna nazva vin vikoristovuyetsya ne vsima tetumami V okremih rajonah Shidnogo Timoru ci lyudi nazivayut sebe fegan sho oznachaye meshkanci nizin ta civilizovani lyudi hocha bagato tetumiv zhive v girskih rajonah U zahidnij indonezijskij chastini Timoru zazvichaj zastosovuyetsya etnonim belu tak nazivayut tetumiv yihni susidi atoni chiyeyu movoyu ce slovo oznachaye drug Rozselennya i chiselnistZhivut u centralnih rajonah ostrova Timor U mezhah Indoneziyi ce okrugi Belu indonez Kabupaten Belu ta Malaka indonez Kabupaten Malaka provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa U Shidnomu Timori ye dva vidokremleni areali poshirennya movi tetum zahidnij bilya kordonu z indonezijskoyu chastinoyu ostrova rajoni Bobonaru Kova Lima Ajnaru ta shidnij dali na shid na pivdennomu uzberezhzhi ostrova rajoni Manufagi Manatutu Vikeke Krim togo movoyu tetum govorit znachna chastina naselennya v centralnih rajonah krayini osoblivo bilya yiyi stolici Dili Za perepisom naselennya Shidnogo Timoru 2015 roku u cij krayini prozhivalo 432 766 tetumiv najbilshij narod krayini 36 7 yiyi naselennya u tomu chisli 361 027 nosiyiv movi tetum prasa 71 418 nosiyiv movi tetum terik ta 321 nosij dialektu nanaek Tetum prasa mova perevazhno miskogo naselennya najbilshe yiyi nosiyiv prozhivaye v rajoni Dili 227 297 osib 82 5 naselennya znachni grupi prozhivayut takozh v rajonah Ermera 23 701 osoba 18 9 Bobonaru 22 508 osib 23 2 Ajnaru 18 261 osoba 29 0 Baukau 15 937 osib 13 0 Ajleu 14 262 osobi 29 2 Manufagi 14 216 osib 26 5 ta Likisa 11 679 osib 16 3 Nosiyi movi tetum terik zhivut u rajonah Kova Lima 25 925 osib 39 7 Vikeke 19 328 osib 25 4 Manufagi 13 294 osobi 24 8 ta in V Indoneziyi oficijna statistika zarahovuye tetumiv do chisla narodiv Shidnoyi Pivdenno Shidnoyi Nusi Razom 2010 roku yih chiselnist v mezhah provinciyi stanovila 3 793 242 osobi a po vsij Indoneziyi 4 184 923 osobi V yihnomu skladi na teritoriyi provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa prozhivalo 246 567 osib shidno timorskogo pohodzhennya bilshist iz yakih ye etnichnimi tetumami MovaGovoryat tetumskoyu movoyu sho nalezhit do timorskoyi grupi centralno shidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Vona rozpadayetsya ne dekilka dialektiv pivnichnij pivdennij shidnij tetum dili tetum prasa Tetum prasa kreolizovana forma tetumskoyi movi sho zaznala znachnogo vplivu z boku portugalskoyi ta mambajskoyi mov ye drugoyu poryad iz portugalskoyu oficijnoyu movoyu Shidnogo Timoru Pisemnist na osnovi latinskoyi abetki Poshireni takozh portugalska ta indonezijska movi IstoriyaPredki tetumiv z yavilisya na ostrovi Timor u XIV XV st Usna tradiciya vivodit yih z kontinentalnoyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi ale lingvistichni dani vkazuyut na yih pohodzhennya z ostrova Sulavesi Spochatku voni zasnuvali knyazivstvo Vegali na pivdennomu uzberezhzhi centralnogo Timoru zaraz ci zemli perebuvayut u skladi Indoneziyi Todi richkoyu Kuga port Ribeira Cuha i dali tetumi poshirilisya u vnutrishni rajoni ostrova vidtisnyayuchi misceve naselennya U period indonezijskoyi okupaciyi Shidnogo Timoru 1975 1999 indonezijskij uryad provodiv akciyi nasilnickogo pereselennya miscevih narodiv v rezultati znachna chastina shidnotimorskih tetumiv stala bizhencyami na teritoriyi zahidnogo Timoru Zhitlo pobutTetumski hati Poselennya tetumiv kupchasti yih planuvannya zalezhit vid harakteru miscevosti Zazvichaj hati grupuyutsya navkolo vidkritogo majdanchika Zhitlo pryamokutne v plani jogo stavlyat na palyah Yizha perevazhno roslinna Odyag ye tipovim dlya indonezijskih narodiv GospodarstvoOsnovne zanyattya ruchne perelogove zemlerobstvo Viroshuyut kukurudzu ris suhodilnij u gorah i vologij na rivninah sorgo pshenicyu yams kartoplyu bobovi riznomanitni ovochi Nabir silskogospodarskih kultur zalezhit vid relyefu ta klimatu konkretnoyi miscevosti Trimayut svinej a takozh bujvoliv kiz kurej Kozhne domogospodarstvo maye fruktovij sad Zbiralnictvo lisovi promisli mislivstvo ribalstvo mayut dopomizhne znachennya Rozvineni kovalstvo tkactvo vigotovlennya motuzok koshikiv kontejneriv cinovok ruchnoyi keramiki Hudozhnya majsternist tetumiv viyavlyayetsya u vigotovlenni ta farbuvanni tkanin rizblenni graviyuvanni SuspilstvoZahidni grupi tetumiv matrilinijni j matrilokalni a shidni patrilinijni j patrilokalni Zberigayutsya silski gromadi sho skladayutsya z okremih domogospodarstv Domogospodarstvo utvoryuyut batko mati yih neodruzheni diti a she neridko rizni rodichi Tradicijno tetumske suspilstvo malo iyerarhichnu strukturu na vershini yakoyi znahodilis chleni korolivskoyi rodini dali jshli aristokrati nizhche stoyali prostolyudini a na samomu dni roztashovuvalis rabi ViruvannyaReligiya tetumiv katolictvo ale zberigayutsya perezhitki tradicijnih viruvan Tetumi mali verhovnogo boga cholovika yakij pov yazuyetsya z nebom ta verhovnu boginyu zhinku pov yazanu iz zemleyu Ci bozhestva kontrastuvali j vzayemno dopovnyuvali odin odnogo yak batko nebo ta mati zemlya Krim togo tetumi viryat v isnuvannya riznih duhiv prirodi duhiv neshodavno pomerlih lyudej klamar mate a takozh prividiv predkiv mate bian Klamar mate ce zli duhi yaki mozhut zavdati shkodi rodicham pomerlogo Mate bian mozhut buti dobrimi i zlimi voni zdijsnyuyut postijnij vpliv na zhittya lyudej Shob zaruchitisya pidtrimkoyu duhiv lyudi prinosyat yim zhertvi j dotrimuyutsya harchovih tabu Duhi prirodi podilyayutsya na duhiv rodyuchosti klamar yaki kontrolyuyut rodyuchist roslin i tvarin ta duhiv miscevosti rajnayin volodari zemli ta venayin volodari vodi Diyalnist duhiv miscevosti podibni do diyalnosti prividiv predkiv Isnuyut u tetumiv takozh buan napolovinu lyudi napolovinu duhi Rodovi grupi mayut specialnih osib yaki vidpovidayut za provedennya tradicijnih ceremonij Krim togo u tetumiv ye shamani matan dook yaki zajmayutsya gadannyam ta likuvannyam lyudej PrimitkiPopulation Distribution by Administrative Area Volume 2 Language 2018 11 13 u Wayback Machine Table 12 Population by mother tongue age urban rural location and Municipality angl Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl DzherelaTetum Encyclopedia of World Cultures Supplement angl A A Bernova Tetumy Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 527 ISBN 5 85270 155 6 ros Tetum World Culture Encyclopedia angl PosilannyaB A G Vroklage Ethnographie der belu in Zentral Timor Teil 2 Leiden E J Brill 1953 nim