Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роті́йці (власна назва атагорі роте, індонез. Suku Rote) — народ в Індонезії, на острові Роті (округ (індонез. Kabupaten Rote Ndao) провінції Східна Південно-Східна Нуса). Значні групи розселені також на заході острова Тимор і на сусідньому острові Семау, окремі групи — на островах Сумба і Флорес. Багато ротійців можна зустріти у великих містах Індонезії.
| Ротійці | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 260 тис. (2010) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Східна Південно-Східна Нуса |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | атоні, тетуми |
| Мова | ротійська, індонезійська |
| Релігія | християнство, традиційні вірування |
Традиційно ротійці поділяються на західних (генак-анан) та східних (ламак-анан). Крім того, острів Роті політично складається з 18 князівств, кожне зі своїми традиціями, мовою, одягом.
Чисельність
У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса ротійці в 2010 році налічували 232 104 особи (4,97 % населення провінції). Офіційна статистика Індонезії зараховує їх до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи.
Мова
Говорять ротійською мовою, що належить до тиморської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов.
Ротійська мова поділяється на діалекти оенале, дела, денгка, лелайн, ті, баа, лоле, терману, кека-талае, бокай, корбафо, леленук, діу, білба, ланду, рікоу, оепао, які відповідають 18 ротійським князівствам. Частина з цих діалектів виділяються як окремі мови. Діалект терману, поширений у центральній частині острова, отримав певне поширення як лінгва франка. Крім того, ротійська мова має наддіалектну форму, що виконує роль ритуальної, поетичної або високої мови.
Поширена також індонезійська мова.
Історія
Генеалогічні легенди ротійців говорять про прибуття їх предків на острів Роті в часи імперії Маджапагіт (кінець XIII—XVI ст.). Міграція йшла з півночі окремими групами через острів Тимор. На Роті склалося 18 князівств (нусак): Оенале, Лела, Денгка, Лелайн, Ті, Баа, Лоле, Терману, Кека, Талае, Бокай, Корбафо, Леленук, Діу, Білба, Ланду, Рікоу, Оепао. Кожне мало свої літописи, пов'язані з власними правлячими династіями. До 1662 року Голландська Ост-Індійська компанія підписала угоди з дванадцятьма з них. Ротійські князівства мали статус автономних держав до середини XX ст.
У кінці XIX — на початку XX ст. ротійці заснували поселення на Тиморі.
До 1969 року Індонезія інтегрувала Роті до загальнодержавної адміністративної системи, включивши колишні князівства до складу новоутворених районів (індонез. Kecamatan).
Вже в XIX ст. ротійці активно доєдналися до системи шкільної освіти, й це дало їм освітню перевагу в східній Індонезії, а також стимулювало міграцію в інші регіони країни. Сьогодні ротійці на всіх рівнях беруть активну участь у національному житті індонезійського суспільства.
Поселення
Традиційні поселення ротійців купчасті, розташовані на схилах гір й оточені кам'яними стінами. Хати прямокутні в плані, вони мали каркасно-стовпову конструкцію, а критий соломою дах майже сягав землі. Хата поділялася на чоловічу та жіночу половини. Їжу готували в окремій споруді із соломи, що стояла поруч.
У 1970-і роки традиційне житло замінили прямокутні хати, що стоять на землі. Нові села мають лінійне планування. Через брак деревини для будівництва тепер використовуються цемент і камінь.
Господарство
Основне традиційне заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство. Вирощують рис, кукурудзу, просо, сорго, бульби, бобові, гарбузи, арахіс, перець, кунжут, огірки, цибулю, часник, каву, банани, папаю, хлібне дерево, джекфрут, джерук, манго, кокоси, тютюн, бавовник, бетель, ареку. Важливе місце в господарстві ротійців займає лонтарова пальма (Borassus flabellifer). Видобувають саго.
Традиційно основними продовольчими культурами були суходільний рис, просо та сорго. За останні сто років стали переважати вологий рис та кукурудза.
Хоча ділянки рису перебувають в індивідуальному володінні, висаджують його та збирають врожай колективно. При обробці вологих рисових полів виганяють на них буйволів.
Розводять кіз, овець, свиней, курей, в заможних господарствах — коней, буйволів. Займаються прибережним і річковим рибальством. Полювання обмежується дрібними птахами, іноді оленями та здичавілими домашніми свинями. Збирають мед, гриби, водорості, агар-агар.
Розвинені ткацтво, гончарство, плетіння. Займаються дрібною торгівлею; велика торгівля перебуває в руках китайців та мусульман. Існує інтенсивна торгівля між Роті та містом Купанг на острові Тимор.
Багато ротійців працює в державному апараті.
Побут
Традиційний одяг — каїн (шматок тканини, обмотаний навколо тіла у вигляді спідниці), кофти, сорочки. Специфічним одягом є місцеві солом'яні брилі.
Їжа переважно рослинна: каші та бульби з гострими приправами та рибою. М'ясо їдять на свята. Щоденно п'ють солодкий сік лонтарової пальми, розбавлений водою. Цей сік є також є основним інгредієнтом при приготуванні тістечок, тортів, слабких та міцних алкогольних напоїв.
Суспільство
Населення кожного ротійського князівства поділяється на декілька патрилінійних родових груп (лео), які водночас є його політичними одиницями. Лео поділяються на роди (тейк), а ті на менші групи — бобонгік. Жодна з родових груп не обмежується певною територією, лише бобонгік зазвичай живуть в одному селі й складаються з індивідуальних домогосподарств (урна).
Ротійське суспільство є патріархальним: молоді йдуть жити в сім'ю чоловіка, діти належать до роду свого батька, сини успадковують майно. Проте є й виключення: якщо чоловік не виплатив викуп за свою дружину, діти в цій сім'ї належать до роду матері.
Родинна термінологія ротійців має свої особливості: брат батька відрізняється від брата матері, так само як сестра батька від сестри матері, рідні та двоюрідні брати та сестри класифікуються за віком.
Сім'я нуклеарна. Ротійські тейки є екзогамними, але це правило не стосується лео. Шлюби між близькими родичами заборонені. Багатоженство дозволене і є нормою в заможних і шляхетних родинах. Левірат, сорорат і усиновлення є надзвичайно рідкісними. Молодший син після одруження залишається жити з батьками. Решта дітей, створивши власні сім'ї, мають покинути батьківську хату. Таким чином, нуклеарна сім'я у ротійців складається з чоловіка, дружини, їх неодружених дітей та наймолодшого сина і його дружини.
Старший син успадковує батьківське право представляти сім'ю на родинних церемоніях і успадковує всі його титули; наймолодший син успадковує хату. Інше майно ділять порівну між усіма синами. Дочки можуть успадкувати лише тоді, коли у сім'ї відсутній чоловік-спадкоємець.
Традиційно кожне ротійське князівство очолював правитель чоловіків (манек), який водночас був і правителем жінок (фетор). Двір складався з виборної шляхти, яка в ідеалі представляла кожну родову групу, що складали князівство. Крім того, кожне князівство мало верховного суддю (дае-лангак), який був визнаним знавцем звичаєвого права і в деяких випадках міг навіть скасовувати рішення князя. Після ліквідації князівств у 1970-х роках судова влада перейшла до керівників сіл. Значна частина ротійських традиційних структур зберігається й досі, але вони набули сучасних форм.
Вірування
За релігією більшість ротійців - християни, переважно протестанти, але зберігаються також традиційні вірування, в основі яких лежить культ предків.
Примітки
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Rote [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
Джерела
- А. А. Бернова. Ротийцы [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 433. (рос.)
- Rotinese [ 26 листопада 2017 у Wayback Machine.]. World Culture Encyclopedia (англ.)
Посилання
- James J. Fox. Remembering and Recreating Origins: The Transformation of a Tradition of Canonical Parallelism among the Rotenese of Eastern Indonesia [ 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Oral Tradition, 31/2 (2017): 233—258 ISSN 0883-5365 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roti jci vlasna nazva atagori rote indonez Suku Rote narod v Indoneziyi na ostrovi Roti okrug indonez Kabupaten Rote Ndao provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa Znachni grupi rozseleni takozh na zahodi ostrova Timor i na susidnomu ostrovi Semau okremi grupi na ostrovah Sumba i Flores Bagato rotijciv mozhna zustriti u velikih mistah Indoneziyi RotijciKilkist260 tis 2010 Areal Indoneziya provinciya Shidna Pivdenno Shidna NusaRasapivdenni mongoloyidiBlizki do atoni tetumiMovarotijska indonezijskaReligiyahristiyanstvo tradicijni viruvannya Mapa roztashuvannya okrugu Rote Ndao pravoruch ostriv Timor Tradicijno rotijci podilyayutsya na zahidnih genak anan ta shidnih lamak anan Krim togo ostriv Roti politichno skladayetsya z 18 knyazivstv kozhne zi svoyimi tradiciyami movoyu odyagom ChiselnistU mezhah provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa rotijci v 2010 roci nalichuvali 232 104 osobi 4 97 naselennya provinciyi Oficijna statistika Indoneziyi zarahovuye yih do chisla narodiv Shidnoyi Pivdenno Shidnoyi Nusi Razom 2010 roku yih chiselnist v mezhah provinciyi stanovila 3 793 242 osobi a po vsij Indoneziyi 4 184 923 osobi MovaGovoryat rotijskoyu movoyu sho nalezhit do timorskoyi grupi centralno shidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Rotijska mova podilyayetsya na dialekti oenale dela dengka lelajn ti baa lole termanu keka talae bokaj korbafo lelenuk diu bilba landu rikou oepao yaki vidpovidayut 18 rotijskim knyazivstvam Chastina z cih dialektiv vidilyayutsya yak okremi movi Dialekt termanu poshirenij u centralnij chastini ostrova otrimav pevne poshirennya yak lingva franka Krim togo rotijska mova maye naddialektnu formu sho vikonuye rol ritualnoyi poetichnoyi abo visokoyi movi Poshirena takozh indonezijska mova IstoriyaGenealogichni legendi rotijciv govoryat pro pributtya yih predkiv na ostriv Roti v chasi imperiyi Madzhapagit kinec XIII XVI st Migraciya jshla z pivnochi okremimi grupami cherez ostriv Timor Na Roti sklalosya 18 knyazivstv nusak Oenale Lela Dengka Lelajn Ti Baa Lole Termanu Keka Talae Bokaj Korbafo Lelenuk Diu Bilba Landu Rikou Oepao Kozhne malo svoyi litopisi pov yazani z vlasnimi pravlyachimi dinastiyami Do 1662 roku Gollandska Ost Indijska kompaniya pidpisala ugodi z dvanadcyatma z nih Rotijski knyazivstva mali status avtonomnih derzhav do seredini XX st U kinci XIX na pochatku XX st rotijci zasnuvali poselennya na Timori Do 1969 roku Indoneziya integruvala Roti do zagalnoderzhavnoyi administrativnoyi sistemi vklyuchivshi kolishni knyazivstva do skladu novoutvorenih rajoniv indonez Kecamatan Vzhe v XIX st rotijci aktivno doyednalisya do sistemi shkilnoyi osviti j ce dalo yim osvitnyu perevagu v shidnij Indoneziyi a takozh stimulyuvalo migraciyu v inshi regioni krayini Sogodni rotijci na vsih rivnyah berut aktivnu uchast u nacionalnomu zhitti indonezijskogo suspilstva PoselennyaTradicijna rotijska hata Tradicijni poselennya rotijciv kupchasti roztashovani na shilah gir j otocheni kam yanimi stinami Hati pryamokutni v plani voni mali karkasno stovpovu konstrukciyu a kritij solomoyu dah majzhe syagav zemli Hata podilyalasya na cholovichu ta zhinochu polovini Yizhu gotuvali v okremij sporudi iz solomi sho stoyala poruch U 1970 i roki tradicijne zhitlo zaminili pryamokutni hati sho stoyat na zemli Novi sela mayut linijne planuvannya Cherez brak derevini dlya budivnictva teper vikoristovuyutsya cement i kamin GospodarstvoOsnovne tradicijne zanyattya ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo Viroshuyut ris kukurudzu proso sorgo bulbi bobovi garbuzi arahis perec kunzhut ogirki cibulyu chasnik kavu banani papayu hlibne derevo dzhekfrut dzheruk mango kokosi tyutyun bavovnik betel areku Vazhlive misce v gospodarstvi rotijciv zajmaye lontarova palma Borassus flabellifer Vidobuvayut sago Tradicijno osnovnimi prodovolchimi kulturami buli suhodilnij ris proso ta sorgo Za ostanni sto rokiv stali perevazhati vologij ris ta kukurudza Hocha dilyanki risu perebuvayut v individualnomu volodinni visadzhuyut jogo ta zbirayut vrozhaj kolektivno Pri obrobci vologih risovih poliv viganyayut na nih bujvoliv Na rotijskomu bazari Rozvodyat kiz ovec svinej kurej v zamozhnih gospodarstvah konej bujvoliv Zajmayutsya priberezhnim i richkovim ribalstvom Polyuvannya obmezhuyetsya dribnimi ptahami inodi olenyami ta zdichavilimi domashnimi svinyami Zbirayut med gribi vodorosti agar agar Rozvineni tkactvo goncharstvo pletinnya Zajmayutsya dribnoyu torgivleyu velika torgivlya perebuvaye v rukah kitajciv ta musulman Isnuye intensivna torgivlya mizh Roti ta mistom Kupang na ostrovi Timor Bagato rotijciv pracyuye v derzhavnomu aparati PobutShlyahetni rotijci v tradicijnih kapelyuhah arhivne foto Tradicijnij odyag kayin shmatok tkanini obmotanij navkolo tila u viglyadi spidnici kofti sorochki Specifichnim odyagom ye miscevi solom yani brili Yizha perevazhno roslinna kashi ta bulbi z gostrimi pripravami ta riboyu M yaso yidyat na svyata Shodenno p yut solodkij sik lontarovoyi palmi rozbavlenij vodoyu Cej sik ye takozh ye osnovnim ingrediyentom pri prigotuvanni tistechok tortiv slabkih ta micnih alkogolnih napoyiv SuspilstvoNaselennya kozhnogo rotijskogo knyazivstva podilyayetsya na dekilka patrilinijnih rodovih grup leo yaki vodnochas ye jogo politichnimi odinicyami Leo podilyayutsya na rodi tejk a ti na menshi grupi bobongik Zhodna z rodovih grup ne obmezhuyetsya pevnoyu teritoriyeyu lishe bobongik zazvichaj zhivut v odnomu seli j skladayutsya z individualnih domogospodarstv urna Rotijske suspilstvo ye patriarhalnim molodi jdut zhiti v sim yu cholovika diti nalezhat do rodu svogo batka sini uspadkovuyut majno Prote ye j viklyuchennya yaksho cholovik ne viplativ vikup za svoyu druzhinu diti v cij sim yi nalezhat do rodu materi Rodinna terminologiya rotijciv maye svoyi osoblivosti brat batka vidriznyayetsya vid brata materi tak samo yak sestra batka vid sestri materi ridni ta dvoyuridni brati ta sestri klasifikuyutsya za vikom Sim ya nuklearna Rotijski tejki ye ekzogamnimi ale ce pravilo ne stosuyetsya leo Shlyubi mizh blizkimi rodichami zaboroneni Bagatozhenstvo dozvolene i ye normoyu v zamozhnih i shlyahetnih rodinah Levirat sororat i usinovlennya ye nadzvichajno ridkisnimi Molodshij sin pislya odruzhennya zalishayetsya zhiti z batkami Reshta ditej stvorivshi vlasni sim yi mayut pokinuti batkivsku hatu Takim chinom nuklearna sim ya u rotijciv skladayetsya z cholovika druzhini yih neodruzhenih ditej ta najmolodshogo sina i jogo druzhini Starshij sin uspadkovuye batkivske pravo predstavlyati sim yu na rodinnih ceremoniyah i uspadkovuye vsi jogo tituli najmolodshij sin uspadkovuye hatu Inshe majno dilyat porivnu mizh usima sinami Dochki mozhut uspadkuvati lishe todi koli u sim yi vidsutnij cholovik spadkoyemec Tradicijno kozhne rotijske knyazivstvo ocholyuvav pravitel cholovikiv manek yakij vodnochas buv i pravitelem zhinok fetor Dvir skladavsya z vibornoyi shlyahti yaka v ideali predstavlyala kozhnu rodovu grupu sho skladali knyazivstvo Krim togo kozhne knyazivstvo malo verhovnogo suddyu dae langak yakij buv viznanim znavcem zvichayevogo prava i v deyakih vipadkah mig navit skasovuvati rishennya knyazya Pislya likvidaciyi knyazivstv u 1970 h rokah sudova vlada perejshla do kerivnikiv sil Znachna chastina rotijskih tradicijnih struktur zberigayetsya j dosi ale voni nabuli suchasnih form ViruvannyaZa religiyeyu bilshist rotijciv hristiyani perevazhno protestanti ale zberigayutsya takozh tradicijni viruvannya v osnovi yakih lezhit kult predkiv PrimitkiAris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World Twenty first edition Dallas Texas SIL International Online version Rote 12 chervnya 2020 u Wayback Machine angl DzherelaA A Bernova Rotijcy 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 433 ISBN 5 85270 155 6 ros Rotinese 26 listopada 2017 u Wayback Machine World Culture Encyclopedia angl PosilannyaJames J Fox Remembering and Recreating Origins The Transformation of a Tradition of Canonical Parallelism among the Rotenese of Eastern Indonesia 17 listopada 2018 u Wayback Machine Oral Tradition 31 2 2017 233 258 ISSN 0883 5365 angl