Суїцида льна ідеа ція суїцидальні думки спектр про самогубство що варіює від швидкоплинних думок до нав язливого обширно

Суїцида́льна ідеа́ція (суїцидальні думки) — спектр про самогубство, що варіює від швидкоплинних думок до нав'язливого, обширного і деталізованого планування самогубства. Хоча більшість людей, які мають суїцидальні думки, не чинять спроб самогубства, втім суїцидальна ідеація пов'язана з підвищеним ризиком спроб самогубства та вважається попередником суїцидальної поведінки.

Протягом 2008–2009 років 3,7 % дорослого населення США повідомили, що мали суїцидальні думки за останній рік. Приблизно 2,2 мільйона людей в США повідомили, що вони склали плани самогубства у 2014 році.

Суїцидальна ідеація, як правило, пов'язана з депресією, біполярним розладом, психотичним розладом, невротичними та іншими афективними розладами, а також критичними життєвими подіями. Наприклад, у багатьох людей з емоційно нестабільним розладом особистості спостерігаються періодичні прояви суїцидальної поведінки та думок.

Суїцидальна ідеація також пов'язана з виникненням різних проявів автоагресії, в тому числі із самопошкодженням, впливом ситуацій, що загрожують здоров'ю чи життю, а також із застосуванням психоактивних речовин.

Ознаки і сиптоми

Окрім власне думок про самогубство, існують також інші ознаки і симптоми, як от ненавмисна втрата ваги, відчуття безнадійності, незвично сильна втома, низька самооцінка, надмірна балакучість, прагнення до незначущих раніше цілей. Поява таких або подібних симптомів у поєднанні з неможливістю їх позбутися, а також можлива психологічна негнучкість — одна з ознак, які можуть свідчити про появу суїцидальних думок. Серед інших симптомів спостерігаються також:

відчуття безнадійності;
ангедонія;
безсоння або гіперсомнія;
втрата апетиту або поліфагія;
депресія;
важкі тривожні розлади;
порушення концентрації уваги;
ажитація;
панічні атаки;
важке і глибоке почуття провини.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 18 серпня 2020.
Klonsky, E. David; May, Alexis M.; Saffer, Boaz Y. (28 березня 2016). . Annual Review of Clinical Psychology. Т. 12, № 1. с. 307—330. doi:10.1146/annurev-clinpsy-021815-093204. ISSN 1548-5943. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 17 травня 2020.
. www.cdc.gov. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 17 травня 2020.
Abreu, Lena Nabuco de; Lafer, Beny; Baca-Garcia, Enrique; Oquendo, Maria A. (2009-09). . Brazilian Journal of Psychiatry (англ.). Т. 31, № 3. с. 271—280. doi:10.1590/S1516-44462009005000003. ISSN 1516-4446. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 17 травня 2020.

[:0-1] . Архів оригіналу за 18 серпня 2020.

[2] Klonsky, E. David; May, Alexis M.; Saffer, Boaz Y. (28 березня 2016). . Annual Review of Clinical Psychology. Т. 12, № 1. с. 307—330. doi:10.1146/annurev-clinpsy-021815-093204. ISSN 1548-5943. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 17 травня 2020.

[3] . www.cdc.gov. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 17 травня 2020.

[4] Abreu, Lena Nabuco de; Lafer, Beny; Baca-Garcia, Enrique; Oquendo, Maria A. (2009-09). . Brazilian Journal of Psychiatry (англ.). Т. 31, № 3. с. 271—280. doi:10.1590/S1516-44462009005000003. ISSN 1516-4446. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 17 травня 2020.