Сухи́ни — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Селищенській сільській громаді. У селі мешкає 839 людей (за переписом 2001 р.).
село Сухини | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Громада | Селищенська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | ХІІ ст.. |
Населення | 839 |
Поштовий індекс | 19447 |
Телефонний код | +380 4735 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′28″ пн. ш. 31°07′01″ сх. д. / 49.29111° пн. ш. 31.11694° сх. д.Координати: 49°17′28″ пн. ш. 31°07′01″ сх. д. / 49.29111° пн. ш. 31.11694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 231 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Селище |
Карта | |
Сухини | |
Сухини | |
Мапа | |
Село належить до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров'я.
Історія
Походження назви.
Існує три найпоширеніші теорії походження назви села Сухини. Перша теорія випливає з географічних особливостей розташування села, оскільки, Сухини розташовані на високому підвищенні і майже з усіх сторін оточені широкими берегами — стародавніми висохлими річками, люди які перетинали всі ці перепони, потрапляли на «суху землю», можливо й звідси походить така назва — «Сухини».
Ще одна теорія походження назви є — кліматична, оскільки, коли в сусідніх селах пройшов дощ, то в Сухинах не випаде й краплі, і навпаки коли в Сухинах дощ, то в сусідніх селах не має дощу, хмари з загального циклону часто оминають село, залишаючи землю сухою. Взагалі Сухини унікальне місце, оскільки, є найвищою точкою Корсунь-Шевченківського району, тут як і в горах сніг лежить дуже довго, в той час коли вже ніде його немає.
І остання теорія походження назви є — «іменна», ніби то, був козак на прізвище — Сухина, і землі які йому були надані, згодом були названі — «Сухини» від прізвища свого першого власника. Однак аналіз метричних книг ХІХ ст. показує повну відсутність в населеному пункті прізвища Сухина.
На користь теорії географічного походження назви села свідчить люстрація 1789 року, у якій люстратор зазначає, що село «розташоване на правому березі р. Рось над Сухим яром».
Слово Сухини в перекладі з санскриту (सुखिन्) означає — щасливі, радісні.
Первісна та середньовічна історія.
За даними енциклопедії "Історія міст і сіл Української РСР" населений пункт виник у ХІІ ст.
Історія села Сухини бере свій початок ще з сивої давнини, перші людські поселення на території села з'являються в часи енеоліту — це трипільські племена землеробів, які прийшли сюди з території Балкан в IV тис. до н. е. і заснували тут ряд поселень, які існували з середнього до фінального етапу існування трипільської культури.
В епоху ранньої бронзи у зв'язку аридизацією клімату, землеробство в українських степах занепадає і на зміну землеробам приходять кочові племена ямної культури, які залишили свій відбиток і на сухинських землях — про що свідчать залишки поховальних споруд того часу. Пізніше в часи середньої та пізньої бронзи коли клімат стає знову більш вологіший і тепліший, сухинські землі заселили землеробські племена білогрудівської культури, саме населення цієї культури більшість дослідників вважають протослов'янами.
За доби заліза на території села Сухини з'являються степові кочівники — Скіфи, про їхню присутність свідчать залишки їхньої матеріальної культури. Пізніше в часи «великого переселення народів» на сухинських землях з'являються племена черняхівської культури, про що свідчать залишки їхнього поселення, на якому археологи постійно знаходять залишки їхньої матеріальної культури (уламки посудин, обмазка житла, прясла, точила, залізні предмети тощо) За свідченнями місцевого жителя с. Сухини — Максименка М. І. під час насипання греблі сільського ставка, скоріш за все було зруйнований черняхівський могильник, розташування якого традиційне для носіїв цієї культури.
Достеменно не відомо що відбувалося на сухинських землях в часи раннього та класичного середньовіччя, але археологами знайдено декілька знахідок вище згаданих періодів (антська фібула, давньоруська стріла), але впевнено говорити про постійні поселення в цьому регіоні поки що не можна.
Історія у ХVІ-ХVIІ століттях.
Наприкінці ХVІ ст. південну Київщину охопили козацько-селянські повстання під керівництвом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.) та Северина Наливайка (1594–1596 рр.). Про піднесення національної антифеодальної боротьби на Україні весною 1596 р. С. Жолкевський в одному з своїх листів з Білої Церкви до польського короля писав: «Вся Україна покозачилась. Скрізь повно зрадників і шпигунів козацьких. Справді, треба взятися за рішучі засоби щодо тієї України».
Про участь сухинців та всіляку підтримку повстанців у цій боротьбі вказує той факт, що в умовах польської окупації, навіть через 200 років, польські люстратори у 1789 р. відзначали, що поблизу с. Сухини у напрямку с. Моринці розміщувалося урочище під назвою «Наливайків яр». Ймовірно, що таку назву урочище отримало після березня 1596 р. коли на Корсунщині стояли війська С. Наливайка перед походом на Білу Церкву.
Однією з найбільш поширених форм антифеодальної боротьби в Україні в першій чверті XVII ст. було покозачення. Селян приваблювало право козаків на володіння землею, свобода від кріпосницької експлуатації, особливий правовий статус. Так, в 1604 р. жителі Корсунщини відмовилися виконувати повинності на користь старости Яна Даниловича, «чинили бунты розмаитые» і встановили свою владу на основі козацького самоврядування.
Восени 1616 року на черговому сеймі магнати пропонували карати на смерть з конфіскацією майна всіх, хто оголосить себе козаком.
Однак, це не зупинило боротьбу українців проти польської сваволі. Піднесення антифеодального руху в Україні в 1616–1618 рр. супроводжувалось поширенням покозачення майже на все Подніпров’я. Згідно з люстраціями Корсунського, Черкаського, Канівського, Богуславського і Переяславського старост переважна більшість їх населення становили «непослушні».
У 1630 р. в Україні відбулося чергове козацько-селянське повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом). Вважається, що він був одним із перших полковників новоствореного у 1625 р. Корсунського полку. Населення Корсунщини активно підтримало повстання проти польсько-шляхетського панування. В універсалах Федорович закликав братися до зброї «хто був козаком, ї тих хто ним хоче бути, щоб усі прибували, вольностей козацьких заживали, віру благочестиву від замислів лядських рятували». Із протестації корсунського підстарости Павловського до Житомирського гродського суду відомо, що 25 березня 1630 р. козацько-селянське військо спільно з міщанами розгромили частини жовнірів і завдали шляхті значних матеріальних збитків у Корсуні.
Сухинці активно підтримали Національно-визвольну війну 1648-1657 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким проти польських окупантів. У складі Корсунського полку Війська Запорозького були козаки – носії сухинських прізвищ: Авраменко, Гавриленко, Томіленко, Коваленко, Костенко, Харченко, Кузенко, Макаренко, Марченко, Омельченко, Мартиненко, Московченко, Остапенко, Панасенко, Панченко, Погорєлий, Зуєнко, Педченко, Прокопенко, Романенко, Тараненко, Руденко, Тарасенко, Тищенко, Трохименко, Шевченко, Християн, Хоменко, Якименко, Ярошенко, Юрченко, Клименко. Рід Гриценків мав у складі полку 28 представників, рід Павленків – 24, рід Яценків – 19, рід Савченків – 18. У 1649 р. у складі полку були дві сотні, які називалися за сухинськими прізвищами – Гавриленкова сотня (сотник Гринец Гавриленко) та Костенкова сотня (сотник Васко Костенко).
Історія у ХVIІI столітті.
У 1710 р. Варшавський сейм ратифікував умови Вічного миру 1686 р. між Річчю Посполитою та Росією за яким Україна офіційно поділялася на дві частини. Російські гарнізони разом із правобережними козацькими полками мали перейти на лівий берег Дніпра. Однією із умов «миру» було перетворення території вздовж Дніпра від містечка Трахтемирова до гирла річки Тясмин у безлюдну «сіру зону». Результатом домовленостей з поляками (сумнівно) став згін населення Правобережної України в Лівобережну упродовж 1711-1712 рр. У листуванні з Шереметєвим Петро I зазначав: «И которыя городы и места написаны в вечном миру с поляки быть пусты, оныя все сжечь и разорить».
Під дію договору підпадало і Корсунське староство. На Корсунщині політику переселення активно проводив полковник Білоцерківського козачого полку Антон Танський. В результаті цієї політики населення Корсунщини з худобою і реманентом було насильно переселене на лівий берег Дніпра, а поселення знищені. За Люстрацією Корсунського староства 1714 р. у селі Сухини на той час «було 30 дворів, людей за Дніпро забрано, великої рогатої худоби взято штук 200, новоосідлих хат 10».
За даними Лаврентія Похилевича у 1741 р. поселення складалося з 60 дворів з населенням близько 450 осіб .
Згідно тарифу подимного податку Київського воєводства 1754 р. село Сухини Корсунського староства складалося з податних дворів у кількості пів чверті диму, пів шістнадцятого (50 хат). На місто сплачували податки у кількості сім злотих двадцять чотири з половиною гроші, на скарбницю (утримання коронних військ) - тридцять один злотий вісім грошей. Податок мали сплачувати двома внесками: 15 березня слід було сплатити на утримання коронних військ, а 15 вересня нові суми на утримання воєводської міліції. В цілому сума подимного податку Київського воєводства у порівнянні з 1717 р. зросла у 4 рази.
За люстрацією 1765 р. село належало до Корсунського староства. В Сухинах сплачували податки 63 двори, які щорічно розплачувалися житом на суму 677 польських злотих. Орендна плата за корчму становила 1836 злотих. Одне домоволодіння було звільнене від податків та ще 3 мали статус слобід.
За люстрацією 1789 р. село Сухини було одним із найбільших населених пунктів Корсунського староства. Нараховувало 98 домогосподарств, які сплачували податки. За кількістю сільського населення Корсунщини сухинців перевершувало лише село Квітки. Жителі Сухин мали 139 робочих волів, вирощували жито, овес, утримували пасіки. Щорічно сухинці сплачували податків на суму 6426 злотих, окрім цього ще й мали нести повинності по утриманню доріг, греблів, мостів тощо. Податки поширювалися навіть на інвалідів. Так троє сільських калік та 1 убогий мали щорічно платити чинш 7 злотих та 6 грошей квітового (різновидність податку).
Поблизу села розміщувався чорний ліс, який в люстрації називається Каровським, довжиною в одну милю та шириною в четверть милі. Люстратори відмітили добру якість ґрунтів у селі, що сприяло землеробству.
Сільську адміністрацію складали – війт, осавул та присяжний, які на рівні з усіма несли повинності. В селі був розвинений колісницький промисел і нараховувалося 29 майстрів.
Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 р. населений пункт увійшов до Богуславського повіту Київського намісництва. З 1797 р. село Сухини входило до складу Богуславського повіту Київської губернії, а з 1846 р. було у складі Селищанської волості Канівського повіту.
З ХVIII століття у селі діяла Свято-Михайлівська церква. Перші відомості про храм відносяться до 1728 р. Відомо, що церква була дерев’яна (дубова). У 1801 р. був зведений новий дерев’яний храм на іншому місці. 99% сухинців сповідували православну віру.
У ХVIІI – першій половині ХІХ ст. сухинці активно займалися чумацтвом. Цей промисел вважався на той час одним із найбільш прибуткових, особливо у ХVIІI ст., коли чумаки мали монополію на торгівлю сіллю. На південь вивозилися на продаж зерно, віск, мед, шкіра, тютюн, дьоготь, речі господарського вжитку, які через порти Чорного й Азовського морів експортували за кордон. З півдня везли сіль, сушену рибу, вино.
Навіть після занепаду чумацького промислу у другій половині ХІХ ст., у якості допоміжного заняття, понад 50 сімей продовжували займатися візництвом. Серед них родини: Максименків, Чорноусів, Блощиць, Томіленків, Медведів, Тищенків, Костенків, Мартієнків, Християнів, Орлів.
Історія у ХІХ столітті.
У ХІХ ст., до відміни кріпосного права, село знаходилося у власності поміщика князя Павла Петровича Лопухіна. Йому належала більшість землі та ліси навколо села. Сухинський ліс, як і взагалі ліси князя Лопухіна, вважалися кращими в Канівському повіті, оскільки мали значний відсоток дубів, придатних для кораблебудування. Існують відомості, що певна кількість дубу закуплялося військовим відомством для будівництва та ремонту Чорноморського флоту. На території села розміщувався великий ставок.
У 1831 р. в с. Сухини була епідемія холери, кілька сімей померли в повному складі. Цього року смертність від усіх причин становила 86 осіб. На 1847 р. у селі знаходилося 170 дворів у яких проживало близько 1100 осіб.
У 1861 р. населення Сухин складало 1427 осіб. У 80-х роках ХІХ ст. Сухини входили до складу Таращанської волості Канівського повіту. Село складалося з 340 податних дворів та мало 1792 жителів. В поселенні діяли 2 постоялих будинки, функціонував водяний млин.
За Всеросійським переписом 1897 р. в Сухинах постійно проживало 1279 чоловіків та 1285 жінок. При Свято-Михайлівській церкві в населеному пункті діяла церковно-парафіяльна школа. Вміли читати та писати 7,8% населення села. За національним складом 99,3% були українцями, 0,7% складали євреї. Поліцейські функції та протипожежні заходи в селі на 1897 р. здійснював сотський Діомід Клименко.
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. економіка села була однією із найрозвиненіших в окрузі. У Сухинах нараховувалося 7 вітрових та 1 газогенераторний млини (належали родинам Чорноусів, Максименків, Шульги), олійниця (родини Зуєнків), гончарне виробництво, 3 кузні. В селі функціонувала дріб'язкова крамниця, яка належала єврейській родині Соколинських. Оброблялися поля, насаджувалися фруктові сади, лісопосадки. Саме садівництво відігравало важливу роль в економічному розвитку села, адже зібраний урожай із сухинських садів продавався на багатьох ярмарках Південної Київщини та в усіх довколишніх містах і містечках.
Поблизу села містяться поклади високоякісної глини і тому тут у давнину було добре налагоджене гончарне виробництво. Відомо, що ним займались 42 сім’ї сухинців, виробляючи в рік глиняного посуду на суму до 1200 руб. Майстри виготовляли простий глиняний посуд. Продукція реалізувалась частково на місці, а частково вивозилась на ярмарки. В Національному музеї народної архітектури та побуту України експонується посуд виробництва династій сухинських гончарів Панаса й Марка Соболів, Івана Ярошенка та Маркіяна Чуєнка.
Історія в ХХ столітті.
У січні 1900 р. у Сухинах було 504 дворів, де проживало 2659 жителів. Головним заняттям селян залишалося хліборобство. У селі нараховувалося понад 1323 десятин селянської землі. Частина землі і ліса належали до Корсунського маєтку поміщика-князя Миколи Лопухіна-Демидова.
На 1913 р. у селі працювала винна лавка та магазин мануфактури, який належав Захару Томіленку.
Під час Першої світової війни чоловіче населення Сухин призивного віку воювало проти Четвертного союзу у складі Російської імператорської армії. Загальна мобілізація була оголошена 18 липня 1914 р. У ході її призивалися всі запасні нижні чини і частина ратників державного ополчення 1-го розряду згідно з мобілізаційним розкладом 1910 р., що діяв на той момент. Є відомості про 69 сухинців учасників війни. Найбільша кількість сухинців воювала у складі армійських підрозділів: 295-го піхотного Свірського полку, 3-го гренадерського Пернівського полку, 87-го піхотного Нейшлотського полку, 92-го піхотного Печорського полку.
З березня 1923 р. село входило до складу Шендерівського району Шевченківської округи Київської губернії. У 1925 р. в Сухинах зафіксовано найбільшу кількість мешканців – 767 дворів і 3450 жителів.
В 30-ті рр. ХХ ст. в селі функціонували два колгоспи – імені С. Кірова та Г. Димитрова. У 1930 – 1934 рр. в Сухинах проводилася суцільна колективізація. Щоб зламати опір селян одноосібників держава запровадила спеціальні податки та збільшила вимоги до обов'язкових сільгосппоставок. Оскільки виплатити ці податки було неможливо, селяни одноосібники потрапляли під розкуркулення, в результаті чого відбирали землю, будинки та майно.
В липні 1941 р. село було окуповане німецькими військами. У роки Другої світової війни проти нацистів воювали 385 сухинців, із них 124 були нагороджені орденами та медалями, загинули – 221 особа. На їхню честь було встановлено пам'ятник. 3 лютого 1944 р. Сухини було звільнено від нацистських окупантів. При звільненні села загинуло 37 радянських воїнів.
В 50-х рр. в результаті хрущовської політики укрупнення колгоспів, два колективних господарства села були об’єднані в один колгосп імені Г. Димитрова.
На початку 70-х рр. ХХ ст. у селі проживало 1530 осіб. У населеному пункті розміщувався колгосп ім.Димитрова, який мав у користуванні 2,5 тис. га земельних угідь. Як допоміжні підприємства функціонували – млин і пилорама. У селі працювали: школа, де навчалося 400 учнів, будинок культури на 600 місць, бібліотека з книжковим фондом 7,5 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, 4 магазини.
Велику роль в економічному розвитку села відігравав колгосп. За кошти колгоспу було побудовано клуб, школу, дитячий садочок, будинок механізатора, лазню, житлові будинки для колгоспників, заасфальтовано центральні вулиці села. І в радянські часи значну роль в економіці села відігравало садівництво. Окрім колгоспних садів, сухинці мали на присадибних ділянках власні плодові дерева. Селяни велику кількість плодів продавали на базарах, сушили, а також здавали заготівельникам. Часто до цієї роботи залучалися школярі. Були часи, коли деякі мешканці Сухин вирощували і продавали державі по 2-3 тони солодких слив-угорок за сезон.
З 1944 р. і до липня 2020 р. село входило до складу Корсунь-Шевченківського району і мало власну сільську раду.
Історія православ’я в Сухинах.
Перша писемна згадка про Свято-Михайлівський православний храм Сухин відноситься до 1728 р. Дерев’яний дубовий храм було споруджено на честь Архистратига Михаїла.
Храмове свято 21 листопада – Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил Безплотних.
У цей період Папа Урбан VIII (1623—1644 рр.) постійно надсилав листи до впливових осіб Речі Посполитої, яких закликав поширювати унію і фізично знищувати її противників. У містах і містечках заборонялося будівництво православних церков, натомість з’являлися костьоли, кляштори, колегіуми і школи єзуїтів. Для чергового наступу на православ’я поляки скористалися смертю Київського православного митрополита Іова Борецького (2 березня 1631 р.).
За наполяганням корсунського старости князя Юзефа Яблоновського в 1738 р. сухинський храм насильно перевели в унію. Перейшов в унію і місцевий священник. Однак сухинці, більша частина яких мала козацьке походження, не змирилися з таким станом речей і виступили проти уніатства. Відомо, що на 1777 р. церква була православною. Служив у ній отець Андрій Герасимов. Православною залишалась церква і на 1789 рік, про що свідчить люстрація Корсунського староства, яка була проведена за часів старостування князя Станіслава Понятовського.
Із 1798 р. священиком Свято-Михайлівської церкви був 28-річний Корнилій Андрійович Чорнодубравський. Парафія входила до складу Богуславського духовного правління. У 1801 р. стараннями парафіян, замість старої поряд побудували нову дерев’яну церкву та звели дзвіницю. У 1827 р. куполи храму покрили залізом.
З 1830 р., після смерті Корнилія Чорнодубравського, упродовж трьох років церковні треби виконували священники навколишніх сіл. З лютого 1834 р. своє служіння розпочав священник Свято-Михайлівської церкви Федір Михайлович Серговський.
За даними Лаврентія Похилевича в 40-ві роки ХІХ ст. церква належала до 5-го класу та володіла 43 десятинами орної землі та під сінокосом.. Село на той час належало до Корсунського маєтку князя Павла Лопухіна. Серед парафіян було 10 представників духовенства, 49 представників сімей відставних та діючих солдат імператорської армії, 2 одноосібники, 5 міщан, 994 поміщицьких селян.
У 1873 р. через ветхість приміщення був даний дозвіл на будівництво нової церкви, на яке було використано 1345 рублів 10 копійок. У 1884 р. під час пожежі новозбудована церква згоріла. Нову церкву побудували через рік стараннями парафіян. Затрати на будівництво складали 8984 рублі без затрат казни. Клір складав: священик, диякон, паламар і проскурник. Священиком був 45-річний отець Федір Феофанович Меляницький. Серед парафіян було 11 представників духовенства, 379 осіб сімей відставних та діючих військовослужбовців, 12 – міщан, 2105 осіб тимчасовозобов’язаних і казенних селян. Також у селі проживали 5 осіб римо-католицького віросповідання і 16 євреїв. З 90-х років XIX ст. до 1918 р. сухинський священник Федір Меляницький був благочинним 5-го, а пізніше 6-го округу.
У 50-х роках XX ст. місцева влада ухвалила рішення про переміщення церкви у приміщення клубу, мотивуючи тим, що церква відремонтована, а клуб – ні. У часи чергового «хрущовського» гоніння на православних церква була закрита. Рештки старої церкви зруйновані у 1996 р. Новий храм, побудований у 2005 р. (архітектор Гречанюк), знаходиться у центрі села. Будувався на пожертви парафіян.
Священнослужителі Свято-Михайлівської церкви:
- Григорій Яремович 1735 – 1738
- Андрій Герасимов 70–80-ті роки XVIII ст.
- Андрій Чорнодубравський 90-ті роки XVIII ст. – 1797
- Корнилій Чорнодубравський 1798 – 1830
- тимчасово виконували обов'язки (1830 – 1834) – Йосип Нетупський, Василь Клепацький, Іван Дисковський. Іван Кондрацький, Антоній Данилевський, Іван Єварський, Максим Серединський, благочинний Микола Бажановський, Яків Синицький, Йосип Діментьєв
- Федір Серговський 1834 – 1875
- тимчасово виконували обов'язки (1875 – 1876) – Андрій Базилевич, Петро Солнцев, Костянтин Лозінський
- Федір Меляницький 1876 – 1918
- Тихон Мартинюк 1943 – 1953
Чисельність населення
1714 | 1741 | 1754 | 1765 | 1789 | 1847 | 1861 | 1882 | 1897 | 1900 | 1925 | 1970 | 2001 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
бл.200 | 450 | пон.450 | бл.500 | бл.600 | бл.1100 | 1 427 | 1 792 | 2 564 | 2 659 | 3 450 | 1 530 | 839 |
Освіта
Першим навчальним закладом у Сухинах була церковно-парафіяльна школа, про яку відомо принаймні з 1881 р., а першими вчителями були – місцевий священник Федір Меляницький та псаломщик Віктор Петрушевський. У 1882 р. у школі навчалося 30 дівчат. На початку 80-х років ХІХ ст. школа отримувала щорічну допомогу від Міністерства народної освіти у розмірі 25 руб.
Аналізуючи Всеросійський перепис 1897 р., можна дійти висновку, що у другій половині ХІХ ст. існувало три джерела отримання початкової освіти сухинцями – домашнє навчання, армія та церковно-парафіяльна школа. У 1916 р. є відомості про функціонування двох шкіл: однокласної, двокомплектної церковно-парафіяльної та двокласної земської.
Є певні відомості, що у 1923 р. в Сухинах діяла трудова школа. Оскільки будівля не могла вмістити всіх учнів, було введено змінність: 80 учнів 1 класу поділити на 2 групи: перша група – найстарші, найбільш здатні та діти незаможників, решта відвідували школу через день у другу зміну. Наприкінці 1925 року в Сухинах працювала чотирирічна школа, в якій навчалося 138 учнів. Предмети викладали чотири вчителі .
З березня 1944 по 1956 роки школа існувала як семирічна. У 1956 р. Сухинівську семирічну школу реорганізовано у повну середню школу, в якій навчалося 353 учнів та працювало 23 вчителі.
На початку 70-х рр. ХХ ст. у школі навчалися 400 учнів. Нову будівлю школи на 320 місць було зведено у 1978 р. За рік до цього збудували дитячий садок на 50 місць. За період існування середньої школи 39 вихованців отримали золоті та срібні медалі .
Нині в селі діє гімназія Селищенської сільської ради (директор: Пилипей Наталія Петрівна). Станом на 1 березня 2019 р. у школі навчалося – 38 учнів та 9 дошкільнят. У 2023 р. у школі навчалося 29 учнів та здійснювало освітню діяльність 13 вчителів.
Медицина
До ХХ ст. медичних закладів у селі не було. Найближча лікарня – приватна лікарня князя Миколи Лопухіна-Демідова розміщувалася при Селищанському цукровому заводі.
Медичним закладом Сухин у ХХ ст. був фельдшерсько-акушерський пункт, побудований за кошти місцевого колгоспу. У 1954 р. він зайняв перше місце серед сільських ФАПів Радянського Союзу. За рівнем надання медичної допомоги сільському населенню вважався школою передового досвіду Черкаської області.
Приміщення Сухинівського ФАПу відповідало всім санітарно-гігієнічним та інженерно-технічним вимогам. Завідувачем був фельдшер Пантелеймон Антонович Середа, акушеркою працювала його дружина Марія Луківна. За сумлінну працю Пантелеймон Антонович був нагороджений – Орденом «Знак пошани» та медаллю «За доблесну працю».
У медичному закладі успішно втілювалися в життя заходи з поліпшення охорони здоров’я дітей, працівників сільського господарства, всього населення села з попередження травматизму та інфекційних захворювань. Тут працювали кабінети: фельдшера, акушерки, стоматології, фізіотерапевтичний.
Первинна організація товариства Червоного Хреста колгоспу ім. Димитрова була однією з кращих в районі і на районних змаганнях займала призові місця. У селі проводилися заняття щодо пропаганди санітарних та гігієнічних знань, регулярно відбувалися «Дні донора».
Культура
Після війни почалася відбудова народного господарства і серед перших було відновлено роботу клубних закладів та читалень. В них організовувалися бесіди, читання газет, колективні прослуховування радіопередач, концерти, тематичні вечори.
У селі народився актор і кіноактор Яків Іванченко. Закінчив Київську вищу кінотеатральну школу при Київській кіностудії (1940 р.). Знімався в епізодах фільмів «Чапаєв» (1934 р.), «Літа молодії» – на студії «Мосфільм»; «Шляхом Богдана», «Борислав сміється», «Пісня про Довбуша» – на Київській кіностудії.
Наприкінці 40-х років в селі було організувано гуртки художньої самодіяльності: драматичний, хоровий, музичний. І вже незабаром вони розгорнули свою роботу. Драматичний гурток показав колгоспникам 3 п’єси. Було проведено декілька концертів, прочитано цикл лекцій. Поступово зростала майстерність сільських артистів і в жовтні 1953 р. на щорічному огляді художньої самодіяльності району серед 20 хорових колективів району було відмічено хоровий колектив с. Сухини і вже наступного року хор було представлено на обласному огляді художньої самодіяльності.
У 1969 р. на виконання рішення Корсунь-Шевченківського райвиконкому у районі розпочалась реорганізація сільських клубів у сільські будинки культури. Одними з перших це зробили у Сухинах.
У 70-х рр. ХХ ст. розпочали творчу діяльність сухинці брати-близнюки Андрій і Василь Томіленки, нині Заслужені артисти України. Коронною у них була і є пісня Володимира Кудрявцева та Олександра Зуєва «А ми удвох в одне дівча закохані», так за дуетом і закріпилася назва – «А ми удвох». А всього у їхньому репертуарі – майже півтисячі пісень.
При Сухинівському будинку культури понад 30 років діяв вокальний ансамбль «Злагода», який створив художній керівник Володимир Бувака.
Село Сухини в літературі
В одному із нарисів село Сухини згадується Іваном Нечуєм-Левицьким: «Настачає таку силу груш та слив південна Канівщина та Звенигородщина, найбільше село Медвин з-за Богуслава. Цей Медвин та Сухини за Стеблевом, та Журжинці в Звенигородщині — ці села всі в садках, неначе в лісах. Навіть хати в цих селах ледве видно на вулицю, бо й у дворах скрізь ростуть старі груші та черешні. Ми як було ідемо в Сухини в гості до батюшки, то все блудимо по селі, бо вулиці покручені, хатів сливе не видно на вулицю, і церкви не видно через сади. Їдемо було селом, ніби лісом, одразу ніколи не потрапимо до церкви та до батюшчиного двору та все питаємо шляху…».
Є відомості, що Іван Нечуй-Левицький неодноразово бував у Сухинах у місцевого священника Федора Меляницького і мав тут чимало знайомих селян.
Відомі люди
- Володимир Зуєнко (1964) — історик, голова Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області (ВО «Свобода»)
- Тарас Микитович Максименко (1 березня 1884, с Сухини, що зараз в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Україна — 1972, Таганрог, РРФСР) — відомий у світі художник, талановитий музикант та поет.
- Кухарський Сергій Олексійович (1960) — кандидат медичних наук.
- Новак (Середа) Людмила Пантелеївна (1955) — кандидат медичних наук, доцент кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України.
- Томіленко Людмила Миколаївна (1980) — український мовознавець, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Національної академії наук України.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.) та ін. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. – С.412.
- https://en.wiktionary.org/wiki/sukhin
- Мишко Д. І. Северин Наливайко. – К.: Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа”, 1962.
- Бойко І. Д. Селянство України в другій половині XVI— першій половині XVII ст. — К., 1963.— С. 67.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Упорядн. О. В. Тодійчук (гол. упорядн.). – К.: Наукова думка, 1995. – 592 с.
- Материалы для отечественной истории / Изд. М.Судиенко. К., 1855. Т.2: Письма к гетману Скоропадскому.
- Письма и бумаги императора Петра Великого. М., 1962—1992. Т.11. Вып.2. С.56, 73
- Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / собрал Л. Похилевич. – Киев: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. – [2], V, 763 c. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0002381
- Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. – Ч. 7. – Т. ІІІ: Акты о заселении Южной России XVI-XVIII вв. – К., 1905.
- Волости и важнейшие селения Европейской России : По данным обследования, произведенного стат. учреждениями М-ва вн. дел : Вып. 1 - 8. - СПб. : Центр. статист. комитет, 1880 - 1886. Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные : [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. - 1885. - [8], 333 c. : табл. // http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885#mode/flipbook/page/159/zoom/8.
- https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9a/ДАКО_384-7-234._1897._Листи_перепису%2C_Канівський_повіт_Селищенська_волость_с._Сухини_та_власницькі_садиби%2C_7-а_рахункова%2C_частина_1.pdf
- Пам’ятники України. – 1978. – №1. – С.44
- Неткал Н.В. Сухини - село горіхових садів // http://korslib.net.ua/suxini-selo-gorixovix-sadiv.
- Весь Юго-Западный край. – К., 1913. – С.545.
- Первая мировая война::Поиск документов по героям
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.) та ін. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. – 788 с.
- Памятники, изданные временною комиссиею для разбора древних актов. — Киев, 1898. — Т. 1— 2. — С. 246.
- ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 3. Богуславський повіт. – Спр. 71. Справа про рукоположення диякона Корнилія Чорнодубравського у священники до церкви св. Михаїла с. Сухини // https://archium.cdiak.archives.gov.ua/files/1057/.
- ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 33. Богуславський повіт. – Спр. 43. Справа за проханням вдови священника церкви св. Михаїла с. Сухини Уляни Чорнодубровської про зарезервування священницького місця за семінаристом, який погодиться вступити у шлюб з її дочкою Аполлінарією // https://archium.cdiak.archives.gov.ua/files/3403/.
- Неткал Н.В. Сухини - село горіхових садів // http://korslib.net.ua/suxini-selo-gorixovix-sadiv
- Памятная книжка Киевской епархии. Историко–статистические сведения об учреждениях духовного ведомства Киевской епархии, статистические списки церквей епархии и общие статистические сведения по всем сторонам епархиальной церковно-религиозной жизни / состав. А. Воронов, В. Антонов. – К.: тип. Корчак-Новицкого, 1882. – С.99–100.
- Коваленко С. Розвиток освіти на Корсунщині у 1918-2004 роках/ С.Коваленко // Корсунський часопис. – 2010. – №24. – С.49-63.
- Сухинівська гімназія Селищенської сільської ради Черкаської області. https://suhyny.gmz.org.ua.
- Ніколенко А. Розвиток охорони здоров’я на Корсунщині // Корсунський часопис. – 2006. – №15. – С.9-25.
- Неткал Н.В. Сухини – село горіхових садів // http://korslib.net.ua/suxini-selo-gorixovix-sadiv
- Ніколенко А. Діяльність закладів культури на Корсунщині у 1920-2008 роках // Корсунський часопис. – 2009. – №21. – С.65-91.
- Неткал Н.В. Сухини – село горіхових садів // http://korslib.net.ua/suxini-selo-gorixovix-sadiv.
- Нечуй-Левицький І.С.Роковий український ярмарок: нарис/ І.С.Нечуй-Левицький // Нечуй-Левицький І.С. Зібрання творів: у 10т. – Київ: Наукова думка, 1966. – Т.7. Прозові твори. – С.351-353.
Посилання
- Погода в селі Сухини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Suhini Suhi ni selo v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Selishenskij silskij gromadi U seli meshkaye 839 lyudej za perepisom 2001 r selo SuhiniKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zvenigorodskij rajonGromada Selishenska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane HII st Naselennya 839Poshtovij indeks 19447Telefonnij kod 380 4735Geografichni daniGeografichni koordinati 49 17 28 pn sh 31 07 01 sh d 49 29111 pn sh 31 11694 sh d 49 29111 31 11694 Koordinati 49 17 28 pn sh 31 07 01 sh d 49 29111 pn sh 31 11694 sh d 49 29111 31 11694Serednya visota nad rivnem morya 231 mMisceva vladaAdresa radi s SelisheKartaSuhiniSuhiniMapa Selo nalezhit do istoriko etnografichnogo regionu Serednye Podniprov ya IstoriyaPohodzhennya nazvi Isnuye tri najposhirenishi teoriyi pohodzhennya nazvi sela Suhini Persha teoriya viplivaye z geografichnih osoblivostej roztashuvannya sela oskilki Suhini roztashovani na visokomu pidvishenni i majzhe z usih storin otocheni shirokimi beregami starodavnimi visohlimi richkami lyudi yaki peretinali vsi ci pereponi potraplyali na suhu zemlyu mozhlivo j zvidsi pohodit taka nazva Suhini Yari v okolicyah sela Suhini She odna teoriya pohodzhennya nazvi ye klimatichna oskilki koli v susidnih selah projshov dosh to v Suhinah ne vipade j krapli i navpaki koli v Suhinah dosh to v susidnih selah ne maye doshu hmari z zagalnogo ciklonu chasto ominayut selo zalishayuchi zemlyu suhoyu Vzagali Suhini unikalne misce oskilki ye najvishoyu tochkoyu Korsun Shevchenkivskogo rajonu tut yak i v gorah snig lezhit duzhe dovgo v toj chas koli vzhe nide jogo nemaye I ostannya teoriya pohodzhennya nazvi ye imenna nibi to buv kozak na prizvishe Suhina i zemli yaki jomu buli nadani zgodom buli nazvani Suhini vid prizvisha svogo pershogo vlasnika Odnak analiz metrichnih knig HIH st pokazuye povnu vidsutnist v naselenomu punkti prizvisha Suhina Na korist teoriyi geografichnogo pohodzhennya nazvi sela svidchit lyustraciya 1789 roku u yakij lyustrator zaznachaye sho selo roztashovane na pravomu berezi r Ros nad Suhim yarom Slovo Suhini v perekladi z sanskritu स ख न oznachaye shaslivi radisni Pervisna ta serednovichna istoriya Za danimi enciklopediyi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR naselenij punkt vinik u HII st Istoriya sela Suhini bere svij pochatok she z sivoyi davnini pershi lyudski poselennya na teritoriyi sela z yavlyayutsya v chasi eneolitu ce tripilski plemena zemlerobiv yaki prijshli syudi z teritoriyi Balkan v IV tis do n e i zasnuvali tut ryad poselen yaki isnuvali z serednogo do finalnogo etapu isnuvannya tripilskoyi kulturi V epohu rannoyi bronzi u zv yazku aridizaciyeyu klimatu zemlerobstvo v ukrayinskih stepah zanepadaye i na zminu zemlerobam prihodyat kochovi plemena yamnoyi kulturi yaki zalishili svij vidbitok i na suhinskih zemlyah pro sho svidchat zalishki pohovalnih sporud togo chasu Piznishe v chasi serednoyi ta piznoyi bronzi koli klimat staye znovu bilsh vologishij i teplishij suhinski zemli zaselili zemlerobski plemena bilogrudivskoyi kulturi same naselennya ciyeyi kulturi bilshist doslidnikiv vvazhayut protoslov yanami Za dobi zaliza na teritoriyi sela Suhini z yavlyayutsya stepovi kochivniki Skifi pro yihnyu prisutnist svidchat zalishki yihnoyi materialnoyi kulturi Piznishe v chasi velikogo pereselennya narodiv na suhinskih zemlyah z yavlyayutsya plemena chernyahivskoyi kulturi pro sho svidchat zalishki yihnogo poselennya na yakomu arheologi postijno znahodyat zalishki yihnoyi materialnoyi kulturi ulamki posudin obmazka zhitla pryasla tochila zalizni predmeti tosho Za svidchennyami miscevogo zhitelya s Suhini Maksimenka M I pid chas nasipannya grebli silskogo stavka skorish za vse bulo zrujnovanij chernyahivskij mogilnik roztashuvannya yakogo tradicijne dlya nosiyiv ciyeyi kulturi Dostemenno ne vidomo sho vidbuvalosya na suhinskih zemlyah v chasi rannogo ta klasichnogo serednovichchya ale arheologami znajdeno dekilka znahidok vishe zgadanih periodiv antska fibula davnoruska strila ale vpevneno govoriti pro postijni poselennya v comu regioni poki sho ne mozhna Istoriya u HVI HVII stolittyah Naprikinci HVI st pivdennu Kiyivshinu ohopili kozacko selyanski povstannya pid kerivnictvom Krishtofa Kosinskogo 1591 1593 rr ta Severina Nalivajka 1594 1596 rr Pro pidnesennya nacionalnoyi antifeodalnoyi borotbi na Ukrayini vesnoyu 1596 r S Zholkevskij v odnomu z svoyih listiv z Biloyi Cerkvi do polskogo korolya pisav Vsya Ukrayina pokozachilas Skriz povno zradnikiv i shpiguniv kozackih Spravdi treba vzyatisya za rishuchi zasobi shodo tiyeyi Ukrayini Pro uchast suhinciv ta vsilyaku pidtrimku povstanciv u cij borotbi vkazuye toj fakt sho v umovah polskoyi okupaciyi navit cherez 200 rokiv polski lyustratori u 1789 r vidznachali sho poblizu s Suhini u napryamku s Morinci rozmishuvalosya urochishe pid nazvoyu Nalivajkiv yar Jmovirno sho taku nazvu urochishe otrimalo pislya bereznya 1596 r koli na Korsunshini stoyali vijska S Nalivajka pered pohodom na Bilu Cerkvu Odniyeyu z najbilsh poshirenih form antifeodalnoyi borotbi v Ukrayini v pershij chverti XVII st bulo pokozachennya Selyan privablyuvalo pravo kozakiv na volodinnya zemleyu svoboda vid kriposnickoyi ekspluataciyi osoblivij pravovij status Tak v 1604 r zhiteli Korsunshini vidmovilisya vikonuvati povinnosti na korist starosti Yana Danilovicha chinili bunty rozmaitye i vstanovili svoyu vladu na osnovi kozackogo samovryaduvannya Voseni 1616 roku na chergovomu sejmi magnati proponuvali karati na smert z konfiskaciyeyu majna vsih hto ogolosit sebe kozakom Odnak ce ne zupinilo borotbu ukrayinciv proti polskoyi svavoli Pidnesennya antifeodalnogo ruhu v Ukrayini v 1616 1618 rr suprovodzhuvalos poshirennyam pokozachennya majzhe na vse Podniprov ya Zgidno z lyustraciyami Korsunskogo Cherkaskogo Kanivskogo Boguslavskogo i Pereyaslavskogo starost perevazhna bilshist yih naselennya stanovili neposlushni U 1630 r v Ukrayini vidbulosya chergove kozacko selyanske povstannya na choli z Tarasom Fedorovichem Tryasilom Vvazhayetsya sho vin buv odnim iz pershih polkovnikiv novostvorenogo u 1625 r Korsunskogo polku Naselennya Korsunshini aktivno pidtrimalo povstannya proti polsko shlyahetskogo panuvannya V universalah Fedorovich zaklikav bratisya do zbroyi hto buv kozakom yi tih hto nim hoche buti shob usi pribuvali volnostej kozackih zazhivali viru blagochestivu vid zamisliv lyadskih ryatuvali Iz protestaciyi korsunskogo pidstarosti Pavlovskogo do Zhitomirskogo grodskogo sudu vidomo sho 25 bereznya 1630 r kozacko selyanske vijsko spilno z mishanami rozgromili chastini zhovniriv i zavdali shlyahti znachnih materialnih zbitkiv u Korsuni Mikola Pimonenko U pohid 1902 r Suhinci aktivno pidtrimali Nacionalno vizvolnu vijnu 1648 1657 rr na choli z Bogdanom Hmelnickim proti polskih okupantiv U skladi Korsunskogo polku Vijska Zaporozkogo buli kozaki nosiyi suhinskih prizvish Avramenko Gavrilenko Tomilenko Kovalenko Kostenko Harchenko Kuzenko Makarenko Marchenko Omelchenko Martinenko Moskovchenko Ostapenko Panasenko Panchenko Pogoryelij Zuyenko Pedchenko Prokopenko Romanenko Taranenko Rudenko Tarasenko Tishenko Trohimenko Shevchenko Hristiyan Homenko Yakimenko Yaroshenko Yurchenko Klimenko Rid Gricenkiv mav u skladi polku 28 predstavnikiv rid Pavlenkiv 24 rid Yacenkiv 19 rid Savchenkiv 18 U 1649 r u skladi polku buli dvi sotni yaki nazivalisya za suhinskimi prizvishami Gavrilenkova sotnya sotnik Grinec Gavrilenko ta Kostenkova sotnya sotnik Vasko Kostenko Istoriya u HVIII stolitti U 1710 r Varshavskij sejm ratifikuvav umovi Vichnogo miru 1686 r mizh Richchyu Pospolitoyu ta Rosiyeyu za yakim Ukrayina oficijno podilyalasya na dvi chastini Rosijski garnizoni razom iz pravoberezhnimi kozackimi polkami mali perejti na livij bereg Dnipra Odniyeyu iz umov miru bulo peretvorennya teritoriyi vzdovzh Dnipra vid mistechka Trahtemirova do girla richki Tyasmin u bezlyudnu siru zonu Rezultatom domovlenostej z polyakami sumnivno stav zgin naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayini v Livoberezhnu uprodovzh 1711 1712 rr U listuvanni z Sheremetyevim Petro I zaznachav I kotoryya gorody i mesta napisany v vechnom miru s polyaki byt pusty onyya vse szhech i razorit Pid diyu dogovoru pidpadalo i Korsunske starostvo Na Korsunshini politiku pereselennya aktivno provodiv polkovnik Bilocerkivskogo kozachogo polku Anton Tanskij V rezultati ciyeyi politiki naselennya Korsunshini z hudoboyu i remanentom bulo nasilno pereselene na livij bereg Dnipra a poselennya znisheni Za Lyustraciyeyu Korsunskogo starostva 1714 r u seli Suhini na toj chas bulo 30 dvoriv lyudej za Dnipro zabrano velikoyi rogatoyi hudobi vzyato shtuk 200 novoosidlih hat 10 Za danimi Lavrentiya Pohilevicha u 1741 r poselennya skladalosya z 60 dvoriv z naselennyam blizko 450 osib Zgidno tarifu podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 r selo Suhini Korsunskogo starostva skladalosya z podatnih dvoriv u kilkosti piv chverti dimu piv shistnadcyatogo 50 hat Na misto splachuvali podatki u kilkosti sim zlotih dvadcyat chotiri z polovinoyu groshi na skarbnicyu utrimannya koronnih vijsk tridcyat odin zlotij visim groshej Podatok mali splachuvati dvoma vneskami 15 bereznya slid bulo splatiti na utrimannya koronnih vijsk a 15 veresnya novi sumi na utrimannya voyevodskoyi miliciyi V cilomu suma podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva u porivnyanni z 1717 r zrosla u 4 razi Sergij Vasilkivskij Kozackij dvir HIH st Za lyustraciyeyu 1765 r selo nalezhalo do Korsunskogo starostva V Suhinah splachuvali podatki 63 dvori yaki shorichno rozplachuvalisya zhitom na sumu 677 polskih zlotih Orendna plata za korchmu stanovila 1836 zlotih Odne domovolodinnya bulo zvilnene vid podatkiv ta she 3 mali status slobid Za lyustraciyeyu 1789 r selo Suhini bulo odnim iz najbilshih naselenih punktiv Korsunskogo starostva Narahovuvalo 98 domogospodarstv yaki splachuvali podatki Za kilkistyu silskogo naselennya Korsunshini suhinciv perevershuvalo lishe selo Kvitki Zhiteli Suhin mali 139 robochih voliv viroshuvali zhito oves utrimuvali pasiki Shorichno suhinci splachuvali podatkiv na sumu 6426 zlotih okrim cogo she j mali nesti povinnosti po utrimannyu dorig grebliv mostiv tosho Podatki poshiryuvalisya navit na invalidiv Tak troye silskih kalik ta 1 ubogij mali shorichno platiti chinsh 7 zlotih ta 6 groshej kvitovogo riznovidnist podatku Poblizu sela rozmishuvavsya chornij lis yakij v lyustraciyi nazivayetsya Karovskim dovzhinoyu v odnu milyu ta shirinoyu v chetvert mili Lyustratori vidmitili dobru yakist gruntiv u seli sho spriyalo zemlerobstvu Silsku administraciyu skladali vijt osavul ta prisyazhnij yaki na rivni z usima nesli povinnosti V seli buv rozvinenij kolisnickij promisel i narahovuvalosya 29 majstriv Pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1793 r naselenij punkt uvijshov do Boguslavskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Z 1797 r selo Suhini vhodilo do skladu Boguslavskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi a z 1846 r bulo u skladi Selishanskoyi volosti Kanivskogo povitu Z HVIII stolittya u seli diyala Svyato Mihajlivska cerkva Pershi vidomosti pro hram vidnosyatsya do 1728 r Vidomo sho cerkva bula derev yana dubova U 1801 r buv zvedenij novij derev yanij hram na inshomu misci 99 suhinciv spoviduvali pravoslavnu viru Ivan Ajvazovskij Chumaki v Malorosiyi 1870 1880 U HVIII pershij polovini HIH st suhinci aktivno zajmalisya chumactvom Cej promisel vvazhavsya na toj chas odnim iz najbilsh pributkovih osoblivo u HVIII st koli chumaki mali monopoliyu na torgivlyu sillyu Na pivden vivozilisya na prodazh zerno visk med shkira tyutyun dogot rechi gospodarskogo vzhitku yaki cherez porti Chornogo j Azovskogo moriv eksportuvali za kordon Z pivdnya vezli sil sushenu ribu vino Navit pislya zanepadu chumackogo promislu u drugij polovini HIH st u yakosti dopomizhnogo zanyattya ponad 50 simej prodovzhuvali zajmatisya viznictvom Sered nih rodini Maksimenkiv Chornousiv Bloshic Tomilenkiv Medvediv Tishenkiv Kostenkiv Martiyenkiv Hristiyaniv Orliv Istoriya u HIH stolitti U HIH st do vidmini kriposnogo prava selo znahodilosya u vlasnosti pomishika knyazya Pavla Petrovicha Lopuhina Jomu nalezhala bilshist zemli ta lisi navkolo sela Suhinskij lis yak i vzagali lisi knyazya Lopuhina vvazhalisya krashimi v Kanivskomu poviti oskilki mali znachnij vidsotok dubiv pridatnih dlya korablebuduvannya Isnuyut vidomosti sho pevna kilkist dubu zakuplyalosya vijskovim vidomstvom dlya budivnictva ta remontu Chornomorskogo flotu Na teritoriyi sela rozmishuvavsya velikij stavok U 1831 r v s Suhini bula epidemiya holeri kilka simej pomerli v povnomu skladi Cogo roku smertnist vid usih prichin stanovila 86 osib Na 1847 r u seli znahodilosya 170 dvoriv u yakih prozhivalo blizko 1100 osib U 1861 r naselennya Suhin skladalo 1427 osib U 80 h rokah HIH st Suhini vhodili do skladu Tarashanskoyi volosti Kanivskogo povitu Selo skladalosya z 340 podatnih dvoriv ta malo 1792 zhiteliv V poselenni diyali 2 postoyalih budinki funkcionuvav vodyanij mlin Komora HIH st z sela Suhini yaka nalezhala Denisu Prohorovichu Tomilenku Za Vserosijskim perepisom 1897 r v Suhinah postijno prozhivalo 1279 cholovikiv ta 1285 zhinok Pri Svyato Mihajlivskij cerkvi v naselenomu punkti diyala cerkovno parafiyalna shkola Vmili chitati ta pisati 7 8 naselennya sela Za nacionalnim skladom 99 3 buli ukrayincyami 0 7 skladali yevreyi Policejski funkciyi ta protipozhezhni zahodi v seli na 1897 r zdijsnyuvav sotskij Diomid Klimenko Naprikinci HIH pochatku HH st ekonomika sela bula odniyeyu iz najrozvinenishih v okruzi U Suhinah narahovuvalosya 7 vitrovih ta 1 gazogeneratornij mlini nalezhali rodinam Chornousiv Maksimenkiv Shulgi olijnicya rodini Zuyenkiv goncharne virobnictvo 3 kuzni V seli funkcionuvala drib yazkova kramnicya yaka nalezhala yevrejskij rodini Sokolinskih Obroblyalisya polya nasadzhuvalisya fruktovi sadi lisoposadki Same sadivnictvo vidigravalo vazhlivu rol v ekonomichnomu rozvitku sela adzhe zibranij urozhaj iz suhinskih sadiv prodavavsya na bagatoh yarmarkah Pivdennoyi Kiyivshini ta v usih dovkolishnih mistah i mistechkah Poblizu sela mistyatsya pokladi visokoyakisnoyi glini i tomu tut u davninu bulo dobre nalagodzhene goncharne virobnictvo Vidomo sho nim zajmalis 42 sim yi suhinciv viroblyayuchi v rik glinyanogo posudu na sumu do 1200 rub Majstri vigotovlyali prostij glinyanij posud Produkciya realizuvalas chastkovo na misci a chastkovo vivozilas na yarmarki V Nacionalnomu muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini eksponuyetsya posud virobnictva dinastij suhinskih gonchariv Panasa j Marka Soboliv Ivana Yaroshenka ta Markiyana Chuyenka Istoriya v HH stolitti U sichni 1900 r u Suhinah bulo 504 dvoriv de prozhivalo 2659 zhiteliv Golovnim zanyattyam selyan zalishalosya hliborobstvo U seli narahovuvalosya ponad 1323 desyatin selyanskoyi zemli Chastina zemli i lisa nalezhali do Korsunskogo mayetku pomishika knyazya Mikoli Lopuhina Demidova Na 1913 r u seli pracyuvala vinna lavka ta magazin manufakturi yakij nalezhav Zaharu Tomilenku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni choloviche naselennya Suhin prizivnogo viku voyuvalo proti Chetvertnogo soyuzu u skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Zagalna mobilizaciya bula ogoloshena 18 lipnya 1914 r U hodi yiyi prizivalisya vsi zapasni nizhni chini i chastina ratnikiv derzhavnogo opolchennya 1 go rozryadu zgidno z mobilizacijnim rozkladom 1910 r sho diyav na toj moment Ye vidomosti pro 69 suhinciv uchasnikiv vijni Najbilsha kilkist suhinciv voyuvala u skladi armijskih pidrozdiliv 295 go pihotnogo Svirskogo polku 3 go grenaderskogo Pernivskogo polku 87 go pihotnogo Nejshlotskogo polku 92 go pihotnogo Pechorskogo polku Z bereznya 1923 r selo vhodilo do skladu Shenderivskogo rajonu Shevchenkivskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi U 1925 r v Suhinah zafiksovano najbilshu kilkist meshkanciv 767 dvoriv i 3450 zhiteliv V 30 ti rr HH st v seli funkcionuvali dva kolgospi imeni S Kirova ta G Dimitrova U 1930 1934 rr v Suhinah provodilasya sucilna kolektivizaciya Shob zlamati opir selyan odnoosibnikiv derzhava zaprovadila specialni podatki ta zbilshila vimogi do obov yazkovih silgosppostavok Oskilki viplatiti ci podatki bulo nemozhlivo selyani odnoosibniki potraplyali pid rozkurkulennya v rezultati chogo vidbirali zemlyu budinki ta majno V lipni 1941 r selo bulo okupovane nimeckimi vijskami U roki Drugoyi svitovoyi vijni proti nacistiv voyuvali 385 suhinciv iz nih 124 buli nagorodzheni ordenami ta medalyami zaginuli 221 osoba Na yihnyu chest bulo vstanovleno pam yatnik 3 lyutogo 1944 r Suhini bulo zvilneno vid nacistskih okupantiv Pri zvilnenni sela zaginulo 37 radyanskih voyiniv Nadpis na pam yatniku Slava voyinam odnoselchanam yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 V 50 h rr v rezultati hrushovskoyi politiki ukrupnennya kolgospiv dva kolektivnih gospodarstva sela buli ob yednani v odin kolgosp imeni G Dimitrova Na pochatku 70 h rr HH st u seli prozhivalo 1530 osib U naselenomu punkti rozmishuvavsya kolgosp im Dimitrova yakij mav u koristuvanni 2 5 tis ga zemelnih ugid Yak dopomizhni pidpriyemstva funkcionuvali mlin i pilorama U seli pracyuvali shkola de navchalosya 400 uchniv budinok kulturi na 600 misc biblioteka z knizhkovim fondom 7 5 tis primirnikiv feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla 4 magazini Veliku rol v ekonomichnomu rozvitku sela vidigravav kolgosp Za koshti kolgospu bulo pobudovano klub shkolu dityachij sadochok budinok mehanizatora laznyu zhitlovi budinki dlya kolgospnikiv zaasfaltovano centralni vulici sela I v radyanski chasi znachnu rol v ekonomici sela vidigravalo sadivnictvo Okrim kolgospnih sadiv suhinci mali na prisadibnih dilyankah vlasni plodovi dereva Selyani veliku kilkist plodiv prodavali na bazarah sushili a takozh zdavali zagotivelnikam Chasto do ciyeyi roboti zaluchalisya shkolyari Buli chasi koli deyaki meshkanci Suhin viroshuvali i prodavali derzhavi po 2 3 toni solodkih sliv ugorok za sezon Z 1944 r i do lipnya 2020 r selo vhodilo do skladu Korsun Shevchenkivskogo rajonu i malo vlasnu silsku radu Istoriya pravoslav ya v Suhinah Persha pisemna zgadka pro Svyato Mihajlivskij pravoslavnij hram Suhin vidnositsya do 1728 r Derev yanij dubovij hram bulo sporudzheno na chest Arhistratiga Mihayila Hramove svyato 21 listopada Sobor Arhistratiga Mihayila ta inshih Nebesnih Sil Bezplotnih U cej period Papa Urban VIII 1623 1644 rr postijno nadsilav listi do vplivovih osib Rechi Pospolitoyi yakih zaklikav poshiryuvati uniyu i fizichno znishuvati yiyi protivnikiv U mistah i mistechkah zaboronyalosya budivnictvo pravoslavnih cerkov natomist z yavlyalisya kostoli klyashtori kolegiumi i shkoli yezuyitiv Dlya chergovogo nastupu na pravoslav ya polyaki skoristalisya smertyu Kiyivskogo pravoslavnogo mitropolita Iova Boreckogo 2 bereznya 1631 r Za napolyagannyam korsunskogo starosti knyazya Yuzefa Yablonovskogo v 1738 r suhinskij hram nasilno pereveli v uniyu Perejshov v uniyu i miscevij svyashennik Odnak suhinci bilsha chastina yakih mala kozacke pohodzhennya ne zmirilisya z takim stanom rechej i vistupili proti uniatstva Vidomo sho na 1777 r cerkva bula pravoslavnoyu Sluzhiv u nij otec Andrij Gerasimov Pravoslavnoyu zalishalas cerkva i na 1789 rik pro sho svidchit lyustraciya Korsunskogo starostva yaka bula provedena za chasiv starostuvannya knyazya Stanislava Ponyatovskogo Iz 1798 r svyashenikom Svyato Mihajlivskoyi cerkvi buv 28 richnij Kornilij Andrijovich Chornodubravskij Parafiya vhodila do skladu Boguslavskogo duhovnogo pravlinnya U 1801 r starannyami parafiyan zamist staroyi poryad pobuduvali novu derev yanu cerkvu ta zveli dzvinicyu U 1827 r kupoli hramu pokrili zalizom Z 1830 r pislya smerti Korniliya Chornodubravskogo uprodovzh troh rokiv cerkovni trebi vikonuvali svyashenniki navkolishnih sil Z lyutogo 1834 r svoye sluzhinnya rozpochav svyashennik Svyato Mihajlivskoyi cerkvi Fedir Mihajlovich Sergovskij Mikola Samokish Starec pochatok HH st Za danimi Lavrentiya Pohilevicha v 40 vi roki HIH st cerkva nalezhala do 5 go klasu ta volodila 43 desyatinami ornoyi zemli ta pid sinokosom Selo na toj chas nalezhalo do Korsunskogo mayetku knyazya Pavla Lopuhina Sered parafiyan bulo 10 predstavnikiv duhovenstva 49 predstavnikiv simej vidstavnih ta diyuchih soldat imperatorskoyi armiyi 2 odnoosibniki 5 mishan 994 pomishickih selyan U 1873 r cherez vethist primishennya buv danij dozvil na budivnictvo novoyi cerkvi na yake bulo vikoristano 1345 rubliv 10 kopijok U 1884 r pid chas pozhezhi novozbudovana cerkva zgorila Novu cerkvu pobuduvali cherez rik starannyami parafiyan Zatrati na budivnictvo skladali 8984 rubli bez zatrat kazni Klir skladav svyashenik diyakon palamar i proskurnik Svyashenikom buv 45 richnij otec Fedir Feofanovich Melyanickij Sered parafiyan bulo 11 predstavnikiv duhovenstva 379 osib simej vidstavnih ta diyuchih vijskovosluzhbovciv 12 mishan 2105 osib timchasovozobov yazanih i kazennih selyan Takozh u seli prozhivali 5 osib rimo katolickogo virospovidannya i 16 yevreyiv Z 90 h rokiv XIX st do 1918 r suhinskij svyashennik Fedir Melyanickij buv blagochinnim 5 go a piznishe 6 go okrugu U 50 h rokah XX st misceva vlada uhvalila rishennya pro peremishennya cerkvi u primishennya klubu motivuyuchi tim sho cerkva vidremontovana a klub ni U chasi chergovogo hrushovskogo goninnya na pravoslavnih cerkva bula zakrita Reshtki staroyi cerkvi zrujnovani u 1996 r Novij hram pobudovanij u 2005 r arhitektor Grechanyuk znahoditsya u centri sela Buduvavsya na pozhertvi parafiyan Svyashennosluzhiteli Svyato Mihajlivskoyi cerkvi Grigorij Yaremovich 1735 1738 Andrij Gerasimov 70 80 ti roki XVIII st Andrij Chornodubravskij 90 ti roki XVIII st 1797 Kornilij Chornodubravskij 1798 1830 timchasovo vikonuvali obov yazki 1830 1834 Josip Netupskij Vasil Klepackij Ivan Diskovskij Ivan Kondrackij Antonij Danilevskij Ivan Yevarskij Maksim Seredinskij blagochinnij Mikola Bazhanovskij Yakiv Sinickij Josip Dimentyev Fedir Sergovskij 1834 1875 timchasovo vikonuvali obov yazki 1875 1876 Andrij Bazilevich Petro Solncev Kostyantin Lozinskij Fedir Melyanickij 1876 1918 Tihon Martinyuk 1943 1953Chiselnist naselennyaNaselennya osib 1714 1741 1754 1765 1789 1847 1861 1882 1897 1900 1925 1970 2001bl 200 450 pon 450 bl 500 bl 600 bl 1100 1 427 1 792 2 564 2 659 3 450 1 530 839OsvitaPershim navchalnim zakladom u Suhinah bula cerkovno parafiyalna shkola pro yaku vidomo prinajmni z 1881 r a pershimi vchitelyami buli miscevij svyashennik Fedir Melyanickij ta psalomshik Viktor Petrushevskij U 1882 r u shkoli navchalosya 30 divchat Na pochatku 80 h rokiv HIH st shkola otrimuvala shorichnu dopomogu vid Ministerstva narodnoyi osviti u rozmiri 25 rub Analizuyuchi Vserosijskij perepis 1897 r mozhna dijti visnovku sho u drugij polovini HIH st isnuvalo tri dzherela otrimannya pochatkovoyi osviti suhincyami domashnye navchannya armiya ta cerkovno parafiyalna shkola U 1916 r ye vidomosti pro funkcionuvannya dvoh shkil odnoklasnoyi dvokomplektnoyi cerkovno parafiyalnoyi ta dvoklasnoyi zemskoyi Ye pevni vidomosti sho u 1923 r v Suhinah diyala trudova shkola Oskilki budivlya ne mogla vmistiti vsih uchniv bulo vvedeno zminnist 80 uchniv 1 klasu podiliti na 2 grupi persha grupa najstarshi najbilsh zdatni ta diti nezamozhnikiv reshta vidviduvali shkolu cherez den u drugu zminu Naprikinci 1925 roku v Suhinah pracyuvala chotiririchna shkola v yakij navchalosya 138 uchniv Predmeti vikladali chotiri vchiteli Z bereznya 1944 po 1956 roki shkola isnuvala yak semirichna U 1956 r Suhinivsku semirichnu shkolu reorganizovano u povnu serednyu shkolu v yakij navchalosya 353 uchniv ta pracyuvalo 23 vchiteli Na pochatku 70 h rr HH st u shkoli navchalisya 400 uchniv Novu budivlyu shkoli na 320 misc bulo zvedeno u 1978 r Za rik do cogo zbuduvali dityachij sadok na 50 misc Za period isnuvannya serednoyi shkoli 39 vihovanciv otrimali zoloti ta sribni medali Nini v seli diye gimnaziya Selishenskoyi silskoyi radi direktor Pilipej Nataliya Petrivna Stanom na 1 bereznya 2019 r u shkoli navchalosya 38 uchniv ta 9 doshkilnyat U 2023 r u shkoli navchalosya 29 uchniv ta zdijsnyuvalo osvitnyu diyalnist 13 vchiteliv MedicinaDo HH st medichnih zakladiv u seli ne bulo Najblizhcha likarnya privatna likarnya knyazya Mikoli Lopuhina Demidova rozmishuvalasya pri Selishanskomu cukrovomu zavodi Medichnim zakladom Suhin u HH st buv feldshersko akusherskij punkt pobudovanij za koshti miscevogo kolgospu U 1954 r vin zajnyav pershe misce sered silskih FAPiv Radyanskogo Soyuzu Za rivnem nadannya medichnoyi dopomogi silskomu naselennyu vvazhavsya shkoloyu peredovogo dosvidu Cherkaskoyi oblasti Primishennya Suhinivskogo FAPu vidpovidalo vsim sanitarno gigiyenichnim ta inzhenerno tehnichnim vimogam Zaviduvachem buv feldsher Pantelejmon Antonovich Sereda akusherkoyu pracyuvala jogo druzhina Mariya Lukivna Za sumlinnu pracyu Pantelejmon Antonovich buv nagorodzhenij Ordenom Znak poshani ta medallyu Za doblesnu pracyu U medichnomu zakladi uspishno vtilyuvalisya v zhittya zahodi z polipshennya ohoroni zdorov ya ditej pracivnikiv silskogo gospodarstva vsogo naselennya sela z poperedzhennya travmatizmu ta infekcijnih zahvoryuvan Tut pracyuvali kabineti feldshera akusherki stomatologiyi fizioterapevtichnij Pervinna organizaciya tovaristva Chervonogo Hresta kolgospu im Dimitrova bula odniyeyu z krashih v rajoni i na rajonnih zmagannyah zajmala prizovi miscya U seli provodilisya zanyattya shodo propagandi sanitarnih ta gigiyenichnih znan regulyarno vidbuvalisya Dni donora KulturaPislya vijni pochalasya vidbudova narodnogo gospodarstva i sered pershih bulo vidnovleno robotu klubnih zakladiv ta chitalen V nih organizovuvalisya besidi chitannya gazet kolektivni prosluhovuvannya radioperedach koncerti tematichni vechori U seli narodivsya aktor i kinoaktor Yakiv Ivanchenko Zakinchiv Kiyivsku vishu kinoteatralnu shkolu pri Kiyivskij kinostudiyi 1940 r Znimavsya v epizodah filmiv Chapayev 1934 r Lita molodiyi na studiyi Mosfilm Shlyahom Bogdana Borislav smiyetsya Pisnya pro Dovbusha na Kiyivskij kinostudiyi Naprikinci 40 h rokiv v seli bulo organizuvano gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti dramatichnij horovij muzichnij I vzhe nezabarom voni rozgornuli svoyu robotu Dramatichnij gurtok pokazav kolgospnikam 3 p yesi Bulo provedeno dekilka koncertiv prochitano cikl lekcij Postupovo zrostala majsternist silskih artistiv i v zhovtni 1953 r na shorichnomu oglyadi hudozhnoyi samodiyalnosti rajonu sered 20 horovih kolektiviv rajonu bulo vidmicheno horovij kolektiv s Suhini i vzhe nastupnogo roku hor bulo predstavleno na oblasnomu oglyadi hudozhnoyi samodiyalnosti U 1969 r na vikonannya rishennya Korsun Shevchenkivskogo rajvikonkomu u rajoni rozpochalas reorganizaciya silskih klubiv u silski budinki kulturi Odnimi z pershih ce zrobili u Suhinah U 70 h rr HH st rozpochali tvorchu diyalnist suhinci brati bliznyuki Andrij i Vasil Tomilenki nini Zasluzheni artisti Ukrayini Koronnoyu u nih bula i ye pisnya Volodimira Kudryavceva ta Oleksandra Zuyeva A mi udvoh v odne divcha zakohani tak za duetom i zakripilasya nazva A mi udvoh A vsogo u yihnomu repertuari majzhe pivtisyachi pisen Pri Suhinivskomu budinku kulturi ponad 30 rokiv diyav vokalnij ansambl Zlagoda yakij stvoriv hudozhnij kerivnik Volodimir Buvaka Selo Suhini v literaturiIvan Nechuj Levickij V odnomu iz narisiv selo Suhini zgaduyetsya Ivanom Nechuyem Levickim Nastachaye taku silu grush ta sliv pivdenna Kanivshina ta Zvenigorodshina najbilshe selo Medvin z za Boguslava Cej Medvin ta Suhini za Steblevom ta Zhurzhinci v Zvenigorodshini ci sela vsi v sadkah nenache v lisah Navit hati v cih selah ledve vidno na vulicyu bo j u dvorah skriz rostut stari grushi ta chereshni Mi yak bulo idemo v Suhini v gosti do batyushki to vse bludimo po seli bo vulici pokrucheni hativ slive ne vidno na vulicyu i cerkvi ne vidno cherez sadi Yidemo bulo selom nibi lisom odrazu nikoli ne potrapimo do cerkvi ta do batyushchinogo dvoru ta vse pitayemo shlyahu Ye vidomosti sho Ivan Nechuj Levickij neodnorazovo buvav u Suhinah u miscevogo svyashennika Fedora Melyanickogo i mav tut chimalo znajomih selyan Vidomi lyudiVolodimir Zuyenko 1964 istorik golova Korsun Shevchenkivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherkaskoyi oblasti VO Svoboda Taras Mikitovich Maksimenko 1 bereznya 1884 s Suhini sho zaraz v Korsun Shevchenkivskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Ukrayina 1972 Taganrog RRFSR vidomij u sviti hudozhnik talanovitij muzikant ta poet Kuharskij Sergij Oleksijovich 1960 kandidat medichnih nauk Novak Sereda Lyudmila Panteleyivna 1955 kandidat medichnih nauk docent kafedri oftalmologiyi Nacionalnoyi medichnoyi akademiyi pislyadiplomnoyi osviti imeni P L Shupika MOZ Ukrayini Tomilenko Lyudmila Mikolayivna 1980 ukrayinskij movoznavec kandidat filologichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Cherkaska oblast Red kol tomu Steshenko O L gol redkol ta in AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1972 S 412 https en wiktionary org wiki sukhin Mishko D I Severin Nalivajko K Derzhavne uchbovo pedagogichne vidavnictvo Radyanska shkola 1962 Bojko I D Selyanstvo Ukrayini v drugij polovini XVI pershij polovini XVII st K 1963 S 67 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Uporyadn O V Todijchuk gol uporyadn K Naukova dumka 1995 592 s Materialy dlya otechestvennoj istorii Izd M Sudienko K 1855 T 2 Pisma k getmanu Skoropadskomu Pisma i bumagi imperatora Petra Velikogo M 1962 1992 T 11 Vyp 2 S 56 73 Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah v predelah gubernii nahodyashihsya sobral L Pohilevich Kiev V tip Kievo Pecher lavry 1864 2 V 763 c http irbis nbuv gov ua cgi bin ua elib exe Z21ID amp I21DBN UKRLIB amp P21DBN UKRLIB amp S21STN 1 amp S21REF 10 amp S21FMT online book amp C21COM S amp S21CNR 20 amp S21P01 0 amp S21P02 0 amp S21P03 FF amp S21STR ukr0002381 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov v 35 tt Ch 7 T III Akty o zaselenii Yuzhnoj Rossii XVI XVIII vv K 1905 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obsledovaniya proizvedennogo stat uchrezhdeniyami M va vn del Vyp 1 8 SPb Centr statist komitet 1880 1886 Vyp 3 Gubernii Malorossijskie i yugo zapadnye Harkovskaya Poltavskaya Chernigovskaya Kievskaya Volynskaya Podolskaya 1885 8 333 c tabl http elib shpl ru ru nodes 22801 vyp 3 gubernii malorossiyskie i yugo zapadnye harkovskaya poltavskaya chernigovskaya kievskaya volynskaya podolskaya 1885 mode flipbook page 159 zoom 8 https upload wikimedia org wikipedia commons 9 9a DAKO 384 7 234 1897 Listi perepisu 2C Kanivskij povit Selishenska volost s Suhini ta vlasnicki sadibi 2C 7 a rahunkova 2C chastina 1 pdf Pam yatniki Ukrayini 1978 1 S 44 Netkal N V Suhini selo gorihovih sadiv http korslib net ua suxini selo gorixovix sadiv Ves Yugo Zapadnyj kraj K 1913 S 545 Pervaya mirovaya vojna Poisk dokumentov po geroyam Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Cherkaska oblast Red kol tomu Steshenko O L gol redkol ta in AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1972 788 s Pamyatniki izdannye vremennoyu komissieyu dlya razbora drevnih aktov Kiev 1898 T 1 2 S 246 CDIAK Ukrayini F 127 Op 3 Boguslavskij povit Spr 71 Sprava pro rukopolozhennya diyakona Korniliya Chornodubravskogo u svyashenniki do cerkvi sv Mihayila s Suhini https archium cdiak archives gov ua files 1057 CDIAK Ukrayini F 127 Op 33 Boguslavskij povit Spr 43 Sprava za prohannyam vdovi svyashennika cerkvi sv Mihayila s Suhini Ulyani Chornodubrovskoyi pro zarezervuvannya svyashennickogo miscya za seminaristom yakij pogoditsya vstupiti u shlyub z yiyi dochkoyu Apollinariyeyu https archium cdiak archives gov ua files 3403 Netkal N V Suhini selo gorihovih sadiv http korslib net ua suxini selo gorixovix sadiv Pamyatnaya knizhka Kievskoj eparhii Istoriko statisticheskie svedeniya ob uchrezhdeniyah duhovnogo vedomstva Kievskoj eparhii statisticheskie spiski cerkvej eparhii i obshie statisticheskie svedeniya po vsem storonam eparhialnoj cerkovno religioznoj zhizni sostav A Voronov V Antonov K tip Korchak Novickogo 1882 S 99 100 Kovalenko S Rozvitok osviti na Korsunshini u 1918 2004 rokah S Kovalenko Korsunskij chasopis 2010 24 S 49 63 Suhinivska gimnaziya Selishenskoyi silskoyi radi Cherkaskoyi oblasti https suhyny gmz org ua Nikolenko A Rozvitok ohoroni zdorov ya na Korsunshini Korsunskij chasopis 2006 15 S 9 25 Netkal N V Suhini selo gorihovih sadiv http korslib net ua suxini selo gorixovix sadiv Nikolenko A Diyalnist zakladiv kulturi na Korsunshini u 1920 2008 rokah Korsunskij chasopis 2009 21 S 65 91 Netkal N V Suhini selo gorihovih sadiv http korslib net ua suxini selo gorixovix sadiv Nechuj Levickij I S Rokovij ukrayinskij yarmarok naris I S Nechuj Levickij Nechuj Levickij I S Zibrannya tvoriv u 10t Kiyiv Naukova dumka 1966 T 7 Prozovi tvori S 351 353 PosilannyaPogoda v seli Suhini